Тематичні фізкультхвилинки 4 клас - Л. Л. Шалімова 2018

Літературне читання
Фізкультхвилинки

Єгипетські міфи

Притомились наші діти —

Час погратись, відпочити.

(Діти стають біля парт.)

Всі на сонце поглядаємо —

(Піднімають голову.)

Міфи, що про Ра, згадаємо!

(Нахили голови праворуч-ліворуч.)

Ра із квітки народився,

(Учні розводять руками.)

Сяйвом чарівним світився.

(Стають на носки, піднімають руки.)

Зло перемогти, пітьму

(Притупують.)

Богу удалось цьому!

(Плескають у долоні.)

Міфи давні загадкові,

Сядьмо їх читати знову!

(Сідають за парти.)

Слов’янські міфи

Рівно й тихо уставаймо,

Міфи пращурів згадаймо!

(Учні підводяться.)

В них героїв ми зустріли:

(Похитують головою.)

Це боги — могутні й сильні,

(Притупують, руки підняті, кисті в кулачках.)

Лісові тендітні мавки,

(Крокують на носках.)

З риб’ячим хвостом русалки,

(Відводять руки назад, прогинають спину.)

Мудрі це лісовики,

(Поворот тулуба праворуч, відводять вбік праву руку.)

Відьми злі й домовики...

(Ті самі рухи в інший бік.)

Ми погралися й, звичайно,

(Глибокий вдих-видих.)

Повернулись до навчання!

(Діти повертаються за парти.)

Українські народні легенди

Встаньмо, в світ легенд ходімо —

Їх героїв уявімо!

(Діти підводяться зі своїх місць.)

Осьде — дівчина-тополя:

(Піднімають руки, стають на носки.)

В ріднім краї — не в неволі!

(Погойдують тулубом, не опускаючи рук.)

Мужній Кий веслує славно,

(Імітують обертання весел.)

Йде Хорив — гончар управний,

(Ходьба на місці.)

Щек — коваль, чудовий майстер,

(Нахили тулуба вперед — зображення праці коваля.)

Либідь ось сідає прясти...

(Діти присідають — підводяться.)

Слід легенди наші знати,

Час нам далі працювати.

(Займають місця за партами.)

Соціально-побутова казка

Час настав розминки, діти,

Підведіться всі, будь ласка!

(Діти стають біля парт.)

У розминці нашій піде

(Нахили голови праворуч-ліворуч.)

Мова, друзі, знов про казку.

(Розводять руки, прогинають спину.)

Є казки у нас чудові,

(Оплески над головою.)

Соціально-побутові:

(Оплески опущеними руками.)

Про людей розповідають,

(Кроки на місці.)

Розум, працю прославляють,

(Учні випрямляють руки від плечей угору.)

З мудрістю ідуть до тебе.

(Заходять за парти.)

Отже, всім навчатись треба!

(Сідають.)

Повчальний зміст киргизької народної казки «Злагода»

Встаньте, друзі! Не нудьгуйте,

А над казкою міркуйте!

(Учні підводяться.)

Про родину дідуся

(Похитують головою.)

Казочка цікава ця.

(Оплески над головою.)

В тім повчання казки, діти,

(Притупування, руки на поясі.)

Що у злагоді слід жити,

(Приставні кроки праворуч-ліворуч з оплесками.)

А сваритися не варто!

(Повороти голови в сторони з заперечними змахами рук.)

Зрозуміли? Всі за парти!

(Діти сідають на місця.)

Оповідання В. О. Сухомлинського «Краса, натхнення, радість і таємниця»

Уставаймо, відпочиньмо —

Світ прекрасний уявімо!

(Діти рівно стають біля парт.)

Велич та краса — дерева,

(Піднімають угору голову.)

Спів пташиний — це натхнення,

(Змахують зігнутими в ліктях руками.)

Радість — сонечко ласкаве...

(Потягуються вверх, стають на носки.)

Все захопливе й цікаве!

(Оплески над головою.)

А у чому ж таємниця?

(Простягають руки вперед.)

Щоб дізнатись, треба вчиться!

(Сідають за парти.)

Пейзажна лірика Т. Г. Шевченка («Встала весна», «Реве та стогне Дніпр широкий»)

Слід з-за парти нам устати,

В рухах вірші пригадати:

(Учні встають з-за парт.)

Край, красою оповитий,

(Показують довкола, прогинаючи спину.)

Весну, що іде у квітах,

(Плавно крокують на місці.)

Жайвора, що все співає,

(Похитують піднятою головою.)

Вітер, що Дніпром гуляє,

(Легкий біг зі змахами рук.)

В небі — човен-місяченько, —

(Діти потягуються, дивлячись угору.)

Все це — лірика Шевченка.

(Повертаються за парти, плескають у долоні.)

Зображення Дніпра в творчості Т. Г. Шевченка та М. В. Гоголя

До розминки станьмо, діти,

Слід Дніпро нам уявити.

(Діти встають зі своїх місць.)

На Дніпрі не всі бували,

(Нахили голови в сторони.)

Та про нього всі читали.

(Учні змахують руками, показуючи довкола.)

Він широкий, неозорий:

(Максимально розводять руки, прогинаються.)

То у тиші спить прозорій,

(Присідають, схиляють голову на долоні.)

То гнівитись починає —

(Підводяться, притупують.)

Грізно хвилі підіймає...

(Біг із енергійними змахами рук.)

Після бурі — знову спокій...

(Глибокий вдих-видих.)

Відпочили? До уроку!

(Учні сідають за парти.)

Таємниці вірша І. Франка «Полудень»

Відпочинку час настав —

Нумо, друзі, підведіться!

(Діти підводяться.)

Той, хто вірші прочитав —

(Похитують головою.)

Той відкрив їх таємницю.

(Оплески над головою.)

Уявив безмежне поле —

(Учні випрямляють руки в сторони.)

Спокій, тиша ген довкола.

(Тихі кроки.)

Милі квіти розцвітають,

(Нахил тулуба вперед, руки простягнути.)

Коники в траві стрибають.

(Стрибки.)

Захотілося нам літа,

(Глибокий вдих-видих.)

Та урок чекає, діти!

(Учні сідають на місця.)

Ліричні поезії Лесі Українки

(«Вже сонечко в море сіда», «Плине білий човник»)

Подорож чекає нас —

У вірші потрапить клас!

(Діти виходять з-за парт.)

В море сонечко сідає

(Піднімають голову та руки вгору, потім опускають.)

І проміння розливає.

(Розводять руки, прогинають спину.)

Білі хмарки в небі линуть,

(Похитують піднятою головою.)

А по хвилях човник плине,

(Переступають перевальцем.)

Чуємо ми бриз морський,

(Змахи руками.)

Шум прибою голосний...

(Притупування.)

Мандрами насолодились —

Та й у класі опинились!

(Учні сідають за парти.)

Осінні настрої в творах Ліни Костенко

(«Красива осінь вишиває клени», «Осінь, ось вона, осінь»)

Встали знов з-за парт усі ми —

Вірші кличуть нас осінні!

(Учні встають зі своїх місць.)

Ось стоять у смутку клени —

(Похитують піднятими руками.)

Золоті, а не зелені.

(Знизують плечима.)

Осінь тихо ходить гаєм —

(Спокійні кроки.)

Брами літа замикає.

(Діти простягають руки вперед, кисті з’єднують у «замок».)

Журавлі кричать прощально,

(Легкий біг зі змахами рук.)

На душі — краса печальна.

(Учні руки складають на грудях, глибоко дихають.)

Гарно мріяти й читати!

Час нам, діти, працювати!

(Повертаються за парти.)

Поетичний твір Д. Павличка «Синиця»

Підвелись ми відпочити,

Гарний вірш обговорити

(Діти підводяться.)

Про пташинку невеличку —

(Похитують головою.)

Про синицю, про синичку.

(Змахують руками.)

Ось вона — метка, жвавенька,

(Простягають руки вперед.)

Так співає веселенько!

(Кроки з оплесками.)

Піснею мала синиця

(Змахують руками.)

Ніби грає нам на скрипці.

(Імітують гру скрипаля.)

Ми зітхнули, усміхнулись —

До навчання повернулись.

(Учні сідають за парти.)

Ставлення до хліба у віршах

(Д. Павличко «Зернина», І. Драч «Етюд про хліб», С. Жупанин «Ходімо, в поле, сину»)

Підвестися, діти, слід —

Поміркуємо про хліб!

(Діти рівно стають поряд із партами.)

Хліб чудовий, золотавий,

(Нахили голови праворуч-ліворуч.)

Наче сонечко ласкаве.

(Учні піднімають голову, потягуються вгору.)

Хліб — це колосочки ніжні,

(Нахили тулуба в сторони.)

Буханець духмяний, свіжий,

(Руки складають перед грудьми колом; тривалий вдих-видих.)

Хліб — це праця трударів,

(Маршові кроки.)

Сядьте, хто це зрозумів!

(Учні сідають на місця.)

Картини рідної природи в прозових творах

(Я. Гоян, І. Сенченко, В. Чухліб)

Підведімося, устаньмо —

В мандри звуть оповідання!

(Учні підводяться з місць.)

Кличуть нас у світ природи,

(Заклично змахують піднятими руками.)

Що свою дарує вроду.

(Показують довкола, прогинаються.)

Ми у лузі погуляли,

(Ходьба на місці.)

Перепілок привітали,

(Змахи зігнутими в ліктях руками.)

Чомгу-качечку зустріли,

(Кроки перевальцем.)

Тишу слухали на ниві...

(Діти похитують головою, руки за спиною.)

Рідний край наш пречудовий!

(Плескають у долоні.)

А тепер — працюймо знову!

(Сідають за парти.)

Вдача персонажів оповідань І. Сенченка, Б. Грінченка, В. Нестайка

Діти встали й пригадали

Тих, про кого прочитали.

(Діти встають із місць.)

Ця допитлива дитина —

(Похитують головою.)

Дівчинка маленька Ніна;

(Простягають руки вперед-униз.)

Ксеня, чуйна та мрійлива

(Кроки на носках.)

І Василько — брат сміливий;

(Маршові кроки.)

Забіяки з-за паркану,

(Учні змахують перед собою кулаками.)

Що поводились погано!

(Похитують головою.)

Нам про всіх цікаво знати —

Далі сядемо читати!

(Учні займають місця за партами.)

Головний герой твору М. Слабошпицького «Славко і жако»

Зараз учням час устати —

Відпочить, поміркувати.

(Учні стають біля парт.)

Про Славка ми прочитали,

(Розводять руками, прогинаються.)

З ним заприятелювали.

(Оплески над головою.)

Він розумний і кмітливий,

(Поворот тулуба праворуч, праву руку випрямляють.)

Дружній, добрий, справедливий.

(Ті самі рухи в інший бік.)

Ще й удома має друга —

(Кроки на місці.)

Балакучого папугу!

(Змахи кистями зігнутих у ліктях рук.)

Ми погрались, відпочили —

Працювати знову сіли.

(Діти повертаються за парти.)

Дивовижні пригоди в оповіданні В. Чухліба «Гойдарики»

Встаньмо, діти, час погратись!

(Діти встають зі своїх місць.)

Ви — Тетянка і Тарасик.

(Повороти тулуба в сторони, руки на поясі.)

Погойдатись захотіли —

(Змахи руками перед собою.)

Ось як високо злетіли!

(Учні стають на носки, простягають руки вверх.)

Песика й кота взяли —

(Кроки з оплесками.)

Знов гойдатись почали!

(Змахи руками перед собою.)

Ми розважились нівроку —

(Піднімають плечі — вдих; опускають — видих.)

Повертаймось до уроку!

(Учні займають місця за партами.)

Уяви та фантазії Улянки з творів О. Донченка

Відпочити устаємо —

В ліс з Улянкою підемо.

(Учні підводяться.)

Тихо стежкою ступаймо,

(Обережні кроки на місці.)

Птахів-звірів не лякаймо!

(Заперечні повороти голови.)

Гомонить до нас струмок,

(Нахил тулуба вперед, руки простягають, прогинаються.)

Йде розмова між сорок.

(Змахи розведеними в сторони руками.)

Ось берізонька кружляє,

(Учні обертаються навкруг себе.)

Сонне сонце випливає...

(Потягуються вгору.)

Ліс — це диво надзвичайне,

Але учнів жде навчання!

(Сідають за парти.)

Казковий персонаж оповідання О. Дерманського «Чудове Чудовисько»

Якщо ви стомились, діти,

Саме час нам відпочити!

(Діти виходять з-за парт.)

У розминці піде мова

(Похитують головою.)

Про Чудовисько чудове.

(Простягають руки вперед.)

В вихорі воно літало,

(Легкий біг зі змахами рук.)

Досить дивно виглядало,

(Учні знизують плечима.)

Вміло бавитись, дружити,

(Кроки з оплесками.)

Ще й баранчиків ліпити!

(Зображують рухами кистей розминання пластиліну.)

Раді ми були пограти,

(Похитують головою.)

А тепер час працювати!

(Повертаються за парти.)

Жартівливі вірші Грицька Бойка та їх герої

Учні встали й пригадали

Всіх, про кого прочитали.

(Учні стають біля парт.)

Ось хвалько завзятий Толя,

(Крокують, піднявши голову.)

Фантазер-хитрун Микола,

(Пританцьовують на місці.)

Хлопчик, що весь час читає, —

(Простягають руки вперед, зображуючи долонями книжку).

Жодних інших справ не має!

(Піднімають-опускають плечі.)

Показати всіх зуміли —

(Піднімають руки — вдих; опускають — видих.)

Знов за парти дружно сіли.

(Сідають на місця.)

Кумедний віршик І. Жиленко «Павучок — рудий бочок»

Ми погратися устали —

Павучка з вірша згадали.

(Учні встають з-за парт.)

Ні, тенета він не плів,

(Заперечні повороти голови.)

А ретельно ніжки мив.

(Нахил тулуба вперед, діти погладжують ноги.)

Непроста це справа, діти, —

(Похитують головою.)

Павучкові ніжки мити.

(Нахил тулуба вперед, діти погладжують ноги.)

Ніжки митись не хотіли,

(Стрибки зі змахами рук.)

Пустували й тупотіли...

(Притупування.)

Вірш кумедний надзвичайно!

(Діти розводять руками.)

Ну, а нам — час до навчання.

(Повертаються на свої місця.)

Гумор в усмішці Остапа Вишні «Бекас»

Відпочити дітям час —

(Діти підводяться.)

Уявився нам бекас!

(Розводять руки, прогинають спину.)

Довгий дзьоб бекасик має,

(Похитують головою.)

По болоту походжає.

(Кроки з високим підніманням колін.)

Він меткий — тому, напевне,

(Енергійні змахи рук.)

Птах літа, мов навіжений!

(Легкий біг на місці.)

Хай бекас собі літає,

Школярів урок чекає.

(Учні займають місця за партами.)

Комічна ситуація в оповіданні Г. Тютюнника «Біла мара»

Всі рівненько уставаймо

Та в мандрівку вирушаймо!

(Учні встають із місць.)

Над рікою — неба просинь,

(Потягуються вгору, піднімають голову.)

Йдуть лелеки, мов матроси.

(Кроки з високим підніманням колін.)

Рибу йде Арсен ловить.

(Ходьба на місці.)

А отам хто дріботить?

(Нахиляються, простягають руки вперед.)

Йде з газетою їжак —

(Кроки-дріботіння.)

Жартувати він мастак!

(Оплески.)

Ми погрались, звеселились,

Працювати далі всілись.

(Діти повертаються на свої місця.)

Науково-художні оповідання А. Давидова та П. Утевської

Всі з-за парт рівненько встали

Та й згадали, що читали.

(Учні виходять з-за парт.)

Біля річки ми ходили,

(Кроки на місці.)

Мешканців водойми стріли.

(Діти розводять руки, прогинають спину.)

Ми довідались багато

(Похитують головою.)

Про рослини, про кімнатні.

(Нахили тулуба праворуч-ліворуч.)

Тексти ці вподобав кожен —

(Оплески.)

Наукові і художні.

(Почергове випрямлення рук у сторони.)

Щоб кмітливими зростати,

Треба, друзі, їх читати!

(Діти сідають за парти.)

Історичні події в творі А. Лотоцького «Ольга Перевізниківна»

На розминку час нам встати —

Нумо, діти, уявляти!

(Діти стають біля парт.)

Ми угору подивились —

(Піднімають голову.)

В давнім часі опинились.

(Розводять руками.)

Юна Ольга, наче пава,

Йде по зілля на Купала.

(Плавні кроки на місці.)

Скаче кінь баский і сивий,

Князь сидить на нім красивий.

(Підскоки з ноги на ногу.)

Ольга з князем поберуться,

(З’єднують кисті над головою.)

Учні ж на урок вернуться.

(Учні повертаються на свої місця.)

Події та вчинки героїв в оповіданні М. Носова «Мишкова каша»

Всі з-за парти уставаймо,

У мандрівку вирушаймо!

(Учні встають із місць.)

Нас зустрінуть хлопчаки —

(Простягають руки вперед.)

Мрійники-витівники.

(Похитують головою.)

Ці хлоп’ята — молодці,

(Оплески над головою.)

Порибалили в ріці.

(Діти простягають руки вперед.)

Дружно справи всі робили,

(Оплески над головою.)

Правда, каші не зварили...

(Учні розводять руками, знизують плечима.)

Різні в них були пригоди,

(Кроки на місці.)

Ну, а нам час до роботи!

(Сідають за парти.)

Казка А. Керролла «Аліса в Дивосвіті»

Наші учні підвелися —

Уявилась їм Аліса:

(Діти підводяться.)

Мила дівчинка, хоробра,

(Нахили голови праворуч-ліворуч.)

Ще допитлива і добра.

(Нахили тулуба в сторони.)

За кролем Аліса мчала,

(Легкий біг.)

Зменшувалась — виростала.

(Діти присідають, потім встають на носки, простягаючи руки вгору.)

В Дивосвіті опинилась, —

(Кроки на місці.)

З чудасіями зустрілась.

(Притупують.)

Привітали ми Алісу,

(Оплески.)

І за парти сіли, звісно.

(Діти повертаються за парти.)