Я досліджую світ 4 клас - Розробки уроків - Ірина Жаркова, Лариса Мечник 2022

Водойми
Розділ 3. Природа

Мета: формувати уявлення про природні та штучні водойми, поняття «озеро», «болото», «море», «річка», будову річки, рівнинну та гірську річки; розвивати вміння аналізувати, порівнювати, знаходити істотні ознаки та робити висновки; виховувати любов до Батьківщини та бережне ставлення до її водойм.

Обладнання: фізична карта України, таблиці.

Хід уроку

І. Організація класу до уроку.

ІІ. Перевірка засвоєних знань, умінь і навичок учнів.

1. Індивідуальне письмове опитування на картках.

2. Фронтальне опитування.

— Які горючі корисні копалини добувають в Україні?

— Які властивості мають горючі корисні копалини? Як їх використовують?

— Які рудні корисні копалини добувають в Україні?

— Які властивості має залізна руда? Як її використовують?

— Які нерудні корисні копалини добувають в Україні?

— Які властивості мають будівельні корисні копалини? Як їх використовують?

— Чому корисні копалини потрібно витрачати економно?

— Яким чином можна зберегти корисні копалини в нашій країні?

ІІІ. Актуалізація знань учнів. Повідомлення теми і мети уроку.

Ви вже знаєте, що сушу позначають на карті різними кольорами: жовтим, коричневим, зеленим.

— А що позначають на карті блакитним і синім кольорами? (Відповіді учнів.)

— З якими найбільшими водоймами на Землі ви вже ознайомилися? Які ще водойми є на Землі?

Блакитним і синім кольорами на фізичних картах позначають водойми. Ви вже ознайомилися з океанами, у яких зосереджена основна маса води на планеті. На суходолі теж є водойми. Це джерела, річки, озера, болота.

Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, що таке джерело та як воно утворюється, що таке річка, та яку вона має будову, чим рівнинна річка відрізняється від гірської. Також ви довідаєтеся, що таке озеро, болото та море. Ви навчитеся відрізняти природні водойми від штучних, гірську річку від рівнинної.

Тема сьогоднішнього уроку: «Водойми».

IV. Вивчення нового матеріалу.

1. Розповідь з елементами бесіди з метою формування уявлення про природні та штучні водойми.

Основна маса води на Землі зосереджена в Світовому океані. Лише незначна її частина перебуває на суходолі. Водойми суходолу — це джерела, річки, озера, болота, моря, канали, ставки й водосховища. Усі водойми суходолу, залежно від їх походження, поділяють на:

✵ природні — такі, які виникли в природі — джерела, річки, озера, болота, моря;

✵ штучні — створені людиною — ставки, водосховища, канали.

2. Бесіда з розв’язанням проблемної ситуації з метою формування поняття «річка» та уявлення про рівнинну та гірську річки.

— Відгадайте, про яку водойму йдеться в загадці.

Тече, тече — не витече, біжить, біжить — не вибіжить. (Річка.)

Річка — це природний потік води, який тече по заглибленні. Це заглиблення називають руслом. Річки течуть постійно, бо в них завжди надходить дощова, снігова, джерельна чи льодовикова вода.

— Пригадайте, з яких частин складається річка.

Кожна річка має:

✵ витік — місце, де вона починається;

✵ річище — заглиблення, яким тече річка;

✵ гирло — місце, де річка впадає в море, іншу річку чи озеро;

✵ притоки — інші річки, які впадають у головну річку.

У річки є два береги: правий і лівий. Щоб визначити, де лівий, а де правий берег річки, потрібно стати за напрямком течії: праворуч буде правий берег, а ліворуч — відповідно лівий. Так само визначають, де праві, а де ліві притоки річки.

— Поміркуйте, чи різняться річки, які течуть на рівнинах і в горах. Якщо так, то чим саме?

Залежно від форми земної поверхні, якою протікають річки, вони є рівнинними й гірськими.

✵ Рівнинні річки беруть початок із джерел і боліт, мають повільну й плавну течію, звивисте річище й пологі береги.

— Розгляньте на малюнку (с. 27 у підручнику) рівнинну річку.

✵ Гірські річки беруть початок у горах, мають швидку течію, кам’янисте річище та круті береги. Вони мілководні, їх долини вузькі й глибокі. Під час дощів або танення снігу стають повноводними. Вода, що в них вирує, підхоплює і переносить каміння.

— Розгляньте на малюнку (с. 27 у підручнику) гірську річку.

3. Розповідь з елементами бесіди з метою формування поняття «озеро», «болото», «море».

— Відгадайте, про яку водойму йдеться в загадці.

Серед поля лежить дзеркало — скло блакитне, а рама зелена. (Озеро.)

Озеро — це водойма, яка утворилася в природній западині на поверхні Землі.

Озера дуже різноманітні. Вони бувають великі й малі, глибокі й мілкі, проточні, з яких витікають річки, та безстічні, з яких річки не витікають. Вода в озерах може бути прісною і солоною.

— Пригадайте, яке озеро найбільше за розмірами на Землі. (Каспійське море — солоне озеро.)

— Пригадайте, яке озеро найглибше на Землі. (Озеро Байкал — прісноводне озеро.)

— Звідки береться вода, яка заповнює природні западини?

Озера заповнюються підземною, дощовою і талою водою. Також вода потрапляє в озера з річок, які в них впадають. З часом озера замулюються, заростають і перетворюються на болота.

— Відгадайте, про яку водойму йдеться в загадці.

Не море, не земля. Човни не плавають, і ходити не можна. (Болото.)

Болото — це надмірно зволожена ділянка земної поверхні, на якій ростуть вологолюбні рослини, з яких після відмирання утворюється торф. На болото можуть перетворюватися низинні території, де застоюється вода, озера після їх замулення й заростання.

— Відгадайте, про яку водойму йдеться в наступній загадці.

Поле синє, вівці білі на полі пасуться, до берега несуться. (Море.)

Море — це частина океану, яка врізається в сушу. Моря з’єднані з океаном.

— Пригадайте, яка на смак вода в морях.

Вода в морях солона на смак, у ній розчинені різні солі. Найбільше у воді кухонної солі, тому вона має солоний смак.

V. Закріплення знань, умінь і навичок учнів.

Робота в зошиті з друкованою основою (с. 14).

— Що нового ви дізналися на уроці?

— За допомогою сигнальних карток (або цеглинок «Лего») визначте, як ви засвоїли матеріал на уроці.

Картка зеленого кольору: «Я зрозумів / зрозуміла! Можу пояснити матеріал іншим».

Картка жовтого кольору: «Мені потрібно трохи більше пояснень».

Картка червоного кольору: «Я не зрозумів / не зрозуміла матеріал».

VІ. Завдання додому.

Опрацювати статтю в підручнику на с. 27-28. Дати відповіді на запитання після тексту.