Розробки уроків НУШ - Я досліджую світ. 2 клас. Частина 2 до підручника Т. Г. Гільберг - Порощук В. П. 2020

Урок 169. Літній календар свят
Розділ 4. Природа влітку

Мета:

• формування предметних компетентностей: збагатити знання дітей про свята літнього циклу; дослідити зміст цих свят; розвивати дослідницькі вміння, зв'язне мовлення, творчі здібності, вміння співпрацювати у групах; виховувати почуття любові та поваги до традицій українського народу;

• формування ключових компетентностей: спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовами; уміння навчатися впродовж життя; соціальні та громадянські компетентності; загальнокультурна грамотність.

Обладнання: календарі, комп'ютери, енциклопедії, картки з текстом, розмальовки, кольорові олівці.

Тип уроку: урок формування вмінь та навичок.

Форма проведення: урок-дослідження.

Освітні галузі: мовно-літературна, громадянська та історична, мистецька.

Хід уроку

І. ВСТУПНА ЧАСТИНА

1. Організаційний момент

2. Актуалізація опорних знань

«Мозковий штурм»

— Чи є під час канікул святкові дні? (Учні висловлюють свої міркування.)

3. Повідомлення теми та мети уроку

— Літо теж має свої святкові дні. Чи хотіли б дізнатися які? (Відповіді дітей.)

ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА

1. Вивчення нового матеріалу

1) Робота за календарем.

— Відшукайте та позначте на календарі дні літніх свят.

— Що вам відомо про ці свята?

— Які з них є державними?

2) Стратегія «Карусель».

Учні об'єднуються в групи. Кожна з них читає частину тексту (Літні державні свята: І група — Міжнародний день захисту дітей; ІІ група — День Конституції України; ІІІ група — День Державного Прапора; IV група — День Незалежності України). Учні обговорюють текст у групі. Групи обмінюються інформацією. Робота повторюється, тільки з іншою інформацією. Так триває, доки всі частини тексту не будуть опрацьовані. Робота завершується обговоренням у класі.

— Яку користь має ця інформація?

І група. Міжнародний день захисту дітей

Походження Дня захисту дітей бере початок із 1925 року, коли представники різних країн уперше скликали «Всесвітню конференцію з благополуччя дітей» у Женеві. За підсумками конференції було ухвалено рішення відзначати у всіх країнах світу День дітей, який зміг би привернути увагу до проблем дитинства.

Традиція святкування Міжнародного дня захисту дітей 1 червня з'явилася у листопаді 1949 року завдяки спеціальній сесії Міжнародної демократичної федерації жінок у Парижі. ООН підтримала ініціативу паризького конгресу, оголосивши захист прав, життя і здоров'я дітей пріоритетним напрямком діяльності.

Головною метою дня є заохочення миру, братерства і взаєморозуміння між дітьми.

Міжнародний день захисту дітей відзначають першого дня літа, коли у школярів розпочинаються довгоочікувані літні канікули.

Кожна дитина має право зростати здоровою і сильною, бути освіченою і захищеною. 1 червня проводиться значна кількість благодійних акцій на підтримку дітей, які потребують допомоги: діток з обмеженими можливостями, сиріт, біженців, дітей із малозабезпечених і неблагополучних сімей. Це шанс допомогти їм знайти щасливе дитинство.

II група. День Конституції України

Конституція — це джерело права будь-якої держави. 28 червня 1996 року Верховна Рада України ухвалила найголовніший Закон країни — першу Конституцію незалежної суверенної України. Це державне свято відзначається щорічно. Основний Закон Держави Україна набув чинності з дня його ухвалення.

Ухвалення Конституції закріпило правові основи незалежної України, її суверенітет і територіальну цілісність, що стало найважливішим кроком у забезпеченні прав та свобод людини та громадянина. День Конституції — не просто свято нормативного акту, а день, коли було затверджено права і свободи громадян України.

III група. День Державного Прапора

23 серпня 2004 року Президент України підписав Указ «Про День Державного Прапора України». Цим Указом «на вшанування багатовікової історії українського державотворення, державної символіки незалежної України та з метою виховання поваги громадян до державних символів України» встановлено в Україні нове свято — День Державного Прапора України, яке щорічно відзначається 23 серпня.

IV група. День Незалежності України

Дата 24 серпня пов'язана з ухваленням цього дня 1991 року Верховною Радою тоді ще Української РСР Акту проголошення незалежності України.

Здійснюючи Декларацію про державний суверенітет України, Верховна Рада урочисто проголошує незалежність України та створення самостійної української держави — України. Територія України є неподільною і недоторканною. Віднині на території України мають чинність винятково Конституція і закони України. Цей акт набирає чинності з моменту його схвалення. УРСР припинила існувати. На карті світу постала нова самостійна держава — Україна, яку потім визнали всі країни світу.

Фізкультхвилинка

2. Самостійне застосування учнями знань у стандартних ситуаціях

1) Дослідження-пошук.

Учні переглядають календарі, знаходять народні літні свята, шукають в Інтернеті інформацію про них.

2) Технологія «Навчаючи — вчуся».

Після ознайомлення з матеріалом, що міститься на картці, учні знайомлять зі своєю інформацією однокласників і одержують інформацію від них.

Коли всі поділилися тим, що їм відомо, обговорюють почуте у класі.

• На літо припадає кілька значущих свят, які сягають початків праісторичної землеробської культури. Щонайперше це стосується Трійці (Зеленої неділі). Зеленими святами наші пращури вшановували найвищий злет природи, триєдність її буття, — звідси й назва — Трійця.

Зелені свята не мають точно визначеної дати, а випадають через сім тижнів після Великодня. Зелені свята супроводжуються клечанням — прибиранням хат та господарських будівель гілками зелені. Долівки встеляли пахучим зіллям. Для клечання брали гілки клена, ясена, липи, явора, ча-брець, м'яту, любисток, волошки, полин, півники. До церкви люди йшли з квітами та пахучим зіллям. Згодом зілля висушували і використовували його як ліки.

• На особливу увагу заслуговує містерія давнього Купальського свята (7 липня), що символізувало літній поворот сонця. За давньою традицією, Івана Купала відзначали 7 липня за новим стилем. Традиційним місцем святкування обирали береги річок, левади, луки чи лісові галявини. Навантаживши хмизом козубка, парубки тягли його до левади та розкладали багаття. Із назбираних до схід сонця городніх і польових квітів дівчата плели віночки на голову. Також виплітали вінки для прикрашання купальського дерева. До чебрецю, любистку, чорнобривців, сокирок, волошок вплітали кропиву та полин як обереги від нечистої сили. З дерев для купала брали найчастіше вербу, подекуди вишню, сосну, березу або чорноклен. Назви обрядового деревця також були різні: верба, купайло, купайлиця, марена. Вбирали купальське деревце стрічками, віночками, квітками. Ставили його на вигоні, на березі річки. Увечері довкола нього сідали дівчата і співали купальських пісень. Обов'язковий елемент свята — стрибання через вогонь, що символізує очищення від усього злого.

• Свято Петра і Павла, або Петра 12 липня — день святих Апостолів Петра і Павла. Цей день у народних легендах пов'язаний з літнім сонцестоянням. До цього свята готувалися колись в Україні дуже ретельно: білили хати, оздоблювали рушниками стіни, вбирали подвір'я. Уранці цього дня всі йшли до церкви. Дівчата вбирали свої голови вінками з польових квітів, а особливо червоними маками. Повернувшись з церкви, люди розговлялися мандриками. Мандрики — це пампушки, печені з пшеничного тіста, яєць, сиру і сметани.

• Маковія, або першого Спаса, — 14 серпня. Від самого ранку йшли цього дня до церкви святково одягнені люди, щоб посвятити квіти, мак, мед і воду. Вважають, що посвячені цього дня квіти, будучи вплетеними в косу, бережуть волосся від випадіння. А мак, розсипаний на городі, сприяє гарному врожаю. Діти дуже любили обрядову страву цього дня. А страва ця — «шулики». Готувалася вона так: господині випікали солодкі коржі, кришили їх на дрібні шматочки, а потім заливали медом і посипали маком. Свято Маковея ще називається в народі «Спас на воді», бо вода цього дня вважається цілющою.

• Преображення Господнє, або Спаса, — одне з найбільших хліборобських свят. Його ще називали святом урожаю. Кожен із селян уважав за святий обов'язок віднести до церкви на посвяту овочі, фрукти, гриби, мед у стільниках, хліб — щедрі віддарунки природи. Селяни до Спаса намагалися зібрати всі зернові. Обов'язковими обрядовими стравами на Спаса були пироги з яблуками, які споживали з медом у стільниках. Спаса — поминальний день, тому господині випікали поминальні калачі, хлібці та роздавали їх бідним.

Музична руханка

Учні переглядають відео, виконують рухи під мелодію «Літо! Канікули!» (https://youtu.be/gA1JPtc_dPk).

3. Творчі вправи

1) Робота з прислів'ями та приказками про літні місяці.

Учні називають прислів'я та приказки, пояснюють їхній зміст.

· У червні на полі густо, а в коморі пусто.

· Хто в червні байдикує, той узимку голодує.

· У червні перша ягідка в роток, а друга в козубок.

· У липні день обдуває, а жара прибуває.

· У липні хоч роздінься, а в грудні тепло одінься.

· У липні сонце йде на зиму, а літо на спеку.

· Той, хто шукає в серпні холоду, натерпиться взимку голоду.

· У серпні спина мліє, а зерно спіє.

· Змарнуєш на жнивах хвилину — втратиш не одну зернину.

2) Розмальовка «Герб та Прапор України».

Мета: розвинути навички дрібної моторики та повторити знання про державні символи України.

Учні розфарбовують розмальовку, повторюючи кольори українського прапора та форму малого герба України.

(Можна використати завдання за посиланням: https://childdevelop.com.ua/worksheets/322/)

ІІІ. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА

1. Рефлексія. Метод «Рюкзак»

Кожен учень стисло дає відповідь на запитання: «Які з тих знань і умінь, що набув на уроці, він візьме із собою для використання?».

2. Домашнє завдання

— За допомогою доступних джерел інформації відшукайте назви міст, у яких вулиці, площі, сквери названо на честь одного з літніх свят.