Українська мова та читання 3 клас Частина 1 - Іщенко Олена Леонідівна, Іщенко Андрій Юрійович 2020

Уживаємо звертання
II. Я пізнаю світ. Речення

1. Прочитайте. До кого звертаються в реченнях?

1. Здоров був, Квітонько! 2. Який же ти, любий Незнайку, молодець. 3. Малюки! Негайно припиніть. 4. Ти досі спиш, Шурупчику?

Звертання - це слово або словосполучення, яке називає того, до кого звертаються в реченні.

В усному мовленні звертання виділяється інтонацією, а на письмі - комами або знаком оклику.

2. Спишіть речення із вправи 1. Підкресліть звертання. Обведіть кольоровим олівцем розділові знаки до і після звертання.

3. Прочитайте. Знайдіть звертання. Воно на початку, в середині чи в кінці речення? Як залежить уживання розділових знаків від місця звертання в реченні?

1. Доброго дня, Алло Сергіївно. 2. Привіт, Лідусю! 3. Вітаю вас, шановні пані й панове, на нашому святі. 4. Як же я за вами скучила, мої ріднесенькі! 5. Андрію! Ходімо швидше! 6. Пане, передайте на два квитки, будь ласка.

■ Наведіть приклади ситуацій, коли доречні такі звертання.

4. Прочитайте спочатку мовчки, а потім уголос. Спишіть, ставлячи пропущені розділові знаки. У дужках зазначте вид речення за метою висловлювання та інтонацією.

1. Шурупчик приніс Шпунтику гайкового ключа і плоскогубці. 2. Подай-но мені Шпунтику молотка! 3. Вірші Поспішайку не сподобалися. 4. Не верещи Поспішайку це просто для рими.

5. Складіть по одному питальному і спонукальному реченню зі звертанням (зверніться до сусіда/сусідки по парті). Запишіть їх. Перевірте роботи одне одного.

6. Спишіть. Підкресліть звертання.

1. Ходімо, хлопці, до класу. 2. Олено Петрівно, я забув зошита. 3. Дорога бабусю! Вітаю зі святом. 4. Ви нас чуєте, любі друзі?

1. Прочитайте закінчення оповідання Миколи Носова. Під час читання виписуйте всі згадані в тексті імена.

Незнайко прийшов додому й одразу взявся складати вірші. Цілісінький день він ходив по кімнаті, дивився то на підлогу, то на стелю, брався руками за підборіддя і щось бурмотів собі під ніс.

Нарешті вірш був готовий, і він сказав:

— Послухайте, братці, якого вірша я склав.

— Ану, ану, про що той вірш? — зацікавилися всі.

— Це я про вас склав, — признався Незнайко. — Ось спочатку про Знайка слухайте:

Знайко йшов гулять на річку,

Перестрибнув через овечку.

— Що? — закричав Знайко. — Коли це я стрибав через овечку?

— Ну, це тільки у віршах так говориться, для рими, — пояснив Незнайко.

— Так ти що, задля рими вигадуватимеш на мене всілякі нісенітниці? — спалахнув Знайко.

— Звичайно, — відповів Незнайко. — Навіщо ж мені вигадувати правду? Правда, вона й так є.

— От спробуй ще, тоді знатимеш! — погрозив Знайко. — Ану, що ти там про інших склав?

— Ось послухайте про Поспішайка, — сказав Незнайко.

Поспішайко був голодний,

Праску проковтнув холодну.

— Братці! — закричав Поспішайко. — Що він про мене вигадує? Ніколи я холодної праски не ковтав.

— Та ти не галасуй, — відповів Незнайко. - Це я просто для рими сказав, що праска була холодна.

— Та я взагалі праски не ковтав - ні холодної, ні гарячої! — кричав Поспішайко.

— А я і не кажу, що ти проковтнув гарячу, так що можеш заспокоїтись. Ось послухайте краще вірш про Якосьбудька.

В Якосьбудька під подушкою

Лежить солодкая пампушка.

Якосьбудько підійшов до свого ліжка, заглянув під подушку й сказав:

— Брехня! Ніякої пампушки тут немає.

— Ти нічого не розумієш у поезії, — відповів Незнайко. — Це для рими так говориться, що є, а насправді немає. Ось ще про Пілюльку склав.

— Братці! — закричав лікар Пілюлька. — Треба припинити це знущання! Невже ми будемо спокійно слухати, що він тут бреше про всіх?

— Досить! — закричали всі. — Ми не хочемо більше слухати! Це не вірші, а якісь дражнульки.

Тільки Знайко, Поспішайко і Якосьбудько кричали:

— Нехай читає! Прочитав про нас, то хай і про інших читає.

— Не треба! — кричали інші. — Ми не хочемо!

— Ну, якщо ви не хочете, то я піду почитаю сусідам, — сказав Незнайко.

— Що? — закричали тут усі. — Ти ще підеш перед сусідами нас соромити? Тільки спробуй! Можеш тоді й додому не приходити.

— Ну, гаразд, братці, не буду, — згодився Незнайко. — Тільки ви не сердьтеся на мене.

Відтоді Незнайко більше не складав віршів.

2. Обговоріть, що ви дізналися про героїв завдяки їхнім іменам.

3. Чому обурюються герої оповідання? Як ставиться до їхніх почуттів Незнайко?

4. Чи сподобалися вам вірші Незнайка? А він сам? Чому?

5. Прочитайте уривок за особами.

6. Знайдіть і спишіть такі речення: питальне неокличне, розповідне окличне та спонукальне неокличне; речення зі звертанням.