Розробки уроків НУШ - Я досліджую світ. 2 клас. Частина 2 до підручника Т. Г. Гільберг - Порощук В. П. 2020

Урок 159. Проект «Хто мешкає у старому пеньку»
Розділ 4. Природа влітку

Мета:

• формування предметних компетентностей: ознайомити учнів із живими організмами, що мешкають у старих пеньках, дослідити їхню користь чи шкоду; розвивати дослідницькі вміння, спостережливість, допитливість; виховувати бажання вивчати та оберігати довкілля;

• формування ключових компетентностей: спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовами; уміння навчатися впродовж життя; компетентності в природничих науках і технологіях; екологічна грамотність та здорове життя.

Обладнання: предметні малюнки, лупи, комп'ютер, енциклопедії, картки з текстами, олівці.

Тип уроку: урок узагальнення знань, умінь і навичок.

Форма проведення: урок-екскурсія, урок — презентація проєкту.

Освітні галузі: природнича, мовно-літературна.

Хід уроку

І. ВСТУПНА ЧАСТИНА

1. Організаційний момент

Будемо в навколишній світ мандрувати,

Будемо рідну природу вивчати.

Тож побажаємо удачі

І спостережливості для нас.

За роботу, в добрий час!

2. Повідомлення мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

— Чи бачили ви старі пеньки? Які таємниці вони приховують?

— Чи відразу ми можемо побачити їхніх мешканців?

— Сьогодні за допомогою лупи ми розглянемо жителів старого пенька.

ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА

1. Підготовка до проведення екскурсії

1) Робота за підручником (с. 125).

— Розгляньте малюнок у підручнику, прочитайте завдання, що нам потрібно виконати.

2) Інструктаж з техніки безпеки.

Учні повинні:

· бути уважними під час екскурсії;

· знати та виконувати правила поведінки у природі;

· усвідомити правила поведінки на об'єкті екскурсії;

· чітко виконувати вказівки вчителя.

3) Перехід до місця проведення екскурсії.

2. Проведення екскурсії

— Ось ми відшукали старий пеньок. Проведіть дослідження: за допомогою лупи розгляньте, хто в ньому живе.

Дослідження-спостереження

Учні зусібіч розглядають пеньок, коментують побачене.

Рухлива гра «Пень-пеньок, виручай, дружок»

Учні лічилкою обирають ведучого, який стоїть неподалік пенька. Завдання учнів: минаючи ведучого, забігти за протилежну сторону пенька. Кому це вдається, вигукує: «Пень-пеньок, виручай, дружок!».

Гра триває зі зміною ведучого. У кого менше учнів забіжать за пеньок, той кращий охоронець.

3. Повернення до класу

— З Інтернету (або енциклопедій) дізнайтеся більше про мешканців старого пенька, презентуйте свої знахідки.

4. Презентація роботи груп

І група

КЛОП-ЧЕРЕПАШКА

Забарвлення клопа варіює від світло-коричневого або світло-сірого до темно-сірого та чорного кольору. Відрізняється від інших шкідників дуже щільним захисним щитом-панциром, укритим візерунками. Спинка приблизно вдвічі більша за голову, крила заокруглені, голова трикутна. З допомогою ротового апарату шкідник прокушує стебла пшениці, висмоктуючи сік із рослини.

Клоп-черепашка — один із найбільших шкідників зернових культур. Пошкоджує всі колосові злаки, але найсильніше пшеницю та жито. У весняний період пошкодження призводить до загибелі центрального листа і стебла. Унаслідок потрапляння у зерно разом зі слиною клопа особливих його ферментів погіршуються хлібопекарські властивості борошна — тісто стає рідким, липким, втрачає пружність.

КІВСЯК

У ківсяків тіло тонке, циліндричної форми, з рідкими щетинками та бородавками по боках. Колір тіла, залежно від віку, білий або жовтуватий. Ківсяки мешкають у ґрунті та є багатоїдними шкідниками. Шкідливість ківсяків полягає в тому, що вони пошкоджують кореневу систему та підземну частину стебла овочевих культур, вигризаючи в них невеликі виразки. Пошкоджені рослини в'януть і згодом відмирають.

ЩИПАВКИ

Щипавка звичайна — невелика (1-1,5 см) комаха іржаво-бурого кольору з темно-жовтими кінцівками та надкриллями. Вона веде потайливий спосіб життя. Удень ховається під камінням, під поваленими деревами, торішнім листям, під корою дерев. Активні щипавки вночі. Вони вилазять зі своїх схованок і швидко бігають, відшукуючи рештки рослин (рідше живі рослини), гриби та водорості, які розвиваються на цих рослинах, і навіть дрібних комах. Щипавка іноді стає шкідником сільського господарства, адже може пошкоджувати листя, пагони, квіти і виїдати незріле насіння. Іноді вона шкодить хлібним злакам, різним городнім культурам. У садах пошкоджує квіти і листя декоративних рослин, а також плоди плодових дерев, особливо яблука та персики.

ІІ група

МОКРИЦЯ

Мокриця — сухопутний рак. І це, напевно, її основна особливість. З усіх ракоподібних мокриці найкраще пристосувалися до життя на суші. Вони дихають зябрами, пристосованими до дихання атмосферним повітрям. Для їхньої нормальної роботи необхідна висока вологість. Цим обумовлена крайня нелюбов мокриць до світла та нічний спосіб життя. Харчуються мокриці органічними залишками, переважно підгнилою деревиною, тому у великих кількостях гніздяться під корою старих дерев і в інших темних вологих місцях. В оселях обирають підвали, затишні куточки у ваннах. Мокриця в природі приносить користь: уживає залишки рослин, що розкладаються, відіграє свою роль у ґрунтоутворенні.

СТОНОГА

Стоноги живуть тільки в умовах підвищеної вологості. Активна життєдіяльність відмічається лише в нічний період. За наявності світла вони ховаються в різні щілини ґрунту.

Дорослі стоноги мають типове приплюснуте продовгувате тіло з різко вираженим поділом на сег-I менти. Довжина тіла 10-12 мм. На голові довгі антени. На кожному із семи тулубних сегментів по парі ходильних ніг, на черевці п'ять пар пластинчастих дихальних кінцівок.

У шампіньйонницях пошкоджують молодий міцелій грибів, вигризають тканину плодових тіл печериці. У теплицях пошкоджують різні овочеві культури, найбільше шкодять огіркам і томатам, виїдаючи на плодах частину тканини. Листки обгризають по краях або вигризають у них грубі отвори різної форми і розмірів.

ХРУЩ

Травневий хрущ — велика комаха. Деякі особини досягають 17-31 мм довжини. Тулуб хруща широкий та опуклий, подовжено-овальної форми, з чорним або червоно-коричневим кольором. Також тіло травневого хруща захищене хітиновим панциром, саме воно складається з голови, грудей і черевця.

Для місць проживання хрущі обирають лісисту місцевість, поблизу річок, де є не тільки їжа, але й пухкий піщаний ґрунт. Багато видів травневих хрущів особливо активні в нічний і вечірній час. Головним джерелом їжі для дорослого травневого хруща є молоді пагони, листя, квіти. Особливо люблять хрущі такі плодові рослини, як яблуня, слива, груша, черешня, аґрус.

Личинки хрущів, що розвиваються в ґрунті, ще більш ненажерливі, ніж дорослі особини, і саме вони завдають найбільшої шкоди сільськогосподарським культурам, бо поїдають коріння багатьох молодих рослин.

III група

МОСКАЛИК

Москалик — жук завдовжки 10-12 см, із довгим пласким тулубом і заокругленим, випуклим черевом. Відомий ще як «жук-пожежник». Його тіло овальної форми, з характерним червоно-чорним забарвленням. Живе на старих липах та інших листяних деревах. Літати не здатний. Збирається в колонії біля коріння дерев. Живиться плодами липи, мертвими комахами та іншою їжею. Узимку впадає у сплячку.

МУРАХА

Мурахи — одні з найцікавіших комах. Головна їхня особливість полягає у тому, що вони живуть винятково групами і колоніями від декількох штук до декількох мільйонів.

У мурах є вуса і шість лапок. Розміри різні — від 1 міліметра до 5 сантиметрів.

Живуть мурашки в гніздах-мурашниках, які самі споруджують. Будиночки можуть бути в ґрунті, в корі дерев, під камінням.

У природі мурахи відіграють важливу роль. Вони розпушують, перемішують і удобрюють ґрунт, прискорюють процеси розкладання мертвої деревини, переносять насіння рослин і є незамінними ланками кількох важливих харчових ланцюжків.

Мурах називають «санітарами» лісу не дарма. П'яти мурашників на гектар лісу достатньо, аби захистити дерева від комах-шкідників.

IV група

ОПЕНЬКИ

Гриб опеньок — доволі популярний їстівний гриб листяних лісів. Як правило, його легко можна знайти в період з кінця квітня до початку листопада. Поширюється величезними групами, переважно на старих, мертвих пеньках або повалених деревах. Капелюшок річного опенька не дуже великий, в діаметрі може досягти 5-7 см. Ніжка досягає заввишки близько 8 см.

Молоді види грибочків мають більш опуклу форму капелюшка, а з часом вона набуває плоскої форми. Колір може бути різним: від злегка оливкового до більш коричневого.

Ці їстівні гриби найчастіше збирають у вересні — листопаді. Використовують після 20-хвилин-ного відварювання. Його смажать, сушать, маринують, засолюють.

ТРУТОВИК

Трутовики є грибами-паразитами. Це багаторічні гриби, плодове тіло яких дуже тверде і щороку дедалі збільшується. Вони паразитують на гілках і стовбурах дерев. Рідше зустрічаються в ґрунті.

Свою назву гриб отримав через те, що з його плодового тіла виготовляють труть — легкозаймисту речовину для запалювання вогню через іскру.

Поверхня гриба покрита твердою, тонкою, матовою кіркою, іноді з тріщинками.

Часто трутовики з'являються на деревах через кілька років після зараження. Вони ростуть на стовбурі у формі поличок один над одним. Заражене грибами дерево через деякий час гине. Але навіть після цього трутовик продовжує жити на ньому, харчуючись поживними речовинами засохлого дерева.

Трутовик широко застосовують у медицині.

Шкідливість гриба трутовика полягає в тому, що він вражає дерева і призводить до їхнього повного засихання.

МОХ

Мохи — це вищі спорові рослини. Відомо понад 18 тисяч видів мохів на всій земній кулі. Мохи переважно наземні, поширені майже повсюди. Деякі види ведуть свій спосіб життя на корі дерев або у воді. Основна маса видів зосереджена у вологих місцях.

Людиною мохи здавна використовувались з лікарською метою (наприклад, для антисептичних пов'язок), а деякі народи використовують їх для теплоізоляції помешкань. Науковці використовують мохи, як індикатори чистоти повітря. Ба більше, ці рослини використовують з декоративною метою та для озеленення.

У чому ж шкода мохів? Вони заболочують ґрунти, перешкоджають випаровуванню води, самозаймаються.

5. Літературна хвилинка

— Послухайте вірш. Хто врятував старого пня?

ВІДВАЖНИЙ ПЕНЬ

Були дощі колючі,

Та висвітлився день...

Стояв собі в калюжі

І що надумав пень?

Надумав стать корабликом, а може, кораблем!

А я кажу: сидів би вже, коли вродився пнем!

— Прощай, низинко рідна!

— Прощайте, береги! —

Порвав міцне коріння,

Як довгі ланцюги...

Ти глянь — пливе! Таки пливе старий обдертий пень!

Ну я скажу: і справді він Пилип із конопель!

А море то блакитне,

То блискавки руді...

Ще трохи — перекине,

Потопить у воді.

Загине пень, розсиплеться — ну, звісно, телепень!

А я ж казав: сиди собі, — так він анітелень!

То хто це там без страху

Так веслами гребе?

Жуки, жучки, мурахи

Рятують корабель!

Щось тягнуть, забивають, сокирки — дзень-дзелень!

Ну я скажу: команду зібрав сосновий пень!

Поставили вітрило

І далі попливли...

Були вони в Австралії,

Відкрили острови...

Акули не злякалися, ні шторму, ані злив!

А я ж казав: хоробрий пень! І добре, що поплив!

Віктор Терен

6. Рубрика «Чи знаєте ви?..»

Учні читають та аналізують повідомлення (підручник, с. 126) про важливість мертвих дерев для живих організмів.

ІІІ. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА. РЕФЛЕКСІЯ

Робота у Щоденнику вражень

Теми за вибором:

· Кожна комашка в природі важлива.

· Намалюй жителя (на вибір) старого пенька.