Нова українська школа: методика навчання інтегрованого курсу «Я досліджую світ» у 1-2 класах закладів загальної середньої освіти на засадах компетентнісного підходу - Тетяна Гільберг, Світлана Тарнавська, Ніна Павич 2020

3.2. Особливості викладання інтегрованого курсу «Я досліджую світ»
Розділ 3. Організація уроку інтегрованого курсу «Я досліджую світ»

Завжди і всюди брати разом те, що пов’язано одне з одним.

Ян Амос Коменський

Ключова зміна для учнів, яка задекларована у Концепції Нової української школи, стосується підходів до навчання та змісту освіти. Щоб набувати компетентностей, школярі повинні навчатися за діяльнісним підходом із одночасним впровадженням інтегрованого та проектного навчання.

Основною новацією нового Державного стандарту (2018) є структурування змісту початкової освіти на засадах інтегративного підходу у навчанні. Дидактичний зміст процесу інтеграції полягає у взаємозв’язку змісту, методів і форм роботи. Відповідно інтеграцію навчального матеріалу з різних навчальних предметів здійснюють навколо певного об’єкту чи явища довкілля, або навколо розв’язання проблеми міжпредметного характеру, або для створення творчого продукту тощо.

Важливим засобом формування цілісної уяви про навколишній світ є інтеграція різноманітної інформації в рамках вивчення окремих соціокультурних тем/проблем. Тематичні дні/тижні об’єднують блоки знань із різних навчальних предметів, тем навколо однієї теми/проблеми. Створення єдиного для навчальних предметів тематичного простору дозволяє уникнути дублювання інформації у змісті різних навчальних дисциплін та, водночас, розглянути аналогічний матеріал одночасно з різних боків, за допомогою різних дидактичних засобів. Цим забезпечуються збалансованість у сприйманні інформації різних освітніх галузей, емоційно комфортна атмосфера навчальних занять. Інтеграція програмового змісту створює передумови для різнобічного розгляду базових понять, явищ, більш широкого охоплення змісту, формування в учнів системного мислення, позитивного емоційного ставлення до процесу пізнання, водночас створює можливості раціонального використання робочого часу.

У ДСПО (2018) зазначено, що на підставі базового навчального плану може здійснюватися повна або часткова інтеграція різних освітніх галузей, що відображається в типових освітніх програмах, освітній програмі закладу загальної середньої освіти. У процесі інтеграції кількість навчальних годин, передбачених на вивчення кожної освітньої галузі, перерозподіляється таким чином, що їх сумарне значення не зменшується. Зміст природничої, соціальної і здоров’язбережувальної, громадянської та історичної, технологічної, інформатичної освітніх галузей інтегрується в різній комбінації їх компонентів, утворюючи інтегровані предмети і курси, перелік і назви яких зазначаються в типових освітніх програмах, освітній програмі закладу загальної середньої освіти.

Особливості викладання інтегрованого курсу «Я досліджую світ» полягають у дидактико-методичній організації навчання, а саме в його зв’язку з життям, з практикою застосування здобутих уявлень, знань, навичок поведінки в життєвих ситуаціях. Сама назва курсу зорієнтовує вчителя на організацію дослідницької діяльності учнів.

Реалізація курсу «Я досліджую світ» передбачає включення учнів у практику виконання різноманітних завдань дослідницького характеру, як-от:

✵ дослідження-розпізнавання (Що це? Яке воно? Обстеження за допомогою органів чуття, опис, порівняння з іншими предметами, явищами; спільне - відмінне, до якого цілого воно належить);

✵ дослідження-спостереження (Як воно діє? Що з ним відбувається? Для чого призначене?);

✵ дослідження-пошук (запитування, передбачення, встановлення часової і логічної послідовності явищ, подій; встановлення причинно-наслідкових зв’язків (Чому? Яким чином? Від чого залежить? Із чим пов’язано?), здогадка, висновок-узагальнення).

Для формування дослідницьких навичок учнів необхідно ознайомити із способами пізнання навколишнього світу (спостереження, дослідження, опрацювання різних джерел інформації).

У теорії пізнання прийнято розрізняти чуттєві і раціональні форми пізнання. Пізнання починається з чуттів. Завдяки органам чуття (зір, дотик, слух, нюх, смак) дитина отримує чуттєве знання про світ. Чуттєве пізнання має три основні форми: відчуття, сприйняття й уявлення.

Відчуття - первинний елемент чуттєвого пізнання. Відчуття є найпростішим психічним процесом, який полягає у відображенні окремих властивостей предметів та явищ навколишнього світу, а також внутрішніх станів організму під час безпосередньої дії подразників на відповідні рецептори.

Сприйняття - цілісний наочний образ предмета.

Уявлення - цілісний образ предмета, що зберігається в пам’яті або в уяві.

Раціональне пізнання орієнтується на розкриття сутності об’єктів. Його особливості:

✵ узагальнене відображення дійсності;

✵ відволікання від несуттєвого в предметі;

✵ опосередкований характер.

Раціональне пізнання здійснюється в таких основних формах: судженні, понятті, судженні й умовиводі.

Способи пізнання розрізняють за сферою їх застосування. Предметом пізнання може бути природна реальність, а може бути світ людської історії та культури, або внутрішній світ людини. І чим складнішою є предметна реальність, яка пізнається, тим більшу активність набуває об’єкт пізнання.

Головним інструментом для пізнавальної діяльності є практика. Практика - це цілеспрямована дія людини з перетворення навколишнього світу. Практичне пізнання відбувається із залученням інтуїції, логіки, почуттів і раціонального мислення.

Предмет «Я досліджую світ» виконує інтегруючу функцію і забезпечує формування у школярів цілісної наукової картини природного і соціокультурного світу, відносин людини з природою, суспільством, іншими людьми, державою, усвідомлення свого місця в суспільстві, створюючи основу становлення світогляду, життєвого самовизначення і формування української ідентичності особистості.

Інтегрований урок дозволяє вчителю скоротити терміни вивчення окремих тем, ліквідувати дублювання матеріалу з різних галузей, приділити більше уваги (у різноманітних формах) тим цілям, які виділені в даний момент навчання (розвиток зв’язного мовлення, мислення тощо).

Інтегровані уроки знімають стомлюваність і навантаження учнів за рахунок перемикання з одного виду діяльності на інший.

Урок інтегрованого курсу забезпечує формування когнітивного, емоційно-ціннісного і діяльнісного компонентів громадянської компетентності:

✵ уміння розрізняти державну символіку України і свого регіону, описувати пам’ятні та визначні місця столиці і рідного краю, знаходити на карті Україну і її сусідів, Київ - столицю України, свій регіон і його обласний центр;

✵ формування основ історичної пам’яті - уміння розрізняти в історичному часі минуле, сьогодення, майбутнє, орієнтацій в основних історичних подіях свого народу й України, відчуття гордості за славу і досягнення українців;

✵ формування основ екологічної свідомості, грамотності і культури учнів, освоєння елементарних норм адекватної поведінки в природі;

✵ розвиток морально-етичної свідомості - норм і правил взаємин людини з іншими людьми, соціальними групами і спільнотами.

Інтегрований курс сприятиме формуванню екологічної і культурологічної грамотності, підприємливості, громадянської позиції. Учні навчаться дотримуватися правил поведінки у світі природи і людей, здорового способу життя, освоять елементарні норми адекватної культури поведінки в навколишній природі і соціальному середовищі, сформуються соціально ціннісні якості, такі як працелюбність, організованість, раціональність, відповідальність за свої вчинки, у тому числі і в інформаційній діяльності, потреба допомагати іншим, повага до праці інших, її результатів, культурної спадщини; установки на безпечний, здоровий спосіб життя, наявність мотивації до творчої праці, роботи на результат, бережного відношення до матеріальних і культурних цінностей.

Інноваційною складовою інтегрованого курсу стала громадянська та історична освітня галузь. Її мета - формування в учня/учениці власної ідентичності та готовності до змін через вироблення поваги до інших, толерантного ставлення до культурного різноманіття і розбіжності суджень, набуття досвіду взаємодії та співпраці через обмірковування прийнятих у класі, школі і місцевій громаді соціальних норм, активну участь у житті цих спільнот та усвідомлення відповідальності за свої вчинки. Серед очікуваних результатів, наприклад, для учнів 1-2 класів задекларовано вміння захищати права людини (розпізнавати вчинки і слова, які можуть підтримати або образити, а також поважати різноманітність думок, справедливо ставитися до інших). Для учнів 3-4 класів - мати компетенції спілкування, враховуючи особливості інших людей, пояснювати, чому потрібно діяти справедливо, не порушувати прав інших дітей, виявляти та засуджувати такі вчинки, уміти пояснити, до кого можна звернутися.

Окрему увагу слід приділити протидії булінгу у школах. Учні мають відслідковувати, коли їх або інших ображають чи принижують, та знати, як діяти в таких ситуаціях.

Ці вимоги є свідченням того, що нині відбувається перехід до компетентнісного навчання. І навчальний процес здійснюється не «заради знань», а «заради вмінь, ставлень, цінностей», що разом і становлять « компетенції ».

У сфері особистісних універсальних навчальних уроки інтегрованого курсу сприяють прийняттю учнями правил здорового способу життя, розумінню необхідності здорового способу життя в інтересах зміцнення фізичного, психічного та психологічного здоров’я; і в цілому сприяють формуванню загальнопізнавальних навчальних дій:

✵ оволодіння початковими формами дослідницької діяльності, включаючи вміння пошуку і роботи з інформацією, у тому числі з використанням різних засобів ІКТ;

✵ формування дій заміщення і моделювання (використання готових моделей для пояснення явищ або виявлення властивостей об’єктів і створення моделей, в тому числі в інтерактивному середовищі);

✵ формування логічних дій порівняння, аналогії, класифікації об’єктів живої і неживої природи на основі зовнішніх ознак або відомих характерних властивостей; встановлення причинно-наслідкових зв’язків у навколишньому світі, у тому числі на різноманітному матеріалі природи і культури рідного краю.

Важливо звернути увагу учнів на те, як здоров’я залежить від соціальних, економічних умов та від якості навколишнього середовища.

Специфіку технологічної галузі, що входить до інтегрованого курсу «Я досліджую світ» зумовлено:

✵ ключовою роллю предметно-перетворювальної діяльності як основи формування системи навчальних дій;

✵ значенням навчальних дій моделювання і планування, які є безпосереднім предметом засвоєння в ході виконання різних завдань курсу (наприклад, у ході вирішення завдань на конструювання школярі навчаються використовувати схеми, карти і моделі);

✵ використанням форм групового співробітництва і проектних форм роботи для реалізації навчальних цілей курсу;

✵ формуванням первинних елементів ІКТ-компетентності учнів;

✵ формуванням картини світу матеріальної і духовної культури як продукту творчої предметно-перетворюючої діяльності людини.

Навчання учнів ведення домашнього господарства на уроках технологій надає їм можливість на практиці в домашніх умовах перевірити розв’язання таких проблем, як використання енергії та енергозбереження, надмірне використання упаковок, переробка побутового сміття та відходів, синтетичні харчові добавки, небезпечні хімікати, які використовуються вдома, дбайливе ставлення до води та інших ресурсів, пов’язаних зі способом життя людини. Слід пам’ятати - виховання дбайливого й ощадливого ставлення до ресурсів, що використовуються в домашньому господарстві, буде міцним фундаментом дбайливого ставлення до природи.

Наскрізними у змісті інтегрованого курсу визначено такі змістові лінії: «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність», «Громадянська відповідальність», «Екологічна безпека та сталий розвиток».

Наскрізні лінії є соціально значущими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання в різних ситуаціях.

Важко переоцінити роль природничих наук при вивченні питань сталого розвитку. У процесі навчання важливо робити акцент на розвиток навичок пошуку та вирішення конкретних проблем і вивчення взаємозв’язку між наукою, технологією і суспільством. Освіта в інтересах сталого розвитку спрямована і на пошук та розробку сучасних технологій, необхідних для збереження природних ресурсів і переорієнтацію діяльності людини в напрямку сталого розвитку. Під час вивчення природничих дисциплін доцільно розглядати переваги впровадження у виробництво нових ресурсозберігаючих і екологічно орієнтованих технологій.

«Я досліджую світ» як шкільний предмет надає особливу можливість для виховання соціально активної, грамотної і обізнаної особистості. На уроках доцільно розглядати питання, пов’язані із взаємозв’язком і взаємозалежністю природи, суспільства і економіки; розглядати екологічні наслідки діяльності людини і багато іншого.

Включення у зміст навчальної програми «Я досліджую світ» екологічних, економічних і соціальних проблем спрямовано на розвиток в учнів знань, умінь, навичок, цінностей і досвіду, які дозволять їм самостійно приймати рішення локального і регіонального характеру для поліпшення якості життя без екологічної загрози для майбутнього планети.

Розуміння учнями сталості світу в цілому, України і своєї місцевості, а також шляхів досягнення цієї сталості є життєво важливим педагогічним завданням.

Новий ступінь навчання інтегрованого курсу в 1 класі ґрунтується на результатах, отриманих у дошкільному періоді, де діти уже знайомилися з різноманітністю об’єктів природи, правилами поведінки у громадських місцях, дорожніми знаками, правилами особистої гігієни тощо. Основними ключовими поняттями у 1 класі є «нежива і жива природа», «органи чуття», «частини тіла людини», «гігієнічні навички», «історія свого краю», «символи держави»; «різноманітність культур, звичаїв народів»; «правила безпечної поведінки вдома і на вулиці», «стандарти поведінки в суспільстві»; «моральні норми»; «навички співжиття та співпраці», «здоровий спосіб життя»; «самообслуговування в побуті» тощо.

Інтегрований урок потребує від учителя додаткової підготовки, ерудованості, високого професіоналізму. Розробляючи такий урок, учитель має враховувати:

1. Мету уроку (це може бути потреба у скороченні термінів вивчення теми, ліквідації прогалин у знаннях учнів, перерозподіл пріоритетів тощо).

2. Добір об’єктів, тобто джерел інформації, які б відповідали цілям уроку.

3. Визначення системоутворюючого чинника, тобто знаходження підстави для об’єднання різногалузевої інформації (ідея, явище, поняття чи предмет).

4. Створення нової структури курсу, тобто зміна функціонального призначення знань.

Реалізація кожної конкретної теми інтегрованого курсу відбувається під час роботи з основним текстом, підкріпленим ілюстраціями, на яких наочно втілено сутність об’єктів, зв’язків, ситуацій між об’єктами природи, що вивчаються, взаємодією людей і природи, а також у соціумі. Ілюстрації доповнюються запитаннями, які заохочують дитину пояснювати, обґрунтовувати, міркувати.

Чільне місце на уроці слід відводити творчим завданням, які передбачають застосування знань у незнайомій ситуації (включають вправи з елементами пошукової й дослідницької діяльності, з елементами творчості).

В основу навчання курсу «Я досліджую світ» покладено діяльнісний підхід, який покликаний змістити акценти в освіті на активну діяльність. Діяльнісний підхід є цілеспрямованою системою, націленою на результат, який можна досягнути лише тоді, коли буде зворотний зв’язок.

Тому в навчанні перевага надається практичним роботам, демонстраційним і лабораторним дослідам, спостереженням у природі, екологічному моделюванню та прогнозуванню, вирішенню ситуативних завдань, а також практичній діяльності з охорони природи. Наприклад, за допомогою таких практичних робіт: «Вимірювання свого зросту», «Визначення розміру взуття», «Виготовлення екологічного знака» тощо.

Учні 1 класу не мають досвіду роботи над міні-проєктами. Для молодших школярів домінуючими залишаються ігрові (рольові) проекти, безпосередньою метою яких є участь у груповій діяльності: різні ігри, постановки лялькового театру або виконання різного роду ролей, розваги тощо.

Важливе значення у формуванні особистісного ставлення до об’єктів вивчення належить практико-орієнтованим проектам, які передбачають вивчення природи рідного краю, проблем, пов’язаних з навколишньою природою, формують в учнів емоційно-ціннісне ставлення до природи.

На малюнку 18 подано зразки завдань з тем «Досліджуємо властивості повітря», «Досліджуємо властивості води» розділу «Я дослідник/я дослідниця».

Малюнок 18. Зразки практико-орієнтованих завдань

Творча самостійна діяльність школярів - це сучасна потреба. Сьогодні як ніколи потрібні люди творчі, креативні, здатні ламати звичні стереотипи. Модернізація змісту освіти передбачає використання інноваційних освітніх технологій та нових методичних підходів, що не сприятимуть накопиченню учнями знань і вмінь, а спонукатимуть школярів до перенесення їх у нову ситуацію, до активної творчої діяльності, неординарного розв’язання проблемних завдань.

Дослідницька поведінка особливо цінна тим, що вона створює надійний фундамент для поступового перетворення процесів навчання і розвитку на процеси вищого порядку - самонавчання і саморозвиток.

На інтегрованому уроці предметом аналізу виступають багатопланові об’єкти, інформація про сутність яких міститься в різних освітніх галузях. І механізмом інтеграції в системі початкової освіти є образ, створений засобами різних видів мистецтва, а також дітьми - у різних видах діяльності. У літературі засіб виразності - слово (образні визначення, епітети, метафори, порівняння, ритм); у природі - об’єкт (поняття, форма, причинно-наслідкові зв’язки у природі і ін.); в образотворчому мистецтві - малюнок (форма, розмір, колір, композиція, ритм); у трудовому навчанні - виріб (ліплення, об’єм, пропорції, поза, співвідношення предметів у загальній композиції за розмірами, аплікація та ін.); у музиці - мелодія (ритм, гармонія, динаміка, інтонація тощо).

Мотивація до навчання, стимулювання пізнавального інтересу до досліджуваного на уроці явища (об’єкта) реалізується різними способами:

✵ чіткою постановкою цілей уроку (що дізнаємося і чого навчимося на цьому уроці); переконанням учнів у значущості досліджуваного матеріалу (для чого ми вивчаємо цей матеріал; наприклад, перед ознайомленням з компасом учитель каже, що вміння орієнтуватися за допомогою компаса потрібне всім, особливо геологам, військовим, морякам, туристам, або що в кінці року у школі будуть проходити змагання з орієнтування, у яких ми братимемо участь (а щоб перемогти, треба вміти працювати з компасом);

✵ пробудженням інтересу; цього можна досягнути постановкою проблемних запитань. Наприклад, на уроці, що передує уроку «Як рослини розмножуються», можна провести дослід з пророщування насіння квасолі, після якого учні отримають завдання простежити, що ж відбуватиметься далі із цим проростком;

✵ створенням емоційно-моральних ситуацій; наприклад, на початку уроку «Водойма - природна спільнота» учителька говорить: «Учора за містом я бачила, як хлопчаки полювали на жаб. Коли ж запитала в них, навіщо вони це роблять, вони відповіли, що жаби бридкі, шкідливі, від них бувають бородавки. Чи правильно це?»;

✵ уведенням ігрових ситуацій, цікавого матеріалу.

Розвивальні можливості інтегрованого уроку, по-перше, дозволяють реалізувати один з найважливіших принципів дидактики - принцип системності навчання (якщо комплекс навчального матеріалу відповідає цілісності, структурності, взаємозалежності, ієрархічності, множинності); по-друге, створюють оптимальні умови для розвитку мислення (здатність до абстракції, уміння виділяти головне, проводити аналогії, здійснювати аналіз, зіставлення, узагальнення тощо); по-третє, сприяють розвитку системного світогляду, гармонізації особистості учнів.

Процес інтеграції потребує певних умов:

✵ об’єкти дослідження збігаються або досить близькі;

✵ в інтегрованих галузях використовуються однакові або близькі методи дослідження;

✵ вони будуються на загальних закономірностях і теоретичних концепціях.

До реалізації інтегрованих уроків у початковій школі висуваються такі умови:

✵ близькість змісту провідних тем предметів;

✵ логічний взаємозв’язок предметів.

На сучасному етапі набули поширення й нетрадиційні форми інтегрованих уроків:

✵ уроки формування нових знань: уроки-експедиції (подорожі), уроки- інсценізації, побудовані на основі діяльнісного методу;

✵ уроки навчання умінь і навичок: практикуми, уроки-діалоги, уроки з рольовою, діловою грою;

✵ уроки повторення та узагальнення знань, закріплення вмінь. Ігрові: КВК, «Що? Де? Коли?», «Поле Чудес», театралізовані, уроки-конкурси, уроки-змагання;

✵ уроки перевірки та обліку знань і вмінь: залікові вікторини, конкурси, огляд знань, урок-іспит.

Не всяке об’єднання різних галузей автоматично стає інтегрованим уроком. Потрібна провідна ідея, реалізація якої забезпечує нерозривний зв’язок, цілісність уроку.

Інтегрований блок може реалізовуватися і протягом цілого дня, тоді виникає нова форма навчання - навчальний день. Аналізувати ж інтегрований блок (дидактичні цілі, зміст, методичні прийоми) можна на тому самому рівні, що й урок (враховуючи лише різну кількість часу).

Початкова школа може і повинна зробити щось важливіше й суттєвіше, ніж просто навчити читання, письма та лічби. Саме стимулювання інтелектуальної активності в період формування особистості будь-якої дитини має таке ж вагоме значення для його подальших успіхів, як і природні здібності.

Уведення уроків інтегрованого курсу «Я досліджую світ» може більшою мірою, ніж традиційне предметне навчання, сприяти становленню ерудованої особистості, що володіє цілісним світоглядом, здатністю самостійно систематизувати наявні в неї знання та нетрадиційно підходити до вирішення різних життєвих проблем.

Перевіримо себе

✵ Прокоментуйте свою позицію щодо описаного.

У видавництві обговорюється рукопис підручника з інтегрованого курсу «Я досліджую світ». Присутні автори, редактори, рецензенти.

Підручник написано компетентно, на високому теоретичному рівні, але дехто з рецензентів вважає, що термінологія в окремих темах навряд чи буде зрозумілою для учнів. Автори заперечують: щоб опанувати наукові поняття, важливо засвоїти їхню сутність.

У ході дискусії виникає проблема, що саме варто розуміти під «науковістю» підручника. Яка ваша позиція? Аргументуйте її. Яка категорія освітян, на вашу думку, має бути присутньою на обговоренні змісту шкільного підручника?

✵ Чому в початковій школі важливо вивчати природу, історію, культуру рідного краю? Оберіть відповідь із запропонованих, у разі потреби доповніть її.

А Цього вимагає Державний стандарт початкової освіти.

Б Це дозволить організувати на уроці самостійну діяльність учнів.

В Це справляє розвивальний вплив на дітей, розвиваючи почуття патріотизму, навички пошукової діяльності, спостережливість, творчість, інформаційну культуру.

ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА

1. Бахарева Л. Н. Интеграция учебных занятий в начальной школе на краеведческой основе. // Початкова школа. - 1991. - 8. - С. 48-51.

2. Вашуленко М. С. Інтегрування завдань з рідної мови й читання / М. С. Вашуленко // Початкова школа. - 1994. - № 6. - С. 13-17.

3. Горелова Г. В. Интегрированные уроки в начальной школе // Початкова школа.-2015. - № 1.2. - С. 9-11.

4. Іванчук М. Г. Основи технології інтегрованого навчання в початковій школі: навч.-метод. Посіб. І М. Г. Іванчук. - Чернівці: Рута, 2001. - 98 с.

5. Ісаєнко В. М. Освіта для сталого розвитку: європейський вимір / В. М. Ісаєнко П Матеріали III міжнародної науково-методичної конференції «Актуальні питання організації навчання іноземних студентів в Україні», 18-20 травня 2016 року — Т., 2016 - С. 38-41.

6. Колягин Ю. М., Алексеенко О. Л. Интеграция школьного обучения П Початкова школа. 1990. № 9. С. 28-32.

7. Савченко О. Я. Дидактика початкової школи, - Київ: Абрис, 1997. - 432 с.

8. Савченко О. Я. Сучасний урок в початкових класах. - Київ: Магістр - S, 1997 - 256 с.

9. Савченко О. Я. Дидактичні особливості інтегрованих уроків П Початкова школа. - 1992. - № 1. - с. 2-8.

10. Шевчук К. Інтегрований підхід до навчання: ретроспективний аналіз / К. Шевчук // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Сер. Педагогіка і психологія. - 2007. - № 20. - С. 50-55.

11. https://nus.org.ua/articles/integrovane-navchannya-tematychnyj-i-diyalnisnyj- pidhody-chastyna-1/

12. http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/metoduchni.html

ДОДАТОК

Ірина Цюзік - учителька початкових класів, учитель-методист ЗОШ № 30 м. Хмельницького

Дидактичний матеріал до уроку «Які рослини є символами України?» інтегрованого курсу «Я досліджую світ» І циклу навчання (1-2 класи)

Народи світу різняться між собою одягом, звичаями, традиціями. У кожного народу є свої національні святині, улюблені речі, дерева, тварини. Квіт- кою-символом Нідерландів є тюльпан, кленовий листок нагадує нам про Канаду, хризантема - про Японію, нарцис - про Китай, лотос - про Єгипет. У слов’ян прадеревом вважали дуб. Верба, калина, тополя, вишня, а серед квітів - барвінок, чорнобривці здавна уособлюють красу нашої України, духовну міць народу, засвідчують любов до рідної землі. Про народні символи складено багато пісень і легенд. їх вишивають на сорочках, рушниках. Народні символи - це наші святині.

Верба - універсальний символ Прадерева життя, уособлення працездатності й родючої сили. Вона - образ весни, Батьківщини, України і водночас жіночого смутку та вдівства.

Здавна в нашого народу найбільш шанованим деревом є верба. «Без верби й калини - нема України», - каже народне прислів’я. Важко уявити нашу землю без верби. У нас її росте близько 30 видів. Говорять: «Де вода, там і верба». Вона своїми коренями скріплює береги, очищає воду. Коли копали криницю, то кидали шматок вербової колоди для очищення води. У відро з водою клали вербову дощечку, а на неї ставили кухлик для пиття. Це була своєрідна народна гігієна. Тиждень перед Великоднем називають вербним. Тоді освячують вербу. У багатьох селах України садили гілочку свяченої верби. Вважалося, що така верба є особливо цілющою. Не можна допустити, щоб зникли вербові насадження в нашій Україні.

✵ Посадіть і ви ніжну вербову гілочку. У сирій землі вона швидко пустить корінчики, і виросте гарне дерево.

Калина в Україні - це символ красивої української дівчини, дитини, рідної землі й вічної пам’яті про тих, хто в мужній боротьбі віддав своє життя за щастя і волю народу.

Завжди любили люди цілющу красуню калину, яка є символом дівочої краси, ніжності. Вона росла біля кожної хати. Красива вона і в пору цвітіння, і коли багряніє восени листя, і взимку, коли на тлі білого снігу червоніють її ягоди. Дівчата вишивали на сорочках калину, її вплітали у віночок.

З гілочки калини батько синові робив сопілочку, а дівчаткам-немовляткам робили колисочку з калини. Калину оспівують у піснях, про неї складено легенди.

Калиною прикрашали весільний коровай. Перед молодими на столі ставили букет із гілочок дуба та калини. І на весільному рушнику вишивали калину з дубом як символи дівочої краси й ніжності та чоловічої сили й міцності.

Матері своїм синам на сорочці вишивали листя дуба, щоб ті були сильними, міцними. Спали на дубових меблях, які, за повір’ям, додавали під час сну сили. Дуб, як і інші українські народні символи, має лікувальні властивості. У дубовому лісі добре почувають себе люди, які мають серцеві захворювання.

У нашій народній символіці особливе місце посідає барвінок. За українськими народними уявленнями, барвінок символізує трійцю: дитинство, зрілий вік, старість; батька, матір, дитя; весну, літо, осінь; вічне нев’януче кохання, нестаріюче життя, пам’ять, а тому з барвінком українці віками сплітали весільні вінки, робили косиці, плели вінки й на могили, що символізувало вічну пам’ять, садили й садять на могилах.

Барвінком прикрашають весільний коровай, його садять біля хати. Барвінок вплітають дівчата у віночок. Він зеленіє навіть під снігом. Барвінок є символом кохання.

Васильки, або волошки - символ ніжної і тонкої душевної краси, праведності і святості, душевної чистоти, скромності і привітності. Назва квітки, каже легенда, походить від імені хлопчика Василька, якого русалки на Зелені свята заманили в поле і залоскотали - і він перетворився у квітку, названу його іменем. Вважається, що васильки мають значну магічну силу як оберіг від злих духів, лихої долі та всіляких напастей - витівок лукавого.

Соняшник - символ Сонця, праці й достатку, сили і добробуту. Він - чи не най- сильніший серед квітів... Крім цього, соняшник символізує Батьківщину: як соняшник повертає за Сонцем свою голову, так і людина думкою, словом і ділом звернена до своєї Вітчизни. Як Сонце для соняшника - єдиний і незамінний орієнтир, так і для людини Батьківщина - єдина і найвища цінність.

✵ Відгадайте загадки.

1. Як прийде весна в садочок —

до лиця білий віночок,

ну а восени цій кралі

приглянулися коралі. (Калина)

2. Проливала дрібні сльози

молода дівиця.

Полоскала довгі коси

у чистій водиці. (Верба)

3. Лист зелений не пропав,

а під снігом задрімав,

щоб у синю сукенчину

одягнуть весняну днину. (Барвінок)

4. У матінки-квіточки

лиш блакитні діточки.

З жита виглядають,

літечко вітають. (Волошки)

5. У погожу літню днину

він на варті біля тину,

круглолицій та пригожий,

і до сонця дуже схожий. (Соняшник)

Що таке Батьківщина?

За віконцем калина,

Тиха казка бабусі,

Ніжна пісня матусі,

Дужі руки у тата,

Під тополями хата.

Під вербою криниця,

Серед лугу лелека,

І діброва далека.

І веселка над лісом,

І стрімкий обелісок...

Ким в житті ти не станеш:

Шахтарем, хліборобом,

Зореплавцем хоробрим,

Будівничим, солдатом —

Слід завжди пам’ятати:

Коли любиш ти все це

І приймаєш у серце,

Як готовий щомиті

Від біди боронити

Кожну в лузі травинку,

Кожну в гаї пташинку,

Значить - це Батьківщина

Має доброго сина.

Петро Бондарчук