Я досліджую світ 2 клас - Розробки уроків - Ірина Жаркова, Лариса Мечник 2022

Ознаки літа в неживій природі

Мета: формувати уявлення про ознаки літа в неживій природі, вміння розпізнавати й описувати літні явища в неживій природі, розвивати мислення та уяву, вміння спостерігати та зіставляти, складати розповідь; виховувати бажання пізнавати світ природи, бережно ставитися до неї.

Обладнання: підручник, робочий зошит, кольорові олівці, сигнальні картки або різнокольорові кубики «Лего», ілюстрації із зображенням літніх пейзажів.

Хід уроку

І. Організація класу до уроку.

ІІ. Спостереження за змінами в природі.

— Який місяць триває? Яке сьогодні число? Який стан неба? Яка температура повітря? Чи є опади? Які саме? Чи є вітер?

ІІІ. Перевірка засвоєних знань, умінь і навичок учнів.

Фронтальна бесіда.

— Що ви вивчали на попередньому уроці?

— Які ознаки першого літнього місяця? Чому він отримав таку назву?

— Які ознаки другого літнього місяця? Чому він отримав таку назву?

— Які ознаки третього літнього місяця? Чому він отримав таку назву?

— Поясніть зміст народних висловів про червень: «У червні люди раді літу, а бджоли — цвіту».

— Поясніть зміст народних висловів про липень: «Липень — вершина літа та полудень року».

— Поясніть зміст народних висловів про серпень: «Серпень виймає серпа, а вересень його ховає».

— Розкажіть, чому ви любите літо.

IV. Актуалізація знань учнів. Повідомлення теми і мети уроку.

— Чому на Землі відбувається зміна пір року? (Відповіді учнів.)

Що вище Сонце розташовується опівдні на небосхилі, то більше тепла і світла отримує земна поверхня.

Від кількості сонячного світла і тепла залежить стан неживої природи.

Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, як змінюється влітку нежива природа, які явища природи характерні для літа. Ви навчитеся розповідати про зміни, що відбуваються у неживій природі влітку.

Тема сьогоднішнього уроку: «Ознаки літа в неживій природі».

V. Вивчення нового матеріалу.

1. Бесіда з елементами розповіді та практичної роботи з метою формування уявлення про зміну висоти Сонця над земною поверхнею восени, зміну тривалості дня і ночі.

На зміну прохолодній весні незабаром прийде спекотне літо.

— Розгляньте малюнки на с. 97 у підручнику та дайте відповідь на запитання.

— Як змінилася висота Сонця над земною поверхнею і шлях Сонця на небосхилі з настанням літа? (Учитель /учителька вислуховує відповіді учнів і робить узагальнюючу розповідь.)

Улітку півкуля, на якій ми живемо, найбільше нахилена до Сонця. Сонце в полудень перебуває найвище. Його промені падають під великим кутом, тому добре освітлюють і сильно нагрівають земну поверхню. Шлях Сонця на небосхилі влітку найдовший, тому день довгий, а ніч коротка.

— Пригадайте, якою була тривалість дня і ночі весною.

На початку весни тривалість дня і ночі була приблизно однаковою — по 12 годин. Упродовж квітня і травня дні ставали довшими, а ночі — коротшими.

22 червня — день літнього сонцестояння. Сонце в цей день опівдні піднімається найвище над земною поверхнею. Шлях Сонця на небосхилі найдовший, тому в цей час найдовший день і найкоротша ніч у році. Після 22 червня тривалість дня поступово зменшується, а тривалість ночі — збільшується.

Отже, влітку Сонце розташовується найвище на небосхилі і посилає на Землю найбільше світла й тепла. Шлях Сонця над земною поверхнею найдовший, тому влітку дні найдовші, а ночі — найкоротші.

2. Робота в парі (групі) з використанням ілюстрацій з метою формування уявлення про зміни в неживій природі восени.

— Виконайте завдання для роботи в парі (групі), запропоноване на с. 97 у підручнику. Користуючись малюнком на форзаці 2 у підручнику та своїми спостереженнями за погодою та явищами природи, назвіть ознаки літа в неживій природі. (Учитель / учителька вислуховує відповіді учнів і робить узагальнюючу розповідь.)

Літо — найтепліша пора року. Улітку відбуваються такі зміни в неживій природі:

✵ яскраво світить і сильно гріє Сонце;

✵ повіває теплий вітерець;

✵ небо голубе, на ньому з’являються білі купчасті хмари;

✵ бувають грози, які супроводжуються зливами, сильним вітром, градом;

✵ інколи під час дощу на небі можна побачити веселку;

✵ зранку на рослинах може з’являтися роса.

Яскраво світить і сильно гріє Сонце. Повіває теплий вітерець. Небо голубе, на ньому з’являються білі купчасті хмари. У дощові дні небо застилають низькі шаруваті хмари. Зранку на рослинах часто з’являється роса. Часто бувають короткочасні зливи, грози, може випадати град.

3. Бесіда з елементами розповіді та практичної роботи з метою формування уявлення про літні явища в неживій природі.

— Щоб дізнатися, які природні явища відбуваються влітку в неживій природі, відгадайте загадки.

✵ Дощ пройшов, і міст з’явився,

сім у нього кольорів.

Навіть зайчик задивився,

диву-дивному зрадів! (Веселка)

✵ Без рук, без ніг, а стукає. (Грім)

✵ Він скрізь: у полі і в саду,

а в дім не попаде.

І я тоді лиш з дому йду,

коли він вже не йде. (Дощ)

✵ Хмарка кульок наліпила,

розкидає по землі...

Кригою старанно вкрила

ці горошинки малі. (Град)

✵ Що без леза та без зуба

розтина міцного дуба? (Блискавка)

✵ Ввечері на землю лягає,

вночі на землі спочиває,

а вранці в небо злітає. (Роса)

Улітку в неживій природі відбуваються такі явища, як гроза, грім, блискавка, роса, злива, град, веселка. Літні дощі, на відміну від осінніх, починаються бурхливо та тривають недовго. У жаркі дні дощові краплини особливо великі. Це пояснюється тим, що під впливом сильних висхідних повітряних течій дощові краплини в хмарах збільшуються, аж поки не подолають опору.

Інколи влітку випадає град. Основу градини становить сніжна крупа. Під впливом сильних висхідних повітряних течій градина кілька разів переміщується в хмарі вгору, вниз, щоразу обростаючи новим льодяним чи сніжним шаром. Вона збільшується доти, поки не подолає висхідних течій повітря і не впаде на землю.

Роса — це дрібні краплинки води, що осідають влітку на поверхні Землі, рослинах і предметах із теплого вологого повітря внаслідок зниження температури вночі. Поява роси зранку — ознака гарної погоди вдень.

Веселка — природне явище, яке можна спостерігати в повітрі. Вона має вигляд різнокольорової дуги, що спостерігається на тлі хмари, якщо вона розташована проти Сонця. Червоний колір веселки ми бачимо з її зовнішнього боку, а фіолетовий — із внутрішнього.

Отже, улітку Сонце в полудень піднімається найвище на небосхилі, добре освітлює та сильно нагріває земну поверхню. Тому влітку дуже тепло і довгий день.

VI. Закріплення знань, умінь і навичок учнів.

Робота в зошиті з друкованою основою.

Виконаємо завдання 1 у зошиті на с. 48.

— Що пропонується зробити? (Позначити «+» ознаки літа в неживій природі.)

Виконаємо завдання 2 в зошиті на с. 48.

— Що пропонується зробити? (На основі своїх спостережень за природою намалювати літнє небо.)

VІІ. Підсумок уроку.

— Що нового ви дізналися сьогодні на уроці? Відповідь розпочніть словами «Сьогодні на уроці я дізнався / дізналася, що...».

— За допомогою сигнальних карток (або цеглинок «Лего») визначте, як ви засвоїли матеріал на уроці.

Картка зеленого кольору: «Я зрозумів /зрозуміла! Можу пояснити матеріал іншим».

Картка жовтого кольору: «Мені потрібно трохи більше пояснень».

Картка червоного кольору: «Я не зрозумів / не зрозуміла матеріал!».

VІІІ. Завдання додому.

Опрацювати статтю в підручнику на с. 97.

Підготувати розповідь про одне з літніх явищ у неживій природі.