Методика навчання інтегрованого курсу «Я досліджую світ» у 1-2 класах ЗЗСО на засадах компетентнісного підходу - Гільберг Тетяна 2020
2.3. Формування в молодших школярів умінь установлювати причинно-наслідкові зв'язки на уроках інтегрованого курсу «Я досліджую світ»
Розділ 2. Методика формування дослідницької діяльності молодших школярів
Навчання без міркування - даремне, міркування без навчання - небезпечне.
Конфуцій
Здатність установлювати та вивчати причинно-наслідкові зв'язки - невід'ємна якість людини, яка пізнає навколишній світ. Ця робота стимулює мисленнєву діяльність дітей, активізує навчальний процес. Крім того, виявлення зв'язків між об'єктами, явищами, подіями важливе для формування й розвитку більшості понять у шкільному інтегрованому курсі «Я досліджую світ».
Новий Державний стандарт початкової загальної освіти висуває вимоги, які безпосередньо стосуються оволодіння школярами навичками виявляти причинно-наслідкові зв'язки: «усвідомлення розмаїття природи, взаємозв'язків її об'єктів та явищ», «установлення зв'язків між подіями, діяльністю людей та її результатами в часі».
Усвідомлення такої цілісності досягається різними прийомами і, звичайно ж, передбачає формування у школярів ідеї взаємодії тіл і явищ природи, природи і господарської діяльності людини тощо.
Розкриття причинно-наслідкових зв'язків веде до розуміння головного та суттєвого у природних і суспільних явищах. Пізнавальна діяльність учнів активізується під час вивчення зв'язків між тілами та явищами природи, між соціумом і природою, здійснюється на основі аналізу різних джерел знань - розповіді вчителя, у роботі з картою, текстом підручника, різними наочними посібниками, а також під час спостережень за природою.
Організовуючи діяльність на встановлення причинно-наслідкових зв'язків, педагогу важливо дотримуватися певного алгоритму:
1. Створювати проблемні ситуації, у яких учні стикаються з суперечностями між наявними явищами і новими фактами.
2. Спонукати молодших школярів до формулювання і висловлювання власних ідей і здогадів, висунення гіпотез за допомогою обговорення в невеликих групах.
3. Орієнтувати учнів на практичну значущість здобутих знань.
Ще однією важливою умовою розвитку здатності встановлювати при- чинно-наслідкові зв'язки є організація діяльності з опорою на пропедевтичні вміння учнів. Залучення комплексу подібного роду знань у початковій школі пов'язане з повторенням вивченого матеріалу і зі свідомим відбором учнем тих знань, які потрібні для зіставлення з новими фактами, тобто встановлення причинно-наслідкових відносин.
Причинно-наслідкові зв'язки виражають відносини причини й наслідку між природними і соціальними об'єктами, явищами, подіями. При цьому один об'єкт, явище чи подія, будучи причиною, за певних умов породжує наслідок (інше явище, подію або зміни в іншому об'єкті).
Емпіричні та причинно-наслідкові зв'язки, що вивчаються у шкільному курсі «Я досліджую світ», поділяють:
за просторово-часовими характеристиками:
✵ просторові (північ - низькі температури, південь - тепло);
✵ часові (зима - весна - літо - осінь; день - ніч);
за структурою:
✵ двокомпонентні (сонячне тепло - поведінка комах; хижак - жертва);
✵ ланцюги (Сонце - температура поверхні Землі - температура повітря - життя рослин, тварин; листя дерева - тля - сонечко);
✵ мережеві (переплетення харчових ланцюгів в екосистемах);
за спрямованістю:
✵ односторонні (вплив сонячного світла на розвиток рослин);
✵ двосторонні, взаємні (взаємовплив: рослин і ґрунту; гриба і дерева).
✵ прямі - простий зв'язок, який представлено двома компонентами. У такому зв’язку одна причина породжує один наслідок, тобто один компонент зв'язку впливає на інший. Наприклад, «лід легше від води —> крижина плаває на поверхні річки»; «висота сонця —> довжина тіні від предмета». Модель зв'язку: П —> Н;
✵ послідовні - прості зв'язки, у яких будь-яке явище (подія), що відбувається, має свою причину виникнення і, у свою чергу, саме породжує наслідок, тобто складає послідовний ланцюжок: «причина - явище (подія) - наслідок». їх приклад у початковій школі може бути такий: «Земля обертається навколо своєї осі — зміна дня і ночі —> спосіб життя живих організмів». Модель зв'язку: П —> Я (Н) —> Н,
де П - причина
Я - явище (причина)
Н - наслідок.
У початковій школі вивчаються зв'язки складнішої структури за кількістю компонентів: «Сонце —> температура поверхні Землі —> температура повітря —> життя живих організмів»; послідовні складні зв'язки. У зв'язку із цим явище породжується однією (або кількома) причинами, тягне за собою кілька (або один) наслідок: «перегній + наявність мінеральних речовин + розпушування + полив —> родючість ґрунту —> урожайність». Модель зв'язку: П / або П1 + П2 + Пп —> Н1 + Н2 + Нп / або Н,
де П, П1;.. П2,.. Пп - причина;
Н, Н1, Н2,.. Нп - наслідок.
Отже широко вживаний тип причинно-наслідкових зв'язків спричинює так званий «ефект доміно», коли дія однієї причини викликає цілий ланцюжок наслідків, подібно до того як падіння однієї кісточки доміно в довгому ряду викликає послідовне падіння всіх поставлених одна за одною кісточок.
Учням легше встановити зв'язок від причини до наслідку, ніж від наслідку до причини. Це пояснюється тим, що від причини до наслідку встановлюється прямий зв'язок, а від наслідку, який виник до причини, такий зв'язок подається опосередковано, адже чинник, що виник, може бути наслідком різних причин, які треба аналізувати, щоб визначити правильну. Таким чином, школяреві набагато легше відповісти на питання: «Що станеться, якщо рослину не поливати?», ніж на питання: «Чому ця рослина засохла?».
Здатність вловлювати зв’язок між причиною і наслідком на основі попереднього досвіду для прогнозування майбутніх ситуацій вважають однією з граней інтелекту, а саме - логічним мисленням. Довгий час побутувала думка, що логічне мислення притаманне тільки людині. Однак у ході різних досліджень з’ясувалося, що й деякі тварини (щури, мавпи) володіють зачатками логічного мислення, тобто здатні відрізняти випадковий зв’язок від причинно-наслідкового.
Завдання вчителя початкових класів полягає у поповненні словникового запасу учнів, оволодінні учнями відповідними граматичними формами, навчанні використовувати синтаксичні моделі міркування, обґрунтовувати свої думки, відстоювати їх істинність. Недостатній рівень сформованості в дітей здатності до міркування негативно позначиться на подальшому розвитку їхніх мовленнєвих умінь, оскільки ці вміння формуються тільки на основі інтуїтивного дитячого досвіду - мовленнєвих навичок.
Для розуміння причинно-наслідкових зв’язків важливо домагатися, щоб учні не просто заучували причинно-наслідкові відносини й залежності, а усвідомлювали внутрішній зв’язок між ними. Роботу з формування вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки потрібно починати в початковій школі, використовуючи схеми. На першому етапі слід сформувати в учнів уявлення про обов’язковість причинно-наслідкового зв’язку. У результаті в них з’явиться розуміння того, що в основі будь-якого наслідку лежить причина.
На другому етапі слід сформувати в учнів розуміння однозначності причинно-наслідкового зв’язку, тобто розуміння того, що в кожного факту є своя причина.
На третьому етапі робота з формування в учнів уміння розуміти причинно-наслідкові зв’язки полягає у формуванні уявлення про те, що причини факту, який стався, можуть носити латентний (прихований) характер. Потреба в цьому етапі пояснюється тим, що трапляються випадки, коли для учня справжні причини події виявляються прихованими. У багатьох випадках це призводить до того, що діти, замість головних, істотних причин явищ, називають другорядні, випадкові чинники. Схема дозволяє учням зрозуміти, що хоча цей факт може бути зумовлений «сукупністю причин», та основна причина завжди одна.
Варто зазначити, що складність зв’язків у процесі вивчення предмета «Я досліджую світ» у початковій школі має зростати.
У процесі встановлення причинно-наслідкових зв’язків молодші школярі відповідають на два запитання: «Чому це сталося?», «Що станеться, коли...?». У першому випадку буде відбуватися пошук причини, у другому - установлення наслідку. Важливо, щоб учні, пояснюючи причини того чи іншого явища (події), здійснювали пошук не однієї причини, якщо тут задіяно комплекс причин, а бачили всі можливі наслідки. Правильність і точність зв’язків, науковість об’єднуючої інформації залежать і від того, наскільки враховано всі компоненти ланцюжка і виявлено, що є причиною, а що - наслідком. Формування вміння встановлювати причинно- наслідкові зв’язки в початковій школі здійснюється від засвоєння зв’язків, наданих у тексті підручника або в розповіді вчителя в готовому вигляді на основі аналізу інформації, до самостійних міркувань і висновків. Інший аспект розвитку цього вміння полягає в тому, що його доцільно формувати від виявлення парних зв'язків (прямий простий зв'язок), які можна встановити на основі життєвого досвіду школярів, до зв'язків, що складаються з декількох компонентів і становлять складну структуру. Установлюючи такі взаємозв'язки, треба вчити дітей подавати їх у вигляді наочно-образної моделі. Така фіксація дозволить проаналізувати правильність зроблених висновків, систематизувати досліджуваний матеріал.
Розглянемо алгоритм роботи на уроці зі встановлення причинно-наслідкових зв'язків складної структури:
✵ осмислення явища (події), виявлення його істотних ознак;
✵ установлення можливих причин виникнення явища, визначення науково правильних;
✵ припущення можливих наслідків явища;
✵ графічне представлення зв'язків у вигляді моделі, привернення особливої уваги до напрямку стрілок;
✵ аналіз побудованої моделі, обґрунтування висунутих припущень і формулювання висновків про їх правильність.
Така структура вміння встановлювати причинно-наслідкові зв'язки передбачає набуття учнями простіших умінь:
✵ виділяти в предметах властивості;
✵ визначати спільні та відмінні властивості предметів;
✵ визначати в предметах істотні та неістотні ознаки;
✵ розрізняти необхідні і достатні ознаки предметів;
✵ установлювати видо-родові зв'язки;
✵ формулювати найпростіші висновки.
ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ ВЧИТЕЛЯ ТА УЧНІВ НА УРОКАХ З ФОРМУВАННЯ УЯВЛЕНЬ ПРО ПРИЧИННО-НАСЛІДКОВІ ЗВ'ЯЗКИ. Учителю доцільно контролювати засвоєння учнями зв'язків, які наведені в тексті підручника, і спрямовувати та підтримувати прагнення учнів самостійно встановлювати зв'язки між об’єктами та явищами в нових, незнайомих раніше ситуаціях. Плануючи урок, учитель виділяє причинно-наслідкові зв'язки природних явищ, визначає мету уроку, добирає навчальний матеріал, за допомогою якого буде виділено основні зв'язки та визначено методи їх вивчення.
Найчастіше в початкових класах на уроках формуються емпіричні зв'язки, коли зв'язок встановлено, але причина зв'язку невідома. Наприклад, учні знають пори року, їм відомо, що на півночі холодно, а на півдні тепло, але чому так, багато школярів ще не знають. У них сформований емпіричний зв'язок. У причинно-наслідковий зв'язок він трансформується лише після того, як учні встановлять і усвідомлять інші зв'язки, наприклад, залежність інтенсивності нагрівання поверхні Землі від кута падіння сонячного проміння.
Установлення школярами зв'язків лише на емпіричному рівні приводить до того, що вони часто плутають причину і наслідок явищ, що вивчаються, та роблять неправильні висновки.
Незважаючи на велике значення причинно-наслідкових зв'язків, часто- густо вчителі вимагають від учнів лише відтворення знань про них, мало уваги приділяють формуванню вмінь самостійно встановлювати причинні зв'язки. А це негативно позначається на якості знань учнів.
Вивчаючи зв'язки, доцільно звернути увагу на перехід від емпіричного до причинно-наслідкового рівня розуміння (розуміння причини й наслідку у виявленому зв'язку).
Робота щодо виявлення зв'язків може відбуватися без акцентування уваги учнів на те, що вони займаються вивченням зв'язків, без використання самого терміну «зв'язки».
Універсальним прийомом виявлення зв'язків є порівняння. Саме за допомогою порівняння школярі розуміють, що навколишній світ складається з елементів, які між собою взаємопов'язані. Наочно показати зв'язки у природі допомагають таблиці, схеми, стінні картини, слайди, кінофільми (мал. 2).
Малюнок 2. Зразки завдань з підручників «Я досліджую світ» для 1-2 класів
Під час навчально-дослідницької діяльності для виявлення зв'язків між об'єктами, що вивчаються, можна використовувати побудову графіків. Тут слід пам'ятати, що більшість природних і суспільних подій пов'язані між собою не лінійно, а кореляційно, тобто не завжди зміна одного показника точно (лінійно) веде за собою зміну іншого, оскільки на явище, що досліджується, впливають й інші чинники, які у цьому випадку не враховано.
Особливе місце в розвитку причинно-наслідкового стилю мислення учнів посідають логічні завдання. Для організації диференційованої, різнорівневої, індивідуальної (особистісно орієнтованої) роботи учнів (з метою розвитку в них елементів причинно-наслідкового стилю мислення) доцільно використовувати розв'язання і самостійне конструювання ними умов якісних і розрахункових задач причинного характеру, використання для цього власного досвіду учнів, статистичних та природних кількісних характеристик, фактів з навколишнього життя, виробничої діяльності проблемного характеру тощо. Приклади таких завдань у 1-2 класах подано на малюнку 3.
Готуючись до уроку, вчителю важливо продумати логічний ланцюжок запитань. Уявімо послідовність запитань у роботі за темою «Пори року. Осінь»:
Яка основна ознака характеризує настання осені? (Зниження температури повітря, похолодання).
Від чого залежить, холодно чи тепло у природі? (Від Сонця).
Як змінилася висота Сонця восени? (Сонце рухається низько).
Малюнок 3. Приклади завдань на логіку з підручників «Я досліджую світ» для 1-2 класів
Як зміна висоти Сонця впливають на тривалість світлового дня? (Тривалість дня стає коротшою).
Як зміна висоти Сонця і тривалість світлового дня впливають на зміну температури повітря? (Стає холодніше).
Правильно побудована система питань дозволяє школярам встановити зв'язки між природними об'єктами і явищами, що відбуваються. Діти роблять висновок про те, що головною ознакою настання осені є похолодання. Це відбувається через зміну висоти Сонця, що впливає на зменшення тривалості світлового дня. Вибудовується перша частина моделі причинно-наслідкових зв'язків.
Ось початок моделі причинно-наслідкових зв'язків до теми «Осінь» (сх. 5).
Схема 5. Початок моделі причинно-наслідкових зв’язків до теми «Осінь»
На основі спостережень під час екскурсії учні говорять про зміни в неживій природі (небо часто вкрите хмарами, часто йде дощик, холодна вода у водоймах, і ґрунт стає холоднішим).
✵ Від чого залежать такі зміни в природі? (Настало похолодання).
✵ Зміни в неживій природі відображаються на всіх об’єктах природи. На що впливають такі зміни? (На рослини, тварин, на життя людини).
✵ Що змінюється в рослинному світі? (У листяних дерев листя жовтіє, поступово опадає, трави сохнуть, плоди та насіння опадають).
✵ Як впливають зміни в рослинному світі на життя тварин? Що відбувається з комахами, птахами, звірами? (Зменшується кількість комах, відлітають у теплі краї птахи, які харчуються рослинами, рослиноїдні звірі роблять запаси на зиму).
✵ Чому ще відлітають птахи? (Замерзають водойми, у яких теж є корм птахів).
✵ Що ще змінюється в житті тварин? Від чого це залежить? (У тварин починається линяння, шерсть густішає, тому що стає холодніше; змінюється колір шерсті, тому що скоро випаде сніг). Аналогічно обговорюються осінні зміни в житті людини. Школярі роблять висновки, що зміни у світі рослин пов’язані зі зниженням температури повітря, ґрунту і водойм. У свою чергу, зміни в неживій природі й рослинному світі визначають зміни й у світі тварин та житті людини. Діти доповнюють модель причинно-наслідкових зв’язків, що відбуваються восени. Ось який вигляд вона може мати (сх. 6).
Схема 6. Модель причинно-наслідкових зв’язків до теми «Осінь»
У такий самий спосіб можна організувати й роботу зі встановлення причинно-наслідкових зв'язків зимових, весняних змін. Це дозволить сформувати усвідомлене і міцне розуміння сезонних змін, що відбуваються.
У такій системі запитань учитель не акцентує увагу учнів на поняттях «причина», «наслідок», «зв’язки», однак доцільно їх увести і приділити увагу цій термінології. Важливо систематично навчати дітей виявляти причину і наслідок.
Аналогічний ланцюжок запитань вибудовується, наприклад, навколо теми «Як насінина стала соняхом» (мал. 4).
Малюнок 4. Зразок завдання за темою «Як насінина стала соняхом»
Прогнозування можливих наслідків явищ (подій). Діти добре справляються з такою роботою, тому їм можна пропонувати подібні завдання вже з 1 класу. Наприклад, під час вивчення теми курсу «Я досліджую світ», яка присвячена зміні ролі дитини «Я - учень/учениця», можна з дітьми налагодити зв’язки: «Отже, у школі я буду ... , удома я буду ...». У цьому ж класі дітям пропонується продовжити, що станеться в таких ситуаціях: відкритий водопровідний кран; увімкнена праска; рослина, яку не поливали, або рослина в темному місці. У підручниках містяться запитання, які спонукають дітей на основі життєвого досвіду прогнозувати наслідки такого типу: «На що перетвориться вода, коли її сильно нагріти?», «Що буде, коли заморозити воду?», «Що може статися?» тощо (див. мал. 5).
Малюнок 5. Зразок завдання на прогнозування наслідків
Виявлення причини явищ (подій). Дітям легше спрогнозувати, що станеться в результаті певного явища (події), ніж знайти причину. Для навчання дітей цього вміння після прогнозування наслідків можна вводити запитання зворотного типу: «Через що сталася ця подія?». Наприклад: «Через що сталася пожежа/потоп у квартирі?». Учитель може поступово починати вживати поняття «причина» і «наслідок». Далі дітям пропонується без опори на вже виявлені причинно-наслідкові зв’язки припустити: «Чому замерзла річка і пішов сніг? Чому влітку не можна ліпити снігову бабу?» (тема «Пори року. Зима»); «Чому тане сніг і починається льодохід?» (тема «Пори року. Весна»). Відповісти на ці запитання допоможе життєвий досвід дітей (див. також мал. 6).
Малюнок 6. Зразок завдання на висунення припущень
Уже в 1 класі з дітьми можливо встановлювати зв’язки, що складаються з кількох компонентів. Наприклад, урок «Що потрібно рослинам для життя» передбачає виявлення умов зростання рослин (див. мал. 7):
✵ Що (які чинники) впливають на ріст рослин?
✵ Передбачте, що відбудеться, якщо:
- кімнатну рослину не поливати впродовж місяця (рослина засохне і помре);
- температура повітря на вулиці, де росте рослина, упродовж тижня знизиться на 10 градусів (припиниться ріст рослини);
- вдарять морози (ранкові заморозки);
- підживлювати рослини корисними речовинами (добривами);
- ґрунт під рослиною розпушувати;
- полоти бур’яни біля культурної рослини тощо.
З опорою на ілюстрацію діти встановлюють причини росту рослин (сонце, ґрунт, вода). При цьому можна змоделювати умови доброго врожаю (див. мал. 8).
Малюнок 7. Зразок завдань на встановлення зв’язків, що складаються з кількох компонентів
Малюнок 8. Зразок завдання на встановлення причини
Робота з правилами. У підручнику містяться правила, які також можна ефективно використовувати для формування вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки та спонукати дітей робити висновки. Наприклад, використати прийом «мозкового штурму» (збір ідей та думок щодо проблеми та спроба їх аналізу та систематизації) можна так.
Учитель: Порівняйте зображення міста й села (або: порівняйте враження від екскурсій до міста чи села).
Діти: ...
Учитель: Чому в містах будують багатоповерхові будинки? (тема «Місто»),
Після самостійного пошуку дітьми відповіді на запитання (численне населення в містах впливає на будівництво багатоповерхівок) доцільно прочитати правило в підручнику.
Можна проводити роботу зі встановлення причинно-наслідкового зв’язку після ознайомлення з правилом.
Тема «Я і моя сім’я»: у підручнику міститься правило: «Сім’я буде жити щасливо, якщо всі в ній допомагатимуть одне одному». Перед ознайомленням з правилом учні обговорюють сімейні цінності взаємодопомоги, під керівництвом учителя моделюють цей процес, а педагог пропонує їм правильно визначити напрямок стрілки на схемі. Така робота сприятиме формуванню розуміння того, який характер досліджуваних зв’язків, і усвідомленню значущості певного напрямку зв’язків.
Доцільно використовувати завдання на продовження/доповнення висловів: «Якщо …, то …», «…, якщо ...», «…, оскільки ...», «..., тому що ...», «Щоб …, потрібно ...». Наприклад: «Якщо інша людина розповість тобі те, що знає, то ти отримаєш її знання»; «Якщо ви поділите одне з одним знаннями, то кожен буде знати більше»; «Разом ви можете зробити те, що не під силу кожному з вас окремо». Одночасно з формуванням зв’язків діти міркують про моральні цінності (дружба, співпраця). Одночасно слід враховувати, що треба не формально читати вислови, а обговорювати з дітьми і виявляти, «що буде, коли», «чому».
Читання та аналіз готової інформацїі (тексту, таблиці тощо). Для формування елементарних умінь аналізувати, інтерпретувати, критично оцінювати інформацію в текстах, таблицях (у т.ч. медіатекстах) доцільно використовувати, окрім поліграфічної продукції, такі види медіатекстів, як малюнки, світлини, комікси, дитячі журнали, мультфільми тощо.
В умовах реалізації компетентнісного підходу навчання має здійснюватись у процесі активної розумової діяльності, що сприятиме усвідомленості й міцності знань. Особливе значення в дидактико-методичній організації навчання надається його зв’язку з життям, практикою застосування уявлень, знань, навичок поведінки в життєвих ситуаціях. Обмеженість відповідного досвіду учнів потребує постійного залучення та аналізу їхніх вражень, чуттєвої опори на результати дослідження об’єктів і явищ навколишнього світу.
Найчастіше діти погано оперують істотними ознаками тварин. Тому від самого початку навчання у 1 класі їм пропонується для розгляду готова таблиця (тема «Рослини і тварини»). Можна скласти модель зарахування тварини до певного класу: якщо 6 ніг, то комаха; 8 ніг - павук тощо. А далі провести практичну роботу з розрізними картками з використання моделі. Наприклад, учням пропонується за істотними ознаками встановити, чому коник і джміль мають таке забарвлення (див. мал. 9).
Робота з прислів’ями. У підручниках міститься багато прислів’їв, також можна вводити їх додатково залежно від змісту уроку. Аналізуючи прислів’я, важливо звертати увагу школярів, що є причиною, а що - наслідком. Наведемо приклади прислів’їв: «Буде дощ - будуть і грибки», «Багато снігу - багато хліба», «Поспішиш - людей насмішиш» тощо.
Проблемні запитання на початку уроку. Подана організація роботи передбачає використання педагогом способів формування вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки у процесі вивчення теми або формулювання висновків. У сучасних підручниках, для цього створено багато можливостей: проблемні запитання пропонують на початку уроку, тему сформовано у вигляді проблеми, а весь подальший урок передбачає її вирішення. Наприклад, є таке питання: «Чому ні тварини, ні люди не можуть існувати без рослин?» (Тема «Світ, який мене оточує»).
Коли дитина опанує термінологію «причина - наслідок», можна використовувати вже складніші завдання: відновити послідовність компонентів у причинно-наслідковому ланцюжку; співвіднести причини і наслідки, подані у стовпчиках; доповнити пропущені компоненти в моделі зв’язків; розв’язати логічні проблемні завдання тощо.
Учні мають також розуміти, що правильне ставлення людини до природи, розумне використання та охорона природних багатств можливі тільки внаслідок пізнання її законів, які знаходять відображення в найбільш загальних причинно-наслідкових зв’язках. Правильне їх розуміння має неоціненне значення і для наукового світогляду.
Малюнок 9. Зразки завдань на визначення істотних ознак об’єкта
Знання учнів про причину виникнення та особливості перебігу якої-небудь події (процесу, явища) змінюються від класу до класу, збагачуються новими відомостями, набуттям буденного суб’єктивного та емпіричного досвіду, відповідних віку первинних теоретичних знань і визначаються підвищенням на цій основі загального інтелектуального рівня розвитку. Відповідно змінюється і глибина проникнення у внутрішню сутність процесу (події), приховану від безпосереднього чуттєвого сприйняття.
Вивчення курсу «Я досліджую світ» надає великі можливості для планомірного і цілеспрямованого формування в молодших школярів уміння встановлювати та виявляти причинно-наслідкові зв’язки в навколишньому природному і соціальному світі. У І циклі навчання педагог формує основу для подальшої роботи на отримання складнішого навчального матеріалу. Надалі, у II циклі навчання (3-4 класи), учні ознайомляться зі складними зв’язками теоретичного рівня: «Як виникає вітер? Як утворюються хмари? Чому вода в річці не кінчається? Як народжуються гори? Як гори перетворюються на рівнини? Чому в тундрі багато води? Чому екосистема може довго існувати без сторонньої допомоги?» тощо.
З формуванням та розвитком уміння відшукувати причинно-наслідкові зв’язки нерозривно пов’язана читацька компетентність учнів. Ця компетентність важлива не лише для успішного навчання у школі, але і в подальшому житті. Проблеми з розумінням текстів, знаходженням, інтегруванням та оцінюванням наявної в них інформації можуть виникати не лише в учнів чи студентів, а й у фахівців під час читання художніх творів, фахової літератури, документів, публіцистичних та інших текстів.
За останнім загальнодержавним моніторинговим дослідженням якості початкової освіти щодо читацької компетентності учнів 4-х класів, 16,2% учнів показали високий рівень сформованості читацької компетентності. Це означає, що вони здатні виокремлювати значущу інформацію та важливі деталі, робити висновки щодо причинно-наслідкових зв’язків, визначати основну думку тексту, пов’язувати інформацію, наведену в різних формах (текст, таблиці, схеми), оцінювати її достовірність та обґрунтованість висновків, розуміти авторське ставлення і підтекстові сенси тощо.
Натомість 13,8% учнів не змогли продемонструвати базовий рівень читацької компетентності. Тобто вони не можуть знайти наведену конкретну інформацію, зробити прості висновки про причинно-наслідкові зв’язки, послідовність подій та мету дій героїв, визначити тему тексту та основні риси, відмінності чи подібності предметів, оцінити достовірність текстів з добре знайомої нескладної тематики тощо.
Завдання було спрямовано на оцінювання здатності виконувати такі когнітивні операції:
✵ знаходження інформації;
✵ формулювання простих висновків;
✵ інтерпретування та узагальнення інформації;
✵ аналіз та оцінювання форми та змісту тексту.
Установлення причинно-наслідкових зв’язків є складним процесом пізнання цілісності навколишнього світу, заснованим на виконанні логічних дій аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення, систематизації, виявленні головного та другорядного, абстрагуванні тощо. У школяра поступово формується вміння розуміти і пояснювати процеси, явища, закономірності. Одночасно він учиться працювати з різними джерелами інформації, моделювати, проводити експерименти та досліди. На основі дій, виконуваних дитиною на матеріалі курсу «Я досліджую світ», відбувається становлення універсальних дій, що складе підґрунтя для пропедевтики вивчення природничих наук у середніх і старших класах.
Перевіримо себе
Установіть послідовність дій з формування вміння виявляти при чинно-наслідкові зв’язки.
Для успішного інтелектуального розвитку учні мають оволодіти вмінням виявляти причинно-наслідкові зв'язки. Структура цього вміння така:
□ визначення істотних ознак (причин) явища;
□ обґрунтування зроблених припущень за допомогою міркувань і висновків;
□ виявлення спільних і відмінних ознак даного явища;
□ осмислення явища (події, ситуації);
□ формування судження про можливі наслідки цього явища.
ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА
1. Использование логических схем на уроках окружающего мира в начальной школе: Методические рекомендации для учителей начальной школы. - Омск: Омск. гос. ун-т, 2004. - 14 с.
2. Калинина Л. В. Формирование умения устанавливать причинно-следственные связи на уроках «окружающего мира» // Развитие начального образования в период институциональных и социокультурных трансформаций: материалы Всероссийской научно-практической конференции с международным участием (г. Иркутск, 10 апреля 2015 г.). - Иркутск: ПИ ИГУ, 2015. - 236 с., с.137-145.
3. Миронов А. В. Технология изучения курса «Окружающий мир» в начальной школе: учебное пособие І А. В. Миронов. - Ростов н/Д: Феникс, 2013. - 510 с.
4. Мойсеева О. В. Установление причинно-следственных связей - способ формирования исследовательских умений у младших школьников на уроках окружающего мира [Электронньїй ресурс] // Іnfourok.ru: методические материалы.
5. Савченко О. Я. Дидактика початкової школи: підручн. для студентів педагогічних факультетів, - К.: Абрис, 1997.
6. https://infourok.ru/ustanovlenie_prichinno-sledstvennyh_svyazey__sposob_for mirovaniya_issledovatelskih_umeniy_u-115170.htm8
7. https://nus.org.ua/view/deyaki-rezultaty-monitoryngovogo-doslidzhennya-zchytatskoyi-kompetentnosti/
8. Державний стандарт початкової освіти. - Режим доступу: https://zakon.rada/gov.ua/Laws/show/87-2018