Нова українська школа: дидактичні особливості організації навчально-ігрової діяльності учнів 1-2 класів - Павло Копосов 2021

2. Специфіка використання інтелектуальних дидактичних ігор
Розділ IV. Дидактичні особливості використання різних видів навчально-пізнавальних ігор

Інтелектуальна гра — це форма навчання, в основі якої лежить інтелектуальна діяльність: дії сприймання, пам’яті, уваги, уяви, мислення. Завдяки активізації інтелектуальних дій відбувається засвоєння, повторення, узагальнення та перевірка набутих знань.

Окрему групу складають ігри, в яких інтелектуальні зусилля підпорядковані змаганню. У них мотив діяльності полягає не в процесуальному, а в результативному аспекті. Тобто мотив діяльності цілком переноситься на її результат. Такими іграми можуть бути літературні конкурси, вікторини, чемпіонати, турніри, імітації телевізійних передач тощо.

Інтелектуальна гра — різновид ігор із готовими правилами. Головне в них — пізнавально-розумовий зміст. Мета інтелектуальних ігор — розумове самоутвердження, тому вони можуть бути як індивідуальними, так і колективними.

Позитивними сторонами використання інтелектуальних ігор в навчанні молодших школярів є:

✵ можливість за допомогою інтересу, що супроводжує гру, зосереджувати увагу учнів на суттєвому в навчальному матеріалі;

✵ виявляти, констатувати наявність чи відсутність якостей, необхідних для певних видів діяльності — швидкості мислення, уважності, зібраність та ін.;

✵ утримувати стійкий інтерес до пізнавальних завдань навчального змісту;

✵ створювати ситуації, за яких дитина мусить творчо застосувати набуті знання на практиці;

✵ забезпечувати абсолютну самостійність прийняття розумових рішень учнями.

Інтелектуальні ігри сприяють розумовому самоутвердженню учнів. Багато із різновидів цих ігор проходить так, що дитина нерідко грає сама з собою (ребуси, кросворди, шаради, анаграми, мета- грами, загадки, чайнворди), партнер їй не потрібний. Це свідчить про те, що дитина доводить собі, а не комусь іншому на що вона здатна, який вона має розум, і це її підтримує в подальшому розвитку. Але більше емоцій діти отримують тоді, коли грають з однолітками або старшими чи меншими дітьми — це створює можливість поділитись своїми емоціями з іншими, ствердитись в їх очах.

Мотив в інтелектуальних іграх полягає в їх змісті, а саме в інтелектуальних емоціях, тому особливому емоційному мікрокліматі, який спонукає інтелектуальні почуття — подив, сумнів, допитливість, упевненість у своїх силах тощо. Такий емоційний мікроклімат та ці інтелектуальні почуття О. Савченко вважає важливим мотиваційним компонентом формування прагнення до пошукової діяльності та розвитку пізнавальної самостійності молодших школярів.

Для здійснення ігрової дії більшості інтелектуальних ігор потрібні, по-перше, фонд знань, а по-друге (і це головне), ті розумові операції, за допомогою яких можна прийти до розв’язання ігрової задачі, добре відпрацювати й закріпити розумові прийоми, за допомогою яких використовуються засвоєні знання. Отже, ігрові дії зводяться до внутрішніх розумових операцій, мають суто інтелектуальний характер.

Результат інтелектуальних ігор полягає в емоціях задоволення від розумового зусилля, подолання труднощів інтелектуального характеру або незадоволення досягнутим. Специфіка мотивації, мети, ігрових дій та результату ігор дають підставу цілеспрямовано вживати їх в навчально-виховному процесі початкової школи з метою формування в учнів інтересу до розумової роботи, виявлення сформованої знань та умінь використання цих знань в неформальних умовах (за межами навчальних вправ, опитування, контрольних робіт тощо).

Анаграми — це слова, що складаються з однакових букв та складів, а позначають назви різних речей (пила — липа, гори — роги). У роботі з першокласниками використовуються анаграми, побудовані на доступних поняттях. Доцільно використовувати ілюстрації, демонструвати натуральні предмети та інше унаочнення: сосна — насос, смола — масло, пилка — липка. Анаграму потрібно розгадати, прочитавши або прослухавши текст, у якому за певними ознаками того чи іншого предмета чи явища необхідно його упізнати. Анаграми в поєднанні зі спеціальними текстами значно активізують розвиток не лише навички звуко-буквеного аналізу, словника, а й розвиток уяви, логічного мислення, уміння зосереджувати увагу на кількох мисленнєвих об’єктах, певних ознаках:

✵ Улітку в затінку моїм

Мене ти вихваляєш,

Місцями букви поміняй —

І мною ліс спиляєш.

(липа — пила)

✵ На мені молотять хліб,

Віють, сушать кілька діб,

А якщо з кінця читати —

Будуть миші враз тікати.

(тік — кіт)

Загадка — це гра на кмітливість. На основі з наявної в загадці інформації за допомогою певних мисленнєвих зусиль дитина знаходить необхідне слово — відповідь. Переважно це метафоричний вислів розповідного або питального змісту, розрахований на кмітливість того, хто має відгадати загадку. У загадках яскраво виражені народна мудрість, кмітливість, спостережливість і творча фантазія. Саме тому в народній педагогіці загадка є засобом розвитку художнього мислення. Вона спонукає дитину вдумуватися в кожне слово, порівнювати його з іншими, знаходити подібність і відмінність, виділяти основне в спостереженні за природою.

На уроках навчання грамоти загадка сприяє не лише вдосконаленню вміння виділяти в мовному потоці ті чи інші звуки, а й постійно включати відгадки у зв’язне мовлення, яке до того ж насичене образністю, метафоричністю, що позитивно позначається на мовленнєвому розвитку першокласників.

Приклади загадок

✵ Ось вона яка —

розбійниця морська!

Всіх би проковтнула

зажерлива... (акула).

— З якого звука починається відгадки?

— Звук [а] — голосний чи приголосний?

✵ Упіймав Андрійко щуку

І злякався:

— Ну й страшна!

Втік, вигукуючи звуки.

А які — вгадайте? (А-а-а-а...)

— Який стан людини виражає звук [а] у цьому вірші?

— Знайдіть в алфавіті букву А.

✵ Цю букву знають всі на світі,

Вона найперша в алфавіті.

Весела, гарна і дзвінка,

найскромніша буква... (А)

✵ Мене знайдеш ти у плащах,

Пальтах, сукнях, піджаках.

Чоловічих сорочках.

Де ж ще? А ще в річках.

— На що схожа цифра?

✵ Вигнув шию гарний лебідь.

Хоче він полинуть в небо.

Подивіться — от дива,

Схожий він на цифру —... (2).

✵ Крило до крила —

скільки крил у нього? (Два)

Кросворд — гра, яка полягає у вписуванні літер у перехресні рядки клітинок накресленої фігури так, щоб по горизонталі й вертикалі вийшли загадані слова. На уроках навчання грамоти розгадування кросвордів сприяє вдосконаленню вміння здійснювати звуко-буквений аналіз, активізації й розширенню словника учнів. На уроках української мови за допомогою кросвордів учні закріплюють мовні знання та усвідомлюють функцію тієї чи іншої мовної одиниці в мовленні. Після того, як учні записали відгадки в клітинки кросворду, учитель пропонує дітям пригадати речення з відгадками й придумати власні.

— Знайдіть, де заховалася відгадка.

1. Відкривається занавіс замість штор, і виходить на сцену... (актор).

2. Поливали всі разом, тож розцвів у нас... (вазон).

3. Колиха колиску мати, дитя спокійно буде... (спати).

4. Розриває підкову неначе калач. Виступає у цирку відомий. (силач).

5. Все весною ожива: комашки кущики й... (трава).

— Розгадайте кросворд і допоможіть бджілці зібрати з квітки прикметники.

1. Яка я нещасна, яка я бідна —

Як швидко скінчилась перерва... (обідня)

2. Місяць лютий спитає, хто... (взутий)

3. Грицько не любить фізкультури,

В строю лице його... (понуре)

4. Народились зайчатка малі, волохаті,

Маму шукають клубочки... (вухаті)

5. Не дістати нам сороку,

Дуже дерево... (високе)

6. По морю човен мчить, не тоне —

Трима його вода... (солона)

Логогриф — загадка, у якій задумане слово може мати різні значення після перестановки або опущення складів чи літер. Логогрифи сприяють збагаченню словника учнів різними ознаками предметів. В учнів є кілька варіантів загадок-підказок, достатньо відгадати лише одну, тоді розгадування решти буде вже технічною справою. Паралельно зі звуко-буквеним аналізом відбувається збагачення мовлення певними словосполученнями:

Відгадай обов’язково,

як літера міняє слово.

Всього чотири літери в слові,

А зміст його міняють початковий:

з Г — буде чорна птиця дика,

з П — птиця горда і велика,

з К — вже напій пахучий буде,

що для гостей готують люди,

з Л — виріб, дошка зі стояками,

де спочиваємо ми з вами,

також вибій,

на шахтах знаний,

і вивержень, потік вулканний.

Коли ж там С поставлю я,

то буде вже людське ім’я.

Які це слова?

(Ґава, пава, кава, лава, Сава).

Метаграма — це загадка, у змісті якої вказано букву, з її зміною утворюється нове слово або є посилання на заміну букви. Фактично метаграма складається з двох загадок. Щоб їх розгадати, потрібно зосередити увагу на ознаках одразу двох загаданих предметів. Учитель запитує: «За якими ознаками ви відгадали слова? Що ще ви можете про них сказати?» Педагог може дати кілька пар слів (палка — пилка, голка — гілка, сумка — сімка) й запропонувати учням самим придумати аналогічні загадки-метаграми.

Ребус — це своєрідні загадки на відгадування слів, що зашифровані певним способом. Слово ребусмає латинське походження, позначає такі поняття, як річ, предмет. Своєрідність ребусів полягає саме в тому, що слова зашифровуються за допомогою зображень комбінацій найрізноманітніших предметів, букв, чисел, геометричних фігур, нотних знаків, умовних позначень, які становлять систему зі складання й розгадування ребусів. Ребусами можуть бути зашифровані слова, речення й цілі тексти.

Способи шифрування, та правила відгадування ребусів:

1. Назви усіх зображених предметів слід читати лише у називному відмінку.

2. Якщо зображення предмета перевернуто, його назву слід читати справа наліво — (тік).

3. Якщо зліва від малюнка стоять коми, то відповідно до їхньої кількості відкидається така ж кількість початкових букв. Якщо коми стоять справа від малюнка, то відповідна кількість букв відкидається з кінця слова.

4. При складанні і розгадуванні ребусів важливо враховувати певне розташування різних частин ребуса одна відносно одної. Таких прикладів дуже багато.

Чиста у хаті (підлога),

Не висохла ще і (волога),

Политі пахучі (вазони),

Рівненькі доріжки й газони.

Тож всім відпочити (пора),

Гуляти іде дітвора.

Розцвітають маки в (полі),

Пух злітає із то (полі).

Кудись біжить ріка (за гаєм).

І ми хвилиночки не гаєм.

Ідемо в поле й до (води).

Раніше, мамо, (розбуди).

5. Якщо над малюнком стоять цифри, букви слід читати у вказаному порядку — 3214 (роги).

6. Якщо частина слова вимовляється як числівник, то в ребусі вона позначається цифрами — 7 я (сім’я), 40 а (сорока).

7. Якщо над малюнком зображена закреслена буква, її потрібно виключити з назви предмета — (раб).

8. Якщо поряд із закресленою буквою написана інша, її потрібно читати замість закресленої — (концерт).

9. Якщо поряд із малюнком зображена буква, то потрібно з’єднати їхній мовленнєвий еквівалент в єдине слово — (кремінь).

Незвичайна форма привертає увагу дітей до зашифрованих слів, прислів’їв та приказок. Інтелектуальна напруга сприяє більш якісному їх запам’ятовуванню, виникає додатковий стимул та мотив знайомства з навчальним матеріалом, частиною якого є зашифрована інформація.

Розгадування ребусів на уроках навчання грамоти сприяє вдосконаленню психологічного механізму синтезу окремих, не зв’язаних між собою частин слова в усвідомлену лексему, що є важливим фактором удосконалення навички читання. Паралельно із цим розширюється словниковий запас учнів. На уроці української мови за допомогою ребусів школярі можуть вправлятись у розрізненні іменників — назв істот і неістот.

Криптограма означає тайнопис. Криптограмою є речення, оповідання, будь-яка інформація або документ, записані знаками. Смисл цих знаків відомий тільки тим, хто знає шифр або зможе його розгадати. Історичний аналіз виникнення та функціонування криптограм свідчить про те, що необхідність таких записів була зумовлена реальними життєвими потребами людства, в давнину це не було розвагою. Секретний спосіб запису вживали в листуванні з приводу політичних або військових подій, економічної, фінансової вигоди держави або користі приватних осіб, розвідницької діяльності.

Криптографія як спосіб таємного письма, тайнопису, удосконалювався протягом багатьох століть. Поступово на основі тайного письма створилися ігри-головоломки, сутність яких полягає в тому, що речення або текст попередньо записують умовними знаками. Розгадавши шифр, читають зміст прихованого запису.

Як відомо, школярі люблять пригоди, таємниці, романтику. За умови зацікавленості педагога, його вмілого керівництва іграми, діти цілеспрямовано й наполегливо розшифровують криптограми. Цей процес дає ґрунтовне інтелектуальне навантаження, тому що гра включає в себе такі види розумової роботи, які впливають на інтелектуальний розвиток:

✵ в процесі первинного ознайомлення з криптографічним записом активізуються набуті раніше прийоми дешифрування, а вони являють собою певні комбінації математичних або інших дій, які базуються на навчально-пізнавальному матеріалі;

✵ далі, коли треба з’ясувати, що відомо, а що ні, підібрати «ключ» до криптограми, функціонує аналітичне мислення;

✵ якщо шифр дитині попередньо повідомлений (а в педагогічних цілях це буває виправданим), працює репродуктивне мислення;

✵ коли діти самі створюють криптограми — задіяне продуктивне мислення.

Криптограми містять у собі величезні потенційні спонуки формування інтелектуального розвитку підростаючої особистості.

Паліндром — слово, словосполучення чи фраза, які можна читати зліва направо й справа наліво, при цьому і звучання, значення залишаються однаковими; корок, зараз, Пилип. Інша назва — перевертень.

Ох ці шпаки-витівники!

Їм пишуть слово ворон,

вони читають слово норов.

Читать слова звичайно і навспак

цікаво так, що не списать пером.

У нас це зветься літеральний рак,

а греки називають паліндром.

(Д. Білоус)

Чайнворд — це ланцюжок із слів, в якому остання буква попереднього слова є першою наступного. Чайнворди можуть мати форму відкритого ланцюжка, замкненого кола або спіралі.

— Чайнворд «Прислівник»

1. Антонім до прислівника пізно. 2. Прислівник часу, утворений від іменника ніч у непрямому відмінку, що має у своєму складі півта о. 3. Синонім до прислівника зразково. 4. Прислівник способу дії, утворений від прикметника охочий. 5. Рішуче, активно. 6. Прислівник місця, що, має дві основи і означає по обидва боки. 7. Складний прислівник: перша основа — займенник що в орудному відмінку, друга — основа прикметника дужий. 8. Прислівник з коренем, спільним з прислівником жартівливо. 9. Наперед. 10. Без певного наміру, ненароком. 11. Час від часу, деколи. 12. Синонім до слів дійсно, справді. 13. Одностайно (обрати). 14. Синонім до словосполучення обома руками. 15. Синонім до прислівника іноді. 16. Моментально.

Відповіді

1. Рано. 2. Опівночі. 3. Ідеально. 4. Охоче. 5. Енергійно. 6. Обабіч. 7. Чимдуж. 8. Жартома. 9. Авансом. 10. Мимоволі. 11. Іноді. 12. Істинно. 13. Одноголосне. 14. Обіруч. 15. Часом. 16. Миттю.

1. Цифрове позначення у послідовному порядку. 2. Англійська одиниця довжини, що дорівнює 91 см. 3. Відрізок, що з’єднує дві точки кола і проходить через його центр. 4. Грошові відносини між покупцем і продавцем під час купівлі товару. 5. Фігура, у якої немає ні початку, ні кінця.

Відповіді

1. Нумерація. 2. Ярд. 3. Діаметр. 4. Розрахунок. 5. Кільце.

Шарада — це загадка, в якій загадане слово розділене на декілька частин, частіше на дві. На кожну частинку слова-відповіді складається своя загадка, а після відгадування цих загадок той, хто грає, склавши два слова, отримує відповідь до шаради. Наприклад:

Ось країна нова.

В ній — п’ять літер;

ви їх розділіть на три і дві —

в листі зашумить одразу вітер,

застрибають коники в траві,

бо оті три літери одні —

невеликий ліс у множині,

другі дві — зазначу при нагоді —

вказівний займенник з ними в згоді.

Є така країна в білім світі

й називається вона... (Гаїті)

(Д. Білоус)