Українська мова та читання 3 клас Частина 1 - Галина Сапун 2020

Нарядилась осінь в дороге намисто...
Звуки і букви. Алфавіт. Наголос

22. 1. Прочитай загадку. Відгадай.

Хто вона, ота красуня

в золотім намисті,

що без пензля і без барвів

скрізь малює листя?

На деревах листя те

так блищить, мов золоте.

2. Вибери слова, якими можеш назвати осінь.

Чарівниця, художниця, учителька, ґаздиня, спортсменка, господиня, вишивальниця, продавчиня, трудівниця, квітникарка, лікарка, рукодільниця.

23. 1. Запиши слова, які ти вибрав / вибрала (попереднє завдання), за абеткою.

2. Склади і запиши два речення про осінь.

24.

ОСІНЬ

Українська народна казка Наддніпров’я

Жив колись один цар. І приснився йому дуже страшний сон. Непокоїв царя цей сон щоночі. Не міг він ні їсти, ні пити, ні спати. Багато лікарів, знахарів хотіли врятувати царя, та ніхто не допоміг йому. А в густому лісі, на Козиній горі, жив старий дід. Ходили про нього легенди, що дуже допомагав він людям.

От цареві й порадили піти до діда. Прийшов цар, уклонився дідові в ноги і розповів про свою біду. Дід згодився допомогти цареві. Старий подивився йому в душу, а потім сказав:

— Вас, царю, тому мучить щоночі страшний сон, бо не допомагаєте ви бідним. Не бачите їх бід, не чуєте їх зойків. Але я спробую для вас щось зробити.

Наварив дід зілля і промовив:

— Один раз пити вранці, другий раз — в обід, а третього разу — ввечері. І розмішайте це зілля в сльозах.

Цар послухав діда і почав робити, як той наказав. Минув один день, другий, третій, четвертий, п’ятий...

Полишив страшний сон царя. Завітав цар до діда і сказав:

— Ваше зілля допомогло мені. А за те, що вилікували мене, ось вам скринька із золотом.

А дід йому:

— Я не бідний, бо золото моє — це мій ліс, моя гора. Віддайте це золото бідним людям.

Так і хотів зробити цар. Узяв він скриньку та й поніс її до людей. А в скриньку залізло мале мишеня і прогризло там дірочку, а саме заснуло...

От іде цар горою, потім селом. Шукає найбідніших людей, та й не бачить, що золото сиплеться із дірки. Де пройде цар, там і горить все золотом: і листя, і травичка, і поля, і сади. То осінь прийшла до людей.

Так цар приніс в ліс, на Козину гору, золото осені. А бідним людям подарував велику радість та втіху. Глянеш восени навколо — усе горить золотом, і радісно стає на душі. Пропадає смуток, висихають сльози.

25. Хто дійові особи казки? Що непокоїло царя? Чи допомогли цареві дідові поради? Чому дід відмовився взяти скриньку із золотом? Що приніс цар на Козину гору?

26. Театралізуйте казку. Обговоріть, які деталі одягу можна використати для образів царя, діда; які предмети знадобляться для вистави.

27. 1. Випиши з тексту казки «Осінь» речення про зміни на Козиній горі. Підкресли слова, які мають таку звукову будову:

Пригадай!

✵ Слова з рядка в рядок переносять складами: го-ра, зо-ло-то.

✵ Склад з однієї букви не залишають у рядку і не переносять: лі-нія, огі-рок, осінь, хвоя.

✵ Слова, у яких приголосні звуки збігаються, можна переносити по-різному: пта-шка, пташ-ка.

✵ Букви й, ь не можна відривати від попередньої букви: лі-ній-ка, опень-ки.

2. Випиши з першого абзацу казки «Осінь» п’ять трискладових слів, поділивши їх на склади для переносу.

3. Запиши нáзви осінніх місяців, поділяючи їх на склади для переносу.

28. 1. Прочитай вірш. Який настрій у тебе після читання?

Стоять осінні клени

у барвах золотих

і дивляться на мене,

а я дивлюсь на них.

Ось листячко упало...

Нагнувсь я до листка:

він жовтий і трипáлий*,

мов лапка гусака.

Грицько Бойко

*Трипáлий — який має три пальці.

2. Спиши другу строфу. Запиши виділені слова, поділяючи їх рисками для переносу різними способами.

Зразок. Ли-стка, лис-тка, лист-ка.

29.

Осінь, осінь... Лист жовтіє.

З неба часом дощик сіє.

Червонясте, золотисте

опадає з кленів листя.

Діти ті листки збирають,

у книжки їх закладають.

Наче човники, рікою

їх пускають за водою.

З них плетуть вінки барвисті —

червонясті, золотисті.

Іванна Блажкевич

30. Який вірш: сумний чи веселий? У якому темпі, на твою думку, потрібно читати вірш: швидко, помірно, сповільнено чи повільно?

31. Доберіть слова — назви ознак до поданих слів (усно).

Осінь (яка?) — ...

Дерева (які?) — ...

Листочки (які?) — ...

Трава (яка?) — ...

Сонце (яке?) — ...

Небо (яке?) — ...

Хмари (які?) — ...

Дощ (який?) — ...

32. 1. Добери і запиши якомога більше назв «осінніх кольорів» за 5 хвилин. Поцікався, які слова записали твої однокласники / однокласниці.

2. Прочитай. Склади речення з кожної групи слів. Запиши їх. Добери заголовок до записаного тексту.

Осінь, настала.

Пожовкло, на, листя, берізках.

А, почервоніло, кленах, на.

Намисто, одягла, коралове, шипшина.

Ягідки, на, калини, кущах, червоні, з’явилися.

Повітрі, пролітають, у, літа, срібні, бабиного, нитки.

33. Прочитай. Випиши «осінні» слова і словосполучення, поділяючи їх на склади для переносу.

Сонечко, гриби, жовте листя, бурулька, ягоди, яблука, дощ, туман, райдуга, перелітні птахи, сніг, позолота, врожай, проліски.

34. Прочитай заголовок. Поміркуй, що може бути найтяжчим для журавлів.

ЩО НАЙТЯЖЧЕ ЖУРАВЛЯМ

Тихого осіннього вечора на узліссі сіли відпочити журавлі. Вони летіли в теплий край. Сонце вже зайшло, то й заночують.

Притулились журавлі до білокорої берези та й курличуть щось тихо-тихо. Береза прислухається, хоче зрозуміти, про що вони гомонять.

— Куди це ви летите, журавлі? — питається Береза.

— У теплий край, — відповідають журавлі.

— Ой, зима, зима... — бідкається Береза. — Уже й у мене листя осипається... Мабуть, далека й тяжка вам дорога, журавлі?

— Дорога тяжка, — відповідає найстарший Журавель. — Та не дорога нам найтяжча.

— А що ж вам найтяжче? — дивується Береза.

— Найтяжче нам жити кілька місяців на теплій ріці. Називається вона Ніл. Немає там ніколи зими. Вічно цвітуть квіти...

— То чому ж там найтяжче? — ще більше дивується Береза.

— Бо то не рідна земля, — каже найстарший Журавель, — бо немає там тебе, білокора Березо.

Василь Сухомлинський

35. Про що йдеться в зачині? Про що гомоніли журавлі? Що здивувало Березу? Як найстарший Журавель пояснив Березі хвилювання і переживання птахів?

36. 1. Прочитайте прислів’я. Виберіть те, що, на вашу думку, може бути заголовком тексту.

Як вересніє, то й дощик сіє. За морем тепліше, та вдома миліше.

2. Прочитайте текст за особами.

37. 1. Випиши з першого абзацу тексту «Що найтяжче журавлям» слова з м’якими приголосними звуками.

Пригадай!

✵ Букви і, я, ю, є після приголосних звуків позначають їх м’якість: сіно, земля, люди, синє.

✵ Буква й завжди позначає м’який приголосний звук: гай, рейки.

✵ Букву ь уживають для позначення м’якості попереднього приголосного звука: лось, альбом.

2. Спиши речення, уставляючи пропущені букви.

Мандру.. осін.. по пол..х і л..сах. Де про..де, там усе зм..н..ється. Дерева жовт..ют.. . Пол.. порожн..ют.. .

3. Виконай завдання на вибір.

ü Підкресли букви, які позначають м’якість попередніх приголосних звуків.

ü Склади і запиши два речення про журавлів. Підкресли букви, які після приголосних звуків позначають їхню м’якість.

38. Запиши вірш, уставляючи пропущені букви.

ОСІНЬ МАЛЮЮ

Вітерец..-пустунец..

між дерев гарцює.

Я віз..му сві.. олівец..,

осін.. намал..ю.

Верби в жовтому вбранні

опустили віти.

Відлітают.. журавлі,

журят..ся за літом.

Валерій Зінченко

39. Прочитай вірш.

ОСІНЬ

Нарядилась осінь

в дороге намисто,

золоте волосся

розплела над містом,

кольорові фарби

вийняла з кишені,

і малює осінь

жовтим по зеленім...

Здогадатись можна

в парку по деревах:

є червона фарба

в неї і рожева...

Ще й відтінків різних

безліч осінь має,

а стрункі ялини

боком обминає...

Їй не шкода фарби

й часу ні хвилини,

колються нечемні

сосни та ялини.

Марія Хоросницька

40. Які картини постають у твоїй уяві після читання вірша? Доведи, що осінь зображена як жива істота. Розкажи, які емоції викликає в тебе золота осінь.

41. 1. Пригадайте вірш Іванни Блажкевич. Що спільного у віршах Марії Хоросницької та Іванни Блажкевич? Заповніть таблицю на аркуші паперу.

Вірш Іванни Блажкевич

Вірш Марії Хоросницької

Відмінне

Спільне

Відмінне

1.

1.

1.

2.

2.

2.





2. Вправа «Квест».

1. Назвіть малюнки. 2. З назв малюнків випишіть букви в зазначеному порядку. 3. Складіть із цих букв слово.

3. Обговоріть, що означають вислови.

У кишені вітер гуляє

За словом до кишені не лізе

Не по кишені

Набивати кишені

►

►

►

►

◄

◄

◄

◄

уміє влучно висловитися.

багатіти.

немає грошей.

дуже дорого.

42. 1. Прочитай. Поміркуй, як доповнити речення (за змістом вірша Марії Хоросницької).

Осінь вийняла з ... фарби. Почала розмальовувати ... кольором зелені ... . А от ... обминає, бо вона ... .

2. Випиши з вірша Марії Хоросницької виділені слова, поділивши їх рисками для переносу.

3. Склади список справ, які ти можеш зробити восени.

43. Прочитай прислів’я. Спиши два з них (на вибір). Побудуй звукові моделі виділених слів.

1. Осінь сумна, та від її щедрості весело. 2. Осінь іде, за собою дощ веде. 3. Восени день блисне, а три — кисне. 4. Восени і горобець багатий.

44. Прочитай заголовок твору. Про що, на твою думку, може йтися в оповіданні з таким заголовком?

ГРИБОЗБІР

Осінь прийшла з городів. Скотилася в погреби з картопляним смутком. Перейшла стернею в садки. Обтрусила яблука, груші й непомітно підкралася до дерев, що попритулялися біля тину. Явори пожовтіли раптово, за одну ніч. Навіть берізка, та сама, яку ми з мамою посадили навесні, тепер схожа на золотоволосу красуню. Літо, розгублено озирнувшись востаннє, тихо кине: «Я ж бо думало, що то жарти». А осінь — нарядна, радісна, хазяйновита, з кошиками в руках, поспішає до лісу. Там якраз грибозбір почався.

...Сидять на узліссі в жовтих сорочечках маслюки. Почули кроки, нашорошились. А вгледіли осінь з кошиками, кинулись, як налякані зайчата, врізнобіч. А опеньки-малята горнуться ближче до піддубників-грибів. Дружнім колом обсідають пеньки в низині. Боровики, молоді, коренасті, як маленькі борці, розсипалися на землі. Вони бачать, що втікати їм нікуди. І спокійно сідають на дно кошиків. Роблять вигляд, що нічого не сталося.

Бреде осінь лісом. Слухає надокучливе мугикання вітру. Він усівся на ялині, звісивши до землі ноги й не хоче нікуди йти. Вже й повні кошики стоять біля старої сосни. І осінь втомилася трохи. А грибів не зменшується. Опеньки й підосичники полізли один поперед одного, манять, кличуть до себе. А он рижики вишикувались рядами і, здається, самі просяться до рук.

Осінь скидає з голови квітчасту жовту хустку, розстеляє на стежці. Гриби поспішають до неї. Осінь стоїть осторонь, спостерігає, як вони збігаються докупи і вмощуються на хустці. Один тільки білий гриб, широкоплечий, рослявий, не зрушує з місця. Стоїть, причепурюється, шапинку розправляє.

Осінь і не тривожить його. Хай собі постоїть! Вистачить на неї й інших грибів. Он біля озерця в берізках опеньки з-під листя засмаглими голівками визирають, чекають, коли осінь прийде до них. Щаслива пора — грибозбір!

За Вірою Оберемок

45. Чи справдилися твої передбачення? Поясни значення слова грибозбір. Звідки осінь прийшла в ліс? Які гриби згадано в тексті? Які картини постають у твоїй уяві після читання тексту?

46. 1. Випиши з тексту «Грибозбір» виділені слова. Побудуй звукові моделі цих слів.

2. Пригадай і запиши п’ять слів з подовженими приголосними. Поділи їх рисками для переносу.

3. Утвори і запиши слова за зразком.

Зразок. Читати — читання.

Змагатися — ...    Додавати — ...

Плавати — ...     Запитувати — ...

Жити — ...    Взувати — ...

4. Прочитай слова. Склади і запиши два речення, використавши якнайбільше слів з подовженими приголосними.

Колосся, бадилля, каміння, дозвілля, латаття, знаряддя, обличчя, сміття, узбіччя, бажання.

47. Прочитай і спиши уривок вірша. Випиши слова з подовженими м’якими приголосними звуками, поділяючи їх на склади для переносу.

ЗАЙЦЕВА КАПУСТА

Посадить задумав заєць

моркву і капусту,

щоб не густо, щоб не пусто

виросла капуста.

З грядки заєць викидав

камінці й коріння,

бо коріння і каміння

виглушать насіння.

Михайло Стельмах

48. 1. Прочитайте заголовок вірша. Обговоріть, кому журавлик міг зробити подарунок. Що саме може подарувати журавлик?

2. Прочитайте вірш.

ЖУРАВЛИНИЙ ПОДАРУНОК

Летів журавлик з України,

в далекий вирій поспішав.

І кинув хлопчику пір’їну,

аби його він пам’ятав.

Кружляла довго та пір’їна.

Вже й крик журавлика затих.

І ось дарунок той пташиний

упав хлопчині біля ніг.

Він взяв, мов скарб, оту пір’їну

і в синє небо задививсь.

— Ой ти, журавлику, пташино,

на Україну повернись!

Василь Кравчук

49. 1. Чи справдилися твої передбачення? Для чого журавлик подарував хлопчикові пір’їну? Як хлопчик сприйняв подарунок? Чому, на твою думку, хлопчик просить птаха повернутися в Україну?

2. Скільки строф у вірші? З якою інтонацією потрібно читати кожну строфу?

3. Пригадай оповідання Василя Сухомлинського «Що найтяжче журавлям». Що спільного в цьому оповіданні й вірші Василя Кравчука?

4. Прочитай словосполучення. Якими з них ти опишеш журавлика?

струнке тіло     червона пляма на тім’ячку

темно-сіре оперення   маленький дзьобик

короткі ноги     чорні довгі пір’їни

50. 1. Випиши з вірша Василя Кравчука слова з апострофом. Підкресли букви, між якими стоїть апостроф.

Пригадай!

Апостроф ставлять після букв б, п, в, м, ф, р перед я, ю, є, ї, які позначають два звуки [йа], [йу], [йе], [йі]: пам’ять, пір’я.

2. Прочитай речення. Виконай завдання на вибір.

ü Випиши загадки. Слова з апострофом поділи на склади для переносу.

ü Випиши прислів’я. Слова з апострофом поділи на склади для переносу.

1. У горобчика пір’ячко сіро-коричневого кольору. 2. Скільки б’ють, а він не плаче і не злиться, тільки скаче. 3. Добрим словом мур проб’єш, а лихим і в двері не ввійдеш. 4. П’ять братів живуть у хаті, кожен має по кімнаті. 5. Ранні пташки росу п’ють, а пізні — сльози ллють.

51. 1. Прочитай скоромовку, вивчи її та запиши з пам’яті.

На подвір’ї стали в ряд

ясени і в’язи

і з командою хлоп’ят

розминають м’язи.

2. Підкресли слова з апострофом.

52.

Коли це буває,

що клен запалає?

А прихопив морозець,

та повіяв вітерець,

весь вогонь на землю впав,

зовсім клен без листя став.

53. 1. Обговоріть, чому восени листочки змінюють своє забарвлення.

2. Театралізація. Уявіть, що ви — листочки різних дерев. Розіграйте діалог «Спогади про літо». Інтонаціями та жестами передавайте свої почуття (радість, смуток, здивування тощо).

54. Прочитай заголовок твору. Що означає слово смуток?

ОСІНЬ БЕЗ СМУТКУ

Літо збігло швидко і непомітно. Але листочки на деревах це помітили тільки тоді, коли почали втрачати зелений колір. Куди та чому він зникав — не знали. Поки художниця Осінь розфарбовувала їх в інші кольори, вони із сумом дивилися в небо. Зітхали, тихо перемовлялися поміж собою. Згадували, як їм усім було добре рости й шелестіти на гілках дерев. Як пили теплі краплини ранішньої роси, загравали з вітерцем. Як слухали спів птахів. А ще сумували за ароматами літніх квітів, трави. «Однак тепер усього цього не буде, — думали. — Та й без свого зеленого кольору станемо нікому не потрібними. Навіть люди на нас не дивитимуться».

Одного ранку, прокинувшись, деякі листочки помітили на собі нові кольори. Багряний, жовтий, червоний, вишневий, рожевий, фіолетовий. Листочки стали ще привабливішими, яскравішими. Та не довгою була їхня радість. Холодними днями листячко почало ще важче зітхати, опадати й сумувати. Воно більше не зможе радувати людей своєю новою красою. Бо хто з них дивитиметься собі під ноги?

Якось, лежачи на стежці, листочки помітили хлопчика. Він ішов з батьками і з кожним своїм кроком, нахиляючись, підіймав листочки та складав їх в осінній букет.

— Візьми мене до себе! І мене! Подивись, який я барвистий! І я також красивий! — лунало звідусіль.

Хлопчик був готовий забрати всіх. Однак лише до деяких простягалися його рученята. Зате усмішка не залишала байдужими жодного листочка. Вона була щирою, ніжною, лагідною та без краплини смутку. Від того світ ширшав, добрішав. А барви художниці Осені навіть в осінньому букеті ставали ще золотішими.

За Олегом Погинайком

55. 1. Коли листочки помітили, що літо закінчилося? Про що згадували листочки? Чому листочки «просилися», щоб хлопчик забрав їх?

2. Чому текст має таку назву? Добери інший заголовок.

56. 1. Випиши з оповідання «Осінь без смутку» виділені слова.

Пригадай!

Дзвінкі приголосні звуки в кінці складу перед глухими приголосними, а також в кінці слова вимовляють дзвінко: борідка, ложка, хліб, віз.

2. Прочитай. Спиши пари слів, уставляючи пропущені букви.

Стежечка — сте..ка

береза — бері..ка

горобець — горо..чик

грибочок — гри..

картузик — карту..

діжечка — ді..ка

3. Прочитай прислів’я.

1. Аби дубки, а берізки будуть. 2. Кожний дуб хвалить свій чуб. 3. Весною відро води — ложка болота, восени ложка води — відро болота. 4. Як сніг упаде, то пастух пропаде. 5. Як у травні дощ надворі, то восени хліб у коморі. 6. Понеділок і п’ятниця — тяжкі дні, вівторок і субота легкі.

4. Спиши три прислів’я (на вибір). Підкресли у виділених словах букви, які позначають дзвінкі приголосні звуки.

5. Прочитай прислів’я. Поміркуй, які слова пропущені. За потреби скористайся словами для довідки.

Слова для довідки: легко, їж, ягідка, важко, хліб, ріж.

57. Утвори і запиши словосполучення, уставляючи пропущені букви. Із двома словосполученнями (на вибір) склади речення.

Бігає

►

◄

кни..ка.

Цікава

►

◄

бері..ка.

Лісова

►

◄

шви..ко.

Струнка

►

◄

сте..ка.

58. Прочитай вірш.

ПОСАДІТЬ КАЛИНУ КОЛО ШКОЛИ

Посадіть калину коло школи,

щоб на цілий білий світ

усміхнулась щиро доля,

материнський білий цвіт.

Посадіть калину на городі,

щоб розквітнула земля!

Із роси пречиста врода,

з неба — почерк журавля.

Посадіть калину коло тину,

щоби злагода цвіла!

Буде щедрою родина —

буде честь їй і хвала.

Посадіть калину коло хати,

щоб на всеньке на життя!

Стане кожен ранок святом,

дітям буде вороття.

Посадіть калину в чистім полі!

Хай вона освятить час!

Антоніна Листопад

59. Що ти відчував / відчувала, коли читав / читала вірш? До чого закликає авторка? Де варто садити калину?

60. 1. Прочитай уривок статті.

КАЛИНА ЗВИЧАЙНА

Калина звичайна, червона калина (місцеві назви: карина, калена, калинина) — високий гіллястий кущ заввишки 2-4 м із сірою корою.

Гарний плодовий і декоративний чагарник. Росте на всій території України, по берегах рік і водойм. Найкраще росте на добре зволожених місцях.

Пагони зеленувато-сірі з великими бруньками. Квіти зібрані в плоскі суцвіття. Плоди схожі на ягоди, червоні.

Квітне у травні — червні, плоди достигають у вересні.

2. Зіскануй QR-код та переглянь цю статтю у вікіпедії. Порівняй паперовий та електронний варіанти статті.

61. Про що йдеться в статті? Які слова для тебе маловідомі чи незрозумілі? Що цікавого ти дізнався / дізналася зі статті? Як по-іншому називають калину?

62. 1. Обговоріть, що вам відомо про калину. Пригадайте прислів’я, загадки, вірші тощо.

2. Прочитайте вислови. Визначте, які з них доречно використати для художнього опису калини.

Пишний кущ, лікарська рослина, тонке галуззя, трилопатеве листя, багряне листя, червоні плоди, важкі кетяги, розкішне осіннє вбрання, плоди дозрівають восени, кущ прибрався в коштовне намисто.

63. Склади і запиши художню розповідь «Калина» за малюнком і поданим планом. Використовуй вислови з попереднього завдання.

ПЛАН

1. Де росте калина?

2. Яка калина восени?

3. Кого приваблює кущ калини?

4. Як народ величає калину?

64. Утвори і запиши речення зі слів кожного рядка. Поділи на склади для переносу трискладові слова.

Любить, вологих, у, калина, рости, місцях.

Зацвітає, вона, цвітом, білим, навесні, пишним.

Шанують, здавна, і, красу, її, лікувальні, властивості, за, люди.

65. Назвіть осінні місяці. Обговоріть, що означають ці нáзви. Чи відомо вам, які інші назви має кожен місяць у різних місцевостях?

66. Прочитай текст. Визнач, який він: науковий чи художній.

ТРИ ОСІННІ МІСЯЦІ. МІСЯЦЬ СЕМИ ПОГОД

Назва першого місяця осені пов’язана з вересом — рослиною, поширеною на Поліссі. Цей вічнозелений кущ квітує із серпня і до кінця жовтня. Але найпишніше рожево-бузкове суцвіття вкриває соснові бори, торф’яники та піщані пагорби саме у вересні. Верес є цінним медоносом.

Сучасна назва вересня в нашому календарі закріпилася відносно недавно — на початку двадцятого століття. До цього в кожному регіоні були свої, «домашні», нáзви. У давньоруській мові натрапляємо на офіційну назву руєн, а по-народному — ревун. Ці назви походять од жовтого кольору (саме о цій порі починає жовтіти листя) та руєнія (ревіння) оленів і лосів.

На західноукраїнських землях відомі назви маїк (починають маятися, тобто зеленіти, ранні сходи озимини) і сівень (пора масового висівання озимини). Іноді вересень називали й бабським (бабиним) літом, а також покрійником — від свята Покрови, котре припадає на 1 жовтня за старим стилем. Під цю пору земля вже покривається опалим листям.

Вересень може подарувати яскраве сонце і забивні дощі, прохолодну ніч і теплий тихий день — коли над головами пливе павутиння, так зване бабине літо. Не випадково про нього кажуть: «Вересневий час — сім погод у нас: сіє, гріє, віє, туманіє, холодніє, гуде ще й згори йде!»

ЖОВТЕНЬ НА ВЕСІЛЛЯ БАГАТИЙ

Ненав’язливо, але впевнено увійшла у свої права осінь, котру ознаменував один з найшанованіших у слов’ян місяців — жовтень.

Українська назва другого осіннього місяця не потребує будь-яких пояснень. Довколишні гаї вже зодяглися в яскравий привабливий жовтогарячий колір з усіма його відтінками. Назва жовтень, як стверджують давні джерела, була відома ще з часів Київської Русі.

Поруч із назвою «жовтень» вживали й слово паздерник. Воно походить від спільнослов’янського «паздер», тобто кострúця*. Саме о цій порі починали масово переробляти льон та коноплі. Вилежані під осінніми дощами та вітрами стебла сушили в печі, потім їх м’яли на терницях та голіруч, щоб очистити волокно від костриці. Цей процес ще й досі в глибинних поліських селах називають «паздерництвом».

В Україні побутували й регіональні місяценáзви. Серед найвідоміших — грязень, хмурень, листопадний, зазимник...

Одначе найточнішою, напевно, можна вважати народну назву — весільник. Починаючи від Покрови, тобто 14 жовтня, вже дозволялося справляти весілля. У народі так і казали: «Жовтень на весілля багатий».

ЗИМІ РІДНИЙ БРАТ

У народі кажуть: «березень і листопад — як братові брат». Останній місяць осені чимось скидається на перший весняний, обидва відмежовують різні пори року. Якщо, скажімо, березень запрошує в гості весну, то листопад замикає ворота осені. Тож і мовиться, що він «жовтню син, а зимі — рідний брат».

Листопад в Україні не завжди збігається з періодом падолисту. Скорше така назва пасувала б жовтню.

Листопад, падолист, напівзимник. Це — місяць, у якого напохваті й віз, і сани. Тому й кажуть: «Листопад — вересню онук, жовтню — син, а зимі — рідний брат».

За Василем Скуратівським

*Кострúця — здерев’янілі частини стебел льону або конóплів.

67. 1. Про що йдеться в тексті? Про який місяць тобі було найцікавіше читати? Які прислів’я трапляються в тексті?

2. Який осінній місяць тобі найбільше подобається? Чому?

68. Виконай завдання на вибір.

ü Випиши прислів’я з оповідання Василя Скуратівського «Три осінні місяці».

ü Знайди і запиши 2-3 прислів’я про осінні місяці.