Методичні рекомендації щодо використання в освітньому процесі типової освітньої програми для 1 класів закладів загальної середньої освіти; типова освітня програма для закладів загальної середньої освіти - О. Я. Савченко 2018
«Я ДОСЛІДЖУЮ СВІТ»
У першому класі цьогоріч вводиться інтегрований предмет «Я досліджую світ». Типова освітня програма з цього предмета дає змогу вчителеві самостійно обирати й формувати інтегрований та автономний спосіб подання змісту із освітніх галузей Стандарту, добирати дидактичний інструментарій, орієнтуючись на індивідуальні пізнавальні запити і можливості учнів (рівень навченості, актуальні стани потреб, мотивів, цілей, сенсорного та емоційно-вольового розвитку). Особливого значення у дидактико-методичній організації навчання надається його зв’язку з життям, з практикою застосування здобутих уявлень, знань, навичок поведінки в життєвих ситуаціях. Обмеженість відповідного досвіду учнів потребує постійного залучення й аналізу їхніх вражень, чуттєвої опори на результати дослідження об’єктів і явищ навколишнього світу.
Педагогічна стратегія, яка опиралась на наслідувальні механізми у розвитку пізнавальних процесів молодших школярів, і передбачала пріоритетне використання зразків, алгоритмів, поетапного контролю й корекції, збагачується мультисенсорним підходом, що зумовлює дослідницьку поведінку учнів, сприйняття ними властивостей і якостей предметів і явищ природного і соціального оточення, спрямовуються у сферу пошукової діяльності.
На основі Типової програми вчитель може створювати різні варіанти інтегрованої програми за таким алгоритмом:
♦ визначення цілей навчання
♦ створення картки понять з інших предметів (асоціативної павутинки, курсів, галузей, які допоможуть досягти цілей)
♦ структурування програми за темами
♦ вибір діяльності учнів, яка забезпечить інтегроване навчання
♦ розроблення показників досягнення очікуваних результатів
Можливі засоби інтеграції в процесі реалізації програми «Я досліджую світ» передбачають включення учнів в практику виконання різноманітних завдань дослідницького характеру, як от:
♦ дослідження-розпізнавання (Що це? Яке воно? Обстеження за допомогою органів чуття, опис, порівняння з іншими предметами, явищами; спільне — відмінне, до якого цілого воно належить)
♦ дослідження-спостереження (Як воно діє? Що з ним відбувається? Для чого призначене?)
♦ дослідження-пошук (запитування, передбачення, встановлення часової і логічної послідовності явищ, подій; встановлення причинно — наслідкових зв’язків (Чому? Яким чином? Від чого залежить? З чим пов’язано?), догадка, висновок-узагальнення).
Дослідження практики інтегрованого навчання в початковій школі виявило проблеми в його застосуванні, які негативно позначаються на якості освіти. Зокрема, «радикальна» інтеграція — «усього з усім» (усіх галузей) може призвести до втрати вимог щодо функціональної грамотності учнів (читати, писати, проводити математичні операції). За цієї умови нерідко простежується надлишковість змісту навчання за рахунок залучення інформації з різних галузей.
Трапляється випадкове поєднання одиниць змісту без врахування програмових вимог кожної із предметних складових, які інтегруються.
Мозаїчний, перелічувальний спосіб реалізації міжпредметного змісту на уроці (читали, писали, розв’язували задачу, грались) без об’єднувальної мети і орієнтації на інтегрований результат теж знецінює ідею системного викладу змісту у взаємозв’язках компонентів.
Водночас зазначимо, що найвищим субмеханізмом інтеграції є інтеграція стратегій пізнання або універсальних дій. Орієнтиром для вчителя тут може бути програма формування загальнонавчальних умінь, або умінь учитися (О. Я. Савченко).
Що стосується других класів, то ті з них, які працювали за пілотним проектом, продовжать його і в цьому, 2018-2019 рр.