Українська мова та читання 3 клас Частина 2 - Чумарна М. І. 2020

Зимівля природи

КОЛИ ЗАСИНАЄ ЗЕМЛЯ

Коли засинає земля,

коли замовкають дерева,

я завжди запитую в казки-зими:

— А куди відлітають душі дерев?

Коли дерево спить, його ніжні листочки

туляться до людей, заглядаючи в шибки вікон,

залишають свої сліди в замерзлих калюжах...

А коли прилине весна —

вони затріпочуть листочками

і повернуться у тіла дерев.

Наталя Гивель, 9 років

Прочитай вірш своєї ровесниці. Чи задумуєшся ти про те, як зимують дерева, птахи, звірята? Які загадки зими хочеться тобі розгадати?

Розкажи про свої таємниці взимку.

ЗАГАДКИ

♦ Росте вона тільки вниз,

любить крівлю та карниз.

♦ Рано-вранці увесь світ

вбрався в білий оксамит.

А як вітер нападе,

оксамит цей пропаде.

КОЛИСКА СЕРЕД СНІГУ

Недарма один із місяців року називається лютим. Навіть тоді, коли заметілі стихають і в лісі стає тихо-претихо, морози не спадають.

— Трісь-трісь! Трісь-трісь! — тільки й чути довкола.

То дерева, великі й малі, тріщать на холоді. І птаство, і дрібні й великі звірі туляться тоді до людських осель, шукаючи і захистку, і порятунку від голоду та холоду.

А у невеличких пташок шишкарів виводяться в цей час пташенята! Еге ж дивно?

Так, але придивіться лишень до їхніх гніздечок. Вони ж неабиякі. Зроблені з паличок, а потім обшиті мохом, шерстю і пір’ям. Вітер не продимає таку хатинку, а щоб і дощ чи сніг не потрапляли до неї, шишкарі влаштовують житло під розлогою ялиною. От вам і дах! У такій хатинці пташенята почувають себе у безпеці, а за «батареї опалення» — мамині й татові крильця.

— А чому, — скажете ви, — шишкарі надумали виводити пташенят узимку, навіщо їм здалося отак суворо випробовувати своїх дітей? Чи не краще було б вивести їх улітку?

У тім-то й річ, що для шишкарів найбільше їжі взимку. Недаремно їх так називають, адже найдужче їм смакує насіння ялини, сосни та інших хвойних дерев, що визріває восени і тримається на гіллі аж до весни. Отим насінням і годують шишкарі своїх пташенят.

За Анатолієм Давидовим

Прочитай оповідку відомого українського письменника та дослідника природи. Що тобі в ній найбільше сподобалося? Чи доводилось тобі бачити цю пташку в природі?

Як ти назвеш цей текст: оповіданням, байкою чи казкою?

ЗАВДАННЯ НА ВИБІР

1. Опиши шишкаря своїми словами.

2. Придумай власну історію про те, як шишкарі вигодовують своїх пташенят.

3. Придумай казочку про зиму.

ДРУГА В СКРУТІ ПІЗНАЄШ

Казка

Уночі пробушувала заметіль — і на світанку ліс став невпізнáнним.

На галявині красуються в шубках маленькі ялиночки: їх зовсім завіяло снігом. Метелиця посріблила пишні зачіски струнких сосен, тож тепер вони пишаються розкішними сніговими шапками.

Тихо у зимовому лісі вранці. Правда, тиша триває недовго. Десь здалеку доноситься короткий стукіт — це вже клопочеться Дятел.

— Доброго Вам ранку, — пропищала пташка коло Дятла.

— Доброго й тобі, — відповів той, навіть не глянувши.

— Вже трудитесь! Звісно, їсти ж треба! — продовжила розмову пташечка.

Дятел повернув голову і побачив малесеньку пташку — меншу за Синичку. На голівці в неї чорна «шапочка», а верх тіла — сірувато-бурий.

«І як вона собі дає раду взимку з таким манюсіньким дзьобиком? Мабуть, живе впроголодь», — подумав Дятел.

— Ти хто? Чого не спиш? — спитав.

— Не спиться. Я — Гаїчка; Пухляком мене ще звуть. Учора випадково почула, як Велика Синиця розповідала своїй подрузі про Вас. Говорила, що всмак пообідала поблизу.

— Так, біля мене багато збирається дрібноти. Я радий, що можу бути корисним.

— Знаєте, ми, гаїчки, робимо запаси на зиму. Жучок, павучок, мушка — згодиться; насіннячко, ягідка, зернятко — підійде. Тисячі крихітних комірчин зробиш: у щілинках кори, під сучком, куди не досягне ні дощ, ні вітер. Узимку й висушеному комарику зрадієш. Та хіба всі схованки запам’ятаєш? Хтось знайде твою комірчину, ти чиюсь — так і зима минає.

— Я можу тобі допомогти. Перезимуємо, а під кінець літа прилетиш, скажеш, де плануєш складати запаси. Я споруджу тобі багато зручних комірчин.

— Я Вам дуже дякую, — сказала Гаїчка.

— Коли зроблю, тоді дякуватимеш.

— Я вдячна, що відгукнулись, — щасливо прощебетала Гаїчка.

— Зараз поснідай: бачиш, на снігу лежить чимало насіння з шишок.

— Дякую Вам, — розчулено прощебетала пташка.

— Я мушу поспішати. Зараз моя «свита» збереться, а на снігу поки що замало для них насіння.

Гаїчка пурхнула на сніг, подзьобала кілька насінин і знову підлетіла до Дятла. Вона відчула тепло. Але не тільки від їжі. Пташка зрозуміла, що це саме той друг, котрий завжди допоможе, підтримає.

— Ну що, заморила черв’ячка?

— Дуже вдячна Вам за сніданок. Але черв’ячків я не бачила — там були лише насінинки.

— Смішна! Не про справжнього черв’ячка йдеться, а про відчуття голоду, — повчав Дятел.

— Це так благородно з Вашого боку.

— Перестань! Я нічого особливого не роблю. Шишку засуну в щілину у стовбурі ялини чи сосни, дзьобом розтрощу її: щось я вхоплю, щось додолу впаде. Я ж не можу все подужати. Частина легких крилатих насінин розлітається. І тут починається трапеза — не тільки моя, а й моєї «свити».

— А «свита» — це хто?

— Моя дружина так називає зграйку синичок, повзиків, які видзьобують усе, що падає з мого столу. Але не тільки насіння полюбляють мої друзі. Ти, мабуть, бачила неподалік цього дерева суху сосну. Я зняв із неї кору, бо її дуже пошкодили комахи. Дістаю звідти личинок короїдів, златок, усачів. І не лише для мене є пожива.

— Як це спритно у Вас виходить!

— У нас, дятлів, усе пристосоване для того, щоб лікувати дерева: міцний дзьоб, довгий липкий язик — майже 15 сантиметрів.

— Такий довгий? — скрикнула Гаїчка.

— Він ще й з гострими твердими шипами, на які я наколюю комах. Хвіст теж мені допомагає: ним я впираюся в стовбур, коли працюю. Я тебе спитав, чому не спиш. Моя «свита» не летить так спозаранку. Вони знають, що спочатку мені треба попрацювати годину-дві, а тоді вже й для них буде пожива. І так дякують, і так щебечуть — аж на душі стає тепло й весело.

— Ви такий добрий! — сказала Гаїчка.

— У лісі не можна бути злим і жадібним, — відказав Дятел. — Дерево дало тобі поживу — поділися з іншими.

— Ви не проти, якщо я буду прилітати сюди вдосвіта? Мені дуже хочеться бодай щебетом Вас розвеселяти. Бо що я можу?

— Звичайно! Завтра на світанку тебе чекатиму.

Мирослава Чорна

Свúта — почесний супровід.

Коли і де відбулася зустріч Гаїчки-Пухляка з Дятлом?

Що розповіла Гаїчка про свої турботи на зиму?

Як «лікує» дерева Дятел?

Поясни значення висловів: «Заморити черв’ячка», «У лісі не можна бути злим і жадібним».

Опиши дятла своїми словами.

ПТАХИ ВЗИМКУ

Усе життя птахів узимку цілковито підпорядковане пошукам їжі, адже світловий день короткий, а втрати сил та енергії значні. Птахи майже весь час тримаються поряд зі своїми кормовими ділянками. Деякі з них, синиці, сойки, горіхівки, ще з осені роблять запаси насіння, ховаючи його під корою, в тріщинах гілок тощо.

Напевно, немає потреби доводити користь підгодівлі птахів, яка взимку є одним із найреальніших шляхів допомоги пернатим. Така допомога дає можливість багатьом птахам вижити.

Зимова підгодівля птахів має корисні наслідки для людини. Наприклад, вона дозволяє відвернути увагу птахів від видзьобування бруньок на плодових деревах. Але найголовніше — служить для приваблення пернатих у місця, де вони можуть принести велику користь у період вигодовування пташенят комахами-шкідниками.

Синиця блакитна

Синиця велика

Вільшанка

Чикотень

Підгодовують птахів у період, коли їм складно знайти звичний корм, головним чином у снігову пору і аж до появи першої зелені.

Птахів слід поступово привчати до місць підгодівлі, з тим, щоб вони надовго запам’ятали їх і поверталися щодня. I, звичайно, її необхідно провадити регулярно. Інакше птахи, які вже звикли одержувати допомогу, опиняться в дуже скрутному становищі.

Прив’яжіть заготовлені грона калини, винограду, горобини до гілок дерев у вашому саду, й на них неодмінно ласуватимуть чикотні й дрозди чорні.

Різним видам птахів потрібна й різна допомога взимку. Зерноїдним птахам (чижам, щигликам) справді необхідна наша допомога лише в роки неврожаю природних кормів. Водночас комахоїдні синиці, золотомушки, а також куріпки, фазани потерпають найбільше через відсутність корму.

Термін початку підгодівлі може змінюватися залежно від погодних умов. її необхідно розпочати рано, ще в жовтні, якщо осінь рання, дощова, випав сніг або був неврожай природних кормів. Абсолютно неможливо знайти корм стає лише з появою стійкого снігового покриву й промерзанням землі. Ось тоді підгодівля птахів стає життєво важливою.

Корми повинні бути досить різноманітними. Комахоїдних птахів, які зимують у нас, краще підгодовувати сирим насінням соняшника, гарбуза, дині, коноплі. Його потрібно спершу розчавити, інакше синиці витрачають занадто багато енергії, розкриваючи це насіння самотужки, а до того ж можуть зламати дзьоба.

Дятлів можна підгодувати взимку горіхами, які викладайте просто на сніг.

Дрізд чорний

Дятел

Синиці й дятли особливо люблять ласувати свіжим (несолоним) салом.

Якщо у годівничку покласти ягоди горобини, калини, то можна привабити снігурів, омелюхів. За зернами коноплі, проса, вівса прилетять вівсянки, щиглики, повзики, синиці. Популярністю користуватиметься насіння дикорослих трав, зібране з осені. Зграйки щигликів не оминуть віники бур’янів, устромлених у сніг. А яблуками поласують дрозди, чикотні та сойки. Сало, яблука й кукурудзу можна просто настромити на дріт або на гілки кущів.

Зима — важке випробування для всіх пернатих, тож погодуймо птахів узимку.

Журнал «Птах», № 4, зима, 2010 р.

Чому взимку потрібно підгодовувати пташок?

Зроби разом із батьками годівнички та підгодовуй пернатих друзів.

Переглянь відеоролик «Звірі взимку». Чим, на твою думку, людина може допомогти звірятам у холодну пору?

СИНИЦЯ

Синичка дзьобала сало,

прив’язане до вікна,

а потім сала не стало,

та все прилітала вона.

На скрипці грала під хатою,

але не просила їди,

бо стала сама багатою —

минулися холоди.

Із вдячності пташка грала,

неначе скрипаль-корифей.

А хата їй відповідала

щасливим сміхом дітей.

Дмитро Павличко

Пограйте в лісову школу. Розділіться на дві групи, тобто два класи. У першій групі будуть навчатися лісові звірята (лисички, вовченята, зайчики, білочки та інші), а в другій групі — пташки. Оберіть двох «учителів», розподіліть між собою ролі. Можна виготовити маски або просто закріпити на голові чи на руці написи з назвою своїх персонажів. Тема уроку: «Як правильно харчуватись» (для пташок) та «Як правильно полювати» (для звірят). Переглянь казки: «Зимівля звірів», «Зимова сплячка», «Зимове диво». Які тварини впадають у зимову сплячку?

НАРОДНІ ПРИКМЕТИ

♦ Якщо багато снігу — багато хліба.

♦ Ворона сидить уранці на верховітті й каркає — на завірюху.

♦ Горобці ховаються у хмиз — на мороз або перед завірюхою.

♦ Грім узимку — на сильні морози, а блискавка — на бурю.

♦ Кільця довкола місяця — на сніг.

♦ Туман узимку опускається до землі — на відлигу.

♦ Якщо взимку сухо і холодно, то влітку сухо і спекотно.