Ігри в які можна грати та заробляти крипту не вкладаючи власні кошти
Можешь майнити крипту навіть з телефону. Заходь швидше поки активація майнера безкоштовна
Вчимося вчитися та критично мислити Нестандартні завдання за темами тижнів до курсу «Я досліджую світ» 1 клас - 2018
ФОРМУВАННЯ ТВОРЧИХ ТА ПІЗНАВАЛЬНИХ ЗДІБНОСТЕЙ УЧНІВ З ВИКОРИСТАННЯМ ТЕХНОЛОГІЇ РОЗВИТКУ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ
Усе життя — це експеримент. Чим більше експериментів ти робиш — тим краще.
Р. В. Емерсон
Єдиний шлях, що веде до знання, — це діяльність.
Д. Б. Шоу
Сучасний світ перенасичений рекламними роликами, агітацією, маніпуляціями. Для того щоб людина могла розпізнавати як прямі, так і приховані способи маніпуляції її свідомістю, вона повинна навчитися критично та свідомо мислити, робити власний вибір, знаходити вихід з будь-якої ситуації. Роль учителя, помічника дитини, полягає безпосередньо у розвитку в дітей самостійного свідомого мислення. У наш час неможливо жити без постійного пристосування до нових економічних, суспільних та інших змін, без ефективного розв’язання проблем, що часто непередбачуване і вимагає застосування нових нестандартних підходів. Метою педагогів як наставників, у першу чергу, є формування особистості, готової до життя у світі, що постійно змінюється, особистості, здатної навчатися все життя і самовдосконалюватися, ухвалювати швидкі й ефективні рішення. Саме розвинене критичне мислення, на мою думку, може навчити учнів, спостерігати, аналізувати, пояснювати.
Критичне мислення — це здатність використовувати певні прийоми опрацювання інформації, що дають змогу отримати бажаний результат.
До основних ознак критичного мислення належать такі вміння:
1) робити логічні умовиводи;
2) ухвалювати обґрунтовані рішення;
3) оцінювати позитивні та негативні риси як отриманої інформації, так і самого розумового процесу;
4) бути спрямованим на результат.
Навчити критичного мислення неможливо пасивними, застарілими методами навчання. Для цього потрібно якнайефективніше використовувати інтерактивні методи навчання.
Перш за все це структура уроку розвитку критичного мислення, що допоможе кожному вчителеві чітко визначитися, які методи і прийоми він використовуватиме на певному етапі уроку.
Структура уроку розвитку критичного мислення
І етап
Відповідно до етапу використовують різні методи і прийоми критичного мислення.
· «Мозковий штурм» (дає змогу дітям швидко висловлювати власні думки з певного питання, колективно обговорювати їх, знаходячи правильні рішення). Інколи використовують прийом «Кошик ідей», що є одним і тим самим, що й «Мозковий штурм».
· «Чи вірите ви в те, що?...» (діти отримують запитання, що стосуються теми уроку, та мають дати відповідь «Так» чи «Ні»).
Наприклад:
... восени листя жовтіє через похолодання;
... листя, що впали, можуть пошкодити ґрунт і т. ін.
· «Спіймай настрій» (діти передбачають, що цікавого і веселого подарує їм урок і чому).
· «Асоціативний кущ» (діти висловлюють асоціації стосовно теми уроку).
· «Ґронування» (стратегія, що дає змогу встановлювати зв’язки між деякими поняттями). До речі, у багатьох науковців трапляється об’єднання «Асоціативного куща» та «Ґронування» і сприймання їх як одного і того самого. На нашу думку, «Асоціативний кущ» — вужче поняття, ніж «Ґронування», під час якого можна утворити декілька «кущів» або «ґрон».
· «Знаю — хочу дізнатися — дізнався» (діти, заповнюючи таблицю з цих трьох стовпчиків, можуть чітко уявити інформацію, що їм потрібно дізнатися, і з’ясувати, чи справдяться їхні очікування наприкінці уроку).
· «Мудра сова» (діти повинні поставити якнайцікавіше питання до теми уроку).
· «Чарівна скринька» (діти за допомогою запитань дізнаються про предмет, прихований у чарівній скриньці, та встановлюють його зв’язок з темою уроку).
· «Контрольне запитання» (із запитань, запропонованих учням, вони обирають те, що їм буде найцікавішим і найкраще підійде до теми уроку).
· «Архімед» (дітям пропонують знайти якомога більше розв’язань поставленої проблеми) та ін.
ІІ етап
На ІІ етапі — обґрунтування навчання — добирають такі методи та прийоми, що допоможуть показати розв’язання проблемного питання через життя та як можна застосувати здобуті знання у житті.
· «Кубування» (цей метод передбачає використання кубика із надписами на гранях. Наприклад: «Опиши!», «Порівняй!», «Знайди асоціації!», «Проаналізуй!», «Застосуй!», «За чи проти?»).
· «Робота довідкового бюро» (вимагає самостійного пошуку інформації).
· «Живі малюнки» (діти обґрунтовують свій варіант актуальності питання через пантоміму, міміку, жести, міні-сценки).
· «Встанови зв’язок» (учням пропонують установити зв’язок поставленої проблеми із життям чи певною життєвою ситуацією).
ІІІ етап
ІІІ етап має на меті активну роботу учнів щодо розв’язання поставленої проблеми. Тут доцільним є використання таких методів та прийомів.
· «Читання з позначками» (діти, читаючи текст, ставлять позначки:
«v» — якщо те, що вони читають, відповідає тому, що вони знають;
«-» — якщо те, що вони читають, суперечить тому, що вони вже знали, або вважали, що знали;
«+» — якщо те, що вони читають, є для них новим;
«?» — якщо те, що вони читають, незрозуміло, або вони хотіли б отримати докладніші відомості з цього питання).
· «Дошка запитань» (діти вивішують у спеціально відведене для цього місце питання, що виникають у процесі обговорення чи розв’язування певної проблеми).
· «Порушена послідовність» (діти відновлюють порушену послідовність у тексті, задачі й т. ін.).
· «Взаємні запитання» (після прочитування діти ставлять запитання одне одному і відповідають на них. Це може бути робота у парах або у групах).
· «Перемішайтесь — замріть — об’єднайтесь у пари!» (ця стратегія дає змогу залучити до роботи всіх учнів, які вільно рухаються класом, а за командою об’єднуються у пари і висловлюють свої думки з приводу проблемного питання, і так — декілька разів).
· «Есе» (передбачає написання повідомлення у довільній формі, під час цього збирають інформацію і висловлюють власну думку).
· «Метод ПРЕС» (може відбуватися і на інших етапах уроку).
· «Взаємне навчання» (учні можуть виступати у ролі вчителів).
· «Ажурна пилка» (перегукується з попереднім прийомом: діти стають експертами під час обговорення певного питання і намагаються пояснити щось іншим учням).
· «Обмін проблемами» (учні на основі вивченого проблемного питання знаходять не менш цікаве питання і ставлять його іншій групі).
· «Таємні таланти» (учні визначають, чиї таланти і здібності знадобляться їм для розв’язання поставленої проблеми).
· «Метод шести капелюхів».
ІV етап
На IV етапі учні аналізують, усвідомлюють інформацію, визначають її розуміння.
· «Діаграма Венна» (будується на двох або більше великих колах, що частково накладаються одне на одне так, що посередині утворюється спільний простір. Інформацію, що стосується кожної проблеми, фіксують в окремому колі, а в спільну частину записують інформацію, що стосується всіх визначених складових.
· «Доповідач — респондент» (двоє учнів виходять до дошки, один з них розповідає, а інший доповнює мімікою та жестами).
· «Ручки всередині» (після того, як учень висловився, він кладе ручку у центр кола і слухає інших учасників).
· «За — проти» (діти висловлюють свої думки стосовно отриманої інформації та займають певну позицію: «За» чи «Проти»).
· «РАФТ» (назва розшифровується як роль, аудиторія, формат, тема. Основне завдання учня в межах цієї діяльності: висловити, описати та розповісти основні міркування на задану тему з точки зору певного обраного персонажа, вживаючись у роль. Учень має врахувати особливості аудиторії, до якої він звертається, та обрати потрібний формат тексту).
V етап
V етап має на меті прояснення змісту опрацьованого, чи справдилися очікувані результати, складання плану подальших дій.
· «Синквейн» (форма вільного висловлювання з 5 рядків, що складають за певною схемою.
1. Тема (іменник).
2. Опис (два прикметники).
3. Дія (три дієслова).
4. Ставлення (фраза-чотири слова).
5. Перефразування змісту (одне слово).
· «Рюкзачок» (кожен учень називає, що з того, що він дізнався, чи навчився робити на уроці, він може використати на інших уроках).
· «Сюрприз» (учитель перед уроком кладе картки зі стислим зображенням основних ідей уроку, а учні мають їх прокоментувати).
· «Мікрофон» (учні можуть випробувати себе у ролі журналістів і ставити іншим дітям питання, що стосуються уроку).
Кожна дитина має до чогось певні здібності. Наше завдання: знайти найменші пагінці таланту, розвивати їх. Адже в майбутньому трудовому житті стануть у пригоді міцна пам’ять, гостре око, гарний смак, образне мислення. На уроці важливо використовувати проблемні завдання, що спричиняють дискусію, спонукають до роздумів, пошуків певних висновків. Практично на кожному етапі уроку потрібно розвивати творче мислення, формувати у дитини вміння управляти процесами творчості: фантазування, розуміння закономірностей, розв’язання складних проблемних ситуацій. Сам процес навчання повинен містити активні форми роботи.
До уроків потрібно добирати вправи для стимулювання пізнавальних здібностей учнів, при цьому надаючи дітям можливість вільно висловлювати свої припущення, а потім критично аналізувати і відбирати правильні відповіді.
Головне — не кінцева відповідь, а сам процес розумової роботи, різні варіанти досягнення результату.
Природа пошуку в усіх випадках одна: дати відповідь на питання «як?», «чому?», виявити допитливість.
Дуже важливим є стимулювання пізнавальних здібностей учнів на уроках. Потрібно намагатися добирати цікавий і пов’язаний із життям матеріал, спрямований на формування життєвих компетенцій учнів, зокрема:
· дидактичні та сюжетні ігри;
· завдання-жарти;
· ребуси;
· ігрові та цікаві ситуації;
· корисні вправи.
Усі ці нестандартні завдання передбачають оригінальні розв’язання, вибір раціональних способів дослідження, порівняння, а також потребують від кожного учня вищого ступеня творчої активності, гнучкості мислення.
Учитель має вчити учнів здобувати знання не шляхом механічного запам’ятовування, а шляхом творчого сприйняття, критичного осмислення.
