Нова українська школа: дидактичні особливості організації навчально-ігрової діяльності учнів 1-2 класів - Павло Копосов 2021

3. Ігрові форми роботи на уроках читання
Розділ V. Особливості організації навчально-ігрової діяльності при вивченні різних навчальних предметів у 1-2 класах

Значущість уроків класного читання полягає в тому, що на них у комплексі вирішуються навчальні й виховні завдання: розширюються знання дітей про навколишню дійсність, минуле і сьогодення країни, формуються елементи світогляду, позитивні моральні якості, школярі розвиваються розумово і естетично, оволодівають основами самостійного набуття знань. Отже, якщо говорити загалом, то на уроках класного читання вирішуються такі основні завдання:

1. удосконалюються навички правильного, свідомого, виразного і швидкого читання;

2. формується вдумливий читач, який любить книгу і вміє працювати з нею;

3. розширюються, поглиблюються знання про навколишній світ. Формуються елементи наукового світогляду;

4. здійснюється моральне, духовне, екологічне, естетичне, трудове, фізичне виховання школярів;

5. відбувається розвиток мовлення і мислення.

Безперечно, кожне із завдань має свої конкретні шляхи реалізації, але вирішується у взаємозв’язку з іншими у процесі всієї роботи на уроках читання.

Вирішенню цих завдань можуть ефективно сприяти різні види навчально-пізнавальних ігор.

Дитячий театр

Дидактична мета: вчити дітей виділяти у творі основні події, передавати свої думки без слів.

Зміст. Учитель ознайомлює дітей із твором і дає завдання: показати почуте за допомогою жестів та міміки.

Наприклад: «Ріпка» — діти намагаються передати зміст казки без слів, імітуючи рухи головних героїв, тощо.

Опорні слова

Дидактична мета: розвивати вміння запам’ятовувати деталі сюжету, відтворювати їх в усних переказах.

Зміст.

I варіант

Учитель дає ряд слів із недавно прочитаного твору.

Наприклад: пшеничний колосок, зерно, млин, борошно, тісто, пиріжки.

Діти мають назвати твір, про який ідеться, і переказати його з використанням опорних слів.

II варіант

Діти мають прочитати твір і визначити опорні слова, за допомогою яких можна якнайповніше відтворити заданий уривок твору.

Наприклад: після читання казки «Вовк війтом» учні виписують ряд слів — осел, вовк, війт, люди, хлоп. Виграє той, за чиїми словами легко відтворити казку.

Що спочатку, що в кінці

Дидактична мета: розвивати вміння аналізувати, вчити, запам’ятовувати послідовність подій у творі.

Зміст. Учитель читає уривок твору з певною подією, а діти називають події, що відбувалися раніше чи пізніше. Виграє команда, яка назве точний порядок подій.

Наприклад: «Раптом бідняк побачив на узбіччі дороги дідуся. Той швидко підійшов до бідняка, спитав: «Чого ти, друже, сумний?»»

— Що було до того?

— Що було пізніше?

Намалюємо мультфільм

Дидактична мета: вчити визначати головні події, які вплітаються в основний зміст твору, розрізняти головне та другорядне, розвивати вміння аналізувати й синтезувати.

Зміст. Діти діляться на групи, отримують завдання на картках, виконують його, обмінюються думками.

Завдання.

— Які малюнки можна зробити до казки «Колобок», щоб діти, які її не читали, зрозуміли зміст?

— Виберіть серед поданих ілюстрацій найменшу кількість, за якими можна відтворити зміст казки.

— Виберіть із твору або придумайте підписи до ілюстрацій.

У результаті виконання завдання має вийти мультфільм.

З циферблатом я дружу — зразу відповідь скажу

Дидактична мета: вчити дітей орієнтуватися в сюжеті, дати знання про жанрові особливості казки.

Зміст. Учасники гри мають моделі циферблатів із годинниковою стрілкою. Учитель ставить дітям запитання за змістом прочитаних творів. Відповіддю має стати цифра: учні наводять стрілку циферблата на відповідне число.

Наприклад, казка «Котигорошко»: — Скільки було синів у батька Котигорошка? (6)

— Скільки діб летіла перша булава? (12)

— Яка булава підійшла хлопцю? (2)

— Яким ударом Котигорошко вбив Змія? (3)

— Скільки друзів було в Котигорошка? (3)

Літературний музей

Дидактична мета: закріплювати знання про жанрові особливості казки. Зміст. Учитель проводить уявну екскурсію залами музею. Кожна зала отримує назву відповідно до жанрових особливостей твору.

Наприклад: зараз ми побуваємо в музеї, де є Зала Казок. У цій залі виставлено чарівні предмети. Здогадайтеся, кому вони належать.

Шкатулка з грошима («Про неробу Юрка, маминого синка»), яйце-райце («Яйце-райце»), перстень («Зміїв перстень»).

Машина часу

Дидактична мета: вчити дітей визначати залежність між сюжетом і часом, у якому відбуваються події, розвивати фантазію, творчі літературні здібності.

Зміст. Учитель дає дітям завдання у групах. Виграє та група, яка найшвидше та найцікавіше складе найкоротший новий твір за мотивами відомого сюжету.

Наприклад: уявіть собі, що події твору та герої переносяться в інший час...

— Що у творі повинно змінитися?

— Що може залишитися таким самим? — Які події стануть неможливими?

Намалюй карту

Дидактична мета: вчити дітей розуміти думку автора твору, запам’ятовувати деталі сюжету.

Зміст. Учитель читає художній твір, після чого діти об’єднуються у групи і отримують завдання — намалювати карту-схему подій. Виграє група, яка найкраще складе карту твору.

Наприклад: намалювати карту до казки «Колобок». Кольором позначити характери персонажів.

Співавтори

Дидактична мета: вчити дітей визначати залежність між елементами сюжету, запам’ятовувати їх.

Зміст. Учитель читає твір або діти самостійно ознайомлюються з ним.

— Придумайте продовження твору. Які події могли відбутися в майбутньому?

— Хто з героїв мав сильніший вплив на події? Якщо його забрати, як зміниться сюжет твору?

— Яка з подій вплинула на подальший розвиток сюжету?

Близнюки-початки

Дидактична мета: вчити дітей розумітися на побудові твору, знаходити спільне в різних творах жанру.

Зміст. Грати можуть як окремі учні, так і групи дітей. Учитель дає завдання.

I варіант

Пригадайте, які казки починаються однаково. (Наприклад, «Жили собі дід та баба».)

II варіант

Пригадайте, які казки закінчуються однаково. (Наприклад, «От вам і казочка, а мені бубликів в’язочка».)

III варіант

Пригадай казки:

— які закінчуються весіллям;

— де молодший брат найкраще виконує всі завдання.

З’явився — зник

Дидактична мета: вчити визначати взаємозв’язок між присутністю героїв у творах і змінами в сюжеті, розвивати творчу уяву.

Зміст. Після ознайомлення з твором діти працюють у групах. Кожній групі пропонується завдання.

I варіант

Уявіть собі, що в центрі подій, які відбуваються у творі, опинився персонаж із іншого твору. Чи змінюється сюжет, як розвиваються події далі?

Виграє група, яка розповість найкращий варіант казки.

Наприклад: казка «Дрізд і голуб».

II варіант

Уявіть собі, що один із героїв твору за наказом чарівника зник. Чи зміниться сюжет, як розвиватимуться події далі?

Наприклад: казка «Колобок» (зміна: зникла Лисичка).

Знайди мені пару

Дидактична мета: вчити дітей визначати основну сюжетну лінію, порівнювати сюжети різних творів.

Зміст

I варіант

Учитель пропонує учням пригадати твори з подібними сюжетами.

II варіант

До названого твору дібрати твори з подібними сюжетами.

III варіант

Вибрати із групи творів лише ті, які мають подібний сюжет.

Наприклад: виберіть серед названих твори з подібними сюжетами: «Рукавичка», «Найдорожчий плід», «Зайчикова хатка», «Залізний вовк», «Летючий корабель».

Завдання після гри:

— Чи подібні сюжети цих казок?

— Що є спільного в усіх казках?

— Чим відрізняються саме ці казки?

Юний казкар

Дидактична мета: формувати уявлення про сюжет, розвивати творче уявлення про сюжет, розвивати творчу уяву та літературні здібності.

Зміст. Прочитавши ряд творів, діти мають написати свій: одну дійову особу взявши з одного твору, другу з іншого, а хід подій відтворити, як у третьому.

Наприклад: головний герой — Колобок, інший герой — Солом’яний бичок, сюжет «Кози-Дерези».

Що було перед тим? Що сталося після того?

Дидактична мета: дати уявлення про композицію, розвивати творчу уяву, формувати навички писемного мовлення з елементами фантазування.

Зміст. Діти мають придумати і записати, що могло трапитися з героями після закінчення твору, скласти кінцівки або придумати події, які могли передувати викладеним у творі.

Наприклад: «Лисичка-сестричка і Вовк- Панібрат». (Вовк помстився Лисичці за обман.)

Про що розкажуть непрочитані твори?

Дидактична мета: вчити дітей налаштовуватися на книгу і правильно починати знайомство з нею, визначити тему, можливий зміст книги.

Зміст. Учитель демонструє учням незнайому книгу. Діти розглядають обкладинку, титульну сторінку, ілюстрації, зміст. Виграє той, хто швидше здогадається, про що може розповідатися у цій книзі.

Завдання після гри. Прочитай твір, перевір, чи правильно ти визначив зміст непрочитаної книги.

Пригадай заголовок

Дидактична мета: формувати вміння визначати заголовок як відображення ідеї і теми твору, розширювати читацькі інтереси.

Зміст. Учитель пропонує назвати твори художньої літератури, в заголовках яких є розділові знаки.

Наприклад:

Кома (Будь обережна, Марійко).

Три крапки (Не те літо, після війни...).

Лапки («Не хочу багатства»).

Знак питання (Як павуки подорожують?).

Знак оклику (Україно!).

Завдання після гри. Згадавши заголовок, учень повинен сказати, що він розкриває, про що розповідає автор чи про що він хотів сказати своїм твором.

Приказка-казка

Дидактична мета: вчити дітей розуміти прочитане, дивитися на події очима автора.

Зміст. На дошці записані прислів’я, вчитель читає твір і просить вибрати ті з них, які відповідають основній думці твору.

Наприклад: «Колосок» — Землю красить сонце, а людину — праця.

Ми автори

Дидактична мета: вчити дітей складати свої твори за законами певного жанру.

Наприклад: скласти оповідання, казку, байку за сюжетом казки «Курочка Ряба».

Скласти такий кінець до відомої всім історії, який би вам більше сподобався.

(Н. Платова)

Гра «Земля — небо»

Учитель:

— В небо ваш злетів літак.

Хто посадить його мастак?

За командою «Земля» діти нахиляються до книжки і читають текст. За командою «Небо» — піднімають голівки вгору, прибираючи вказівки від тексту. Знову — «Земля» — учні очима знаходять, де вони завершили читати.

Сусіди по парті перевіряють один у одного, хто приземлився правильно і за підсумками гри визначають переможця.

Учитель:

— Хто сьогодні серед нас

справжній льотчик,

справжній ас?

Хай привітає асів клас.

Переможці встають, і їм аплодують.

Гра «Губи на замку»

Мовчазне читання, але ворушити губами заборонено.

Учитель:

— Ходить вовк навколо хати,

де заховались козенята.

Вовк від злості навіть змок,

бо на дверях міцний замок.

Замок сьогодні ваші губи,

вовка не пустіть до груби.

Хто тричі губки розтулив —

вовка цього в дім впустив.

Учитель спостерігає за губами учнів, ті учні, які тричі розтулили губи, встають.

Учитель:

— У кого рот не відкривався

і замочок не зламався?

Вам щиро вдячні козенята,

що не пустили вовка в хату.

Гра «Засічка — кидок»

Учитель:

— Клас іде до стадіону,

визначати чемпіона.

Не будем просто споглядати,

а в довжину почнем стрибати.

Хто стрибне найдалі —

достойний медалі.

За командою «Кидок» усі діти починають читати напівголосно текст. За командою «Засічка» — зупиняються й олівцем відмічають останнє прочитане ними слово. Цей самий текст таким же чином читають ще раз (але не більше трьох разів). При повторному читанні діти переконуються, що прочитали більший обсяг — «засічка» поставлена вже далі. Це доводить їм необхідність багаторазового читання тексту, адже з кожним разом результати поліпшуються.

Сусіди по парті рахують один у одного слова і називають скільки слів додалося. По кращому результату визначають чемпіона.

Гра «Не перерви ланцюжок»

Учитель:

— Сьогодні в нас нова пригода,

відзначитися є нагода.

Дорога нас чекає дальня

і місія відповідальна.

Ми будем не просто туристами,

а відважними альпіністами.

У горах лід, на схилах сніг,

а в нас одна мотузка на усіх.

Тримай, прошу, міцніш її,

позаду йдуть товариші твої.

Діти одне за одним читають по одному реченню (можна по одному слову, строфі) текст. Усі мають слідкувати, щоб ланцюжок не перервався.

Учитель:

— Мотузки хто не перервав

гору з літер подолав?

Учні, які жодного разу не збилися, встають і декламують: «Один за всіх, і всі за одного — подолаєм будь-кого».

Гра «Буксир»

Створюється пара з «сильнішого» учня і «слабшого». «Сильніший» учень «веде» у читанні, а «слабший» — намагається досягти темпу читання «сильнішого» учня.

Гра «Том і Джері»

Ця гра ефективна під час роботи над удосконаленням навички швидкості читання.

Першою починає читати «Мишка». Коли вона прочитає декілька слів або 1 речення, починає читати «Котик». Він намагається наздогнати «Мишку». Гра припиняється, коли обидва учні читають одне й те ж (Том наздогнав Джері), або ж не «наздогнав». Це і визначає переможця.

Гра «Лото»

Клас об’єднується в 4 команди. Кожна команда отримує однакові картки. Перша група карток містить прізвища авторів, друга група карток — назви творів, третя — фрагменти з творів.

Завдання: вибрати із загальної кількості карток ті, що стосуються одного автора. Перемагає команда, яка швидше і правильніше виконає завдання.