#Щоденні «5». Тексти для слухання НУШ. 1 клас - Лиженко В. І. 2017

Тема 16 тижня: Зимові свята

Марійка Підгірянка

Святий Миколаю

Святий Миколаю,

Прийди до нас з раю,

Принеси нам дари

Кожному до пари.

Цукерки смачненькі,

Булочки пухкенькі,

Книжечок багато

Читати у свято.

Антін Лотоцький

Гість із неба

У дитячий край щасливий

Йде весела вість:

Бо коником білогривим

Іде з неба гість!

Дарів гість везе багато —

Повні саночки;

Радість буде в кожній хаті,

Бо в них книжечки.

Книжечок там тисячами,

Цікаві такі:

З казочками, з байочками,

Повно образків!

Іде, їде гість той скоро,

Щоб бути на час,

Та до чемних лиш, дітворо!

Чи всі чемні з вас?

Іде, їде гість багатий

У дитячий край —

Хто той гість, ви раді знати?

Святий Миколай!

— Кому Святий Миколай приносить подарунки?

— Яких подарунків чекають діти від Святого Миколая?

Василь Сухомлинський

Як діти раділи, а ялинка плакала

Наближався Новий рік. Поїхали люди до лісу, зрубали струнку Ялинку. Привезли її у велику світлу кімнату.

Поставили посередині, прикрасами та цукерками прибрали. Бігають діти навколо Ялинки, милуються, пісні співають. Радісно дітям. А Ялинці страшно й сумно. Бо немає ні лісу темного, ні зайчика сірого, ні неба синього, ні місяця ясного. Бо в ногах у неї не снігова ковдра, а папірці барвисті всякі.

Заплакала з туги Ялинка, та ніхто й не помітив гіркої сльози, що впала з гілки на підлогу. Одна тільки дівчинка синьоока помітила, зітхнула й тихо прошепотіла: «Ялинка плаче...»

Закінчилося новорічне свято. Поїли діти цукерки, познімали прикраси. А Ялинку викинули на подвір'я... Біля неї стояла синьоока дівчинка.

— Чому ялинка плакала?

— Як зберегти ялинки на Новий рік?

Марія Солтис-Смирнова

Казка про святого Миколая

(уривок)

Був тихий зимовий вечір десь у середині грудня.

На великому ліжку сиділи мама з маленькою дівчинкою Софійкою.

їй вже було аж два рочки, і маленька дуже любила, коли матуся розповідала їй казочку.

Та сьогодні мама розказувала не звичайну казку, а легенду про святого Миколая, адже через кілька днів свято і Миколай має принести Софійці подарунок, бо вона була дуже слухняною дівчинкою.

— Святий Миколай,— розпочала матуся,— захисник всіх подорожніх і дітей.

Давно-давно, жив хлопець Миколай. Був він сирота. Його батько й мати померли, залишивши синові велике майно.

Мав Миколай дуже добре серце і хотів допомогти всім довкола.

Під покровом ночі Миколай брав на плечі мішок з харчами, грошима і одягом та йшов до осель бідняків. А там підкидав подарунки у вікна.

Дуже любив він дітей, тому вони найпершими отримували подарунки.

Але не забував і про вдів, сиріт і інших нужденних.

Минули роки. Миколай став священником, а далі і єпископом. Всі шанували і любили його за доброту, за ласкавість і мудрість. А про діток він і далі не забував. Яктільки довідувався, що якась дитина в біді, зараз ішов до неїз потіхою й подарунками.

Коли помер Миколай і його душа стала перед Господнім престолом, Господь спитав:

— Чого бажаєш, мій Миколаю, в нагороду за добре життя на землі?

— Нічого не бажаю, — відповів Миколай, — тільки дозволь мені, Боже, сходити час від часу з неба на землю й відвідувати дітей.

Усміхнувся ласкаво Господь і сказав:

— Знав я, яке буде твоє прохання. Щороку в день своїх іменин зможеш сходити на землю.

А на землі пам'ять про Миколая не завмерла. Всі пам'ятали про його добрі діла, про його святе життя, і тому Церква його святим назвала.

Та й на небі Миколай не сидить та відпочиває: він то подорожніх від хуртовини рятує, то пожежу допомагає гасити, то на морі шторм зупиняє. Допомагає людям, як може.

У ніч з 18 на 19 грудня в оселі, де живуть діти, нечутно приходить Миколай і так само нечутно кладе переважно під подушки, а іноді у черевички сплячої малечі жадані дарунки. І що характерно — саме ті дарунки, які собі намріяли слухняні хлопчики й дівчатка.

— Що ви дізналися про святого Миколая?

— Чому його шанували і любили?

— Яку нагороду за добре життя на землі забажав Миколай у Господа?

Л. Антонова

Спішить, спішить колядочка

Сніжком запорошило все:

Стежинку і дорогу.

Спішить, спішить колядочка

До нашого порогу.

Несе вона в торбиночці

Про щастя світлу мрію,

Дарує нам колядочка

І віру і надію.

Лунають ніжно дзвоники

Від хати і до хати.

Спішить, спішить колядочка

Нам щастя побажати!

Щедрий вечір, добрий вечір,

Добрим людям на здоров'я.

А пан, як господар.

Господиня, як калина.

А діточки, як квіточки.

Щедрий вечір, добрий вечір,

Добрим людям на здоров'я!

З Новим вас, люди, роком,

З новим вас, люди, щастям!

Сієм, сієм, сієм, засіваєм —

Повнися, земле, врожаєм!

Нехай вам уродить жито,

Щоб було краще жити!

Сієм, сієм, сієм, засіваєм —

Повнися, земле, врожаєм!

Нехай золота пшениця

Колосом колоситься!

Сієм, сієм, сієм, засіваєм —

Повнися, земле, врожаєм!

— Які колядки та щедрівки знаєте ви?

Ольга Зубер

Новорічне диво

Сутеніло... Потріскував мороз, сніг виблискував сріблом, переганяючи одна одну літали синички, щоб зігрітися. Перехожі поспішали додому зі святковим настроєм. Авжеж! Завтра — Новий рік!

Всі були зайняті своїми справами та клопотами і ніхто не звертав уваги на малесеньке кошеня, що сиділо біля будинку. Сиділо воно вже давно. Щоб трохи зігрітися, скрутилося маленьким клубочком і з цікавістю позирало на перехожих.

Темніло. Кошеня дивилося на вікна, що запалювалися жовтавими вогниками. Йому видно було людей, які щось робили, бігали, розмовляли, сміялися... Звідти пахло теплом і чимось смачненьким. То був зовсім інший світ. Не той, в якому жило кошеня. Воно не знало, що таке тепло і ласка, бо ніколи не відчувало цього. І ніколи не пило теплого смачного молочка.

Стало зовсім темно. Мороз посилився. Кошеня так змерзло, що не могло вже й поворухнутися. Воно вже не спостерігало за людьми, а заплющивши оченята, сиділо тихо, наче заснуло.

Воно не бачило, як у вікно його помітила маленька дівчинка. Лише відчуло, як його підняли теплі й ніжні рученята і понесли в інший світ...

Куранти били дванадцять, всіма кольорами блимала ялинка, надворі тріщав новорічний мороз, кружляли холодні сніжинки.

А на м'якенькому килимку солодко спало маленьке кошенятко, і біля нього стояла тарілочка з теплим молочком.

— Як кошеня опинилось на вулиці?

— Хто врятував кошеня?

— Що могло статися з тваринкою, якби вона залишилася на вулиці?

— Поясніть назву оповідання.