Моніторинг НУШ - Результати та рекомендації перший етап, 2019-2020 рр. - Заплотинська Олена 2020

Результати інтерв'ювання керівників закладів загальної середньої освіти
Основні результати дослідження

На відміну від анкетування вчителів, учнів та батьків, з керівниками закладів загальної середньої освіти проводилося формалізоване інтерв'ю, частина запитань якого були відкритими. Такий формат обумовлено бажанням отримати вичерпну інформацію про професійні та управлінські виклики керівника, пов'язані з імплементацією реформи НУШ на локальному рівні. В інтерв'ю взяли участь 149 представників шкільної адміністрації, переважно директори.

Керівники закладів освіти високою мірою поінформовані про реформу НУШ та у більшості мають позитивне ставлення до неї. Середня оцінка власного рівня поінформованості про реформу НУШ становить 8,5 балів, ставлення до реформи НУШ - 8,2 бали за десятибальною шкалою.

З-поміж позитивних змін, закладених реформою НУШ в педагогічній складовій, опитані називали новий зміст освіти, зміну освітніх стандартів (40%), більшу свободу педагога (40%), дитиноцентризм (39%), педагогіку партнерства (29%), сучасне освітнє середовище (29%), а також нову структуру, нові форми і методи роботи із дітьми (23%); в управлінській - децентралізацію, більшу автономію закладу освіти (59%), справедливе фінансування (27%), зміну стилю управління закладом на більш демократичний (13%) та зменшення документообігу (3%).

Значна частина керівників (41%) не бачать суттєвих недоліків у тому, які зміни закладені в реформі НУШ. Занепокоєння частини керівників, є перевантаженість програми (10%), закриття малокомплектних шкіл (7%), безбальна система оцінювання (6%), надлишкова ігрова активність (5%) тощо.

До впровадження інклюзивного навчання керівники шкіл ставляться по-різному: частина підтримує та вважає необхідним, частина — вважає його недоречним чи передчасним, має побоювання щодо того, що діти з певними розладами можуть становити небезпеку або перешкоджати навчанню інших дітей у класі тощо.

Керівники закладів освіти відзначали певні технічні труднощі, пов'язані з втіленням реформи НУШ, зокрема затримки з фінансуванням та надходженням обладнання (8%), недостатню площу приміщень для розміщення необхідних навчальних осередків (5%), переповненість класів і перевантаження вчителів (4%) тощо.

Абсолютна більшість опитаних керівників закладів освіти (99%, в тому числі 61% - повною мірою, 39% - частково) переконані, що зміни, передбачені реформою НУШ, здатні покращити якість шкільної освіти в Україні. Покращення, яких опитані очікують від впровадження реформи НУШ, - розвиток дитини як особистості, засвоєння необхідних у житті знань і навичок, зростання мотивації учнів до навчання, а вчителів - до роботи, що призведе до покращення якості освіти, покращення матеріально-технічної бази навчальних закладів.

Абсолютна більшість (99%) переконані, що реформа НУШ продовжуватиметься і далі, повною мірою або принаймні частково.

Близько двох третин опитаних керівників дотримуються думки, що впровадження реформи НУШ могло би бути ефективнішим, третина (31%) - що процес впровадження реформи є ефективним і так. За оцінками керівників, впровадження реформи могло би бути ефективнішим зокрема в аспектах матеріально-технічного забезпечення (вчасно і в більшому обсязі), створенні освітнього середовища (облаштування коридорів, туалетів, спортивної бази, реалізація принципу безбар'єрності тощо), питаннях кадрового забезпечення, узгодженості між різними ланками освіти, приведенні нормативних документів до одних вимог, інформуванні батьків та громадськості щодо НУШ, зменшенні навантаження на вчителя, кількості дітей у класі, а також покращенні забезпечення дітей із особливими освітніми потребами (психологічний супровід, безбар'єрність тощо).

Керівники закладів освіти прагнуть відігравати активну роль у впровадженні реформи НУШ, бути керівником, лідером, наставником, ефективним менеджером, організатором, фасилітатором змін тощо. В межах запровадження реформи НУШ абсолютна більшість керівників керівників організувала середовище НУШ у початкових класах, посилила роботу із батьками, зокрема інформаційну, а також провела обговорення з колегами. Окрім цього, брала участь у навчанні вчителів для НУШ, розробила стратегію змін у закладі освіти.

Більшість керівників організовувала у своїй школі заходи для обміну досвідом між вчителями, які пройшли навчання НУШ. Усі опитані керівники обізнані з процесом і змістом навчання, яке проходили вчителі початкової школи в рамках підготовки до запровадження реформи НУШ. Близько трьох чвертей опитаних керівників проходили або принаймні ознайомлювалися із онлайн-курсом для вчителів НУШ, чверть - ні. Ті, хто вказав, що вони самі проходили або ознайомлювалися із онлайн-курсом для вчителів НУШ, у більшості задоволені якістю цього навчання.

Керівники закладів освіти високою мірою зацікавлені у багатьох темах для професійного розвитку, зокрема: управлінні інноваційними процесами, проєктному менеджменті (знань і навичок із цієї теми хотіли б набути 85% опитаних), застосуванні нових методик НУШ (68%), комунікації та мотивуванні педагогічних працівників до здійснення змін (68%), нормативному регулюванні НУШ (64%), плануванні процесу навчання за новими Державними стандартами (63%), закордонному досвіді організації освітнього процесу в закладах освіти (61%).

На думку опитаних, поняття «дружня школа» насамперед включає в себе такі компоненти, як побудова партнерських взаємин між вчителями, учнями та батьками (вказали 88% опитаних), простір, в якому кожна дитина відчуває себе важливою і цінною (80%), а також сприятливе психологічне середовище, вільне від будь-яких проявів насильства (72%). Абсолютна більшість (83%) опитаних керівників вказали, що їхній навчальний заклад можна охарактеризувати як дружню школу, 17% - частково.

Більшість керівників навчальних закладів хотіли би змінити чи покращити певні аспекти роботи їхнього закладу освіти, зокрема 97% хотіли би змінити щось в роботі вчителів, 86% - у власній роботі як керівника, 65% - у взаємодії учителів та самого керівника із учнями. В роботі вчителів керівники хотіли би зокрема покращити мотивацію, професійні якості та рівень знань вчителів (зокрема - осучаснити підхід частини вчителів до викладання, підвищити мотивацію до навчання і впровадження змін, закладених в концепції НУШ, покращити рівень володіння сучасними технічними засобами тощо), а також покращити умови їхньої праці (зменшити навантаження, покращити фінансове забезпечення, належні умови роботи тощо). У власній роботі як керівника опитані хотіли би оптимізувати власні обов'язки і навантаження (зменшити обсяг паперової роботи, більше часу приділяти освітньому процесу, а не побутовим проблемам школи), а також мати більш широкі можливості для професійного розвитку (навчання, участь у міжнародних програмах тощо) та розвитку школи (автономія закладу). У взаємодії керівника/вчителів із учнями керівники хотіли би змінити стиль спілкування із учнями (більш активно взаємодіяти на засадах партнерства, взаємоповаги), а також покращити умови навчання, рівень знань та особистісного розвитку дітей (підвищити мотивацію учнів до навчання, залучити учнів до активного шкільного життя, більше уваги приділяти духовному і моральному вихованню учнів тощо).

88% опитаних керівників відзначають, що ті зміни, на актуальності яких вони наголошували, задекларовані в концепції реформи НУШ.

Усі керівники закладів освіти взаємодіють із батьками учнів: майже дві третини (60%) спілкуються із батьками учнів майже щодня, 33% - декілька разів на тиждень, 8% - кілька разів на місяць. Найчастіше спілкування керівників із батьками учнів відбувається у формі індивідуальних прийомів батьків. Форми спілкування із батьками, які використовують керівники навчальних закладів, подібні, незалежно від типу місцевості чи типу школи. Ініціаторами спілкування приблизно однаково часто виступають самі керівники шкіл (49%), батьки (48%) або вчителі (40%). Питання, щодо яких керівники навчальних закладів найчастіше спілкуються із батьками, - навчальна успішність учнів (61%), поведінка (44%) та питання харчування (31%). Значимої різниці у тому, на які теми керівники найчастіше спілкуються із батьками, між керівниками шкіл в містах та сільській місцевості, а також залежно від типу навчального закладу, за даними опитування немає.

Понад дві третини керівників хотіли би змінити щось у тому, як вони взаємодіють із батьками учнів, зокрема - змінити ставлення батьків до навчання дитини та шкільного життя (спонукати батьків брати більш активну роль в житті школи, активніше цікавитися навчанням дитини тощо), модель взаємодії з батьками (мати більш партнерські стосунки, більше комунікації через спільні проєкти, справи, заходи, зокрема у формі неформального спілкування тощо), покращити обізнаність батьків про суть реформи НУШ.

Результати опитування не фіксують суттєвої різниці у ставленні до реформи НУШ та аспектів її впровадження між керівниками навчальних закладів у містах та сільській місцевості. Зі специфічних для сільської місцевості питань є проблема закриття малокомплектних шкіл, а також віддалене розташування школи, потреба в шкільному автобусі тощо.

За типом навчального закладу керівники пілотних шкіл, порівняно із керівниками інших шкіл (загальноосвітніх, спеціалізованих), демонструють кращу обізнаність, краще ставлення до реформи НУШ та більшою мірою охоплені навчанням в рамках підготовки для НУШ; порівняно із загальними школами, більший відсоток з них спілкується з батьками майже щодня (57% у загальноосвітніх та 81% у пілотних школах).