Розробки уроків НУШ - Я досліджую світ. 2 клас. Частина 2 до підручника Т. Г. Гільберг - Порощук В. П. 2020

Урок 140. Весняні явища в житті звірів
Розділ 3. Природа навесні

Мета:

• формування предметних компетентностей: продовжувати знайомити дітей з мешканцями лісу, з весняними явищами в житті звірів; розвивати логічне, екологічне мислення, пам'ять та мовлення; виховувати турботливе ставлення до тварин;

• формування ключових компетентностей: спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовами; уміння навчатися впродовж життя; компетентності в природничих науках і технологіях; загальнокультурна грамотність.

Обладнання: комп'ютер, презентація, картки, предметні малюнки, лави (стільчики), іграшковий ведмедик.

Тип уроку: урок формування вмінь та навичок.

Освітні галузі: природнича, мовно-літературна.

Хід уроку

І. ВСТУПНА ЧАСТИНА

1. Організаційний момент

До уроку ми готові,

Про природу знаєм все —

Про життя тварин весною

Ми дізнаємось іще.

2. Актуалізація опорних знань

Вправа «Розсипанки»

Слова розсипані збери,

Терміни уроку через тире запиши.

АКЬНИЛ — _______

ОВТСМОТОП — _______

НУТСЕП — _______

ЯННЕЖОНМЗОР — _______

АКЧЯЛПС — _______

(Линька, потомство, пестун, розмноження, сплячка.)

3. Повідомлення теми та мети уроку

— Здогадайтеся, якою буде тема нашого уроку.

— Сьогодні продовжимо ознайомлення з весняними явищами в житті звірів.

ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА

1. Вивчення нового матеріалу

1) Робота за підручником (с. 89-90).

Метод «Спрямоване читання»

Читаючи самостійно текст, учні шукають відповіді на поставлені запитання. Читають із зупинками, обговорюючи прочитане.

— Що ви дізналися про білченят?

— На кого схожі вовченята?

— Як дикі свині розпізнають своїх поросят?

— Чим живляться лисенята?

— Коли народжуються малята в козуль, оленів?

— Які тварини пробуджуються найпізніше?

Складання ланцюгів живлення. Робота в парах

— За схемою складіть ланцюг живлення. З'ясуйте в парах, чи правильно виконали завдання.

— Із чого починається ланцюг живлення?

Наприклад:

Трава — миша — вуж — сова.

Трава — коник стрибунець — сова.

Трава — заєць — сова.

Трава — миша — кріт — сова.

2) Перегляд презентації «Звірі навесні».

Учні відгадують загадки, читають повідомлення про тварин (https://abetkaland.in.ua/prezentatsiya-na-temu-zviri-navesni/).

Рухлива гра «Лисиця в курнику»

Мета: розвивати спритність і кмітливість.

Під однією стіною класної кімнати ставлять лави (або стільчики). Це — «курник». На протилежному — намічають «нору» для «лисиці». Середина — «подвір'я». Обирають «лисицю», решта — «курчата». Вони ходять «подвір'ям, шукають собі їжу».

Кури по двору гуляють

Та зернят собі шукають.

Ось лисиця рудохвоста,

До курей біжить у гості!

Тож тікайте, хто куди,

Щоб не сталося біди!

На слова учителя: «Тож тікайте, хто куди, щоб не сталося біди!» — «курчата» тікають до «курника», ховаються від «лисиці» й злітають на «сідало» (сідають). «Лисиця» ловить «курчат». Гра завершується, коли «лисиця» спіймає одне чи двоє «курчат» (торкнеться їх рукою).

Рекомендації до гри. «Курчата» тікають лише після сигналу вчителя. «Лисиця» не ловить «курчат» за лінією. Коли діти добре засвоять правила гри, можна обрати «півника», який кукурікатиме, побачивши, що «лисиця» виходить зі своєї «нори».

2. Самостійне застосування учнями знань у стандартних ситуаціях

1) Гра-перевтілення «Я — вовк (заєць, ведмідь, їжак)».

Завдання: розповісти про тварину від її імені.

СХЕМА-ОПОРА

Я (який?) _______ вовк.

Мені подобається (що?) _________.

Взимку я _______, а навесні _________.

Я люблю _________.

Мені подобається _________.

Я не люблю _________.

Я живу _________.

Мене оточують (хто? що?) _________.

Вони (що роблять?) _________.

2) Вправа-гра «Хто де живе?».

— Навесні звірі дуже люблять погрітися на сонці. Ось вони і вийшли на галявину зі своїх домівок, а куди повернутися — забули. Допоможіть їм, будь ласка.

Учні з'єднують стрілками назву тварини з її житлом.

3) Рольова гра «Зустріч».

Діти в масках розігрують діалог між звірятами.

Білченя. Ой, їжачок, який ти колючий!

Їжаченя. Так, шубка у мене колюча. З'явиться небезпека — згорнуся в клубок — спробуй торкнися мене!

Білченя. А народився ти теж з голками?

Їжаченя. Ми народжуємося навесні без голок і сліпі. На рожевому тілі у нас тільки безліч горбків. Голки на їхньому місці з'являються через декілька годин. Спочатку вони м'які та світлі, але поступово тверднуть і темніють. Голки мої ростуть дуже швидко.

Білченя. А я теж народилася навесні голою і сліпою. Але в нашому дуплі мені не було холодно, тому що моя дбайлива мама зігрівала мене й укутувала м'якою підстилкою.

Зайченя. А я свою маму не пам'ятаю! І домівки у мене теж немає!

Білченя. Як це? Чому?

Зайченя. Я народилося просто на землі відразу зрячим, укритим шерстю. Мама мене погодувала молоком, залишила під кущем і побігла.

Білченя. Чому?

Зайченя. Якби вона зі мною залишилася, за її запахом нас швидко знайшли б хижаки, а я ще погано стрибаю і не зміг би від них утекти. Так мене мама захищає від хижаків.

Їжаченя. І тобі не хотілося їсти?

Зайченя. Ні, молоко у мами поживне і жирне, тому 3-4 дні я неголодний.

Білченя. А як же наступні дні?

Зайченя. А я, коли захочеться їсти, починаю пересуватися, залишаючи пахучий слід від лапок. За цим слідом мене знаходить будь-яка зайчиха і годує молоком. І знову вистачає на 3-4 дні. А коли я підросту, то починаю їсти травичку.

Учитель. Дякуємо, друзі, за цікаву розповідь. До побачення!

Рухлива гра «Зайчики та ведмідь»

Мета: розвивати кмітливість, швидку реакцію на сигнал.

Діти-«зайчики» присідають («ховаються»). Учитель чи дитина з іграшковим ведмедиком у руках ходить класом, удаючи, що шукає «зайчат».

«Ведмедик» промовляє:

Не знайшов ніде зайчат,

Тож піду тепер назад.

Учитель відвертає ведмедя від дітей, а рукою подає їм сигнал, щоб вони підводилися. Діти-«зайчики» підводяться.

«Ведмідь». Подивлюся ще раз, чи не видно де зайчат!

Діти-«зайчата» швидко присідають.

Ці вправи слід повторити 3-4 рази.

Проходячи класом востаннє, учитель із ведмедиком у руках промовляє:

Не знайшов ніде зайчат,

Тож піду голодний спать.

Учитель кладе ведмедика на місце, а «зайчата» стрибають усередині кола. Після слів учителя: «Ведмідь прокинувся!» — діти швидко повертаються на свої місця, і гра триває.

3. Творче перенесення знань і навичок у нові ситуації

1) Мовні вправи.

«Закінчи речення»

Спритний, як... (білка).

Лякливий, як... (заєць).

Хитрий, як... (лисиця).

Колючий, як... (їжак).

Злий, як... (вовк).

Вайлуватий, як... (ведмідь).

«Яке слово зайве?»

Вовк, білка, заєць, синиця.

Ведмідь, їжак, лисиця, борсук.

2) Робота з ребусами.

— Розгадайте ребуси (підручник, с. 91) із зашифрованими назвами тварин. (Кіт, лисиця, ведмідь, єнот, їжак, хом'як.)

— Хто з тварин-відгадок спав узимку?

3) Хвилинка-цікавинка.

— На початку уроку ми виконували вправу «Розсипанки», відгадали слово «пестун». Що воно означає? (Відповіді дітей.)

— Послухайте розповідь.

У лютому ведмедиця народжує 1-2 малят вагою 500 грамів (розміром із рукавичку). Вони сліпі та голі. Мати тримає їх на череві серед шерсті в теплі та зігріває своїм диханням. Годує їх півроку своїм молоком. Ведмеді виховують своїх дітей 1,5-2 роки. Іноді їх виховують ще і торішні діти-няньки. Їх називають пестунами.

4) Рубрика «Чи знаєте ви?..».

Учні зачитують (підручник, с. 91) та аналізують повідомлення про «всиновлення» білченят.

ІІІ. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА. РЕФЛЕКСІЯ

Метод «Шість капелюхів, що мислять»

Білий капелюх. Які зміни в житті звірів навесні?

Червоний капелюх. Що спонукає звірів змінювати звички навесні?

Чорний капелюх. Чи чатує на звірів якась небезпека?

Жовтий капелюх. Чи добре, що більшість звірів піклується про своє потомство?

Зелений капелюх. Що кожен з вас може зробити, щоб допомогти тваринам навесні?

Синій капелюх. Зробіть висновки з цієї теми.