Моніторинг НУШ - Результати та рекомендації перший етап, 2019-2020 рр. - Заплотинська Олена 2020

Методи опрацювання даних

Аналіз інформації, зібраної за результатами моніторингу, здійснювався із застосуванням якісних та кількісних методів опрацювання даних.

На першому етапі статистичного дослідження з метою отримання узагальненої інформації про вчителів, учнів початкових класів, батьків, керівників шкіл аналіз їхніх відповідей на запитання анкет та результатів спостережень за роботою педагогів і учнів на уроках здійснено переважно методами описової статистики. Для кожного пункту анкет чи спостережень було побудовано одновимірні табличні розподіли частот або відносних частот (відсотків) та проілюстровано ці розподіли у вигляді діаграм різного виду.

Як правило, під час графічного представлення враховувалися лише надані відповіді без врахування пропущених чи невалідних значень. Для більшої наочності деякі категорії відповідей інколи об'єднувались (наприклад, категорії «Так» або «Скоріше так» інколи об'єднувались в одну категорію). Для багатьох змінних здійснювалась класифікація даних за різними характеристиками, що можуть становити інтерес для подальшого аналізу (наприклад, тип населеного пункту, тип навчального закладу, розмір класу). Для деяких змінних будувались умовні розподіли та таблиці спряженості (наприклад, для порівняння відповідей вчителів та учнів про частоту використання тих чи інших способів організації роботи учнів у класі). Серед мір центральної тенденції найчастіше обчислювались найбільше, найменше та середнє значення. Усі обчислення проводились із урахуванням вагових коефіцієнтів вчителів, учнів, батьків, керівників навчальних закладів. Наприклад, середнє значення деякої ознаки X зі спостереженими значеннями обчислювалось за формулою

При об'єднанні даних з різних анкет вчителів та учнів використовувались вагові коефіцієнти учнів, оскільки в них уже враховані вагові поправки для вчителів. Ніяких статистичних висновків про генеральну сукупність вчителів та учнів на даному етапі дослідження не приймалося.

При дослідженні відповідей на відкриті запитання анкет вчителів, учнів та батьків використовувались елементи кількісного та якісного контент-аналізу. У відповідях спочатку виділялись характерні ознаки та словесні індикатори цих ознак, а далі за цими ознаками проводився частотний аналіз. Наприклад, при дослідженні відповідей учнів про улюблений предмет окремо розглядалися слова, які розкривають загальне ставлення до предмета, зокрема й емоційне, а також дієслова й іменники, які вказують на відповідні дії та об'єкти, з якими учні мали справу під час вивчення відповідних предметів. Близькі за значеннями слова об'єднувалися у більш широкі категорії. Слова, записані з помилками, виправлялися, виходячи з найбільш імовірних їхніх значень і контексту, в якому вони з'являлися. Хмари слів будувалися з урахуванням службових слів та без, для різної кількості найчастіше вживаних слів та різної мінімальної частоти.

Дослідження сформованості наскрізних умінь учнів відбувалося із застосуванням методу спостереження та експертного оцінювання. Рівні сформованості наскрізних умінь визначалися на основі спостережень експертів за роботою учнів, результатів виконання першого завдання та контент-аналізу результатів виконання другого завдання, а також даних анкети самооцінювання учнів щодо участі в командній роботі. Узагальнення даних відбувалося шляхом переведення якісної шкали в кількісну чотирирівневу.