Українська мова. Літературне читання 4 клас - Готуємось до ДПА - Сапун Г., Савчук А. 2022

Варіант 3

1. Прочитай уважно текст.

ПІСНЯ ВЕСНИ

Сидів на сосні дятел. Цюкав гіллячку — стомився. Перепочиває. Коли чує: внизу говорять про нього. Стоять під деревом хлопець і дівчина, його розглядають.

— Трудяга цей дятел, — каже хлопець. — Ні влітку, ні взимку нема від нього порятунку комахам і личинкам. Скрізь знайде.

— Так, — погодилася дівчинка. — Та тільки шкода: співати не вміє. А птах без пісні — що зима без снігу.

Прикро стало дятлові від цих слів! Його навіть за птаха не хочуть вважати. Зажурився бідолаха. Хіба він крил не має? Не літає? Чи дозволяє комахам нищити кору дерев? І от дятел надумав: «Дай-но і я заспіваю».

Вмостився зручніше на гілці, набрав повні груди повітря, розкрив дзьоб... Але замість пісні якийсь противний звук вилетів.

Озирнувся дят(е,и)л, чи ніхто його (не)почув. Начебто ні. Знову (з,с)пробував заспівати. Еге, з такою пісн..ю на люди не з..яви(шся,сся)!     

Засумував птах. А тут ще місяц.. лютий догулює оста(н,нн)і дні. Ось-ось заіскри(ться,цця) снігами бер(е,и)зень, заголубіє в(е,и)сняна ро(з,с)лийвода. Все навколо (за)співає.

Як же дятлові без пісні?

Полетів дятел до синичок-сестричок.

— Навчіть, любі, своєї пісні. Хочу, як усі птахи, співати.

— Невчасно ти прилетів. Кому ж бо охота надголодь співів навчати? — загомоніли вертляві синички. — Прилітай, коли потеплішає. Тоді й навчимо.

Покрутився дятел, до повзика подався. Може, він навчить.

— Ні, — відказав йому повзик, — часу нема. Сам знаєш, скільки йото треба, щоб яку личинку під корою взимку знайти.

Дятел просив і ворону, і пугача, і горобців — всі йому відмовили.

Розлютився дятел. Змахнув головою, цюкнув спересердя старий сучок на сосні, а той як забринить! Аж на весь ліс луна розляглася.

— Що таке? Сучок співає?! Ану, співай!

І заспівав сучок. Дивина! Зрадів дятел. Почав пробувати сухі гілки на сусідніх деревах — теж співають.

На цей незвичайний спів позліталися птахи. Посідали на гілках — слухають, дивуються. А дятел виграє на сучку, наче дріб вибиває на барабані.

— Чуєте, тепер і в мене пісня є! — гордо каже дятел.

— Так хто ж таку пісню слухати стане, — засміялися птахи. — Ні голосу, ні мелодії.

— Зате... вона — перша пісня весни, — відповів догадливий дятел. — А весну всі з нетерпінням чекають. І такій пісні радітимуть.

За Олегом Буценем, 329 слів

https.7/web.archive.org/web/20180925064034/http.7/megaznaika.com.ua/kazka/opovidanya-bucen-pisnya-vesnu/

2. Спиши виділену частину тексту. Устав пропущені букви, апостроф, розкрий дужки.

3. Запиши, де відбувалися події твору.

4. Добери і запиши 3—4 прикметники, які характеризують дятла.

5. Запиши, як ти розумієш ужитий у тексті вислів аж луна розляглася.

6. Випиши з четвертого абзацу тексту по два іменники в кожну колонку таблиці.

7. За змістом розповідного речення побудуй питальне і запиши.

Дятел хотів навчитися співати.

8. Спиши речення. Постав слова, що в дужках, у правильній формі. Постав, де потрібно, кому.

Птахи сидять на (гілка) (слухати) незвичайний спів.

9. Чи корисні дятли? Поясни чому. Склади і напиши про це есе (3—4 речення).