Нова українська школа: методика навчання інтегрованого курсу «Я досліджую світ» у 1-2 класах закладів загальної середньої освіти на засадах компетентнісного підходу - Тетяна Гільберг, Світлана Тарнавська, Ніна Павич 2020

3.1. Сучасний урок як виклик часу
Розділ 3. Організація уроку інтегрованого курсу «Я досліджую світ»

Урок - дзеркало загальної педагогічної культури вчителя, мірило його інтелектуального багатства, показник його світогляду, ерудиції.

До хорошого уроку вчитель готується все життя.

Василь Сухомлинський

Сучасна освіта розвивається в умовах, що зазнають постійних змін. Змінюються пріоритети, ціннісні орієнтації, культурні зразки, зростає інформатизація суспільства, яка дає доступ до багатоманітності суджень, формується якісне освітнє середовище. Разом з тим основною формою навчального процесу в школі залишається урок, від якості якого залежить реалізація основних засад Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти.

Усе найголовніше та найважливіше для школяра відбувається на уроці, оскільки за роки свого навчання він відвідує майже 10 тисяч занять. Гарна школа починається з уроку. Від нього залежить усе: культура, доброзичливість у взаєминах між учнями, вчителями і батьками. Час вносить корективи в структуру й типологію уроку, у методи і засоби навчання, однак авторитет самого заняття настільки високий і міцний, що не підлягає сумнівам навіть найсміливіших критиків... Саме тому ми звертаємося нині до уроку як основної форми навчання зі спробою розглянути всю його багатогранність і багатоаспектність як єдину процесуальну систему. Зрозуміло, що уроки в умовах гуманізації навчання, в умовах співробітництва (вчитель - учень) потребують величезної підготовчої праці, великих знань, якщо хочете, готовності душі.

Урок - це не лише форма організації освітньої діяльності у вигляді співпраці вчителя і учнів, але й творча робота учителя. Передумови для впровадження педагогічних технологій створюють основні структурні елементи уроку: тема і мета уроку; актуалізація опорних знань та життєвого досвіду учнів; завдання уроку; мотивація навчально-трудової діяльності учнів.

Сучасний урок суттєво відрізняється від своїх попередників. У його основі лежить такий підхід до навчання, який зорієнтований на розвиток особистості кожного учня; урок, який ґрунтується на самостійній діяльності учнів, їх самоорганізації, колективній навчальній діяльності.

Виокремлюють такі проблеми сучасного уроку (сх. 12):

Схема 12. Проблематика сучасного уроку

Результати численних науково-педагогічних досліджень свідчать, що школярі виявляють високий рівень у відтворенні фактологічного матеріалу, уміють застосувати його у стандартній ситуації. Нетрадиційна ж постановка проблеми значно знижує результативність відповідей учнів. Щодо вміння інтегрувати знання та застосовувати їх для отримання нових, з’ясування явищ, процесів, вирішення ситуативних проблем, то тут результати учнів ще нижчі. Отже, щоб реалізувати вимоги ДСПО, урок має стати новим, сучасним!

Сучасний урок - такий, на якому вчитель вміло використовує усі можливості для активного розумового росту учня, глибокого і свідомого засвоєння знань, формування моральних підвалин. І якщо раніше вчитель просто формував нові знання, то тепер слід так організувати навчальний процес, щоб учень сам дійшов потрібного висновку.

Сучасний урок - це урок, який відповідає потребам часу і суспільства. Натепер виділяють такі критерії сучасного уроку:

✵ Можливості самореалізацїї учня. Учень не просто вивчає матеріал, а використовує власний потенціал, виявляє і розвиває свої здібності. Саме через самореалізацію учень освоює особистісно значущі знання. Однак він повинен розуміти, навіщо і для чого вивчає цей предмет.

✵ Відкриття нового. Відкривати можна суб’єктивно або об’єктивно нове, але не будь-яку інформацію, а те нове, що відповідає особистісним навчальним потребам, цілям, місії учня в кожній конкретній темі, що вивчається. Нове відкривається не тільки для учня, а й для вчителя. Творчий, евристичний урок завжди не схожий на інші. Попередній план уроку може бути одним для різних класів у паралелі, однак результати учнів - завжди різні. У цьому і полягає сенс учительського «успіху» - дати можливість кожному проявити себе «по-своєму», вивчаючи ті самі питання.

✵ Створення навчальної продукції. Принцип продуктивності в освіті - основа успіху людини в житті. Якщо учень навчився на уроках створювати освітню продукцію (проекти, моделі, плани, схеми тощо), він у майбутньому зможе бути корисним людям, мати роботу. Якщо ж під час навчання учню не пропонується нічого створювати, а тільки вивчати готові правила, закони і закономірності, знайомитись з готовою інформацією, то підготувати його до реального життя неможливо. Сьогодні суспільство потребує не «вічних студентів», а діяльнісних, творчих людей. Саме тому навчання має стати не ціллю, а засобом. До того ж учні більше люблять робити щось самі, аніж дивитися чи слухати про те, як це зробили інші. Дайте їм можливість створювати на уроці освітню продукцію!

✵ Розвиток компетентностей. Якщо прийняти обов’язковим критерієм сучасного уроку освітню продукцію учнів, то необхідно навчити створювати її. Урок має бути таким, щоб учні стали компетентними в освітніх галузях, які вивчають, мали досвід отримання реального результату.

Нагадаємо, компетентність - внутрішня якість учня, тоді як компетенція - іззовні задана норма. У кожному навчальному предметі, реально чи потенційно, формуються ключові та предметні компетенції, які дають можливість стати успішним у заданих галузях. Компетентнісний підхід змінює цілі й спрямування шкільного навчання: від передачі знань і вмінь предметного змісту до виховання розвинутої особистості із сформованими життєвими компетентностями. Він формується не стільки на інформуванні учня, скільки на вміння розв’язувати проблеми, що виникають у пізнанні й поясненні явищ дійсності, у практичному житті, під час професійного вибору, у способі розв’язувати проблеми життєвого самовизначення.

Вирішальне значення для реалізації компетентнісного підходу має перехід від традиційних форм передачі знань до інноваційних освітніх технологій. Водночас і від традиційних форм, методів та прийомів не слід відмовлятися, їх важливо вдосконалювати та наповнювати новим змістом.

Сучасний урок, зорієнтований на реалізацію компетентнісного підходу в навчанні, має вирішувати ряд завдань. Це зокрема:

✵ підвищення рівня мотивації учнів;

✵ використання суб’єктивного досвіду, набутого учнями;

✵ ефективне і творче застосування набутих знань та досвіду на практиці;

✵ формування в учнів навичок здобувати, осмислювати та використовувати інформацію з різних джерел;

✵ підвищення рівня самоосвітньої та творчої активності учнів;

✵ створення умов для інтенсифікації освітнього процесу;

✵ наявність контролю, самоконтролю та взаємоконтролю за процесом навчання;

✵ формування моральних цінностей особистості;

✵ розвиток соціальних та комунікативних здібностей учнів;

✵ створення ситуації успіху.

Комунікації. Сучасний урок не може залишатися монологічним. Діалог, робота в групах, колективні проекти - це те, чого потребує учень уже сьогодні, а не в майбутній професії. Якщо ми хочемо допомогти учневі бути успішним, ми не можемо виключити з уроку питання формування комунікативної компетентності.

Метапредметний урок. Основна світоглядна ідея метапредметного підходу - навчити учнів мислити. Зміст існуючих навчальних предметів унеможливлює розвиток самостійного мислення. Метапредмети поєднують ідею предметності й водночас надпредметності, ідею рефлексивності стосовно предметності. Вивчаючи традиційні предмети, учень здебільшого просто запам’ятовує найважливіші визначення понять. Метапредметні завдання сприяють тому, що учень розмірковує, простежує походження найважливіших понять, які визначають певну предметну галузь знання. Він ніби заново відкриває ці поняття. Як результат - перед ним розкривається процес виникнення того чи іншого знання. У такий спосіб учень «перевідкриває» відкриття, уже здійснене в історії, відновлює й виділяє форму існування певного знання. Але це тільки перший рівень роботи учня. Виконавши завдання на різному навчальному матеріалі, він робить предметом свого усвідомленого ставлення вже не визначення поняття, але сам спосіб своєї роботи з цим поняттям на різному предметному матеріалі. Створюються умови для того, щоб учень почав рефлектувати власний процес роботи: що саме він здійснив, як він мисленнєво діяв, коли відновлював поняття. І тоді учень виявляє, що, незважаючи на різні предметні матеріали, він виокремив одні й ті ж знання.

Урок соціального обліку. Як учителю, так і учневі доводиться жити не лише за власним бажанням і можливостями. Треба враховувати зовнішні чинники, навчатися знаходити компроміси, досягати найбільшого з можливого, співвідносити власну місію із зовнішніми обставинами, не втрачаючи при цьому власного сенсу і мети.

Підготувати і провести сучасний урок нелегко. Потрібно відповідально ставитися до своїх обов’язків, але найголовніше - вийти на високий рівень педагогічного мислення. Реалізація прагнення провести завтрашній урок краще за сьогоднішній розпочинається з його підготовки. Учитель має володіти добре розвиненими навичками моделювання, проектування, конструювання уроку, бути ознайомленим із сучасними інноваційними технологіями, розуміти професійну відповідальність.

Для уявлення про ознаки сучасного уроку пропонуємо порівняльну характеристику традиційного уроку та сучасного уроку НУШ (табл. 6).

Таблиця 6

Відмінною рисою сучасного уроку є його цілісність, підпорядкованість одній ідеї, що забезпечується двома найважливішими компонентами - мотивацією та узагальненням. Якщо узагальнення - це змістовно-смисловий стрижень уроку, тобто те, «задля чого» проводиться урок, то мотивація, що забезпечує виникнення запитання, - це динамічний стрижень уроку, тобто те, «через що» проводиться урок.

У наш час учителю доступний широкий арсенал освітніх електронних та інтернет-ресурсів. Використання на уроці ІКТ дозволяє підвищити мотивацію, активізувати пізнавальний інтерес у школярів до навчання; забезпечити індивідуалізацію навчання, сприяти особистісно орієнтованому підходу, на якісно новий рівень підняти візуалізацію матеріалу, що вивчається; включити арсенал нових методів навчання - моделювання, імітації процесів тощо.

Цілком очевидно, що для вирішення усіх цих складних завдань не може існувати раз і назавжди встановленого типу уроку з обов’язковими етапами та стандартною послідовністю їх здійснення. Учителю слід залучити учнів до суб’єкт-суб’єктної моделі навчання, коли вони стають активними учасниками власного процесу пізнання. Указану модель навчання можна реалізувати за умови повного або часткового переходу вчителя (у власному практичному досвіді) від методики навчання до реалізації педагогічних технологій. Перевага такої освіти - у практичній діяльності учнів, виробленні у них умінь та навичок творчого мислення, здатності займати активну позицію.

Практичний досвід показує, що ідеальної моделі навчання не існує. Учителю варто знайти раціональне співвідношення між репродуктивною і творчою діяльністю учнів на уроці. З одного боку, на уроці учні мають свідомо проходити всі етапи - розуміти, чого на даний момент досягли, а чого ні, і що треба ще зробити. З іншого боку, учитель, віддаючи учням ініціативу, робить для цього відповідні методичні кроки (повідомляє мету і завдання уроку, підсилює мотивацію тощо), які не лише створюють умови для активної та свідомої діяльності учнів, а й приводять усіх учасників освітнього процесу до запланованого результату. Отже, можна стверджувати, що діяльність учителя в умовах сучасної освіти має бути чітко структурованою та спланованою. У зв’язку з цим розглянемо типи та структурні елементи уроків (сх. 13), а також відповідні вимоги до їх проектування (див. табл. 7).

Схема 13. Типи та структурні елементи уроку

Таблиця 7

З таблиці 7 видно, які є структурні відмінності традиційного уроку від сучасного. Слід зазначити, що сучасний урок НУШ відрізняється тим, що являє собою урок-систему. Кожен наступний урок є продовженням попереднього. І якщо вчитель не виробить систему, то результати будуть невтішними.

Оскільки урок - це не лише форма організації навчально-виховної діяльності у вигляді співпраці учнів та учителя, а й творча робота вчителя, то, очевидно, варто зазначити лише основні структурні елементи уроку, які створюють передумови для впровадження педагогічних технологій навчання. Серед цих елементів є такі:

✵ повідомлення теми і мети уроку;

✵ актуалізація опорних знань та життєвого досвіду учнів;

✵ формулювання завдань уроку;

✵ мотивація навчально-трудової діяльності учнів;

✵ рефлексія учнів.

Переважна більшість учителів заздалегідь готує план майбутнього уроку. Це дозволяє їм добре підготуватися, уникнути незрозумілих пояснень і непотрібних пауз, систематизувати всі етапи майбутнього уроку, осмислити, «перетравити» весь обсяг запланованої роботи. Навіть опора на багаторічний досвід не є ефективнішою у викладацькій практиці, ніж це просте правило.

План уроку зазвичай складається з певної кількості етапів. Кожен з них послідовно розкривається як окрема частина освітнього процесу, доповнена коротким текстом. Створення такого документа є важливим кроком у підготовці вчителя до уроку.

Сценарій чи план-конспект уроку? Що є спільним, а що - відмінним? Конспект уроку - докладний і повний виклад змісту та ходу уроку, що відображає спільну діяльність вчителя та учнів.

Сценарій - слово, що насамперед нагадує нам про кіно й театр. Словник іншомовних слів визначає його як текст, «адаптований і призначений для кіновиробництва або сценічного виконання». Сценарій містить чіткі вказівки щодо реалізації та редагування фільму.

СЦЕНÁРІЙ

1. Літературний твір, який служить основою для створення фільму, визначає його ідейно-художній зміст, образи, розгортання подій, жанр; кіносценарій.

2. Список дійових осіб п’єси, опери, балету і т. ін.

3. Список дійових осіб п’єси із зазначенням порядку та часу їх виходу на сцену.

Сценарій уроку побудований аналогічним чином. Учитель є режисером, який, хоча й має виглядати природно і діяти миттєво, насправді рухається за певним планом. Сценарій уроку містить інформацію про організацію занять і докладний опис їх виконання. Сценарій характеризується докладним планом дій, а також певною гнучкістю, яка дає вчителю можливість вносити зміни в ході подальшої роботи.

Що містить сценарій уроку? Фактично те, що ми пишемо у сценарії (у т.ч. і форма запису), залежить від нас. Однак ми маємо зберегти деякі фіксовані елементи, тобто інформацію, яку не можна пропустити (загубити чи уникнути) у сценарії:

1. Основна мета, яка визначає наші прагнення та освітні завдання.

2. Тема уроку.

3. Конкретні цілі для досягнення певних компетентностей учнів, а саме:

✵ запам’ятовування (учень знає);

✵ розуміння (учень розуміє);

✵ застосування (учень може).

4. Методи.

5. Навчальні посібники (у т. ч. робочі зошити учнів) - дидактичні засоби мають виконувати допоміжну роль.

6. Опис уроку з визначенням тривалості окремих етапів:

✵ попередній етап;

✵ основний етап;

✵ заключний етап;

7. Резюме.

Під час підготовки до уроку вчитель розв’язує низку завдань, серед яких, крім традиційного визначення змісту практичної діяльності, провідними є визначення теми, мети та завдань.

Тема уроку визначається відповідно до змісту освітньої програми. Якщо на вивчення теми відводиться більше двох годин, то корисно докладно вивчити зміст навчального матеріалу, визначивши назву теми. При цьому вчителю варто звернути увагу на те, що перший урок з відповідної теми може мати на меті засвоєння знань, наступний - формування вмінь, після цього - корекцію вмінь чи, за умови рівнозначного поєднання цілей уроку, що відповідно впливає на його структуру, перетворюючи на комбінований урок. Інакше кажучи, головна навчальна мета уроку визначає його тип і, відповідно, структуру, а не навпаки.

Традиційно склалося так, що мету уроку вчитель визначав виключно для себе. Це діяло за умов, коли учні виступали об’єктом навчального процесу. Для сучасного навчання важливо усвідомити, що основна навчальна мета уроку має бути сформульована для учнів (як суб’єкта навчального процесу) і може бути їм повідомлена. Виховну і розвивальну мету уроку вчитель формулює для себе, і, відповідно, ця частина мети учням не повідомляється. В її основі мають бути прописані ключові компетентності, які формуватимуться протягом уроку.

Чи обов’язково зазначати у структурі мети всі три її складові частини? Особливо це стосується розвивальної та виховної мети. Очевидно, що вчитель, який усвідомлює заплановані та досягнуті завдання свого уроку, буде більш успішним, на відміну від того, який «механічно» виписує розвивальні чи виховні цілі. Отже, визначаючи мету уроку, доцільно слідкувати за тим, щоб у його структурі було закладено відповідні заходи чи прийоми роботи для досягнення розвивальної чи виховної складової освітньої мети. Наприклад, якщо вчитель запланував розвиток уваги учнів, то він мусить дати відповідь на таке запитання: у якому місці уроку і якими засобами він буде розвивати увагу учнів? Зазначений принцип, на нашу думку, має запобігти бездумному або штучному визначенню мети.

Визначаючи мету уроку, учителю доцільно не стільки триматися за стереотипний принцип «триєдиної мети», як зважити на чинники, що стосуються розвитку дитини. Перший полягає в тому, що процес розвитку учнів, як і їх виховання, не обмежується лише уроком, а поширюється на систему таких уроків, виходить за межі програмового матеріалу. Тому мета, як навчальна, так і розвивальна та виховна, може поширюватись на систему уроків. Наступним важливим етапом сучасного уроку є актуалізація опорних знань та життєвого досвіду учнів. Загальновідомо, що нові знання не закріплюються окремо від уже відомого, «старого» знання. Тому вчителю важливо «ухопитись» за життєвий досвід чи «старі» знання учнів, на основі яких можна було б «прикріпити» нові знання. Виходячи з цього, мета цього етапу - активізувати роботу учнів через наявні в них знання, які вони набули на уроках з основ наук чи життєвого досвіду. З точки зору методики принциповий момент цього етапу настає тоді, коли вчитель спирається виключно на знання або досвід учнів і таким чином підводить їх до теми уроку. Поширена помилка, коли вчитель говорить більше за дітей, пояснює, розповідає тощо. Суттєвою ознакою цього етапу є активні висловлювання учнів - говорити повинні діти, а вчитель - більше слухати, робити акцент на тих відповідях, які наближають учнів до теми і завдань уроку. Вдало проведена актуалізація завершується підсумком, котрий проводить учитель, сам або спільно з учнями.

Завдання навчальної мети, які обов’язково повідомляються учням на початку уроку, визначають учні як учасники власного процесу пізнання. Якщо мета може поширюватись на розділ навчальної програми, то завдання стосуються лише конкретного уроку. Коли учні не знають чи не зрозуміли завдань уроку, то вони вже не можуть бути достатньо активними чи інтерактивними.

Це загальні поради про те, як створити план уроку. Однак кожен урок індивідуальний, як і кожна окрема тема. Звідси такі вимоги:

✵ завдання уроку мають бути короткими і максимально зрозумілими для кожного учня;

✵ під час повідомлення завдань уроку вчитель мусить забезпечити зворотній зв’язок з класом. Так, після повідомлення завдань з’ясовують, чи всі зрозуміли сказане, і докладно пояснюють незрозумілі місця чи слова;

✵ не варто перевантажувати урок завданнями, адже їх треба виконати. Тому кількість і зміст завдань повинні бути реальними і посильними для учнів;

✵ завдання уроку формулюються для учнів, а не для вчителя. Тому в конспекті уроку завдання слід зазначати у вигляді дієслів, наприклад: визначити, сформулювати, систематизувати, дослідити, розв’язати... Добре, коли учні обговорюють завдання уроку. У такому разі учитель підсумовує їх відповіді та виписує на дошці завдання.

✵ у підсумках уроку вчитель знову повертає учнів до завдань уроку. Тут важливо, щоб учні назвали, які завдання було виконано, а які ні.

Оскільки сучасна освіта передбачає кінцевий (запланований) результат, вчителю необхідно планувати свою роботу так, щоб передбачити інтерактивний вибір учнів. Під час традиційного навчання такої проблеми не виникало, оскільки учитель мав авторитарне рішення стосовно того, що саме потрібно знати і вміти учням. Інструментом, завдяки якому розв’язується вказана проблема, є мотивація навчальної діяльності учнів. Під час мотивації важливо пяснити школярам, для чого їм потрібно виконувати цю роботу, засвоювати відповідні знання, уміння і т.ін. Мотивація для інтерактивного вчителя, який не є авторитарним керівником, відіграє важливу роль, оскільки дає змогу скеровувати мотиви і, відповідно, увагу та зусилля учнів у потрібному напрямку для досягнення запланованого навчального результату. З цією метою можуть бути використані методи, що створюють проблемні ситуації, викликають у дітей подив, здивування, збуджують інтерес до теми проекту тощо. Це може бути і цікава розповідь учителя, і бесіда, і демонстрування наочності, й нескладна інтерактивна технологія («мікрофон», «мозковий штурм» тощо).

Чи не найбільш вагомою частиною уроку є його підсумок - усвідомлення результатів виконаної роботи. Як уже зазначалось вище, особливістю сучасної освіти є запланований результат, за досягнення якого відповідають учні, а не вчитель. Учитель виступає лише рівноправним співучасником навчального процесу. Таку вимогу можна реалізувати, якщо вчитель створить умови для рефлексії учнів. Рефлексія — це усвідомлення учнями результатів власної діяльності на уроці, спрямоване на осмислення знань, аналіз їх змісту і методів пізнання, власних дій та самопізнання. Зазначений етап можна провести за такою схемою: учитель пропонує учням порівняти заплановані завдання уроку з одержаними результатами, встановити зв’язок між тим, що вже відомо для виготовлення об’єкта проектування, і тим, що необхідно ще зробити чи яких набути знань, умінь, щоб реалізувати проект. У цій частині учитель через продумані наперед запитання з’ясовує:

✵ зміст виконаної учнями роботи;

✵ учні порівнюють реальні результати з тією метою і завданнями, які повідомлялись на початку уроку;

✵ чому отримали саме такий результат, а не інший;

✵ що потрібно змінити для успішної реалізації проекту.

Результати правильно проведеної рефлексії проявляються в тому, що учні можуть самостійно дійти думки про необхідність зміни виду діяльності на уроці, завдань тощо.

Підсумовуючи, слід відзначити, що такі елементи сучасного уроку НУШ як тема, мета, актуалізація життєвого досвіду учнів, завдання уроку, мотивація та рефлексія, мають складати основу його структури і перебувати в тісному дидактичному взаємозв’язку.

Таким чином, підготовка сучасного уроку являє собою цілеспрямоване поєднання наступних елементів, спрямованих на досягнення планованих освітніх результатів:

✵ педагогічна ситуація;

✵ зміст навчання;

✵ технічне оснащення;

✵ програмне забезпечення;

✵ організація навчання в інформаційно-освітньому середовищі уроку.

При цьому кожен сучасний урок конструюється вчителем з урахуванням як загальних, так й індивідуальних особливостей школярів, виходячи з умов і специфіки освітнього закладу, у якому відбуватиметься процес навчання. Проте вимоги до техніки проведення сучасного уроку повинні бути однаковими: певний ритм і темп уроку, оптимальний для учнів класу; сприятливий психологічний клімат на уроці (взаємна доброзичливість, готовність учителя прийти на допомогу учневі тощо); взаємне співробітництво вчителя й учнів, педагогічний такт; використання різних видів діяльності учнів.

У реальній педагогічній практиці вчителя найчастіше проводять так звані комбіновані уроки, на яких чітко виділяються наступні структурні елементи:

✵ опитування учнів за матеріалом попереднього уроку;

✵ пояснення нового матеріалу;

✵ закріплення нового матеріалу та його застосування у розв’язанні завдань, виконання відповідних вправ;

✵ постановка і роз’яснення домашнього завдання.

Першочерговим завданням школи є розвиток в учня такого типу мислення, який забезпечить йому можливість адекватно оцінювати нові обставини та формувати стратегію подолання проблем, які повсякчас виникатимуть, а в «дорослому» житті уможливить пристосування випускника до нових, часом непередбачуваних політичних, економічних або інших обставин. Тому розвиток критичного мислення стає найактуальнішим завданням освіти. Учень стає активним суб’єктом навчального процесу, він має самостійно відшукати потрібну інформацію, обмінятися думкою з певної проблеми зі своїми однолітками, тощо. Навчання стає діяльністю тоді, коли школяр опановує не тільки знання, а й способи їх здобування. Це завдання в наш час вирішують інноваційні технології навчання, в основу яких покладено створення ситуації успіху, сприятливих умов для повноцінної діяльності кожної дитини на уроці і поза ним. Однією з таких інноваційних технологій є проблемне навчання.

Уроки, що створені навколо розв’язання проблем, ведуть до пошуку нових знань і нових компетентностей.

Роль учителя тепер полягає в перевірці дієвості відшуканих шляхів і правильній підготовці учнів до роботи у групах (чи індивідуально). Навчання переростає у пізнання, відкриття.

Кроки, що створюють урок-проблему:

✵ створення проблемної ситуації - формулюють проблему учні, учитель, або разом зі спільною мотивацією;

✵ пошук питань для уточнень;

✵ пошук відповідей, припущень (гіпотез);

✵ протистояння рішень (у груповій роботі), формулювання прийнятних рішень;

✵ постановка нових задач і консолідація правильних відповідей;

✵ перенесення (застосування) знайдених рішень у нові теоретичні або практичні ситуації.

Опора тільки на традиційний урок суттєво збіднює вчителя і не дає досягти йому тієї ефективності, яку можна мати тільки при комплексному застосуванні й оптимальному поєднанні всього арсеналу сучасних методів і форм організації навчання.

Зміст навчання сам по собі, без спеціального формування прийомів розумової праці, не може автоматично розвивати інтелект учнів. Він є лише передумовою, підґрунтям для розвитку мислення.

Сучасний урок НУШ - це насамперед урок, на якому створено реальні умови для інтелектуального, соціального, морального становлення особистості учня, що дозволяє досягти високих результатів у навчанні.

Змінюються цілі та зміст освіти, з’являються нові засоби і технології навчання, але які б не відбувалися реформи, урок залишається головною формою навчання.

Нова українська школа пропонує вчителю наповнювати уроки осмисленими знаннями, уміннями, навичками, цінностями; пропонує створювати умови для зародження і пробудження компетентностей. Але найголовніше й беззаперечне - сучасний урок має бути наповнений особистістю вчителя.

ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА

1. Аквелева Г. Н., Клепинина З. А. Методика преподавания естествознания в начальной школе. - 2001.

2. Виноградова Н.Ф. Методика обучения в 1-4 классе окружающему миру. - 2005. - 238 с.

3. Капранова М. Н. Як підготувати сучасний урок. Педагогічна майстерня. № 12-2013. - С. 16-20.

4. Ознаки сучасного уроку. Його структура, https://naurok.com.ua/oznaki-suchas-nogo-uroku-yogo-struktura-5638.html

5. Пометун О. І. та ін. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук,- метод.посібн./ О. І. Пометун, Л. В. Пироженко. За ред. О. І. Пометун. - К.: Видавництво А.С.К., 2004. - 192 с.

6. Савченко О. Я. Сучасний урок в початкових класах. - К.: Магістр - S, 1997 - 256 с.

7. Скаткин М.Н. Методика преподавания естествознания в начальной школе. - 2006. -168 с.

8. Сучасні вимоги до уроку https://osvita.ua/school/method/technol/694/

9. https://studbooks.net/1825636/pedagogika/puti_povysheniya_effektivnosti_uroka_estestvoznaniya_nachalnoy_shkole

ДОДАТОК

Ірина Цюзік - учителька початкових класів, учитель-методист ЗОШ № 30 м. Хмельницького

1 КЛАС

Тема місяця. Рух і час

Тема дня. Мандри

Тема уроку. Чи потрібно людям мандрувати?

Хід уроку

1. «Ранкове коло»

1.1. Привітання «Привіт, друже/подружко!».

1.2. Новини дня.

1.3. Вправа «Розкажи і покажи».

Учні (за бажанням, з попередньою підготовкою) презентують своїх домашніх улюбленців.

1.4. Тема дня.

За допомогою цеглинок Лего Дупло діти об’єднуються у групи та, знайшовши у наборі цеглинок групи (за кольором) і записку з буквою, усією групою викладають цю букву на килимку.

Із утворених букв діти складають слово «МАНДРИ».

Учитель ознайомлює їх із синонімом «подорож» і розташовує ці слова на «Стіні слів».

2. Оголошення теми уроку.

- Протягом уроку ми шукатимемо відповідь на запитання: «Чи потрібно людям мандрувати?».

3. Застосування стратегії критичного мислення «Займи позицію».

- Можливо, серед вас є вже ті, хто визначився з відповіддю і може твердо сказати: «Так, мандрувати людям потрібно». А можливо, серед вас є й ті, хто вважають, що мандрувати не потрібно. Припускаю, що можуть бути і такі, хто ще не визначився із своєю відповіддю. Тому пропоную вам об’єднатися в такі спільноти: ті з вас, хто погоджується із відповіддю: «Так, мандрувати потрібно!», займають позицію навколо столу з табличкою-записом «Так». Ті ж, хто має протилежну думку, займають позицію навколо столу з табличкою-записом «Ні». Хто не визначився із чіткою відповіддю, займають позицію посередині, біля таблички із словами «Не знаю».

Завдання для утворених спільнот - шляхом обговорення визначити до 5 аргументів, щоб переконати у правильності вашої думки. Час на виконання завдання - 3 хвилини. Обраний групою спікер оголосить думку спільноти.

Учитель під час презентації на аркушах фліпчарта записує окремо аргументи всіх позицій.

-Як бачимо, ви навели переконливі твердження і однієї, і протилежної позицій.

- Протягом уроку ми з вами спробуємо дійти висновку - чи потрібно людям мандрувати. Маємо врахувати ті небезпеки, які зазначили учні, які підтримують думку «Ні», і взяти на озброєння твердження представників позиції «Так». Можливо, це допоможе визначитися із своєю позицією дітей, які поки не пристали до жодної думки. Дякую вам за спільну роботу, сміливість, відкритість ваших думок, повагу одне до одного та до протилежної думки.

4. Об’єднання у групи за «порами року». (Адже мандрувати можна протягом усього року, у будь-який час).

5. Емоційне, фізіологічне налаштування.

Виконання учнями комплексу кінезіологічних вправ «Позитивне налаштування».

- Заплющте очі, уявіть, як ви розглядаєте себе у дзеркалі. Які емоції на вашому обличчі? Який настрій вони відображають? Розплющте очі, візьміть «Емоційне віяло», оберіть смайлик з відповідною вашому настрою емоцією і продемонструйте своїм однокласникам у групі.

- Отже, визначимо, який настрій переважає наразі у нашій класній спільноті. Що можна порадити, аби позитивний настрій утримався, а невеселий - змінився на бадьорий, радісний?

6. Робота у групі.

- Будь ласка, розподіліть ролі у групі. Організатори груп отримають завдання для спільної роботи всіх членів групи. А презентатори представлять результат роботи групи після обговорення, висловлюючи спільну думку.

Завдання. Розрізати кольоровий аркуш на частинки пазла із словами. Розташувати ці частинки на заготовці так, щоб вийшло українське народне прислів’я про мандри світом. (Хто в світі не бував, той і дива не видав).

Презентація роботи груп. Наведення учнями аргументів стосовно їхнього розуміння змісту прислів’я.

7. Робота за віршем Марії Познанської «Наш рідний край».

НАШ РІДНИЙ КРАЙ

Щоб довелося мандрувати —

Піти по рідній всій землі:

У кожне місто завітати,

У кожнім побувать селі, -

То навіть би за сотню років

Цього б не встигли ми зробить:

Простори в нас такі широкі,

А міст і сіл - що не злічить!

7.1. Передбачення.

- Про що піде мова в цьому вірші? Як можна пов’язати зміст вірша з темою уроку сьогодні?

7.2. Читання вчителем (слухання аудіозапису).

7.3. Перевірка первинного сприйняття.

- Чи справдилися ваші передбачення?

- Як пов’язаний зміст вірша з темою уроку?

- Які слова в тексті були незрозумілими для вас? (Словникова робота).

7.4. Читання вірша учнями «луною» за вчителем (текст вірша є в кожного учня на окремому аркуші).

- Під час читання ви з моєю допомогою та завдяки увазі до інтонації, темпу мого голосу маєте визначити і підкреслити в кожному рядку головні, важливі слова, а також позначити короткі та довгі паузи.

7.5. Читання «одне одному» (у парі).

- Прошу вас повправлятись у виразному читанні вірша, читаючи його текст одне одному, у парі.

7.6. Мініконкурс на кращого читця вірша в класі.

- Оберіть у своїй групі читця, який візьме участь у мініконкурсі на визначення кращого читця вірша в нашому класі. Нагорода переможцю - щирі оплески однокласників.

8. Руханка «Погода в Україні».

9. Робота з картою України.

- Знайдіть і позначте на карті (на столах груп - настільні карти, на дошці класу - велика фізична карта України) місце, у якому ми з вами є. Це - Хмельницький (один учень працює біля великої карти, решта - із настільними картами). Як ви думаєте, Хмельницький - це місто чи село? Чому? Пропоную вам звернутися до тлумачного словника і визначити за його допомогою, який населений людьми пункт називають містом, а який - селом. (Слухання відповідей учнів).

- Пригадайте, будь ласка, правило вживання великої букви на письмі під час написання географічних назв. (Пригадування правила).

10. Перегляд презентації «Цікаві куточки України».

- Вашій увазі пропоную декілька слайдів із цікавими куточками нашої України, які, на мій погляд, ви могли б відвідати разом з батьками під час канікул.

- Запишіть, будь ласка, назви населених пунктів, які будуть згадуватися у презентації, у відповідну графу таблиці «Міста і села України». (Запис учнями назв у таблиці на окремих аркушах).

11. Робота у групах.

- Виконання подальшого завдання допоможе кожному з вас дізнатися, як саме готуватися і збиратися в дорогу. Серед набору справжніх предметів оберіть потрібні для подорожі. Це одяг, взуття, набір продуктів харчування, дорожня аптечка, набір документів тощо.

Презентація результату виконання завдання відбувається за допомогою діяльності «Картинна галерея».

- Отже, сподіваюсь, тепер ви маєте уявлення, як збиратися в мандрівку.

12. Розрахунок маршруту майбутньої подорожі.

- На слайді - інформація про час подорожі від Хмельницького до тих міст, з якими ми ознайомились. Складіть маршрут можливої мандрівки, починаючи від найближчого об’єкта до найдальшого від Хмельницького. Визначте, яка мандрівка триватиме менше доби.

- Чи є у членів вашої групи схожі маршрути?

13. Повернення до вправи «Займи позицію».

- Чи змінилася ваша позиція щодо відповіді на запитання: «Чи потрібно людям мандрувати?»

- Про що слід пам’ятати, аби подорож пройшла успішно?

- Про які небезпеки, ризики не слід забувати? Що треба робити, аби уникнути прикрих несподіванок під час мандрівки?

- Позначте на лінійці настрою, наскільки корисною була ваша діяльність у підготовці до майбутніх мандрів.

14. Рефлексія. Вправа «Побажання одне одному».

- Прошу кожного з вас висловити побажання одне одному щодо майбутньої подорожі!

- У нашого народу є ще й таке прислів’я: «Вовків боятися - у ліс не ходити». Раджу вам сміливо пізнавати світ навколо себе, пізнавати рідний край, відкривати цікавинки рідної землі! Щиро бажаю всім вам успіхів!

2 КЛАС

Тема місяця. Хочу - можу - треба.

Тема уроку. Як здійснити мрію?

Хід уроку

1. Привітання (з використанням конструктора Лего Дупло).

Діти, стоячи в колі, передають один одному цеглинки конструктора. При цьому слід дотримуватися ритму, який задав ведучий (учитель/учителька).

Вправи «Криголам», «Привітайся з трьома».

Слід привітатися цеглинками з трьома однокласниками, говорячи при цьому слова привітання і побажання на весь день. Наприклад: «Привіт, Оксанко! Радий тебе бачити! Бажаю тобі бадьорого настрою на весь день!».

2. Об’єднання в групи.

Учні об’єднуються у групи за кольорами цеглинок і розміщуються за партами.

3. Спільна групова діяльність.

- Побудуйте із цеглинок міст до парт сусідньої групи.

4. Оголошення теми уроку.

- Як ви вважаєте, чому люди створили міст?

- Як ви думаєте, чи людям удалося це з першого разу?

- Чи вдалося вам з першого разу побудувати міст, який поєднав вашу парту із партою сусідів?

- Що слід урахувати, аби міст був міцним та надійним?

- Отже, сьогодні ми будемо з вами працювати над тим, як людина може здійснити свою мрію. Я буду для вас як коуч - людина, яка допомагає іншим людям визначити свою мрію, свою життєву мету та допомагає скласти кроки, план конкретних дій, щоб здійснити свою мрію.

Учитель розміщує слово «коуч» на «Стіні слів».

5. «Очікування»

- Прошу вас на стікерах-«літачках» написати свої очікування від нашої з вами співпраці. Прошу врахувати тему нашого уроку.

Діти пишуть очікування і прикріплюють стікери на фліпчарті, на якому схематично зображено аеродром.

6. Прийняття правил.

Організатори груп отримують від учителя набір символів - правил роботи у групі, на уроці. Група після спільного обговорення презентує з обґрунтуваннями правила, які мають сприяти корисній роботі на уроці.

7. Крок перший «МРІЙ».

7.1. Учитель-коуч презентує перший аркуш майбутнього «Путівника моєї мрії», який виготовлять учні протягом уроку. Діти підписують цей аркуш.

7.2. Після цього учні отримують другий аркуш та визначають головні кроки на шляху до здійснення мрії:

«Мрій - досліджуй - плануй - дій».

7.3. Перший крок - визначення мрії.

Учні записують свої мрії на сторінці із повітряною кулею - від найближчої до найдальшої за часом здійснення (на їхній погляд).

- Ви маєте чітко уявити, яка мрія.

8. Крок другий «ДОСЛІДЖУЙ».

- Другий крок закликає дослідити успішне здійснення мрій інших людей, визначити, що саме допомогло цим людям досягти своєї мети.

Діти переглядають слайди презентації «Видатні українці».

- Аби ви краще запам’ятали імена цих видатних людей, пропоную вам занотувати їх у свої путівники.

На екрані інтерактивної дошки запис:

Учні визначають літеру, з якої пишеться кожне слово, попередньо пригадавши правило вживання великої літери на письмі. Потім поєднують ім’я та назву професії, переміщуючи їх на екрані дошки за допомогою інтерактивного маркера.

Діти записують утворені словосполучення на аркуші «Путівника мрій».

- Пропоную вам дослідити детально шлях до здійснення своєї мрії Дмитра Монатіка. Кожна група отримує уривок творчої біографії Дмитра Монатіка. Завдання групи - прочитати частини тексту, визначити головні події та дату, коли вони відбулися, викласти частини тексту у хронологічному порядку. Під час презентацій групи самі визначають, яка з них буде наступною презентувати ту чи іншу частину відповідно до хронології.

Запис слова «хронологія» на «Стіні слів».

Оформлення міністінгазети «Творчий шлях Дмитра Монатіка».

- Ми маємо дійти висновку: які саме риси характеру допомогли цим людям здійснити свою мрію? Для цього пропоную вам у групах вибрати із скриньок, які є на парті, малюнки мішечків - вантажів для повітряної кулі, на яких написані ті риси характеру людини, які справді допомогли цим людям. Для уточнення значення слів звертайтеся до тлумачного словничка.

Учні груп звітують, прикріплюючи на малюнок-модель повітряної кулі мішечки із словами, обґрунтовуючи вибір групи.

9. Руханка «Літачки».

10. Об’єднання в нові групи (п’ятірками).

11. Перегляд відеоролика про допомогу успішних, відомих українців здійснити мрію дітям з особливими потребами. (Проект телеканалу «1+1». Репортаж ТСН).

12. Робота з «Віконцем моїх можливостей».

-Дослідіть, будь ласка, тепер самі себе - свої цінності, сильні сторони, таланти, навички та запишіть на наступній сторінці «Путівника мрій».

- За бажанням поділіться цією інформацією з однокласниками у своїй групі.

13. Робота за оповіданням В. Сухомлинського «Який слід повинна залишити людина на землі» із застосуванням стратегії критичного мислення «ромашка Блума».

Кожна група отримує пелюстку певного кольору з початком запитання. Після самостійного читання оповідання учні у групі обговорюють і формулюють запитання, орієнтуючись на те, що на пелюстці. Далі вчитель з мішечка виймає цеглинку Пего певного кольору. Та група, колір пелюстки якої збігається з кольором цеглинки, ставить своє запитання групі (або всім однокласникам). Як варіант, група може презентувати і свою відповідь на власне запитання.

14. Руханка «Хатинка».

15. Наступний крок «ПЛАНУЙ».

- Обговоріть у групі та визначте для себе особисто важливість та порядок того нового багажу, який вам стане у пригоді на шляху до здійснення вашої мрії. Це можуть бути нові місця, знання, звички, знайомства, книжки, навички, нова поведінка, музика, нові правила тощо. Проставте номери відповідно до вашої думки.

16. «10 наступних кроків».

- Далі ви маєте підготуватись до здійснення своєї мрії - продумати і визначити 10 кроків, які ви повинні (на ваш погляд) зробити на шляху до мрії. Це досить складно. Такий план потребує багато часу. Тому сьогодні я пропоную вам визначити і записати свій перший крок з десяти. Він буде найважливішим, стане відправною точкою маршруту до вашої мрії.

17. Останній крок «ДІЙ».

- Як коуч раджу кожному з вас пам’ятати житейське правило «трьох спроб». Як ви думаєте, у чому секрет цього правила? Пропоную вам переконатися в тому, що правило «трьох спроб» допомагає людині досягати мети, виховувати в собі силу волі, цілеспрямованість, наполегливість. Спробуйте, працюючи у своїй групі, із цеглинок Лего Дупло побудувати як найвищу башту. Зверніть увагу на те, чи вийшло у вас з першої спроби та скільки спроб було всього.

- Буває в житті так, що людина стомлюється, втрачає сили. Тому подумайте і на сторінці «Джерельце моїх сил» запишіть, що саме допоможе вам поповнити або й відновити сили, аби втілити свою мрію в життя.

18. Виконання пісні «Треба мріяти завжди».

- Коли людина здійснює свою мрію, досягає своєї мети, вона почувається щасливою, їй хочеться танцювати, співати з радощів. Тому і я пропоную вам поспівати й потанцювати. Зверніть увагу на свої емоції, на емоції ваших друзів.

19. Підсумок уроку. Вправа «Незакінчене речення».

20. Повернення до екрана очікувань.

- Підійдіть, будь ласка, до фліпчарта. Якщо ваші очікування справдились, перемістіть їх у частину малюнка, на якій зображено небо, сонце і хмарки. Це так може злетіти ваша мрія, якщо ви будете крок за кроком, працюючи над собою, до неї йти. Бажаю вам успіхів!

ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА

1. Вікіпедія. Діма Монатік (MONATIK). Шлях до успіху https://uk.Wikipedia.оrg/wiki/Монатик_Дмитро_Сергійович.

2. Презентації «Видатні українці» Автор - Давиденко Мирослава Іванівна, вчитель початкових класів Черкаської загальноосвітньої школи I-ІII ступенів № 32

https://www. youtube.com/watch?v=_cQdOR6zus8

https://www.youtube.com/watch?v=0bDT4SfHN0c

3. Проект «Гордість України». - Режим доступу: https://24tv.ua/gordist_ukraine/

4. «Мрія за 90 днів». Коуч-щоденник. Оксана Завойко та команда однодумців. ТОВ «Книжково-журнальна друкарня «Софія». Київ, 2014 р.