Збірник переказів з української мови 1-4 класи - Н. П. Кидисюк, Т. Б. Хомуленко 2019

Матеріал для зв'язних висловлювань
3 клас

ВОСЕНИ

Прийшла осінь. Вечір надворі.

Сиві каламутні хмари застелили олов’яним килимом усе небо. Ніде жодної щілинки не знайти, щоб крізь неї пробилася блакить.

Настала ніч... Буйний дощ горохом торохтить по шибках.

Північний, хижий, сердитий вітер лютує, виє, неначе голодний вовк. Сум і тугу наганяє на душу...

Надворі темно, мокро, холодно, сумно...

(За О. Кониським)

— Словникова робота

Пояснення лексичного значення слів: каламутні, олов’яним, блакить, торохтить.

Пояснення граматичного значення слів: олов’яним, ніде, шибках, неначе, надворі.

— Аналіз тексту за запитаннями

Яка пора року настала?

Яку пору доби описує автор?

Що сказано в тексті про хмари?

Що робить буйний дощ?

Із чим автор порівнює вітер?

Як надворі під час дощу?

Визначте тип тексту: опис, розповідь чи міркування.

— Загадки на допомогу аналізу

Летіла птиця

по синьому небі,

Розпустила крила

і сонце закрила.

(Хмара.)

Гуляє в полі, та не кінь, літа на волі, та не птиця. (Вітер.)

— Орієнтовний план переказу

1. Вечірня пора восени.

2. Сиві хмари заслали небо.

3. Буйний дощ уночі.

4. Сердитий вітер.

5. Надворі незатишно.

— Додаткові завдання

1. Доберіть синоніми до слів: торохтить, сердитий.

2. Зробіть звуко-буквений аналіз слів: дощ, лютує, виє, місяць.

ПРИРОДА ВОСЕНИ

Стояла тепла ясна осінь. Осіннє повітря було прозоре і тихе. На заході висіло велике золоте сонце. Під його косим промінням золотом сяяло жовте листя лип та беріз. Зеленіли темним листом яблуні, рожевіли делікатними сутінками груші.

На вербах листя порідшало і поблідло. Здавалося здалеку, що верби тепер лише розвиваються, як напровесні.

Сухе листя дощем спадало з дерев. Воно черкалось об гілочки й шелестіло. Під ногами шурхотіли цілі замети сухого покрученого листя.

(За М. Коцюбинським)

— Словникова робота

Пояснення лексичного значення слів: делікатний, сутінки.

Пояснення граматичного значення слів: осіннє, проміння, здалеку, напровесні, рожевіли, зеленіли, порідшало.

— Аналіз тексту за запитаннями

Яка пора року настала?

Яким було осіннє повітря?

Де висіло сонце? Яким воно було?

Який вигляд мало листя на липах і березах?

Яким воно було на яблунях, грушах?

Якими здавалися верби? Яке було на них листя?

Що сталося із сухим листям?

Що шурхотіло під ногами?

Визначте тип цього тексту.

— Поетичні рядки на допомогу аналізу

Коли вона загляне в сад —

Наллється соком виноград,

І різні яблука ренет

Солодкі стануть наче мед...

(І. Кульська)

— Орієнтовний план переказу

1. Зміни в природі восени.

2. Верби, як напровесні.

3. Замети сухого листя.

— Додаткові завдання

1. Розберіть за будовою слова: листом, гілочка.

2. Доберіть споріднені слова до слів: зеленіли, осіннє.

ОСІННІ ДАРУНКИ

Люди називають осінь щедрою. За добру працю навесні і влітку вона віддячує трудівникам урожаями на полях, городах і в садках.

Прозорим запашним соком налилися яблука та груші. Так і просяться в кошик.

Невпинно мчать машини по дорогах із ящиками свіжих огірків і помідорів. Виблискують у кузовах чисті зеленаві головки капусти.

З’явилися зелені сходи озимини. Це народжується новий урожай.

(Із «Читанки»)

— Словникова робота

Пояснення лексичного значення слів і словосполучень: щедрою, віддячує, запашним, просяться у кошик, невпинно мчать, виблискують, з’явилися, сходи озимини.

Пояснення граматичного значення слів: щедрою, навесні, влітку, налилися, просяться, невпинно, виблискують, з’явилися, зеленаві, сходи, озимини.

— Аналіз тексту за запитаннями

Чим і як віддячує осінь трудівникам?

Які зміни відбулися з яблуками та грушами?

Що везуть машини з полів?

Як народжується новий урожай?

— Прислів’я на допомогу аналізу

Де господар добре робить, там і поле щедро родить.

— Орієнтовний план переказу

1. Осінь віддячує трудівникам.

2. Соковиті яблука та груші.

3. Машини з урожаєм.

4. Поява озимини.

— Додаткові завдання

1. Зробіть звуко-буквений аналіз слів: щедрою, працю, віддячує, врожаями.

2. Доберіть синоніми до слів: запашним, мчать.

ЩАСЛИВОЇ ДОРОГИ!

Високо на сухих гілках сидять рядочком ластівки і довго-довго про щось радяться.

Про що домовляються ластівочки? У вирій збираються! Чого так поспішають? Комашок у повітрі все меншає і меншає.

Ось воно що. Ластівки в дорозі живляться комашками.

Мине ще кілька днів, і полетять ластівки в теплі краї. А слідом за ними і стрижі.

Щасливої дороги!

(С. Черкасенко)

— Словникова робота

Пояснення лексичного значення слів і словосполучень: про щось радяться, домовляєтесь, у вирій, живляться комашками, у теплі краї.

Пояснення граматичного значення слів: високо, довго-довго, щось, радяться, домовляєтесь, поспішаєте, живляться, мине, щасливої.

Поясніть уживання знака питання та знака оклику.

— Аналіз тексту за запитаннями

Як ластівки готуються до відльоту?

Що змушує їх залишати рідні місця?

Чому вони відлітають так рано?

Які ще птахи відлітають слідом за ластівками?

Яке побажання птахам висловлює автор?

— Загадка на допомогу аналізу

Швидко скрізь цей птах літає,

безліч мошок поїдає,

За вікном гніздо будує,

тільки в нас він не зимує.

(Ластівка.)

— Орієнтовний план переказу

1. Ластівки збираються у вирій.

2. Комашок все меншає.

3. За ластівками полетять стрижі.

— Додаткове завдання

Зробіть звуко-буквений аналіз слів: сидять, збираємось, живляться, краї.

ЇЖАК

Борі і Дмитрику подарували їжака. Діти дуже любили його.

Настала осінь. їжак раптом зник.

Хлоп’ята шукали їжака, але все даремно.

Садівник повів дітей у садок і показав їм горбик землі між кущами. Він розповів хлопчикам, що їжак вирив собі ямку, натягав до неї трави і вліз у нірку.

Тепер він спить. Прокинеться аж весною. Якщо їжака розбудити, він захворіє.

Діти послухали садівника і терпляче чекали весни.

(За М. Биковою)

— Словникова робота

Пояснення лексичного значення слів: садівник, земля, весна, розбудити, терпляче.

Пояснення граматичного значення слів: їжак, його, настала, раптом, кущами, вирив, натягав, проснеться, розбудити.

— Аналіз тексту за запитаннями

Кого подарували Борі і Дмитрикові?

Чи любили хлопці їжака?

Яка пора року настала?

Що трапилося восени?

Хто допоміг знайти їжака?

Де їжак влаштувався на зиму?

Чи можна будити їжака? Чому?

Чи послухали діти поради садівника?

Чого терпляче чекали діти?

— Загадка на допомогу аналізу

Дивний звірок: круглий, мов клубок,

Голки стирчать — спробуй узять.

(Їжак.)

— Орієнтовний план переказу

1. Подарунок.

2. їжак зник.

3. Даремні пошуки.

4. їжак влаштувався на зиму.

5. Порада садівника.

6. Терпляче чекання весни.

— Додаткові завдання

1. Зробіть звуко-буквений аналіз слів: їжак, захворіє.

2. Визначте корінь у словах: натягав, показав, послухали, садок.

ЧОМУ ОЛЯ НЕ ЗІРВАЛА КВІТКИ?

Вранці першокласниця Оля йшла до школи. Біля дороги вона побачила ромашку.

Яка красива квітка! Оля хотіла зірвати квітку й понести її до школи. Та раптом побачила на пелюсточці краплинку роси. А в краплинці сонечко, блакитне небо, зелена нива й висока тополя.

Задивилась дівчинка на краплинку роси й не зірвала квітки.

(Із журналу)

— Словникова робота

Пояснення лексичного значення слів: зірвати, понести, раптом, на пелюсточці, задивилась, не зірвала.

Пояснення граматичного значення слів: вранці, першокласниця, ромашку, понесла, пелюсточці, в краплинці, не зірвала.

Пояснення вживання розділових знаків.

— Аналіз тексту за запитаннями

Що Оля побачила біля дороги?

Чи хотіла вона зірвати ромашку?

Що побачила дівчинка на пелюсточці?

Що відбивалось у краплинці роси?

Чи зірвала Оля ромашку? Чому?

— Загадка на допомогу аналізу

Квітка гарненька,

Із сонечком схожа,

Краї біленькі,

а середина жовта.

(Ромашка.)

— Орієнтовний план переказу

1. Ромашка біля дороги.

2. Красива квітка з росинкою.

3. Оля не зірвала ромашки.

— Додаткові завдання

1. Виділіть префікси у словах: понести, зірвати, задивилась.

2. Зробіть звуко-буквений аналіз слів: її, горить, пелюсточці, тополя.

АЙСТРА

Айстра схожа на яскраву зірочку. Зацвітає вона в серпні.

Існує легенда, що айстра — це зірка. Вона задивилася з неба на красуню-землю і полетіла до людей.

Ці квіти різнокольорові: білі, сині, червоні, фіолетові, жовті... Як зірки на небі.

Ці осінні квіти люблять усі. Не випадково на святі першого дзвоника найбільше букетів з айстр.

(Н. Кир’ян)

— Словникова робота

Пояснення лексичного значення слів: схожа, легенда, улюблені, не випадково.

Пояснення граматичного значення слів: схожа, зацвітає, різнокольорові, улюблені, осінні.

— Аналіз тексту за запитаннями

На що схожа айстра?

Коли вона зацвітає?

Яка існує легенда про айстру?

Якого кольору бувають квіти?

Чому на святі першого дзвоника найбільше букетів з айстр?

Які ще осінні квіти ви знаєте?

— Прислів’я на допомогу аналізу

Де цвіток — там медок.

— Орієнтовний план переказу

1. Айстра — яскрава зірка.

2. Легенда про айстру.

3. Різнокольорові квіти.

4. Айстри на святі першого дзвоника.

— Додаткові завдання

1. Розберіть за будовою слова: зацвітає, осінні.

2. Доберіть антоніми до слів: найбільше, небо, першого.

ЯСТРУБ

Сильний і сміливий хижий птах яструб.

А що вже літати вміє, то рівного йому немає. Швидко несеться поміж деревами. А проте встигає всі обминати.

У степ навідується під час своїх осінніх мандрівок.

З’явиться хтозна-звідки, вхопить необережну пташку або й качку на ставку — і зникне невідомо куди. Тільки його й бачили.

(В. Терен)

— Словникова робота

Пояснення лексичного значення слів: навідується, мандрівок, необережну, зникне.

Пояснення граматичного значення слів: несеться, поміж, проте, обминати, осінніх, з’явиться, хтозна- звідки, необережну, невідомо.

— Аналіз тексту за запитаннями

Як автор описує яструба?

Як літає цей птах?

Для чого яструб навідується в степ?

На кого він нападає?

Куди зникає після полювання?

Визначте тип тексту: опис, розповідь, міркування. Доведіть свою думку.

Чи доводилося вам бачити яструба?

Опишіть його зовнішній вигляд.

— Орієнтовний план переказу

1. Хижий птах.

2. Політ серед дерев.

3. Степовий гість.

4. Здобич.

— Додаткові завдання

1. Випишіть прикметники з першого речення.

2. Зробіть звуко-буквений аналіз слів: вміє, несеться, осінніх, своїх.

ПОГАНО

Собака сердито гавкав, припадаючи на передні лани. Прямо перед ним, притиснувшись до тину, сиділо маленьке скуйовджене кошеня. Воно широко відкривало рота і жалібно нявчало.

Недалечко стояли два хлопчики і чекали, що буде.

У вікно виглянула жінка і поспішно вибігла на ґанок. Вона прогнала собаку і сердито крикнула хлопчикам:

— Як вам не соромно!

— А чого соромно? Ми нічого не робили.

— Оце й погано! — гнівно відповіла жінка.

(В. Осєєва)

— Словникова робота

Пояснення лексичного значення слів: припадаючи, до тину, скуйовджене, гнівно.

Пояснення граматичного значення слів: скуйовджене, кошеня, недалечко, чекали.

— Аналіз тексту за запитаннями

Що сталося на подвір’ї?

Хто за цим спостерігав?

За що жінка присоромила хлопчиків?

Що їм треба було зробити?

Чому вони так не вчинили?

Яке ваше ставлення до вчинку хлопчиків?

Скільки людей розмовляють у тексті?

— Загадки на допомогу аналізу

Ніс у сметані в нього й ротик.

Відгадайте, хто це? ... (Котик.)

— Орієнтовний план переказу

1. Собака та кошеня.

2. Хлопчики-спостерігачі.

3. Жінка на ґанку.

4. Сором.

— Додаткове завдання

Зробіть звуко-буквений аналіз слів: скуйовджене, стояли.

ЧОМУ ЛЮДИ ХВОРІЮТЬ

Дуже довго люди не знали, що у воді, у повітрі, ґрунті і навіть у роті людини живуть маленькі істоти — мікроби. Вони в багато разів менші від піщинки.

Діти часто хворіють від переохолодження взимку або від перегрівання влітку на сонці.

Інші хвороби виникають від того, що шкідливі мікроби проникають в організм людини.

Є хвороби брудних рук. Мікроби, що спричинюють їх, потрапляють в організм з їжею, водою, з невимитих рук.

(Із зб. «Журавлик»)

— Словникова робота

Пояснення лексичного значення слів і словосполучень: мікроби, менші від піщинки, від переохолодження, перегрівання влітку, виникають, шкідливі, проникають, потрапляють, з невимитих рук.

Пояснення граматичного значення слів: ґрунті, навіть, істоти, піщинки, переохолодження, проникають, організм, спричинюють, їжею, невимитих.

— Аналіз тексту за запитаннями

Від чого хворіють люди?

Що таке мікроби?

Чому діти хворіють узимку? А влітку?

Від чого ще виникають хвороби?

Як ви розумієте вислів «хвороби брудних рук»?

Із чим потрапляють мікроби в організм людини?

Яких правил треба дотримуватися, щоб мікроби не проникли в організм?

— Прислів’я на допомогу аналізу

Бережи одяг, доки новий, а здоров’я — доки молодий.

Здоровому все здорово.

У здоровому тілі здоровий дух.

Здоров’я дорожче за багатство.

Здоровим будеш — усе добудеш.

— Орієнтовний план переказу

1. Менші від піщинки.

2. Переохолодження і перегрівання.

3. Мікроби — збудники хвороб.

4. Хвороби брудних рук.

— Додаткові завдання

1. Зробіть звуко-буквений аналіз слів: живуть, піщинки, хворіють, їжею.

2. Доберіть синоніми до слова проникають.

ПО ЩИРОСТІ

Один батько прийшов з міста, дає своєму синові медяник та й каже:

— На, Васильку, поділи з Петриком по щирості.

Почув це Василько і не знає, як це — ділитись по щирості. Батько каже:

— Як переломиш медяник, то даси більшу половину Петрикові, а собі меншу. Це зветься по щирості.

Хитрий Василько каже:

— То дайте Петрикові медяник, хай він ділить по щирості.

(За С. Черкасенком)

— Словникова робота

Пояснення лексичного значення слів і словосполучень: медяник, по щирості.

Пояснення граматичного значення слів: прийшов, своєму, медяник, не знає, по щирості, переломиш, зветься.

Пояснення вживання розділових знаків.

Пояснення вживання великої букви в іменах.

— Аналіз тексту за запитаннями

Що батько приніс із міста?

Кому він дав медяник?

Що велів зробити батько?

Що значить «поділити по щирості»?

Як батько пояснив це Василькові?

Що відповів на це хитрий Василько?

— Приказки на допомогу аналізу

Яке маленьке, а не несе ложки за вухо.

Він собі на умі.

Розумного батька дитина.

— Орієнтовний план переказу

1. Медяник.

2. Порада батька.

3. Хитрий Василько.

— Додаткові завдання

1. Виділіть префікс у словах: прийшов, поділися, переломиш.

2. Зробіть звуко-буквений аналіз слів: дає, ділитись, щирості, зветься.

ЗАЄЦЬ ТА ЖАБИ

(українська народна казка)

Одного разу взявся заєць про те думати, що ніхто його не боїться, а сам він од усіх тікає. І від ведмедя, і від вовка, і від орла, і від людини.

Зажурився він тяжко і вирішив піти втопитися. Та й побіг.

Прибіг до води і хотів топитися. А жаби на березі сиділи та хлюп, хлюп у річку!..

Зрадів тоді заєць і вирішив не топитися. Бо є таке, що й його боїться!

— Словникова робота

Пояснення лексичного значення слів: взявся, зажурився, не озирається.

Пояснення граматичного значення слів: ніхто, не боїться, од усіх, топитися, не озирається.

Пояснення вживання розділових знаків.

— Аналіз тексту за запитаннями

Про що взявся думати заєць?

Від кого тікає заєць?

Що він вирішив зробити?

Кого він зустрів біля річки?

Якого висновку дійшов заєць?

— Загадка на допомогу аналізу

Швиденько бігає, кружляє,

Під кущиком дрімає.

Полохливий дуже.

Впізнай його, друже.

(Заєць.)

— Орієнтовний план переказу

1. Зайчикові думи.

2. Заєць вирішив утопитися.

3. Біля річки.

4. Зайчикова радість.

— Додаткові завдання

1. Доберіть синоніми до слів: взявся, зажурився.

2. Зробіть звуко-буквений аналіз слів: заєць, боїться.

ДВА ОСЛИ

Дикий осел побачив свійського осла. Підійшов до нього й почав хвалити його життя: який він гладкий і як його сито годовано.

Потім навантажили на свійського осла добру вагу. Почав його погонич ззаду ломакою підганяти.

Дикий осел і каже:

— Ні, брате, тепер я не заздрю більш на твоє життя. Твоя сита їжа тобі гірко дістається.

— Словникова робота

Пояснення лексичного значення слів і словосполучень: свійського, гладкий, годовано, навантажили, добру вагу, погонич, ломакою, не заздрю, гірко дістається.

Пояснення граматичного значення слів: до нього, життя, гладкий, навантажили, ззаду, заздрю.

Пояснення вживання розділових знаків.

— Аналіз тексту за запитаннями

Кого побачив дикий осел?

Чому він заздрив?

Що він побачив пізніше?

Чи справді життя свійського осла добре?

Який висновок зробив дикий осел?

— Загадка на допомогу аналізу

Сірий, та не вовк,

Довговухий, та не заєць,

З копитами, та не кінь.

(Осел.)

— Орієнтовний план переказу

1. Зустріч свійського та дикого ослів.

2. Добра вага та погонич.

3. Сита їжа гірко дістається.

— Додаткові завдання

1. Доберіть синоніми до слів: гладкий, ломакою.

2. Зробіть звуко-буквений аналіз слів: життя, заздрю, твоя, їжа, дістається.

ЗИМА

Сонце низько стоїть над землею. Небо часто вкривають темні хмари. Дмуть пронизливі холодні вітри. На землю падає сніг.

Річки, озера, ставки покрилися кригою. Лютує мороз. Усе навколо в білому вбранні.

Узимку одягайся тепло і зручно. Не знімай на вулиці шапки. Не їж сніг. Не смокчи бурульки. Не сідай на сніг — можна застудитися!

Будь уважний на льоду. Якщо лід тонкий, не ковзайся по ньому.

(Із зб. «Журавлик»)

— Словникова робота

Пояснення лексичного значення слів і словосполучень: низько стоїть над землею, пронизливі вітри, кригою, не смокчи бурульки.

Пояснення граматичного значення слів: низько, землею, дмуть, навколо, вбранні, зручно, узимку, шапки, не смокчи, по ньому.

— Аналіз тексту за запитаннями

Де стоїть сонце взимку?

Які дмуть вітри?

Чим покрились річки, озера, ставки? Яке все навколо?

Як треба одягатися взимку?

Чого не слід робити, щоб не застудитися?

Як треба поводитися на льоду? Чому?

— Прислів’я на допомогу аналізу

Зимою сонце світить, та не гріє.

Січень наступає, мороз людей обнімає.

Січень не так січе, як вуха пече.

Спитає лютий, чи добре взутий.

— Орієнтовний план переказу

1. Ознаки зими.

2. Мороз і крига на водоймах.

3. Як треба поводитися взимку.

4. Обережність на льоду.

— Додаткові завдання

1. Зробіть звуко-буквений аналіз слів: стоїть, землею, падає, вбранні.

2. Доберіть антоніми до слів: часто, низько, холодні.

СНІГ

Сніжок! Сніжок! Падає, літає, як пушок.

Ось на рукав спускаються легесенькі кучеряві сніжиночки!

Звідкіля вони летять? Здалека та звисока, з-під неба самого, з хмари зимової, сивої. А де ж вони там узялися? Туди вони із землі прилинули.

Були вони колись крапельками води в річці, на землі. Сонечко пригріло. Вода почала парувати. А та пара полинула високо й стала хмаркою.

(За О. Пчілкою)

— Словникова робота

Пояснення лексичного значення слів: здалека, звисока, узялися, прилинули, парувати.

Пояснення граматичного значення слів: спускаються, кучеряві, звідкіля, здалека, звисока, з-під, де ж, узялися, пригріло.

Пояснення вживання розділових знаків.

— Аналіз тексту за запитаннями

Яку пору року описує письменниця?

Які сніжинки падають на землю?

Звідкіля вони летять?

Як вони потрапили на небо?

Звідки вони прилинули?

Пригадайте з уроків природознавства, як відбувається кругообіг води в природі.

— Загадка на допомогу аналізу

Я падаю на ваші хати,

Я білий-білий, волохатий,

Я прилипаю вам до ніг

І називаюсь просто ... (сніг).

— Орієнтовний план переказу

1. Сніжок, як пушок.

2. Кучеряві сніжинки.

3. Звідкіля летять сніжинки?

4. Сніжинки — крапельки води.

— Додаткове завдання

Зробіть звуко-буквений аналіз слів: падає, спускається, летять, сивої.

ПІДГОТОВКА ДО ЗИМИ

По-різному зустрічають зиму звірі. У багатьох із них до приходу зими відростає густа пухнаста шерсть.

Старанно заготовляють їжу білочки, полівки. А ведмеді, їжаки, борсуки нагулюють жир, щоб спати до весни.

Деякі птахи збираються у великі зграї і відлітають у теплі краї. Вони не можуть знайти взимку комах і насіння. Це перелітні птахи.

Інші птахи знаходять корм узимку. Вони не відлітають. Це зимуючі птахи.

(Із зб. «Журавлик»)

— Словникова робота

Пояснення лексичного значення слів і словосполучень: до приходу зими, відростає, старанно заготовляють, полівки, перелітні птахи, зимуючі птахи.

Пояснення граматичного значення слів: по-різному, у багатьох, з них, відростає, старанно, нагулюють, взимку, насіння.

Пояснення правопису розділових знаків.

— Аналіз тексту за запитаннями

Як зустрічають зиму звірі?

Яка шерсть відростає в них до приходу зими?

Які звірі заготовляють їжу на зиму?

А які звірі готуються до зимової сплячки?

Чому перелітні птахи відлітають у вирій?

Що їдять узимку зимуючі птахи?

— Народні прикмети на допомогу аналізу

Журавлі летять низько, швидко і мовчки — скоро буде погана погода.

Високо летять гуси — чекай тривалої осені.

Білка високо мостить гніздо — на теплу зиму, низько — на люту.

Зайці рано нагуляли жир — на холодну й сніжну зиму.

— Орієнтовний план переказу

1. Зміна зовнішності у звірів.

2. Заготовлення їжі.

3. Переліт птахів.

4. Зимуючі птахи.

— Додаткове завдання

Зробіть звуко-буквений аналіз слів: заготовляють, їжаки, відростає, старанно.

ВЗИМКУ

З холодних країв прилітають до нас червоногруді снігурі, чубаті омелюхи.

Ворони, сороки, галки і синиці переселяються з лісів і полів ближче до людських осель. Тут вони знаходять більше корму.

Довгу зиму в затишних місцях сплять бурі ведмеді, борсуки, їжаки, кажани.

У полі, на лісових галявинах у пошуках корму нишпорять лисиці, зайці. У лісі бродять олені, лосі. Вони об’їдають тоненькі гілочки дерев та кущів.

(Із зб. «Журавлик»)

— Словникова робота

Пояснення лексичного значення слів і словосполучень: переселяються, ближче до людських осель, борсуки, на лісових галявинах, нишпорять, бродять.

Пояснення граматичного значення слів: країв, прилітають, червоногруді, переселяються, ближче, осель, місцях, нишпорять, бродять, об’їдають.

— Аналіз тексту за запитаннями

Які птахи прилітають до нас із холодних країв?

А які переселяються ближче до людських осель?

Які звірі взимку сплять?

Які нишпорять у пошуках корму?

Де бродять лосі й олені та що вони їдять?

Що треба робити, щоб допомогти їм перезимувати?

— Народні прикмети на допомогу аналізу

Пташки настовбурчили пір’я — буде негода.

Птахи відлітають пізно — зима буде тепла.

Рано журавлі на південь відлітають — холодну зиму провіщають.

— Орієнтовний план переказу

1. Приліт снігурів і омелюхів.

2. Переселення зимуючих птахів.

3. Зимова сплячка лісових звірів.

4. Пошуки корму.

— Додаткові завдання

1. Доберіть синоніми до слів: нишпорять, бродять.

2. Випишіть іменники з перших двох абзаців.

3. Зробіть звуко-буквений аналіз слів: прилітають, людських, їжаки, бродять.

ЯК ЗИМУЮТЬ РОСЛИНИ

Восени в більшості трав’янистих рослин стебла відмирають. Але їх кореневища і цибулини зимують під снігом. А в деяких трав’янистих рослин стебла і листя зберігаються на всю зиму.

Снігова шуба потрібна для захисту посівів від холоду. Під снігом рослинам тепло. Між сніжинками є повітря. Воно й захищає рослини від холоду.

На землі під снігом майже не буває більш як два градуси морозу.

Взимку рослини не ростуть.

(Із зб. «Журавлик»)

— Словникова робота

Пояснення лексичного значення слів і словосполучень: у більшості, стебла відмирають, кореневища, цибулини.

Пояснення граматичного значення слів: восени, трав’янистих, відмирають, цибулини, деяких, зберігаються, не буває.

— Аналіз тексту за запитаннями

Чи у всіх трав’янистих рослин стебла та листя відмирають?

А що відбувається з кореневищами, цибулинами?

Для чого потрібна снігова шуба?

Що захищає рослини від холоду?

Яка температура буває на землі під снігом?

Чи ростуть рослини взимку?

— Поетичні рядки на допомогу аналізу

Ясне сонце не гріє,

Холодок повіва,

Засихає, жовтіє

На узліссі трава.

Небо хмуриться часто,

Потемніла ріка...

Щоб дощами упасти,

Плине хмара важка.

Осипаються клени,

Листя з дуба летить...

Лиш ялинка зелена

Серед лісу стоїть.

(Грицько Бойко)

— Орієнтовний план переказу

1. Зміна рослинності восени.

2. Користь снігової шуби.

3. Температура під снігом.

4. Рослини не ростуть зимою.

— Додаткові завдання

1. Випишіть дієслова з першого абзацу.

2. Зробіть звуко-буквений аналіз слів: відмирають, зберігаються, захищає, буває.

ПОДБАЙ ПРО ПРИРОДУ!

Взимку сутужно і лісовій звірині, і птахам, і рибі у ставках. Тож не лінуйся сипнути крихт горобчикам та синичкам. Вони пообідають і звеселять пісеньками весь зимовий сад.

Нагорни довкола яблунь і груш снігу. Так їхні стовбури не змерзнуть. А восени вони щедро обдарують усіх соковитими плодами.

Допоможи таткові чи дідусеві прорубати для риби ополонки на ставку. Коропцям, карасикам, пліточкам та верховодкам надходитиме повітря.

(За О. Купріним)

— Словникова робота

Пояснення лексичного значення слів: сутужно, нагорни, обдарують, ополонки.

Пояснення граматичного значення слів: взимку, тож, не лінуйся, горобчикам, нагорни, довкола, восени, ніякої, ополонка.

— Аналіз тексту за запитаннями

Як живеться взимку лісовим мешканцям, рибі у ставках?

Чим ти можеш допомогти пташкам?

Як треба допомагати взимку деревам?

Для чого треба нагортати сніг?

Як дерева віддячать восени?

Як можна допомогти рибам?

Навіщо треба робити ополонки?

— Загадка на допомогу аналізу

Лід на річках,

Сніг на полях,

Віхола гуляє.

Коли це буває?

(Взимку.)

— Орієнтовний план переказу

1. Крихти для птахів.

2. Сніг навколо дерев.

3. Ополонки на ставку.

— Додаткові завдання

1. Зробіть звуко-буквений аналіз слів: яблунь, їхні, щедро, обдарують.

2. Розберіть за будовою слова: взимку, зимовий.

ШИШКАР

Шишкар — пташка з незвичайним дзьобом. Дзьоб у шишкаря не прикраса. Це засіб для добування їжі. Краї дзьобика перехрещені, щоб легше було ялинові та соснові шишки вилущувати.

Повисне шишкар на краю гілки — та й за роботу! Сніданок заробляє.

Поласує насінням і летить у гніздо. А воно в гущавині, недалеко від стовбура, де холодний вітер не так задуває.

А в гніздечку його пташенята чекають. Висиджує шишкар своїх пташенят узимку.

(За В. Тереном)

— Словникова робота

Пояснення лексичного значення слів: вилущувати, поласує, висиджує.

Пояснення граматичного значення слів: перехрещені, легше, вилущувати, насінням, в гущавині, недалеко, пташенят, узимку.

— Аналіз тексту за запитаннями

Чим є дзьоб для шишкаря?

Яка форма дзьобика у шишкаря? Чому?

Як пташка вилущує шишку?

Куди шишкар летить після сніданку?

Де він будує гніздечко? Чому?

Хто чекає його там?

Коли шишкар висиджує пташенят?

— Загадка на допомогу аналізу

Озира зимовий ліс,

на морозі чистить ніс.

Для коханих пташеняток

у гніздечку у цей час

Пуху, шишок і зерняток

на всю зиму він припас.

(Шишкар.)

— Орієнтовний план переказу

1. Будова дзьоба у шишкаря.

2. Сніданок на краю гілки.

3. Гніздечко в гущавині.

4. Зимові пташенята.

— Додаткові завдання

1. Зробіть звуко-буквений аналіз слів: добування, їжі, ялинові, висиджує, гущавині.

2. Розберіть за будовою слова: прикраса, узимку.

КОНІ

Раніше на селі без коней було, як без рук. Як поле виорати, хліб з поля звезти, поїхати куди без доброго помічника?

Кінь не тільки помічник людини в роботі, але й щирий приятель.

Буває виїде хто зимою в дорогу. Аж ось підніметься вітер. Закрутить метелиця. Занесе всі шляхи. Тоді треба самого коня пускати. Нехай іде, куди сам знає.

І кінь справді знайде дорогу й приведе хазяїна до людського житла.

(За І. Горбуновим-Посадовим)

— Словникова робота

Пояснення лексичного значення слів і словосполучень: користі, звезти, щирий приятель людини, закрутить метелиця, до людського житла.

Пояснення граматичного значення слів: звезти, щирий, метелиця, людського, житла.

— Аналіз тексту за запитаннями

Яку користь приносять людині коні?

Які роботи допомагав виконувати кінь?

Ким ще є кінь для людини?

Яке лихо може скоїтись у дорозі?

Що тоді треба зробити?

Як кінь може врятувати свого хазяїна?

— Прислів’я на допомогу аналізу

І сліпий кінь держить дорогу.

Кінь — не хлібороб, не коваль, не тесляр, а перший на селі робітник.

Не той кінь, що в болото везе, а той, що з болота витягне.

Шануй коня вдома, то пошанує він тебе в дорозі.

— Орієнтовний план переказу

1. Користь людині від коней.

2. Кінь — щирий приятель.

3. Лихо в дорозі.

4. Кінь-рятівник.

— Додаткові завдання

1. Доберіть синоніми до слів: щирий, скоїлось.

2. Випишіть із тексту три слова с префіксами.

ЛІСИ - НАШІ ДРУЗІ

Зрубаний ліс приносить людям багато користі. З дерева будують будинки, виготовляють меблі, папір для книжок і зошитів.

Але живі дерева ще більше дають людям радощів: у лісі легко дихається, парки прикрашають наші міста і села, очищають повітря.

Ліси в горах допомагають людям боротися з повенями, затримують бурхливі гірські потоки.

Лісові смуги захищають посіви від гарячих вітрів, що висушують поля.

А скільки ягід, грибів, горіхів дарує нам ліс!

(За К. Меркульєвою)

— Словникова робота

Пояснення лексичного значення слів: користі, радощів, дихається, очищають, ягід, бурхливі потоки.

Пояснення граматичного значення слів: користі, радощів, дихається, очищають, ягід.

Пояснення вживання розділових знаків.

— Аналіз тексту за запитаннями

Яку користь приносить зрубаний ліс?

Що дають живі дерева?

Як допомагають людям ліси в горах?

Що дають лісові смуги?

Що можна назбирати в лісі?

— Загадка на допомогу аналізу

В них багато є роботи,

Хоч стоять вони весь час.

Від дощу чи від спекоти

Захистять, врятують нас.

Не лягають спать ніколи,

На ногах вони одвік.

Не бояться плину рік,

Ні завій, ні вітра реву,

Хто ж вони такі? ... (Дерева.)

— Орієнтовний план переказу

1. Користь людині від лісу.

2. Живі дерева — найбільша радість.

3. Ліси в горах.

4. Лісові смуги.

5. Дарунки лісу.

— Додаткові завдання

1. Випишіть із тексту два прислівники.

2. Зробіть звуко-буквений аналіз слів: виготовляють, радощів, дарує.

ПРИГРІВАЄ СОНЕЧКО

Хоча й зветься останній місяць зими лютим, але вже починає пригрівати сонечко. Вже й синичка голосніше приспівує, горобці метушаться, відчуваючи прихід весни.

Пригріває сонечко. На дахах сніг тане. Капає вода. Капає, капає... Але й підмерзає потроху.

Отак і створюються гострі кришталеві бурульки. Вони схожі на прозорі списи. Бурульки ростуть під вечір. А вранці сонце припече — ці списи падають на землю.

Треба обережно ходити біля будинків, щоб бурульки не впали на голову.

(За О. Копиленком)

— Словникова робота

Пояснення лексичного значення слів і словосполучень: метушаться, на дахах, кришталеві бурульки, списи.

Пояснення граматичного значення слів: зветься, пригрівати, метушаться, тане, потроху, підмерзає, вранці, вдень, припече.

Пояснення вживання розділових знаків.

— Аналіз тексту за запитаннями

Із чого видно, що відбувається прихід весни?

Як утворюються гострі кришталеві бурульки?

На що вони схожі?

Коли ростуть бурульки?

Що стає з ними, коли сонечко припече?

Від чого автор застерігає нас?

— Орієнтовний план переказу

1. Перші ознаки весни.

2. Тане сніжок.

3. Бурульки, мов списи.

4. Попередження для пішоходів.

— Додаткові завдання

1. Розберіть за будовою слова: пригрівати, підмерзає.

2. Зробіть звуко-буквений аналіз слів: зветься, починає, щоб.

НЕБЕЗПЕЧНІ ІГРИ

Галя полюбляла бавитися сірниками. Дівчинка викладала з них різні фігурки. Одного разу захотіла вона зробити будиночок для свого друга — кошенятка Мурчика. Спорудила Галя маленький будинок. І вирішила скласти ще й пічку, щоб Мурчику варити їсти. Та випадково чиркнула сірником об коробку! Що за лихо? Чому всі сірники раптом загорілися? Мурчик перелякався, кинувся до дверей и почав жалісливо нявчати. Тим часом загорівся килим. Галочка теж від страху закричала.

Почули сусіди цей крик, прибігли і почали гасити полум’я.

Дівчинка і котик були врятовані.

— Словникова робота

Пояснення лексичного значення слів: бавитися, спорудила, раптом.

— Аналіз тексту за запитаннями

Що Галя полюбляла робити?

Який друг був у дівчинки?

Що Галя вирішила зробити для свого друга?

Чому спалахнули сірники?

Як повелася Галя, коли почалася пожежа?

Хто врятував дівчинку і котика?

Що могло статися, якби сусідів не було вдома?

Що слід робити, якщо почалася пожежа?

— Прислів’я на допомогу аналізу

Вогонь — біда і вода — біда, а без вогню і без води ще більше біди.

— Орієнтовний план переказу

1. Галя грається.

2. Пожежа.

3. Друзі врятовані.

КИЇВ

Київ сьогодні зачаровує людей красою золотоверхих храмів, архітектурою будинків і мостів. Але багато пам’яток старовини не збереглося до наших днів.

Найкрасивіша вулиця Києва — Хрещатик. Широкий, просторий, із зеленими алеями каштанів.

Хіба можна повірити, що там, де простягнувся Хрещатик, у давнину був глибокий яр? Посередині його протікав струмок і навколо шумів густий ліс. Яр цей називався Хрещатим. Від його назви пішла назва центральної вулиці Києва.

(Із зб. «Журавлик»)

— Словникова робота

Пояснення лексичного значення слів і словосполучень: Київ сьогодні, зачаровує, золотоверхих храмів, архітектурою, вулиця Хрещатик, Хрещатий яр.

Пояснення граматичного значення слів: сьогодні, золотоверхих, архітектурою, Києва, Хрещатик, посередині, пам’яток.

Пояснення вживання розділових знаків.

— Аналіз тексту за запитаннями

Чим сьогодні зачаровує людей Київ?

Яка найкрасивіша вулиця Києва?

Що було на місці Хрещатика в давнину?

Як називався тоді той глибокий яр?

Від чого пішла назва центральної вулиці Києва?

Чи були ви у Києві? Що бачили там, чим милувалися?

— Орієнтовний план переказу

1. Чарівна архітектура Києва.

2. Хрещатик — найкрасивіша вулиця Києва.

3. Хрещатий яр.

— Додаткове завдання

Зробіть звуко-буквений аналіз слів: Київ, красою, Хрещатик.

БАТЬКО Й ДІТИ

В одного чоловіка було сім синів. Між собою вони сварилися часто.

Раз батько дуже заслаб. Він звелів синам принести віник. Діти принесли. Батько звелів зламати віник. Як не ламали діти, та не переламали його.

Тоді батько розв’язав віник і по прутику переломив його увесь.

І сказав він дітям:

— Як будете жити у згоді, ніхто вас не подужає, а окремо кожного й абихто подолає.

— Словникова робота

Пояснення лексичного значення слів і словосполучень: заслаб, звелів зламати віник, не подужає, подолає.

Пояснення граматичного значення слів: заслаб, звелів, розв’язав, у згоді, ніхто, абихто, подолає.

Пояснення вживання розділових знаків.

— Аналіз тексту за запитаннями

Як жили між собою семеро синів?

Що звелів принести батько, коли захворів?

Що він запропонував зробити дітям?

Чи зламали вони віник?

Навіщо батько розв’язав віник?

Що він хотів цим довести?

Якою була батьківська порада?

— Прислів’я на допомогу аналізу

Нащо ліпший клад, коли в дітках лад.

В гурті всі за одного і один за всіх.

Дружній череді і вовк не страшний.

— Орієнтовний план переказу

1. Недружні сини.

2. Батько звелів зламати віник.

3. Батьківська наука.

— Додаткові завдання

1. Доберіть синоніми до слів: звелів, заслаб.

2. Випишіть із тексту споріднені слова до слова ламати. Виділіть корінь.

СЬОМА ДОЧКА

Було в матері сім дочок та син. Ось поїхала одного разу мати в гості до сина. А син жив далеко-далеко.

Повернулася мати додому через місяць. Кинулися шість дочок до матері і почали розповідати, як вони скучали.

Гарно говорили вони про свої почуття. А сьома дочка нічого не сказала. Вона зняла з ніг матусі взуття, принесла їй води вмитися і запросила до столу.

(За В. Сухомлинським)

— Словникова робота

Пояснення лексичного значення слів: кинулися, взуття.

Пояснення граматичного значення слів: далеко-далеко, додому, розповідати, почуття, сьома, взуття, принесла, шість.

— Аналіз тексту за запитаннями

Скільки дочок було в матері?

Куди поїхала мати?

Як повели себе дочки при зустрічі з мамою?

Про що вони стали розповідати?

Як говорили вони про свої почуття?

А як вчинила сьома дочка?

Для чого вона подала воду?

Який це текст: розповідь, опис чи міркування? Доведіть свою думку.

— Прислів’я на допомогу аналізу

Добрі діти доброго слова послухають, а лихі — й дрючка не бояться.

На сонці тепло, а біля матері добре.

Дитина плаче, а матері боляче.

— Орієнтовний план переказу

1. Від’їзд матері до сина.

2. Зустріч із дочками.

3. Справжня любов до матері.

— Додаткові завдання

1. Випишіть слова з подовженими приголосними.

2. Розберіть за будовою слово розповідати.

ДВІ КІЗОЧКИ

(казка)

Дві кізочки стрілися на вузенькій стежечці. З одного боку стежечки був глибокий рів. З другого боку височила крута гора. Розминутися ніяк не можна.

Постояли вони та подумали. А тоді одна кізочка стала на коліна, перевернулася на бік. Вона лягла на стежці і притиснулася спиною до гори.

Друга обережно переступила через неї. А та, що лежала, встала і пішла собі.

(За М. Коцюбинським)

— Словникова робота

Пояснення лексичного значення слів і словосполучень: стрілися, глибокий рів, крута, розминутися.

Пояснення граматичного значення слів: стежечки, глибокий, не можна, ніяк, обережно.

Пояснення вживання розділових знаків.

— Аналіз тексту за запитаннями

Де стрілися дві кізочки?

Що було з одного боку стежечки?

А що було з другого?

Що вирішили кізочки, подумавши?

Як вчинила одна кізочка? А як інша?

Якими були дві кізочки?

Чим були нагороджені кізочки за розум, поступливість?

— Загадка на допомогу аналізу

Не дід, а з бородою, не бик, а з рогами, не корова, а доїться.

(Коза.)

— Орієнтовний план переказу

1. Зустріч на стежечці.

2. Вчинок першої кізочки.

3. Дії другої кізочки.

— Додаткові завдання

1. Виділіть префікси у словах: постояли, розминулися, перевернулася, притиснулась.

2. Підкресліть підмет і присудок у першому реченні.

ВЕСНА ЙДЕ

Весна йде та йде. Ось уже і небо голубе і чисте. І вода голуба просвітчаста.

Сонечко блищить і горить. Гаї розвиваються. Садки зацвітають.

Увечері тьохнув соловейко на листатому клені. Кує зозуля на високій березі.

Гуде бджола. Мигтять білі метелики понад молоденькою травичкою. Хрущі літають гучливі.

Якийсь гомін, гук якийсь, чи з-під землі, чи з неба!..

(Марко Вовчок)

— Словникова робота

Пояснення лексичного значення слів: просвітчаста, розвиваються, листатому, мигтять, гучливі, гук.

Пояснення граматичного значення слів: просвітчаста, увечері, мигтять, з-під, розвиваються.

— Аналіз тексту за запитаннями

Як ви розумієте вислів весна йдеї

У прямому чи переносному значенні вжиті дієслова: йде, горить, розвивається.

Що автор говорить про сонечко? А що про гаї, садки?

Коли тьохнув соловейко?

А як описує письменниця бджіл, метеликів, хрущів?

Про який гомін, гук ідеться у тексті? Звідки ж він?

Визначте тип цього тексту: розповідь, опис чи міркування. Доведіть свою думку.

— Орієнтовний план переказу

1. Прихід весни.

2. Під променями сонечка розвиваються гаї, садки.

3. Спів птахів навесні.

4. Просинаються комахи.

5. Весняний гомін.

— Додаткові завдання

1. Зробіть звуко-буквений аналіз слів: блищать, мигтять, бджола.

2. Перевірте написання слів із дзвінкими та глухими приголосними: садки, мигтять.

МОЛОДА ВЕСНА

Весна молода йшла. Вже вода ставна леліла. Стали поскакувати щучки дрібненькі. А в рівчаку струмочок забурчав.

Заворушився на дереві листочок і гарненький усик попустив. Вже травичка стирчала з землі оттеплої.

Вже бджола за обніжжю летіла, гудучи. Вилися між деревами якісь сіренькі пташечки, малесенькі, з пищанням своїм веселим. Верба у жовтім пушку диминіла. А на вербі сорока смілива скрекотала.

(Марко Вовчок)

— Словникова робота

Пояснення лексичного значення слів: ставна, леліла, поскакувати, забурчав, усик, попустив, стирчала, оттеплої, обніжжю, вилися, диминіла.

Пояснення граматичного значення слів: поскакувати, усик, оттеплої, обніжжю, пищанням, диминіла, скрекотала.

Пояснення вживання розділових знаків.

— Аналіз тексту за запитаннями

Як описує автор весняну воду, щучок, струмочок?

Що сказано в тексті про травичку, дерева?

А що робила бджола?

Про яких пташок говорить письменниця?

Чому вони раділи?

Якою була верба? Що робила на ній сорока?

— Прислів’я на допомогу аналізу

Весна — всім красна.

Весна ледачого не любить.

— Орієнтовний план переказу

1. Вода весною.

2. Усе зазеленіло.

3. Бджоли, птахи радіють весні.

— Додаткові завдання

1. Доберіть синоніми до слів: забурчав, скрекотала.

2. Доберіть антоніми до слів: молода, йшла, смілива.

РОСЛИНИ НАВЕСНІ

З кожним весняним днем стає тепліше. Рослини пробуджуються від зимового сну. Крізь торішнє листя пробиваються проліски, ряст, анемони.

До появи листя зацвітають верба і ліщина. Це кущі. А з дерев — вільха. Після вільхи зацвітають осика, тополя.

Інші дерева і кущі вкриваються ніжним зеленим листям, а потім зацвітають.

Щовесни гине багато беріз від ножів і сокир. їх невміло підрубують, щоб зібрати сік. Він витікає на землю. А дерево гине. Не роби цього!

(Із зб. «Журавлик»)

— Словникова робота

Пояснення лексичного значення слів і словосполучень: пробуджуються, торішнє листя, анемони, вкриваються, щовесни гине, витікає на землю.

Пояснення граматичного значення слів: пробуджуються, зацвітає, вкриваються, щовесни, сокир, витікає.

Пояснення вживання розділових знаків.

— Аналіз тексту за запитаннями

Що відбувається з рослинами ранньої весни?

Які квіти з’являються першими?

Які рослини зацвітають до появи листя?

А як з іншими рослинами — що з’являється раніше?

Від чого гине весною багато беріз?

До чого закликає нас автор цього твору?

— Народні прикмети на допомогу аналізу

З берези тече багато соку — на дощове літо.

Пізно зацвіла горобина — на пізню осінь.

Рясно цвіте вишня — добре цвістиме жито.

Зацвіла ліщина — час виставляти вулики на пасіку.

Якщо весною береза раніше вільхи викине листя — буде сухе літо, а якщо вільха перша розпуститься — на холод і дощове літо.

— Орієнтовний план переказу

1. Пробудження рослин.

2. Перший цвіт дерев.

3. Поява ніжного зеленого листя.

4. Берізка весною.

— Додаткові завдання

1. Зробіть звуко-буквений аналіз слів: пробуджуються, кущі, витікає, їх.

2. Доберіть синоніми до слів: вкриваються, пробуджуються.

ПТАХИ НАВЕСНІ

З приходом весни, з появою рослин і комах у сади і ліси переселилися зимуючі птахи.

З теплих країв повернулися перелітні птахи. У них багато турбот. Вони будують гнізда, відкладають у них яйця і виводять пташенят.

У цей період їх не можна турбувати. Налякані птахи можуть залишити своє гніздо. Тоді пташенята загинуть.

Не руйнуйте пташиних гнізд. Руйнівники гнізд — вороги природи. Охороняйте птахів.

(Із зб. «Журавлик»)

— Словникова робота

Пояснення лексичного значення слів і словосполучень: з приходом, з появою, переселилися, багато турбот, відкладають, виводять.

Пояснення граматичного значення слів: з приходом, переселилися, турбот, пташенят, руйнівники.

— Аналіз тексту за запитаннями

Коли переселяються в сади та ліси зимуючі птахи?

Звідки повертаються перелітні птахи?

Чим вони починають займатися? Чи можна їх турбувати в цей час? Чому?

Як треба ставитися до живої природи?

— Народні прикмети на допомогу аналізу

Гуси високо летять — буде багато води, низько — мало.

Ластівки заходилися лаштувати гнізда — настало стійке тепло.

Якщо горобці сидять, настовбурчившись, — незабаром збереться на дощ.

— Орієнтовний план переказу

1. Переселення зимуючих птахів.

2. Повернення перелітних птахів.

3. Спорудження гнізд.

4. Птахів не можна лякати.

5. Руйнівники гнізд — вороги природи.

— Додаткові завдання

1. Зробіть звуко-буквений аналіз слів: країв, будують, яйця.

2. Доберіть антоніми до слів: будують, поява.

МАМИНІ ПІСНІ

Скільки переспівала тобі пісень твоя мама!

Лагідний материн наспів засівав у твою душу любов до людей, до природи, до всього живого.

Із чарівними звуками маминої пісні ти вбирав чар рідної мови. Пісня допомагала тобі пізнавати дивовижний світ навколо.

Під спів неньчиної пісні виростали поети, композитори, художники, хлібороби...

Мамина пісня залишається в душі у кожного на все життя.

Тож бережи цей скарб неоціненний у своєму сердечку.

(З «Букваря»)

— Словникова робота

Пояснення лексичного значення слів і словосполучень: переспівала, лагідний, материн наспів, засівав у твою душу, із чарівними звуками, вбирав чар рідної мови, дивовижний світ, скарб неоціненний.

Пояснення граматичного значення слів: переспівала, наспів, вбирав, чар, дивовижний, навколо, неньчиної, життя, неоціненний.

Пояснення вживання розділових знаків.

— Аналіз тексту за запитаннями

Що засівав у душу лагідний мамин наспів?

Хто виростав під спів неньки?

Як треба ставитися до цього неоціненного скарбу?

Як ви розумієте слова: «Без рідної мови, без пісні, без мами збідніє земля назавжди...»?

— Орієнтовний план переказу

1. Безліч маминих пісень.

2. Любов у материних наспівах.

3. Чар рідної мови у звуках маминої пісні.

4. Неньчина пісня в душі у кожного.

5. Бережи скарб маминої пісні.

— Додаткові завдання

1. Виділіть префікси у словах: переспівала, наспів, засівав.

2. Розберіть за будовою слово виростали.

ТАРАС ШЕВЧЕНКО

На співучій землі України народився великий син її — Тарас Шевченко.

З ранніх літ вслухався він у мамину пісню, у казки. Прислухався до співу мандрівних кобзарів. Та й сам дуже любив співати.

Малим хлопчиком залишився Тарас круглим сиротою. А мамині пісні дзвеніли у пам’яті. Вони викликали найщасливіші спомини дитинства.

Свою першу книжку назвав Тарас Шевченко «Кобзарем», бо звуки кобзи для нього були найдорожчими.

Наприкінці нелегкого життя поет написав для дітей рідної землі «Буквар».

(З «Букваря»)

— Словникова робота

Пояснення лексичного значення слів і словосполучень: на співучій землі України, великий син, вслухався, мандрівних кобзарів, круглим сиротою, викликали найщасливіші спомини, нелегкого життя, «Кобзар», «Буквар».

Пояснення граматичного значення слів: на співучій, ранніх, вслухався, дзвеніли, в пам’яті, найщасливіші, спомини, найдорожчими.

— Аналіз тексту за запитаннями

Хто народився на співучій землі України?

До чого прислухався Шевченко з ранніх літ?

Коли хлопчик залишився круглим сиротою?

Які найщасливіші спомини залишилися з дитинства?

Як назвав Тарас Григорович Шевченко свою першу книгу?

А яку книгу він написав для дітей наприкінці життя?

— Вірш на допомогу аналізу

Не цурайтесь того слова,

Що мати співала,

Як малого повивала,

З малим розмовляла.

(Т. Шевченко)

— Орієнтовний план переказу

1. Великий син України.

2. Любов Шевченка до української пісні.

3. Сирота з дитинства.

4. Перша книжка поета— «Кобзар».

5. «Буквар» Т. Г. Шевченка.

— Додаткове завдання

Зробіть звуко-буквений аналіз слів: ранніх, сиротою, дзвеніли, свою, життя.

ІВАН ФРАНКО

Велетнем праці називають видатного українського письменника й поета Івана Франка.

Потребу невпинно трудитися щодня виніс він з батькової кузні.

Саме тому Іван Франко залишив нам, нащадкам, величезний спадок — повісті та оповідання, казки і притчі, вірші й легенди.

Великий трудар дуже любив дітей. Він створив для них багато захоплюючих казок і віршів.

(З «Букваря»)

— Словникова робота

Пояснення лексичного значення слів і словосполучень: велетнем праці, письменника й поета, щодня, невпинно, з батькової кузні, нащадкам, притчі, легенди.

Пояснення граматичного значення слів: велетнем, письменника, Івана Франка, щодня, невпинно, нащадкам, спадок, притчі, легенди, створив.

Пояснення вживання розділових знаків.

— Аналіз тексту за запитаннями

Кого називають велетнем праці?

Звідки виніс Іван Франко потребу трудитися щодня та невпинно?

Що він залишив у спадок нащадкам?

Що створив письменник для дітей?

— Вірш на допомогу аналізу

Плакала киця на кухні,

Аж їй очиці попухли.

«Чого ти, киценько, плачеш,

Їсти чи питоньки хочеш? »

«Ні їсти, ні пити не хочу,

З тяжкої образи я плачу:

Сам кухар сметанку злизав,

На мене, кицюню, сказав».

(І. Франко)

— Орієнтовний план переказу

1. Велетень праці.

2. Батькова кузня — школа працьовитості.

3. Спадок письменника.

4. Любов І. Франка до дітей.

— Додаткові завдання

1. Зробіть звуко-буквений аналіз слів: називають, українського, нащадкам, захоплюючих.

2. Доберіть синоніми до слів: трудар, захоплюючих.

ГОПАК

На Дніпрі були колись кам’яні пороги. За тими порогами була козацька Січ. Того й Запорозька. Це була вільна республіка. Запорозька Січ боронила нашу землю від ворогів. Тут були свої школи, церкви, свої музики.

Запорозькі козаки були освічені та відважні.

Гартували вони себе в навчальних змаганнях. Козаки брали списи, шаблі, топірці й під музику виконували рухливі вправи. Вони махали шаблями, виважували списа, цілились топірцями. Робили стрибки і відскакували від замаху. Ці змагання називалися «гопак».

(З букваря «Материнка»)

— Словникова робота

Пояснення лексичного значення слів і словосполучень: кам’яні пороги, козацька Січ, боронила, освічені, відважні, списи, топірці, виважували списа.

Пояснення граматичного значення слів: кам’яні, Січ, Запорозька, республіка, змаганнях, відважні, топірці, списи, відскакували, гопак.

Пояснення вживання розділових знаків.

— Аналіз тексту за запитаннями

Де були кам’яні пороги?

Що було за ними?

Від чого боронила нашу землю Запорозька Січ? Які заклади там були?

Якими були запорозькі козаки?

Як вони гартували себе?

Як козаки виконували рухливі вправи?

Як називалися ці змагання?

— Орієнтовний план переказу

1. Запорозька Січ — вільна республіка.

2. Освіченість і відважність козаків.

3. Козацьке змагання під музику.

— Додаткові завдання

1. Зробіть звуко-буквений аналіз слів: кам’яні, свої, змагання, цілились.

2. Розберіть за будовою слова: відскакували, замаху.

УКРАЇНСЬКІ ВАРЕНИКИ

Вареники — одна з найпоширеніших в Україні страв з вареного тіста і начинки.

Для начинки використовували сир, смажену капусту, варену товчену картоплю, мак, калину, вишні та інші ягоди.

У повсякденному меню українського селянина вареники зустрічалися нечасто. Вони були окрасою недільного і святкового столу.

Вареники входили до складу різних трапез на весіллі, хрестинах, поминках. їх варили на толоку й обжинки.

(За Л. Артюх)

— Словникова робота

Пояснення лексичного значення слів і словосполучень: страв, начинка, різних трапез, толоку, обжинки.

Пояснення граматичного значення слів: найпоширеніших, у повсякденному, нечасто.

Пояснення вживання розділових знаків у реченнях з однорідними членами.

— Аналіз тексту за запитаннями

Що таке вареники? Якою була начинка?

Опишіть начинку, використовуючи однорідні члени речення.

Як часто варили вареники? Чим вони були для селян?

До складу яких трапез входили вареники?

— Загадка на допомогу аналізу

Ми в окропі кипіли,

Велику муку терпіли.

Зате нас усі хвалять,

Та не всі варять.

(Вареники.)

— Орієнтовний план переказу

1. Вареники — найпоширеніша страва в Україні.

2. Начинка для вареників.

3. Окраса святкового столу.

— Додаткове завдання

Визначте рід, число та відмінок іменників: капусту, картоплю, калину, вишні.

ПИСАНКИ

У всьому світі відомі українські писанки. Вони беруть свій початок від дуже давніх вірувань.

З тієї хвилини, коли на яйце наносився орнамент, це вже було не просте яйце, а свята писанка. Її розписували тільки у доброму настрої.

Писанка — символ вічного життя, добра й сонця.

За технікою виконання є різні писанки. Деякі виготовляються за допомогою розігрітого воску та писачка. На крапанку віск наносять крапочками. На дряпанці візерунки видряпують.

(Із зб. «Журавлик»)

— Словникова робота

Пояснення лексичного значення слів і словосполучень: відомі, давніх вірувань, наносився орнамент, свята писанка, розписували у доброму настрої, символ вічного життя, писачка.

Пояснення граматичного значення слів: у всьому, орнамент, розписували, життя, видряпують.

— Аналіз тексту за запитаннями

Звідки беруть початок українські писанки?

Коли яйце ставало святою писанкою?

У якому настрої слід розписувати писанки?

Яким символом є писанка?

Як виготовляють крапанки, дряпанки?

Як ще наносять орнаменти на яйця?

Чи розписуєте ви писанки? Як?

— Порівняння на допомогу аналізу

Дівчина, як писанка (дуже красива).

Хата, як писанка (дуже гарна, охайна).

— Орієнтовний план переказу

1. Українські писанки.

2. Не просте яйце, а свята писанка.

3. Символ вічного життя.

4. Різноманітні техніки виконання писанки.

— Додаткове завдання

Розберіть за будовою слово розписували.

ПРОЛІСОК

Немає на світі людей, які б не любили квітів. У кожного є свої улюблені. Але від весняних квітів дух перехоплює в усіх.

Ще сніг лежить, а тут тобі ніжна квіточка голівку свою показує. Та така горда, така стійка! Ну зовсім їй ранній весняний холод не страшний.

Паростками молодої трави і голубими та білими пролісками вкриються лісові галявинки.

(Із журналу)

— Словникова робота

Пояснення лексичного значення слів і словосполучень: улюблені, дух перехоплює, голівку свою показує, горда, стійка, лісові галявинки.

Пояснення граматичного значення слів: немає, улюблені, перехоплює, вкриються.

Пояснення вживання розділових знаків.

— Аналіз тексту за запитаннями

Чи є на світі люди, які не люблять квітів?

А ви любите квіти? Які саме?

Які квіти найбільше люблять люди?

А від яких квітів аж дух перехоплює? Чому?

Про яку квітку говориться в тексті?

Якими словами описує її автор?

Чому він дібрав саме ці прикметники?

— Поетичні рядки на допомогу аналізу

Я — перша квіточка весни,

Я — пролісковий цвіт.

Я пережив зимові сни

І знов родивсь на світ...

І вірю: люблять всі мене,

Як весну золоту,

Бо знають, що зима мине,

Коли я розцвіту.

(М. Познанська)

— Орієнтовний план переказу

1. Усі люди люблять квіти.

2. Горда, стійка квітка.

3. Лісові галявинки ранньою весною.

— Додаткові завдання

1. Випишіть два слова, вжитих у переносному значенні.

2. Зробіть звуко-буквений аналіз слів: свої, улюблені, перехоплює, ранній.

ЩО ТИ НАМ, ВЕСНО, ПРИНЕСЛА?

Весна — найулюбленіша пора дітвори.

Після довгої зимової холоднечі та негоди всім кортить поспілкуватися із живою природою. На власні очі хочеться побачити, як прокльовуються з-під землі ніжні списики зела, босоніж побігати по теплій землиці, погратися у веселі ігри. Цю одвічну радість може подарувати тільки весна.

Першими сповіщають про прихід весни на півдні України своїм посвистом ховрашки. В інших регіонах весну впізнають за співом вівсянки...

(Із зб. «Дванадцять місяців»)

— Словникова робота

Пояснення лексичного значення слів і словосполучень: негоди, кортить, поспілкуватися, власні, прокльовуються, списики зела, одвічну, сповіщали, регіонах.

Пояснення граматичного значення слів: найулюбленіша, негоди, прокльовуються, з-під, босоніж, одвічну, України, регіонах.

— Аналіз тексту за запитаннями

Яка пора року є найулюбленішою для дітвори?

Чого кортить усім після зимової холоднечі?

Що хочеться побачити на власні очі?

Що може подарувати одвічну радість?

Хто першим сповіщає про прихід весни на півдні України?

А хто першим співає в інших регіонах України?

— Загадка на допомогу аналізу

Я найперша квітка в гаю,

Синім цвітом зацвітаю.

Відгадайте, що за квітка,

Бо мене не стане влітку.

(Пролісок.)

— Орієнтовний план переказу

1. Весна — найулюбленіша пора дітвори.

2. Спілкування з весною.

3. Перше повідомлення про прихід весни.

— Додаткові завдання

1. Перевірте написання букв на позначення ненаголошених голосних у словах: весна, землицею.

2. Зробіть звуко-буквений аналіз слів: тільки, своїм.

ШПАК ПРИЛЕТІВ

Був тихий весняний ранок. Ще не зійшло сонце. Небо на сході стало рожевим.

На голій гілочці клена заспівав шпак. Він тільки прилетів з теплого краю. Птах знайшов свою шпаківню. Він радісно заспівав.

Спів шпака почув горобець. Він спав під стріхою в теплому кубельці. Йому не хотілося рано вставати.

Він розбудив горобчиху:

— Шпак прилетів. За ним не встигнеш роздобути їжу.

Горобчиха зітхнула й відповіла:

— Спасибі шпакові, що будитиме нас.

(За В. Сухомлинським)

— Словникова робота

Пояснення лексичного значення слів і словосполучень: на сході, з теплого краю, кубельці, під стріхою, роздобути.

Пояснення граматичного значення слів: весняний, біля неї, не хотілося, не встигнеш, в сусідньому, горобчиха, зітхнула, будитиме.

— Аналіз тексту за запитаннями

Яким був весняний ранок?

Чи зійшло вже сонце? Якого кольору було небо?

Хто заспівав на голій гілочці клена?

Звідки прилетів шпак? Що він знайшов?

Хто почув спів шпака?

Чи любив горобчик рано вставати? Чим ще він був незадоволений?

Чому йому доведеться тепер рано вставати?

Чому зраділа горобчиха?

Визначте жанр цього тексту. Доведіть свою думку.

— Загадка на допомогу аналізу

У садочку понад тином

я зробив йому хатину.

Він навколо обдивився,

заспівав і оселився.

(Шпак.)

Я весь день ловлю жучків,

їм комашок, черв’ячків,

Зимувать не відлітаю,

під стріхою проживаю.

Цвірінь-цвірінь! Молодець,

я бувалий ... (горобець).

— Орієнтовний план переказу

1. Тихий весняний ранок.

2. Спів шпака.

3. Горобець прокинувся.

4. Розчарування горобця.

5. Подяка горобчихи.

— Додаткові завдання

1. Доберіть синоніми до слова розбудити.

2. Доберіть споріднені слова до слова прилетів. Виділіть корінь.

БДЖІЛКА

Виручив Василько з біди бджілку. Бджілка хотіла напитися і впала в бочку з водою. Василько кинув на воду листочок. Вилізла на нього бджілка. Обсушила крильця і полетіла.

Покликала мама Василька вечеряти. Поставила на стіл молоко, мед, хліба нарізала.

Мама сказала, що меду назбирала врятована бджілка. Хлопчик здивувався. Хіба одна бджілка могла назбирати стільки меду? «А вона всім бджілкам розповіла, от вони й постаралися», — пояснила мама.

Добра звістка швидко по світу лине.

(За В. Дубом)

— Словникова робота

Пояснення лексичного значення слів: назбирала, постаралися, звістка, лине.

Пояснення граматичного значення слів: впала, на нього, обсушила, полетіла, вечеряти, назбирала, розповіла, звістка.

— Аналіз тексту за запитаннями

Що трапилося з бджілкою?

Як вчинив Василько?

Чи врятував він бджілку?

Куди покликала Василька мама?

Що вона поставила на стіл?

Що мама сказала сину?

Чому Василько здивувався?

Що відповіла мама на це здивування?

Яке прислів’я зустрілось у тексті? Поясніть його зміст.

— Народні прикмети на допомогу аналізу

Рано вилетіли бджоли — буде гарна весна.

Якщо загули бджоли над горобиною — скоро скінчиться весна.

Бджоли вранці бавляться — буде погожий день.

Сидять бджоли і сильно гудуть — на дощ.

— Орієнтовний план переказу

1. Василько допоміг бджілці.

2. Вечеря.

3. Розмова мами із сином.

4. Добра звістка.

— Додаткові завдання

1. Доберіть синоніми до слів: вилізла, розповіла.

2. Виділіть префікси у словах: напитися, обсушила, поставила, постаралися.

3. Доберіть і запишіть споріднені слова до слова мед.

БДЖОЛИ

Бджола в Україні здавна вважалася святим створінням. Було великим гріхом убити бджолу. Навіть остерігалися казати, що «комахи поздихали», а лише «згинули» чи «вимерли».

Такою шаною бджоли користувалися через їхню працьовитість і велику користь.

Крім цінних їстівних та лікувальних продуктів — меду, воску, прополісу, маткового молочка, крилаті трудівниці ще й опилюють дерева та квіти.

Виносити вулики слід не пізніше народного свята Теплого Олексія. Воно припадає на 30 березня.

— Словникова робота

Пояснення лексичного значення слів і словосполучень: бджола вважалася святим створінням, було гріхом, остерігалися, шаною, працьовитість, користь, їстівні, прополісу, маткового молочка, Теплий Олексій.

Пояснення граматичного значення слів і словосполучень: в Україні, вважалася, створінням, працьовитість, їстівних, свято Теплого Олексія, 30 березня.

Пояснення вживання розділових знаків.

— Аналіз тексту за запитаннями

Які комахи вважалися в Україні святим створінням? Чому?

Що було великим гріхом?

Чого остерігалися люди?

За що бджоли користувалися такою шаною?

Яку користь приносять крилаті трудівниці?

Коли слід виносити вулики зі сховищ?

— Загадка на допомогу аналізу

Цілий день вона літає,

Із квіток нектар збирає.

Буде в місті й на селі

Мед солодкий на столі.

(Бджола.)

— Орієнтовний план переказу

1. Бджола — святе створіння.

2. Людська шана до бджіл.

3. Користь людині від бджіл.

4. Час виносити вулики.

— Додаткове завдання

Зробіть звуко-буквений аналіз слів: бджола, шаною, їхню, користь.

ВЕСЕЛА СІМЕЄЧКА

У нас під дахом минулої весни оселилася весела гороб’яча сім’я. Наносили дорослі горобці у гніздо багато пір’їнок, соломинок, прутиків.

Невдовзі вилупилося у гніздечку п’ятеро малесеньких гороб’яток. Носики в них жовті й м’якенькі. А замість пір’ячка в них тільки ріденький пушок.

У гніздечку не вщухав увесь день радісний гамір. Батьки з ранку до вечора у приємних клопотах. Вони готують своїм дітям їжу і навчають розуму.

(З «Букваря»)

— Словникова робота

Пояснення лексичного значення слів і словосполучень: минулої весни, гороб’яча сім’я, прутиків, невдовзі, вилупилося, замість пір’ячка, не вщухав увесь день, у приємних клопотах, навчають розуму, з ранку до вечора.

Пояснення граматичного значення слів: оселилася, гороб’яча сім’я, наносили, пір’їнок, прутиків, невдовзі, замість, увесь, радісний.

— Аналіз тексту за запитаннями

Чия сімейка оселилася під дахом?

Із чого звили гніздечко горобці?

Скільки гороб’яток вилупилося невдовзі? Які вони були?

Що робилось у гніздечку весь день?

Чим були зайняті батьки з ранку до вечора?

Загадка-жарт на допомогу аналізу

Скільки кроків зробить горобець за сім років? (Ніскільки, бо горобець стрибає, а не ходить)

— Орієнтовний план переказу

1. Гніздечко під дахом.

2. П’ятеро маленьких горобенят.

3. Приємні клопоти батьків.

— Додаткові завдання

1. Зробіть звуко-буквений аналіз слів: гороб’яча, пір’їнок, м’якенькі, навчають.

2. Розберіть за будовою слово наносили.

ЖИВІ ПАМ’ЯТНИКИ

У розпалі садіння дерев.

У цій радісній і корисній справі діти не поступаються перед дорослими. Викопують і переносять поснулі деревця в нові місця.

Навесні прокинеться деревце і почне рости людям на радість і користь.

І кожен, хто посадив і виростив деревце, поставив собі за життя чудовий зелений пам’ятник на віки.

(В. Біанкі)

— Словникова робота

Пояснення лексичного значення слів і словосполучень: у розпалі, корисній, не поступаються, поснулі, живий пам’ятник.

Пояснення граматичного значення слів: у розпалі, садіння, не поступаються, поснулі, навесні, прокинеться, радість, користь, за життя, пам’ятник.

— Аналіз тексту за запитаннями

Про яку пору року говорить автор?

Хто садить дерева? Чи поступаються діти перед дорослими?

Яку роботу вони виконують?

Коли прокидаються дерева? Що вони дають людям?

Хто ж ставить собі зелений пам’ятник за життя?

Чи посадив хто-небудь із вас дерево або кущ?

Як ви доглядаєте за зеленими насадженнями?

— Загадки на допомогу аналізу

Літом одягається, а на зиму одежі цурається.

(Дерево.)

Літом у шубі, зимою у шапці.

(Дерево.)

У вінку зеленолистім,

У червоному намисті

Видивляється у воду

На свою хорошу вроду.

(Калина.)

— Орієнтовний план переказу

1. Садіння дерев навесні.

2. Діти допомагають дорослим.

3. Деревце росте на радість людям.

4. Пам’ятник на віки.

— Додаткове завдання

Зробіть звуко-буквений аналіз слів: садіння, викопують.

У НОВІЙ ШКОЛІ

Переїхала Нюра в інший район міста. Стала ходити до нової школи.

Якось на перерві підійшла до неї однокласниця Галя і питає:

— Ти ще ні з ким не дружиш?

Нюра відповіла, що не дружить. Тоді Галя перебрала майже всіх дівчат класу. Виявилося, що вони всі погані. Лише про себе нічого не сказала.

Вислухала це Нюра і сказала:

— З ким я дружитиму, ще не знаю. Зате знаю, з ким мені не треба дружити.

(За О. Буценем)

— Словникова робота

Пояснення лексичного значення слів і словосполучень: переїхала, в інший район, виявилося, перебрала, з ким не треба дружити.

Пояснення граматичного значення слів: переїхала, район, до неї, ні з ким, виявилося, зате, не треба.

— Аналіз тексту за запитаннями

Куди переїхала Нюра?

Хто підійшов до Нюри на великій перерві?

Що Галя розповіла дівчинці про однокласниць?

Який висновок зробила Нюра?

Чи зрозуміла вона, чому з Галею дружити не треба?

— Прислів’я на допомогу аналізу

Яку дружбу заведеш, таке й життя поведеш.

З добрим дружись, з лихим стережись.

В хорошій компанії розуму наберешся, а в поганій — загубиш.

— Орієнтовний план переказу

1. Нюра переїхала до нової квартири.

2. Знайомство з Галею.

3. З ким не треба дружити.

— Додаткові завдання

1. Яким словом можна замінити в тексті слово перебрала?

2. Виділіть префікс у словах: переїхала, підійшла.

ЯК ПЕТРИК РОЗГНІВАВСЯ

Маленькому Петрикові п’ять років. Тато розповів йому про подвиг воїна в роки війни з фашистами. Воїн був тяжко поранений, та не кинув зброї.

Одного разу Петрик пішов на берег ставка. Він відрізав гілочку бузини, щоб зробити сопілку. І порізав палець. Стало боляче. Потекли сльози.

Та раптом він пригадав подвиг воїна і йому стало соромно. Він розгнівався сам на себе. Від гніву очі перестали плакати. І палець вже не болів.

(За В. Сухомлинським)

— Словникова робота

Пояснення лексичного значення слів і словосполучень: подвиг, тяжко поранений, не кинув зброї, розгнівався сам на себе.

Пояснення граматичного значення слів: розповів, подвиг, поранений, потекли, не болів, не кинув.

Пояснення вживання розділових знаків.

— Аналіз тексту за запитаннями

Скільки років було Петрикові?

Про що розповів йому тато?

Що саме він розповів про воїна?

Куди пішов Петрик одного разу?

Що він зробив собі з гілочки бузини?

Від чого хлопчикові стало боляче?

Що він раптом пригадав?

Чому Петрик розгнівався сам на себе?

Чи болів у нього тепер палець?

— Прислів’я на допомогу аналізу

За науку — цілуй батька й матір у руку.

— Орієнтовний план переказу

1. Розповідь тата про подвиг воїна.

2. Випадок на березі ставка.

3. Петрику стало соромно.

— Додаткові завдання

1. Доберіть синоніми до слова розповів.

2. Виділіть префікс у словах: розповів, відрізав, зробити, пригадав.

ПРО ЩО ДУМАЛА МАРІЙКА

Діти грали в піжмурки. Заховалася дівчинка Марійка під вербою й чекає. Шукає хлопчик Коля. Ось він знайшов Ларису, Петрика...

Бігають діти і сміються. А Марійки ніхто не шукає. Прикро стало їй. Дівчинка подумала: «Стоятиму під вербою цілий рік. Стану тоненькою вербичкою. Ніхто не знайде мене і всі сумуватимуть». З її очей на траву впало дві сльозини.

У цей час хтось доторкнувся до Марійчиної руки. Коля таки шукав її і знайшов.

(За В. Сухомлинським)

— Словникова робота

Пояснення лексичного значення слів: в піжмурки, чекає, прикро.

Пояснення граматичного значення слів: піжмурки, чекає, ніхто.

Пояснення написання власних імен.

Пояснення вживання розділових знаків.

— Аналіз тексту за запитаннями

У яку гру гралися діти?

Куди заховалася Марійка?

Чи довго дівчинка чекала, поки її знайдуть?

Про що вона думала, стоячи під вербою?

Чому з її очей капали сльози?

Хто доторкнувся до Марійчиної руки?

Чи шукав насправді Коля дівчинку?

— Загадка на допомогу аналізу

Заблудилась в верболозі,

Дні і ночі ронить сльози.

(Плакуча верба.)

— Орієнтовний план переказу

1. Марійка під вербою.

2. Сумні думки дівчинки.

3. Коля знайшов Марійку.

— Додаткові завдання

1. Зробіть звуко-буквений аналіз слів: бігають, сміються, шукає, її.

2. Доберіть споріднені слова до слова шукає. Виділіть у цих словах корінь.

МУДРА КИЦЬКА

На столі стояв кухлик з молоком. Кицька його побачила. Схотілося їй молочка. Скочила на стіл — та до кухлика.

Аж тут лихо: голова в кухлик не влазить. А язиком до нього кицька не сягне.

Скоро кицька зміркувала, що їй робити. Вона почала вмочати лапку в молоко й обсмоктувати її. Умочить лапку, обсмокче з неї молоко й знову вмокає.

Так і застали її над кухликом, коли вона добувала з нього молоко.

(За Б. Грінченком)

— Словникова робота

Пояснення лексичного значення слів: кухлик, не сягне, вмочати.

Пояснення граматичного значення слів: схотілося, скочила, не влазить, не сягне, вмочати, обсмоктувати.

Пояснення вживання розділових знаків.

— Аналіз тексту за запитаннями

Що побачила кішка на столі?

Чи хотілося їй молока?

Чи змогла кішка напитися молока?

Яким чином вона це зробила?

Коли її побачили господарі?

Як ви гадаєте, чи можна назвати кицьку розумною?

Яка головна думка тексту?

— Загадки на допомогу аналізу

Має вуса, пишний хвіст і чудову звичку:

Спершу добре він поїсть, після — вмиє личко.

(Кіт.)

У нашої бабусі

Сидить звір у кожусі.

Біля пічки гріється,

Без водички миється.

(Кіт.)

— Орієнтовний план переказу

1. Кицька вирішила випити молочка.

2. Язиком молоко не дістати.

3. Розумна кицька знайшла вихід.

4. Кицьку застали над кухликом.

— Додаткові завдання

1. Зробіть звуко-буквений аналіз слів: стояв, язиком, її, вмочає.

2. Доберіть синоніми до слів: зміркувала, добувала.

ЛИСИЧКА-СЕСТРИЧКА

У лисички зубоньки гострі, мордочка тоненька. Вушка в неї на маківці, хвостик довгенький, кожушок тепленький.

Добре лисичка прибрана: шерсть пухнаста, золотиста. На грудях у неї жилет, а на шиї — біленький комірець.

Ходить лисиця тихесенько, до землі пригинається, ніби вклоняється. Свій пухнастий хвіст лисичка носить обережно. Дивиться вона ласкаво, усміхається, зубки білі показує.

Риє нори розумниця глибокі. Багато ходів у них і виходів. Комори є і спаленьки. М’якою травичкою підлоги встелені.

(К. Ушинський)

— Словникова робота

Пояснення лексичного значення слів і словосполучень: зубоньки гострі, вушка в неї на маківці, прибрана, на шиї комірець, пригинається, спаленьки, підлоги встелені.

Пояснення граматичного значення слів: вушка, в неї, на маківці, пригинається, вклоняється, усміхається, встелені.

Пояснення вживання розділових знаків.

— Аналіз тексту за запитаннями

Який зовнішній вигляд має лисичка?

Як вона прибрана?

Як ходить лисичка? Як дивиться?

Як вона носить свій хвіст?

Які нори риє розумниця?

Що є в лисячій норі?

Який характер у лисички в казках?

Визначте тип цього тексту.

— Прислів’я на допомогу аналізу

Дивиться лисицею, а думає вовком.

Лисиця хвостом сліди замітає.

Друг пізнається в біді.

— Орієнтовний план переказу

1. Зовнішній вигляд лисички.

2. Вбрання лисички.

3. Рухи лисиці.

4. Лисяча нора.

— Додаткове завдання

Доберіть синоніми до слова прибрана.

ЯК КОТОВІ СОРОМНО СТАЛО

Вийшов кіт на поріг.

Раптом чує — горобці зацвірінькали. Притих кіт і насторожився.

Тихенько почав пробиратися до паркана. А там сидять горобці.

Підповз аж до паркана та як стрибне. Хотів горобця схопити. А горобчик пурх — та й утік.

Кіт перестрибнув через паркан та й упав у калюжу. Вискочив мокрий і брудний.

Іде кіт додому. А горобці позліталися з усього подвір’я. Літають над невдахою і цвірінькають. То вони сміються з кота.

(За В. Сухомлинським)

— Словникова робота

Пояснення лексичного значення слів: притих, пробиратися, підповз, схопити, утік, до паркана, невдахою.

Пояснення граматичного значення слів: притих, пробиратися, пурх, до паркана, калюжу, невдахою, підповз, з усього, подвір’я.

— Аналіз тексту за запитаннями

Куди вийшов кіт?

Що він раптом почув?

Куди він став тихенько пробиратися?

Кого він хотів схопити?

Як вчинив горобчик?

Куди впав кіт?

Яким він вискочив з калюжі?

Куди пішов присоромлений кіт?

А як вчинили горобці, побачивши невдаху?

— Орієнтовний план переказу

1. Кіт на порозі.

2. Кіт підбирається до горобців.

3. Горобчик утік.

4. Кіт у калюжі.

5. Горобці сміються з кота.

— Додаткові завдання

1. Виділіть префікси у словах: притих, пробиратися, підповз, схопити, перелетів.

2. Випишіть слова з апострофом.

ДРІЗД ТА ГОЛУБ

(казка)

Якось голуб став просити дрозда, щоб той навчив його гніздо мостити.

Погодився дрізд. Він поклав декілька гілочок. Голуб сів на них і вуркоче:

— Знаю, знаю...

Розгнівався дрізд та й каже:

— Коли знаєш, то навіщо просиш?

І полетів собі геть.

А голуб зовсім не вмів гніздо мостити. Ото скільки дрізд йому допоміг, таке гніздо в нього й лишилося назавжди.

— Словникова робота

Пояснення лексичного значення слів і словосполучень: став просити, гніздо мостити, погодився, поклав декілька гілочок, вуркоче, розгнівався.

Пояснення граматичного значення слів: якось, навчив, погодився, поклав, розгнівався, допоміг.

Пояснення вживання розділових знаків.

— Аналіз тексту за запитаннями

Про що голуб просив дрозда?

Чи допоміг дрізд?

Чому дрізд розгнівався? Що він відповів?

Яким назавжди лишилося гніздо в голуба?

— Прислів’я на допомогу аналізу

Добре того вчити, хто хоче все знати.

Хто багато робить, той багато знає.

— Орієнтовний план переказу

1. Прохання голуба.

2. Допомога дрозда.

3. Гнів дрозда.

4. Недобудоване гніздо голуба.

— Додаткові завдання

1. Зробіть звуко-буквений аналіз слів: декілька, знаєш, навіщо.

2. Виділіть префікс у словах: навчив, поклав, розгнівався, допоміг.

ВІВЦЯ ТА ВОВК

(українська народна казка)

Ішла вівця на пасовисько і зустрілася з вовком. Вовк сказав, що хоче її зараз з’їсти.

Вівця не заперечувала. Вона запропонувала перед їжею добре помитися. Вовк погодився.

Хитра вівця привела вовка до капкана та й каже йому:

— Устроми туди лапу, і там її зараз вимиють.

Вовк устромив лапу в капкан. Тягнув-тягнув назад, але не міг вирватися.

Скоро прийшли із села люди і «помили» вовка по-своєму.

— Словникова робота

Пояснення лексичного значення слів і словосполучень: пасовисько, не заперечувала, погодився, привела до капкана, «помили» вовка по-своєму.

Пояснення граматичного значення слів: пасовисько, з’їсти, заперечувала, устроми, зараз, тягнув-тягнув, назад, по-своєму.

— Аналіз тексту за запитаннями

Куди йшла та з ким зустрілася вівця?

Що сказав вівці вовк? Що відповіла йому вівця?

Як вівця перехитрила вовка?

Чим усе закінчилося?

— Прислів’я на допомогу аналізу

Бере вовк, та й вовка візьмуть.

На те й голова, щоб у ній розум був.

— Орієнтовний план переказу

1. Зустріч вівці з вовком.

2. Порада вівці.

3. Вовк у капкані.

4. Люди «помили» вовка.

— Додаткове завдання

Доберіть синоніми до слів: довідався, мандрує.

ВІНОЧОК

Коли цвітуть ромашки й волошки, дівчатка люблять ходити в поле. Нарвуть квітів та й плетуть собі віночки. То ромашку завивають, то волошку.

А яка гарна дівчина у віночку! Так личить до дівочого виду синій, жовтий, білий колір. А в очах небо ясніє.

Першого вересня вся школа проводжає першокласників на перший урок. Тоді старшенькі хлопець і дівчина тримають угорі віночок із колосків жита й пшениці. Він перев’язаний жовтими й синіми стрічками.

(З букваря «Материнка»)

— Словникова робота

Пояснення лексичного значення слів і словосполучень: завивають, личить, до дівочого виду, в очах небо ясніє, проводжає.

Пояснення граматичного значення слів: волошки, нарвуть, завивають, проводжає, першокласників, тримають, угорі, віночок.

Пояснення вживання розділових знаків.

— Аналіз тексту за запитаннями

Коли дівчатка люблять ходити в поле?

З яких квіток вони звивають віночок?

Чи гарна дівчина у віночку?

Які кольори личать до дівочого виду?

Який віночок можна сплести до першого вересня?

Для чого? Що він символізує?

— Загадка на допомогу аналізу

Синьоока ця заброда

В полі водить хороводи.

Де вона вінки спліта,

Пшениці рідкі й жита.

(Волошка.)

— Орієнтовний план переказу

1. Дівчата плетуть віночки.

2. Прикраса для дівчинки.

3. Віночок із колосків першого вересня.

— Додаткове завдання

Зробіть звуко-буквений аналіз слів: ясніє, проводжає, тримають.

ХЛІБ

Дід Харитон попросив Михайлика принести з магазину хліб.

Хлопчик швидко повернувся. Дідусеві він купив хліба. А собі купив халви. Він дуже любив халву. Без хліба думав обійтися.

Два дні їв Михайлик халву. А на третій день попросив у дідуся хліба хоч шматочок.

Зрозумів Михайлик, що більше двох днів не зможе витримати без хліба.

(За І. Січовиком)

— Словникова робота

Пояснення лексичного значення слів: обійтися, шматочок, зрозумів.

Пояснення граматичного значення слів: принести, швидко, обійтися, шматочок, двох.

Пояснення вживання великої букви в іменах людей.

— Аналіз тексту за запитаннями

З яким проханням звернувся дідусь до Михайлика?

Що купив Михайлик дідусеві, а що собі? Чому?

Скільки днів зміг витримати Михайлик без хліба?

Що він зробив?

Який висновок можна зробити, прочитавши текст?

— Загадка на допомогу аналізу

Б’ють мене ціпами,

Ріжуть мене ножами;

За те мене отак гублять,

Бо всі мене дуже люблять.

(Хліб.)

— Орієнтовний план переказу

1. Прохання діда Харитона.

2. Смачна халва.

3. Два дні без хліба.

4. Висновок.

— Додаткові завдання

1. Зробіть звуко-буквений аналіз слів: любив, обійтися, їв, дідуся.

2. Випишіть із тексту три слова з префіксами. Виділіть префікси.

ЗОЛОТИЙ ХЛІБ

Принесли хліб. На столі поклали. Пахучий, теплий ще. Зі шкоринкою золотавою. Це від вогню позолота в нього. Та не тільки від вогню. Золоте зерно на борошно змелене. А зерно в золотому колоссі на стеблі золоченім гойдалося, срібною росою вмивалося. Золоте проміння в себе увібрало. Від сонця позолота в хліба. Та чи тільки від нього?

Золоті роботящі руки зерно в ріллю посіяли...

Лежить на столі хліб теплий, пахучий. Лежить ясний, як сонечко.

(Т. Коломієць)

— Аналіз тексту за запитаннями

Який хліб поклали на стіл?

Від чого у хліба золотава шкоринка?

Що говорить автор про колосся, стебло?

Якою росою вмивалося зерно?

Що в тексті говориться про руки?

— Вірші на допомогу аналізу

Хлібороби

Хлібороб в пшеничнім полі

Нам вирощує врожай.

Пшениці шумлять на волі,

Де початок їм, де край?

А їсте ви паляницю,

Калачі смачні їсте —

Не забудьте уклонитись

Хліборобові за те.

(М. Познанська)

Пахне хліб, як тепло пахне хліб!

Любов’ю трударів і радістю земною,

І сонцем, що всміхається весною,

І щастям наших неповторних діб —

Духмяно пахне хліб!

(П. Воронько)

— Прислів’я на допомогу аналізу

Хліб — народне добро, бережи його!

— Орієнтовний план переказу

1. На стіл поклали хліб.

2. Від чого в хліба позолота.

3. Золоті руки.

ЧОМУ МАМА ТАК ХВАЛИТЬ?

Пішла мама на роботу, а вдома залишилася шестилітня дівчинка Люда. Мама сказала, щоб вона курей нагодувала, квіти полила.

Люда це зробила і вирішила ще й борщ зварити. Мама прийде з роботи втомлена, хай відпочине.

Зварила дівчинка борщу, покуштувала. Борщ несмачний.

Прийшла мама з роботи. Насипала борщу, їсть і хвалить:

— Ой смачного ж ти борщу зварила, дочко.

Люді ніяково слухати ці слова. Думає Люда: «Чому ж мама так хвалить? »

(В. Сухомлинський)

— Словникова робота

Пояснення лексичного значення слів: несмачний, насипала, ніяково.

Пояснення граматичного значення слів: вдома, шестилітня, втомлена, відпочине, несмачний, насипала.

Пояснення вживання розділових знаків.

— Аналіз тексту за запитаннями

Скільки років було Люді?

Куди пішла мама?

Що мама сказала зробити Люді?

Що ще вирішила зробити дівчинка?

Яким видався борщ?

Чи похвалила мама дочку за борщ?

Чи з радістю слухала Люда похвалу? Чому?

За що ж мама хвалила дівчинку?

— Загадка на допомогу аналізу

Найрідніша, наймиліша,

Всіх вона нас пестить, тішить,

Завжди скрізь буває з нами.

Відгадайте, хто це?.. (Мама.)

— Орієнтовний план переказу

1. Завдання шестилітній дочці.

2. Люда вирішила зварити борщ.

3. Несмачний борщ.

4. Мамина похвала.

5. За що мама хвалить?

— Додаткові завдання

1. Виділіть префікси у словах: сказала, зробила, попросила, прийшла.

2. Зробіть звуко-буквений аналіз слів: борщ, їсть, ніяково, думає.

ЯК ЗЛЯКАВСЯ ЮРКО

Увечері мама послала Юрка в сад принести яблук.

Юрко пішов у сад. Заліз на яблуню. Нарвав соковитих фруктів. Раптом він побачив під деревом щось кругле й чорне, мов клубочок.

Нахилився хлопчик. Доторкнувся до нього рукою, а він колючий. Злякався Юрко, аж скрикнув. Випустив з рук яблука й побіг додому.

Розповів мамі, а мама засміялась:

— Та то ж їжак!

(За В. Сухомлинським)

— Словникова робота

Пояснення лексичного значення слів: заліз, доторкнувся, засміялась.

Пояснення граматичного значення слів: увечері, принести, заліз, нарвав, до нього, додому, розповів.

Пояснення вживання розділових знаків.

— Аналіз тексту за запитаннями

Куди мама послала Юрка увечері?

Куди заліз хлопчик, щоб нарвати яблук?

Що він побачив під яблунею?

Що далі вчинив Юрко?

Куди він побіг після цього?

Про що він розповів мамі?

Якою була реакція мами на розповідь сина?

— Загадки на допомогу аналізу

Одне — рум’яне,

друге — зелене

лице у мене.

Влітку і взимку

ковтають слинку

Всі через мене. Хто я?

(Яблуко.)

Колючий клубочок

Прибіг у садочок.

(Їжак.)

Ніс, як у свинки,

Та колючі щетинки.

(Їжак.)

— Орієнтовний план переказу

1. Мамине доручення.

2. Чорний клубочок під яблунею.

3. Юрко злякався.

4. Розмова з мамою.

— Додаткові завдання

1. Доберіть споріднені слова до слова нахилився.

2. Випишіть три слова з префіксами. Виділіть префікси.

3. Зробіть звуко-буквений аналіз слів: яблуко, Юрко, засміялась.

ЇЖАКОВА РАЙДУГА

Вийшов з лісу їжак лугом-полем побродити.

А тут раптом дощ припустив. Наче з відра линув. Справжня тобі злива.

їжачкові нікуди дітись. Згорнувся клубочком і принишк. Треба якось перечекати.

Та раптовий дощ як з’явився — так і скінчився. Сонце в небі заграло. Ще яскравішим стало.

А на їжакових голках дощинки так і лишились. А в тих краплях райдуга спалахнула. Всіма кольорами грає, переливається. Іде їжак — райдугу несе.

(За М. Сингаївським)

— Словникова робота

Пояснення лексичного значення слів і словосполучень: лугом-полем, припустив, згорнувся, принишк, перебути, райдуга спалахнула.

Пояснення граматичного значення слів: лугом-полем, побродити, припустив, справжня, згорнувся, принишк, перечекати, скінчився, переливається.

Пояснення вживання розділових знаків.

— Аналіз тексту за запитаннями

Звідки вийшов їжак побродити?

Що застало його в дорозі?

Як заховався їжачок?

Де залишилися краплинки дощу?

Що вони утворили на сонці?

Чи залишилась райдуга на їжачкових голках?

Як ще називають райдугу?

Чи можна справді спіймати веселку?

А де її можна побачити?

Скільки кольорів вона має?

— Загадка на допомогу аналізу

Котиться клубочок

Зовсім без ниточок,

Замість ниточок —

Триста голочок.

(Їжак.)

— Орієнтовний план переказу

1. їжак на прогулянці.

2. Злива.

3. Їжачок заховався.

4. Дощ скінчився.

5. Райдуга на голках.

— Додаткове завдання

Розберіть за будовою слова: дощинки, вийшов, голках.

РІЧЧИНА ХВОРОБА

Спека висмоктала з річки воду. Вона стала мілкою і захаращеною. На тому місці, звідки вода відійшла, чого тільки не валялося!

Ніколи Сергійко не бачив річку такою непривабливою. Соромно стало йому за хлопців, за себе, за всіх. Хлопчику здалося, що річка хвора, стогне і просить вилікувати її.

Сергійко негайно взявся за роботу. Побачили це друзі і поспішили на допомогу. Річчина хвороба була вилікувана.

(За В. Струтинським)

— Словникова робота

Пояснення лексичного значення слів: спека, висмоктала, відійшла, не валялося, непривабливою, негайно, взявся.

Пояснення граматичного значення слів: спека, звідки, не валялося, не бачив, непривабливою, негайно, взявся.

Пояснення вживання розділових знаків.

— Аналіз тексту за запитаннями

Чому річка стала мілкою?

На яку хворобу вона захворіла?

Чи можна поставити такий діагноз: «людська байдужість»?

Хто з «лікарів» першим вирішив допомогти річці?

Хто допоміг Сергійкові?

Чи не з’явилось у когось із вас бажання стати лікарем природи?

Як ви можете допомогти природі?

Які річки є у вашій місцевості?

— Загадка на допомогу аналізу

Не кінь, а біжить, не ліс, а шумить.

(Річка.)

— Орієнтовний план переказу

1. Спека висушила річку.

2. Сергійків сором.

3. Діти вилікували річку.

— Додаткові завдання

1. Виділіть префікси у словах: висмоктала, відійшла, вилікувати.

2. Зробіть звуко-буквений аналіз слів: такою, її, взявся.

БІЛКА У ЧОВНІ

Рибалка ставив ятері на залитих повінню лугах. Він тихенько плив на човні поміж кущами.

На одному з кущів рибалка запримітив якийсь дивовижний рудий гриб.

Раптом цей гриб плигнув прямо в човен. Він побачив, що це мокра білочка.

Рибалка довіз її до берега. Білка одразу виплигнула із човна і пострибала в ліс.

(За В. Біанкі)

— Словникова робота

Пояснення лексичного значення слів і словосполучень: ятері, залитих повінню, запримітив, дивовижний гриб, плигнув.

Пояснення граматичного значення слів: ятері, повінню, тихенько, плив, поміж, запримітив, дивовижний, плигнув, довіз, виплигнула.

— Аналіз тексту за запитаннями

Де рибалка ставив ятері?

Що він запримітив на кущі?

Що йому здалося?

Хто це був насправді?

Що зробила білка?

Куди рибалка довіз білку?

Куди пострибала білка?

— Загадка на допомогу аналізу

Пухова руденька шуба,

Хвіст у неї, як мітла,

Із сосни стриба на дуба.

А сама на зріст мала.

(Білка.)

— Орієнтовний план переказу

1. Рибалка на човні.

2. Дивовижний гриб.

3. Білка в човні.

4. Білка втекла до лісу.

— Додаткові завдання

1. Доберіть синоніми до слова плигнув.

2. Зробіть звуко-буквений аналіз слів: ятері, кущів, якийсь.

НАША ХАТА

Мамина хата в саду. Коло хати — вишні, черешні, яблуні, калина.

Перед вікнами — бузок, барбарис. Під вікнами півники, красоля, півонії, нагідки.

А в саду є проліски, ряст, барвінок.

З весни до осені коло хати ростуть квіти. Барвисті, пахучі. І хата ошатна, і на душі приємно. Наша хата і ми — немов у віночку.

(З букваря «Материнка»)

— Словникова робота

Пояснення лексичного значення слів і словосполучень: бузок, барвисті, ошатна, приємно, немов у віночку.

Пояснення граматичного значення слів: бузок, півонії, нагідки, ряст, осені, ошатна, приємно, немов.

Пояснення вживання розділових знаків.

— Аналіз тексту за запитаннями

Де стоїть мамина хата?

Що росте коло хати?

А що росте перед вікнами?

Які квіти під вікнами?

Які квіти є в саду?

Коли цвітуть квіти коло хати?

Яка мамина хата?

Із чим порівнюється хата?

— Прислів’я та приказки на допомогу аналізу

Своя мазанка ліпша за чужу світлицю.

У веселій хаті веселі люди.

Хата господинею красна.

У хаті в неї, як у віночку, і сама сидить, як квіточка.

— Орієнтовний план переказу

1. Дерева біля маминої хати.

2. Квіти біля вікон.

3. Квіти в саду.

4. Ошатна хата.

— Додаткові завдання

1. Зробіть звуко-буквений аналіз слів: приємно, півонії, ростуть.

2. Розберіть за будовою слово проліски.

ОЛЕНЬ

Олень підійшов до річки напитися. Побачив себе у воді і почав радіти зі своїх рогів. Які вони великі і красиві! А на ноги поглянув і подумав, що вони погані і тонкі.

Раптом вискочив з лісу лев і кинувся на оленя. Олень помчав по чистому полю.

Як прибіг він у ліс, заплутався рогами за гілля. Лев наздогнав оленя і схопив його.

Погані і тонкі ноги рятували оленя. А через красиві роги довелося загинути.

(За Л. Толстим)

— Словникова робота

Пояснення лексичного значення слів і словосполучень: напитися, побачив себе у воді, радіти зі своїх рогів, вискочив, кинувся на оленя, помчав, заплутався за гілля, рятували, довелося загинути.

Пояснення граматичного значення слів: підійшов, зі своїх, вискочив, прибіг, схопив, довелося.

Пояснення вживання розділових знаків.

— Аналіз тексту за запитаннями

Куди підійшов олень?

Що він хотів зробити?

Чим красувався олень?

Що йому не подобалося?

Хто вискочив з лісу?

Куди помчав олень?

Що трапилось у лісі?

Через що довелось оленю загинути?

— Загадка на допомогу аналізу

Пазуристий він, гривастий,

Як збирається напасти,

Рявкне — ох, і лютий рев...

Відгадали? Так, це ... (лев).

— Орієнтовний план переказу

1. Олень біля річки.

2. Лев кинувся на оленя.

3. Загибель через красиві роги.

— Додаткові завдання

1. Доберіть антоніми до слів: великі, красиві, тонкі, погані.

2. Доберіть синоніми до слів: вискочив, помчав.

ПИХАТА ЖАБА

Сподобалося жабі, як журавель співає. Сидить вона в болоті, думає: «Навчуся співати по-журавлиному. Буду не така, як усі жаби. Хай дивується увесь жаб’ячий рід».

І таки навчилася. Розмовляють з нею по-жаб’ячому, а вона відповідає по-журавлиному.

Розгнівалися жаби й дорікають своїй подружці:

— Ти ж така жаба, як і ми. Чого ж не хочеш розмовляти по- жаб’ячому?

Жаба задерла голову й каже:

— А може, у мене виростуть крила, і я полечу, як журавель!..

(В. Сухомлинський)

— Словникова робота

Пояснення лексичного значення слів: розгнівалися, дорікають, задерла.

Пояснення граматичного значення слів: по-журавлиному, не така, увесь, жаб’ячий, по-жаб’ячому, подружці.

Пояснення вживання розділових знаків.

— Аналіз тексту за запитаннями

Як ви розумієте слово «пихата»?

Чому жаби розгнівались на пихату подружку?

Про які крила говорить автор?

За що жабу названо пихатою?

Визначте жанр тексту. Доведіть свою думку.

— Загадки на допомогу аналізу

У зеленому жакеті

репетує в очереті.

(Жаба.)

Хоч і плавати мастак,

а не риба і не рак.

(Жаба.)

Довгі ноги, довгий ніс,

По болоту ходить скрізь,

Хату на хаті має,

Жабам рахунок знає.

(Журавель.)

— Орієнтовний план переказу

1. Що вирішила жаба, слухаючи журавля?

2. Якою мовою стала розмовляти жаба?

3. За що жаби розгнівалися на подружку?

4. Чи виростуть коли-небудь крила у жаби?

— Додаткові завдання

1. Доберіть антоніми до слів: сидить, задерла, розмовляє.

2. Доберіть із тексту споріднені слова до слова навчуся.

ВЕДМІДЬ І МИШКА

(казка)

Спіймав якось ведмідь у своєму барлозі мишу. Почала мишка просити ведмедя:

— Відпусти мене. І я тобі колись у пригоді стану.

Посміявся ведмідь з такої помічниці і відпустив мишку.

Ось одного разу заплутався ведмідь у мисливських тенетах. Рвався, рвався — ніяк не виплутається.

Тут прибігла мишка. Перегризла петлю і допомогла ведмедеві звільнитися.

— Словникова робота

Пояснення лексичного значення слів і словосполучень: спіймав, у своєму барлозі, у пригоді, заплутався, у тенетах, звільнитися.

Пояснення граматичного значення слів: спіймав, у своєму, барлозі, у пригоді, відпустив, мисливських, тенетах, не виплутається.

Пояснення вживання розділових знаків.

— Аналіз тексту за запитаннями

Кого ведмідь спіймав у своєму барлозі?

Що попросила мишка у ведмедя?

Що вона йому пообіцяла?

Чи відпустив ведмідь мишку?

Чи дотримала вона свого слова? Як?

— Прислів’я на допомогу аналізу

У пригоді пізнавай приятеля.

— Загадка на допомогу аналізу

Хоч у нього шуба є,

та як холод настає,

він не їсть тоді, не п’є

і не ходить, не гуляє,

а у лігво спать лягає.

(Ведмідь.)

— Орієнтовний план переказу

1. Спіймав ведмідь мишу.

2. Ведмідь потрапив у біду.

3. Мишка-помічниця.

— Додаткові завдання

1. Зробіть звуко-буквений аналіз слів: якось, своєму, посміявся, такої.

2. Розберіть за будовою слово мишка.