Хрестоматія позакласне читання 1 клас НУШ - Курганова Н. В. 2019

Вірші - Медовий стіл
Частина 1. Незвичайна зустріч Питайко у школі

Що за стіл на сто діл

зелено застелено,

під сонцем поставлено,

медами заставлено

в горнятках і вазочках?

Що то значить — казочка!

Всі миски і чашки

схожі на ромашки,

а блюдечка трошки

схожі на волошки.

А на тому столі

хазяйнують джмелі,

пригощають ос і бджіл,

аж гуде зелений стіл.

Ой не стіл це, а луг

простелився навкруг!

Василь Марсюк

ДРУЖЕ! Усе, що чую, запам'ятовую, але не все розумію. Чому важко зрілому колосу? Чому равлик любить свою гору? Що за чарівний зелений стіл описано у третьому вірші?

Поясни мені, та й вірші вголос почитай. Мені особливо сподобався вірш «Рідна гора». Вважаю, він гідний того, щоб вивчити його. Буде добре, якщо ти так і зробиш.

— Усе це добре, але так ти майже нічого не зрозумієш у нашому житті, — рішуче мовив Стає. — Ось тут, де ти зараз знаходишся, взагалі мало хто буває.

— Хлопці, а давайте-но візьмемо його до школи! — запропонував Ігор. — Він же розміром такий маленький. Отож, влізе в ранець — нехай сидить там і слухає людей.

— Ти згоден? — запитав Петько інопланетянина.

— Я згоден. Я буду дивитись, слухати, спостерігати, розуміти, запам'ятовувати.

— Постривайте! — втрутилась Оленка. — А як тебе звати?

— У мене немає імені на Землі, а моє справжнє ім'я вам не вимовити. Може, ви самі мене назвете?

— Домовилися! А як же ми його назвемо?

...Ох, якою нелегкою виявилася ця справа! Кожному ж хотілося дати інопланетянину ім'я! Пропозиції виникали найнесподіваніші. Учні сперечалися все голосніше, не обійшлося без сварки. Та й галас здійнявся на майданчику! Космічний розвідник зовсім розгубився:

— Чому так голосно?.. Хіба це так важко?.. Не розумію... У мене буде так багато імен?..

Інопланетянин перебігав на своїх коротеньких ніжках від одного учня до іншого, а вони все кричали. Кожен відстоював свій варіант імені та не хотів поступитися.

— Що таке «дурень»? Не розумію... — ошелешено бурмотів розвідник. — Що таке «бовдур»? Це моє ім'я?.. Не розумію...

Його почула лише Оленка:

— Як не соромно! Припиніть сварку! Оце він тут наслухається! Подумає, що всі люди тільки те й роблять, що кричать і сваряться. Ви б ще й побились! Нехай би вся планета Званка дізналась, які ми дружні.

Хлопцям стало ніяково. Сварка стихла. Вони озирнулись на розвідника й почули його стривожений голос:

— Не розумію... Яке ж моє земне ім'я? Чому ви галасуєте? Що таке «безглуздий»? Не розумію...

— Так він багато чого в нас навчиться, — зітхнув Богдан. — А він же все запам'ятовує і такий допитливий!

— Стривайте, може назвемо його Питайком? — сказала Оленка. — Він же весь час про щось розпитує, і нам доведеться відповідати на його «чомучки».

Усі швидко погодились, бо ніяково було за сварку, що вчинили у присутності гостя.

— Не розумію... — знов промовив розвідник. — Яке ж буде моє земне ім'я?

— Питайко. Так ми зватимемо тебе, — пояснила Оленка.

А Дмитрик підхопив Питайка на руки і сказав:

— Ну, а тепер у клас. Сиди тихо і слухай уважно. А цікавитись будеш потім. І дивись, щоб тебе не побачили вчителі, бо тоді мороки не оберешся... Ще заберуть тебе в який-небудь дослідний інститут...

1-Б злякався: а що, як і справді космічного гостя хтось побачить і забере?

— Ми заховаємо його в ранець — і нікому ні слова! — вигукнув Стас.

А Петько додав:

— Це буде нашою ТАЄМНИЦЕЮ!

Так у 1-Б з'явилася таємниця, а космічний розвідник Питайко почав знайомитись зі шкільним життям.

Коли пролунав дзвоник на урок, 1-Б повернувся до класу. Але це вже був не той 1-Б, що з галасом вилітав на перерву. Учні йшли тихо й поважно. У середині гурту Стас обережно ніс Питайка на руках, інші затуляли його з усіх боків, щоб ніхто не побачив незвичайного гостя. У класі посадили Питайка в ранець Стаса.

— Сиди тихесенько і слухай уважно, — прошепотів хлопець.

— ДИВЛЮСЯ — СЛУХАЮ — СПОСТЕРІГАЮ — РОЗУМІЮ — ЗАПАМ'ЯТОВУЮ — СИДЖУ ТИХЕНЬКО, — також пошепки відповів Питайко.

А четвертий урок того дня був незвичайний. У шкільній залі зібрались учні перших класів. Відбувався конкурс на кращого декламатора скоромовок. 1-Б прихопив на конкурс і ранець із Питайком.

Ото вже було що послухати! Оцінювали й те, який клас знає більше скоромовок, і те, хто швидше та чіткіше вміє їх промовляти. Усіх переміг Артем із 1-А. Він розповів аж шість скоромовок так швидко й чітко, що навіть мало хто з дорослих міг би його перемогти.

ДРУЖЕ! Усе запитую в тебе, цікавлюсь... Але ти не сердься, бо я ж Питайко! До того ж конче необхідно перевірити, чи все тобі зрозуміло в нашій оповіді.

* Пройди лабіринт, збери літери на правильному шляху і запиши ім'я того, хто запропонував назвати мене Питайком.

* 1-Б — це клас, у якого є своя таємниця. Яка саме? Відповідь проста! Тож запиши її.

_________________________________________________________________________

_________________________________________________________________________

* У день мого знайомства з 1-Б у школі відбувався конкурс. Що це був за конкурс?

_________________________________________________________________________

_________________________________________________________________________

Відповіді на мої питання вже записані? Ой, як добре!

Тепер ти можеш вивчити і швидко промовити скоромовки. Мені це не відразу вдалося.