Методика навчання інтегрованого курсу «Я досліджую світ» у 1-2 класах ЗЗСО на засадах компетентнісного підходу - Гільберг Тетяна 2020

2.5. Особливості та роль екскурсій у пізнанні навколишнього світу
Розділ 2. Методика формування дослідницької діяльності молодших школярів

Єдиний шлях, що веде до пізнання, - це діяльність.

Джордж Бернард Шоу

Екскурсія — досить поширена форма пізнавально-освітньої роботи з дітьми. За її допомогою досягаються різні педагогічні цілі. У початкових класах екскурсії використовуються не тільки на уроках, а й у позакласній, у позашкільній роботі.

Слово екскурсія (англ. ехсursion) - латинського походження і в перекладі означає вилазку, відвідування будь-якого місця або об’єкта з метою його вивчення. Під екскурсією розуміють таку форму організації освітнього процесу, за якої учні сприймають і засвоюють знання шляхом переміщення до місця розташування досліджуваних об’єктів (природи, підприємств, установ, історичних пам’яток тощо) та безпосереднього ознайомлення з ними.

На сучасному етапі реформування початкової школи необхідно, щоб екскурсії перетворювалися на регулярні загальнопізнавальні та розвивальні заняття. Ця робота важлива не лише в урочний час, а й з групами продовженого дня, де екскурсії призначені також для активного відпочинку школярів після уроків.

З метою збереження життя і здоров’я вихованців, учнів, студентів під час проведення освітніми закладами, які перебувають у сфері управління Міністерства освіти і науки України, та органами управління освітою розроблено «Інструкцію щодо організації та проведення екскурсій і подорожей з учнівською та студентською молоддю», яку затверджено наказом Міністерства освіти і науки України від 02.10.2014 № 1124 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2014 р. за № 1341/26118.

Екскурсія є формою організації освітнього процесу, яка дозволяє проводити спостереження, безпосередньо вивчати різні предмети, явища і процеси в природних або штучно створених умовах. Екскурсії мають велике пізнавальне і виховне значення. Вони конкретизують, поглиблюють і розширюють знання учнів. На екскурсіях учні перевіряють на практиці теоретичні знання і трансформують їх в уміння і навички.

Головна дидактична мета екскурсій - формування нових знань через безпосередні спостереження за природними, соціальними, виробничими об’єктами і явищами, долучення школярів до дослідницької діяльності: аналізу й порівняння властивостей об’єктів, явищ, їх закономірностей з метою узагальнення інформації, пізнання навколишнього світу.

Екскурсії забезпечують реалізацію дидактичного принципу зв’язку теорії з практикою. Вони є досить ефективною формою організації навчальної роботи і в цьому відношенні виконують ряд істотних дидактичних функцій: за допомогою екскурсій реалізується принцип наочності навчання, оскільки під час їх проведення учні безпосередньо знайомляться з досліджуваними об’єктами та явищами; екскурсії дозволяють підвищувати науковість навчання і зміцнювати його зв’язок з життям, з практикою; екскурсії сприяють політехнічному навчанню, бо дають можливість знайомити учнів з виробництвом, із застосуванням наукових знань у промисловості і сільському господарстві; екскурсії відіграють важливу роль у професійній орієнтації учнів на виробничу діяльність і ознайомленні їх з умовами та результатами праці працівників промисловості, сільського господарства, сфери послуг тощо. Екскурсії дають можливість поєднати методи і прийоми навчання і наукового дослідження.

Екскурсії сприяють формуванню і розвитку таких здібностей і навичок учнів:

✵ орієнтуватися в навколишній дійсності;

✵ спостережливості; робити висновки, узагальнення;

✵ комунікативності; взаємодіяти усно;

✵ самостійно знаходити інформацію; користуватися нею в теоретичному і практичному пізнанні довкілля;

✵ спільного та індивідуального прийняття рішень тощо.

До особливостей проведення екскурсій для дітей відносяться такі вимоги: для школярів захід повинен бути не тільки цікавим і пізнавальним, а й безпечним. Педагог повинен продумати план і скласти його так, щоб діти могли дотримуватися режиму дня, не піддавалися небезпечним зовнішнім впливам.

Крім того, екскурсії зміцнюють свідому дисципліну учнів, розвивають у них самостійність, відповідальність і працьовитість. Умови екскурсійного життя формують інтерес до підприємливості, збагачують комунікаційні здібності учнів, розвивають уміння пристосовуватися до певного середовища, кмітливість у різних нестандартних ситуаціях, допомагають учням соціалізуватися і головне - пізнати навколишню дійсність.

Тема, зміст екскурсії визначаються відповідно до програмових вимог навчального предмету. їх розкриття здійснюється у вигляді інформаційного повідомлення, евристичної бесіди, розв’язання проблемної ситуації, дискусії, створення проекту тощо відповідно до пізнавальних інтересів і можливостей учнів певної вікової категорії.

Залежно від того, що є об’єктом вивчення, екскурсії поділяють на декілька видів (див. сх. 7).

Схема 7. Види екскурсій за змістом, об'єктом вивчення, дидактичною метою

ПРИРОДНИЧО-НАУКОВІ ЕКСКУРСІЇ. Екскурсії в поле, до лісу, на луку, до річки, озера, у зоопарк тощо. Об’єктами вивчення є нежива і жива природа: ґрунти, вода, повітря, корисні копалини, погода; дикі і культурні рослини; дерева, кущі, трав’янисті рослини; тварини (риби, птахи, комахи, звірі); дикі і свійські тварини.

Екскурсії в природу мають велике виховне значення. Саме на екскурсіях в учнів виховується інтерес і любов до природи, естетичні почуття. Вони вчаться бачити її красу, розуміти необхідність дбайливого ставлення до природи. Це так звана емоційна сторона екскурсій. Знання, отримані в цих умовах, виявляються дуже міцними і надовго відкладаються в дитячій пам’яті.

Екскурсії сприяють формуванню екологічної свідомості учнів. Любов до рідного краю виховується на основі пізнання його природи. Усвідомлення дитиною міри відповідальності людини перед природою, необхідності збереження її багатства і різноманіття є умовою формування екологічно грамотної особистості. Вони дають можливість на яскравих конкретних фактах показати учням взаємозв’язок явищ природи, вплив людини/людства на збереження і примноження її цілісності і краси.

Головне значення екскурсій в природу полягає в тому, що діти спостерігають явища і об’єкти в природному середовищі і розглядають їх не ізольовано, а в поєднанні з іншими об’єктами. Діти розглядають, вивчають будь-який об’єкт як частину єдиної системи, усвідомлюють себе як частину системи світу природи. При цьому в учнів розвивається спостережливість, збагачується особистий досвід.

Крім того, екскурсії в природу сприяють формуванню моральних якостей. Можливість познайомитися з чимось новим, цікава пізнавальна і практична діяльність - усе це викликає у дітей радісні переживання, об’єднує їх, сприяє розвитку колективних взаємин. Як і на інших заняттях, на екскурсії діють правила поведінки, підпорядкування яким дисциплінує її учасників. Виконання різних завдань (наприклад, зібрати насіння бур’янів для підгодівлі птахів) розвиває почуття відповідальності за доручену роботу, вимагає узгоджених з товаришами дій, акуратності, точності, обережності. Учитель/вчителька (як екскурсовод) використовує як природні, так і спеціально створені ситуації для виховання у дітей справедливості, доброзичливості, поваги один до одного. Він привертає дітей до оцінки відповідей товаришів, учить помічати успіхи, радіти їм, співпереживати невдачам.

Моральне виховання здійснюється в нерозривній єдності з естетичним розвитком. Велика кількість і різноманітність у природі кольорів і відтінків, звуків, форм, ліній, їх поєднання, динамічність, мінливість, ритмічність викликають відповідні естетичні почуття і переживання. У комплексі освітньо-виховних завдань, які ставляться і реалізуються при підготовці і проведенні екскурсій, одна з центральних - навчити дітей бачити і розуміти красу природи, насолоджуватися нею, передавати свої враження в різних видах художньої діяльності (малюнок, слово, пісня та ін.). Однак якість естетичних сприймань багато в чому залежить від керівництва цим процесом. Тому вчитель/учителька, обдумуючи хід майбутньої екскурсії, визначає, що саме той чи інший об’єкт, явище може викликати у дітей естетичні переживання. Наприклад, на зимовій екскурсії він привертає їхню увагу до химерних форм заметів, струнких, як свічки, смерек з ошатними шишками на верхівках, тонких і темних гілок беріз, що виділяються на тлі блискучого снігу, блакитного неба та ін.

Учитель використовує різні засоби, щоб викликати естетичне сприйняття спостережуваного: образну емоційну промову, питання, жест. Загальновідома також ефективність впливу на почуття дітей художнього слова. Звернення до поетичних образів, у яких якості і властивості предметів і явищ позначені порівняннями, метафорами, епітетами, справляє сильний вплив на почуття і думки дітей, допомагає глибше зрозуміти красу природи.

ЕКСКУРСІЇ В СОЦІАЛЬНЕ ОТОЧЕННЯ. Екскурсії школою для ознайомлення з різними приміщеннями, їхнім призначенням, з осередками класної кімнати, з працівниками школи, з деякими правилами поведінки в школі; екскурсія по вулицях міста, села, поселення, у громадські інституції (дитяча бібліотека, магазин, пошта). Тематика екскурсій може бути найрізноманітніша, наприклад: «Наше місто (село)», «Дорога від школи до ...» (особлива увага звертається на місця небезпечного переходу). Ознайомлення з соціальним оточенням може проводитися з використанням рухливих ігор, що розкривають правила дорожнього руху, правила поведінки в школі, громадських установах, у транспорті; можна провести гру «Як ми вітаємося», «Вітаємо з днем народження», «Давайте знайомитися», «Чарівні слова», «Світлофор», «Перехрестя», «Зебра» тощо.

ВИРОБНИЧІ ЕКСКУРСІЇ - екскурсії учнів на промислові підприємства (заводи, фабрики), електростанції, фермерські господарства, поліцейські дільниці, новобудови тощо. Виробничі екскурсії допомагають вивченню виробництва, основ сучасної індустрії і сприяють розширенню політехнічного кругозору, професійної орієнтації і трудового виховання учнів.

Доцільно звернути увагу учнів на значну кількість різноманітних видів продукції, яку виробляє підприємство, розкрити її значення в житті людей, зокрема чи користуються/користувалися діти продукцією цього виробництва/підприємства, показати перспективність розвитку та вдосконалення процесів на даному виробництві, довести доцільність її прискореного та якісного виробництва. Через результати праці можна простежити різні зв’язки між людьми, працівниками підприємства, виробництва, їх взаємозв’язок, співпрацю.

Під час виробничих екскурсій важливим є формування підприємницької компетентності, формування економічного мислення. Важливо обговорити такі питання: «Які ресурси залучені у виробництво? Люди яких професій працюють на підприємстві? З чого вироблені ці товари? Куди зникають відходи? Як їх використовують і чи можна використати з користю? Куди відправляють готову продукцію? Чому потрібно бережено ставитися до ресурсів? До якої групи товарів належить готова продукція (промислові, продовольчі)? Що входить у ціну товару? Чи є шум на виробництві? Чи впливає це на здоров’я людей?» тощо.

Дуже корисно познайомити школярів з підприємствами, де працюють їх батьки. В учнів формується позитивне ставлення до праці своїх батьків, до оцінки їхньої діяльності, виховується гордість і пошана. Ці екскурсії поступово вводять учнів до широкого кола господарських, турбот свого регіону, покажуть особливості промислових, будівельних, транспортних та інших організацій в околиці школи, місця їх проживання. Такі об'єкти дозволяють закласти у дітей елементи певної зацікавленості у виборі майбутньої діяльності.

Екскурсії з тем, пов'язаних зі збереженням і зміцненням здоров'я, наприклад «Подорож країною здоров'я», «Чистота - запорука здоров'я», «Твоє здоров'я. Аптека», «Зелена аптека», «Школа здоров'я», «Якщо хочеш бути здоровим - посміхайся», «Спорт і фізкультура - наші вірні друзі» тощо, доцільно проводити в медичних установах (наприклад аптека, поліклініка тощо), спортивних, тренувальних залах для спортсменів, у центрах реабілітації з використанням наявних там спортивних снарядів, обладнання. Добре, коли співбесіду з дітьми проведуть тренери, консультанти цих закладів, які володіють методикою роботи з дітьми молодшого шкільного віку.

Екскурсія за темою «Зелена аптека» передбачає вихід на зелені простори: ліси, луки, садки, полонини, на побережжя річок, ставків. Учні спостерігають за рослинами, за їх будовою, цвітінням, плодами. Об'єкти спостережень можна фіксувати об'єктивами фотокамер, фотоапаратами. На уроках/освітніх заняттях отримані світлини можна детально розглянути, дізнатися в довідкових матеріалах (друкованих, технічних) про їх властивості, зокрема лікувальні. Важливо звернути увагу дітей, що лікувальні властивості рослин нашого довкілля використовують люди і тварини (для самолікування).

Цікавою та повчальною є екскурсія до аптеки, до аптечних музеїв, де учні ознайомляться з історією розвитку лікувальної медицини, зокрема травами, настойками з них тощо. Особливо важливо зазначити і застерегти учнів від самолікування, від спонтанного прийому ліків та використання трав, рослин. Звернути увагу дітей, що цим займаються спеціалісти з відповідною освітою і досвідом роботи, які, вивчивши всі рослини і їх лікувальні властивості, створюють ліки.

ЕКСКУРСІЇ ІСТОРИЧНИМИ МІСЦЯМИ. Подорожі до пам'ятників історії та культури свого населеного пункту, музеїв, книгосховищ, архівів та ін. Зустрічі з учасниками подій дозволяють учням побачити у всій величі трудові і бойові подвиги народу, мужність людей. Наприклад, «Мій родовід», «Історія мого міста/села», «Сімейний альбом», «Визначні люди мого міста/села», «Історія мого роду», «Про що говорить моє прізвище», «Народні умільці».

Результатом цих екскурсій (та й інших) може бути складання літопису своєї родини, села, міста, краю, створення лепбуків, поробок з природного матеріалу своєї місцевості, мультфільмів, складання загадок, розповідей, оповідань та інших літературних творів про спостереження за кимось/ чимось.

ЕКОЛОГІЧНІ ЕКСКУРСІЇ в сучасному розумінні мають свою специфіку. Вона полягає в тому, що під час екскурсії, крім освітніх завдань, можуть вирішуватися посильні для молодших школярів екологічні проблеми. Слід так організувати діяльність дітей, щоб вона була спрямована на виявлення природного і спричиненого людиною. Це виявлення забруднень території, якою проходить екскурсія, стану рослинного покриву, негативних слідів людської діяльності тощо. Попередня розмова допоможе зацікавити учнів, розкриє необхідність особистої участі в справі охорони природи. Можна розповісти про Червону книгу, розглянути, які рослини і тварини нашої місцевості, нашого краю туди занесені, і пояснити, що в природі все взаємопов’язано і гармонійно, і наше завдання - зберегти цей дивовижний і різноманітний світ.

Доцільно запропонувати завдання щодо з’ясування стану зелених насаджень, вивчення ступеню витоптаності ділянок парку або лісу, забруднення водойми, річки, ставка, озера. У процесі екскурсійної діяльності підвести до питання: що ми можемо зробити для охорони природи? Логічним продовженням екскурсії може стати організація проектної діяльності з конкретним результатом і планом його досягнення (підготовка екологічних плакатів, листівок, малюнків, звернень, лепбуків тощо). Така робота викликає у школярів великий інтерес, сприяє формуванню універсальних навчальних дій, активної життєвої позиції.

Ефективним та ефектним буде заслуховування пропозицій, ідей, проектів учнів щодо конкретної реалізації справ для збереження і примноження природних багатств свого краю, батьківщини. Деякі з них можна практично втілити з учнями в життя або запропонувати цю роботу спільно з дорослими чи відповідними органами місцевої влади, з підприємцями тощо.

Розвиток цифрових технологій сприяв появі нової форми екскурсії - ВІРТУАЛЬНОЇ.

Віртуальна екскурсія - це організаційна форма навчання, яка відрізняється від реальної екскурсії віртуальним відображенням реальних об’єктів з метою створення умов для самостійного спостереження, збору необхідних фактів тощо. Перевагами є доступність, можливість повторного перегляду, наочність, наявність інтерактивних завдань і багато іншого.

Віртуальна екскурсія сприяє візуальному сприйняттю учнями об’єктів природи, знайомству з їх особливостями, віртуальному відвідуванню тих місць, у яких не були, але про які важливо знати.

Під час віртуальної екскурсії в учнів формуються уявлення про досліджувані об’єкти шляхом візуального занурення у навколишній світ, у її ході створюються умови для:

-  формування моральних якостей особистості (наприклад, дбайливого ставлення до навколишнього природного середовища);

-  позитивних емоцій шляхом візуального занурення в красу природи;

-  отримання нових знань про особливості природи представлених об’єктів.

Віртуальна екскурсія реалізує принципи сучасної педагогічної діяльності: принцип компетентнісного підходу - отримання високого результату через діяльність учнів, принцип пізнавальної діяльності - через самостійну творчу діяльність до отримання нового знання.

За дидактичною метою екскурсії бувають вступними (перед вивченням курсу або теми), поточними (у ході вивчення певного матеріалу теми) і узагальнюючими (після вивчення навчального матеріалу теми).

На вступних екскурсіях учні отримують загальне уявлення про досліджуваний об’єкт, завдання зі спостереження на всю тему, проводять короткочасні спостереження. Прикладами вступних екскурсій у 1 класі можуть бути екскурсії на теми: «Моя школа», «Шкільне подвір’я», «Що мене оточує?», «Осінь» тощо.

Адаптаційний період молодших школярів збігається за часом з осінньою порою року, коли в усіх регіонах є сприятливі умови для проведення екскурсій та цільових прогулянок, у ході яких відбувається безпосереднє знайомство дітей з навколишнім світом. Тим самим забезпечується накопичення чуттєвого досвіду, реальних яскравих вражень, які дуже важливі для успішного пізнання довкілля. Саме на уроці-екскурсії проведені спостереження більш усвідомлені, узагальнені, вбудовуються в освітню систему, яка формує уявлення дитини про світ.

У 2 класі тематика екскурсій може бути пов’язана з вивченням не тільки об’єктів природи, а й явищ, наприклад «Барви осені», «Пізня осінь», «Зимонько-зима», «Зимові мотиви», «Зустрічаємо весну» тощо.

Вступні екскурсії відіграють значну мотивуючу функцію, сприяють цілеспрямованій пізнавальній діяльності учнів.

Поточні екскурсії передбачають знайомство з конкретними об’єктами або явищами в самій природі (відповідно до освітньої програми з елементами розширення, конкретизації та поглиблення інформації з даної теми, враховуючи зацікавленість учнів та їхні можливості). Прикладами поточної екскурсії можуть бути екскурсії на тему «Рослини нашої місцевості», «Лікарські рослини», «Червонокнижні рослини мого села», «Рослини восени», «Хвойні рослини», «Культурні рослини», «Звуки природи».

Узагальнюючі екскурсії проводяться в кінці вивчення теми або її частини і припускають конкретизацію, систематизацію та узагальнення вивченого матеріалу. Вони будуються таким чином, щоб школярі знайшли в навколишньому середовищі те, що вивчали і чим цікавилися під час уроків, і відповіли на поставлені вчителем питання. Прикладом узагальнюючої екскурсії може бути екскурсія в 1 класі на тему «Нежива і жива природа», «Тварини мого краю», «Рослини мого краю», «Взаємозв’язки в природі».

Важливо, щоб екскурсії мали дослідницький характер. Учитель розробляє індивідуальні та групові завдання для дослідження, заздалегідь записує їх на картки або задає дітям усно в ході екскурсії.

Екскурсія — це захоплююча форма роботи вчителя з класом, у ході якої діти вчаться орієнтуватися на місцевості, спостерігати, порівнювати, знаходити приклади взаємозв’язку об’єктів навколишнього середовища. Отже, екскурсія як форма навчання вирішує цілий комплекс освітньо-розвивальних і виховних завдань.

Освітні:

✵ поглиблення, розширення знань, понять про окремі предмети та явища природи;

✵ формування цілісного світогляду про взаємини в природному середовищі;

✵ перевірка і використання теоретичних знань, інформації на практиці;

✵ набуття навичок самостійної дослідницької роботи.

Розвивальні:

✵ розвиток спостережливості, уваги, кмітливості;

✵ розвиток вміння порівнювати та аналізувати, робити висновки;

✵ розвиток інтересу до вивчення природи, до пізнання її закономірностей.

Виховні:

✵ естетичне виховання;

✵ виховання патріотизму, любові до природи;

✵ виховання культури поведінки в природі, акуратності, відповідальності;

✵ виховання дбайливого ставлення до природи.

Крім того, екскурсії, пов’язані з перебуванням на свіжому повітрі, сприяють зміцненню здоров’я, активній пізнавальній діяльності дітей. Екскурсії дають можливість зібрати різноманітний природний матеріал для подальших занять у класі і для приготування різноманітних наочних посібників — гербаріїв, колекцій.

Розкриємо методику проведення екскурсій з курсу «Я досліджую світ».

В освітній програмі інтегрованого курсу «Я досліджую світ» визначено пропонований зміст навчального матеріалу - зміст навчання, теми практичних блоків, робіт, проектів, тематику досліджень, практичної роботи учнів тощо. Водночас не конкретизовано види практично-пізнавальних робіт, в тому числі й екскурсій, відповідно і не зазначено їх кількість, їх тематику, не прописаний зміст. Але це ніяким чином не зменшує їх ролі в освітньому процесі. Академічна свобода вчителя надає йому можливість самостійно визначати число екскурсій, тематику, місце і час на їх проведення, а також досліджувані об’єкти та явища.

Тематика екскурсій та цільових прогулянок за програмою інтегрованого курсу «Я досліджую світ» може бути дуже різноманітна. Проведення і тематика екскурсій мають бути передбачені (продумані) учителем при складанні календарно-тематичного плану з курсу.

Загалом розробка екскурсії включає в себе:

✵ підготовку екскурсії;

✵ вихід (виїзд) учнів до досліджуваних об’єктів (явищ) і засвоєння (закріплення) навчального матеріалу за темою занять;

✵ обробку матеріалів екскурсії та підведення її підсумків (у різних формах).

На організацію і порядок проведення екскурсій можуть вплинути: погода, соціальна ситуація, творчі задуми вчителя, наявність відповідних об’єктів дослідження, регіональні особливості місцевості, зміст занять з інших навчальних предметів тощо.

Доцільно вести огляд і спостереження об’єктів, явищ у найбільш сприятливий час, щоб не викликати в дітей розчарування. Знайомство з об’єктами має викликати в учнів почуття задоволення і захоплення.

Під час екскурсії потрібно намагатися активізувати не тільки зорове сприйняття об’єкта, а й слух, дотик, нюх. Картина світу завдяки цьому стає багатшою, ширшою.

Важливо приділити пильну увагу розробці маршруту. Треба, щоб у ньому було щось нове: гарне місце для ігор, мальовничий відрізок шляху, яскравий і цікавий, привабливий об’єкт вивчення. Протяжність маршруту учнів початкових класів не має перевищувати 3 км. Кільцевим маршрутам віддається перевага перед радіальними. Повернення тим самим шляхом стомлює дітей і не є цікавим.

Не можна допускати скупчення великої кількості дітей на одному маршруті. Підготовка до екскурсії передбачає, що джерелом інформації будуть екскурсоводи. Ними можуть бути також батьки або старшокласники. Це внесе новизну, незвичайність. Звісно, досвідчений педагог заздалегідь готує їх, допомагаючи визначити обсяг і зміст інформації.

Молодші школярі не можуть тривалий час перебувати в стані підвищеної уваги, тому інформація повинна бути короткою, лаконічною, цікавою. Вияв нетерпіння або зниження уваги - це сигнал для завершення вивчення об’єкта.

Підготовча робота до екскурсії:

✵ складання плану екскурсії з освітньо-розвиваючими і виховними цілями;

✵ визначення методів навчання на екскурсії;

✵ добір і вибір об’єктів спостереження?

✵ постановка перед учнями конкретних запитань (завдань);

✵ продумування та узгодження ходу/процесу екскурсії;

✵ відвідування учнями об’єкта екскурсії, вирішення питання про те, хто буде в ролі екскурсовода.

Якщо вчитель добре знає об’єкт екскурсії, то краще, щоб пояснення він давав сам. Якщо пояснення дає супроводжуючий (екскурсовод, працівник підприємства тощо), слід заздалегідь обговорити з ним цілі та зміст екскурсії, методику ознайомлення, пояснення, обсяг інформації.

Рухаючись територією підприємства та виробничими приміщеннями, на чолі групи школярів має йти супроводжуючий, а вчителю належить слідувати останнім і тримати під наглядом усіх учнів. Якщо екскурсія на виробництво, треба домовитися про відповідальну особу від підприємства, з’ясувати, скільки учнів одночасно можуть оглядати об’єкт та чи розбивати клас на групи.

Успіх екскурсії визначається підготовкою учнів: учитель повинен визначити пізнавальні завдання для учнів у ході екскурсії, визначити маршрут і порядок руху, провести інструктаж з безпеки життєдіяльності, інструктаж про правила поведінки в природі, про правила збору матеріалів, про рух на маршруті тощо. Наприкінці навчального року (протягом п’яти днів у 1-2 або десяти днів - у 3-4 класах) рекомендовано проводити навчально-пізнавальну, пошуково-дослідницьку практику, яка передбачає активну діяльність учнів у школі та поза її межами, реалізацію проектів, екологічних акцій тощо.

Вступна бесіда: повідомляється мета і завдання екскурсії, з’ясовується готовність дітей до сприйняття змісту екскурсії, повідомляються завдання для роботи на екскурсії (повністю або частково). Учитель ставить питання (завдання), які вони повинні будуть вирішити на екскурсії; розподіляє завдання для спостережень і збору природного матеріалу. Необхідно пояснити, що і як потрібно підготувати екскурсантам, які повинні бути зроблені записи, малюнки, як оформити результати спостережень.

Пізнавальні завдання: визначити об’єкти для спостереження і план спостереження, виконати замальовки, зібрати певний матеріал.

Отже, організовуючи спостереження, учитель повинен брати до уваги такі методичні рекомендації:

✵ чітко формулювати перед учнями спільне завдання спостереження і більш конкретні індивідуальні чи групові завдання;

✵ організувати умови для максимально ефективного спостереження: продумати місце спостереження, розташування об’єктів, раціональне розміщення дітей;

✵ намічати план і способи спостереження, готувати питання, які будуть задані під час послідовного розгляду об’єкта, а також хід діалогу з дітьми;

✵ крім безпосереднього розглядання об’єкта спостереження, яке відбувається на основі зорового сприйняття, використовувати інші аналізатори — слух, смак, нюх, дотик.

✵ заздалегідь намітити і продуктивну діяльність, яка буде використана в процесі спостереження. Це передусім виконання різноманітних замальовок, схематичних зображень предметів, моделювання їх, збір природного матеріалу для подальшої роботи у класі.

Під час виїздів, виходу на обрані об’єкти в дітей формуються увага та спостережливість. Отримані на екскурсії знання повинні допомогти учням адаптуватися в навколишньому світі та водночас навіть змусити задуматися про власну професійну перспективу.

Екскурсії як особлива форма проведення уроків, освітніх заходів для дітей початкової школи сприяють уникненню негативних чинників шкільної повсякденності, зокрема:

✵ нерухомого сидіння за партою на звичайних/традиційних уроках;

✵ тривалої роботи у приміщенні без свіжого повітря і природного освітлення;

✵ придушення емоцій;

✵ переважання слухового каналу надходження інформації.

Під час екскурсії інформація сприймається багатосенсорно, тобто дитина одночасно може бачити, чути, нюхати, торкатися, рухатися, відчувати, стикатися з навколишніми впливами, що дає можливість усебічно розпізнати, виділити, вивчити об’єкт, явище.

Звертаємо увагу педагогічних працівників на те, що відповідно до вимог ДСПО (2018) в навчальних програмах з усіх предметів і курсів передбачено 20% резервного часу. Складаючи календарно-тематичне планування, учитель може використовувати цей час на власний розсуд, наприклад для вдосконалення вмінь дослідження місцевого середовища (довкілля), у якому мешкають діти, краєзнавчих розвідок, дослідницько-пізнавальних проектів та екскурсій, зокрема з ініціативи дітей. Крім того, пропонується наприкінці кожної чверті планувати корекційно-рефлексійний тиждень для подолання розбіжностей у навчальних досягненнях учнів. З метою створення умов для проектної діяльності учнів, здійснення спостережень, досліджень, виконання практично орієнтованих завдань протягом навчального року пропонується виділити час на проведення навчально-пізнавальної практики, екскурсій. Вибір змісту і форм організації такої навчально-пізнавальної практики заклад освіти визначає самостійно.

Однією з пропонованих форм роботи у 2 класі є екскурсія (кожної пори року). Вона дозволяє проводити спостереження, вивчати тіла та явища природи у природних або штучно створених умовах. Зміст екскурсій повинен мати безпосередній зв’язок із пройденим на попередніх уроках матеріалом або випереджувальний характер. У той же час отримані на екскурсіях результати спостережень і зібрані матеріали доцільно використовувати на наступних уроках. Екскурсія в природу є однією з доступних форм роботи з молодшими школярами з краєзнавства, у ході якої учні знайомляться з тілами і явищами природи в межах свого району, села, міста.

Організовуючи урок-екскурсію, потрібно пам’ятати, що такі уроки мають іншу структуру і потребують певних завдань для кожного етапу уроку. Перед проведенням екскурсії потрібно скласти список і підготувати необхідне обладнання (блокнот, олівці, ручки, пакетики для збору природного матеріалу, гербарні папки, сачки, біноклі, лупи, гномон, компас, термометр, мірна стрічка, снігомірна лінійка (рейка), картки-визначники тощо); продумати місце, час проведення екскурсії, розробити маршрут, дібрати загадки, вікторини, вірші, ігровий матеріал тощо, підготовити інструктаж. Під час вступної бесіди окреслюють тему, мету екскурсії, актуалізують набутий практичний досвід із запропонованої теми. Самостійна робота учнів під час екскурсії супроводжується коментарями вчителя. Важливим етапом уроку-екскурсії є звітування дітей про виконану роботу, демонстрація зібраного матеріалу. За необхідності вчитель (або учень) може виступити з додатковими повідомленнями. Завершується екскурсія заключною бесідою та підведенням підсумків.

Додаток до листа Міністерства освіти і науки України від 01. 07. 2019 р. № 1/11-5966 «Методичні рекомендації щодо викладання в початковій школі у 2019/2020 навчальному році»

Проведення екскурсії та підведення підсумків. У структурі самої екскурсії виділяються наступні основні моменти: вступна бесіда, самостійна робота дітей з виконання завдань, бесіда за матеріалами самостійних робіт, узагальнююча бесіда, підведення підсумків екскурсій.

Основним джерелом інформації на екскурсії у природу є метод спостереження. Він відіграє провідну роль у формуванні правильних початкових уявлень і понять. У процесі методично грамотно організованих спостережень у ході екскурсій на уроках «Я досліджую світ» формується дуже важлива якість особистості - уміння спостерігати (визначати властивості тих чи інших явищ і предметів, спостерігати за неживою і живою природою, установлювати взаємозв’язки у природі та ін.).

Розглянемо основні прийоми формування вміння спостерігати.

1. Так, програмою курсу «Я досліджую світ» передбачається ознайомлення учнів зі змінами в живій та неживій природі восени. Однією з таких змін є зміна забарвлення листя на деревах і кущах. Для ознайомлення з цим питанням (явищем) під час екскурсії у природу вчитель пропонує дітям знайти і назвати знайомі їм дерева і кущі. Далі робота може йти в такий спосіб. Варто запропонувати дітям розглянути листя дерева. Потім з’ясувати з ними, якого воно кольору. Для цього треба порадити, щоб кожна дитина вибрала для спостереження 1-2 листочки і розглянула їх в деталях. Корисно запропонувати дітям подивитися на форму, забарвлення обраного листка. Потім - заплющити очі й уявити цей листок. Запропонуйте учням згадати, яким було листя на цих деревах і кущах влітку; порівняти літнє та осінні листя, знайти у них відмінності і зробити висновок про зміни забарвлення листя з приходом осені. Такий прийом робить спостереження більш точним, детальним, конкретним і ефективним.
2. Діяльнісний прийом розвитку спостережливості - це прийом фіксації спостережень. Це можуть бути замальовки в зошитах, розфарбування/роз- малювання (бо кажуть розфарбування - фарбами, а розмалювання - олівцем) чорно-білих малюнків, схематичні зображення, запис фактів та їх якісні та кількісні характеристики тощо. Виконувати малюнки можна по пам’яті або з натури. При цьому вчитель має нагадати, щоб малюнок був якнайбільше наближений до оригіналу. Це змушує дітей уважно спостерігати об’єкт/предмет, вдивлятися в його деталі, проводити повторні, додаткові спостереження. Якщо дитина не зуміє передати образ об’єкти в малюнку, запропонуйте описати його або схематично показати істотні ознаки об’єкта.

3. Не менш цікавий прийом, що розвиває в дітей спостережливість, - прийом імітації учнями рухів, звуків предметів чи явищ природи. Учитель пропонує послухати природу так уважно, щоб цей звук можна було повторити. Придивитися пильно до рухів об’єктів, щоб зуміти їх відтворити. Наприклад, можна повторити, як махають крильми птахи під час польоту, відтворити повадки звірів, як падає листок з дерева, природні звуки сильного вітру, спів солов’я, стукіт дятла, шум моря тощо.

4. Цікавим прийомом розвитку спостережливості є використання на екскурсіях народних прислів’їв, приказок, віршів, уривків художніх творів, спроби самостійно скласти загадки про побачене, відчуте, почуте.

Після прочитання твору варто провести розмову:

✵ Що відзначив/відтворив автор/авторка в уривку свого твору?

✵ Чи можна це явище побачити у природі? Чи бачили ви це?

✵ Які образні слова використовує автор/авторка, щоб описати це явище, об’єкт? Чому використано саме такі слова? Як ви можете їх замінити, доповнити?

✵ ким/чим порівнює автор/авторка це явище природи? Тощо.

5. Розвитку мовлення учнів, кмітливості, спостережливості може допомогти використання на екскурсіях у природу народних прикмет, прислів’їв, приказок, загадок. Це активізує пізнавальну діяльність молодших школярів. Дітям дуже подобається знаходити в літературних творах прикмети явищ природи, передбачати погоду і т. ін.

Щоб розвинути в дітей спостережливість і пробудити інтерес до природи рідного краю, доцільно складати для кожної пори року пам’ятки- інструкції. Ці пам’ятки вивішують у класі поряд з календарем природи. Приклад таких пам’яток запропоновано в Додатку.

На екскурсії в початковій школі переважає рухова діяльність, основу якої становить ходіння.

Якщо екскурсія проводиться в позаурочний час, то, зрозуміло, уникати перевантаження дітей розумовою роботою (на відміну від уроку-екскурсії з великими пізнавальними програмовими завданнями).

Для проведення кожної екскурсії важливо добирати різні маршрути. Пропонувати учням вибирати із запропонованих вчителем маршрутів ті, що їм імпонують, приваблюють. До організації екскурсій варто залучати учнів.

Зміст екскурсій можна доповнювати невеликими бесідами на ідейно-моральні, патріотичні теми. Важливо спонукати учнів висловлювати свої судження і давати оцінки побаченому. Екскурсія повинна створювати піднесений емоційний стан.
Слід пам'ятати такі правила для досягнення мети екскурсії:

1. Екскурсія — не прогулянка, а обов'язкова частина навчальних занять.

2. Важливо чітко визначити тему екскурсії, її завдання та мету, вивчити місце проведення, скласти чіткий план.

3. Треба дотримуватися теми екскурсії, не відволікаючись на випадкові запитання.

4. Слід розповідати тільки про те, що можна показати.

5. Варто уникати тривалих пояснень.

6. Учні - не лише слухачі, їх корисно залучати до активної роботи.

7. Не можна перевантажувати учнів новими термінами, назвами.

8. Важливо концентрувати увагу учнів на потрібному об'єкті.

9. Потрібно вміти вчасно припинити екскурсію.

10. Корисно закріпити матеріал екскурсії на наступних уроках.

ПАМ’ЯТКА ДЛЯ ВЧИТЕЛЯ

1. Залежно від кількості дітей запропонуйте їм вишикуватися дня безпечного руху.

2. Повідомте тему екскурсії, її мету, маршрут.

3. Розподіліть обов'язки між дітьми.

4. Перевірте готовність (огляд одягу, взуття відповідно до сезону).

5. Обов'язково проведіть інструктаж з безпеки життєдіяльності.

6. Перевірте кількість дітей, за потреби проведіть додатковий інструктаж.

7. Стежте за дотриманням безпеки життєдіяльності протягом екскурсії - це найважливіше завдання педагога!

8. Своєчасно завершуйте екскурсію (зберіть особисті речі тощо).

9. Перевірте наявність усіх учнів.

10. Підведіть підсумки: проведіть невелику бесіду про поведінку та враження дітей.

Будь-яку екскурсію найкраще почати з опису досліджуваного об'єкту. Учитель звертає увагу дітей на пору року, стан неживої і живої природи в цьому сезоні, дає характеристику місцевості, підприємства чи установи, історичної пам'ятки архітектури чи природи або проводить бесіду з учнями на основі їхнього безпосереднього спостереження. Далі вчитель конкретизує тему і завдання екскурсії, характеризує основні навчальні поняття і пропонує школярам виконувати завдання із самостійного спостереження. Завдання мають бути короткими і конкретними, що спрямовують увагу дітей на досліджуваний об'єкт або явище. У завданнях треба передбачити порівняння спостережуваних об'єктів і явищ, виявлення ознак подібності та відмінності.

У ході екскурсії слід робити зупинки для пояснення, замальовок, збору матеріалів. Під час екскурсії на виробництво треба розповідати не тільки про об'єкти екскурсії, а й про працівників, їхні спеціальності, характер виконуваної ними роботи — так здійснюються трудове виховання і профорієнтація. Тривалість екскурсії не може перевищувати 1 год, щоб не стомлювати учнів молодших класів, не знижувати їхній інтерес і увагу, тому екскурсія не повинна бути всеосяжною. У початковій школі переважають екскурсії у природу. Вони мають велике значення для розвитку спостережливості. Учителю слід рішуче припиняти руйнівні дії учнів (збирати різні квіти, листя і трави, ловити ящірок, метеликів). Ще до початку екскурсії дітей слід попередити про неприпустимість порушення наявного стану природного середовища — природні матеріали потрібно збирати в обмеженій кількості і лише ті, які дійсно знадобляться в навчальному процесі на наступних уроках. Зібраний матеріал треба доставити в школу і дбайливо зберігати для подальшого використання.

Під час проведення екскурсії потрібно організувати активну роботу екскурсантів, не залишати їх тільки глядачами і слухачами. З цією метою їм слід давати індивідуальні самостійні завдання, як-от: відшукування, збір і розподіл матеріалу, спостереження за явищами природи, виконання конкретних вимірювань тощо.

У початкових класах самостійна робота учнів з вивчення певних об'єктів ведеться у процесі спостережень з питань-завдань. Готуючись до екскурсії, учитель ретельно продумує завдання, які мають зосередити увагу дітей на потрібному об'єкті або явищі, допомогти їм провести порівняння досліджуваних об'єктів, розглянути об'єкт частинами, виявити і дати характеристику деяким якостям предмета, явища тощо. Тут учителю слід пам'ятати, що в завдання включається тільки той матеріал, який цілком конкретно можна вивчити на екскурсії. Не варто говорити про те, що діти не зможуть побачити у природі в певний момент. Винятком може бути лише випадок на встановлення факту відсутності у природі якихось об'єктів.

Під час екскурсії повинна забезпечуватись конкретність матеріалу, що вивчається, і завдань. Довгих словесних пояснень і відступів від основної теми краще уникати. Не варто також перевантажувати екскурсантів безліччю спеціальних термінів і назв тих чи інших об'єктів. Слід мати на увазі, що дітям властиве бажання дізнатися назву того чи іншого предмета — це цілком природне прагнення співвіднести предметне і словесне уявлення про конкретний об’єкт. На екскурсіях з молодшими школярами доцільно розглядати не більше 8-10 об'єктів. Завдання екскурсії — розкрити ті зв'язки і співвідношення, які спостерігаються у природі.

Екскурсовод має правильно показувати на екскурсії різні об'єкти, у тому числі й найдрібніші. Даючи якесь пояснення, треба спочатку переконатися, що всі екскурсанти готові його сприймати.

Навчальна екскурсія не повинна перетворюватися на прогулянку, тому важливо привчити учнів всі свої спостереження і роботи записувати в зошит, не покладаючись на пам'ять; інакше багато про що буде забуто.

Найчастіше на екскурсії всім учням дають однакові завдання, але іноді клас розбивають на групи, і кожна група отримує особливе завдання. У ході спостережень відповідно до цих завдань діти доходять певних висновків. Трапляється, що ці висновки помилкові. У таких випадках учитель дає додаткові завдання для спостережень, які допоможуть здобути достовірні знання.

ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА

1. Байбара Т. Урок-екскурсія. Методика. її організації та проведення // Початкова школа. - 1998. - № 11.

2. Бакупин В. М. Экскурсии как способ активизации учебно-познаватепьной деятельности детей //Нач. школа Плюс-Минус. -2001. - № 5. - С. 12-17.

3. Богданец Т. Л. Концепция вида в начального естествознании // Начальная школа. - 2005. - № 10. - С. 58-62.

4. Вахрушев А. А. Мир и человек. 1-4 классы. М.: Дрофа, - 2010. - 76 с.

5. Колесникова Г. И. Экологические экскурсии с младшими школьниками // Начальная школа. - 1998. - № 6. - С. 50-51.

6. Петросова Р. А., Голов В. И. Методика обучения естествознанию и экологическое воспитание в начальной школе. М.: Академия. - 2000. - 176 с.

7. Поглазова О. Т., Шилин В. Д. Окружающий мир. Смоленск: Ассоциация XXI век. - 2013. - 112 с.

8. Титова В. В. Пути развития наблюдательности учащихся при изучении окружающего мира // Начальная школа. 2005. №1. - С. 65-68.

9. Харина В. А. Урок-экскурсия в III классе // Начальная школа. - 2004. - № 12. - С.62-63.

10. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1341-14

11. https://mjusli.ru/deti/organizovyvaem-ekskursiyu-dlya-detej#hcq=AYPmEZq

ДОДАТОК

ПАМ'ЯТКА

Дозволено:

•  ходити стежками;

•  відпочивати в спеціально відведених місцях;

•  фотографувати цікаві об'єкти природи;

•  малювати їх;

•  вимірювати температуру повітря, ґрунту;

•  визначати хмарність, напрямок вітру;

•  спостерігати за життям рослин і тварин;

•  збирати рослини, плоди, насіння для уроків трудового навчання за порадою вчителя.

Заборонено:

•  збирати у великій кількості дикорослі рослини;

•  витоптувати їх і ущільнювати ґрунт;

•  виривати рослини з корінням;

•  ламати гілки;

•  збирати сік;

•  включати голосно музику;

•  лякати птахів, особливо тих, хто сидить на гніздах;

•  розводити багаття у невстановлених місцях.