Вхідні діагностувальні завдання - Українська мова, математика, я досліджую світ 4 клас - Онопрієнко О. В., Петрук О. М., Андрусенко І. В. 2020

Слухання й розуміння висловлювань
Українська мова

1. Послухай текст 1. Познач правильні відповіді на запитання.

1. Які були метелики?

[ ] білий, червоний, жовтий

[ ] білий і два жовтих

[ ] білий, блакитний, червоний

2. Чому метелики не могли потрапити до хатки?

[ ] хатку захопив жук

[ ] заважав дощ

[ ] були замкнені двері

3. До яких квіток зверталися метелики по захист?

[ ] до тюльпана й троянди

[ ] до лілеї та нарциса

[ ] до тюльпана та лілеї

4. Кого хотіла захистити біла лілея?

[ ] білого метелика

[ ] червоного й жовтого метеликів

[ ] жовтого метелика

5. Що вирішив білий метелик?

[ ] заховатися від дощу

[ ] умовити квітку захистити його братиків

[ ] не ховатися у квітку

6. Хто захотів побачити метеликів-приятелів?

[ ] сонечко

[ ] місяць

[ ] вітер

2. Послухай текст 2. Познач правильні відповіді на запитання.

1. Про який материк ідеться в тексті?

[ ] про Африку

[ ] про Австралію

[ ] про Південну Америку

2. Де збираються зграї фламінго?

[ ] на болотах

[ ] на річках

[ ] на озерах

3. Як називають фламінго?

[ ] «чарівною пташкою»

[ ] «жар-птицею»

[ ] «вогняною пташкою»

4. Як звали маленьку принцесу?

[ ] Ефа

[ ] Флама

[ ] Фея

5. На кого перетворювалася зла відьма?

[ ] на отруйну змію

[ ] на фламінго

[ ] на бджолу

6. Як хлопчик урятував принцесу від чарів?

[ ] приніс з озера води

[ ] подарував букет рожевих флоксів

[ ] переміг злу відьму

3. Послухай текст 3. Познач правильні відповіді на запитання.

1. Де була хатинка Попелястої Миші?

[ ] у темному лісі

[ ] у полі

[ ] у селі

2. Чого завжди бракувало Попелястій Миші?

[ ] часу

[ ] їжі

[ ] хорошої погоди

3. Що зробило Мишеня, щоб допомогти мамі?

[ ] прибрало в хатинці

[ ] зварило обід

[ ] зупинило годинник

4. До кого побігло Мишеня?

[ ] до Хом’яка

[ ] до Зайця

[ ] до Крота

5. Що робила мама, коли повернулося Мишеня?

[ ] прибирала

[ ] готувала обід

[ ] дивилася на годинник

6. Коли Мишеня зупинило годинник, то ...

[ ] час не зупинився

[ ] час зупинився

[ ] Попеляста Миша засмутилася

4. Послухай текст 4. Познач правильні відповіді на запитання.

1. Яке повне ім’я хлопчика?

[ ] Ярослав

[ ] Ярема

[ ] Яків

2. Яким ріс хлопчик?

[ ] лагідним і слухняним

[ ] цікавим до всього нового

[ ] непосидючим і до різних витівок вдатним

3. Що робив Ремчик в універсамі?

[ ] бігав між рядами стелажів і скидав продукти до кошика

[ ] стояв у черзі

[ ] ховався від бабусі

4. Що сталося, коли бабуся не побачила онука в черзі?

[ ] бабуся зателефонувала в поліцію

[ ] бабусі стало зле

[ ] бабуся погукала онука

5. Що робив Ремчик у великій картонній коробці?

[ ] ховався

[ ] сидів

[ ] грався

6. Побачивши, що бабуні погано, Ремчик ...

[ ] викликав швидку допомогу

[ ] заплакав

[ ] заліз у коробку

Текст 1

Були собі три метелики: один білий, другий червоний, а третій жовтий. Вони весело літали цілий день у саду, перелітали з квітки на квітку, куштували медок.

Час їм дуже швидко минав. Вони так загралися, що й не зогляділися, що сонечко сховалося за хмари і пустився дощ. Змокли метелики. Полетіли вони до своєї хатки, аж там біда: двері замкнені, а ключа ніде не можна знайти.

Що тут робити? За той час, що стояли перед дверима та не знали, що робити, змокли страшенно. Насилу вже крильцями ворушили. Ледве долетіли до тюльпана, червоного з жовтими крапочками. Попросили його захисту:

— Любий тюльпанчику, просимо тебе, відчини свій келих та сховай нас від дощу! Тюльпан подивився на них і промовив:

— Жовтого й червоного прийму, а білий нехай зостається надворі.

Але обидва метелики, жовтий і червоний, промовили:

— Коли ти не хочеш захистити нашого братика, білого метелика, то й ми краще на дощі будемо мокнути.

Метелики смутні полетіли до білої лілеї. Попросили і її, щоб сховала їх від дощу, але вона погоджувалася прийняти тільки білого. Тоді й він промовив:

— Сам-один не хочу ховатися в тебе! Або вже разом зі своїми братами десь знайдемо захист, або вже вкупі бідувати будемо.

Почуло це з-за хмар сонечко, і схотілося йому побачити тих приятелів, що так один за одного обстоювали. Продерлося крізь хмари й кинуло на метеликів своє проміння. Зараз крильцята їм висохли, і самі вони зогрілися і знов літали, танцювали й раділи, як давніш, аж до самого вечора. А як сонечко зайшло за гору, то метелики полетіли додому спати.

(252 слова)         (Леся Українка)

Текст 2

У Африці на узбережжі Індійського океану є країна Кенія. Щороку на деякий час озера Кенії стають немовби пофарбовані в рожевий колір. А це все тому, що на них збираються величезні зграї дивовижно гарних птахів — фламінго. Це видовище є одним із найкрасивіших і захоплюючих у світі. За яскраве й неймовірно красиве ніжно-рожеве оперення фламінго називають «вогняною пташкою». Але що спільного в пташки з вогняним полум’ям?

Про це розповідається в легенді... Колись давно в Африці жила маленька принцеса Флама. У неї було чудове рожеве личко, а гарна рожева сукня нагадувала ранкову зорю. Флама була доброю й лагідною дівчинкою. Не злюбила вродливу й добру принцесу жорстока і зла відьма Ефа. Вона часто перетворювалася на отруйну змію і смертельно жалила своїх жертв. Захотіла зла Ефа будь-що вбити Фламу. Та добра фея не дозволила статися лиху. Щоб урятувати принцесу від злої Ефи, фея перетворила дівчинку на прекрасного рожевого птаха фламінго і сказала:

— Тільки тоді, як хтось подарує фламінго квітку, назва якої схожа на назву птаха, Флама знову стане принцесою.

Минали дні за днями. Одного ранку хлопчик подарував фламінго букет рожевих флоксів. І о диво! Чари розвіялися. Флама знову стала вродливою дівчинкою. А зла відьма Ефа й донині лишилася отруйною змією.

Це, звичайно, тільки легенда. Але мовознавці довели, що назви фламінго і флокс означають полум’я. Бо і квітка флокс, і птах фламінго рожеві, наче відблиски полум’я.

(220 слів)         (За африканською легендою)

Текст 3

У полі, неподалік озера, у маленькій хатинці жили Попеляста Миша та Мишеня.

Попеляста Миша завжди поспішала: їй чомусь бракувало часу. І сьогодні зранку вона поглянула на годинник і зойкнула:

— Знову запізнююсь!

Поцілувала Мишенятко й побігла. Мишеня залишилося саме. Сиділо воно на лавці, дивилося на годинник і думало: як би допомогти мамі, щоб у неї на все вистачало часу? Раптом у нього промайнула думка: треба зупинити годинник. Зупиниться годинник — і час не йтиме. От і добре!

Мишеня зупинило годинник і, задоволене своєю вигадкою, побігло до Хом’яка.

— Ходімо гуляти. Ранок сьогодні буде довгий, — я час зупинив.

— Як? — спитав Хом’ячок.

— Та так — зупинив, та й годі. Тепер його досхочу: і на роботу, і на відпочинок — на все вистачить. Ходімо!

— Коли так, то можна, — сказав Хом’ячок.

Вони гуляли в полі, гралися, скільки хотіли. Тоді пішли до озера, скупалися та й полягали грітися на сонечку. Лежали, грілися й поснули...

А коли Мишеня прибігло до хатинки, то побачило, що мати вже вдома й готує обід. Мишеня подивилося на годинник, а він — ані руш! Але ж коли вже надійшла пора обідати, то це означає, що час таки не гаявся?

— Як же так? — Мишеня, нічого не розуміючи, поглянуло на маму. — Я зупиняв, зупиняв час, а він не зупиняється.

Попеляста Миша всміхнулася:

— Який же ти ще малесенький, адже ти зупинив годинник, а не час. Час ніхто й ніколи зупинити не може. Запам’ятай це, мій любий.

(226 слів)         (За Іваном Полагутою)

Текст 4

Для домашніх він — Ремчик. А повне його ім’я — Ярема.

Це так тато з мамою ще до Ремчикового народження й вирішили: «Як знайдеться в нас хлопчик, назвемо Яремою».

Росте Ремчик непосидючий і до різних витівок вдатний.

Пішов він якось із бабунею до універсаму. Поки бабуня брала хліб, цукор, молоко, Ремчик бігав між рядами стелажів і хапав то коробку цукерок, то велику пляшку води, то апельсини клав до візка.

— Угомонися! — суворо сказала бабуня й відклала все те назад на полиці. — Он я взяла для тебе шоколадку — і досить. У нас грошей не вистачить.

Ремчик не на жарт образився.

Нарешті вони вийшли з магазину на вулицю. Бачать — неподалік яєчка продають у ятці. До того ж дешевше, ніж в універсамі. От бабуня й прилаштувалася до черги у хвіст.

— Стій спокійно за цією тіточкою й нікуди не відходь, — наказала вона Ремчикові. — Я мушу повернутися в універсам, бо через твої фокуси забула соди купити.

Та коли бабуня вернулася, Ремчика в черзі не було.

— Ой, людоньки! — забідкалась вона. — Пропав мій онука... Ремчик... Ярема. У синій курточці...

Від надмірної тривоги серце бабусі болісно стиснулося, перед очима все загойдалось, попливло, і дві тітоньки ледве встигли підхопити її під руки, щоб вона не впала на землю. Хтось простяг бабуні таблетки, хтось став викликати швидку допомогу.

Коли це з великої картонної коробки, що їх продавці, спорожнивши від яєць, скидали на землю, виліз Ремчик. Він грався собі «в танкіста» і навіть гадки не мав, яка через нього зчинилася тривога й метушня. Побачивши, що бабуні погано, Ремчик підбіг до неї, ухопив за руку й злякано заплакав:

— Бабунечко, рідненька! Я — тут... Чуєш... Біля тебе... Я живий-живісінький...

Він у відчаї смикав бабуню за рукав, а з очей йому в три ручаї текли гіркі сльози...

(279 слів)         (За Анатолієм Григоруком)