Дистанційне навчання: виклики, результати та перспективи - Порадник. З досвіду роботи освітян міста Києва - Воротникова І.П. 2020

Загальні рекомендації
4.2. Особливості дистанційного навчання дітей з особливими освітніми потребами за нозологіями. Роль ІРЦ
Розділ 4. Особливості організації дистанційного навчання

• Організувати робоче місце для дитини, враховуючи її зорові, слухові та рухові можливості.

• З’ясувати, який дидактичний матеріал є вдома, які технічні засоби навчання.

• Привчити дитину до нового режиму дня та дати час адаптуватися до нових умов.

• Узгодити роботу з іншими педагогічними працівниками, які працюють з дитиною та забезпечують психолого-педагогічний супровід (асистент вчителя, психолог, вчитель-логопед, дефектолог, реабілітолог, фахівці ІРЦ).

• Постійно контролювати фізіологічно-психічний стан учнів, тримаючи їх в полі зору, вчасно переключатись на інший вид діяльності, не доводити учня до стану близького до виснаження (фізичного чи психічного); інформаційна частина не має перевищувати 10-15 хвилин з перервою на фізичну розминку, до якої доречно додавати використання елементів психогімнастики.

• Включати перевірку зворотного зв’язку, проводити уроки в інтерактивному режимі.

• Залучати батьків до процесу проведення уроків чи виконання домашнього завдання, а при необхідності проводити уроки в їх присутності.

• Активно використовувати відеоматеріали з коментарями (вербальна інформація опрацьовується мозком, перетворюючись у візуальну з затратою інтелектуальних ресурсів). Візуалізація в поєднанні з вербальністю більш ефективна й енергозберігаюча.

Інформаційна підтримка педагогів та батьків щодо організації дистанційної форми навчання дітей з ООП

Аліна Трейтяк, Наталія Заєркова,

ресурсний центр підтримки інклюзивної освіти ІПО Київського університету імені Бориса Грінченка

1. Використовуємо перевірені інформаційні джерела для отримання офіційної інформації щодо навчання в період карантинних заходів у країні, а саме сайт Міністерства освіти і науки України https://mon.gov.ua/ua.

2. Використання Facebook: сторінки Інклюзивно-ресурсних центрів м. Києва (батьки/педагоги можуть знайти контактні телефони та електронні пошти для зв’язку зі спеціалістами ІРЦ, домовитися про онлайн-консультацію та отримати рекомендації, як записатися на комплексне психолого-педагогічне обстеження після виходу з карантину).

3. Використовуємо систему автоматизації роботи інклюзивно-ресурсних центрів https://ircenter.gov.ua/ для отримання консультації та запису на комплексне обстеження розвитку дитини.

4. При інститутах післядипломної педагогічної освіти функціонують Ресурсні центри підтримки інклюзивної освіти. Кожний центр має сайт, де можна отримати інформаційну підтримку з питань організації інклюзивного навчання в закладах освіти та онлайн-консультації у період карантину. Сайт Ресурсного центру підтримки інклюзивної освіти Інституту післядипломної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка — http://rcpio.ippo.kubg.edu.ua/.

5. Електронний посібник «Інклюзивна освіта від А до Я: порадник для педагогів та батьків». Оновлені матеріали розміщуються за посиланням: http://rcpio.ippo.kubg.edu.ua/. Посібник містить запитання та відповідь щодо організації інклюзивного навчання в закладах освіти.

Ресурси для взаємозв'язку закладу освіти, фахівців ІРЦ та батьків

• Зв’язок з командою психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами, а саме: онлайн-зв’язок для отримання консультації та рекомендацій щодо організації дистанційного навчання

• Записатися на онлайн-консультацію з фахівцями інклюзивно-ресурсного центру, де дитина проходила комплексне психолого-педагогічне обстеження.

Рис. 1. Посилання на Наказ МОН України 609

Корисні ресурси для ознайомлення та використання

1. Національна асамблея людей з інвалідністю України: https://naiu.org.ua/.

2. Всеукраїнський фонд «Крок за кроком»: http://www.ussf.kiev.ua/.

3. Всеукраїнська благодійна організація «Даун Синдром»: http://downsyndrome.org.ua/.

4. Громадська організація «Соціальна синергія»: https://social-synergy.org/.

5. Аутизм в Україні: https://autism.ua/.

6. Школа інклюзивної освіти. YouTube-канал: https://qrgo.page.link/B3ThR.

Загальні рекомендації щодо особливостей дистанційного навчання дітей з особливими освітніми потребами

Інклюзивно-ресурсний центр № 4 Дніпровського району м. Києва

В Законі України «Про освіту» зазначається, що особа з особливими освітніми потребами — це особа, яка потребує додатково постійної чи тимчасової підтримки в освітньому процесі з метою забезпечення її права на освіту (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19).

Дистанційне навчання — це виклик для батьків, а особливо для батьків дітей з особливими освітніми потребами.

Які ж кроки треба зробити дорослим, щоб зберегти психічне здоров’я дітей в умовах карантину та опанувати формат дистанційного навчання?

1. Батьки дитини з особливими освітніми потребами пояснюють, що відбувається, чому всі сидять вдома.

2. Привчити дитину до нового режиму дня та дати час адаптуватися до нових умов.

3. Організувати робоче місце для дитини, враховуючи її зорові, слухові та рухові можливості (монітор має бути навпроти очей, всі необхідні на уроці матеріали мають бути у межах доступності для дитини). Пояснити дитині, що уроки будуть тепер проводитися через монітор, коли він увімкнеться, вона побачить свого вчителя та однокласників. Якщо дитина має порушення зору, батьки повинні розповідати їй, хто на зв’язку.

Для дитини це складний період, для того щоб адаптуватись до незвичної ситуації — будьте другом, допомагайте, дивіться разом навчальні відео тощо. Відійдіть від тотального контролю, постійних нагадувань. Під час уроку робіть перерви, виконуйте вправи для розвитку дрібної моторики, зорову гімнастику тощо. Підтримуйте дитину, хваліть, обнімайте.

Вчителі повинні виділити час на роботу з батьками дітей з особливими потребами.

1. З’ясувати, який дидактичний матеріал є вдома, які технічні засоби навчання.

2. Надати консультацію щодо проведення пальчикових ігор, руханок під час перерв.

3. Пояснити, що види участі батьків під час відеоуроків можуть бути різними (пасивна, часткова, непомітна). При проведенні уроку, звертатись тільки до учня (учениці), він (вона) повинен розуміти, що це його/її урок і має відповідати.

4. Перед кожним навчальним днем повідомити батькам, які матеріали будуть потрібні.

5. Узгодити роботу з іншими педагогічними працівниками, які працюють з дитиною з особливими освітніми потребами (асистент вчителя, психолог, вчитель-логопед, сурдопедагог, тифлопедагог, реабілітолог).

Інклюзивне навчання дитини з особливими освітніми потребами неможливе без активної повсякденної участі у цьому процесі батьків. Саме на них покладається відповідальність за ефективність проведених уроків та корекційних занять з дитиною вдома з наступним супроводом фахівця (вчителя, корекційного педагога, сурдопедагога, вчителя-логопеда, тифлопедагога, реабілітолога); постійний супровід щодо засвоєння навчальної програми і надання, уразі потреби, допомоги дитині.

Надзвичайно важливо, щоб між батьками і педагогами склалися довірливі стосунки, щоб батьки були ознайомлені з вимогами освітнього закладу. За певних непорозумінь слід приймати компромісне рішення (під час спільного обговорення з учителем за участі асистента вчителя, корекційного педагога, психолога, вчителя-логопеда, сурдопедагога, психолога та ін.).

Вчителю треба пам’ятати про особливості дистанційного навчання дітей з особливими освітніми потребами. Так само, як і в школі, урок проводять два педагоги: вчитель та асистент вчителя. За потреби асистент готує додатковий матеріал для дитини, адаптує або модифікує його, щось пояснює під час уроку або виходить на зв’язок з батьками.

Перед тим, як розпочати дистанційний урок, треба переконатися, що учень дивиться на вчителя і уважно слухає. Не допускати зайвого шуму. Завдання та інструкції надавати чітко, короткими реченнями з можливими повторами. Переконатися, що дитина вас зрозуміла. Використовувати наочність (схеми, таблиці, картинки, ілюстрації тощо). Здійснювати адаптацію завдань, збільшувати час на їх виконання. Якщо ви повідомляєте складний матеріал, який дитина погано сприймає на слух, доцільно попередньо надати його учневі у письмовому вигляді. Планувати оптимальне дозування виконання письмових робіт з урахуванням порушень загальної та дрібної моторики пальців рук. Частіше змінювати види діяльності, виконувати вправи для розвитку дрібної моторики, зорову гімнастику.

Якщо в класі є дитина з порушенням зору, треба розповідати все, що відбувається на екрані. Усі картинки, усі відео — переказувати словами. Кожне рухове завдання описувати словами. Для виконання завдань підготувати тактильні картки, таблиці, схеми, муляжі. При можливості підключати звуковий супровід, наочно-тактильний матеріал. Використовувати тексти, надруковані великим шрифтом або надруковані шрифтом Брайля. Використовувати тільки словесну похвалу. Дозувати зорове навантаження (10-15 хвилин).

Якщо в класі є дитина з когнітивними порушеннями, треба застосовувати певні модифікації: зменшувати обсяг матеріалу, спрощувати його за характером і структурою.

Використовувати різні види наочності, враховуючи відповідність рівня розвитку сприймання й мислення дитини, з поступовим ускладненням (від реальних предметів та об’єктів до символічної наочності), спеціальні зошити, посібники. Залучати до сприймання матеріалу якомога більшу кількість аналізаторів (слух, зір, дотик), поєднувати наочні методи із словесними, практичними. Потрібна постійна, систематична, варіативна, з різним ступенем залучення дитини повторюваність у навчанні та вихованні (з метою ліквідації фрагментарності сприймання, недосконалості запам’ятовування).

Якщо в класі є дитина з розладами аутичного спектра, необхідно шукати важливі для дитини стимули та використовувати їх для мотивації навчальної діяльності та корекції поведінки. До уроку треба готуватися ретельно, щоб він був динамічним, цікавим і спрямованим на корекцію пріоритетного напряму. Використовувати малюнковий розклад уроків та їх перебіг; потрібно дотримуватись його та звертати увагу дитини на рух за розкладом. Пояснювати дитині свої дії простими і зрозумілими фразами, бути послідовним. Якщо дитина не розмовляє, спробувати побудувати альтернативну систему комунікації — це може бути жестова мова або піктограми (приєднайте до роботи вчителя-логопеда, який має розробити систему роботи для розвитку мовлення та спілкування).

Для розв’язання питань, які виникнуть у педагогічних працівників, під час дистанційного навчання дітей з особливими освітніми потребами, вчителі можуть звернутися за консультацією до фахівців інклюзивно-ресурсного центру.

Важливо пам’ятати, що саме командний підхід до надання додаткової підтримки дітям з особливими освітніми потребами є найбільш ефективним.

В умовах карантину фахівці інклюзивно-ресурсного центру здійснюють постійну комунікацію з батьками та педагогічними працівниками. Систематично викладають просвітницьку інформацію для батьків та педагогічних працівників на сайті або сторінці в соцмережах. Надають індивідуальні консультації батькам, педагогічним працівникам. Рекомендують доступні для самостійного застосування батьками методики щодо зниження рівня тривожності дітей, вправи з психогімнастики, кінезіології, рухливі, розвивальні ігри, вправи для розвитку міжпівкульної взаємодії, логопедичні ігри для розвитку артикуляційного апарату, зв’язного мовлення тощо.

Особливості організації дистанційного навчання для учнів з особливими освітніми потребами у СЗОШ «Надія» м. Києва

Наталія Бондаренко,

директор СЗОШ «Надія» м. Києва; Наталія Здоровенко, практичний психолог, учитель біології СЗОШ «Надія» м. Києва

Вчителі спеціальної загальноосвітньої школи «Надія» м. Києва мають багаторічний досвід роботи у сфері дистанційного навчання для учнів з особливими освітніми потребами, яке активно практикується паралельно з традиційною очною формою. Для проведення дистанційного навчання вчителі використовують доступні засоби, платформи і програми ресурсів мережі «Інтернет», що дозволяють проводити заняття як в режимі онлайн (живе спілкування), так і для пасивної передачі інформації в файловому форматі (аудіо, відео, текстового) — різні форми електронного зв’язку.

У закладі освіти учнів до навчання стимулюють педагоги. При відсутності зовнішніх стимулів мотивація до навчальної діяльності в більшості учнів значно знижується. Пропонована для закладів освіти форма уроків з подачею матеріалу шляхом пасивного перегляду може бути результативною в разі докладання вольових зусиль з боку учня: має бути внутрішній стимул (здача ЗНО, вступ до ВНЗ тощо), зовнішній (заохочення з боку батьків) або зацікавленість предметом і тематикою.

Яким чином працюють вчителі нашого закладу освіти, враховуючи особливі освітні потреби учнів?

Використовуємо ресурси Internet при проведенні уроків, враховуючи фізіологічно-психічний стан та індивідуальні можливості учнів.

58 наших учнів (15 %) навчаються індивідуально (педагогічний патронаж) за загальноосвітньою програмою, але кожен з них має свої особливі освітні потреби. Перший акцент — втомлюваність. Для здорових дітей середнього і старшого віку прийнятним є таке співвідношення часу роботи: в статичному режимі (слухання, читання, писання) — 23 хвилини, фізичний рух — 7 хвилин. При цьому зберігати безперервну зосередженість на предметі учні здатні близько 4-8 хвилин.

У випадку роботи з учнями з особливими освітніми потребами співвідношення часу зосередженості, статичності і рухливості визначається індивідуально і сильно варіює. Діти швидше втомлюються через те, що зосередженість і інтелектуальне напруження потребують затрат енергетичних ресурсів організму. Навантаження в інтелектуальному плані впливає на виснаження організму в цілому. Учитель має запобігти такому розвитку подій, вчасно переключивши учня з одного виду діяльності на інший. Для того, щоб мати змогу контролювати фізіологічно-психічний стан і запобігати виснаженню, він повинен обов’язково бачити учня: його міміку, позу, рухи, вираз обличчя, чути тембр, емоційність голосу тощо, і вчасно відреагувати на ситуацію.

Що стосується подачі і засвоєння навчального матеріалу, використовується ще більше інтерактивності. Вчитель контролює засвоєння кожного нового елементу поданого матеріалу (запитує, чи зрозуміло, просить повторити, переказати, ставить запитання до теми). Для дітей з особливими освітніми потребами це є необхідністю: якщо інформація незрозуміла, то учень втрачає інтерес, і подальше висвітлення теми вчителем неактуальне.

Отже, працюючи з учнями з особливими освітніми потребами в режимі онлайн, вчитель використовує такі ж підходи, як і при індивідуальній роботі в закладі освіти чи вдома. Елемент супроводу емоційного стану учня залишається домінуючим: вчасно перемикнутися на інший вид діяльності, зробити перерву на розминку, повторити матеріал, проаналізувати його засвоєння тощо.

36 учнів закладу освіти (9 %) навчаються на індивідуальній формі навчання (педагогічний патронаж) за програмою для дітей із затримкою психічного розвитку.

Співвідношення часу зосередження-сприймання-обробка інформації (статичний режим) — фізична активність зрівнюється майже 1:1. Важливо, щоб матеріал містив інформацію в доступній для них формі (відомі терміни, прості формулювання тощо). Візуалізація матеріалу: картинки, відео, презентації. Звертаємо увагу на темп мовлення і емоційність голосу вчителя (чи коментатора відео), яким передається інформація. Темп мови вчителя повинен входити в резонанс із темпом сприйняття учня (індивідуальна складова), відповідно, вчитель має прилаштуватись до кожного з них, обравши ту швидкість і силу голосу, які будуть сприйматись кожним конкретним учнем.

Отже, працюючи онлайн з такою категорією школярів, вчитель вибудовує максимально інтерактивний урок: постійно перевіряє зворотний зв’язок, абстрактну інформацію подає в меншій кількості, чергуючи її з відеорядом, додаючи коментарі і пояснення, одночасно відповідаючи на питання. Фактично, подання нового матеріалу і виконання домашнього завдання для закріплення проводиться в рамках одного уроку. При цьому вчитель має контролювати емоційний стан учнів, частіше спонукати до коротких фізичних розминок. Все це можливо при індивідуальній формі роботи онлайн чи малими групами до 2-3 осіб.

294 учні (76 %) навчаються за програмою для дітей з інтелектуальними порушеннями (з них 83 учні навчаються у 1-9 класах за класно-урочною системою, 211 учнів — за індивідуальною формою навчання (педагогічний патронаж). Із загальної кількості учнів з інтелектуальними порушеннями — 104 учні мають порушення інтелектуального розвитку помірного ступеня. Для частини з них навчання онлайн з використанням комп’ютера практично неможливе. Причин декілька: 1) нездатність дитини зосереджуватись на певному предметі достатньо часу (в такому випадку таке зосередження триває секунди); 2) нездатність сприймати зображення на моніторі якреальність (двомірність і обмеження розмірів картинки на моніторі треба співвіднести з тривимірністю навколишнього світу); 3) комп’ютер ставиться в розряд іграшок, відповідно, і те, що передає монітор, сприймається як розфарбовка цієї іграшки.

У таких випадках процес навчання включає додаткову підтримку — батьків, і навчання відбувається в режимі передачі інформації від вчителя до дитини через маму, тата, бабусю, дідуся чи інших родичів, які погодились взяти на себе таку відповідальність. Тема і матеріали уроку передаються відповідальній особі у вигляді файлів (текстових, відео, аудіо) з детальним описом застосування. Попередньо зв’язавшись з вчителем, відповідальний за навчання дитини отримує детальні інструкції і самостійно проводить заняття. При необхідності вчитель залишається на зв’язку, і супроводжує процес (дає пояснення і вказівки особі, що виконує роль вчителя).

Складність полягає в тому, що дитині важко сприймати родичів так само, як вчителя — ці ролі чітко окреслені і належать конкретним особам. Тобто, щоб розпочати процес навчання, потрібно бути у відповідному середовищі і слухати відповідну особу. Тут вже батьки мають виявити креативність і створити відповідні умови, чи якимось чином створити ілюзію школи і класу. Іноді достатньо поставити фотографію вчителя, щоб дитина увійшла в роль учня. Можливо, якісь речі, що асоціюються з ним (окуляри, шарф, сумка, книжка, тощо).

По завершенні роботи відбувається зворотний зв’язок між вчителем та представником родини учня (замість учня), відбувається супровід процесу від педагога. Відбувається напрацювання спільних рекомендацій індивідуально для учня.

Для учнів, які здатні сприймати вчителя з екрана, проводяться онлайн-заняття з урахуванням фізіологічних особливостей кожного з них та психологічної налаштованості. Подача нового матеріалу (за планом навчання) підкріплюється візуалізацією (картинки, відео) при необхідності з аудіосупроводом. Постійний супровід та зворотний зв’язок. Інформаційно-теоретична частина подачі матеріалу не має перевищувати 10-15 хвилин з перервою на фізичну розминку, до якої доречно додавати використання елементів психогімнастики.

Ми маємо досвід роботи з немовленнєвими учнями з опорно-руховими порушеннями. Батьки беруть активну участь в організації навчального процесу (підготовка — ввімкнення комп’ютера, підключення до мережі тощо), і при необхідності в самому процесі навчання.

У тих випадках, коли вчитель добре знає свого учня і розуміє його реакції у відповідь на поставлені питання, урок може проводитись без допомоги батьків. Подаючи матеріал (форму і спосіб подачі вибирає вчитель) з коментарями, поясненнями, вчитель, слідкуючи за реакціями учня, орієнтується в напрямку руху своїх подальших дій щодо проведення уроку: повторення, пояснення.

В ситуаціях, коли вчитель сам не в змозі розпізнати реакції учня, урок проходить в супроводі батьків. Батьки озвучують відповіді дитини.

У роботі з учнями з аутичним спектром порушень вчитель дотримується чіткості часу, зазначеного плану уроку, послідовності при поданні матеріалу.

Педагоги нашого закладу освіти працюють з учнями, які мають епілепсією. Зазначимо, що учні для роботи з персональним комп’ютером попередньо проходять медичний огляд і мають довідку-допуск до роботи за комп’ютером та рекомендаціями щодо допустимого часу такої роботи. Учитель повинен чітко дотримуватись рекомендацій лікарів, постійно тримати в полі зору учня, контролювати його стан, не перевантажувати інформацією, чергувати теми, вчасно робити розминки, і в разі настання кризи швидко викликати батьків.

Узагальнюючи досвід роботи вчителів нашого закладу, можна зробити загальні рекомендації, як працювати з учнями з особливими освітніми потребами при проведенні занять в дистанційному режимі:

• індивідуальний підхід до кожного учня;

• постійний супровід педагога для учнів та батьків;

• інтелектуальне навантаження чергувати з фізкультхви-линками для зняття м’язової напруги і підтримання психічної рівноваги;

• постійний зворотний зв’язок з учнем та батьками;

• залучати батьків до процесу проведення занять чи виконання домашнього завдання, а при необхідності проводити заняття в їх присутності;

• отримуватись часових рамок, підтримуючи імітацію шкільного режиму;

• активно використовувати відеоматеріали з субтитрами та коментування наданих матеріалів.

Напрацьований досвід роботи педагогічного колективу спеціальної загальноосвітньої школи «Надія» міста Києва може бути врахований для організації дистанційного навчання в інших закладах освіти.