Нова українська школа: технологічна освіта у початковій школі - Тетяна Гільберг, Ніна Павич, Галина Бучківська, Валентина Греськова 2021

2.7. Проєктні технології в початковій школі. Вимоги до оцінювання проєктів
Розділ 2. Спеціальні питання методики трудового навчання

Бачу і забуваю, читаю і пам’ятаю, дію і вмію.

Конфуцій

Оновлення змісту освіти, поява нових освітніх стандартів заснованих на компетентнісному підході, введення в освітній простір таких категорій, як системний аналіз, інформаційні технології, спонукають до необхідності проєктування освітньої траєкторії кожної дитини, включаючи її в гнучке динамічне середовище, відмінне за змістом і формою від традиційних уроків. У ньому проявляється індивідуальність дитини, вона може співвіднести свій вибір з різноманіттям способів діяльності. У нових умовах необхідні нові методи, що дозволяють по-новому організувати процес, взаємовідносини між учителем і учнем. Провідне місце серед таких методів, виявлених в арсеналі світової та вітчизняної педагогічної практики, належить методу проєктів як технології розвитку вмінь учитися. Проєктна діяльність учнів - високо мотивована самостійна пошуково-пізнавальна діяльність, орієнтована на створення освітнього проєкту, що виконується під керівництвом учителя.

У педагогічній науці поняття «метод проєктів» визначається як певний спосіб цілеспрямованої реалізації процесу навчання, досягнення поставленої мети [8]. Слід зазначити, що продуктивність взаємодії учасників освітнього процесу пов’язується з її творчим характером, центральним чинником якої є система форм співпраці вчителя та учня, що забезпечує створення спільності значень, цілей, способів досягнення результату і формування саморегуляції індивідуальної діяльності [12].

У дослідженнях Т. Башинської [1], Т. Волковської [5], О. Коберника [9], 3. Таран [14] та ін. зазначається, що метод проєктів є засобом реалізації особистісно орієнтованої взаємодії, спрямованої на особистісне спілкування; на розуміння педагогом внутрішнього світу учнів; створює умови для розвитку мотивації у творчій навчальній діяльності; стимулює прагнення зрозуміти установки і погляди одне одного. Науковці зазначають, що основна мета проєктів - сприяння творчим та дослідницьким здібностям у процесі реалізації особистісно орієнтованого навчання. Відповідно до цього, спільна проєктно-творча діяльність визначається як спосіб реалізації особистісно орієнтованої взаємодії, де учень реалізує свої можливості в спільно досягнутому продукті [10]. Визначаючи сутність та специфіку застосування методу проєктів в навчальному процесі, дослідники відмічають його творчий, перетворювальний характер роботи в процесі виконання і наголошують, що саме участь у проєктах сприяє активності, творчості, впевненості школярів, сприяє формуванню їх дослідницьких навичок та інтеграції знань [2; 3; 4; 6; 8].

Розмаїття цілей і завдань методу проєктів свідчить про його поліфункціональність, що забезпечується дидактичною, пізнавальною, виховною, соціалізувальною та розвивальною функціями.

Дидактична функція проєктування передбачає розвиток у дітей уміння конструювати свої знання, презентувати результати своєї роботи, формує навички самоорганізації, забезпечує ознайомлення їх з різними способами опрацювання інформації.

Пізнавальна функція сприяє підвищенню мотивації до отримання нових знань, розвитку вмінь продукувати, аргументувати та доводити свої ідеї [6].

Розвивальна функція проєктування передбачає розвиток творчих і дослідницьких здібностей, формування комунікативних умінь та навичок, розвиток критичного мислення, навичок аналізу та рефлексії.

Виховна функція забезпечує усвідомлення власних дій щодо самодисципліни та відповідальності, сприяє формуванню загальнолюдських цінностей.

Соціалізувальна функція передбачає розвиток навичок спілкування в соціумі, самостійного погляду на події та явища, осмислення своїх можливостей та усвідомлення власної ролі під час роботи в команді [2].

При організації та виконанні навчальних проєктів слід дотримуватися певних етапів:

ü Організаційно-орієнтовний. Функції вчителя полягають у підвищенні мотивації учасників, формуванні мікрогруп, наданні допомоги у визначенні мети і завдань проєкту, розробці плану реалізації ідеї, визначенні критеріїв оцінки діяльності на всіх етапах. Завдання учня полягають: у визначенні мети і завдань проєкту, розробці плану роботи, пошуку необхідної для початку роботи інформації.

ü Технологічно-реалізаційний. Учитель консультує щодо змісту проєкту, допомагає в систематизації, узагальненні матеріалів, знайомить з правилами оформлення проєкту, стимулює розумову активність учнів, відстежує практичні дії виконавців і оцінює проміжні результати кожного учасника, проводить моніторинг спільної діяльності. Учень: збирає, аналізує й систематизує інформацію, обговорює її в мікро- групах, висуває і перевіряє гіпотези, виконує практичну частину проєкту, виготовляє виріб, оформляє макет або модель проєкту, проводить самоконтроль.

ü Результативно-узагальнювальний. Учитель консультує з питань підготовки звіту про виконану роботу, процедури захисту проєкту, виступає в ролі експерта, аналізує виконану роботу, оцінює внесок кожного з учасників. Учень, зі свого боку, оформляє необхідну документацію за результатами проєкту, готує презентацію результатів роботи.

ü Презентативно-творчий. Учитель оцінює результати роботи. Учень, готуючи презентацію, повинен доповісти з таких основних питань: вступ (тема, мета, завдання навчального проєкту), результати навчального проєкту, висновки.

Презентація нaвчaльнoгo проєкту може бути представлена у формі постера, на якому автори в оригінальній формі подають добірку матеріалів (мультимедійна презентація). Захист проєктів варто проводити у формі презентації, під час якої учні представляють результати своєї роботи, описують методи та прийоми, за допомогою яких було отримано інформацію, доповідають про проблеми, що виникли під час виконання проєкту, демонструють набуті знання, вміння представляти результат своєї роботи. Найважливішим здобутком, який отримують учні у процесі захисту проєктів, є формування навичок публічного виступу та презентації результату своєї роботи (проєктного продукту, виробу тощо), підтвердження власної компетентності.

Критерії оцінювання виступають у ролі основи забезпечення якісної реалізації цілей проєкту, вони повинні бути заздалегідь повідомлені учням і виставлятись індивідуально за самостійно виконане завдання. Для максимально якісного результату педагогу слід завчасно повідомити дату захисту творчого проєкту, порядок (план) проведення захисту та вимоги до виступу:

✵ повідомлення теми творчого проєкту;

✵ повідомлення мети творчого проєкту;

✵ обґрунтування потреби у виробі;

✵ розкрити поставлені перед собою завдання: конструкторські, технологічні, екологічні, естетичні, економічні і маркетингові;

✵ дати коротку історичну довідку з теми проєкту (час виникнення виробу або технології, конструкції виробу в минулому і в даний час, вживані матеріали);

✵ розповісти про хід виконання проєкту:

— вид і кількість матеріалу, використаного у виробі;

— які технологічні прийоми застосовувалися під час виготовлення виробу;

— розкрити конструкторсько-технологічне рішення поставлених завдань;

— вирішення проблем, що виникли в процесі виконання проєкту;

✵ розповісти про економічну доцільність виготовлення виробу (з огляду на аналіз ринкової ціни аналогічного виробу, грошових витрат);

✵ розповісти про рішення екологічних завдань;

✵ зробити висновки по темі проєкту (досягнення поставленої мети, результати вирішення поставлених завдань, аналіз випробування виробу, можлива модернізація виробу, що учень/учениця дізналися нового, чого навчилися);

✵ демонстрація виготовленого виробу;

✵ відповідь на запитання;

✵ використані інформаційні джерела.

Запропонований порядок (план) проведення захисту та вимоги до виступу є орієнтовними, оскільки вони можуть бути змінені залежно від підготовки вчителя і творчих можливостей учнів та їхніх побажань. Бажано, щоб захист проєктів організовувався як справжнє свято, щоб учитель та учні отримали задоволення від його проведення, щоб діти після захисту вийшли з новими ідеями, творчими задумами, готовими зробити наступний проєкт ще більш цікавим і досконалим.

Стратегія модернізації загальної середньої освіти визначила її основні напрямки: інтеграція навчального змісту, формування комунікативних компетентностей і розвиток в учнів навичок в інформаційних технологіях. Організувати будь-яку діяльність, зокрема освітньо-пізнавальну, без оцінок неможливо, оскільки оцінка є одним з компонентів діяльності, її регулятором і показником результативності.

Оцінюючи результати проєктної діяльності учнів, слід сформулювати критерії оцінювання результатів роботи над проєктом кожного учасника:

ü глибину розуміння та усвідомлення цілей проєкту та етапів роботи над ним;

ü повноту висвітлення;

ü логічність викладу;

ü нестандартні підходи до рішення;

ü оформлення інформації;

ü комунікативну культуру;

ü культуру мови під час презентації.

Підсумкова оцінка учнівського проєкту складається із чотирьох частин:

✵ за поточну роботу;

✵ за виріб;

✵ за пояснювальну записку;

✵ за захист роботи.

Оцінюючи поточну роботу, необхідно враховувати правильність виконання прийомів і способів роботи, раціональність виконання праці та робочого місця, економне витрачання матеріалів, дотримання безпечних прийомів праці, сумлінність виконання роботи, здійснення самоконтролю.

Оцінюючи виріб, варто враховувати практичну спрямованість проєкту, якість, оригінальність і закінченість виробу, естетичне оформлення виробу, виконання завдання з елементами новизни, економічну ефективність проєкту, можливість його більш широкого використання, рівень творчості і ступінь самостійності учнів.

При оцінюванні пояснювальної записки слід звертати увагу на грамотність оформлення, на повноту розкриття теми завдання, правильність і якість виконання графічних завдань: ескізів, схем, креслень тощо.

При оцінюванні захисту творчого проєкту доцільно враховувати аргументованість вибору теми, якість доповіді (композиція, повнота подання роботи, аргументованість висновків), якість відповідей на питання (повнота, аргументованість, переконливість і переконаність), ділові та вольові якості виступаючого (відповідальне ставлення, прагнення до досягнення високих результатів).

Оцінюючи проєкт, слід врахувати і формування особистісних якостей дитини: рівень самооцінки, здатність робити усвідомлений вибір та осмислювати його наслідки; вміння визначати значущість та актуальність наявних проблем; доцільність використаних методів дослідження та обробки результатів; активність під час виконання проєкту, вміння аргументувати свої висновки, відповідати на запитання опонентів; оформлення результатів виконаного проєкту.

Захист творчих проєктів учнів 5-9 та 10-11 класів можна проводити перед спеціально запрошеними гостями. Це можуть бути вчителі інших предметів, класний керівник, представники адміністрації закладу освіти, учні з паралельних або старших (молодших) класів та інші запрошені особи. Запрошені на захист особи не долучаються до оцінювання учнівських проєктів, вони створюють атмосферу відкритості захисту проєкту та надають можливість учням публічно презентувати результати власної діяльності.

Оцінюючи проєкт у цілому, слід враховувати: доцільність, оригінальність конструкції, якість виробу, відповідність виробу проєкту, естетичність, практичну значимість, презентацію та захист проєкту. Слід зазначити, що у процесі проєктної діяльності підвищується рівень зацікавленості учнів конкретним предметом, посилюється їхній інтерес до навчання. Під час виконання проєктів діти залучаються до пошуку вирішення проблеми та способів її дослідження, їм надається можливість демонстрації реальних результатів у процесі роботи над освітнім проєктом. Учні навчаються не тільки розробки і виконання проєкту згідно з поставленим завданням, а й презентації його результатів для широкої аудиторії; привчаються до використання підходів щодо раціонального розподілу та управління часом (Time Management); розкриваються творчі здібності та креативне мислення кожного учасника освітнього проєкту [13].

Виставляючи оцінки за учнівські проєкти, педагогу варто враховувати, що учні не повинні, подібно до ремісників, навчитися робити обмежене коло речей або робіт, як це традиційно було на уроках трудового навчання, їм потрібно насамперед на прикладі доступних для вивчення технологій оволодіти такими вміннями:

✵ обґрунтовувати мету діяльності з урахуванням суспільних потреб, приймати рішення і йти на ризик, створюючи продукт праці;

✵ знаходити та обробляти необхідну інформацію з використанням сучасної техніки;

✵ проєктувати предмет праці і технологію діяльності з урахуванням доступних у певних умовах матеріалів і технічних засобів;

✵ оволодівати політехнічними трудовими знаннями, навичками і вміннями користування знаряддями праці, виконання технологічних операцій;

✵ здійснювати технологічні процеси, результати яких будуть мати споживчу вартість;

✵ економічно і функціонально обґрунтовувати оптимальність процесу і результатів діяльності;

✵ давати екологічну і соціальну оцінку технології та продукту праці;

✵ висувати підприємницькі ідеї в рамках вивчених технологій;

✵ оцінювати свої професійні інтереси і схильності, обирати професію;

✵ співпрацювати в колективі і виконувати функції лідера.

Кількість учасників при виконанні проєкту залежно від його складності може бути різним, від одного (індивідуальний проєкт) або декількох учнів одного класу. При виконанні парних і групових проєктів учителю разом з учнями необхідно розподілити обов’язки між учнями та визначити відповідальність кожного за виконання проєкту в цілому. Загальна оцінка колективного проєкту здійснюється на основі внеску кожного з виконавців.

Підсумки захисту проєкту бажано відобразити в інформаційних бюлетенях освітнього закладу, громади, стінгазеті або фотогазеті. Вироби, створені в процесі виконання проєкту, можуть бути використані, за бажанням дітей, для демонстрації на уроках, спрямовані на виставку технічної та декоративно-прикладної творчості або для особистих цілей учня: прикраси будинку, подарунка рідним тощо.

Отже, метод проєктів як форма продуктивного навчання надає можливість на основі практичного життєвого досвіду, професійного пошуку розв’язувати соціальні, освітні психологічні і культурні проблеми. Застосування методу проєктів у освітньому процесі покращує ефективність засвоєння та усвідомлення знань суб’єкта навчання, сприяє формуванню вмінь працювати з інформацією, аналізувати, систематизувати, узагальнювати, встановлювати асоціації з раніше вивченим, робити висновки, висувати ідеї, знаходити варіанти розв’язання проблеми, передбачати можливі наслідки рішень, обґрунтовувати власну думку, знаходити компроміс, прогнозувати результати своєї діяльності. Творча співпраця вчителя та учнів під час проєктної діяльності забезпечує творчу самореалізацію як педагога, так і учнів, задовольняє їх потреби в самовдосконаленні та саморозвитку; сприяє досягненню високих творчих результатів у процесі навчання.

Не слід розуміти проєкт як контрольну роботу. Проєкт - творча робота, під час якої школярі продовжують поповнювати знання і формувати вміння, необхідні для виконання роботи на базі попередніх розділів курсу, порівняльного дизайн-аналізу виробів із сучасними аналогами. Саме при виконанні творчих проєктів учні виявляють свої професійні здібності, отримують первинну спеціальну підготовку, в результаті чого у них формується усвідомлений професійний намір.

У результаті проєктної діяльності повніше забезпечуються сучасні вимоги до розвитку учнів. Виконуються і освоюються не тільки конкретні трудові дії, вирішуються різноманітні конструкторсько-технологічні й технічні завдання, що виникають у процесі виконання проєктів, аналізуються чинники, що впливають на конструкцію, форму, дизайн об’єктів праці (моделей, виробів). Уся діяльність школярів спрямована на предметно- перетворювальну діяльність, що сприяє розвитку у них творчого потенціалу. Саме тому оцінюванню учнівських творчих проєктів необхідно приділяти багато уваги та детально розробляти критерії їх оцінювання.

Загалом учень, набуваючи досвіду проєктної діяльності, набуває і досвіду пошукової творчої діяльності, що становить невід’ємний елемент у структурі змісту освіти. А найголовніше, на наш погляд, не так важливо, щоб дитина досягла найвищого рівня в проєктній діяльності, а важливо, щоб вона отримала розвиток пізнавальних інтересів, допитливості, ерудиції, кмітливості, працьовитості. Навчилася доводити почату справу до логічного завершення, і її допитливі очі сяяли радістю від набутого життєвого досвіду.

Використані джерела

1. Башинська Т. Проектувальна діяльність - основа взаємодії вчителя та учнів / Т. Башинська // Початкова школа. - 2003. - № 7. - С. 59-62.

2. Білик В. Проектна діяльність - основа розвитку творчих здібностей молодших школярів / В. Білик // Початкова школа.- 2013. - № 5. - С. 6-8.

3. Бондар С.П. Перспективні педагогічні технології в шкільній освіті / С.П. Бондар, Л.Л. Момот, Л.А. Липова, М.І. Головко. - Рівне: Тетіс, 2003. - 200 с.

4. Войний О. Зміст проектної діяльності учнів / О. Войний // Трудова підготовка в закладах освіти. - 2007. - № 4. - С. 7-9.

5. Волковська Т. Проектування як метод особистісно- орієнтованого навчання / Т. Волковська // Початкова освіта. Методичний порадник. - 2006. - № 40(376). - С. 9-10.

6. Генкал С.Є. Дидактичні можливості індивідуальних освітніх проектів учнів профільних класів / С.Є. Генкал //Наукові записки. Серія: Педагогіка і психологія.- Вінниця, 2005. - № 14. - С. 15-17.

7. Генкал С.Є. Індивідуальні освітні проекти як засіб реалізації пізнавальних потреб учнів профільних класів / С.Є. Генкал // Педагогічні науки: Зб. наук. пр. - Суми: ДПУ їм А.С. Макаренка, 2005. - Ч. ІІ.- С. 200-206.

8. Гончаренко С.У. Український педагогічний словник / С.У. Гончаренко. - К.: Либідь, 1997. - 376 с.

9. Коберник О.М. Проективна педагогіка і національна школа / О.М. Коберник // Шлях освіти - 2006. - № 7. - С. 7-9.

10. Освітні технології: Навч.-метод. посібник /О.М. Пєхота, А.З. Кіктенко, О.М. Любарська та ін.; за ред. О.М. Пєхоти.- К.: Вид-во А.С.К., 2003. - 255 с.

11. Полат Е. Метод проектов: типология и структура /Е.С. Полат // Лучшие страницы педагогической прессы. - 2004. - № 1. - С. 9-17.

12. Сисоєва С. Особистісно зорієнтовані технології: метод проектів / С. Сисоєва //Підручник для директора. - К.: Плеяди, 2005. - № 9-10. - С. 25-28.

13. Таран З. Трансформація ролі педагога в управлінні творчими та практико-орієнтованими проектами / З. Таран //Відкритий урок. - 2004. - № 5/6. - С. 18-20.