Моніторинг НУШ - Результати та рекомендації перший етап, 2019-2020 рр. - Заплотинська Олена 2020

Результати дослідження рівня сформованості наскрізних умінь учнів початкової школи
Основні результати дослідження

Дослідження рівня сформованості наскрізних умінь учнів початкової школи відбувалось у 149 закладах освіти⁶. Загалом у ньому взяли участь 897 третьокласників. Учні працювали у групах, як правило, по шість осіб, де спільно виконували компетентнісні завдання. Рівні сформованості наскрізних умінь визначалися на основі спостережень експертів за роботою учнів, результатів виконання завдань, а також даних анкети самооцінювання учнів щодо участі в командній роботі.

Більше половини груп учнів, які взяли участь у дослідженні, на достатньому та високому рівнях (застосовувалася чотирирівнева шкала, яка передбачала високий, достатній, середній, низький рівень) володіють усіма наскрізними уміннями, визначеними в чинному Державному стандарті початкової освіти:

✵ читання з розумінням,

✵ уміння висловлювати власну думку усно і письмово,

✵ критичне та системне мислення,

✵ творчість,

✵ ініціативність,

✵ здатність логічно обґрунтовувати позицію,

✵ вміння конструктивно керувати емоціями,

✵ оцінювання ризиків,

✵ приймання рішень,

✵ розв'язування проблем,

✵ співпраця з іншими особами.

Не виявлено жодного наскрізного вміння, за яким би в третьокласників у груповій взаємодії домінували показники низького рівня.

Групи учнів з класів із високою наповненістю (понад 30 учнів) впоралися з компетентнісними завданнями краще, ніж групи учнів з класів із середньою (від 20 до 30 учнів) та невисокою наповненістю (до 20 учнів).

У групах учнів загальноосвітніх шкіл спостерігаються нижчі показники за всіма наскрізними уміннями порівняно з групами учнів спеціалізованих та пілотних шкіл.

Найбільш істотну різницю (розбіжність більше 10%) у групах учнів закладів різних типів виявлено за уміннями: співпраця, прийняття рішень, розв'язання проблемних завдань, обґрунтування власної позиції, ініціативність, творчість. За всіма цими уміннями більш високі результати виявили групи учнів пілотних шкіл, найнижчі - загальноосвітніх (без урахування пілотних) шкіл.

У розвитку умінь, пов'язаних із «твердими навичками» - «читанням з розумінням» та «критичним та системним мисленням» - вищі результати демонструють групи учнів спеціалізованих шкіл.

Показники груп учнів сільських шкіл з розвитку наскрізних умінь незначно відрізняються від показників груп учнів міських шкіл, за деякими уміннями навіть випереджають їх (умінням співпрацювати, розв'язувати проблемні завдання, приймати рішення). Водночас з-поміж груп учнів, які не впоралися з компетентнісними завданнями, переважають групи із сільських шкіл.

Більшість показників розвитку наскрізних умінь у груп учнів зі шкіл маленьких міст нижчі, ніж показники груп учнів шкіл великих міст та сільських шкіл (проте різниця є несуттєвою).

Учні 3-х класів у груповій взаємодії володіють наскрізним умінням «читання з розумінням» на середньому, достатньому та високому рівнях. Жодна досліджувана група не продемонструвала розвитку цього уміння на низькому рівні, водночас на високому рівні - лише 22% груп учнів.

Наскрізні уміння, які потребують когнітивних зусиль (читання з розумінням, здатність висловлювати свої думки, критичне та системне мислення) проявляються в груповій взаємодії гірше, ніж наскрізні уміння, пов'язані з емоційною сферою та сферою комунікації.

Переважна більшість груп учнів (88% на достатньому та високому рівнях) виявили спроможність керувати власними емоціями та зберігати позитивний емоційний фон під час виконання компетентнісних завдань.

Значна кількість груп учнів (70%) виявили уміння запобігати конфліктним ситуаціям.

Більшість груп третьокласників (77,2%) продемонстрували уміння працювати в групах на достатньому та високому рівнях.

Найнижчі результати виявлено з розвитку умінь критичного та системного мислення - 42% груп учнів мають результати низького та середнього рівнів, лише 7% - високого рівня.

Низькі результати виявлено з розвитку ініціативності - 46,75% груп учнів продемонстрували це вміння на низькому та середньому рівнях сформованості.

Найбільшу частку результатів низького рівня (21,5%) виявлено з розвитку уміння обґрунтовувати власну позицію.