«Я досліджую світ» Навчальний зошит для 3-го класу - Інтегрована тема “Я - людина” - О. Волощенко, О. Козак, Г. Остапенко, О. Волошенюк 2019

Навіщо та як допомагати іншим?

1. Перлиною Чернігівщини здавна була притока Дніпра — річка Десна. На жаль, вона сьогодні не в найкращому стані. Учні Сосницької шко­ли вирішили долучитися до Всеукраїнської акції «Врятуй свою річку» і обговорювали, що вони можуть зробити. Доповни їхні міркування власними.

2. Територією Чернігівської області протікає понад тисяча річок. Розга­дай ребуси і дізнайся назви найбільших із них.

Десна — найбільша річка Лівобережної України. У ній водиться понад 35 видів риби, серед яких карась, судак, жерех, густера, лящ, чехоня, щука, сом, лин та інші.

3. Підготуйте проєкт про очищення водойми, яка є у вашому населеному пункті (річки, джерела, озера, ставка). Обґрунтуйте доцільність вашо­го проєкту, відповідаючи на запитання.

✵ Яку проблему проєкт допоможе вам розв’язати?

✵ Що має бути його кінцевою метою?

✵ Що саме ви робитимете, аби досягти цієї мети?

✵ З яких етапів складатиметься ваш проєкт? Як ви діятимете на кожному етапі?

✵ Які терміни виконання проєкту?

✵ Хто за що відповідатиме?

✵ Оціни власний внесок у роботу над колективним проєктом.

4. Прочитай розділ із «Книжки про сміття» та дізнайся, як іще можна по­дбати про довкілля.

Нуль відходів

За «Книжкою про сміття» Галини Ткачук

Zero waste, тобто нуль відходів, — це міжнародний антисміттєвий рух, який закликає боротися зі сміттям найдієвішим способом — про­сто припинити його створювати.

Беа Джонсон — одна з найвідоміших у світі активісток цього стилю життя — у своїй книжці та у блозі говорить про такі 5R в основі Zero waste:

1. Refuse (відмовлятися). Відмовся від того, чого насправді не потребуєш.

2. Reduce (зменшувати). Розумно скороти споживання того, що тобі потрібно.

3. Reuse (використовувати повторно). Використовуй бага­торазові речі, уникаючи одноразових.

4. Recycle (переробляти). Здавай на переробку те, що стало непридатним для використання.

5. Rot (розкладатися). Компостуй.

Нестворення сміття передбачає відповідний стиль життя. Адже, звісно, щоб не викидати щодня безліч паке­тиків, одноразових стаканчиків та об­горток, треба змінити свої щоденні звички.

Перше, що можна зробити, — не купувати поліетиленових пакетів. Більшість товарів, які ми купуємо в ма­газинах, загорнуті у пластик. Тому ті, хто не хоче створювати сміття, роблять усе можливе, щоб таких паковань уникати:

а) беруть із собою екоторбу, звичайну сумку чи рюкзак;

б) овочі та фрукти кладуть у менші торбинки, щоб не використову­вати маленьких пакетиків, які дуже швидко доведеться викинути;

в) купують товари на вагу (у багатьох супермаркетах, крамничках і, звісно ж, на базарах можна купити цукор, борошно, крупи, печиво, різні горішки на вагу у власний мішечок чи контейнер);

г) перш ніж придбати що-небудь, обмірковують, чи справді їм не­обхідна ця річ. Особливо, якщо це предмет із пластику або іншого ма­теріалу, який довго розкладається.

✵ Запиши три нові ідеї про дбайливе ставлення до довкілля, які в тебе виникли після читання цього уривка.

✵ Поміркуй, що треба зробити, аби втілити твої ідеї в життя. Склади та запиши пам’ятку про це.

5. Прочитай казку.

Зайчикові знахідки

Жив собі Зайчик — Вушка-сплюшка. Ходив на базарчик, грався з мушками, купував моркву й капусту хрумку, а іноді й гриз кору в сад­ку. Одним словом, жив, як усі зайці, — аж раптом надибав зернятка оці...

З базарчика якось він біг через ліс, велику морквину у торбі ніс і по­думки нею вже ласував, аж раптом... спіткнувся і мало не впав.

— Ото вже роззява! — наш Зайчик шепоче.

Та бачить — на стежці лежить мішечок. А в тому мішечку — зерняток зо двісті, таких маленьких, що шкода й з’їсти.

Узяв його Зайчик собі в торбину. Подумав: «Завтра у зупку вкину. Може, якась це заморська приправа, тож зупка в мене вийде на славу».

Та спробував вдома кілька на зуб і вирішив:

— Це не годиться в суп! Гірчить у роті, ще й аромату від цього нібито й небагато. Не варто ними псувати страву. Краще я посаджу їх — цікаво...

А був наш Зайчик — варто сказати — трішечки, знаєте, лінькуватий. На грядці в нього все більше пусто — легше купити моркву й капусту, аніж лопатою лапки трудити і спинку гнути, й воду носити...

А тут його раптом як підмінили. Мов додалося в Зайчика сили. Гряд­ку копає хвацько, на славу! Що за зернятка — дуже цікаво...

Іде Лисичка й хитро жартує:

— Уже базарчик тебе не рятує? Матимеш власну моркву й капусту?

Дуже смачненькі зайчики тлусті...

Зайчик від неї сховався до хати. Каже:

— Не зможеш мене наздогнати. Лапки у мене прудкі — не загину. Сію на грядці заморську рослину. Достатньо її скуштувати — і зайчики зможуть навіть літати!

Вовчик іде і сміється:

— Зайчиську! Вже по капусту бігать неблизько? Вже тебе ніжки да­леко не носять? Буде вовчатам страва хороша...

Зайчик й від нього шмигнув до хати:

— Будуть вовчата лапу смоктати! Ой, не діждешся — так просто не згину. Я сію на грядці заморську рослину. Досить листочок її скуштува­ти — і зайчики зможуть навіть літати...

Зайчик забув свої лінощі й пустощі. Грядки заклав і морквяні, й ка­пустяні. Тільки ж була особливо красива та, де зростала заморська рослина.

Зайчик її поливав усе літо, й під осінь на грядці виросли... квіти!

Всього лише квіти...

Подумаєш — свято! У лузі такого добра багато. Стільки трудитись — і в нагороду всього лише квіти, жодного плоду...

Іде Лисичка:

— Певно, Зайчиську, ти по насіння бігав неблизько. І праці до цього доклав багато. Можна й завити — не те що літати...

Вовчик єхидно:

— Зайчику милий, а по- кажи-но, де твої крила?

Зайчик їм каже:

— Смійтесь, хоч лусніть! Ви сподівались, що буду я тлустий, бігать не змо­жу. Відійду від хати — і вам буде легко мене впійма­ти. Працею ж я тренував­ся все літо! Бігаю так, що не треба й летіти. А щодо квітів... На те й краса є: по­милувався — й душа аж літає.

Літо минуло. Ось уже й осінь. Ось уже й школа, як кажуть, на носі. Виглянув Зайчик якось із хати, бачить — до нього йдуть лисенята. Йдуть і несуть по великій морквиці.

— Це тобі, — кажуть, — від мами гостинці. Квітів букетик мама про­сила. В тебе, казала, дуже красиві.

Дивиться Зайчик — ось і вовчата. Кажуть:

— До тебе послав нас тато. Він передав ось кілька капустин. Квітів букетик просить один, хоч би й найменший, хоч небагато. Завтра нам вперше до школи, на свято...

Зайчик радіє.

Раді і діти.

Навіть вовчиськам потрібні квіти!

Іван Андрусяк

✵ Відтвори діалог, який відбувся між персонажами твору, пронуме­рувавши репліки у відповідній послідовності. Розіграй його разом з однокласником/однокласницею.

[ ] — Не зможеш мене наздогнати. Лапки у мене прудкі — не загину. Сію на грядці заморську рослину.

[ ] — Уже базарчик тебе не рятує? Матимеш власну моркву й ка­пусту? Дуже смачненькі зайчики тлусті...

[ ] — Будуть вовчата лапу смоктати! Ой, не діждешся — так просто не згину. Я сію на грядці заморську рослину. Досить листочок її скуштувати — і зайчики зможуть навіть літати...

[ ] — Зайчиську! Вже по капусту бігать неблизько? Вже тебе ніжки далеко не носять? Буде вовчатам страва хороша...

✵ Випиши з тексту пригоди ключові слова. Перекажи твір, використову­ючи їх як підказки.

6. Оксанка з молодшим братиком Остапчиком вирішили перегляну­ти виставу за казкою «Зайчикові знахідки». Ії демонструють на сцені Чернігівського театру ляльок ім. Олександра Довженка. Опиши усно маршрут дітей, які зараз пербувають у Чернігові в Центральному пар­ку культури і відпочинку.

7. Що цінного ти зробив/зробила сьогодні для своїх рідних, знайомих? Намалюй або напиши про це.

8. Петро мав зустрітися зі своїм дядьком — артистом чернігівського ансамблю пісні й танцю «Сіверські клейноди». Біля переходу хлопчик побачив дівчинку, яка потребувала допомоги. Петро перевіз її через дорогу.

Чи можна назвати Петра волонтером? Чому?

✵ Продовж речення.

9. Напиши, чи можеш ти бути волонтером. Обґрунтуй свою думку.