Розробки уроків НУШ - Я досліджую світ. 2 клас. Частина 2 до підручника Т. Г. Гільберг - Порощук В. П. 2020

Урок 137. Хто потребує особистого простору
Розділ 3. Природа навесні

Мета:

• формування предметних компетентностей: учити учнів розпізнавати зони особистого простору; сприяти розвитку навичок комунікації; ознайомити із правилами ефективного спілкування; розвивати вміння ввічливо спілкуватися, підтримувати тему розмови; виховувати толерантність;

• формування ключових компетентностей: спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовами; уміння навчатися впродовж життя; соціальні і громадянські компетентності; загальнокультурна грамотність.

Обладнання: плакат із малюнком класної кімнати, хала-хупи (обручі або газети), комп'ютер, аудіозапис, роздавальні матеріали, картки з колами та квадратами.

Тип уроку: урок формування вмінь та навичок.

Форма проведення: урок-тренінг.

Освітні галузі: соціальна і здоров'язбережувальна, мовно-літературна.

Хід уроку

І. ВСТУПНА ЧАСТИНА

1. Вправа «Знайомство»

«Хто я?»

Мета: створення зацікавленої та доброзичливої атмосфери.

На аркушах паперу написати цифри від 1 до 5 і п'ять разів дати відповідь на запитання: «Хто я?». (Узяти до уваги риси вдачі, почуття, вподобання. Наприклад: «1. Я — веселий. 2. Я люблю читати...».)

Відтак пришпилити аркуші собі до одягу, починати ходити і читати, що написали інші учасники тренінгу.

2. Вправа «Очікування»

— Чого ви очікуєте від сьогоднішнього уроку?

Учитель роздає дітям картки із зображенням «чоловічків», яких вони прикріплюють на плакат із зображенням класної кімнати.

— Чому ми взяли плакат саме із таким малюнком?

3. Повторення правил тренінгу

· Цінування часу (говорити коротко).

· Увічливість.

· Позитивність.

· Говорити від свого імені.

· Правило добровільної активності.

· Правило «підведеної руки».

· Зворотний зв'язок.

4. Повідомлення теми та мети уроку

— Сьогодні ми поговоримо про ефективне спілкування і дослідимо межі особистого простору.

ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА

1. «Мозковий штурм»

— Чому з наших міст і сіл зникають птахи?

Учні висловлюють свої міркування.

2. Робота за підручником (с. 84)

1) Читання в парах — узагальнення в парах.

Учні читають про особистий простір птахів та обговорюють текст у парах. Спочатку частину тексту читає один учень, а другий ставить йому запитання або переказує прочитаний текст. Потім вони міняються ролями.

2) Рубрика «Чи знаєте ви?..».

Учні зачитують повідомлення про те, як Леонардо да Вінчі купував на ринку птахів і випускав на волю.

3) Вправа «Міркуємо!».

— Розгляньте малюнки. Поміркуйте, навіщо птахам та іншим живим істотам потрібний простір навколо.

4) Словникова робота.

Учні зачитують у підручнику (с. 85) пояснення поняття «особистий простір».

— Отже, особистий простір — це простір, який людина розглядає як свою власність, а проникнення туди — як загрозу собі та замах на те, що їй належить.

3. Довідка

Уявлення про «особистий простір» має коріння в «спадщині», що дісталася людині від тваринного світу. Вчений Конрад Лоренц пов'язував наявність індивідуальної дистанції у тварин з їхньою агресією. Гарним прикладом тому є шпаки, які сідають на телеграфному проводі з правильними проміжками, немов перлини в намисті. Дистанція між кожними двома шпаками точно відповідає їхній можливості дістати одне одного дзьобом.

4. Мінілекція

Відстань, на якій людині комфортно перебувати від тих, хто її оточує, формується підсвідомо. Під час спілкування з різними людьми вона відрізняється і може змінюватися залежно від того, як розвивається спілкування. Кожній людині необхідне дотримання певної відстані під час спілкування з іншими людьми — вона сприймається як частина особистості й навіть фізичного тіла.

У свідомості людей закладено охороняти найближчу від себе територію. На близьку відстань людина зазвичай підпускає тільки обраних, висловлюючи свою довіру. І тоді від цього вона отримує задоволення.

Точних кордонів особистого простору немає. У середньому зоною дуже близького спілкування вважають відстань пів метра і менше. Найкомфортнішою — метр-півтора. Під час спілкування з великою групою людей найкомфортнішою відстанню психологи називають 3,5 метра. Зазвичай у разі тривалого спілкування відстань, на якій перебувають люди одне від одного, зменшується.

Висновок. Ми маємо поважати право на невід'ємний особистий простір у житті кожної живої істоти.

Руханка «Музичні хула-хупи»

— Розкладіть хула-хупи (обручі) у кімнаті (можна використати розгорнуті газети).

Поясніть, що хула-хуп — це розмір особистого простору людини. Увімкніть музику і запропонуйте учням рухатися кімнатою, поки звучить музика. Щойно музика зупиниться, кожен повинен знайти вільний хула-хуп і стати в нього.

Приберіть один хула-хуп і знову ввімкніть музику. Коли музика зупиниться, комусь доведеться стати вдвох в один хула-хуп. Продовжуйте дії, щоразу забираючи 1-2 обручі. Невдовзі хула-хупи переповняться. Коли хоча б в одному з них стане тісно, зупиніть гру.

Запитання для обговорення:

— Що вам більше сподобалося — мати власний хула-хуп чи ділити його з іншими? Чому?

— Як ви почувалися, коли вас було багато в одному хула-хупі?

5. Вправа «Особистий простір»

Запропонуйте учням по черзі зачитати вголос інформацію з роздавальних матеріалів для учнів «Зони особистого простору» та виконати завдання: запишіть у кола імена людей, яких можна туди допускати. (Учням роздають картки з чотирма колами.)

Запитання для обговорення:

— Як ви почуваєтеся, коли людина, яку ви не дуже добре знаєте, порушує межі вашої інтимної зони?

— Чи коли-небудь ви порушували чийсь особистий простір? Як ви це зрозуміли?

Висновок. Існують чотири зони особистого простору. У спілкуванні важливо намагатися не порушувати дозволені межі.

Роздавальні матеріали для учнів

Чотири основні зони: інтимна, особиста, соціальна, публічна.

Інтимна зона (від 15 до 45 см). Найголовніша з-поміж усіх зон. Її людина сприймає як особисту власність і допускає у неї лише найближчих людей: батьків, близьких друзів та родичів.

Особиста зона (від 45 см до 1,2 м). На такій відстані від інших ми почуваємося комфортно під час дружніх зустрічей, у школі чи на роботі. (Друзі, колеги, однокласники.)

Соціальна зона (від 1,2 до 3,5 м). Спілкуючись зі сторонніми людьми, хочемо, щоб вони трималися від нас на такій відстані. Нам не комфортно, якщо сантехнік, столяр, поштарка чи просто малознайома людина наближається до нас.

Публічна зона (понад 3,5 м). Коли звертаєтеся до групи людей, така відстань є оптимальною.

— Отже, якщо хочете, щоб людям було комфортно у вашій присутності, — тримайте дистанцію.

6. Практична робота

— Визначте для себе, на якій відстані вам комфортно розмовляти з однокласниками.

(Охочі визначають відстань для комфортного спілкування.)

— Дотримуйте цієї відстані в подальшому спілкуванні.

Вправа-руханка «Однодумці»

Мета: сприяти пошуку спільних інтересів.

Учитель роздає учням картки, на яких зображено 4 квадрати.

Діти мають записати у першому рядку кожного квадрата одне своє захоплення, а нижче — імена однокласників, які мають те саме захоплення, що й вони.

Під час виконання цієї вправи діти вільно ходять класом.

Охочі коментують виконану роботу.

7. Творча вправа

— Розгляньте малюнки «Можна», «Заборонено» та прочитайте правило (підручник, с. 86).

— Доповніть правило з обох боків власними прикладами: що можна робити, а що заборонено в поводженні з іншими.

ІІІ. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА

1. Зворотний зв'язок

— Що ви розумієте під поняттям особистий простір?

Розкажіть, які зони особистісного простору найбільш характерні для спілкування:

· між родичами;

· між друзями;

· у громадських місцях;

· при діловому спілкуванні.

2. Підбиття підсумків

— Чи справдилися ваші очікування?

— Що найбільше сподобалося на уроці?

3. Вправа «Резюме»

Учитель пропонує учням підбити підсумки своєї діяльності на уроці, створивши резюме з використанням ключових фраз:

· Під час уроку мені вдалося...

· Найважливішим завданням для мене стало...

· У ході роботи в мене виникли почуття...

· Мене зацікавили питання...

· Мені забракло наступних знань та вмінь...

· У цих питаннях я б хотів (хотіла) розібратися докладніше...