Розробки уроків НУШ - Я досліджую світ. 2 клас. Частина 2 до підручника Т. Г. Гільберг - Порощук В. П. 2020

Урок 98. Яка користь від знань
Розділ 2. Природа взимку

Мета:

• формування предметних компетентностей: ознайомити учнів зі способами спілкування тварин; пояснити, чим людське мовлення відрізняється від «мови» тварин; з'ясувати, навіщо потрібні знання про «мову» тварин; розвивати спостережливість, бажання більше дізнатися про звички тварин; виховувати бажання вивчати довкілля;

• формування ключових компетентностей: спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовами; уміння навчатися впродовж життя; соціальні та громадянські компетентності; загальнокультурна грамотність.

Обладнання: енциклопедії, картки з текстом, комп'ютер, презентації, малюнки із зображенням тварин.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Освітні галузі: мовно-літературна, громадянська та історична.

Хід уроку

І. ВСТУПНА ЧАСТИНА

1. Організаційний момент

2. Актуалізація опорних знань

«Мозковий штурм»

— Чи вміють спілкуватися тварини? (Відповіді дітей.)

— Усі знають, що тварини вміють спілкуватися між собою, хоч і не говорять у звичному для нас розумінні цього слова. Якби знайшлися перекладачі із собачого або мавпячого, то їм вистачило б набору з декількох фраз, на зразок: «Мені страшно!», «Увага! Небезпека!» або «Дай поїсти».

3. Повідомлення теми та мети уроку

— Чи здогадалися ви, якою буде тема нашого уроку? (Відповіді дітей.)

— Сьогодні ми поговоримо про те, як спілкуються тварини, та з'ясуємо, навіщо потрібні знання про «мову» тварин.

ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА

1. Вивчення нового матеріалу

1) Інформаційне повідомлення.

— Як відомо, тварини не можуть розмовляти, як люди. Але кожен також знає, що тварини вміють видавати звуки. Звуки тварин — це сигнали, які виражають їхній стан, бажання, почуття. Гарчання лева чути на всю округу — цим цар звірів гучно заявляє про свою присутність. Ватажок слонів, найстарший і розумний у стаді, заклично сурмить, піднявши хобот, збираючи слонів у похід джунглями у пошуках гарних пасовищ. Лось видає гучний клич, йдучи битися з суперником. У шлюбний період голуби ніжно воркують, лелеки курличуть і виконують танці, тетерева видають гучні звуки, а солов'ї влаштовують сольні концерти, щоб затьмарити суперників.

2) «Асоціативний кущ».

— Які сигнали спілкування мають тварини?

3) Технологія «Навчаючи — вчуся».

Після ознайомлення з матеріалом, що міститься на картці, учні знайомлять зі своєю інформацією однокласників і одержують інформацію від них.

Коли всі поділилися тим, що їм відомо, обговорюють почуте у класі.

• Крім звуків у тварин є своєрідна «мова» жестів і мімічна «мова». Оскал морди або виразність очей тварини значно відрізняються залежно від її настрою — спокійного, агресивного або грайливого. Шимпанзе використовують для спілкування багату міміку. Наприклад, щільно стиснуті щелепи з оголеними яснами означають загрозу; похмурий погляд — залякування; посмішка, особливо з висунутим язиком, — дружелюбність; відтягування нижньої губи — утихомирену посмішку.

• Звукова сигналізація існує у всіх видів тварин. Наприклад, кури видають 13 різних звуків, жаби — 6, півні — 15, синиці — 90, граки — 120, свині — 23, ворони — до 300, дельфіни — 32, лисиці — 36, мавпи — більше 40, коні — близько 100 звуків. Ці звуки передають загальний емоційно-психологічний стан тварин — пошук корму, тривогу, агресивність, радість спілкування.

• Хвіст тварин теж є виразником їхнього емоційного стану. Кішки тримають його «трубою» під час зустрічі із собакою або під час бійки, а якщо кішка махає хвостом ліворуч — праворуч, отже, вона лютує. У собак же, навпаки, хвіст рухається під час зустрічі господаря, висловлюючи безмірну радість. Відчуваючи провину, собака піджимає хвіст.

• У тваринному світі широко поширена «мова» запахів. Вона найдавніша, мабуть, з усіх «мов», адже нею й досі користуються тварини, які раніше за інших з'явилися на Землі. Пахучими речовинами помічають свої дороги мурахи. Бджоли-розвідниці, знайшовши їжу, просочують своїм запахом повітря й навколишні предмети, щоб робочі бджоли могли швидко й безпомилково знайти дорогу до годівниці. У джмеля головне призначення пахучих залоз — подати звістку про себе джмелихам. Величезне значення має запах для зустрічі самців і самок багатьох метеликів, комах, павуків. Мова запахів дуже важлива для багатьох тварин-мисливців. Собака та його родичі знаходять здобич завдяки органам чуття. Відстань, на яку собака може чути запах дичини, передусім залежить від напряму і сили вітру та вологості ґрунту. З диких тварин хорошим чуттям володіють вовк, шакал, лисиця.

Висновок. Тварини спілкуються між собою, видаючи певні звуки, використовуючи «мову» жестів, міміки, запах тощо. Так тварини виражають свій стан тривоги, задоволення, страх, лють, любов, повідомляють інших тварин про небезпеку, про те, що вони оселилися на певній території.

4) Інсценізація вірша.

ОЙ, ЧОМУ КИТИ МОВЧАТЬ!

(Учні демонструють малюнки тварин, імітують їхню «мову».)

Ой, чому, ой, чому

Всі корови кажуть — му?

Кішки — няв,

Собаки — гав,

Вівці — бе,

Кози — ме,

А кити —

НІ — БЕ, Ні — МЕ.

Ой, чому кити мовчать?

Чи нема їм що сказать?

Адже мають кити

О-о-таке-енні роти.

А тому,

Що кити

В рот набрали води.

Ігор Мазнін

2. Самостійне застосування учнями знань у стандартних ситуаціях

1) Робота за підручником (с. 27-28).

Аналіз діаграм

— За діаграмою дайте відповіді на запитання.

— Скільки місяців триває сплячка у тварин?

— Хто із цих тварин «спить» довше? На скільки?

— Прочитайте повідомлення у підручнику.

Дискусія

— Організуйте дискусію.

— Чи спілкуються між собою тварини?

— Чи розуміють птахи звірів? А риби — комах?

— З'ясуйте правильність своїх думок за допомогою додаткових джерел інформації, прочитайте повідомлення у підручнику.

2) Робота з презентаціями.

Діти переглядають презентації «Як спілкуються тварини», аналізують зміст, доповнюють інформацію (https://ppt-online.org/547027; https://ppt-online.org/415140).

3) Робота за підручником (с. 28).

Вправа «Міркуємо!»

— Чим відрізняється людське мовлення від «мови» тварин?

— Чи здатні тварини вигадувати нові «слова»?

Робота в групах

— Обговоріть у групах, навіщо потрібні знання про «мову» тварин.

Учні в групах обговорюють свої судження, презентують спільну думку групи.

Висновок. Знання про поведінку та «мову» тварин урятують від небезпеки.

Фізкультхвилинка

3. Творче перенесення знань і навичок у нові ситуації

1) Робота зі скоромовкою.

ЧЕРЕДА

Рано-вранці у середу

Пригнав Прокіп череду.

А корови в череді:

Рябі, чорні та руді.

Грицько Бойко

Діти завчають скоромовку, змагаються у швидкому промовлянні.

2) Хвилинка-цікавинка.

Дельфіни дуже цікавлять гарною здатністю навчатися та різноманітною ігровою діяльністю, що проявляється під час контакту з людиною. Дельфіни легко імітують різні звуки і наслідують слова людини. Вони володіють багатством звукових сигналів і активно спілкуються між собою за допомогою найрізноманітніших звуків — частих свистів і різких пульсуючих звуків-клацань. У кожного дельфіна свій характерний свист — «голос», властивий тільки йому одному. Перебуваючи удвох або в групі, дельфіни ведуть активну «розмову»: пересвистуються, видають клацання. Коли один дельфін подає сигнал, то інший у цей момент мовчить або свистить. Спілкуючись з дитинчам, самка дельфіна видає до 800 різних звуків.

3) Цікаво знати!

— Тварини, на відміну від людей, не вчаться своєї «мови». Вони знають її з народження. Лише співати птахи навчаються у родичів.

ІІІ. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА. РЕФЛЕКСІЯ

1. Технологія «Мікрофон»

— Чи сподобалося вам заняття?

— Про що цікаве ви дізналися?

— Що сподобалося найбільше?

— З ким ви поділитеся враженнями про це?

— Чи справдилися очікувані вами результати?

2. Робота у Щоденнику вражень

— Намалюйте або запишіть те, що найбільше сподобалося під час вивчення цієї теми, що найбільше зацікавило. (Декілька учнів, за бажанням, демонструють те, що вони намалювали/написали.)