Українська мова та читання 3 клас Частина 2 - Галина Сапун 2020

Поетичні перлинки
Дієслово

84.

СНІГУРІ

Звідкіль гості налетіли

стоголосим табуном

і розсипалися в полі

над розсипаним зерном.

Заспівали, задзвеніли,

мов заграли кобзарі...

Де взялась весела зграя,

жарогрудні снігурі.

Ось вони на сніг упали

і розквітли, як квітки.

На городах мак рожевий

так заквітчує грядки.

Нагло* враз табун крилатий

небезпечне щось зачув.

Вгору знявся, й дуб гіллястий

в кущ троянди обернувсь.

Ще хвилина — і, як в казці,

враз осипались квітки,

і за вітром над снігами

Полетіли снігурі.

Олександр Олесь

*Нагло — раптом.

85. 1. Який настрій у тебе викликав вірш? Чому? Що цікавого про снігурів ти дізнався / дізналася з вірша? Доведи, що «Снігурі» — вірш. Передай його зміст прозою.

2. Як ти розумієш вислови стоголосий табун, жарогруді снігурі?

86. 1. Прочитай. Визнач, до якої частини мови належить кожна група слів. Склади і запиши речення з поданих слів. Підкресли дієслова.

1. Зграя, квітки, кобзарі, зерно.

2. Заграли, розсипалося, розквітли, полетіла.

Зразок: Зграя птахів полетіла на поле.

2. Розглянь малюнок. Хто що робить? Склади і запиши кілька речень. Підкресли дієслова.

Зразок: Діти зробили годівничку.

Дієслóво — це частина мови, яка називає дії предметів і відповідає на питання що робити? що зробити? що робить? що зробить? що робив? що зробив? та інші: (що зробити?) прилетіти, (що робить?) годує, (що робив?) цвірінькав, (що зробить?) насипле.

3. Зіскануй QR-код та переглянь відео.

4. Порівняй інформацію з відео та правило вище.

5. Прочитай прислів’я. Випиши дієслова, у дужках зазнач, на яке питання вони відповідають.

Зразок: (що робить?) світить.

1. Коли сонечко пригріє, то й земля зазеленіє. 2. Праця людину годує, а лінь — марнує. 3. Дружні сороки і орла заклюють. 4. Порожній млин і без вітру меле.

87. 1. Прочитай і відгадай загадки.

Цікава пташина у нас проживає.

Животик жовтенький ця пташечка має.

За море у теплі краї не літає,

а з нами зимує, для нас співає.

Хоч мороз, на білих вітах

зацвіли червоні квіти.

Як до них підбігли діти,

полетіли раптом квіти.

2. Спиши одну загадку (на вибір). Підкресли дієслова. Познач будову виділеного слова. Добери і запиши спільнокореневі слова — різні частини мови до підкресленого слова.

88.

БУЛИ СОБІ ДВА БРÁТИ*

Були собі два брáти —

замурзані пірати.

Не слухалися мами,

поганими словами

забруднювали простір,

були нестерпні просто.

До школи не ходили,

корисного не їли,

з науками не знались,

ще й в носі колупались.

Їм якось пощастило:

до óблавку* прибило

у пляшці карту світу,

на ній — місця заритих

скарбів і шоколадок.

— Гей-гей! — пірати радо

кричали, мов скажені. —

скарби у нас в кишені!

Давай вони дивитись,

вертіти і крутити

ту карту загадкову...

Пора б згадати школу.

Але ж дурні пірати

ледь-ледь могли читати.

Впізнали кілька літер,

гадали, звідки вітер,

що значать закарлючки

та інші мудрі штучки.

Один кричить: — Це море!

Волає другий: — Гори!

Один кричить: — Це Штати!

А другий: — Ні, Карпати!

Отак вони сварились,

аж поки не побились.

В обох на лобі ґулі,

в обох в кишенях дулі...

Та зрештою зібрались

і десь помандрували.

Блукали десь пів року,

стомилися нівроку,

аж ось замріло місто

на горизонті чистім.

Знов спори в них негожі,

і знов за рибу гроші:

— Це — Київ стародавній!

— Ні, це — Горішні Плавні!..

І поки знов сварились,

кусалися і бились,

той скарб і шоколадки

відрили дві піратки.

Отак завжди буває:

скарби той здобуває,

хто дружить із книжками

і слухається маму...

Сашко Дерманський

*Олавок — борт (корабля).

* У тексті вірша — авторський наголос у слові братú.

89. 1. Який настрій вірша? Прочитай слова, які його створюють. Якими були брати? Про що вони сперечалися? Як ти ставишся до вчинків братів?

2. Зачитай рядки, які є головною думкою вірша.

90. 1. Уявіть, що ви зустрілися з братами-піратами. Що ви могли б їм порадити? Про що запитали б? Розіграйте діалог.

2. Проведіть дослідження. Запишіть двічі слово брати. Поставте наголоси на різні склади. Визначте, якою частиною мови є кожне слово. Доведіть свою думку. Починайте висловлюватися так:

Слово брати — це ..., тому що вказує на ..., відповідає на питання ... .

3. Прочитайте діалог третьокласників. Яких помилок припустилися учні? Прочитайте діалог, уникаючи помилок. За потреби скористайтеся словами для довідки.

— Ти будеш приймати участь у розвагах?

— Ні. Я ще не поприбирала в комнаті.

— Що тобі треба зробити?

— Скласти ігрушки на полочку, розвісити одяг у шкаф.

— Поки ти прибиратимеш в комнаті, я заберу з садіка брата.

— Зустрінемося біля горки.

Слова для довідки: в кімнаті, брати участь, з дитсадка, на поличку, у шафу, біля гірки, іграшки.

91. 1. Виконай завдання на вибір.

ü Добери до виділених слів (вірш Сашка Дерманського «Були собі два брати») антоніми. Запиши їх парами за зразком.

Зразок: забруднювати — чистити.

ü Добери до підкреслених слів (вірш Сашка Дерманського «Були собі два брати») синоніми. Запиши їх за зразком.

Зразок: кричали — репетували, галасували, вищали, горлали.

2. Установи відповідність між фразеологізмами та їх значенням. Запиши. Підкресли дієслова.

3. Прочитай. Випиши речення, у яких виділені слова — дієслова. Доведи, що це дієслова.

1. Уранці мию руки, шию. Я вже шию фартушок. 2. Сонечко, склади підручники. Антон правильно поділив слова на склади. 3. Їжачок ніс яблучка. У сніговика ніс із моркви. 4. Поле за лісом засіяли пшеницею. Бабуся поле

грядки.

4. Добери і запиши синоніми до поданих слів.

Мерзнути  прокинутися  міркувати    йти

5. Добери і запиши антоніми до поданих слів.

Бігати   запам’ятати  радіти    слухати

92. Прочитай. Випиши прислів’я, у яких є дієслова-синоніми.

1. Не думав, не гадав, як у біду попав. 2. Книга — твій порадник і друг, частіше бери її до рук. 3. Сонце відчиняє світ, а книга відкриває очі. 4. Нема чого говорити, а є що балакати. 5. Що думаєш казати, спершу обміркуй. 6. Сонце світить, сонце сяє, вся природа оживає. 7. Горе з тобою, лихо без тебе. 8. Ніж виряджатись у яскравий одяг, краще одягнись у знання.

93.

ЧОМУ ЛЮТИЙ КОРОТКИЙ

Чи то жарт напівзабутий,

чи одна із небилиць —

тільки чув я, ніби Лютий

довгий-довгий був колись.

Він у шапці-невидимці

мандрував собі щодня

по дорозі, по стежинці,

по заметах навмання.

Де не ступить — наче глиця

стане вмить колючий сніг,

на льоту замерзне птиця

і впаде йому до ніг.

А дихне — ставки і ріки

лід засклить до весни,

і поснуть, бува, навіки

судаки, лящі, лини.

По горбах і кручах голих

мерзнуть кози і зайці...

і забили тут на сполох

побратими-місяці.

На узліссі просто неба

раду скликали мерщій.

— Гріти землю швидше треба! —

загули навперебій.

Ну, а Лютий не зважає,

все те байдуже йому,

не припас, мовляв, тепла я,

де ж тепер його візьму?

І сказали побратими:

— Це турбота не твоя,

вахту Березень нестиме

від сьогоднішнього дня.

... Чи то жарт напівзабутий,

а чи й вигадка, гляди, —

тільки от говорять люди,

що відтоді місяць Лютий

став короткий назавжди.

Вадим Скомаровський

94. 1. Який настрій у тебе після читання вірша? Прочитай, як мандрував Лютий. Чому побратими-місяці скликали раду? Що з прочитаного у вірші реальне, а що — казкове?

2. Що означає слово небилиця, вислови забили на сполох, нестиме вахту?

95. Обговоріть, чому лютий — найкоротший місяць. У які роки в лютому 29 днів?

96. 1. Відшукай у вірші Вадима Скомаровського «Чому Лютий короткий» дієслова, ужиті в переносному значенні. Випиши їх разом з іменниками.

Зразок: Лютий (що робив?) мандрував.

2. Склади речення з дієсловами ходить, кличе так, щоб ці дієслова в них уживалися у прямому й переносному значеннях.

97. 1. Добери по кілька дієслів до кожного іменника.

Зразок: хмари — пливуть, насуваються.

Вітер —     сніг —

зима —     мороз —

2. Склади речення з двома словосполученнями (на вибір) так, щоб дієслово було вжите в переносному значенні.

98.

ПРИЄМНА ЗУСТРІЧ

Йшли. Угледіли. Спинились.

Підійшли. Порозумілись.

Дещо спільне пригадали.

Головами похитали.

Пожурились, повсміхались.

І шляхетно попрощались.

Гарних навчені манер —

Доберман і Фокстер’єр.

Григорій Фалькович

99. Чим цікавий вірш? Якими були собаки? Що означають слова шляхетно, манери? Чому зустріч була приємною? Який інший заголовок до цього вірша можна дібрати?

100. 1. Випиши з вірша Григорія Фальковича «Приємна зустріч» дієслова. Познач префікси.

Зразок:

2. Виконай завдання на вибір.

ü Добери до поданих іменників спільнокореневі дієслова за зразком.

Зразок: читання — читати.

Продавець —    співи —

малювання —    учитель —

щебетання —    лікар —

ü Добери до поданих прикметників спільнокореневі дієслова за зразком.

Зразок: зимовий — зимувати.

Радісний —     працьовитий —

сумний —     хворий —

зелений —     червоний —

3. Прочитай. Вибери з дужок найбільш влучне дієслово. Запиши текст.

Діти ... (пленталися, мандрували, йшли) лісом. ... (дійшли, приперлися, пригналися) до старого дуба. На стовбурі ... (виявили, побачили, зустріли) дятла.

Трохи постояли, ... (поспостерігали, подивилися, позаглядали) за птахом.

Якщо взимку довго стояти на місці, то руки і ноги починають ... (крижаніти, охолоджуватися, мерзнути). А щоки ... (рум’яніють, червоніють, багряніють).

101. Випиши з книжки, яку зараз читаєш, п’ять речень. Підкресли дієслова.

102.

ЛІТО КРАСНЕЄ МИНУЛО...

Літо краснеє минуло,

сніг лежить на полі;

діти з хати виглядають

в вікна... шкода волі!

Діти нудяться в хатині,

нудять, нарікають:

«І нащо зима та люта? —

все вони питають. —

Он все поле сніг завіяв,

хоч не йди із хати!

У замкнуті дивись вікна,

ніде й погуляти!

Сніг з морозом поморозив

всі на полі квіти...

Десь зима та не скінчиться!»

Нарікають діти.

Ждіте, ждіте, любі діти!

Літо знов прилине,

прийде мила годинонька,

як зима та згине;

і заквітне наше поле,

і зазеленіє, —

знов його весна прекрасна

квіточками вкриє.

Леся Українка

103. Чому діти нудяться в хаті? На що вони нарікають? Чого очікують? Розкажи, які емоції викликає в тебе тривала зима.

104. Проведіть дослідження «Які дії називають слова».

Крок 1. Випишіть з вірша Лесі Українки виділені дієслова разом з іменниками за зразком.

Зразок: літо (що зробило?) минуло.

Крок 2. Визначте, на яку дію (яка вже відбулася, яка відбувається в даний момент, яка відбудеться згодом) вказує кожне дієслово.

Зразок: літо (що зробило?) минуло, дія відбулася.

Крок 3. Зробіть висновок, які дії можуть називати дієслова.

Дієслова можуть називати дію, яка відбулася до того, як про неї говориться. Це дієслова минýлого часу: (що робив?) віяв, морозив, (-що зробив?) завіяв, поморозив.

Дієслова можуть називати дію, яка відбувається зараз, у час мовлення. Це дієслова тепéрішнього часу: (що робить?) лежить, виглядає, (що роблять?) лежать, виглядають.

Дієслова можуть називати дію, яка відбудеться піс- ' ля того, як про неї скажуть. Це дієслова майбýтнього часу: (що робитиме?) чекатиме, зеленітиме, (що зробить?) почекає, зазеленіє, (що буде робити?) буде чекати, буде зеленіти.

Дієслова змінюють за часами: (що робив?) шукав, (що робить?) шукає, (що робитиме?) шукатиме.

105. 1. Виконай завдання на вибір.

ü Випиши з вірша Лесі Українки «Літо краснеє минуло» дієслова минулого часу.

Зразок: сніг (що зробив?) поморозив.

ü Випиши з вірша Лесі Українки «Літо краснеє минуло» дієслова теперішнього часу.

Зразок: діти (що роблять?) нарікають.

ü Випиши з вірша Лесі Українки «Літо краснеє минуло» дієслова майбутнього часу.

Зразок: годинонька (що зробить?) прийде.

2. Прочитай. Спиши прислів’я, у яких є дієслова теперішнього часу.

1. На добрій землі що посієш, те і вродить. 2. У березні сім погід надворі: сіє, віє, крутить, рве, зверху ллє, знизу мете. 3. Колос повний до землі гнеться, а пустий догори пнеться. 4. З вітром прийшло, за вітром і пішло. 5. Кому місяць світить, тому й зорі усміхаються.

106. Прочитай. Спиши, уставляючи пропущені букви та розкриваючи дужки. Підкресли дієслова.

На кр..жині метеорологи проводили дослідже(н,нн)я. З берега подув вітер. Кр..жину понесло в море. На ро(з,с)шуки метеорологів вилетів літак. Л..отчики помітили яскравий намет. (С,З)кинули з літака теплий одяг, їжу.

Через кіл..ка днів до кр..жини підійшов пароплав. Метеорологів урятували.

107.

БАБИНЕ ГОРЕ

У куточку, у садочку

плаче баба снігова.

Зажурилась, похилилась,

аж повисла голова.

Сонце гріє, баба мліє,

давить бабу кожушок.

Та не скине, не покине:

впали пальці у струмок.

Під ногами аж дві ями,

тане сніг вже до землі,

рукавиці під ялиці

за водою попливли.

Горобличка невеличка

заглядає аж до вух:

«Не згодиться — чи згодиться

для гніздечка капелюх?»

Катерина Перелісна

108. Яка біда трапилася з бабою? Чому вона плакала? Що хотіла зробити горобличка з бабиного капелюха? Які картини ти уявив / уявила? Які звуки природи ти почув / почула?

109. Обговоріть, чи можна допомогти бабі.

110. 1. Випиши з вірша Катерини Перелісної «Бабине горе» дієслова. Визначте час.

Зразок: (що робить?) плаче — теп. час.

2. Виконай завдання на вибір.

ü Утвори за допомогою префіксів словá від слóва гріє. Познач префікси. Визнач час утворених дієслів.

Зразок:

ü Напиши пораду (2-3 речення) для гороблички, як зі старого капелюха зробити гніздо. Підкресли дієслова.

3. Прочитай. Спиши, розкриваючи дужки і вставляючи пропущені букви. Підкресли дієслова. Надпиши час над дієсловами.

Ще вчора плакали бурул..ки. А с..огодні тріщить моро(з,с). Замерзли калюжі. Вкрилося л..одом оз(е,и)рце. Кріз.. лід видніється вода.

111. 1. Прочитай і відгадай загадку.

Кружляє ніжно білий пух,

міняє зайчик свій кожух,

вдягає лиска рукавички,

співають весело синички,

ведмідь в барлогу ще дріма.

Яка пора, скажіть? ...

Ігор Січовик

2. Спиши. Випиши дієслова разом з іменниками. Визнач час дієслів.

Зразок: пух (що робить?) кружляє — теп. час.

112.

ЗИМА І ВЕСНА

— Насуплю я брови, — говорить зима, —

І вітер з морозом повіє:

усе скрізь загине — рятунку нема!

Під снігом замре, заніміє.

— А я засміюся, — весна відмовля, —

І сонце пекуче засяє:

прокинуться луки, ліси і поля,

усе зацвіте, заспіває.

Спиридон Черкасенко

113. Про що сперечалися зима і весна? Як зима боротиметься з весною? Хто, на твою думку, переможе? Які ознаки весни згадано у вірші?

114. Прочитайте вірш за особами. Складіть продовження діалогу.

115. 1. Виконай завдання на вибір.

ü Випиши з вірша дієслова з префіксами. Познач префікси.

ü Випиши з вірша виділені слова. Добери до них антоніми. Познач префікси.

2. Прочитай. Спиши, добираючи з дужок потрібні дієслова. Визнач час дієслів.

Сонечко ... (передає, посилає, кидає) на землю свої промінці. ... (Зникає, пропадає, губиться) сніг. На дахах будинків ... (ридають, захлинаються, плачуть) бурульки.

116. 1. Прочитай.

ГОСТЮЄ В НАС ЗИМА

Летять, летять сніжинки

на поле, ліс і сад,

Веселий свій таночок

танцює снігопад.

Надворі — лютий холод,

тепла давно нема.

Заліз в копичку зайчик

і солодко дріма.

Мете хвостом лисичка

сніжок біля сосни.

В барлозі спить ведмедик,

солодкі бачить сни.

Володимир Кленц

2. Випиши дієслова у формі теперішнього часу в стовпчик. Утвори від них дієслова минулого і майбутнього часу та запиши їх через риску.

Зразок: летять — летіли (мин. ч.), летітимуть (майб. ч.), будуть летіти (майб. ч.).

117.

У БАБУСІ НА СЕЛІ

У бабусі на селі

дивувалися малі:

дві руки бабуня має,

а у сотні справ встигає:

зранку двір позамітати,

і курчат нагодувати,

та підлогу змити в хаті,

дати їсти поросяті,

ще здоїти нашу Зірку,

залатати в кофті дірку,

на городі все полити,

в кухні грубу розтопити,

й на домашньому яйці

заколочені млинці.

Тільки-но почався ранок,

для онуків ось сніданок.

«Прокидайтеся, малята,

бо у вас ще справ багато:

треба бігати, гуляти,

сил-здоров’я набиратись.

Влітку гарно у селі,

насолоджуйтесь, малі!»

Юлія Турчина

118. Що дивувало внучат? Як бабуся все встигає? Як діти можуть допомогти бабусі?

119. Проведіть дослідження «На які дії вказують дієслова».

Крок 1. Випишіть з вірша Юлії Турчиної виділені дієслова у стовпчик, ставте питання до кожного слова.

Зразок: (що зробити?) позамітати.

Крок 2. Допишіть через риску спільнокореневі дієслова, які відповідали б на питання що робити?.

Зразок: (що зробити?) позамітати — (що робити?) замітати.

Крок 3. Обговоріть, які дієслова (виписані чи утворені) називають завершену дію.

Крок 4. Зробіть висновок, які дії (завершені чи незавершені) можуть називати дієслова. Звірте свій висновок із правилом.

Дієслова можуть означати завершену та незавершену дію.

Дієслова, які означають завéршену дію, відповідають на питання що зробити? що зробив? що зробить? що зробимо?: позамітати, позамітав, позамітає, позамітаємо.

Дієслова, які означають незавéршену дію, відповідають на питання що робити? що робив? що робить? що робитиме?: замітати, замітав, замітає, замітатиме.

120. 1. Випиши з вірша Юлії Турчиної «У бабусі на селі» підкреслені дієслова. Укажи, яку дію (завершену чи незавершену) вони означають.

Зразок: (що робить?) встигає — незав. дія.

2. Прочитай. Спиши, уставляючи пропущені дієслова. Визнач, яку дію (завершену чи незавершену) вони означають, надпиши над словами.

Після обіду мені потрібно ... вірш, ... вправу, ... задачу. Потім я хочу ... братикові ... вежу з кубиків.

3. Утвори від поданих дієслів, що означають незавершену дію, такі, що означають завершену дію. Використовуй префікси на-, з- / с-, за-, роз- та інші.

Малювати, рахувати, клеїти, тягнути, співати.

4. Склади і запиши три речення з утвореними словами (на вибір) з попереднього завдання.

121. Склади і запиши 3-4 речення про своє улюблене заняття (хобі). Підкресли дієслова. Визнач, яку дію (завершену чи незавершену) вони означають.

122. Прочитай заголовок вірша. Чи можеш ти відповісти на запитання?

ЗНАЄШ РІДНИЙ КРАЙ?

Гриць розлігся горілиць,

та й уголос мріє Гриць:

«Я пішов би в довгі мандри,

якби світ був без границь.

Звідав би незнані далі,

де смачні ростуть мигдалі,

Африку, де вічна спека...

Ех, чому я не лелека!»

Грицеві кажу: — Стривай,

а ти знаєш рідний край?

Марія Хоросницька

123. Хто персонаж вірша? Про що мріяв Гриць? Чи можна назвати його мандрівником? Що потрібно зробити хлопчикові, щоби здійснилися мрії?

124. Уявіть, що ви хочете побувати в Карпатах. Сплануйте свою мандрівку: визначте, яким видом транспорту подорожуватимете; хто мандруватиме разом з вами; скільки часу триватиме подорож; що потрібно взяти із собою; яку інформацію потрібно дізнатися про місце подорожі.

125. 1. Заповни «Подорожній лист» (на аркуші паперу).

2. Заповни «Пам’ятку подорожнім» (на аркуші паперу).

1. Прочитай враження учнів від мандрівки до Львова. Спиши один відгук (на вибір), підкресли дієслова.

Тарас, 9 років. У неділю учні нашого класу побували у Львові. Екскурсоводка цікаво розповідала про історичне минуле міста. Мені запам’яталися старовинні будівлі. Тепер я знаю, що символізують леви. Хочу побувати тут ще.

Надіика, 9 років. Дякую нашому гіду Петрові за цікаву екскурсію містом Лева. Я була в захопленні від цікавих історій. Особливо сподобалося відвідування «Майстерні карамелі», аптеки-музею «Під чорним орлом». Рекомендую своїм друзям відвідати старовинне місто.

126. Складіть рекламний буклет «Запрошуємо в мандрівку до... (назва вашого міста / села / селища)». Укажіть, що цікавого можна побачити, чим можна доїхати, де відпочити, пообідати.

127. Склади і запиши кілька речень про те, як мандрувати, не засмічуючи природи.

128.

СТАРИЙ КАШТАН

— Старий каштан за вікнами

клас затіня! — сказали.

І от, щоб стало світло нам,

його взяли й спиляли.

Тепер свої густі гілки

до нас не тягне дерево,

і не свистять для нас шпаки

у кроні на перервах.

Травневі вогники свічок

не спалахнуть на сонці,

і плід, неначе їжачок,

не вмоститься в долоньці.

І вже на стовбурі вгорі

не з’явиться ніколи

старе рівняння школярів:

«Олена плюс Микола»...

Щоб стало в класі світло нам, —

старий каштан спиляли...

Зробили ніби й правильно,

та в класі темно стало...

Анатолій Костецький

129. 1. Про що йдеться у вірші? Чому спиляли дерево? Що згадує про каштан автор? Чому ж у класі стало темно?

2. Які почуття в тебе викликав вірш? Яка головна думка вірша?

130. Пофантазуйте. Уявіть, що ви берете інтерв’ю в каштана. Про що ви запитали б його? Що відповідали б? Розіграйте діалог.

131. 1. Випиши з вірша Анатолія Костецького «Старий каштан» виділені словосполучення. Зверни увагу, як пишуть не з дієсловами.

Не з дієсловами потрібно писати окремо. Це орфограма: не мовчати, не бігти, не смітити, не кричати.

2. Установи відповідність між фразеологізмами та їх значенням. Запиши. Підкресли дієслова з не.

3. Прочитай запитання. Склади і запиши відповіді так, щоб перед дієсловом було не.

1. Чи можна гратися з вогнем?

2. Чи ходила Наталя в музей?

3. Чи можна галасувати в бібліотеці?

4. Чи бував / бувала ти в Умані?

4. Розглянь позначки поведінки в довкіллі. Запиши їх тлумачення, використовуючи дієслова з не.

Зразок. Не зривай квітів.

132. Пригадайте вивчене про дієслово. Складіть кластер на аркуші паперу.

133. Прочитай прислів’я. Спиши, доповнюючи їх словами з довідки. Дієслова з не підкресли.

1. Правда у вогні не ... і у вогні не ... . 2. Не ... з другого, щоб тобі не ... того. 3. Семеро одного не ... . 4. Хто не ..., той не ... . 5. Чого не ..., про те не ... .

Слова для довідки: смійся, тоне, знаєш, горить, працює, було, їсть, чекають, говори.