Нова українська школа: технологічна освіта у початковій школі - Тетяна Гільберг, Ніна Павич, Галина Бучківська, Валентина Греськова 2021

2.3. Формування екологічної культури в молодших школярів
Розділ 2. Спеціальні питання методики трудового навчання

Людина - не цар природи, а її дитя, і вона повинна ставитися до неї, як до матері.

Гіппократ

Головною причиною всіх негараздів природи була і є людина. Не усвідомлюючи свого місця у навколишньому природному середовищі, вона шкодить насамперед собі, своїм нащадкам. Життя людини тісно пов’язане з природою, яка завжди була для неї джерелом матеріальних і духовних цінностей. Людство зіткнулося з безліччю проблем, викликаних споживацьким ставленням людини до природи. Наукові оцінки глобальної сучасної екологічної ситуації не оптимістичні. Саме тому так важливо здійснювати формування основ екологічної компетентності в учнів, формувати особистість, яка вміє жити та працювати в гармонії з природою, відчувати себе її часткою, для якої нормою життя є дбайливе ставлення до неї, починаючи з раннього дитинства. З огляду на актуальність означеної проблеми зі всією гостротою постає питання про поліпшення екологічного виховання підростаючого покоління.

Логотип міжнародної незалежної екологічної організації «Грінпіс»

Нині в умовах широкомасштабного економічного розвитку передових країн світу постає нагальна проблема нагромадження та поглиблення наукових знань, зростання рівня освіченості нації [2].

Взаємодія людини зі світом природи має значний психолого-педагогічний потенціал, який охоплює психотерапевтичні, естетичні, комунікативні, поведінкові функції. Широкий діапазон впливу природного середовища зобов’язує вчителів, вихователів, психологів цілеспрямовано створювати сприятливі умови для формування екологічно свідомої особистості. У вихованні екологічної свідомості дітей і дорослих необхідно орієнтуватися на екологічну доцільність, не протиставляти людину і природу, вчити збалансовувати потреби.

Завдяки екологічному вихованню дитина не лише пізнає навколишнє середовище, але й формує власне ставлення до нього. Саме у процесі екологічного виховання найбільш виразно розкриваються здібності, розвивається культура почуттів, асоціативне, образне, візуальне сприйняття, які реалізуються в усіх сферах життєдіяльності особистості.

Екологічне виховання передбачає розкриття сутності світу природи — середовища перебування людини, яка повинна бути зацікавлена у збереженні цілісності, чистоти, гармонії в природі. Це передбачає уміння осмислювати екологічні явища, робити висновки про стан природи, розумно взаємодіяти з нею. Естетична краса природи сприяє формуванню моральних почуттів обов’язку і відповідальності за її збереження, спонукає до природоохоронної діяльності. Здійснюється вона на всіх етапах навчання у школі, кожному з яких, з огляду на вікові особливості школярів, властиві певна мета, завдання, методика. У молодших школярів воно покликане формувати перші уявлення про навколишній світ, живу і неживу природу, ставлення до природи, що виявляється в конкретній поведінці на емоційному рівні. Екологічне виховання школярів на сучасному етапі потребує психологічної включеності особистості у світ природи з подальшим поетапним конструюванням системи особистісного ставлення до природи (теоретичним, емоційно-ціннісним, практично-дійовим). Це забезпечує дотримання логіки формування екологічних знань, використання їхнього пізнавального та виховного значення у навчально-виховному процесі. Саме в цьому полягають особливості екологічного виховання на засадах «глибинної екології», яке передбачає формування усвідомлення єдності й цілісності природи, унікальності та неповторності живих систем, взаємозв’язку та взаємозалежності явищ природи, розуміння людини як невід’ємної ланки у взаємозалежностях природи, утвердження поваги людини до всіх форм життя, гармонійного розвитку людини і природи [6].

Створення нового ставлення людини до природи - завдання, яке випливає з необхідності виховувати екологічну культуру, формувати нове ставлення до природи, засноване на нерозривному зв’язку людини з природою.

Екологічна освіта дедалі частіше охоплює глибокі виховні аспекти, що стосуються абсолютної більшості навчальних предметів початкової школи, оскільки йдеться про формування такого комплексу поглядів, переконань і знань у молодших школярів, що гарантує їх моральну відповідальність за безпеку життя та постійне піклування про природне середовище як визначальні передумови сподівань на стійкий розвиток людства.

За означенням науковців екологічна культура - це невід’ємний компонент духовного світу людини, який являє собою екологічно зорієнтовану свідомість і поведінку, в основі яких лежать гуманістичні ціннісні орієнтації та установки щодо природи.

У структурі «екологічної культури особистості» логічним є виділення трьох основних її компонентів:

ü інтелектуального - який охоплює системні екологізовані знання, уміння і практичні навички з їх ефективного застосування у процесі вивчення та охорони довкілля;

ü емоційно-ціннісного - у структурі якого має бути сформовано комплекс ціннісних орієнтацій, мотивів, емоційних реакцій, переконань, моральних, етичних та екологічних ідеалів, що й будуть надалі визначати спрямованість, інтенсивність, тривалість екологічно доцільних вчинків, дій, діяльності;

ü діяльнісно-практичного - сутність якого складають сформовані практичні вміння та навички з вивчення й охорони як окремих об’єктів, так і природи в цілому. Їх формування відбувається у процесі організації та здійснення конкретної індивідуальної або колективної суспільно корисної, масової чи природоохоронної роботи молодших школярів як під час навчання, так і безпосередньо у довкіллі [3].

Eкологічна культура як соціальне явище, як культура загалом дає орієнтири існування у довкіллі та понеділкові норми, тобто вона задає рамки способу життя. Bона транслюється завдяки особистісній соціально-екологічній компетентності, що характеризує, якою мірою конкретна особистість засвоїла цю культуру і може її передавати іншим, тобто чи сформована в особистості «екологічна компетентність». Екологічна грамотність і здорове життя — це одна із ключових компетентностей, зазначених у концепції Нової української школи. У процесі формування цієї компетентності в учнів формуються вміння розумно та раціонально користуватися природними ресурсами в рамках сталого розвитку, усвідомлення ролі навколишнього середовища для життя та здоров’я людини, здатність і бажання дотримуватися здорового способу життя.

Сформована екологічна компетентність виражається в поєднанні певного способу життя (екологічність стає якістю життя) — у цих рамках відбувається формування системи діяльності, яка впливає на фактори екології, а вони, зі свого боку, впливають на спосіб життя і стають факторами цього способу життя.

Необхідність формування основ екологічної грамотності школярів обумовлена вимогами національного екологічного законодавства, зокрема Законами України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про енергозбереження», «Про відходи», «Про рослинний світ», «Про тваринний світ», «Про захист тварин від жорстокого поводження» та іншими законодавчими актами, що регулюють споживання природних ресурсів, прийняття рішень, поведінку у природі.

Основи дбайливого ставлення до природи вкрай важливо закладати в початковій школі. Молодший шкільний вік — найцінніший етап у розвитку екологічної культури особистості, адже діти особливо чутливі до добра, допитливі. Саме в цей час слід закладати моральні основи, розвивати почуття прекрасного, уміння бачити красу природи. Тому екологічне виховання повинно починатися з раннього дитинства. У наші дні питання екологічного виховання набуло нової актуальності і вирішувати його — задача сучасної школи.

Екологічне виховання — складова частина етичного виховання. Тому під екологічним вихованням розуміється єдність екологічної свідомості та поведінки, гармонійної з природою. Важливою є роль екологічних знань і переконань у формуванні екологічної свідомості. Екологічні уявлення формуються у молодших школярів насамперед на уроках природознавства. Знання, переведені в переконання, формують екологічну свідомість [5].

Пропонуємо розглянути один зі шляхів формування основ екологічної грамотності молодших школярів через призму практичних занять та проєктних технологій в ітегрованому курсі «Я досліджую світ», що неодмінно сприятиме усвідомленню особистістю необхідності дотримання правил екологічної поведінки в довкіллі. Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей, розвиток самостійності, творчості та допитливості.

Реалізація мети початкової освіти ґрунтується на таких ціннісних орієнтирах:

ü визнання унікальності та обдарованості кожної дитини, що забезпечується рівним доступом до освіти, забороною будь-яких форм дискримінації або відокремлення дітей на основі попереднього відбору;

ü цінність дитинства, що оберігається шляхом встановлення освітніх вимог, які відповідають віковим особливостям дитини, визнання прав дитини на навчання через діяльність, зокрема гру, обмеження обсягу домашніх завдань для збільшення часу на рухову активність і творчість дитини;

ü радість пізнання, що обумовлюється використанням в освітньому процесі дослідницької та проєктної діяльності;

ü розвиток вільної особистості шляхом підтримки самостійності, незалежного мислення, оптимізму та впевненості в собі;

ü міцного здоров’я та добробуту, яких можливо досягти шляхом формування здорового способу життя і створення умов для гармонійного фізичного та психоемоційного розвитку;

ü забезпечення безпеки в результаті створення атмосфери довіри та взаємоповаги, перетворення школи на безпечне місце, де запобігають насильству і цькуванню, надають необхідну підтримку;

ü утвердження людської гідності шляхом виховання чесності, відваги, наполегливості, доброти, здатності до співчуття і співпереживання, справедливості, поваги до прав людини (зокрема, права на життя, здоров’я, власність, свободу слова тощо);

ü плекання любові до рідного краю та української культури, шанобливе ставлення до Української держави;

ü формування активної громадянської позиції, відповідальності за своє життя, розвиток громади та суспільства, збереження навколишнього світу.

Формування ключових компетентностей в учнів 1-4 класів відбувається шляхом залучення учнів на уроках інтегрованого курсу «Я досліджую світ» до проектної діяльності як провідного засобу розвитку та навчання учнів, формування у них здатності до самостійного навчання, оволодіння засобами сучасних технологій, умінь конструювати власний процес пізнання і на практиці реалізувати заплановане.

Зміст навчальної програми з освітньої галузі «Технології» орієнтовано па формування в учнів ключових і предметних компетентностей, які покликані наблизити процес трудового навчання до життєвих потреб учня, його інтересів та природних здібностей.

Освітню програму технологічної освітньої галузі створено на основі Державного стандарту початкової освіти. Її метою є формування в школярів здатності до зміни навколишнього світу засобами сучасних технологій без шкоди для середовища, до використання технологій для власної самореалізації, культурного й національного самовияву.

Відповідно до окресленої мети, головними завданнями технологічної освітньої галузі в початковій школі є:

✵ залучення учнів до різних видів діяльності, формування вмінь для створення виробу від творчого задуму до його втілення в готовий результат;

✵ формування в учнів культури праці та побуту, навичок раціонального ведення домашнього господарства, задоволення власних потреб та потреб інших, відповідальності за результати власної діяльності;

✵ формування вміння ефективно використовувати природні матеріали з турботою про навколишнє середовище;

✵ створення умов для практичного і творчого застосування традицій і сучасних ремесел [1].

Очевидно, що відповідно до мети та завдань, які з неї випливають, у процесі вивчення освітньої галузі «Технології» учні дедалі більше долучатимуться до предметно-перетворювальної діяльності. Немає жодного виду людської діяльності, що не впливав би на навколишнє середовище та під час якого не використовувалися би природні ресурси.

Використання природних ресурсів спричинює збіднення матеріально-сировинних ресурсів землі, а утворення відходів - забруднення навколишнього середовища. Свій екологічний слід має кожен товар і продукт. Адже під час його виробництва, використання та утилізації витрачаються природні ресурси (відновлювані та невідновлювані).

У світі починає формуватися нова система цінностей стосовно природи, нова культура взаємодії з природою - це цивілізаційна вимога сьогодення. Для кожної людини планети, громадянина своєї держави настав час, коли варто переглянути свої стереотипи та звички поведінки й діяльності в природі. Саме тому перед вчителями початкових класів постає завдання формувати основи екологічної грамотності молодших школярів. Важливим завданням педагогів є створення умов для формування екологічної культури через метод екологічних проєктів на уроках трудового навчання.

У процесі виконання проєктів та виготовлення виробів учнів 1-4 класів варто орієнтувати на: розуміння ролі деревини та інших матеріалів природного походження як важливого екологічного ресурсу в збереженні довкілля; формування уявлення про сучасні технології виготовлення конструкційних матеріалів; усвідомлення важливості вибору мийних засобів та їхнього впливу на довкілля; усвідомлення важливості безвідходного виробництва; розуміння шкідливого впливу штучних матеріалів на навколишнє середовище; обґрунтування значення штучних матеріалів для збереження природних ресурсів.

Під час опанування навчального матеріалу технологічної галузі школярі мають змогу виконувати проєкти екологічного спрямування, тобто вибирати об’єкти проєктування, досліджувати і добирати матеріали для виготовлення виробу, визначати необхідні технологічні процеси, за допомогою яких буде виготовлено виріб; обґрунтовувати його конструкцію. Зазначена робота має бути спрямована на формування позиції учня чи учениці у навчальному процесі, коли вони у співпраці з учителем та однокласниками беруть участь у конструюванні власної освітньої траєкторії, зокрема на формування екологічної культури, за якої особистість усвідомлює основи екологічного природокористування, дотримується правил природоохоронної поведінки, ощадно використовує природні ресурси, розуміючи важливість енергозбереження для сталого розвитку суспільства.

Для реалізації проєктів екологічного спрямування учням 1-4 класів автори підручника «Я досліджую світ» (Т. Гільберг, С. Тарнавсъка, Л. Грубіян, Н. Павич) пропонують такі проєкти:

✵ «Ми іменинники» (3 клас);

✵ «Ми родичі» (3 клас);

✵ «Хто мешкає у старому пеньку» (2 клас);

✵ «Зустрічаємо сусідів» (4 клас);

✵ виготовлення новорічних прикрас, аплікацій «Засніжені дерева» (2 клас);

✵ «Будинок моєї мрії» (1 клас);

✵ виготовлення вази для квітів, моделей транспорту, лепбука «Червона книга України» (2 клас);

✵ виготовлення макетів «Місто/село майбутнього» (3 клас), «Осіннє дерево» (2 клас), «Пізнаємо Україну», «Влуч в ціль» (4 клас);

✵ виготовлення гри «Лабіринт», рухомої іграшки «Дружок», кеглів для гри в боулінг (3 клас) тощо.

Автори підручника пропонують школярам виконувати ці проєкти й виготовляти вироби зі вторинним використанням матеріалів, використовувати відходи матеріалів у побуті або на виробництві, ощадно ставитися до природних та штучних матеріалів тощо.

Заняття, на яких учні будуть виконувати вищеназвані проєкти, сприяють розширенню їхніх знань про практичне значення природних матеріалів у житті людини, різноманітність її трудової діяльності, про роль праці в житті людини й суспільства, а також формуванню вмінь і навичок грамотного спілкування з об’єктами природи, економного використання природних ресурсів.

Формування екологічної культури школярів на уроках інтегрованого курсу «Я досліджую світ» передбачає ознайомлення із соціальною екологією, відомостями про природні ресурси та виробництво, про способи економії матеріалів, а також можливості переробки та утилізації відходів побутової діяльності і виробництва. Учитель спонукає школярів використовувати в навчальній діяльності знання про способи охорони навколишнього середовища, про економію витрачання електроенергії, матеріалів, сировини, вчить приймати й виконувати доступні та необхідні екологічні рішення в процесі практичних робіт і здійснення творчих проєктів.

У процесі екологізації технологічної освіти необхідно широко розкривати соціальну обумовленість взаємодії природи і суспільства. Особливо важливо це робити за допомогою прикладів, близьких і зрозумілих учням.

Під час виконання навчально-практичних робіт і творчих проєктів виникають об’єктивні передумови для об’єднання знань, отриманих з предметів природничо-наукового і гуманітарного циклів. Важливу функцію формування у свідомості учнів цілісної картини світу виконує екологія. Інтеграція знань відбувається не механічно, а за допомогою синтезу змісту освітніх галузей Стандарту початкової освіти: «Громадянської, соціальної і здоров’язбережувальної», «Природничої» — із залученням змісту «Технологічної», «Мовно-літературної», «Математичної», «Мистецької».

Цей взаємозв’язок соціальних і природних факторів у житті людини відповідає вимогам збереження життя, дбайливого ставлення до природних ресурсів, дозволяє вибрати технологію виробництва, оцінити її. Екологічні проєкти та практична діяльність на уроках, на нашу думку, є важливими засобами формування основ екологічної грамотності в школярів.

Завдання екологічного виховання — сприяти нагромадженню екологічних знань, виховувати любов до природи, прагнення берегти, примножувати її багатства, формувати вміння та навички діяльності в природі. Екологічне виховання передбачає розкриття сутності світу природи - середовища перебування людини, яка має бути зацікавлена у збереженні цілісності, чистоти, гармонії в природі. Естетична краса в природі сприяє формуванню моральних почуттів обов’язку та відповідальності за її збереження, спонукає до природоохоронної діяльності.

Екологічне виховання здійснюється на всіх етапах навчання в школі, на кожному з яких ставиться певна мета, завдання, підбирається відповідна методика з огляду на вікові особливості. Для молодших школярів найдоступнішим є емоційно-естетичне сприйняття природного середовища. Завдання вчителя - передбачити способи поєднання емоційного ставлення до природи з пізнавальними завданнями щодо її вивчення та охорони.

У початковій школі потрібно задіяти всі передумови для систематично екологічного виховання молодших школярів:

1) зміст природознавчих навчальних предметів і курсів;

2) збагачення всіх предметів екологічно спрямованим змістом і міжпредметними зв’язками;

3) проведення позаурочної діяльності з вивченням довкілля і заохочення дітей до практичних справ щодо його збереження;

4) залучення школярів до дослідницької роботи в індивідуальних і групових проєктах;

5) проведення екологічних тижнів, вікторин, конкурсів малюнків;

6) екологічне просвітництво батьків.

У нових програмах і підручниках для початкової школи у засвоєнні змісту всіх предметів закладено можливості для створення навчальних ситуацій, які прямо чи опосередковано сприяють формуванню в дітей уявлень і понять про цілісність світу, природне та соціальне оточення як середовище життєдіяльності людини, її належність до природи і суспільства [4].

Повагу до природи визнано однією з фундаментальних цінностей у Декларації тисячоліття ООН. Її формує екологічна культура, духовність, свідомість. Зміни у ставленні до природи, у поведінці в довкіллі людини, суспільства - це передумова зміни моделей споживання та життєдіяльності, виробництва. Визнано також, що відсутність духовності, екологічної культури — чи не найважливіший чинник, який стримує перехід до сталого розвитку і розв’язання найгостріших екологічних проблем людства, цивілізації.

У щоденному житті та в процесі праці учні початкової школи постійно стикаються з природою. То й провідне завдання вчителя — під час навчальних занять, різних заходів і через участь дітей у різних видах праці викликати в них інтерес до природних об’єктів, прищеплювати повагу до всього живого й корисного, створеного людською працею; формувати шанобливе, бережливе ставлення до природи, бажання примножити своєю працею красу рідної землі.

Проблема взаємодії суспільства з природою — одна з найгостріших проблем сучасності, від правильного розв’язання якої залежить доля нашої планети, майбутнє людства [3].

Отже, учням початкової школи необхідно оволодіти науковими знаннями, засвоїти моральні ціннісні орієнтації у ставленні до природи, а також виробити практичні вміння та навички зі збереження навколишнього середовища. Бути здатними застосовувати одержані екологічні знання і досвід у повсякденних життєвих ситуаціях, керуватися пріоритетністю екологічних цінностей.

Перевіряємо себе

1. Чому важливо формувати екологічну культуру в молодших школярів?

2. З якого класу варто розпочинати формування екологічної культури в учнів?

3. Назвіть проєкти, які сприяють екологічному вихованню на заняттях інтегрованого курсу «Я досліджую світ».

4. Яке завдання екологічного виховання?

Використані джерела

1. Державний ставдарт базової середньої освіти. [Електронний ресурс]. 2020. Режим достуїу: https://mon.gov.ua/ua/news/mon-proponuye-dlya-gromadskogo-obgovorennya-proyekt- derzhavnogo-standartu-bazovoyi-serednoyi-osviti

2. Kазанішена Н.В. Формування професійної готовності вчителя до екологічного виховання учнів: навч.-метод. посіб. Kам’янець-Поділ. нац. ун-т ім. І. Огієжа. 2010. - 74 с.

3. https://nauka.udpu.edu.ua/wp-content/uploads/2020/06/ Варениченко-дис.pdf

4. http://www.lesia-yaschenko.ck.sch.in.ua/pro_shkolu/dopovidi/ direktor_ta_administraciya/

5. https://metoddialogu.blogspot.com/2015/11/blog-post_35.html

6. https://pidru4niki.com/1993110235029/pedagogika/ ekologichne_vihovanny