Нова українська школа: технологічна освіта у початковій школі - Тетяна Гільберг, Ніна Павич, Галина Бучківська, Валентина Греськова 2021

1.4. Сучасний урок інтегрованого курсу «Я досліджую світ»: теxнологічна освітня галузь
Розділ 1. Загальні питання методики з реалізації змісту освітньої галузі «Технології»

Щастя в тому, щоб без перешкод виявляти свої здібності, хай які б вони були.

Арістотель

Texнoлoгічнa освітня галузь має забезпечувати цілісний розвиток особистості дитини засобами предметно-перетворювальної діяльності, формування ключових та проєктно-технологічної компетентностей, необхідних для розв’язання життєвих проблем, культурного й національного самовираження.

Завдання технологічної освітньої галузі спрямовані на:

ü формування допитливості, цілісного уявлення про матеріальне і нематеріальне виробництво;

ü сприяння розвитку естетично-ціннісного ставлення до традицій українського народу в праці, декоративно-ужитковому мистецтві;

ü набуття досвіду поетапного створення корисних естетичних виробів у партнерській взаємодії: від задуму до його втілення в різних матеріалах; вироблення навичок раціонального використання матеріалів, безпечного застосування традиційних та сучасних технологій;

ü формування культури праці, прагнення вдосконалювати процес і результати проєктно-технологічної діяльності та свій життєвий простір.

Змістові лінії, за якими структурована програма інтегрованого курсу «Я досліджую світ» (автор О. Савченко) «Дизайн і технології», відображають завершений цикл проєктно-технологічної діяльності: «Інформаційно-комунікаційне середовище», «Середовище проєктування», «Середовище техніки і технологій», «Середовище соціалізації».

Реалізація змістової лінії «Інформаційно-комунікаційне середовище» спрямовує партнерську взаємодію учасників освітнього процесу на розвиток асоціативно-образного та критичного мислення, оволодіння базовими знаннями, формування цілісного уявлення про виробничу сферу людської діяльності та створює підґрунтя для ознайомлення зі способами інтегрованої проєктно-технологічної діяльності.

Реалізація змістової лінії «Середовище проєктування» забезпечує розвиток аналітичного, просторового та творчого мислення, уміння працювати в команді, створення умов для оволодіння елементами дизайну:

✵ виявлення проблем, продукування ідей, вибору соціально і особистісно значущих об’єктів проєктування;

✵ виконання елементарних графічних зображень;

✵ добір матеріалів для виготовлення виробу за їхніми властивостями;

✵ експериментування з матеріалами й технологіями для реалізації власних ідей;

✵ планування технології послідовності виготовлення виробу.

Реалізація змістової лінії «Середовище техніки і технологій» передбачає:

✵ розвиток логічного та алгоритмічного мислення, психомоторних здібностей, здатності до координування дій і взаємодопомоги;

✵ формування навичок організації робочого місця, безпечної праці з ручними, механічними інструментами й пристосуваннями;

✵ формування вмінь поетапного виготовлення виробів з використанням традиційних та сучасних технологій, раціональної обробки різних матеріалів.

Реалізація змістової лінії «Середовище соціалізації» спрямована на:

✵ розвиток емоційного інтелекту;

✵ оцінювання і самооцінювання процесу та результатів власної або спільної проєктно-технологічної діяльності;

✵ розвиток здатності презентувати освітні результати, обговорювати їх з іншими, ефективно використовувати створені вироби;

✵ формування досвіду доброчинної діяльності, підприємливості, гостинності; виконання трудових дій у побуті, розвиток прагнення якісно й безпечно облаштовувати свій життєвий простір.

Водночас для реалізації всіх вищезазначених завдань актуальним у початкових класах залишається вдосконалення навичок безпечних прийомів виконання операцій з ручних технік обробки матеріалів та економного використання матеріалів. Задля цього потрібно акцентувати увагу на організації робочого місця, правилах внутрішнього розпорядку, безпеці праці та санітарних нормах.

Предметно-перетворювальна діяльність має забезпечувати розвиток умінь працювати в команді, виховання ціннісного ставлення до себе як суб’єкта діяльності, шанобливого ставлення до людей праці та їхньої професії, трудових традицій українського народу.

Обов’язковою умовою проведення занять є виготовлення корисного й естетичного виробу — індивідуально, у парі або в групі, оцінювання і презентація освітніх результатів.

Ефективність навчання залежить не тільки від змісту, методів, засобів, а й від форм його організації. У трудовому навчанні в початкових класах найбільш характерні форми організації навчального процесу — це урок, екскурсія, гурткові заняття, індивідуальна та дослідна роботи.

Урок — основна форма організації навчально-виховної роботи в школі. Уроки інтегрованого курсу «Я досліджую світ», зокрема заняття з реалізації технологічної освітньої галузі, мають свої особливості порівняно з уроками інших навчальних предметів, а саме:

✵ центральне місце на уроці займає практична робота учнів;

✵ вироби, які виготовляють учні, мають суспільно корисну спрямованість, знаходять практичне застосування в школі, дитячому садку, сім’ї;

✵ робота з різними інструментами зобов’язує вчителя ретельно стежити за дотриманням правил безпечної праці.

Урок повинен відповідати дидактичним вимогам і таким основним принципам: поєднання навчання із продуктивною працею, політехнічної освіти та профорієнтаційної спрямованості.

Особливість уроків полягає в тому, що основний час (понад 75%) відводиться на виконання практичних робіт, а решта — на вивчення теоретичного матеріалу.

Основними вимогами до уроку є такі:

ü чіткість дидактичної мети;

ü нерозривність освітніх, виховних, розвивальних, профорієнтаційних завдань;

ü правильний підбір навчального матеріалу для кожної частини уроку;

ü профорієнтаційне спрямування уроків;

ü доцільний добір методів навчання для кожної частини уроку;

ü поєднання колективної праці із самостійною роботою кожного учня;

ü організаційна чіткість уроку;

ü продуктивний характер праці учнів;

ü створення умов безпечної праці учнів.

Типи уроків визначають в основному за цілями навчання.

Організація і структура уроку залежать від його типу та змісту матеріалу, який вивчається. Зазвичай на уроці технологій діяльність учителя та учня різноманітна: учитель повідомляє теоретичні відомості учням шляхом інструктажу, створює в них орієнтовну основу діяльності, перевіряє знання учнів; учні засвоюють знання, самостійно виконують завдання та оволодівають відповідними вміннями й навичками, розвивають свої пізнавальні здібності та якості особистості.

Різні види діяльності вчителя та учня можуть здійснюватися в одних випадках послідовно, в інших - взаємозв’язано впродовж усього уроку. Тому структура уроку не може бути універсальною і особливо важливим для чіткої організації навчально-виховного процесу є правильне визначення структури й методики уроків різних типів.

Універсальної, жорсткої структури, придатної для всіх випадків організації уроку, бути не може. Та все ж структура, тобто послідовність частин, елементів уроку залежить від мети, типу і змісту.

Орієнтовна структура уроків інтегрованого курсу «Я досліджую світ»: (технологічна освітня галузь):

I. Організаційний момент (перевірка готовності робочих місць, наявності матеріалів та інструментів для роботи).

II. Виявлення знань і вмінь учнів.

III. Актуалізація опорних знань учнів (чуттєвого досвіду, опорних умінь тощо).

IV. Мотивація навчальної діяльності учнів (формування позитивного ставлення до навчальної діяльності на уроці).

V. Повідомлення теми уроку.

VI. Визначення мети (завдань) для учнів на урок.

VII. Вивчення нового матеріалу.

VIII. Осмислення учнями вивченого матеріалу.

IX. Формування вмінь і навичок учнів.

Вимоги до практичної роботи:

1. Аналіз завдань практичної роботи.

2. Забезпечення учнів потрібними матеріалами та інструментами.

3. Дотримання правил безпечної праці, організації робочого місця та санітарно-гігієнічних вимог під час виконання практичної роботи.

4. Самостійне виконання учнями завдань практичної роботи за інструкційними картками.

5. Контроль учителя з метою виявлення недоліків у знаннях та вміннях учнів.

6. Здійснення вчителем поточного інструктажу (індивідуального, групового).

7. Організація самоконтролю та взаємоконтролю учнів.

8. Підбиття підсумків практичної роботи, демонстрація кращих робіт; аналіз недоліків та визначення шляхів їх усунення; оцінювання результатів практичної роботи.

X. Рефлексія.

1. Що нового дізналися на уроці?

2. Чого навчились? Яку роботу виконали?

3. Які завдання були визначені на урок?

4. Наскільки реальні результати збігаються із завданнями, визначеними на урок?

5. Чому отримали саме такий результат на практичній роботі?

6. Що потрібно зробити для того, щоб мати кращі результати роботи?

7. Де можна використати набуті знання та вміння?

XI. Мотивація оцінок.

XII. Завдання додому.

XIII. Прибирання робочого місця.

Найпоширеніший комбінований урок будується за такою схемою:

1) актуалізація (повторення) опорних знань і досвіду учнів;

2) повідомлення теми, мети і завдань уроку, мотивація навчально-трудової діяльності учнів;

3) вивчення нового матеріалу;

4) первинне закріплення нового матеріалу;

5) практична робота;

6) підбиття підсумків, завдання додому.

Основне завдання вчителя — формувати в дітей емоційне позитивне ставлення до уроків технології. Для цього педагог має використовувати нестандартні форми проведення занять та цікаві для дітей за змістом і способом використання об’єкти праці, якими вони будуть користуватися.

Як відомо, навчання — процес двосторонній: з одного боку вчитель, що навчає, а з другого — учень, який учиться. Педагогіка співробітництва вчителя та учня, колективний пошук шляхів розв’язання трудових завдань, опора на творчий досвід дітей - одні з основних сучасних форм проведення уроків і спілкування з учнями.

Важливим компонентом на уроці є актуалізація життєвого досвіду і уявлення дітей, звертання до їхніх відчуттів, використання наочності, художнього емоційного слова. Це стимулює сприйняття та активність класу на уроці. Для дітей молодшого шкільного віку характерне конкретно-образне мислення. Тому вони сприймають спочатку певний виріб у цілому, а потім, аналізуючи, розкладають його на частини, з яких його зроблено. На основі цієї особливості, зрозуміло, на початку уроку доцільно продемонструвати готовий виріб. Тоді учні, виготовляючи окремі деталі, знатимуть і розумітимуть їх застосування, уявлятимуть їх розміщення у виробі.

Важливе значення для успішного виконання трудових завдань на уроці має робоча атмосфера, в якій працює дитина. На окремих етапах виконання роботи доцільно залучати учнів до практичного розв’язання проблемних ситуацій, до зіставлення, порівняння, контролю, оцінки результатів роботи. Спостереження та досліди дозволять молодшим школярам з кожним уроком щораз впевненіше й точніше розрізняти властивості матеріалів (м’який-твердий, легкий-важкий, щільний-пористий, крихкий, пружний, прозорий, кольоровий та інше), а також особливості опору кожного матеріалу під час обробки його інструментами.

Цілеспрямовані спостереження, досліди, прості лабораторні роботи допомагають розвивати пізнавальну активність учнів, яка стимулює пошук дітьми найкращих варіантів розв’язання практичних завдань конструювання, виготовлення і впорядкування виробу, потребу самостійно знаходити причини невдач, ліквідовувати наслідки помилок. Успішне самостійне вирішення подібних практичних питань приносить учням задоволення і тим самим стимулює інтерес до об’єктів, процесів, результатів праці.

Якість кожного уроку й досягнення поставленої мети залежить від підготовки вчителя до заняття: продумування його структури, змісту, методики проведення, підготовки матеріалів, інструментів тощо. Підготовка вчителя передбачає попередню підготовку (перспективне планування), що завершується складанням календарного плану, та безпосередню підготовку (початкове планування до визначеного уроку).

Попередня підготовка вчителя до занять з технологій в основному проводиться під час літніх канікул. Умовно її можна розділити на декілька етапів:

а) вивчення навчальної програми та пояснювальної записки до неї, визначення обсягу і змісту занять з кожної теми (особливо ретельно цю роботу мають виконувати вчителі-початківці);

б) опрацювання навчальної літератури та нових методичних матеріалів, статей в журналах і збірниках, які висвітлюють досвід і теоретичні питання змісту, організації та методики проведення занять; вивчення досвіду з трудового навчання місцевих творчих вчителів;

в) підготовка обладнання та наочних посібників до занять;

г) складання переліку виробів, які будуть виготовляти учні, з урахуванням програмних вимог, дидактичних і методичних завдань;

д) продумування технології виробу (деякі з виробів учитель має виготовити сам, щоб перевірити послідовність етапів роботи й витрату часу, передбачити можливі помилки учнів та шляхи їх виправлення).

Прикінцевим етапом попередньої підготовки до занять є продумування системи уроків з кожної теми й складання календарного плану.

Безпосередня підготовка вчителя до уроку вимагає визначення конкретного змісту, форм організації та методів проведення кожного заняття, налаштування відповідних матеріалів, наочних посібників. Початком цієї підготовки є аналіз попереднього уроку, у процесі якого вчитель визначає, якою мірою була досягнута його мета і чи виконано план, що проведено вдало і які залишилися прогалини в знаннях та вміннях учнів.

На основі цього уточнюється мета наступного уроку. Загальна мета визначається комплексно у триєдиному зв’язку навчальних, розвивальних і виховних цілей:

✵ навчальні цілі направлені на формування в учнів загальних і спеціальних знань та вмінь;

✵ розвивальні цілі спрямовані на вдосконалення сенсомоторики дитини, на розвиток її образного та логічного мислення, просторових уявлень, творчих конструкторських здібностей;

✵ виховні цілі передбачають виховання у школярів позитивних якостей: потреби до праці, трудової культури, естетики, економного використання матеріалів, бережного ставлення до результатів праці інших людей, поваги до людей праці.

Перевіряємо себе

1. У чому полягає специфіка уроків інтегрованого курсу «Я досліджую світ» (Технологічної освітньої галузі)?

2. Назвіть типи уроків інтегрованого курсу «Я досліджую світ» (Технологічної освітньої галузі).

3. Розкрийте структуру комбінованого уроку курсу «Я досліджую світ» (Технологічної освітньої галузі).

Використані джерела

1. Веремійчик І.М. Методика трудового навчання в початковій школі. http://194.44.152.155/elib/local/sk752605.pdf.

2. Державний стандарт початкової освіти. URL: http://nus.org.ua/news/uryad-opublikuvav-novyjderzhstandart-pochatkovoyi-osvity-dokument/.

3. Концепція Нової української школи URL: http://school12. km.ua/page/praktychnyy_psyholog

4. https://www.schoollife.org.ua/metodychni-rekomendatsiyi-pro-vykladannya-u-pochatkovij-shkoli-u-2020-2021-navchalnomu- rotsi/