Українська мова та читання 3 клас Частина 1 - Варзацька Л.О., Трохименко Т.О. 2020

§ 25. Роль прикметників у мовленні
Прикметник

За сонцем хмаронька пливе

Тарас Шевченко

204. 1. Прочитайте вірш.

Скільки див у зоопарку,

а сюди ще треба — хмарку!

Ту веселу, білобоку,

дуже схожу на сороку!

Ні, стривайте: вже вона

стала схожа на слона...

Микола Петренко

2. На кого була схожа хмаринка? Чи доводилося вам спостерігати щось подібне?

3. Які ознаки хмаринки змальовують виділені слова? На яке питання вони відповідають? До якої частини мови належать?

Частину мови, що виражає ознаку предмета, називають прикметником. Прикметники відповідають на питання який? яка? яке? які?. Наприклад: солодкий (торт), солов’їна (мова), прозоре (озеро), зелені (луки).

4. Поміркуйте, чому прикметник отримав таку назву. Чи можемо ми, спілкуючись, обходитися без прикметників? Для чого вони слугують у мовленні?

205. 1. Із поданих складів утвори і запиши спільнокореневі слова. До яких частин мови вони належать?

2. Прочитай і відгадай загадку. Які слова допомогли тобі її відгадати?

То чорна, то сива по небі ходила,

набив її вітер — сльози розпустила.

3. Запиши загадку та відгадку. Підкресли прикметники.

4. Поясни правопис виділених слів.

206. 1. Прочитайте текст. Звідки, на вашу думку, його взяли: із художньої книги чи з підручника або довідника?

Хмари — це скупчення завислих у повітрі краплин води або кристаликів льоду. Вчені виділяють кілька десятків різновидів хмар, основними серед яких є купчасті, шаруваті й перисті.

Найнижче над земною поверхнею нависають шаруваті хмари. Восени та навесні вони рівномірним сірим шаром затягують усе небо, за що й одержали свою назву. Складаються переважно із крапель води.

Середній ярус утворюють купчасті хмари, що нагадують великі купи вати. Здебільшого такі хмари теж складаються із водяних краплин, але іноді містять і голочки криги.

Перисті хмари виникають на значних висотах, тому цілком складаються із крижаних кристаликів. За формою вони нагадують пір’я птахів або ажурне мереживо, яке прикрашає небо.

2. Яку роль виконують у тексті прикметники? Чи можна було б без них описати різновиди хмар?

3. Запишіть, що ви запам’ятали про: І варіант — шаруваті хмари; II варіант — купчасті хмари; III варіант — перисті хмари.

207. 1. Прочитай вислови. Поміркуй, коли так говорять. За потреби скористайся словами для довідки.

► Витати у хмарах.

► Мов у хмару оповитий.

► Хмари війни.

Слова для довідки: бути мрійником, сприймати дійсність наївно, нереально; біда, нещастя; сумний, похмурий.

2. З одним із висловів (на вибір) склади і запиши речення.

3. Прочитай словосполучення. Визнач, де прикметник ужито в прямому значенні, а де — в переносному. Хмарне небо, хмарне життя, хмарне чоло.

208. 1. Прочитай вірш. Які картини постають у твоїй уяві?

Хмари по небі блукали,

з перлів намисто низали.

Порвалися низки —

бризнули бризки,

з шумом на землю упали.

Впали перлисті краплини

на зелененькі долини,

і на лісочки,

і на садочки,

і на листочки калини.

Марійка Підгірянка

2. Випиши спільнокореневі слова. До яких частин мови вони належать?

3. Запиши з пам’яті поетичні рядки, які найбільше тобі припали до душі.

Коси березам вичісує березень

Марія Шунь

209. 1. Виразно прочитай поетичні рядки. Із чим та ким порівнює березневі струмки поетеса? Чому?

Березневі струмки — водограї співучі,

перші діти весняного сонця дзвінкі.

Як же люблять пробуджені верби плакучі

в тій воді полоскать свої коси тонкі!

Ірина Базарницька

2. Які прикметники допомагають уявити спів березневих струмків?

3. Поміркуй, чому перший місяць весни одержав такі назви: березень, березіль, соковик, березоль.

210. 1. Із поданих складів утвори і запиши слова. Яке з цих слів є перевірним для інших?

2. Спиши прислів’я.

Березень зиму ламає — весні стежку прокладає.

3. Усно пошир прислів’я прикметниками.

211. 1. Прочитайте текст. Чому він має такий заголовок?

БЕРЕЗЕНЬ — РАНОК РОКУ

Наші далекі пращури зустрічали Новий рік у березні. Праукраїнці з глибокою пошаною ставилися до природних явищ. Оскільки весною пробуджується природа й починаються польові роботи, то й Новий рік треба відзначати навесні.

Із часопису

2. З’ясуйте, яку роль відіграють у тексті прикметники.

3. Випишіть виділені іменники та зв’язані з ними прикметники за зразком.

Зразок. Пращури (які?) далекі.

4. Зробіть висновок, із якою частиною мови прикметники зв’язуються в реченні найчастіше.

Прикметники в реченні найчастіше зв’язані з іменниками. Питання треба ставити від іменника до прикметника. Наприклад: помідор (який?) червоний, землі (якої?) рідної.

212. 1. Прочитайте текст.

ЛЕГКОВАЖНИЙ МІСЯЦЬ

Березень — найбільш легковажний місяць року. Накликав із теплих країв шпаків та граків. Розбудив ведмедя. Розтермосив сонні дерева. А зігріти й нагодувати нічим.

Побіг у поле й заходився з пагорбів снігові ковдри стягувати, з-під заметів дзвінкі струмочки вивільняти — весну красну закликати.

2. Поміркуйте, яке з цих прислів’їв може бути заголовком до тексту.

► Зима в березні і позаду, і попереду.

► У березні сніг задуває — весни ще немає.

3. Поставте запитання: І варіант — до першого абзацу; II варіант — до другого абзацу.

4. Випишіть виділені іменники та зв’язані з ними прикметники. Ставте питання від іменників до прикметників.

213. 1. Прочитай і спиши текст, доповнюючи його прикметниками з довідки.

УСЕ ОЖИВАЄ!

Усе оживає! Тут (який?) ... метелик пролетів. Там (яка?) ... мушка ворушить крильцями проти сонця. Бруньки (які?) ... на деревах лисніють. З-під (якого?) ... листя соромливо виставив свою (яку?) ... квітку (який?) ... сон.

За Олександром Копиленком

Слова для довідки: барвистий, торішнього, напівсонна, фіолетову, радісні, волохатий.

2. Знайди у тексті слова, яким відповідають ці звукові моделі.