Збірник переказів з української мови 1-4 класи - Н. П. Кидисюк, Т. Б. Хомуленко 2019

Матеріал для зв'язних висловлювань
4 клас

НАДХОДИТЬ ОСІНЬ

У зграї збиваються перелітні пташки.

Величезними табунами літають шпаки над ланами і луками. Ось табун опустився на скошений луг. Шпаки моторно бігають і живляться комахами, які ще не поховалися в землю, під коріння, в щілини.

На телеграфних дротах сидять сотні ластівок. Вони ось-ось полетять на південь. Адже ластівки рано відлітають від нас. Рано покидають наші краї і соловейки та інші дрібні пташки.

Поважно бродять по болоту сім’ї лелек.

Незабаром перша паморозь посріблить траву, листя кущів, дерев. Тоді шпак проспіває біля своєї шпаківні прощальну пісню.

(За О. Копиленком)

— Словникова робота

Пояснення лексичного значення слів: у зграї, збиваються, табун, моторно, живляться, поважно, бродять, паморозь.

Пояснення граматичного значення слів: зграї, солов’ї, величезними, скошений, в щілини, ось-ось, адже, незабаром.

Пояснення вживання розділових знаків.

— Аналіз тексту за запитаннями

Як пташки готуються до відльоту?

Де літають шпаки? Як вони літають?

Чим займаються шпаки на лугах? Чим вони живляться?

Де можна побачити ластівок перед відльотом?

Куди вони збираються летіти?

Які пташки рано відлітають від нас? Чому?

Хто поважно бродить по болоту?

Що станеться незабаром?

Що тоді зробить шпак?

— Поетичні рядки на допомогу аналізу

До морозів ще далеко,

Ще у зелені весь ліс,

Та за море вже лелека

Тепле літечко поніс.

(В. Каранський)

— Орієнтовний план переказу

1. Пташки готуються до відльоту.

2. Табун шпаків на лугу.

3. Ластівки, соловейки збираються на південь.

4. Лелеки на болоті.

5. Прощальна пісня шпаків.

ЗОЛОТИСТІ СТРІЧКИ

Ростуть над ставком дві берези. Стрункі, високі, білокорі. Опустили берези зелені коси. Віє вітер, розчісує їх. Тихо шелестять ніжні листочки. То вони про щось розмовляють.

Однієї ночі стало холодно. На траві заблищали білі кристалики льоду. Прийшла до беріз осінь. Принесла їм золотисті стрічки. Вплели берези стрічки у свої коси.

Зійшло сонце і розтопило холодні кристалики. Подивилося на берези і не впізнало їх — у зелених косах золоті стрічки. Сміється сонечко. А берези сумують.

(За В. Сухомлинським)

— Словникова робота

Пояснення лексичного значення слів і словосполучень: опустили коси, золотисті стрічки, розтопило.

Пояснення граматичного значення слів: білокорі, розчісує, заблищали, сміється.

Пояснення вживання розділових знаків.

— Аналіз тексту за запитаннями

Де ростуть дві берізки? Які вони?

Що робить із ними вітер? Як розмовляють берези?

Що сталось однієї ночі? Що прийшло до беріз?

Що принесла осінь берізкам?

Що зробили берізки зі стрічками?

Що зробило сонечко з кристаликами льоду?

Чому сонечко не впізнало берізки?

Чому ж берізки засумували? А чому сонечко сміялося?

У якому значенні, прямому чи переносному, вжито слова: розчісує, розмовляють, вплели, подивилося, сміється?

— Загадки на допомогу аналізу

Маю плаття зелененьке,

гнучкі, ніжні віти,

Білу кору, стан тоненький.

Як я звуся, діти?

(Береза.)

Вдень у небі гуляє,

А ввечері на землю сідає.

(Сонце.)

— Орієнтовний план переказу

1. Дві берізки над ставком.

2. Подарунок осені.

3. Сонечко не впізнало берізки.

— Додаткові завдання

1. Зробіть звуко-буквений аналіз слів: шелестять, однієї, заблищали.

2. Доберіть антоніми до слова сміється.

ЯБЛУКО В ОСІННЬОМУ САДУ

Пізньої осені маленькі близнятка Оля й Ніна гуляли в яблуневому саду. Майже все листя з яблунь опало і шурхотіло під ногами.

Дівчатка підійшли до великої яблуні. Поруч із жовтим листком вони побачили на гілці велике рожеве яблуко.

Ніна зірвала яблуко. Кожній хотілося потримати його в руках. Обом хотілося мати яблуко, але вони соромилися висловити це бажання. Яблуко переходило з рук у руки. Дівчатка не могли дійти згоди.

Вони побігли до мами за порадою. Віддали їй яблуко. У маминих очах сяяла радість. Вона розрізала яблуко й дала дівчаткам по половинці.

(За В. Сухомлинським)

— Словникова робота

Пояснення лексичного значення слів і словосполучень: близнятка, опало, шурхотіло, поруч, переходило, дійти згоди, за порадою, сяяла радість.

Пояснення граматичного значення слів: пізньої, близнятка, шурхотіло, потримати, бажання, не могли, сяяла, радість.

Пояснення вживання розділових знаків.

— Аналіз тексту за запитаннями

Де гуляли дівчатка? Коли це було?

Яким був сад?

Що побачили сестрички на яблуні?

Хто зірвав яблуко?

Чого хотілося дівчаткам? Чи дійшли вони згоди?

До кого вони побігли за порадою?

Чому очі матусі сяяли від радості? Що вона зробила?

— Прислів’я на допомогу аналізу

Де незгода, там часто шкода.

Хто людей питає, той і розум має.

Голова — добре, а дві — краще.

— Орієнтовний план переказу

1. Прогулянка в осінньому саду.

2. Чудова знахідка.

3. Дівчатка не дійдуть згоди.

4. Мамина допомога.

— Додаткові завдання

1. Виділіть головні та другорядні члени в першому реченні.

2. Утворіть неозначену форму від дієслів: гуляли, шурхотіло, підійшли, зірвала.

НА ЛІСОВІЙ ДОРОЗІ

Увечері поверталися ми з полювання. їхали повільно густим лісом.

Раптом водій загальмував: попереду лежав якийсь темний клубок.

Я вийшов з машини. Виявилося, що це був їжак, увесь обліплений листям. Він злякався світла та шуму мотора і завмер на дорозі.

Я нахилився і торкнув звірятко. Воно засопіло, ворухнулось і боляче вкололо долоню. Тоді я покотив його по листю. Клубочок зробився ще більшим.

Дорога була вільна. Ми поїхали далі. А я подумав, що їжачок ніс на своїх голках постіль. Він готувався до зими. Скоро десь під корінням дерева засне він до весни.

(За В. Пархоменком)

— Словникова робота

Пояснення лексичного значення слів: полювання, загальмував, виявилося, обліплений, завмер.

Пояснення граматичного значення слів: попереду, обліплений, злякався.

Пояснення вживання розділових знаків.

— Аналіз тексту за запитаннями

Звідки поверталися мисливці? Де вони їхали? Що раптом сталося? Чому водій загальмував?

Кого побачив мисливець на дорозі?

Яким був їжачок? Чого він злякався?

Що зробив мисливець?

Як відреагував їжак?

Який став клубочок? Чому?

Навіщо їжачку листя? До чого він готувався?

Як зимує їжак?

Напишіть переказ від першої особи.

— Орієнтовний план переказу

1. Повернення з полювання.

2. Клубочок на дорозі.

3. Переляканий їжачок.

4. Допомога звіряткові.

5. їжачок готується до зими.

БДЖОЛИ І МУХА

Пізньої осені видався погожий деньок. Такі і весною рідко бувають. Свинцеві хмари розвіялися. Вітер улігся. Сонце виглянуло і дивилося так ласкаво, наче прощалося з побляклими рослинами.

Світло і тепло викликали з вулика бджілок. Вони весело дзижчали й перелітали з травинки на травинку. Комахи вже не шукали меду, а просто хотіли повеселитися й розпростати свої крильця.

Поруч на травинці сиділа муха. Вона здивувалася. Чого вони радіють? Адже всім доведеться пропасти з настанням холодів. Вона не знала, що у бджілок є теплий вулик і солодкий мед.

(За К. Ушинським)

— Словникова робота

Пояснення лексичного значення слів: погожий, улігся, з побляклими, розпростати.

Пояснення граматичного значення слів: свинцеві, улігся, побляклими, дзижчали, настанням.

Пояснення написання не з дієсловами.

Пояснення вживання розділових знаків.

— Аналіз тексту за запитаннями

Яким видався деньок? Коли це було?

Що сталося зі свинцевими хмарами?

Як дивилося сонце? Із чим воно прощалося?

Що викликало бджілок з вуликів? Чому вони веселилися?

Чому здивувалася муха? Про що вона не знала?

— Загадки на допомогу аналізу

Не муляр, а комори мурує.

(Бджола.)

Цілий день літає, всім набридає,

А вечір настане, тоді перестане.

(Муха.)

— Орієнтовний план переказу

1. Погожий осінній деньок.

2. Веселі бджілки вилетіли з вуликів.

3. Зустріч із сердитою мухою.

— Додаткові завдання

1. У якому значенні (прямому чи переносному) вжито дієслова: улігся, виглянуло, дивилося! Доведіть.

2. Зробіть звуко-буквений аналіз слів: пізньої, розвіялися, дзижчали, крильця.

ЧИСТЬОХА

Іде дівчинка у школу. Бантики чистенькі, платтячко випрасуване, черевики блищать. Поряд з нею іде мама. Вона несе портфель дівчинки.

Позаду ідуть двоє хлопчиків і розмовляють. Один каже:

— Дивись, яка охайна дівчинка. Аж глянути любо. Чистьоха.

А другий йому відповідає:

— І зовсім вона не чистьоха.

Здивувався перший:

— Це чому? Вона ж он яка чистенька.

— А тому, що все за неї мама робить. Навіть портфель її до школи носить. Я щодня це бачу. Ліниві охайними не бувають.

(О. Буцень)

— Словникова робота

Пояснення лексичного значення слів і словосполучень: бантики, випрасуване, охайна дівчинка, чистьоха, ліниві охайними не бувають.

Пояснення граматичного значення слів: платтячко, випрасуване, блищать, позаду, не чистьоха, здивувався, щодня, навіть, не бувають.

— Аналіз тексту за запитаннями

Яка дівчинка йде до школи?

Хто несе їй портфель?

Хто йде позаду?

Про що хлопці розмовляють?

Чи однакові думки у хлопчиків про охайність дівчинки?

Хто з них має рацію?

Чи можна назвати цю дівчинку чистьохою? Чому?

Скільки людей розмовляють у тексті?

— Прислів’я на допомогу аналізу

Добрі діти — батькам вінець, а ліниві — кінець.

Білоручки — дармоїди та недоучки.

Добре чужими руками жар загрібати.

На чужий труд ласий не будь.

Білі руки чужі труди люблять.

— Орієнтовний план переказу

1. Іде дівчинка до школи.

2. Розмова хлопчиків.

3. Ліниві охайними не бувають.

— Додаткові завдання

1. Зробіть звуко-буквений аналіз слів: платтячко, блищать, двоє, щодня, бувають.

2. Розберіть за будовою слово розмовляють.

САМОТНІЙ ГОРОБЕЦЬ

Молоденькому горобцю надокучило жити в селі. Залишив він своїх рідних братів і полетів до міста.

Спочатку подобалося йому на новому місці. Одним лише журився, що міські горобці його не вітають.

Одного разу побачив він на подвір’ї зграйку незнайомих горобців. Вони клювали кимось посипане зерно. Відчувши голод, він підсів до них і почав їсти. Нараз усі горобці накинулися на нього і давай дзьобати.

Ледве долетів обскубаний і скривджений горобець до своїх братів у село. Але вони його також прогнали, бо він їх покинув, зрадив.

Сумний та самотній залишився горобець.

(За В. Лучуком)

— Словникова робота

Пояснення лексичного значення слів і словосполучень: надокучило, зграйку, клювали, нараз, відчувши, накинулися, скривджений, зрадив.

Пояснення граматичного значення слів: надокучило, спочатку, незнайомих, відчувши, підсів, нараз, скривджений.

Пояснення вживання розділових знаків.

— Аналіз тексту за запитаннями

Чому горобець не захотів жити в селі?

Куди він полетів?

Як йому жилось у місті спочатку?

Чому він журився?

Кого він побачив на подвір’ї? Що робили горобці?

Чому горобчик вирішив підсісти до них?

Як зустріли його міські горобці?

Яким повернувся горобець до села?

Як зустріли його брати?

Чому брати не прийняли горобця до свого гурту?

Яким залишився горобець? Як ви вважаєте, чому? Поясніть свою Думку.

— Приказки на допомогу аналізу

Ухопив місяця зубами!

Із чим пішов, з тим і прийшов.

— Орієнтовний план переказу

1. Подорож горобця до міста.

2. На новому місці.

3. Сніданок із незнайомими горобцями.

4. Брати прогнали горобця.

5. Самотність через зраду друзів.

— Додаткові завдання

1. До іменника горобець доберіть споріднені слова.

2. Визначте час дієслів: залишив, подобалося, підсів.

КАЛИНА НА РУШНИКУ

Люди здавна помічали красу природи: як блищить роса на вербовому листочку, як буяє запашна квітка, як над річкою чи біля ставка пишається червона калина.

І намагались вони все це відтворити у своїх піснях, малюнках, вишивках. Так з’явилися квітчасті рушники.

Рушник вишивали різними узорами. Та найбільшою повагою і любов’ю користувалась у вишивальниць калина. Рушник, вишитий калиною, — гордість господині.

З калиною часто порівнювали вродливу дівчину. Калиновий кущ прикрашав подвір’я, особливо посаджений під вікном. Весною він милує око своїм білим цвітом, а восени — буйними червоними кетягами.

Калинові ягоди дуже корисні для здоров’я людини.

(Із зб. «Сходинки»)

— Словникова робота

Пояснення лексичного значення слів: здавна, буяє, пишається, відтворити, квітчасті, вродливу, кетягами.

Пояснення граматичного значення слів: здавна, блищить, буяє, відтворити, гордість.

Пояснення вживання коми при однорідних членах речення.

— Аналіз тексту за запитаннями

Яку красу здавна помічали люди?

У чому вони намагалися відтворити цю красу?

Який узор користувався найбільшою любов’ю та повагою?

Що є гордістю для господині? Чому саме калина була такою шанованою?

Чим корисна калина для людини?

Знайдіть у тексті слова, вжиті у переносному значенні.

— Поетичні рядки на допомогу аналізу

Тече вода з-під явора

Яром на долину;

Пишається над водою

Червона калина.

Пишається калинонька,

Явір молодіє.

А кругом їх верболози

Й лози зеленіють...

(Т. Шевченко)

— Орієнтовний план переказу

1. Спостереження людей за красою природи.

2. Відтворення спостережень у народній творчості.

3. Калина на рушниках — гордість господині.

4. Калиновий кущ — прикраса подвір’я.

5. Цілющі властивості калини.

— Додаткові завдання

1. Доберіть синоніми до слів: запашна, вродливу, милує.

2. Зробіть звуко-буквений аналіз слів: буяє, пишається.

ПОГОНЯ

Четверо дужих вовків гналися за диким оленем. Вони переганяли один одного. Очі у хижаків горіли. Гострі зуби виблискували в місячному сяйві. Відстань між вовками й оленем зменшувалася. Сірий розбійник, що біг попереду, вже готувався вчепитися у свою жертву.

Але сталося те, чого жоден вовк не сподівався. Затримавшись на якусь хвильку, дикий олень з усієї сили вдарив задніми копитами. Могутній удар дістався вожакові зграї. Той без духу одлетів геть.

Спантеличені вовки припинили переслідування. Тим часом олень відбіг якомога далі. А потім, радісно зітхнувши, повільно пішов поміж горбами.

(За М. Трублаїні)

— Словникова робота

Пояснення лексичного значення слів: дужих, відстань, розбійник, жертву, не сподівався, копитами, дістався, зграї, спантеличені.

Пояснення граматичного значення слів: відстань, попереду, вчепитися, жоден, не сподівався, спантеличені, припинили, радісно, зітхнувши, поміж.

Пояснення вживання розділових знаків.

— Аналіз тексту за запитаннями

За ким гналися вовки?

Якими були вовки?

Скільки їх було?

Як автор описує вовків — їхні очі, зуби?

Як змінювалася відстань між вовками й оленем?

До чого готувався вовк, який біг попереду?

Що вчинив раптом дикий олень?

Кому дістався могутній удар?

Що сталося з вовком?

Чи припинили вовки погоню?

Що тим часом зробив олень?

Чи врятував він своє життя?

Чи знаєте ви, яку користь дають вовки природі?

— Загадка на допомогу аналізу

Ходить хмуро між дубами,

Хижо клацає зубами.

Весь, як є, — жорстока лють,

Очі так її і ллють,

Зачаївся ось, примовк.

Грізний звір цей, звісно ... (вовк).

— Орієнтовний план переказу

1. Вовки переслідують дикого оленя.

2. Могутній раптовий удар.

3. Олень врятувався.

— Додаткові завдання

1. Доберіть синоніми до слів: гналися, горіли, не сподівався.

2. Виділіть префікси у словах: перехоплював, переганяли, виблискували, затримавшись.

ДВА ТОВАРИШІ

Ішли якось лісом два товариші. Назустріч їм вийшов ведмідь.

Один хлопець кинувся тікати. Заліз на дерево й заховався. А другий залишився на дорозі. Упав він на землю й прикинувся мертвим. Він знав, що ведмеді мертвих не їдять.

Ведмідь підійшов до нього й став нюхати. А він і дух затаїв. Ведмідь понюхав йому лице і подумав, що він мертвий.

Ведмідь пішов. Тоді його товариш зліз із дерева та, сміючись, каже:

— А що ведмідь тобі на вухо казав?

— Він шептав мені, що не варті доброго слова ті люди, що в біді зрадять товариша.

(За Л. Толстим)

— Словникова робота

Пояснення лексичного значення слів і словосполучень: діяти, прикинувся, дух затаїв, зліз, не варті.

Пояснення граматичного значення слів: назустріч, заліз, прикинувся, до нього, затаїв, зліз.

Пояснення вживання розділових знаків.

— Аналіз тексту за запитаннями

Де гуляли товариші? Кого вони зустріли в лісі?

Як повелися товариші?

Чому хлопчик вирішив прикинутися мертвим?

Чим закінчилася його зустріч із ведмедем?

Чи вартий доброго слова той, хто в біді зраджує товариша?

— Прислів’я на допомогу аналізу

Не май і сто рублів, як одного друга.

У друга вода солодша вражого меду.

— Орієнтовний план переказу

1. Зустріч хлопців із ведмедем.

2. Дії кожного з товаришів.

3. Ведмідь біля хлопця.

4. Товариш у біді не зраджує друга.

— Додаткові завдання

1. Доберіть синоніми до слів: кинувся, зостався, діяти.

2. Виділіть префікси у словах: назустріч, заховався, прикинувся, подумав.

ЛИСИЦЯ ТА ЖУРАВЕЛЬ

(казка)

Заприятелювала лисичка із журавлем.

Покликала якось лисичка журавля в гості. Наварила вона каші з молоком і розмазала по тарілці. Журавель стукає дзьобом, а вхопити нічого не може. Так і пішов додому голодний.

Аж ось приходить у гості до журавля і лисичка. Журавель наварив квасольки та буряків. Порізав дрібненько і склав все це у глечик з вузенькою шийкою. Нюхає лисичка, облизується, та навіть покуштувати не може. А журавель раз за разом дістає їжу з глечика своїм довгим дзьобом.

З того часу й не знається лисичка із журавлем.

— Словникова робота

Пояснення лексичного значення слів і словосполучень: заприятелювала, глечик, вузенькою шийкою, не знається.

Пояснення граматичного значення слів: заприятелювала, наварила, додому, склав, навіть.

Пояснення вживання розділових знаків при однорідних членах речення.

— Аналіз тексту за запитаннями

Кого лисичка покликала в гості?

Що вона наварила? Як подала до столу?

Чи наївся журавель у лисички? Чому?

Чи покликав журавель лисичку в гості? Як він пригощав лисичку?

Чи наїлася лисичка у журавля?

Чи залишилися вони друзями? Чому?

— Загадки на допомогу аналізу

Прийшла із довгим віником

на бесіду із півником.

Схопила півня на обід,

та й замела мітлою слід.

(Лисиця.)

Дивний ключ у небо лине,

Не залізний, а пташиний.

Цим ключем в осінній млі

Відлітають... (журавлі).

— Орієнтовний план переказу

1. Два приятелі.

2. Як лисичка пригощала журавля.

3. Як журавель пригощав лисичку.

4. Приятелі посварилися.

— Додаткові завдання

1. Доберіть синоніми до слів: заприятелювала, розмазала, не знається.

2. Визначте часи дієслів: кличе, наварила, розмазала, порізав, дістає.

ПЕТРИК, СОБАКА Й КОШЕНЯ

Маленький хлопчик Петрик ішов стежкою в саду. Бачить, біжить назустріч кудлатий собака.

Петрик злякався, хотів тікати. Та раптом до його ніг притулилось маленьке кошеня. Воно втекло від собаки й просило захисту від цього страшного звіра. Стоїть Петрик, дивиться на кошеня. А воно підняло голівку до нього і жалібно нявчить.

Петрикові стало шкода кошеняти. Він узяв його на руки і хоробро пішов собаці назустріч.

Пес зупинився, злякано глянув на Петрика і сховався в кущах.

(За В. Сухомлинським)

— Словникова робота

Пояснення лексичного значення слів: кудлатий, раптом, притулилось, втекло, захисту, жалібно.

Пояснення граматичного значення слів: стежкою, назустріч, злякався, раптом, втекло, захисту, від цього, дивиться, сховався, Петрик.

Пояснення вживання розділових знаків.

— Аналіз тексту за запитаннями

Де трапилася пригода?

Кого Петрик зустрів у саду? Чи злякався хлопчик?

Хто притулився до його ніг?

Звідки взялося кошеня? Чого воно просило у Петрика?

Як воно просило захисту? Як вчинив Петрик?

Чим закінчилася зустріч? Чому пес сховався?

— Загадка на допомогу аналізу

Коло бабусі

сидить у кожусі,

Проти печі гріється,

Без водички миється.

(Кіт.)

— Орієнтовний план переказу

1. Зустріч Петрика із собакою.

2. Маленьке кошенятко просить захисту.

3. Мужнє рішення хлопчика.

4. Зляканий пес сховався у кущах.

— Додаткові завдання

1. Зробіть звуко-буквений аналіз слів: стоїть, нявчить, кущах.

2. Випишіть із тексту два прислівники.

3. Доберіть споріднені слова до слова злякався.

ІВАСИК І ТАРАСИК

Повертався Івасик з риболовлі додому. За плечима в нього висів кошик з рибою.

Аж тут його побачив Тарасик. Іде за ним і думає, як би витягти рибку.

Тільки він підкрався до кошика, а Івасик озирнувся. Тарасик ураз од скочив. Пішов рибалка далі. А Тарасик знову підкрався. Шасть у кошик рукою — та як заверещить! Великий рак вчепився йому в палець.

Скаче Тарасик, сльози на очах. Івасик насилу відчепив од пальця рака. Відчепив, поклав його у кошик і пішов додому.

А у Тарасика палець розпух. Кров з нього капає... Плаче бідний.

(За М. Коцюбинським)

— Словникова робота

Пояснення лексичного значення слів і словосполучень: як би витягти рибку, підкрався, озирнувся, шасть, заверещить.

Пояснення граматичного значення слів: додому, висів, витягти, підкрався, одскочив, шасть, заверещить, насилу, відчепив, розпух.

Пояснення вживання розділових знаків.

— Аналіз тексту за запитаннями

Звідки повертався Івасик? Кого він зустрів?

Що замислив Тарасик? Чи вдалося йому це? Чому?

Чи заспокоївся на цьому Тарасик? Що він зробив?

Чого заверещав Тарасик? Як вчинив Івасик?

Із чим залишився Тарасик? Чого навчив Тарасика цей випадок?

— Прислів’я на допомогу аналізу

Робиш добро — не кайся, робиш зло — зла й сподівайся.

Хто не чинить лихого, тому не страшно нічого.

— Орієнтовний план переказу

1. Повернення з риболовлі.

2. Зустріч Івасика та Тарасика.

3. Негідний вчинок Тарасика.

4. Івасик виручає невдаху.

5. Біль і сором Тарасика.

— Додаткові завдання

1. Доберіть синоніми до слів: підкрався, заверещить.

2. Утворіть теперішній час від неозначеної форми дієслів: витягти, виручити.

ВОВК І КІТ

За Вовком гналися мисливці.

Прибіг Вовк у село і побачив знайомого Кота. Підскочив до нього і давай прохати, щоб той допоміг йому десь сховатися.

Кіт радий допомогти. Він посилав Вовка до багатьох селян.

Але хижак у минулому всім нашкодив: у того вкрав барана, а в іншого ягнятко з’їв, десь телятко задавив, а там поласував поросятком. Тому селяни не хотіли йому допомагати.

Дізнавшись про все це, Кіт Вовкові сказав:

— Що, братику, посіяв, те й пожни!

(За Л. Глібовим)

— Словникова робота

Пояснення лексичного значення слів і словосполучень: гналися мисливці, знайомого, підскочив до нього, прохати, нашкодив, що посіяв, те й пожни.

Пояснення граматичного значення слів: підскочив, сховатись, допоміг, поласував.

Пояснення вживання розділових знаків.

— Аналіз тексту за запитаннями

Хто гнався за Вовком?

Куди прибіг Вовк?

Кого він зустрів у селі?

Чи хотів Кіт допомогти Вовкові? Як?

Чому Котові це не вдалося?

Як Вовк нашкодив господарям?

Який вислів із цього тексту нагадує прислів’я?

Визначте жанр цього тексту.

— Прислів’я на допомогу аналізу

Не плюй у криницю, бо прийдеш до неї пити водицю.

Що посієш, те й пожнеш.

— Орієнтовний план переказу

1. Погоня.

2. Зустріч із Котом.

3. Допомога Кота.

4. Хижак нашкодив усім.

5. Що посієш, те й пожнеш.

— Додаткове завдання

Виділіть префікс у словах: прибіг, побачив, сховатись.

ЯК ТРЕБА ЖИТИ

Кажуть, жив собі один чоловік, хазяїн. Був дуже праведний і такий старий, що вже й правнуків діждав. І його всі люди любили й поважали. Завжди до нього йшли радитися.

Прийшов час умирати старому. Позбирались коло нього і свої, і чужі. Усі плачуть, прощаються з дідом.

Він почав з дітьми прощатися. Старший син заплакав і попросив, щоб батько навчив його, як на світі жити.

Старий батько сказав:

— Живи так, щоб, як доведеться тобі помирати, усі люди плакали за тобою. А ти сам щоб радів і не боявся стати на суд перед Богом.

(За С. Черкасенком)

— Словникова робота

Пояснення лексичного значення слів і словосполучень: хазяїн, праведний, правнуків діждав, прийшов час умирати, прощаються, стати на суд перед Богом.

Пояснення граматичного значення слів: хазяїн, правнуків, умирати, прощаються, Богом.

Пояснення вживання розділових знаків.

— Аналіз тексту за запитаннями

Як жив один старий чоловік?

Як ставилися до нього всі люди?

Чому біля старого позбиралися люди?

Як усі прощалися з дідом?

Що попросив у батька старший син?

Яку пораду дав батько синові?

— Прислів’я на допомогу аналізу

Добре ім’я — найкраще багатство.

Хто людям добра бажає, той і собі має.

До доброї криниці стежка утоптана.

— Орієнтовний план переказу

1. Життя праведного хазяїна.

2. Прийшов час умирати.

3. Прохання старшого сина.

4. Порада батька.

— Додаткові завдання

1. Утворіть неозначену форму від дієслів: жив, був, поважали, прийшов.

2. Утворіть теперішній час від неозначеної форми дієслів: помирати, стати.

БІДА НАВЧИТЬ

Був собі горобець. Ані гніздечка звити, ані зерна доброго знайти не вмів. Де сяде, там і засне, що знайде, те і з’їсть.

Є чого, нема чого, а він уже до бійки береться. Часом б’ються між собою, скубуться, а потім надуються і сидять. І вже забудуть, що билися за зернятко. А курка з курчатами і з’їдять зерно. Дурні бились, а розумні поживились.

І не зоглядівся горобчик, як літечко минуло. Настала осінь. А дедалі й сніжок став перепадати. Біда горобчикові, холод, голод! От і почав наш горобчик до розуму приходити.

(За Лесею Українкою)

— Словникова робота

Пояснення лексичного значення слів і словосполучень: звити, зоглядівся, минуло, дедалі, перепадати, до розуму приходити.

Пояснення граматичного значення слів: звити, з’їсть, скубуться, не зоглядівся, настала, дедалі, минуло.

Пояснення вживання розділових знаків.

— Аналіз тексту за запитаннями

Яким був горобчик? Чи вмів горобчик щось робити?

Як жив горобчик? Де він спав, що їв?

Чому горобці билися між собою?

Які умови примусили горобчика замислитись над своїм життям?

Чи знаєте ви цю казку? Чим вона закінчилася?

— Прислів’я на допомогу аналізу

Дурень спить, а щастя в головах лежить.

Хто дрімає, той щастя не має.

Не було б щастя, та нещастя помогло.

— Орієнтовний план переказу

1. Горобчик нічого не вміє.

2. Дурні бились, а розумні поживились.

3. Почав горобчик до розуму приходити.

— Додаткові завдання

1. Доберіть синоніми до слів: минуло, перепадати, звити.

2. Утворіть дієслова минулого часу від неозначеної форми: звити, знайти.

3. Зробіть звуко-буквений аналіз слів: з’їсть, б’ються, осінь.

КОРОВА

Вночі заревла корова в корівнику. Бабуся почула, зраділа, злізла з печі, побігла у двір.

Корівка щось облизувала на соломі коло своїх ніг. Бабуся навела ліхтарню й освітила маленьке телятко. Воно силкувалось підвестися на свої тонкі і занадто довгі ноги. А вони були ще неслухняні.

Корівці дали пійла. Вона пила і турботливо та ніжно дивилася на телятко.

Як тільки випила корова пійло, хазяїн взяв на руки телятко і поніс до хати. Жалібно мукала корівка, а з хати ледь чутно мекало телятко.

У хаті дуже раділи всі. Телятко виросте, і буде друга корівка.

(За А. Купріяновою)

— Словникова робота

Пояснення лексичного значення слів: ліхтарню, силкувалось, занадто, турботливо, пійло.

Пояснення граматичного значення слів: вночі, заревла, злізла, ліхтарню, силкувалось, підвестися, занадто, неслухняні, неспокійна.

Пояснення вживання розділових знаків.

— Аналіз тексту за запитаннями

Чому вночі заревла корівка? Куди побігла бабуся?

Кого бабуся побачила на соломі? Яким було телятко?

Чому так хвилювалася корова?

Що вчинив хазяїн після того, як напоїв корову пійлом?

Навіщо він забрав телятко до хати? Чому всі зраділи?

— Загадка на допомогу аналізу

Голодна реве, нагодована жує,

Дітям усім молоко дає.

(Корова.)

— Орієнтовний план переказу

1. Ревіння корови вночі.

2. Маленьке телятко.

3. Турботлива матуся.

4. Телятко забрали до хати.

5. Усі раді теляткові.

— Додаткові завдання

1. Випишіть із тексту три прислівники.

2. Доберіть синоніми до слів: силкувалось, занадто.

3. Доберіть антоніми до слів: тонкі, довгі.

ВІВЦІ

Вівці завжди живуть отарами. У кожній отарі є свій ватажок. Це старий баран, за котрим ідуть усі вівці. Ватажок завжди ходить попереду, а решта купчиться коло нього.

Коли вівці одіб’ються куди од чабана, то ватажок стає їм у великій пригоді. У негоду він відшукує добрий захисток для отари. У спеку — холодочок або струмочок свіжої водиці. Ватажок веде за собою всю отару.

Люди давно вже дізнались, яку користь можна мати з довгої, кучерявої, м’якої овечої вовни. Повесні, перед тим, як вівці починають линяти, їх стрижуть. З овечої вовни можна валяти сукно, повсть, повстяники.

(Із журналу «Барвінок»)

— Словникова робота

Пояснення лексичного значення слів: отарами, ватажок, купчиться, одіб’ються, чабана, негоду, захисток, вовни, линяти, валяти, повсть.

Пояснення граматичного значення слів: попереду, купчиться, одіб’ються, у негоду, повесні.

Пояснення вживання розділових знаків.

— Аналіз тексту за запитаннями

Як завжди живуть вівці?

Хто в них за ватажка?

Де завжди ходить ватажок?

Коли він стає у пригоді?

Яка користь людям від овець?

— Загадка на допомогу аналізу

За горами, за долами

Ходять свитки з кожухами.

(Вівці.)

— Орієнтовний план переказу

1. Вівці та їхній ватажок.

2. Ватажок — захисник отари.

3. Користь людині від овець.

— Додаткове завдання

Зробіть звуко-буквений аналіз слів: купчиться, одіб’ються, м’якої.

ВОДЯНИЙ ГОРОБЕЦЬ

На льоду біля ополонки лісний кореспондент помітив маленьку чорногруду пташку. Пташка весело співала на льоду. Кореспондент підійшов ближче. Пташка підскочила і бухнула в ополонку.

Кореспондент хотів урятувати пташку, а вона пірнула у воду на саме дно. Побігла по ньому, чіпляючись гострими кігтиками за пісок. В одному місці вона затрималась, перекинула дзьобом камінець і витягла чорного водяного жука.

А через хвилину пташка вискочила на лід через іншу ополонку, стрепенула крильцями і залилася веселою пісенькою.

Це був водяний горобець — оляпка. У нього пір’я вкрите тонким шаром жиру. Пташка ніби в одязі з повітря.

(За В. Біанкі)

— Словникова робота

Пояснення лексичного значення слів і словосполучень: ополонки, лісний кореспондент, бухнула, в ополонку, залилася, оляпка.

Пояснення граматичного значення слів: льоду, кореспондент, чорногруду, ближче, підскочила, по ньому, кігтиками, дзьобом, з-під нього, стрепенула, оляпка.

Пояснення вживання розділових знаків.

— Аналіз тексту за запитаннями

Кого помітив лісний кореспондент біля ополонки?

Яка стояла погода? Як поводилася пташка?

Що з нею сталося, коли підійшов кореспондент?

Що робила пташка на дні ополонки?

Що було через хвилину?

Що це за пташка і чому вона не мерзне?

— Орієнтовний план переказу

1. Пташка на льоду.

2. Сніданок під водою.

3. Весела пісенька.

4. Одяг оляпки.

— Додаткові завдання

1. Випишіть із тексту три займенники з прийменниками, які до них належать.

2. Доберіть синоніми до слова помітив.

3. Зробіть звуко-буквений аналіз слів: дзьобом, камінець, пісенькою, пір’я.

ЖАЙВОРОНОК

Жайворонки на початку березня роблять гнізда у землі серед поля із сухої трави, соломинок і тонесеньких корінців. А всередині вистилають їх конячим волоссям.

Траплялося іноді знаходити в гнізді четверо яєчок, а то й п’ятеро. Яєчка їхні сіренькі з рудуватим ряботинням.

Поки самиця висиджує діток, самчик увесь час співає.

Спускаючись після співу на землю, жайворонок завжди сідає трохи осторонь од гнізда. А потім, уже в траві, біжить до нього. Це щоб шуліка не побачив, де гніздо, і не похватав його пташеняток.

(За В. Львовим)

— Словникова робота

Пояснення лексичного значення слів: ряботинням, шуліка.

Пояснення граматичного значення слів: вистилають, волоссям, ряботинням, осторонь, не похватав.

Пояснення вживання розділових знаків.

— Аналіз тексту за запитаннями

Де жайворонки в’ють собі гніздечко?

Чим вистилають його всередині?

По скільки яєчок буває в гніздечку?

Які яєчка зовні?

Хто висиджує пташенят? Що робить у цей час самчик?

Як він оберігає самицю? Для чого він це робить?

— Орієнтовний план переказу

1. Гніздечко жайворонка.

2. Яєчка жайворонка.

3. Очікування пташенят.

4. Обережність самчика.

— Додаткові завдання

1. Визначте час дієслів: вистилають, висиджує.

2. Утворіть теперішній час від неозначеної форми дієслова знаходити.

ДНІПРО-СЛАВУТИЧ

Колись давно Дніпро називали в народних піснях і легендах Славутичем.

По Дніпру плавали запорізькі козаки на великих дерев’яних човнах, що звалися чайками. Спускалися вниз до Чорного моря, воювали проти турків і татар.

Уже багато років на Дніпрі працюють потужні електростанції. Вони несуть світло в міста і села.

Дніпровську воду після очищення подають по підземних трубах у квартири.

Обов’язок кожного — берегти ріки, не забруднювати їх. Від них залежить наше життя і добробут.

(Із зб. «Сходинки»)

— Словникова робота

Пояснення лексичного значення слів і словосполучень: легендах, запорізькі козаки, човнах, проти турків і татар, потужні електростанції, берегти, не забруднювати, залежить життя і добробут.

Пояснення граматичного значення слів: запорізькі, вниз, електростанції, не забруднювати, дерев’яного, берегти, добробут, обов’язок.

Пояснення вживання великої букви у власних назвах.

Пояснення вживання розділових знаків.

— Аналіз тексту за запитаннями

Як називали колись Дніпро?

Хто плавав по Дніпру? На чому?

Куди пливли козаки, з якою метою?

Що тепер побудовано на Дніпрі?

Що дають потужні електростанції людям?

Як використовують дніпровську воду після очищення?

Який наш обов’язок?

Визначте тип цього тексту. Доведіть.

— Орієнтовний план переказу

1. Дніпро-Славутич.

2. Запорізькі козаки.

3. Потужні електростанції на Дніпрі.

4. Дніпровська вода.

5. Обов’язок кожного з нас.

— Додаткові завдання

1. Випишіть із тексту два прислівники.

2. Доберіть антоніми до слів: великих, світло.

3. Доберіть споріднені слова до слова світло.

КОЖУХ

Носити зимою кожух — це старовинний український звичай.

Ще спрадавна в Україні відомі два терміни для визначення теплого одягу, пошитого з хутра: кожух та шуба. Кожухи переважно були саморобні. Шилися вони з вичинених овечих шкір.

Кожухи носили колись козаки та селяни.

Саме слово «кожух» походить від слова «кожа», тобто шкіра.

А шуби — це вже одяг пізнішого походження. Вони шиються з лиса або з якогось іншого дорожчого хутра. Слово «шуба» походить від мадярського слова і означає те ж саме, що і наш кожух.

(За О. Воропаєм)

— Словникова робота

Пояснення лексичного значення слів і словосполучень: звичай, спрадавна, визначення, вичинених шкір, козаки, мадярського слова.

Пояснення граматичного значення слів: старовинний, спрадавна, визначення, вичинених, походження, мадярського.

Пояснення вживання розділових знаків.

— Аналіз тексту за запитаннями

Яким був звичай українського народу?

Як виготовлявся кожух і з якого хутра?

Хто носив кожух?

Від якого слова походить слово «кожух»?

З якого хутра шили шуби?

Від якого слова походить слово «шуба»?

Чи є у вашій сім’ї кожух? А шуба?

— Орієнтовний план переказу

1. Звичай українського народу.

2. Пошиття кожуха.

3. Одяг козаків і селян.

4. Походження слова «кожух».

5. Шуба — одяг пізнішого походження.

— Додаткові завдання

1. Доберіть синоніми до слів: мешканці, жартувати.

2. Зробіть звуко-буквений аналіз слів: визначення, шиються, походження.

СЕКРЕТ ГОРЩИКА

Керамічні горщики відрізнялися один від одного за призначенням. Трилітровий називали плескуном. У ньому готували сніданок на всю сім’ю. А ще у більшому — варіннику — варили борщ. Дволітровий — кашник. У золійнику виварювали золою білизну.

Форму горщика гончарям підказала сама природа, точніше — фігура людини. Форма і пропорції горщика дуже доцільні, зручні. Нижня частина звужена. За неї горщик беруть рогачем, аби поставити у піч. І розмір отвору не випадковий. Якби був більший — страва швидко охолоджувалась би. Покришка знімалась і правила за миску.

Горщик годував родину, тому шанувався у нашого народу як символ достатку.

(Із зб. «Цікавинки звідусіль»)

— Словникова робота

Пояснення лексичного значення слів і словосполучень: керамічний, призначенням, виварювали, гончарям, доцільні, правила за, символ достатку.

Пояснення граматичного значення слів: призначенням, варіннику, золіннику, гончарям, звужена, не випадковий, правила за, достатку.

Пояснення вживання розділових знаків.

— Аналіз тексту за запитаннями

Які бувають горщики за призначенням?

Про які горщики говориться в тексті?

Хто підказав гончарям форму горщиків?

Опишіть форму горщика.

Що таке рогачі, що ними роблять?

Що правило за миску?

Як ставився народ до горщика та чому?

— Орієнтовний план переказу

1. Керамічний горщик — геніальний витвір людства.

2. Горщики за призначенням.

3. Зручна форма горщика.

4. Горщик — символ достатку.

— Додаткові завдання

1. Зробіть звуко-буквений аналіз слів: розповсюджений, призначенням, охолоджувалась, горщик.

2. Перевірте написання дзвінких і глухих приголосних у словах: швидко, достатку.

ДРЕВНІЙ КИЇВ

Давній народ, який оселився біля Дніпра, називався полянами. Жили поляни родинами і мали своїх князів.

Були серед них три брати: Кий, Щек, Хорив. І була в них сестра Либідь. Поселився Кий на одній горі. Щек на другій. Вона тепер зветься Щекавицею. А Хорив на третій горі. Від нього вона називалася Хоривицею. Збудували брати місто і начесть старшого брата назвали його Києвом. Від сестри Либеді й річка, яка впадає у Дніпро, стала називатися Либіддю.

Навколо міста Києва росли ліси, дрімучі бори. Водилися там різні звірі.

А в місті жили працьовиті люди...

(За Н. Забілою)

— Словникова робота

Пояснення лексичного значення слів і словосполучень: давній народ, полянами, князів, дрімучі бори.

Пояснення граматичного значення слів: оселився, зветься, від нього, на честь, працьовиті, впадає, Кий, Щек, Хорив, Либідь, Щекавицею, Києвом, Либіддю.

Пояснення вживання розділових знаків.

— Аналіз тексту за запитаннями

Як звався давній народ, який оселився над Дніпром?

Як жили поляни та хто ними керував?

Як звали братів і їхню сестру?

Що названо начесть Щека?

Як зветься гора на честь Хорива?

На честь якого брата названо місто Київ?

Яку річку назвали на честь сестри Либеді?

Що було навколо міста?

Які люди жили в місті?

— Орієнтовний план переказу

1. Поселення біля Дніпра.

2. Кий, Щек, Хорив і Либідь.

3. Природа навколо міста Києва.

— Додаткові завдання

1. Доберіть синоніми до слів: давній, працьовиті.

2. Визначте час дієслів: оселився, росли, водилися.

МІСТА УКРАЇНИ

Багато в Україні великих і красивих міст. Кожне з них має свою давню назву.

Основні міста називалися на честь їх засновників, народних героїв. Так Львів заснував князь Данило Галицький і назвав його ім’ям свого сина Лева.

Інші міста брали собі назви тих місцевостей, на яких вони будувалися. Харків, Ужгород, Луганськ, Полтава, Тетерів виросли на берегах річок, що мають такі ж або схожі назви.

Найстаровиннішим і найкрасивішим містом є Київ. Заснували його поляни, котрі жили на високому березі Дніпра. Про назву Києва існують різні перекази. Кажуть, що вона пов’язана з іменем Кия.

(Із зб. «Сходинки»)

— Словникова робота

Пояснення лексичного значення слів: князь, заснував, поляни.

Пояснення граматичного значення слів: Львів, місцевостей, схожі, найстаровиннішим, найкрасивішим, котрі.

Пояснення правопису власних іменників.

Пояснення вживання розділових знаків у реченнях з однорідними членами.

— Аналіз тексту за запитаннями

Скільки в Україні великих і красивих міст?

На честь кого називались міста?

Звідки ще брали назви міста? Наведіть приклади.

Яке місто є найстарішим?

На честь кого названо місто Київ?

— Поетичні рядки на допомогу аналізу

Красивий, щедрий рідний край.

І мова наша — солов’їна.

Люби, шануй, оберігай

Усе, що зветься Україна!

І. Січовик

— Орієнтовний план переказу

1. Міста України.

2. Виникнення міста Львова.

3. Міста на берегах річок.

4. Київ — най старовинніше місто.

ГЕРБ-ТРИЗУБ

Найбільш древні археологічні знахідки щодо тризуба на українських землях належать до першого століття нашої ери. Він міг бути символом племені, котре існувало тоді. Можливо, це був знак влади. Як називалося це плем’я — невідомо. Ймовірно, воно згодом влилося до об’єднання племен давніх слов’ян. Вони пізніше створили свою державу — Київську Русь.

Зображення тризуба належить до рубежу Х-ХІ століть. Це часи князювання в Києві Володимира Великого. Він міг успадкувати цей знак від своїх предків.

Тризуб зберігся на золотих і срібних монетах Володимира.

І сьогодні тризуб є символом України.

(За Б. Якимовичем)

— Словникова робота

Пояснення лексичного значення слів і словосполучень: герб-тризуб, археологічні знахідки, нашої ери, символ племені, знаком влади, ймовірно, давніх слов’ян, Київську Русь, князювання Володимира Великого, успадкувати, предків.

Пояснення граматичного значення слів: археологічні, знахідки, першого століття, плем’я, невідомо, ймовірно, Київську Русь, Х-ХІ століть, Києві, Володимира Великого.

Пояснення вживання розділових знаків.

— Аналіз тексту за запитаннями

До якого часу належать археологічні знахідки щодо тризуба на українських землях? Чим він міг бути раніше?

Як називалися племена давніх слов’ян?

Яку державу вони створили пізніше?

До яких століть належить зображення тризуба?

Хто князював тоді в Києві?

На чому зберігся тризуб?

Чим сьогодні є тризуб?

— Орієнтовний план переказу

1. Археологічні знахідки щодо тризуба.

2. Зображення тризуба часів князювання Володимира Великого.

3. Тризуб на золотих і срібних монетах.

4. Тризуб сьогодні.

— Додаткові завдання

1. Розберіть за будовою слово влилося.

2. Виділіть префікси у словах: походять, створили, зберігся.

НАШІ ПРЕДКИ

Ми — українці. А нашими предками були слов’яни.

Жили вони спочатку в лісах, полювали на звірів, ловили в озерах рибу. Потім стали розводити худобу, вирощували хліб. Навчилися всяких ремесел.

Слов’яни вірили в багатьох богів. Вірили наші предки, що існують нечисті сили: лісовики, домовики, русалки.

Слов’яни ділилися на окремі племена. Біля Києва жили поляни, а далі на захід — древляни. Кожне плем’я мало свої землі, свого князя.

Слов’янські племена згуртувались навколо Києва і утворили свою державу — Київську Русь.

— (За М. Грушевським)

— Словникова робота

Пояснення лексичного значення слів і словосполучень: предками, слов’яни, худобу, ремесел, багатьох богів, нечисті сили, лісовики, домовики, русалки, племена, державу, Київська Русь.

Пояснення граматичного значення слів: предками, слов’яни, спочатку, ремесел, нечисті, племена, Києва, древляни, плем’я, Київську Русь.

Пояснення вживання розділових знаків.

— Аналіз тексту за запитаннями

Хто був предками українців?

Де вони жили, чим займалися?

У що вірили наші предки?

Хто ними керував?

Навколо якого міста згуртувалися племена?

Яку державу вони утворили?

— Орієнтовний план переказу

1. Наші предки-слов’яни.

2. Заняття наших предків.

3. Віра у вищі сили.

4. Поділ на племена.

5. Утворення Київської Русі.

ҐУЛЯ

Прийшла зима. Випав сніг. Міцно скували землю морози.

Розчистили хлопчаки у дворі майданчик від снігу, залили водою.

Замерзла вона. Добра ковзанка вийшла!

Юркові саме купили нові ковзани. Та тільки ступив на лід — зразу і впав.

Прикро стало хлопчикові, що не вміє кататися. Підвівся він неквапливо, обтрусив сніг, поїхав і знову впав. Та так невдало, що добру ґулю набив. Вирішив іти додому.

Під’їхав до Юрка третьокласник Миколка. Він зсунув свою шапку на потилицю і показав свої ґулі.

Юркові здалося, що його ґуля зовсім не болить. Хлопчики разом почали кататися.

(За О. Буценем)

— Словникова робота

Пояснення лексичного значення слів і словосполучень: скували морози, розчистили, залили водою, ковзани, прикро, підвівся, неквапливо, невдало, набив ґулю, потилицю.

Пояснення граматичного значення слів: скували, розчистили, замерзла, прикро, не вміє, неквапливо, ґуля.

— Аналіз тексту за запитаннями

Яка пора року настала?

Що зробили хлопчики?

Якою вийшла ковзанка?

Кому батьки купили нові ковзани?

Чи вмів кататися Юрко?

Що трапилось із ним на льоду? Що він вирішив зробити?

Хто допоміг Юркові? Як саме?

— Прислів’я на допомогу аналізу

Дружба родиться в біді, а гартується в труді.

Дружба, як дзеркало: розіб’єш, не складеш.

— Орієнтовний план переказу

1. Прийшла зима.

2. Хлопчики зробили ковзанку.

3. Юрко впав на нових ковзанах.

4. Хлопчик набив ґулю.

5. Миколка показав свої ґулі.

6. Друзі разом почали кататися.

— Додаткові завдання

1. Розберіть за будовою слово розчистили.

2. Випишіть три дієслова з префіксами.

ВЕСНЯНКИ І ГАЇВКИ

У жодного народу немає такого поетичного і багатого обряду, пов’язаного з весною, як у нас.

У кожному регіоні були свої весняні хороводи. Вони влаштовувалися в різний час.

Але оскільки під цю пору припадає Великий піст, то не всюди зважувалися масово організовувати танці та співи.

Робити це можна було на перший день Великодня. Практично в усіх селах після святкової відправи діти та молодь починали водити веснянки й гаївки. Це здебільшого робили біля церкви, у центрі села. На такі гулі збиралися всі жителі. Водили хороводи переважно дівчата. Танці були повільними, з пісенними наспівами.

(Зі зб. «Дванадцять місяців»)

— Словникова робота

Пояснення лексичного значення слів і словосполучень: поетичного і багатого обряду, регіон, влаштовувались, Великий піст, зважувалися, Великодня, святкові відправи, водити веснянки, гаївки, гулі, пісенними наспівами.

Пояснення граматичного значення слів: регіоні, оскільки, Великий піст, Великодня, святкової, відправи, здебільшого, пісенними.

Пояснення вживання розділових знаків.

— Аналіз тексту за запитаннями

Що ви знаєте про поетичні обряди, пов’язані з весною?

Які хороводи влаштовувались у різних регіонах України?

На яку пору припадає Великий піст?

Чи всі зважувалися влаштовувати танці та співи у піст?

Коли дозволялося організовувати веснянки та гаївки?

Де збиралася молодь і діти?

Хто збирався на такі гулі?

Якими були танці?

— Орієнтовний план переказу

1. Поетичні обряди українського народу.

2. Весняні хороводи в різний час.

3. Великий піст.

4. Веснянки та гаївки біля церкви.

— Додаткові завдання

1. Визначте головні та другорядні члени речення у двох останніх реченнях.

2. Поділіть слово регіони на склади для переносу.

ХТО ДУЖЧЕ ЛЮБИТЬ МАМУ

Сестри Валя та Ніна гралися на подвір’ї. Валя сказала, що треба до приходу мами полити квіти, підмести підлогу, помити посуд. Ніна відмовилася і чекала на подвір’ї маму. Валя тим часом взялася за роботу.

Незабаром прийшла мама. Ніна сказала, що довго сиділа і чекала її. У цей час із хати вийшла Валя. Мама запитала, чому вона її не зустрічає. Дівчинка відповіла, що підмітала підлогу, поливала квіти, мила посуд. Ніна обняла матір і залепетала, що вона дужче її любить.

Мати пригорнула Валю і міцно поцілувала. Ніна тоді все зрозуміла. Вона почервоніла і мало не заплакала.

(За О. Пархоменком)

— Словникова робота

Пояснення лексичного значення слів і словосполучень: подвір’я, підмітала підлогу, залепетала, почервоніла, не заплакала.

Пояснення граматичного значення слів: подвір’ї, підмести, незабаром, підмітала, залепетала, почервоніла.

Пояснення вживання розділових знаків.

— Аналіз тексту за запитаннями

Що робили та кого чекали сестри?

Що запропонувала Валя?

Як до цього поставилася Ніна?

Хто зустрічав маму?

Чому Валя не вийшла зустрічати маму?

Хто дужче любить маму?

А як ви допомагаєте своїм мамам?

— Прислів’я на допомогу аналізу

Шануй батька й неньку, буде тобі скрізь гладенько.

Добре діло роби сміло.

Не хвали сам себе — нехай люди похвалять тебе.

— Орієнтовний план переказу

1. Як сестри чекали маму.

2. Як дівчатка зустріли маму.

3. Ніна все зрозуміла.

— Додаткові завдання

1. Доберіть синоніми до слів: залепетала, кинулася, дужче.

2. Розберіть за будовою слова: запитала, поливала.

ДИТИНСТВО ЛЕСІ

...У родині Косачів народилася дівчинка. Назвали її Лариса, а кликали Леся.

Леся була дуже цікава до всього. Співала народні пісні, любила слухати казки, легенди, фантастичні оповідання.

У чотири роки вже вміла добре читати. Грала на фортепіано. Навчилася шити і вишивати.

Леся і брат Михайло були нерозлучні. Разом училися, разом танцювали козачка, разом грали в різні ігри.

Леся охоче обробляла свій дитячий город та квітник.

Вона була кмітливою дівчинкою, мала добре серце. Леся вивчила одинадцять мов, Біблію. А коли виросла, стала прекрасною українською поетесою. Свої твори вона підписувала псевдонімом Леся Українка.

(Із журналу «Барвінок»)

— Словникова робота

Пояснення лексичного значення слів: кликали, цікава, фантастичні, нерозлучні, кмітливою, псевдонім.

Пояснення граматичного значення слів: фантастичні, нерозлучні, одинадцять, Біблію.

Пояснення вживання розділових знаків.

— Аналіз тексту за запитаннями

Хто народився в сім’ї Косачів?

Як назвали дівчинку? А як кликали?

Що любила робити Леся, чим захоплювалася?

Коли дівчинка навчилася читати?

Що ще Леся навчилася робити в дитинстві?

З ким вона була нерозлучною у сім’ї?

Скільки мов знала Леся Українка?

Ким пізніше стала Леся?

— Поетичні рядки на допомогу аналізу

Хотіла б я піснею стати

У сюю хвилину ясну,

Щоб вільно по світі літати,

Щоб вітер розносив луну.

(Леся Українка)

— Орієнтовний план переказу

1. Народження Лесі Косач.

2. Улюблені заняття Лариси.

3. Чудові здібності Лесі.

4. Нерозлучні друзі.

5. Леся — працьовита дівчинка.

6. Українська поетеса.

— Додаткові завдання

1. Зробіть звуко-буквений аналіз слів: оповідання, кмітливою, українською.

2. Підкресліть головні та другорядні члени речення у першому реченні.

ТАРАС ГРИГОРОВИЧ ШЕВЧЕНКО

Тарас Григорович Шевченко був поетом і художником. Він писав щиро, правдиво, чесно. Мав красивий голос, знав багато народних пісень і дуже гарно співав.

Шевченко любив кобзарів, бандуристів.

Сам грав на кобзі та скрипці.

Тільки життя в нього було тяжке. Рано залишився сиротою і поневірявся по світу, був на засланні, у солдатах.

Поет не мав власного житла. То й ніде було з кобзою подітися. Але як трапиться де кобза, то вже одведе душу. Тарас Григорович і свою книгу назвав «Кобзар». Він був справжній співець свого народу, знедоленої України.

(З букваря «Материнка»)

— Словникова робота

Пояснення лексичного значення слів і словосполучень: любив кобзарів, бандуристів, поневірявся, на засланні, у солдатах, власного.

Пояснення граматичного значення слів: Тарас Григорович Шевченко, скрипці, життя, сиротою, поневірявся, засланні, у солдатах, Кобзар.

Пояснення вживання розділових знаків.

— Аналіз тексту за запитаннями

Ким був Тарас Григорович Шевченко?

Яким природним даром він володів?

На яких інструментах грав Шевченко?

Яким було життя поета?

Де він поневірявся?

Чи мав він власне житло?

Як назвав поет свою книгу? Чому?

Ким став Шевченко для свого народу, для України?

— Поетичні рядки на допомогу аналізу

Ну що б, здавалося, слова...

Слова та голос — більш нічого,

А серце б’ється-ожива,

Як їх почує!..

(Т. Шевченко)

— Орієнтовний план переказу

1. Шевченкові таланти.

2. Любов до кобзарів і бандуристів.

3. Тяжке життя поета.

4. Шевченко — співець знедоленої України.

— Додаткові завдання

1. Випишіть із тексту три прислівники.

2. Випишіть три дієслова минулого часу.

ТАРАСОВІ СОЛОВ’Ї

Зійди у травні на Тарасову гору. І тебе зачарують співом солов’ї. Бо солов’ї тут особливі. Це єдине місце на Україні, де живе дванадцять видів солов’їв. Солов’ї сюди ніби злетілися в гості до Тараса Шевченка. Наспівати йому, звеселити його.

Як тільки спаде надвечір’я, солов’ї тут змагаються своїм хистом. І кожен соловей витинає свої неповторні колінця, виводить свої чарівні співанки.

З кожного гаю лине своя полум’яна пісня. І звучить над Тарасовою горою багатоголосий солов’їний хор. І слухає цю солов’їну хвалу Кобзареві Дніпро. Слухає українське широке поле і вся Україна.

(З букваря «Материнка»)

— Словникова робота

Пояснення лексичного значення слів і словосполучень: на Тарасову гору, зачарують, єдине місце, в гості до Тараса Шевченка, спаде надвечір’я, хистом, витинає, неповторні колінця, полум’яна, Кобзареві.

Пояснення граматичного значення слів: Тарасову гору, солов’ї, єдине, Україні, надвечір’я, полум’яна, Кобзареві, Дніпро.

Пояснення вживання великої букви у власних назвах.

Пояснення вживання розділових знаків.

— Аналіз тексту за запитаннями

Де зачарують співом солов’ї?

Скільки видів солов’їв живе на Тарасовій горі?

До кого злетілися сюди солов’ї? Для чого?

Коли солов’ї починають змагатися своїм хистом?

Хто слухає солов’їну хвалу Кобзареві?

— Загадка на допомогу аналізу

Сам вечірньої години

Заховався в кущ калини, —

Та на дудочку одну

Грає пісню чарівну.

(Соловей.)

— Орієнтовний план переказу

1. Особливі солов’ї Тарасової гори.

2. Чарівні солов’їні пісні.

3. Багатоголосий солов’їний хор.

— Додаткові завдання

1. Знайдіть у тексті споріднені слова до слова солов’ї. Виділіть корінь.

2. Доберіть синоніми до слова витинає.

ЯК ЧУМАКИ ПО СІЛЬ ЇЗДИЛИ

Чумаки їздили по сіль до Азовського та Чорного морів. Чумацтвом займалися переважно вільні селяни та козаки.

Взимку чумаки лагодили спеціальні вози, звані мажами, доглядали волів. Тільки-но тужавіла земля навесні й наставали теплі сонячні дні, вирушали вони в дорогу.

Кожен чумак брав із собою кілька пар волів. Чумацькою ватагою керував старший чумак. Він добре мусив знати дорогу й місця, де можна було заготовити сіль.

Чумаки запасалися харчами, переважно пшоном та смальцем.

З одягу брали ялові чоботи, вовняні свити, пару сорочок та штанів.

Мандрівка на південь України тривала близько місяця.

(Зі зб. «Дванадцять місяців»)

— Словникова робота

Пояснення лексичного значення слів і словосполучень: чумаки, вільні селяни, козаки, мажами, тужавіла земля, ватагою, ялові, свити, проіснував, чумацький промисел.

Пояснення граматичного значення слів: чумаки, чумацтвом, взимку, тільки-но, навесні, проіснував, промисел.

Пояснення правопису власних іменників.

Пояснення вживання розділових знаків.

— Аналіз тексту за запитаннями

Куди чумаки їздили по сіль?

Хто займався чумацтвом?

Коли чумаки готувалися до від’їзду?

Що вони готували взимку?

Коли чумаки вирушали в дорогу?

Що кожен чумак брав із собою?

Хто керував чумацькою ватагою? Що мусив знати ватажок?

Які харчі вони брали із собою, яку одежу?

Скільки тривала мандрівка чумаків?

— Орієнтовний план переказу

1. Чумацтво в Україні.

2. Підготовка до мандрівки.

3. Чумацька ватага.

4. Запаси в дорогу.

5. Тривалість мандрівки на південь України.

— Додаткові завдання

1. Доберіть синоніми до слів: лагодити, тужавіла, вирушали, мандрівка.

2. Розберіть за будовою слова: наставали, вирушали.

ЧОРНОБИЛЬ

Було в Україні давнє місто Чорнобиль. Затишне, красиве. Та біля нього побудували атомну електростанцію. Погано збудували. Погано й пильнували.

Сталась аварія на атомній електростанції. Багато земель України стали брудні. На них не можна сіяти хліб, пасти худобу. На заражених землях нікому тепер не можна жити. Чорнобиль тепер — велика рана України.

Треба вчитися гарно, аби своє діло добре знати й справно усе робити. Аби ніколи не повторилося страшне лихо, як оцей Чорнобиль.

(З букваря «Материнка»)

— Словникова робота

Пояснення лексичного значення слів і словосполучень: давне місто Чорнобиль, атомну, пильнували, аварія, пасти худобу, на заражених землях, велика рана України, справно, страшне лихо.

Пояснення граматичного значення слів: в Україні, Чорнобиль, атомну, електростанції, не можна, сіяти, худобу, заражених, справно.

Пояснення вживання розділових знаків.

— Аналіз тексту за запитаннями

Яке давнє місто було в Україні?

Що побудували біля нього?

Як побудували атомну електростанцію?

Чи добре доглядали її?

Чи можна жити на зараженій землі, вирощувати хліб, випасати худобу?

Як треба вчитися, щоб не повторилося таке страшне лихо, як Чорнобиль?

— Орієнтовний план переказу

1. Атомна електростанція біля давнього міста.

2. Аварія.

3. Треба вчитися, добре знати своє діло.

— Додаткові завдання

1. Випишіть із тексту три прислівники.

2. Утворіть неозначену форму від дієслів: побудували, стали.

РУШНИК

Рушник! Як багато промовляє нам це слово. Без рушника ніде не обходились. Ним витирали руки й лице, з ним ходили до корови, поралися біля посуду. Рушник завжди був при руці і від слова «рука» прибрав собі ймення.

Задля певної мети люди готували спеціальні рушники. Найчастіше вживані були простіш декоровані, виткані з грубішого полотна, скромніші, але ніколи не позбавлені мистецької вартості.

Без рушника не відбувалась жодна важлива подія в житті народу. Родини і хрестини, заручини і весілля, проводи в дорогу та зустріч бажаних гостей.

(І. Гончар)

— Словникова робота

Пояснення лексичного значення слів і словосполучень: обходились, поралися, прибрав ймення, декоровані, виткані, скромніші, жодна подія, заручини.

Пояснення граматичного значення слів: витирали, ймення, задля, декоровані, виткані, мистецької, весілля.

Пояснення вживання розділових знаків.

— Аналіз тексту за запитаннями

Як рушник отримав свою назву?

Чи може обійтись господиня без рушника?

Задля чого готували рушники?

Який вони мали вигляд?

При яких подіях народ користувався рушником?

Визначте тип цього тексту. Доведіть свою думку.

Чи є рушники у вашій сім’ї? Ким вони вишиті?

— Прислів’я на допомогу аналізу

Тримай хату, як у віночку, А рушник на кілочку.

— Орієнтовний план переказу

1. Рушник у господарстві.

2. Мистецька вартість рушників.

3. Важливі події в житті людини, роль рушника при цьому.

— Додаткові завдання

1. Доберіть синоніми до слів: промовляє, відбувалась.

2. Виділіть префікси у словах: промовляє, витирали, прибрав, відбувалась.

ВИДРА

Андрійко чекав на качок. Плюскіт води привернув його увагу.

Раптом з води виринула кругла вусата голова і скоро зникла.

На берег виліз якийсь чудний звір. Тупа вусата морда, плескате тіло, довгий широкий хвіст, коричневе блискуче хутро. Це була видра.

Звірок ступив кілька кроків, потерся головою об пісок, потім перекинувся на спину і почав качатися, звівши догори чотири лапи. Видра перекидалась, як кошеня. Андрійко побачив перетинки між пальцями в неї на лапах.

Хлопчик нахилився, щоб роздивитися. Посковзнувся, і пісок зашарудів. А коли отямився, то видри вже не було.

(За В. Таращуком)

— Словникова робота

Пояснення лексичного значення слів і словосполучень: плюскіт води, привернув увагу, виринула, чудний звір, плескате тіло, перетинки, зашарудів.

Пояснення граматичного значення слів: блискуче, догори, перетинки, привернув.

Пояснення вживання розділових знаків.

— Аналіз тексту за запитаннями

Куди та чому прийшов Андрійко?

Що він побачив на березі? Опишіть видру.

Що почала робити видра? Кого вона нагадувала Андрійкові?

Що побачив хлопчик на лапах у видри?

Куди та чому зникла видра?

— Прислів’я на допомогу аналізу

Де звіру живеться, там він і ведеться.

І звір сполошений далеко утікає.

— Орієнтовний план переказу

1. Хлопець біля води.

2. Вусата голова у воді.

3. Чудний звір.

4. Видра грається на піску.

5. Видра зникла.

— Додаткові завдання

1. Доберіть синоніми до слів: виринула, зашарудів.

2. Зробіть звуко-буквений аналіз слів: плюскіт, деякий, неї.

БІЛОЧКА

Свою білочку я приніс із лісу в кишені. Така вона маленька була. Швидко виросла і стала зовсім ручна. Оселилася вона тепло і затишно. Горішки, насіннячко білочка тягнула до себе у запічок.

Одного разу прийшов до мене друг Василько в новому кашкеті. Він поклав його обережно на маленький столик.

Коли Василько збирався йти додому, виявилося, що пропав його кашкет. Усе в хаті перекидали, а кашкета не було. Василько мало не плакав.

Ми ще не шукали в білоччиній хатинці. Я швидко засунув у запічок руку і витяг звідти Васильків кашкет.

(За О. Копиленком)

— Словникова робота

Пояснення лексичного значення слів і словосполучень: запічок, зовсім ручна, у новому кашкеті, виявилося.

Пояснення граматичного значення слів: кишені, швидко, оселилася, запічку, насіннячко, кашкеті, додому, білоччиній, звідти.

— Аналіз тексту за запитаннями

Звідки хлопчик приніс білочку?

Де вона оселилася, що їла?

Яка пригода сталася з кашкетом?

Де знайшли Васильків кашкет?

— Загадка на допомогу аналізу

Що за звірок? Він стрибає з ялинки на дубок.

(Білка.)

— Орієнтовний план переказу

1. Лісова гостя.

2. Новий кашкет Василька.

3. Кашкет зник.

4. Схованка у білоччиній хатинці.

— Додаткове завдання

Розберіть за будовою слово запічку.

ВІНОЧОК

Починали носити віночок дівчатка з трьох років. У віночок вплітали чорнобривці, незабудки, барвінок, ромашки. Кожна квіточка лікувала дитину. Чорнобривці — від головного болю, незабудки та барвінок — зір розвивали, а ромашка серце заспокоювала.

У чотири роки плівся інший віночок. Усі кінчики пелюсток уже були розсічені. Доплітався безсмертник, листочки яблуні.

А для шестирічної доньки у віночок вплітали мак, що давав сон та беріг думку, вплітали й волошку.

Для семирічної дитинки плели вінок із семи квіточок. І вперше квіт яблуні вплітали. У центрі було ґроно калини — символ краси дівочої, далі квітки незабудки.

(Із журналу «Барвінок»)

— Словникова робота

Пояснення лексичного значення слів і словосполучень: плівся, кінчики пелюсток, розсічені, ґроно.

Пояснення граматичного значення слів: трьох, трирічної, плела, вплітати, незабудки, розсічені, безсмертник, волошку, вперше, ґроно, чотири, шестирічної, семирічної.

Пояснення вживання коми при однорідних членах речення.

— Аналіз тексту за запитаннями

Коли дівчатка починали носити віночок?

Які квіти входили до віночка трирічної дівчинки? Як вони допомагали?

З яких квітів плели віночок для чотирирічної дівчинки?

А які квіти додавали до віночка шестирічних дівчаток?

Чим відрізнявся віночок для семиліток?

— Загадка на допомогу аналізу

Стоять у лузі

Сестрички милі:

Золоті очі,

А вії білі.

(Ромашки.)

— Орієнтовний план переказу

1. Віночок трирічної дівчинки.

2. Віночок для дівчаток чотирьох років.

3. Віночок для шестирічної доньки.

4. Сім квіток — для семиліток.

— Додаткові завдання

1. Випишіть із тексту числівники.

2. Доберіть синоніми до слова дівчатка.

3. Розберіть за будовою слова: розсічені, квіточка.

ФІАЛКА І БДЖІЛКА

Подружили бджілка і фіалка. Фіалка в полі дивилася на світ своїм радісним фіолетовим оком. А бджілка жила у вулику. Багато разів на день прилітала бджілка до фіалки — брала пилок і нектар. Раділа фіалка своїй подрузі.

Та ось прилетіла бджілка, дивиться, а фіалка закрила свою квітку, схилила журливо голівку.

— Чому це ти, фіалко, зажурилася, чому квітку свою закрила? — питає бджілка.

— Ой, лети, бджілко, додому, бо негода наближається. Буде великий дощ.

Прилетіла бджілка додому. Пішов дощ.

(За В. Сухомлинським)

— Словникова робота

Пояснення лексичного значення слів і словосполучень: фіолетове око, у вулику, брала пилок і нектар, журливо, негода.

Пояснення граматичного значення слів: подружили, у вулику, прилетіла, додому, негода.

Пояснення вживання розділових знаків.

— Аналіз тексту за запитаннями

Хто подружив між собою?

Як дивилася на світ фіалка?

Де жила бджілка?

За чим прилітала бджілка до фіалки?

Що побачила вона одного разу?

Про що попередила фіалка бджілку?

Чи справді почався дощ?

Придумайте продовження історії про те, як бджілка дякувала своїй подрузі.

— Загадка на допомогу аналізу

Квітка я ніжна, низенька, дрібна,

а як запахну — приходить весна.

(Фіалка.)

— Орієнтовний план переказу

1. Дружба бджілки і фіалки.

2. Фіалка зажурилася.

3. Наближається негода.

4. Дощ.

— Додаткове завдання

Випишіть із тексту три іменники, визначте їх рід і число.

ДЯДЬКО РОМАН І ЗОЛОТОКРИЛКИ

На величезному лану пасуться бджоли. Як гарно їм тут на просторах! Трудитись — ото в них справжнє життя.

Порядкує коло бджіл дядько Роман. Ходить серед вуликів і щось намовляє бджолятам. Певне, щоб краще роїлися, не хворіли та веселіше носили нектар.

Дядько і вухом прикладеться до бджолиної хатки, мов лікар до чийогось серця.

У бджілок усе мудро облаштовано. І живуть вони дружно. Як дбайливо годують комахи одна одну з весни, коли ще кволі, слабенькі...

І погоду бджола відчуває краще за нас. Якщо зранку весело, стрімко літає, так і знайте: день буде погожий, сонячний.

(За О. Гончарем)

— Словникова робота

Пояснення лексичного значення слів і словосполучень: справжнє життя, певне, роїлися, нектар, прикладеться, дбайливо.

Пояснення граматичного значення слів: порядкує, роїлися, прикладеться, чийогось, зранку.

Пояснення правопису власних іменників.

Пояснення вживання розділових знаків.

— Аналіз тексту за запитаннями

Де пасуться бджоли?

Яке в них справжнє життя?

Хто порядкує коло бджіл?

Як розмовляє він із бджолятами? Що він їм говорить?

Чому автор порівнює дядька Романа з лікарем?

Як годують бджілки одна одну?

Як можна визначити погоду за бджолами?

— Загадка на допомогу аналізу

У садку малий Микитка

захотів зірвати квітку.

А вона його вкусила,

задзижчала й полетіла

Що за квітка це була?

Це не квітка, а ... (бджола).

— Орієнтовний план переказу

1. Бджоли трудяться.

2. Дядько Роман.

3. Пасічник, мов лікар.

4. Бджоли провіщають погоду.

— Додаткові завдання

1. Доберіть синоніми до слів: порядкує, прикладеться, дбайливо, стрімко.

2. Зробіть звуко-буквений аналіз слів: бджоли, життя, роїлися, чує.

КОНВАЛІЯ

Уже півроку хворіє наша однокласниця. В неї нерухомі ноги. Лежить Наталя в ліжку. Ми її не забуваємо. Ходимо до неї щодня.

Весною ліжко поставили біля вікна. Дівчинка дивилася на травичку. їй дуже хотілося по ній ходити. Побачила Наталя в траві конвалії. Між листям білі дзвіночки. Вона дуже зраділа.

Якось уночі злива зламала конвалію. Для Наталі це було справжнє горе.

Ранком ми пішли до лісу, викопали конвалію й посадили її замість зламаної.

Прокинулася Наталя, побачила білі дзвіночки й усміхнулася.

(За В. Сухомлинським)

— Словникова робота

Пояснення лексичного значення слів і словосполучень: нерухомі ноги, дуже зраділа, усміхнулася.

Пояснення граматичного значення слів: півроку, нерухомі, до неї, щодня, по ній, уночі.

Пояснення вживання великої букви у власних іменах.

Пояснення вживання коми при однорідних членах речення.

— Аналіз тексту за запитаннями

Що трапилося з Наталею?

Куди поставили її ліжко весною?

Для чого ліжко поставили до вікна?

Про що мріяла Наталя?

Що вона побачила? Чи сподобалася їй квітка?

Від чого зламалася конвалія?

Чим це було для Наталі?

Як вчинили однокласники?

Чи сподобався дівчинці вчинок товаришів?

Як ви про це здогадалися? А вам сподобався?

— Загадка на допомогу аналізу

Вона цвіте в травневі дні

Між великим листом.

Виснуть квіточки дрібні

Запашним намистом.

(Конвалія.)

— Орієнтовний план переказу

1. Хвора Наталя.

2. Конвалія біля вікна.

3. Злива зламала квітку.

4. Вчинок однокласників.

5. Наталя усміхнулася.

— Додаткове завдання

Випишіть три займенники разом із прийменниками.

ЛІС І СТРУМОК

У вологій лісовій гущавині, серед боліт і мохів, протікав струмок. Він скаржився на те, що ліс закриває від нього небо і далекі краєвиди. Ліс не пропускає до нього ні ясного промінця сонця, ні грайливого вітерця.

— Хоч би прийшли люди і вирубали цей нестерпний ліс, — дзюркотів струмок.

А ліс лагідно йому пояснив, що його тінь охороняє струмок від пекучого сонця і вітру.

— Без мого захисту швидко висохнуть твої маленькі струмочки. Наберись спершу сил під моєю тінню. І тоді вибіжиш на відкриту рівнину. Але вже не слабким струмком, а могутньою рікою...

(За К. Ушинським)

— Словникова робота

Пояснення лексичного значення слів: гущавині, скаржився, краєвиди, грайливо, нестерпний, відкриту.

Пояснення граматичного значення слів: гущавині, скаржився, від нього, ні грайливого, нестерпний, дзюркотів, спершу.

Пояснення вживання розділових знаків.

— Аналіз тексту за запитаннями

Де протікав струмок?

На що він скаржився?

Що пояснив струмочку ліс?

Яку пораду дав ліс маленькому струмочку?

— Загадка на допомогу аналізу

Із-під гірки, з-під крутої

Прокрадається норою

Та й до моря утіка

Через лози по ярках.

(Струмок.)

— Орієнтовний план переказу

1. Незадоволений струмок у гущавині.

2. Цей нестерпний ліс!

3. Тінь лісу охороняє від пекучого сонця.

4. Від струмочка до могутньої ріки.

— Додаткові завдання

1. Доберіть синоніми до слів: скаржився, пекучого, спершу, вибіжиш.

2. Доберіть антоніми до слів: далекі, тінь, швидко, маленькі.

3. Випишіть із тексту два прислівники.

ЛІС

Ліс — помічник людини. Він захищає родючі поля від суховіїв і пилових бур. Річки та інші водойми береже від замулювання і пересихання.

Ліс вабить красою, тишею, спокоєм. Чисте лісове повітря наповнене ароматом рослин. Ліс, особливо сосновий та дубовий, — це фабрика цілющого повітря.

У лісі не зривайте даремно рослин. Не несіть додому оберемки квітів. Пам’ятайте, що в приміських лісах, де буває багато людей, меншає запашної черемхи, блакитних пролісків, сон-трави, дзвоників, конвалій.

Бережіть і шануйте рідну природу. Це обов’язок кожної людини.

— Аналіз тексту за запитаннями

Як ліс допомагає людині?

Чому в лісі добре відпочивати?

Чому в приміських лісах стає менше рослин?

Як потрібно поводитися в лісі?

Чому потрібно берегти ліс?

— Вірш на допомогу аналізу

Коли б не ліс, не знали б ми про те,

Що є фіалка й пролісок на світі,

Як у маю конвалія цвіте —

Найкраща, найніжніша поміж квітів.

Квіти тендітні лісові,

Вони не те, що садові,

Як тільки занесеш до хати —

Зів’януть і почнуть вмирати.

(А. Свашенко)

— Орієнтовний план переказу

1. Ліс захищає поля та водойми.

2. Користь лісу для здоров’я людини.

3. Правила поведінки в лісі.

ЯК ЗДИВУВАВСЯ МУРКО

В однієї бабусі був старий-престарий кіт Мурко.

Лежить Мурко на подвір’ї, на сонечку вигрівається. Заплющив очі, спить, поклавши голову на лапки. Тільки хвостом махає, мух відганяє.

На подвір’ї ходило курча. Воно відбилося від квочки і жалібно пищало. Побачило кота і замовкло. Підійшло тихенько до кота, притулилось до нього й очі закрило. Тепло йому біля кота.

Кіт Мурко почув, що хтось до нього притулився. Відкрив очі, побачив курча. Дивиться кіт на курча і не знає, що з ним робити, — злякати чи нехай собі гріється.

(В. Сухомлинський)

— Словникова робота

Пояснення лексичного значення слів і словосполучень: старий-престарий, відбилося від квочки, злякати чи нехай собі гріється.

Пояснення граматичного значення слів: старий-престарий, подвір’ї, вигрівається, пищало, дивиться, Мурко.

Пояснення вживання розділових знаків.

— Аналіз тексту за запитаннями

Хто жив в однієї бабусі?

Як Мурко ніжився на подвір’ї?

Хто ходив по подвір’ю?

Чому курча жалібно пищало?

Що зробило курча, побачивши кота?

Чи знав Мурко, що робити з курчам?

— Загадки на допомогу аналізу

Пухнастий клубочок під столом вуркоче.

(Кіт.)

Золоті клубочки обліпили квочку.

(Курчата.)

— Орієнтовний план переказу

1. Бабусин кіт.

2. Спочинок на подвір’ї.

3. Курчатко біля кота.

4. Кіт розгубився.

— Додаткові завдання

1. Зробіть звуко-буквений аналіз слів: заплющив, відбилося, тихенько, відкрив.

2. Доберіть до цих слів синоніми.

ЧЕРЕЗ ПОТІК

Андрійко і Ніна поверталися зі школи. На шляху був ярок. Припекло сонце, розтанув сніг. Ярком потекла вода.

Шумить бурхливий потік, стоять перед потоком Андрійко й Ніна.

Та ось Андрійко швидко перебіг через воду, став на протилежному березі. Подивився хлопчик на Ніну. Соромно йому стало. Бо він же в чобітках, а Ніна у черевичках. Як же вона перейде?

Андрійко перебіг назад, підійшов до Ніни й каже:

— Це я хотів довідатись, чи глибоко. Переправлятися будемо вдвох.

Хлопчик переніс Ніну через потік на спині.

(За В. Сухомлинським)

— Словникова робота

Пояснення лексичного значення слів: ярок, бурхливий, перебіг, потік.

Пояснення граматичного значення слів: розтанув, потекла, чобітках, перебіг, вдвох, переніс.

Пояснення вживання великої букви у власних назвах.

Пояснення вживання розділових знаків.

— Аналіз тексту за запитаннями

Звідки поверталися Андрійко та Ніна?

Що зустріли вони на шляху?

Яким був потік?

Як вчинив Андрійко?

Чому йому стало соромно?

Який вихід він знайшов?

Як діти переправилися через потік?

— Прислів’я на допомогу аналізу

Друзі пізнаються в біді.

Як прийде туга, пізнаєш друга.

— Орієнтовний план переказу

1. Шлях зі школи.

2. Бурхливий потік.

3. Вчинок Андрійка.

4. Вихід із скрутного становища.

5. Допомога подрузі.

— Додаткові завдання

1. Випишіть із тексту три прислівники.

2. Розберіть за будовою слово розтанув.

ЗАПОРІЗЬКІ КОЗАКИ

Козак — це вільна, незалежна від пана людина.

Перші козаки з’явилися в Україні дуже давно — декілька століть тому.

Та найбільшої слави здобули запорізькі козаки. Це були волелюбні і надзвичайно сміливі люди. Вони не хотіли коритися ні туркам, ні татарам, ні польським панам, які нападали на їхні родючі землі.

Тікали козаки за дніпровські пороги — у лісові пущі і глибокі яри. Копали там землянки, будували курені і жили самостійно.

Щоб захищатися від ворогів, козаки створили своє військо. Вибрали собі кошового отамана, писаря, суддю. Так виникла Запорізька Січ — бойове козацьке укріплення.

(Із зб. «Сходинки»)

— Словникова робота

Пояснення лексичного значення слів і словосполучень: козак, століть, зажили, запорізькі, волелюбні, коритися, дніпровські пороги, пущі, яри, курені, кошовий отаман, суддю, писаря, Запорізька Січ.

Пояснення граматичного значення слів: незалежних, декілька століть, зажили, запорізькі, пущі, отаман, суддю, Запорізька Січ.

Пояснення вживання розділових знаків.

— Аналіз тексту за запитаннями

Що означає слово козак в Україні?

Коли з’явилися перші козаки в Україні?

Які козаки здобули найбільшої слави?

Кому вони не хотіли коритися?

Куди тікали козаки? Як вони там жили?

Навіщо козаки утворили своє військо?

Кого вони обрали? Що виникло внаслідок цього?

Чим була Запорізька Січ?

— Орієнтовний план переказу

1. Козак — вільна від пана людина.

2. Перші козаки.

3. Волелюбні сміливі люди.

4. Втеча за дніпровські пороги.

5. Виникнення Запорізької Січі.

— Додаткові завдання

1. Виділіть префікс у словах: зажили, створили, вибрали.

2. Розберіть за будовою слово нападали.

3. Зробіть звуко-буквений аналіз слів: Україні, пущі, своє, укріплення.

МОГУТНІЙ ЗАПОРОЗЬКИЙ ДУБ

У Верхній Хортиці стоїть і досі могутній запорозький дуб. Це один з найстаріших дубів в Україні. Йому вже понад сім століть.

Ще за Богдана Хмельницького цьому дубові було чотириста років. Дуб-велетень витримав усі випробування часу, зберіг до глибокої старості свою силу й чудову красу.

Могутня крона цього дуба складається з вісімнадцяти великих гілок, периметр крони становить сто два метри. Її зелений тінистий намет здалека скидається на цілий гай.

Окоренок дуба завтовшки шістсот п’ятдесят шість сантиметрів. Діаметр стовбура складає двісті вісім сантиметрів, а висота дерева дорівнює тридцяти шести метрам.

(За І. Шаповал)

— Словникова робота

Пояснення лексичного значення слів і словосполучень: запорозький дуб, сім століть, за Богдана Хмельницького, випробування часу, могутня крона, окоренок.

Пояснення граматичного значення слів: діаметр, окоренок, запорозький дуб.

— Аналіз тексту за запитаннями

Де стоїть і досі могутній запорозький дуб?

Скільки років йому було за Богдана Хмельницького?

Чи витримав дуб випробування часу?

Якою є крона дуба? Із скількох гілок вона складається?

Чим здається дуб здалека?

Який розмір має окоренок дуба? Який діаметр стовбура?

Чому дорівнює його висота?

— Орієнтовний план переказу

1. Найстаріший дуб України.

2. Дуб-велетень у глибокій старості.

3. Могутня крона дуба.

4. Розміри стовбура.

— Додаткові завдання

1. Випишіть із тексту числівники.

2. Доберіть споріднені слова до слів: дуб, велетень, стоїть. Визначте корінь.

ДУБ-ВЕЛЕТЕНЬ

Затишно й гарно на лісовій галявині. Густа трава вабить соковитою зеленню. Білими квіточками пурхають метелики.

Та зараз середина дня, жарко, краще пошукати затінку. Можна сховатися під старим дубом, що росте посеред галявини. Цьому дубові понад сто років. Розкинулася його широка густа крона.

У верховітті дуба шелестить вітер. Та міцне старезне дерево навіть не похитнеться. Що йому цей вітерець — дуб і проти бурі вистоїть! А під його густим листатим гіллям можна і від сонця сховатися, і перечекати будь-яку зливу.

Не дуб, а велетень росте на лісовій галявині.

(Із зб. «Сходинки»)

— Словникова робота

Пояснення лексичного значення слів: галявина, вабить, соковитою, пурхають, верховіття, велетень, крона.

Пояснення граматичного значення слів: зеленню, метелики, сховатися, посеред, верховіття, навіть, не похитнеться, перечекати, будь-яку, цьому.

Пояснення вживання розділових знаків.

— Аналіз тексту за запитаннями

Яка картина відкрилася на лісовій галявині?

Де можна сховатися в спеку?

Скільки років дубові, що росте посеред галявини?

Яка крона дуба?

Що ви можете розказати про дуб?

Скільки років він може жити?

Яка користь людині від дуба?

— Орієнтовний план переказу

1. Лісова галявина.

2. Старезний дуб посеред галявини.

3. Затишок під густим листатим гіллям.

4. Велетень на галявині.

— Додаткові завдання

1. Доберіть синоніми до слова вабить.

2. Випишіть із тексту три прикметники разом з іменниками, з якими вони пов’язані. Визначте рід, число, відмінок.

3. Зробіть звуко-буквений аналіз слів: краще, верховіття, вистоїть, гіллям.

ВСЕ В ЛІСІ СПІВАЄ

Весною ми пішли до лісу. Зійшло сонце. Дихнув легенький вітерець. Усі дерева в лісі заспівали пісні.

Береза співала ніжну пісню. Хотілося підійти до білокорої красуні й обняти її.

Дуб співав мужню пісню. Слухаючи її, хочеться бути сильним, відважним.

Верба співала задумливу пісню. Коли слухаєш її, думаєш, що прийде осінь і листячко з дерев осиплеться.

Горобина співала тривожну пісню. До нас прилинула думка про темну ніч і бурхливу грозу.

Ось які пісні почули ми в лісі.

(За В. Сухомлинським)

— Словникова робота

Пояснення лексичного значення слів і словосполучень: подихнув, усі дерева заспівали, ніжну, мужню, задумливу, тривожну пісню.

Пояснення граматичного значення слів: весною, дихнув, вітерець, хотілося, підійти, білокорої, обняти, мужню, хочеться, відважним, слухаєш, прилинула, бурхливу.

Пояснення вживання розділових знаків.

— Аналіз тексту за запитаннями

Коли ми прийшли до лісу? Яким нам видався ліс?

Що відбувалося з деревами?

Яку пісню співала береза?

Якою була пісня дуба?

Про що співала верба?

Яку пісню співала горобина?

— Загадка на допомогу аналізу

Вони вдягаються тоді, коли теплінь приходить,

А роздягаються тоді, коли теплінь відходить.

(Дерева.)

— Орієнтовний план переказу

1. Навесні дерева співають.

2. Ніжна пісня берези.

3. Мужня пісня дуба.

4. Задумлива пісня верби.

5. Тривожна пісня горобини.

— Додаткове завдання

Зробіть звуко-буквений аналіз слів: весною, хочеться, слухаєш, пісню.

СТЕП

До синіх далеких обріїв простяглися українські степи. Колись це були незаймані простори, зарослі дикими травами. Та давно вже люди осіли на цих землях. Вирощують на них хліб, овочі, квітучі сади.

В Україні диких степів збереглося декілька. Тут забороняється орати і сіяти, полювати, їздити на машинах.

Найкраще побувати в степу на початку літа. Цієї пори цвітуть усіма кольорами шавлія, чебрець, тюльпани та багато інших трав. Срібними хвилями переливаються зарості ковили і типчаку.

У різнотрав’ї гніздяться куріпки, щиглики, жайворонки, перепілки, вівсянки тощо. У небі може з’явитися яструб.

(Із зб. «Сходинки»)

— Словникова робота

Пояснення лексичного значення слів: обріїв, незаймані, осіли, шавлія, переливаються, ковили, типчаку.

Пояснення граматичного значення слів: обріїв, незаймані, в Україні, збереглося, забороняється, на початку, шавлія, чебрець, тюльпани, різнотрав’ї.

Пояснення вживання коми при однорідних членах речення.

— Аналіз тексту за запитаннями

Куди простяглись українські степи? Якими вони колись були?

Що вирощують люди на землях степів?

Чи збереглися в Україні дикі степи?

Що забороняється робити в диких степах?

Коли краще побувати в степу? Чому?

Яке різнотрав’я тут росте?

Які птахи гніздяться в різнотрав’ї?

Хто може з’явитися у небі?

— Прислів’я на допомогу аналізу

На ледачій землі і трава не росте.

Хоч і шкода квітів, але коси луг, коли цвіте.

— Орієнтовний план переказу

1. Українські степи.

2. Дикі степи в Україні.

3. Різнотрав’я на початку літа.

4. Гніздування птахів.

— Додаткові завдання

1. Доберіть синоніми до слів: простяглися, побувати.

2. Утворіть майбутній час від дієслів: орати, сіяти, полювати, їздити.

ОРЕЛ І КІШКА

За селом весело гралася кішка з кошенятами. Де не взявся величезний орел. Блискавкою шугнув він з висоти і вхопив одне кошеня.

Але не встиг ще й піднятись, як мати вчепилась у нього.

Хижак випустив кошеня і зчепився зі старою кішкою. Орел мав могутні крила, твердий дзьоб, сильні лапи з довгими пазурами. Він порвав на кішці шкуру й виклював одне око.

Кішка вчепилася в орла пазурами й перекусила йому крило. У ту ж мить вчепилася йому зубами в шию й перегризла горло.

А потім, забувши, що їй болить дуже, почала облизувати своє поранене кошенятко.

(За С. Черкасенком)

— Словникова робота

Пояснення лексичного значення слів і словосполучень: величезний орел, блискавкою шугнув, вхопив, не встиг, вчепилася.

Пояснення граматичного значення слів: величезний, шугнув, встиг, вчепилася, зчепився, поранене.

Пояснення вживання розділових знаків.

— Аналіз тексту за запитаннями

Де гралася кішка з кошенятами?

Звідки взявся орел? Що він зробив?

Як вчинила кішка-мати?

Який був орел?

Чим закінчився бій із кішкою?

Що робила кішка після бою?

Які риси вдачі притаманні кішці?

— Прислів’я на допомогу аналізу

Тоді мама біду знає, коли малу дитину має.

Сміливого й куля не бере.

Вовка боятися — в ліс не ходити.

Кожній матері свої діти милі.

— Орієнтовний план переказу

1. Орел вхопив кошеня.

2. Сміливість кішки.

3. Бій із хижаком.

4. Перемога кішки.

5. Поранена мати облизує кошеня.

— Додаткові завдання

1. Доберіть синоніми до слова могутні.

2. Виділіть префікси у словах: вхопив, вчепилася.

3. Зробіть звуко-буквений аналіз слів: дзьоб, їй, своє, болить.

ЩИРИЙ ДРУГ

В одного селянина був великий собака. Пес постарів і не міг стерегти хазяйського добра.

Не захотів хазяїн дурно годувати собаку. Поплив із собакою на човні. Прив’язав хазяїн камінь на шию собаці і штовхнув його.

Але човен раптом перехилився на бік. Дядько не вдержався й упав у воду. Став потопати.

Коли чує, що хтось тягне його. Аж то собака його.

Камінь у нього розв’язався. Він ухопив хазяїна зубами за сорочку і витягнув на берег.

Заплакав дядько, обняв того собаку. Гірко йому було і соромно.

До самісінької смерті годував і жалів він свого друга.

(За С. Черкасенком)

— Словникова робота

Пояснення лексичного значення слів і словосполучень: стерегти, хазяйського, дурно годувати, човен перехилився, став потопати.

Пояснення граматичного значення слів: стерегти, хазяйського, штовхнув, розв’язався.

Пояснення вживання розділових знаків.

— Аналіз тексту за запитаннями

Хто був у селянина?

Чому хазяїн не захотів дурно годувати свого пса?

Що селянин вирішив зробити?

Чи шкодував він собаку, коли топив?

Що сталося з дядьком після цього?

Хто його врятував?

Як саме це сталося?

Що довів собака господарю?

Чи зрозумів хазяїн свою помилку?

Чим віддячив хазяїн своєму другові?

— Орієнтовний план переказу

1. Старий собака.

2. На човні.

3. Дядько впав у воду.

4. Собака врятував хазяїна.

5. Щирий друг.

— Додаткове завдання

Доберіть антоніми до слів: великий, старий.

ДІД МАХТЕЙ

Одного літнього дня йшов дід Махтей через залізничну колію.

По залізничній колії два клубочки котяться. Попереду — сірий, а за ним — рудий. Роздивився дід, а то за маленьким зайченям лисиця женеться.

Тим часом зайченя добігає до переїзду. Тут дід Махтей як закричить. Зайченя перелякалося. Перед ним була будка. Дурненьке зайченя скік через поріг та й зникло там. Лисиця злісно глянула на діда і втекла в ліс.

Здивований дід швидко пішов до будки і піймав зайченя. Увечері він відніс зайченя додому. Онуки виростили з нього великого зайця і випустили на волю.

(За А. Дрофанем)

— Словникова робота

Пояснення лексичного значення слів і словосполучень: літнього дня, женеться, увечері, будки.

Пояснення граматичного значення слів: літнього, Махтей, попереду, женеться, зайченя, будка, втекла, увечері, додому.

— Аналіз тексту за запитаннями

Хто йшов через залізничну колію?

Що він побачив на колії?

Хто попереду, а хто — за ним?

Що сталося після того, як дід закричав?

Куди забіг зайчик?

А як повела себе лисиця?

Як вчинив із зайчиком дід Махтей?

— Прислів’я на допомогу аналізу

Полохливий заєць і пенька боїться.

Лисиця спить, а зайця бачить.

— Орієнтовний план переказу

1. По колії котяться два клубочки.

2. Втеча зайчика від лисиці.

3. Дід піймав зайченя і відніс онукам.

— Додаткове завдання

Розберіть за будовою слова: переїзду, виростили.

ХАТА МОЯ БІЛА...

Свій дім древня людина уявляла як маленький замкнутий світ.

Розпочинаючи будувати житло, людина починала творити цей світ. Він має бути захищений від нещасть, хвороб, від дії різних темних сил, від злого ока. Адже хата ставилася не на один рік, а на цілі покоління.

Так важливо було правильно вибрати місце, не порушивши обряд закладання хати.

Із цим пов’язано чимало повір’їв і заборон. Не можна було будувати житло на перехресті доріг, на пожарищі, на тому місці, де колись була дорога, лазня, на місці кладовища, покинутої будівлі, на місці млина.

(Зі зб. «Дванадцять місяців»)

— Словникова робота

Пояснення лексичного значення слів і словосполучень: древня, замкнутий, творити, нещасть, темних сил, злого ока, цілі покоління, обряд закладання, повір’я, пожарищі, лазня.

Пояснення граматичного значення слів: древня, замкнутий, розпочинаючи, повинен, обряд, перехресті, повір’їв, пов’язано.

Пояснення вживання розділових знаків.

— Аналіз тексту за запитаннями

Як уявляла свій дім древня людина?

Коли вона починала творити свій замкнутий світ?

Від чого має бути захищений дім?

На який час ставилася хата?

Чи порушувався обряд закладання хати?

Які повір’я та заборони існували при закладанні хати?

Який інший заголовок можна було б дібрати до цього тексту?

— Орієнтовний план переказу

1. Маленький замкнутий світ.

2. Будувати житло — творити цей світ.

3. Обряд закладання хати.

4. Повір’я та заборони при закладанні хати.

— Додаткові завдання

1. Доберіть синоніми до слів: древня, творити.

2. Зробіть звуко-буквений аналіз слів: нещасть, дії.

ВАСИЛЬКО ВРЯТУВАВ СОНЕЧКО

Це було влітку. Цілий день пекло сонце, а потім насунули чорні хмари. Пішов дощ.

Під високою гіллястою шовковицею сидів хлопчик Василько. Він не боявся зливи. Його захищало від неї густе листя.

Один струмок почав заповнювати невеличку заглибину під кущем. Утворювалось озерце. На середині цього озерця був маленький острівець. Вода прибувала.

Раптом Василько побачив на острівці маленьке червоне сонечко. Воно бігало від одного краю острівця до другого.

Василько побіг під кущ. І зразу ж змок до нитки. Та він устиг врятувати сонечко.

(В. Сухомлинський)

— Словникова робота

Пояснення лексичного значення слів і словосполучень: насунули, захищало, заглибину, маленький острівець, червоне сонечко, змок до нитки.

Пояснення граматичного значення слів: влітку, гіллястою, шовковицею, невеличку, устиг.

— Аналіз тексту за запитаннями

Коли відбувалася подія?

Яка була погода?

Що сталося потім?

Де сидів хлопчик Василько?

Чи боявся він зливи?

Що захищало його від дощу?

Що заповнював струмок?

Що було всередині озерця?

Кого побачив на острівці хлопчик?

Чи встиг він врятувати сонечко?

— Загадки на допомогу аналізу

Мене частенько просять, ждуть,

А тільки покажусь — ховатися почнуть.

(Дощ.)

Він скрізь: у полі і в саду,

А в дім не попаде.

І я тоді лиш з дому йду,

Коли вже він не йде.

(Дощ.)

— Орієнтовний план переказу

1. Злива.

2. Під шовковицею.

3. Озерце з острівком.

4. Сонечко в небезпеці.

5. Сонечко врятоване.

— Додаткові завдання

1. Доберіть синоніми до слів: насунули, захищало.

2. Визначте головні та другорядні члени речення у першому реченні другого абзацу.

3. Зробіть звуко-буквений аналіз слів: дощ, гіллястою, Василько.

ЩУКА

Щука — справжній розбійник у наших річках та озерах. Вона страшенно ненажерлива.

Рот її всіяно гострими зубами. Навіть у горлі в неї є зуби. Глотка у щуки широка. Вона здолає проковтнути шмат, товщий за себе.

їжею вона не перебирає. Ковтає риб, жаб, пташок і звірів — усе що трапиться. Іноді хапає за руку чи ногу людину, що стоїть у воді.

Бистрої води щука не любить. Вона вишукує собі місце спокійненьке.

Часто щука каламутить круг себе воду, щоб дрібна риба її не помітила. Здобич вона ловить спритно, часом навіть вискакує з води в повітря.

(За С. Черкасенком)

— Словникова робота

Пояснення лексичного значення слів: ненажерлива, глотка, здолає, здобич.

Пояснення граматичного значення слів: страшенно, ненажерлива, товщий, трапиться.

Пояснення вживання розділових знаків при однорідних членах речення.

— Аналіз тексту за запитаннями

Де водиться щука?

Який у неї рот, яке горло?

Що може проковтнути щука?

Чим живиться щука?

Чи нападає вона на людину? Коли саме?

У якій воді любить жити щука?

Для чого щука каламутить воду?

Як вона ловить свою здобич?

Визначте тип цього тексту.

— Загадка на допомогу аналізу

Полосата, зубаста,

по воді шугає,

рибок хапає!

(Щука.)

— Орієнтовний план переказу

1. Щука — розбійник.

2. Рот і горло у щуки.

3. Харчування щуки.

4. Улюблені місця.

5. Полювання на здобич.

— Додаткові завдання

1. Доберіть синоніми до слів: здолає, бистрої, швидко.

2. Доберіть антоніми до слів: гострими, товщий, дрібна.

3. Зробіть звуко-буквений аналіз слів: усіяно, здолає, їжею, стоїть.

ДЕ НОЧУЄ ВОДЯНА ЛІЛЕЯ

Є у ставку біла квітка. Це водяна лілея. Росте вона собі у воді. Радісно розкриває свої пелюсточки до сонця.

Сів на білу квітку метелик. Хотів переночувати, бо вже вечір наближався.

Раптом квітка говорить:

— Лети, метелику, шукай собі інших квіток, бо я лягаю вночі спати під водою.

Здивувався метелик:

— Чому це?

— Бо в мене там, під водою, м’яка постіль.

Склала біла лілея пелюсточки й тихо пішла спочивати під воду. А метелик полетів на берег.

(В. Сухомлинський)

— Словникова робота

Пояснення лексичного значення слів: розкриває, наближається, здивувався.

Пояснення граматичного значення слів: росте, радісно, пелюсточки, метелик, спочивати, полетів, вночі.

Пояснення вживання розділових знаків.

— Аналіз тексту за запитаннями

Де росте водяна лілея?

До чого вона радісно розкриває пелюстки?

На що сів метелик?

Чому він сів на лілею?

Про що повідомила лілея метелика?

Де лягає спати лілея?

Чому здивувався метелик?

Куди він полетів?

Поміркуйте, для чого в тексті водяній лілеї надано ознак живої істоти.

Назвіть слова, вжиті в переносному значенні.

— Орієнтовний план переказу

1. Водяна жителька — біла лілея.

2. Зустріч із метеликом.

3. Що сказала лілея?

4. Здивування метелика.

5. Сон під водою.

— Додаткові завдання

1. Поставте дієслова хотів, сів, наближався в теперішньому часі.

2. Доберіть синоніми до слова радісно.

3. Випишіть із тексту два слова з префіксом. Виділіть префікс.

ВОЛОШКИ

Сині волошки в житі пахнуть дитинством. Вони єднають літо й осінь, землю й небо.

Їхню появу легенда пояснює так.

Одного разу небо докоряло житнім колоскам:

— Інші рослини посилають мені свої пахощі, люди — слова любові, пташки — свої пісні. Лише ви мовчите, мов закам’янілі.

Колоски відповіли, що вони повні зерна. Тому й хиляться до землі, їм важко звести голівки догори.

Небо відповіло:

— Якщо ви не можете піднестись до мене, тоді я зійду до вас.

І відтоді серед житнього поля ростуть чарівні сині квіти — шматочки неба.

(Н. Кир’ян)

— Словникова робота

Пояснення лексичного значення слів: легенда, докоряло, піднестись.

Пояснення граматичного значення слів: волошки, пахощі, закам’янілі, відповіли, звести, догори, піднестись, відтоді.

Пояснення вживання розділових знаків.

— Аналіз тексту за запитаннями

Де ростуть сині волошки?

За що небо докоряло житнім колоскам?

Як воно назвало їх?

Що відповіли на це колоски?

Що вирішило небо?

— Загадка на допомогу аналізу

Із зеленого вівса

В літні дні та ночі

Дивляться у небеса

Голубенькі очі.

(Волошка.)

— Орієнтовний план переказу

1. Запах дитинства.

2. Докір неба.

3. Колоскам важко звести голівки догори.

4. Рішення неба.

5. Волошки в житі — шматочки неба.

— Додаткові завдання

1. Утворіть неозначену форму від дієслів: пахнуть, єднають, докоряло, мовчите.

2. Зробіть звуко-буквений аналіз слів: єднають, пояснює, пахощі, свої.

БІЛКА ТА ВОВК

Вовк спав під деревом. Білка стрибала по гілках і впала на вовка. Вовк хотів її з’їсти.

Білка почала прохати відпустити її. Вовк сказав:

— Я відпущу тебе. Тільки скажи мені, чого ви, білки, такі веселі? Мені завжди нудьга. А ви там угорі граєтесь та стрибаєте.

Білка сказала:

— Уперед пусти на дерево, тоді й скажу, а то я тебе боюся. Вовк був не голодний і пустив.

Білка збігла на дерево і сказала:

— Тобі тим нудьга, що ти злий. Тобі злість серце палить. А ми веселі тим, що нам ніколи не хочеться зла робити.

(За Л. Толстим)

— Словникова робота

Пояснення лексичного значення слів і словосполучень: прокинувся, прохати, нудьга, угорі, уперед, відтіля, серце палить.

Пояснення граматичного значення слів: впала, з’їсти, відпущу, нудьга, угорі, уперед, відтіля.

Пояснення вживання розділових знаків.

— Аналіз тексту за запитаннями

Де лежав вовк?

Де стрибала білка? Що з нею сталося?

Як хотів вчинити вовк?

Про що попросила білка?

Що відповів на це вовк?

Що відповіла білка з дерева?

Чому ж білки завжди веселі, а вовки нудьгують?

Визначте жанр цього тексту. Доведіть свою думку.

— Загадки на допомогу аналізу

Червонясту шубу має,

по деревах все стрибає,

Хоч сама мала на зріст,

та великий в неї хвіст,

Як намисто, оченята...

Хто це? Можете вгадати?

(Білка.)

Сам собі в пітьмі світить,

Щоб з’їсти, кого помітить.

(Вовк.)

— Орієнтовний план переказу

1. Білка в лапах вовка.

2. Прохання білки.

3. Рішення вовка.

4. Відповідь білки.

— Додаткові завдання

1. Доберіть синоніми до слів: прокинувся, збігла.

2. Зробіть звуко-буквений аналіз слів: з’їсти, нудьга, боюся.