#Щоденні «5». Тексти для слухання НУШ. 4 клас - Лиженко В. І. 2017

8 місяць. Енергія повсюди

Із журналу «Колосок»

Британська мікробіологиня Ліни Маккаскі годувала бактерій Escherichia coli розчином нуги й карамелі з фабричних відходів. Бактерії розщеплювали цукор і виділяли водень. Водень одразу ж спрямовували у паливний елемент, який виробляв електроенергію, достатню для роботи невеликого вентилятора.

Компанія Industrial Nanotech створила особливе термостійке покриття, яке виробляє електроенергію за рахунок різниці температур між стіною будинку і навколишнім середовищем. Ця різниця є завжди, тому її використання економічно вигідне, до того ж, зменшує викид вуглекислого газу в атмосферу.

Як відновлюване джерело енергії лондонські архітектори планують використати «пульс» міста: вібрації, які створює транспорт, і навіть ходу пішоходів можна перетворити на енергію для освітлення вулиць!

Практики-японці вдосконалили попередній спосіб отримання електроенергії та запропонували використовувати турнікети в метро. На одному з вокзалів Токіо пасажири, обертаючи турнікети, виробляють електроенергію.

? Які цікаві джерела енергії знайшли вчені-винахідники?

Сонячна енергія

Із журналу «Колосок»

Сонце — найпотужніше джерело енергії. Перешкодами на шляху використання цього джерела є необхідність великих ділянок для розміщення устаткування, а також залежність потужності сонячного випромінювання від географічної широти та погодних умов.

Безпосереднє перетворення сонячної енергії на електричну відбувається за допомогою сонячних батарей. Цей метод широко застосовується в космічних технологіях, побутових приладах. Країни Євросоюзу активно впроваджують сонячну енергетику в життя. Сонячні батареї не забруднюють довкілля, проте їх виробництво вимагає великих витрат енергії на вирощування монокристалів надчистого кремнію. Відходи, які утворюються після виведення сонячних батарей з експлуатації, важко ліквідовуються і засмічують довкілля. Сонячні батареї можна ефективно застосовувати в домашньому господарстві. Особливо ефективне їхнє використання в районах, де багато сонячних днів, переважає безхмарна погода і є незаселені землі.

ВІТРОВА ЕНЕРГІЯ

Вітрова енергія виробляється з кінетичної* енергії вітру, виникнення якої пов'язано з енергією Сонця. Люди почали використовувати вітер як джерело енергії сотні та тисячі років тому. Вітряки та парусні судна є найкращими прикладами такого застосування. Сучасні вітряні турбіни перетворюють вітрову енергію на електричну. Електроенергія, вироблена таким способом, коштує не значно більше, ніж енергія, вироблена на теплових електростанціях. Вітрові генератори доцільно розміщувати в місцях, де постійно дмуть вітри: на узбережжях морів, великих озер і водосховищ, у степах, передгір'ях та у гірських районах.

? Про які джерела енергії йдеться в тексті?

? Як використовують сонячну та вітрову енергію?

* Кінетична енергія — енергія руху тіла.

Із журналу «Колосок»

Чи задумувалися ви, як часто ми користуємося предметами і речовинами, для виробництва яких потрібна нафта? Щодня! Найпоширеніші матеріали на основі нафти — пластмаси. Зранку ви чистите зуби пластмасовою щіткою, вмикаєте пластмасовий чайник, переглядаєте новини по телевізору з пластмасовим корпусом. Деталі комп'ютера, побутова техніка, меблі, синтетичні тканини та мийні засоби, посуд, світильники, упаковка, спортінвентар — цей перелік речей з різних видів пластмаси можна продовжувати далі. Масове виробництво дрібних пластмасових речей — гребінців, ґудзиків, іграшок — налагодили вже наприкінці XIX століття.

Нафта є також найважливішим джерелом енергії. Вона має високу енергоємність, зручна в транспортуванні, а тому є практично незамінним енергетичним ресурсом. Вона забезпечує енергією транспорт і промисловість, впливає на обороноздатність країни. Завдяки нафті ми не лише швидко пересуваємося на великі відстані, але й маємо тепло, світло і такий бажаний комфорт у наших оселях. А й справді — «чорне золото»!

Тож звідки воно походить? І чи надовго вистачить запасів нафти? Відповідь на друге запитання залежить від відповіді на перше. Популярний прогноз про те, що запасів нафти вистачить ще на 30-50 років, науковці та спеціалісти сприймають по-різному. Одні погоджуються з таким «вироком», інші вважають, що запаси нафти практично невичерпні. Ніхто не знає, скільки є нафти, і досі відсутня загальноприйнята теорія щодо її походження.

? Чому нафту називають «чорним золотом»?

? Як люди використовують нафту?

? Якими альтернативними джерелами енергії можна замінити нафту?

? Якої шкоди завдають довкіллю пластмасові речі?

? Чим люди замінюють пластик?

Зоряна Живка (Зоя Жук)

Добре вдома

У кожного є дім.

Пташкú живуть у гніздах.

Звірі — у норах.

Риби — у річці чи в морі.

Бджоли — у вулику.

Мурахи — в мурашнику.

А равлик навіть носить свою хатку зі собою!

Книжкú мешкають у книгарнях, у бібліотеках, на книжкових полицях осель.

Зорі — на небі.

Люди — в будинках.

А сміття живе на смітниках і в урнах. Це його оселя, і воно її дуже любить. Йому там затишно й зручно. Тому сміття дуже засмучується, коли люди необачно кидають його там, де заманеться. Тоді воно стає вуличним сміттям.

Сміттям-безхатьком. День і ніч воно зажурено вештається містом або вздовж сільської дороги. І навіть — страшно подумати! — лісом.

Блукає, скиглить-шелестить, кидається під ноги перехожим, ніби приблудний пес. І тихенько просить: «Допоможіть мені дістатися до рідного смітника!»

Але люди його чомусь не чують... Байдуже минають, інколи ще й невдоволено нарікаючи: «Скільки бруду розвелося! Яке в нас засмічене місто!»

А нещасне сміття тиняється хідниками та клумбами, парками і дитячими майданчиками, солодко мріючи про затишну урну...

? Де живе сміття?

? Поясніть, чому необхідно сортувати сміття.

? Чи сортують у вашій родині сміття? Які види сміття можна збирати окремо?

Галина Мороз

Розгулявся нині вітер

Розгулявся нині вітер,

Не дає спокою вітам.

Скрізь, де тільки він буває,

Спокою уже немає.

Позганяв чорнющі хмари

У великії отари

І примусив сльози лити,

Щоб дощами землю вкрити.

Перехожі полякались,

У домівки поховались,

А вітрисько знай радіє,

Що і він лякати вміє.

? Коли енергія може завдати шкоди людям?

? Якої шкоди може завдати гроза? вітер? вода? сонце?

Іван Падалка

За п'ять хвилин до землетрусу

У середньому щороку на планеті відбувається 300 тисяч землетрусів, під час яких гине близько 15 тисяч людей, а збитки від цих поштовхів вимірюються в мільйонах.

Найчастіше землетруси трапляються у двох поясах — Тихоокеанському та Середземноморському. Також надто сейсмічні серединні хребти Атлантичного та Індійського океанів. Землетруси не рідкість і в Україні. Зокрема в Криму і Карпатах. Великий землетрус, до 9 балів, стався у Ялті 1927 року. Тоді було зруйновано багато будинків, у морі вихоплювалися вогняні стовпи...

Нині сейсмологи активно вивчають біологічних провісників землетрусів. Виявилося, що до сейсмічних коливань чутливі деякі види риб, собаки, коні та інші тварини.

Улітку 1923 року бельгійський іхтіолог-любитель помітив біля самісінького пляжу в Хаямі (неподалік від Токіо), як на мілководді раптом з'явилася «вусата тріска», що живе лише на великих глибинах. А за два дні стався сильний землетрус, який зруйнував Токіо і знищив 143 тисячі жителів. У Криму перед землетрусом 1927 року, як розповідали місцеві жителі, з дна Чорного моря піднялося на поверхню багато сірководневих бактерій. Потім вони зникли. За добу до землетрусу в Карпатах коні (хоч тоді й стояла тиха гарна погода) хропли й били об землю копитами.

Рослина королівська примула квітує лише тоді, коли ось-ось мають розпочатися коливання землі. Вона росте на схилах островів, далеко від людських поселень, її називають «квіткою землетрусу». Поява такої рослини на тому чи іншому острові — провісник цього стихійного лиха.

Вчені не раз публікували статті, де йдеться про те, що у фізичному стані деяких людей відбуваються зміни перед посиленою сейсмічною чи вулканічною діяльністю. В однієї жінки в Америці перед землетрусом починаються важкі головні болі. Вона передбачила землетрус від вибуху вулкана Сант-Хелен та Каліфорнійські землетруси 26 квітня та 17 липня 1981 року. Вчені з'ясували, що перед землетрусом деякі люди відчувають незрозумілі тривогу і втому.

Статистичні дані медицини доводять, що нападів стенокардії та інфарктів міокарда було значно більше до і після землетрусу в Ташкенті 1966 року порівняно з іншими роками. Відзначено безпосередню залежність кількості судинних захворювань від сили й частоти підземних поштовхів. Навіть з'явився новий медико-сейсмологічний термін: «синдром землетрусу».

? Де найчастіше відбуваються землетруси?

? Наведіть приклади, як тварини і рослини передбачають землетрус.

? Як він може впливати на організм людей?

Історія створення електричної лампи

Створенням лампочок займалися незалежно один від одного кілька винахідників з різних країн.

Історія створення електричної лампи починається 1809 року. У той час англієць Деларю створює першу в світі лампу розжарення, в основі якої була платинова спіраль.

1838 року бельгійський винахідник Марселін Жобар спроектував вугільну лампу. Вона горіла близько пів години.

1872 року Олександр Лодигін помістив вугільний стрижень у скляну посудину, з якої попередньо відкачав повітря. 1874 року винахідник отримав патент на свою вугільну лампу. Пізніше Лодигін запропонував провести заміну вугільного стрижня на вольфрамовий. Нитку із цього матеріалу використовують і в сучасних лампах.

Томас Едісон тривалий час працював над тим, щоб створити лампу, яку можна буде використовувати довго. 1878 року йому це вдалося. У першій його лампочці було використано обвуглену стружку, отриману з японського бамбука. Також винахідник створив цоколь і патрон, використані в лампочці.

Едісон відомий промисловим упровадженням ламп. Саме він зробив лампу розжарення економічно вигідною.

1879 року Едісон презентував роботу лампи розжарення. Тисячі людей вразила картина: на натягнутому між деревами дроті світилися яскравим світлом сотні лампочок.

1910 року Вільям Девід Кулідж винайшов промисловий метод виробництва вольфрамової нитки, що витіснила решту.

? Які винахідники працювали над створенням електричної лампи?

Цікаві факти про електроенергію

Томас Едісон побудував першу електростанцію, а 1882 року електростанція Pearl Street у Нью-Йорку забезпечувала електроенергією 85 будівель.

В Ісландії на гарячих гейзерах працюють геотермальні електричні станції. Вони виробляють чималий відсоток енергії для країни.

Основним енергоносієм у світі досі є кам'яне вугілля. Навіть у США воно виробляє більше третини всієї споживаної електроенергії.

Бенджамін Франклін, батько-засновник США, а також винахідник, провів великі дослідження електрики в XVIII столітті, і саме він винайшов громовідвід.

Більша частина всієї енергії у Швейцарії виробляється гідроелектростанціями, а інша частина — атомними електростанціями. У підсумку, енергетична галузь країни майже не виробляє шкідливих викидів в атмосферу.

Ісландія отримує всю свою енергію з відновних джерел. Гідроенергетика забезпечує близько двох третин потреби в електроенергії, а геотермальна енергія забезпечує решту енергії.

Електрика відіграє важливу роль у здоров'ї людини. М'язові клітини в серці скорочуються і виробляють електроенергію. Електрокардіограма (ЕКГ) вимірює ритм серця завдяки цим імпульсам.

? Що цікавого ви дізналися про електроенергію?

Марія Солтис-Смирнова

Про лісову пожежу

Якось вітер пригнав величезну хмару до лісу.

Усі звірі там просили дощу, бо навіть струмочки пересохли від засухи. Гинули лісові квіти.

От тільки хмара була така розлючена, що її розбудили, а вона саме дивилась веселкові сни, що влаштувала над лісом справжнісіньку зливу. А злість виганяла громом і блискавками.

Та нічого б поганого не сталось, якби одна з найсильніших блискавок не влучила у старого всохлого дуба, який був домівкою для мудрої сови.

Вона саме повернулася вранці з полювання і міцно спала, коли почула тріск і відчула запах диму.

Треба було втікати. Негайно!

Та це мало чим зарадило. Дубові трісочки, які вже яскраво горіли, перекинули вогонь на старе листя, що залишилося з того року. Та й на ближчі дерева.

А оскільки давно не було дощу, то й трава швидко спалахнула.

Звірі втікали до річки. Але й вона стала мілкою. Та й таку не всі могли її перейти.

Тому вирішили гасити вогонь — так не хотілось залишати рідні домівки.

Звірі вишикувалися у кілька рядів, дібрали якісь посудини, що були поруч: хтось наливав воду, а хтось передавав її до тих, хто були ближче до вогню.

Усі великі тварини — олені, лосі, ведмеді — стояли в один рядок. Воду вони передавали у старих вибитих колодах. А вогонь гасили найбільший.

Менші — вовки і лисиці, дикі кабани і рисі — прудко передавали воду, щоб гасити вогонь.

А маленькі зайчики і білочки, миші та їжачки носили воду в половинках горіхів та в листочках. І вогонь вони гасили найменший.

У повітрі звірям допомагали птахи. Вони носили воду під крилами і лили її на джерело вогню.

Грозова хмара, як побачила, що накоїла, відразу ж розгубила всю свою злість і лила з неба рясний дощик.

Спільними зусиллями пожежу в лісі загасили.

А звірята були такі раді, що влаштували свято.

Вітер тепер завжди питав дозволу у хмари, коли збирався її кудись віднести.

А хмара, у свою чергу, боялася сильно злитися.

? Що стало причиною лісової пожежі?

? Як звірята загасили пожежу?

? Назвіть правила поведінки у лісі.

Надія Красоткіна

Квітка вогню

Одного разу надвечір білченята приготувалися до вечері та тихенько сиділи біля хати. Мама з татом чомусь довго не поверталися. Діти терпляче чекали. Пушок і Скік про щось домовлялися на самому вершечку дуба і показували вдалину лапками. До них приєдналися й інші діти, бо всім стало дуже цікаво, за чим спостерігали їхні братики. Вони вмить вискочили на самий вершечок і відчули неприємний запах диму. Такий запах сповіщав про небезпеку. Але цікавість виявилася сильнішою. Тому Пушок і Скік пострибали з гілки на гілку, а за ними Росинка, Руся і Русик.

Звірята швиденько спустилися на землю, де догоряло вогнище. Це, можливо, діти залишили його тут і забули загасити. Білченята вже хотіли повертатися, як раптом Русик захоплено скрикнув: «Дивіться! Дивіться! Квітка вогню!»

Звірята оглянулися і побачили таке, чого в житті ніколи ще не бачили! Серед попелу враз розцвіла диво-квітка такого незвичайно гарного кольору, що не можна було відірвати погляду! Вона то полум'яніла червоним, то затухала і ставала темною, то рожевіла й іскрилася, то жевріла оранжевим, то займалась яскравим, неймовірно гарним кольором, що ні в казці сказати, ні пером описати.

Білченята подумали, що це, мабуть, перо Жар-птиці, і вирішили взяти його додому. Росинка заперечила, але її ніхто не став слухати, бо таке гарне, а вона начебто не помічає цієї краси. Всі засперечалися, тому що не могли вирішити: це перо казкової Жар-птиці чи квітка вогню? Найсміливіший Скік дотягнувся до цього дива, взяв його у лапки. Паличка, на якій полум'яніла квітка, була ще теплою, навіть трохи пекла, але Скік не зізнався. Він сміливо тримав її в лапках і запропонував віднести додому. Ото зрадіють мама з татом, коли побачать у хаті таке диво, що горить і переливається! Від цієї квітки не лише світліше стане в їхній хатці, а й тепло!

Скік вискочив нагору і поніс свою знахідку, а за ним побігли всі. Тільки Росинка чомусь передчувала біду, але її ніхто не слухав, бо всі захоплено дивилися на чарівну квітку вогню. Всі гадали, що це не перо Жар- птиці, а чарівна квітка, яка не може спричинити жодної біди: вона така гарна, тепла, лагідна.

Нарешті всі прибігли до хатки. Скік приладнав квітку в хаті. Від неї стало світліше. Тато приніс до хати кусочок гнилої шовковиці, що світилася зеленкуватим кольором. Але цей вогник не давав тепла. Білченята зібралися разом і зачаровано дивились на квітку вогню. Навіть Росинка не могла відвести погляду і забула, про що шепотіло її маленьке сердечко. Вона також була у захваті.

Раптом квітка немов чогось злякалася, затремтіла дрібно-дрібно... Тієї миті спалахнула так яскраво, що своїм сяйвом осліпила білченят. Злякавшись, вони відсахнулись. А квітка випустила довгий язик і лизнула ковдру. Ковдра засвітилась, а квітка продовжувала лизати всі речі, що були поблизу. Вони спочатку світилися, вітаючи квітку, а потім почали горіти. Хатка відразу наповнилася їдким димом, перелякані білченята вискочили. Лише Скік залишився сам у домі. Він так налякався, що заліз під ліжко. Лише тепер зрозумів малий пустун, що він накоїв. Дим виїдав очі, душив у горлі, Скік утратив орієнтацію у просторі, тепер він не пам'ятав, як забився у далекий куточок, і втратив свідомість. Останнє відчув, що дуже болить лапка...

? Що знайшли білченята у лісі?

? Навіщо вони принесли вогонь додому?

? Що сталося з «квіткою вогню»?

Надія Красоткіна

Квітка вогню

(продовження)

У цей час повернулися додому мама з татом, вони серцем відчули біду. Та що вони могли вдіяти проти вогню?

Випадково проходив лісник і побачив, що з білчиного дупла клубочиться дим. Він заліз на дуба, вилив воду з фляги, розвіяв руками дим і просунув руку в дупло: чи нема там, бува, когось. Він вийняв непритомного Скока, поклав його на траву під дубом і подумав, що то якісь пустуни, мабуть, запалили вогонь у білоччиній хатці. І ось яке лихо трапилося... Йому й на думку не спало, що це могли зробити самі білочки. Лісник сумно похитав головою, подивився на білочку, а білченя заворушилося. Він узяв Скока, змастив йому лапку ліками та й поклав на дерево, щоб на землі його ніхто не розтоптав. Сам пішов додому, подумки сварячи пустунів.

А тим часом білоччина сім'я гірко плакала над скаліченим Скоком. А ще над тим, що залишилося від їхнього затишного дупла. Ще й до всього наближалася гроза. Що їм робити? Вдарив перший грім, заіскрилася блискавка, розтинаючи небо навпіл. Білочки затремтіли від страху і від холоду, а скалічений Скік важко стогнав. Мама пригортала бідну дитину і перший раз у житті не знала, що робити.

Десь далеко загриміло, потім дедалі ближче. Колись вони не боялися грози, бо жили в затишному дуплі, а тепер вона їх дуже лякала. Та раптом блискавка вдарила з такою силою, що всіх осліпила. Вона розітнула чорне небо і впилася в старе високе дерево, яке, мов підкошене, впало зі страшним гуркотом. Білочкам здавалося, що розірвались їхні сердечка. А в повітрі потягло димом. Звірята не знали, куди подітися від страху і щохвилини чекали найгіршого. Та раптом пішов такий дощ, що страшний вогонь, який почав, було, поширюватися, зник, ніби його випила гроза. Дощ згодом припинився, а грім гуркотів десь далеко, та від цього легше не ставало. Страх заважав дихати. Нарешті впали останні краплі дощу, хмари посунули кудись на захід, а на сході почало розвиднятися.

Білочки зібралися докупи і тремтіли від страху та холоду. Та прилетіла Сорока, яка все знала, і розповіла татові Рудьку останні новини, що стались у лісі. Не лише білочки потерпіли від грози, багато було зруйнованих гнізд, хатинок, та й звірят чимало загинуло... Що поробиш... Вона й порадила Рудькові звернутися до знайомого майстра Дятла, щоб той допоміг із житлом.

Мама білочка залишилася з дітьми, а Рудько поскакав до Дятла. Звісно, сім'ю білочок усі дуже любили, тому й дозволив Дятел зайняти нове дупло. Воно було зовсім не таке, як стара хатка. Тут не було нічого: ані килимів, ані ковдр, ані ліжечок, ані комірок. Та що вдієш? Часу назад не повернеш. Не повернеш втраченого майна, а ще гірше, що не повернеш здоров'я братикові...

Та життя продовжувалося. Скік підлікувався травами, які йому носили з усього лісу. Хоч лапка ще боліла, тепер він не міг похвалитись, що бігає та стрибає краще за всіх. Він дуже хвилювався через те, що сталось. І всім переповідав цю страшну історію, щоб з іншими дітьми того не сталося. Усі підростали, часом і забували гостроту того страху, та коли чули здалеку запах диму, втікали далеко-далеко від нього, бо знали, яке лихо несе із собою чарівна квітка вогню.

? Хто врятував Скока з вогню?

? Як дятел допоміг білочкам?

? Чому Скік розповідав іншим звірятам про свою страшну пригоду?

Юрій Ярмиш

Блискавка та Грім

У злагоді жили колись Блискавка з Громом.

Любила Блискавка, коли хмари заступали небо, аж чорно ставало навколо, красу свою показати. А Грім, дивлячись на неї, щиро радів.

Приятелював він із Блискавкою.

Та якось гаряча Блискавка низько над землею шугнула й зачепила дерево. Зайнялося воно. Блискавка зраділа новій забавці та й ну інші дерева палити!

Грім розгнівався на Блискавку, почав корити її за жорстокість. Та Блискавка не послухалася Грому. Людей кривдити стала, будинки підпалювати.

І тепер у грозу — тільки сяйне Блискавка, Грім уже сердиться, лає її. Блискавка ще більше лютує — Грім голос підвищує.

І так доти, доки не напоумить лиходійку, поки не припинить сваволити Блискавка. Тоді й Грім стихає. Тут дивись — і дощ ущух.

А нова гроза почнеться — все повторюється. Коротка пам'ять у лихої Блискавки!

? Чому Грім розгнівався на Блискавку?

? Чим може бути небезпечна гроза?

? Як треба поводитися під час грози?

Як народилися блискавки

(Африканська казка)

За давніх-предавніх часів, про які тепер і не згадаєш, на околиці невеликого селища жив собі старий чоловік із дружиною. Коли знайшовся у них синок, жінка померла. Дуже побивався чоловік після її смерті. Лишилася в нього єдина втіха — маленький синок. І так-то він його любив, так пестив!

Доля була милосердною до чоловіка, виріс його синок і став красенем. Було в батька на той час велике поле, а яке завбільшки, ніхто вже й не пам'ятає. Коли сходило сонце, брав він із собою ніж-мачете й ішов працювати в поле. Син лишався вдома варити обід і носив його батькові.

Одного разу прокинувся хлопець, розклав, як завжди, багаття і заходився варити обід. Робота горіла в його руках, і невдовзі обід був готовий. Коли це де не взявся велетень-людожер і пригрозив, що з'їсть хлопця, як той не віддасть йому обід. Злякався хлопець і віддав велетню батьків обід.

Унадився людожер ходити до хлопця і з'їдати все, що той наготує. Хлопець розповів про все батькові. Вирішив чоловік піти до ворожбита, може, скаже, що їм робити.

І ось що порадив йому ворожбит:

— Ти сховайся, а коли прийде чудовисько, яке з'їдає обід, і почне погрожувати твоєму синові, хапай головешку і підпали його довге волосся.

Наступного дня, рано-вранці, приготував батько смолоскип і сховався за хатою, як йому порадив ворожбит. Хлопець прокинувся, розклав багаття і заходився варити обід. Не встиг обід зваритися, аж людожер уже тут, та такий лютий, як ніколи:

— Спочатку, — кричить, — я з'їм обід, а тоді й тебе.

Тільки сказав, а тут з-поза хати вискочив батько із запаленим смолоскипом і встромив його в довге волосся чудовиська. Спалахнуло волосся. Кинувся людожер до найближчої річки, щоб погасити його. Хотів-був занурити голову у воду, але не встиг: утекла частина річки в море, а частина в землю пішла. Кинувся він до другої річки, але й та втекла. Втекла і третя, і четверта. Не міг людожер загасити пожежу на своїй голові — повтікали від нього всі річки і ріки.

Нарешті дістався він до берега моря і кинувся у воду. А море розступилося і пішло в землю. Гримнувся людожер на скелясте дно. Побачив між скелями маленьку калюжку і спробував встромити в неї голову. Але не пролазить голова — застрягла між скелями. Почувся страшний гуркіт, посипались іскри.

Отак і з'явилася блискавка. Щойно починає людожер витягати свою затиснуту скелями голову, гримить грім і спалахує небо.

? Яку казці пояснюється виникнення блискавки?

? Що ви знаєте про блискавку?

? Чим вона небезпечна?