Тематичні фізкультхвилинки 4 клас - Л. Л. Шалімова 2018
Літературне читання
Фізкультхвилинки
Єгипетські міфи
Притомились наші діти —
Час погратись, відпочити.
(Діти стають біля парт.)
Всі на сонце поглядаємо —
(Піднімають голову.)
Міфи, що про Ра, згадаємо!
(Нахили голови праворуч-ліворуч.)
Ра із квітки народився,
(Учні розводять руками.)
Сяйвом чарівним світився.
(Стають на носки, піднімають руки.)
Зло перемогти, пітьму
(Притупують.)
Богу удалось цьому!
(Плескають у долоні.)
Міфи давні загадкові,
Сядьмо їх читати знову!
(Сідають за парти.)

Слов’янські міфи
Рівно й тихо уставаймо,
Міфи пращурів згадаймо!
(Учні підводяться.)
В них героїв ми зустріли:
(Похитують головою.)
Це боги — могутні й сильні,
(Притупують, руки підняті, кисті в кулачках.)
Лісові тендітні мавки,
(Крокують на носках.)
З риб’ячим хвостом русалки,
(Відводять руки назад, прогинають спину.)
Мудрі це лісовики,
(Поворот тулуба праворуч, відводять вбік праву руку.)
Відьми злі й домовики...
(Ті самі рухи в інший бік.)
Ми погралися й, звичайно,
(Глибокий вдих-видих.)
Повернулись до навчання!
(Діти повертаються за парти.)

Українські народні легенди
Встаньмо, в світ легенд ходімо —
Їх героїв уявімо!
(Діти підводяться зі своїх місць.)
Осьде — дівчина-тополя:
(Піднімають руки, стають на носки.)
В ріднім краї — не в неволі!
(Погойдують тулубом, не опускаючи рук.)
Мужній Кий веслує славно,
(Імітують обертання весел.)
Йде Хорив — гончар управний,
(Ходьба на місці.)
Щек — коваль, чудовий майстер,
(Нахили тулуба вперед — зображення праці коваля.)
Либідь ось сідає прясти...
(Діти присідають — підводяться.)
Слід легенди наші знати,
Час нам далі працювати.
(Займають місця за партами.)

Соціально-побутова казка
Час настав розминки, діти,
Підведіться всі, будь ласка!
(Діти стають біля парт.)
У розминці нашій піде
(Нахили голови праворуч-ліворуч.)
Мова, друзі, знов про казку.
(Розводять руки, прогинають спину.)
Є казки у нас чудові,
(Оплески над головою.)
Соціально-побутові:
(Оплески опущеними руками.)
Про людей розповідають,
(Кроки на місці.)
Розум, працю прославляють,
(Учні випрямляють руки від плечей угору.)
З мудрістю ідуть до тебе.
(Заходять за парти.)
Отже, всім навчатись треба!
(Сідають.)

Повчальний зміст киргизької народної казки «Злагода»
Встаньте, друзі! Не нудьгуйте,
А над казкою міркуйте!
(Учні підводяться.)
Про родину дідуся
(Похитують головою.)
Казочка цікава ця.
(Оплески над головою.)
В тім повчання казки, діти,
(Притупування, руки на поясі.)
Що у злагоді слід жити,
(Приставні кроки праворуч-ліворуч з оплесками.)
А сваритися не варто!
(Повороти голови в сторони з заперечними змахами рук.)
Зрозуміли? Всі за парти!
(Діти сідають на місця.)

Оповідання В. О. Сухомлинського «Краса, натхнення, радість і таємниця»
Уставаймо, відпочиньмо —
Світ прекрасний уявімо!
(Діти рівно стають біля парт.)
Велич та краса — дерева,
(Піднімають угору голову.)
Спів пташиний — це натхнення,
(Змахують зігнутими в ліктях руками.)
Радість — сонечко ласкаве...
(Потягуються вверх, стають на носки.)
Все захопливе й цікаве!
(Оплески над головою.)
А у чому ж таємниця?
(Простягають руки вперед.)
Щоб дізнатись, треба вчиться!
(Сідають за парти.)

Пейзажна лірика Т. Г. Шевченка («Встала весна», «Реве та стогне Дніпр широкий»)
Слід з-за парти нам устати,
В рухах вірші пригадати:
(Учні встають з-за парт.)
Край, красою оповитий,
(Показують довкола, прогинаючи спину.)
Весну, що іде у квітах,
(Плавно крокують на місці.)
Жайвора, що все співає,
(Похитують піднятою головою.)
Вітер, що Дніпром гуляє,
(Легкий біг зі змахами рук.)
В небі — човен-місяченько, —
(Діти потягуються, дивлячись угору.)
Все це — лірика Шевченка.
(Повертаються за парти, плескають у долоні.)

Зображення Дніпра в творчості Т. Г. Шевченка та М. В. Гоголя
До розминки станьмо, діти,
Слід Дніпро нам уявити.
(Діти встають зі своїх місць.)
На Дніпрі не всі бували,
(Нахили голови в сторони.)
Та про нього всі читали.
(Учні змахують руками, показуючи довкола.)
Він широкий, неозорий:
(Максимально розводять руки, прогинаються.)
То у тиші спить прозорій,
(Присідають, схиляють голову на долоні.)
То гнівитись починає —
(Підводяться, притупують.)
Грізно хвилі підіймає...
(Біг із енергійними змахами рук.)
Після бурі — знову спокій...
(Глибокий вдих-видих.)
Відпочили? До уроку!
(Учні сідають за парти.)

Таємниці вірша І. Франка «Полудень»
Відпочинку час настав —
Нумо, друзі, підведіться!
(Діти підводяться.)
Той, хто вірші прочитав —
(Похитують головою.)
Той відкрив їх таємницю.
(Оплески над головою.)
Уявив безмежне поле —
(Учні випрямляють руки в сторони.)
Спокій, тиша ген довкола.
(Тихі кроки.)
Милі квіти розцвітають,
(Нахил тулуба вперед, руки простягнути.)
Коники в траві стрибають.
(Стрибки.)
Захотілося нам літа,
(Глибокий вдих-видих.)
Та урок чекає, діти!
(Учні сідають на місця.)

Ліричні поезії Лесі Українки
(«Вже сонечко в море сіда», «Плине білий човник»)
Подорож чекає нас —
У вірші потрапить клас!
(Діти виходять з-за парт.)
В море сонечко сідає
(Піднімають голову та руки вгору, потім опускають.)
І проміння розливає.
(Розводять руки, прогинають спину.)
Білі хмарки в небі линуть,
(Похитують піднятою головою.)
А по хвилях човник плине,
(Переступають перевальцем.)
Чуємо ми бриз морський,
(Змахи руками.)
Шум прибою голосний...
(Притупування.)
Мандрами насолодились —
Та й у класі опинились!
(Учні сідають за парти.)

Осінні настрої в творах Ліни Костенко
(«Красива осінь вишиває клени», «Осінь, ось вона, осінь»)
Встали знов з-за парт усі ми —
Вірші кличуть нас осінні!
(Учні встають зі своїх місць.)
Ось стоять у смутку клени —
(Похитують піднятими руками.)
Золоті, а не зелені.
(Знизують плечима.)
Осінь тихо ходить гаєм —
(Спокійні кроки.)
Брами літа замикає.
(Діти простягають руки вперед, кисті з’єднують у «замок».)
Журавлі кричать прощально,
(Легкий біг зі змахами рук.)
На душі — краса печальна.
(Учні руки складають на грудях, глибоко дихають.)
Гарно мріяти й читати!
Час нам, діти, працювати!
(Повертаються за парти.)

Поетичний твір Д. Павличка «Синиця»
Підвелись ми відпочити,
Гарний вірш обговорити
(Діти підводяться.)
Про пташинку невеличку —
(Похитують головою.)
Про синицю, про синичку.
(Змахують руками.)
Ось вона — метка, жвавенька,
(Простягають руки вперед.)
Так співає веселенько!
(Кроки з оплесками.)
Піснею мала синиця
(Змахують руками.)
Ніби грає нам на скрипці.
(Імітують гру скрипаля.)
Ми зітхнули, усміхнулись —
До навчання повернулись.
(Учні сідають за парти.)

Ставлення до хліба у віршах
(Д. Павличко «Зернина», І. Драч «Етюд про хліб», С. Жупанин «Ходімо, в поле, сину»)
Підвестися, діти, слід —
Поміркуємо про хліб!
(Діти рівно стають поряд із партами.)
Хліб чудовий, золотавий,
(Нахили голови праворуч-ліворуч.)
Наче сонечко ласкаве.
(Учні піднімають голову, потягуються вгору.)
Хліб — це колосочки ніжні,
(Нахили тулуба в сторони.)
Буханець духмяний, свіжий,
(Руки складають перед грудьми колом; тривалий вдих-видих.)
Хліб — це праця трударів,
(Маршові кроки.)
Сядьте, хто це зрозумів!
(Учні сідають на місця.)

Картини рідної природи в прозових творах
(Я. Гоян, І. Сенченко, В. Чухліб)
Підведімося, устаньмо —
В мандри звуть оповідання!
(Учні підводяться з місць.)
Кличуть нас у світ природи,
(Заклично змахують піднятими руками.)
Що свою дарує вроду.
(Показують довкола, прогинаються.)
Ми у лузі погуляли,
(Ходьба на місці.)
Перепілок привітали,
(Змахи зігнутими в ліктях руками.)
Чомгу-качечку зустріли,
(Кроки перевальцем.)
Тишу слухали на ниві...
(Діти похитують головою, руки за спиною.)
Рідний край наш пречудовий!
(Плескають у долоні.)
А тепер — працюймо знову!
(Сідають за парти.)

Вдача персонажів оповідань І. Сенченка, Б. Грінченка, В. Нестайка
Діти встали й пригадали
Тих, про кого прочитали.
(Діти встають із місць.)
Ця допитлива дитина —
(Похитують головою.)
Дівчинка маленька Ніна;
(Простягають руки вперед-униз.)
Ксеня, чуйна та мрійлива
(Кроки на носках.)
І Василько — брат сміливий;
(Маршові кроки.)
Забіяки з-за паркану,
(Учні змахують перед собою кулаками.)
Що поводились погано!
(Похитують головою.)
Нам про всіх цікаво знати —
Далі сядемо читати!
(Учні займають місця за партами.)

Головний герой твору М. Слабошпицького «Славко і жако»
Зараз учням час устати —
Відпочить, поміркувати.
(Учні стають біля парт.)
Про Славка ми прочитали,
(Розводять руками, прогинаються.)
З ним заприятелювали.
(Оплески над головою.)
Він розумний і кмітливий,
(Поворот тулуба праворуч, праву руку випрямляють.)
Дружній, добрий, справедливий.
(Ті самі рухи в інший бік.)
Ще й удома має друга —
(Кроки на місці.)
Балакучого папугу!
(Змахи кистями зігнутих у ліктях рук.)
Ми погрались, відпочили —
Працювати знову сіли.
(Діти повертаються за парти.)

Дивовижні пригоди в оповіданні В. Чухліба «Гойдарики»
Встаньмо, діти, час погратись!
(Діти встають зі своїх місць.)
Ви — Тетянка і Тарасик.
(Повороти тулуба в сторони, руки на поясі.)
Погойдатись захотіли —
(Змахи руками перед собою.)
Ось як високо злетіли!
(Учні стають на носки, простягають руки вверх.)
Песика й кота взяли —
(Кроки з оплесками.)
Знов гойдатись почали!
(Змахи руками перед собою.)
Ми розважились нівроку —
(Піднімають плечі — вдих; опускають — видих.)
Повертаймось до уроку!
(Учні займають місця за партами.)

Уяви та фантазії Улянки з творів О. Донченка
Відпочити устаємо —
В ліс з Улянкою підемо.
(Учні підводяться.)
Тихо стежкою ступаймо,
(Обережні кроки на місці.)
Птахів-звірів не лякаймо!
(Заперечні повороти голови.)
Гомонить до нас струмок,
(Нахил тулуба вперед, руки простягають, прогинаються.)
Йде розмова між сорок.
(Змахи розведеними в сторони руками.)
Ось берізонька кружляє,
(Учні обертаються навкруг себе.)
Сонне сонце випливає...
(Потягуються вгору.)
Ліс — це диво надзвичайне,
Але учнів жде навчання!
(Сідають за парти.)

Казковий персонаж оповідання О. Дерманського «Чудове Чудовисько»
Якщо ви стомились, діти,
Саме час нам відпочити!
(Діти виходять з-за парт.)
У розминці піде мова
(Похитують головою.)
Про Чудовисько чудове.
(Простягають руки вперед.)
В вихорі воно літало,
(Легкий біг зі змахами рук.)
Досить дивно виглядало,
(Учні знизують плечима.)
Вміло бавитись, дружити,
(Кроки з оплесками.)
Ще й баранчиків ліпити!
(Зображують рухами кистей розминання пластиліну.)
Раді ми були пограти,
(Похитують головою.)
А тепер час працювати!
(Повертаються за парти.)

Жартівливі вірші Грицька Бойка та їх герої
Учні встали й пригадали
Всіх, про кого прочитали.
(Учні стають біля парт.)
Ось хвалько завзятий Толя,
(Крокують, піднявши голову.)
Фантазер-хитрун Микола,
(Пританцьовують на місці.)
Хлопчик, що весь час читає, —
(Простягають руки вперед, зображуючи долонями книжку).
Жодних інших справ не має!
(Піднімають-опускають плечі.)
Показати всіх зуміли —
(Піднімають руки — вдих; опускають — видих.)
Знов за парти дружно сіли.
(Сідають на місця.)
Кумедний віршик І. Жиленко «Павучок — рудий бочок»
Ми погратися устали —
Павучка з вірша згадали.
(Учні встають з-за парт.)
Ні, тенета він не плів,
(Заперечні повороти голови.)
А ретельно ніжки мив.
(Нахил тулуба вперед, діти погладжують ноги.)
Непроста це справа, діти, —
(Похитують головою.)
Павучкові ніжки мити.
(Нахил тулуба вперед, діти погладжують ноги.)
Ніжки митись не хотіли,
(Стрибки зі змахами рук.)
Пустували й тупотіли...
(Притупування.)
Вірш кумедний надзвичайно!
(Діти розводять руками.)
Ну, а нам — час до навчання.
(Повертаються на свої місця.)

Гумор в усмішці Остапа Вишні «Бекас»
Відпочити дітям час —
(Діти підводяться.)
Уявився нам бекас!
(Розводять руки, прогинають спину.)
Довгий дзьоб бекасик має,
(Похитують головою.)
По болоту походжає.
(Кроки з високим підніманням колін.)
Він меткий — тому, напевне,
(Енергійні змахи рук.)
Птах літа, мов навіжений!
(Легкий біг на місці.)
Хай бекас собі літає,
Школярів урок чекає.
(Учні займають місця за партами.)

Комічна ситуація в оповіданні Г. Тютюнника «Біла мара»
Всі рівненько уставаймо
Та в мандрівку вирушаймо!
(Учні встають із місць.)
Над рікою — неба просинь,
(Потягуються вгору, піднімають голову.)
Йдуть лелеки, мов матроси.
(Кроки з високим підніманням колін.)
Рибу йде Арсен ловить.
(Ходьба на місці.)
А отам хто дріботить?
(Нахиляються, простягають руки вперед.)
Йде з газетою їжак —
(Кроки-дріботіння.)
Жартувати він мастак!
(Оплески.)
Ми погрались, звеселились,
Працювати далі всілись.
(Діти повертаються на свої місця.)

Науково-художні оповідання А. Давидова та П. Утевської
Всі з-за парт рівненько встали
Та й згадали, що читали.
(Учні виходять з-за парт.)
Біля річки ми ходили,
(Кроки на місці.)
Мешканців водойми стріли.
(Діти розводять руки, прогинають спину.)
Ми довідались багато
(Похитують головою.)
Про рослини, про кімнатні.
(Нахили тулуба праворуч-ліворуч.)
Тексти ці вподобав кожен —
(Оплески.)
Наукові і художні.
(Почергове випрямлення рук у сторони.)
Щоб кмітливими зростати,
Треба, друзі, їх читати!
(Діти сідають за парти.)

Історичні події в творі А. Лотоцького «Ольга Перевізниківна»
На розминку час нам встати —
Нумо, діти, уявляти!
(Діти стають біля парт.)
Ми угору подивились —
(Піднімають голову.)
В давнім часі опинились.
(Розводять руками.)
Юна Ольга, наче пава,
Йде по зілля на Купала.
(Плавні кроки на місці.)
Скаче кінь баский і сивий,
Князь сидить на нім красивий.
(Підскоки з ноги на ногу.)
Ольга з князем поберуться,
(З’єднують кисті над головою.)
Учні ж на урок вернуться.
(Учні повертаються на свої місця.)

Події та вчинки героїв в оповіданні М. Носова «Мишкова каша»
Всі з-за парти уставаймо,
У мандрівку вирушаймо!
(Учні встають із місць.)
Нас зустрінуть хлопчаки —
(Простягають руки вперед.)
Мрійники-витівники.
(Похитують головою.)
Ці хлоп’ята — молодці,
(Оплески над головою.)
Порибалили в ріці.
(Діти простягають руки вперед.)
Дружно справи всі робили,
(Оплески над головою.)
Правда, каші не зварили...
(Учні розводять руками, знизують плечима.)
Різні в них були пригоди,
(Кроки на місці.)
Ну, а нам час до роботи!
(Сідають за парти.)

Казка А. Керролла «Аліса в Дивосвіті»
Наші учні підвелися —
Уявилась їм Аліса:
(Діти підводяться.)
Мила дівчинка, хоробра,
(Нахили голови праворуч-ліворуч.)
Ще допитлива і добра.
(Нахили тулуба в сторони.)
За кролем Аліса мчала,
(Легкий біг.)
Зменшувалась — виростала.
(Діти присідають, потім встають на носки, простягаючи руки вгору.)
В Дивосвіті опинилась, —
(Кроки на місці.)
З чудасіями зустрілась.
(Притупують.)
Привітали ми Алісу,
(Оплески.)
І за парти сіли, звісно.
(Діти повертаються за парти.)
