Методика навчання інтегрованого курсу «Я досліджую світ» у 1-2 класах ЗЗСО на засадах компетентнісного підходу - Гільберг Тетяна 2020

3.3. Освітнє середовище та його роль в організації уроку
Розділ 3. Організація уроку інтегрованого курсу «Я досліджую світ»

Мої учні будуть дізнаватися нове не від мене; вони будуть відкривати це нове самі.

Моє головне завдання - допомогти їм розкритися, розвинути власні ідеї

Йоганн Генріх Песталоцці

Однією з основних концептуальних засад освітньої реформи в Новій українській школі є створення сучасного освітнього середовища, у тому? числі багатофункціонального простору?, який сприятиме творчому розвитку, мотивуватиме учнів до навчання. Змінилися не лише концептуальні засади Державного стандарту початкової освіти, а й організація та оформлення освітнього простору. Школа стає не лише освітнім ресурсом, а й осередком розвитку та співпраці як всередині, так і стосовно зовнішнього світу. Сучасне освітнє середовище створює індивідуалізоване та персоналізоване довкілля, де в кожного є можливість відшукати себе.

Оскільки частка проектної, командної та групової діяльності під час занять у Новій українській школі зростає, мають урізноманітнитися й варіанти організації навчального середовища.

Що таке освітнє середовище? Освітнє середовище - це місце, де зустрічаються та взаємодіють учні й учителі, гості школи та батьки, де відбуваються уроки, цікаві зустрічі, свята, лекції та семінари, діють відкриті лабораторії та майстерні у різних галузях науки, мистецтва та технологій.

Поняття освітнього середовища можна розглядати з позицій суб'єкта та об'єкта навчальної діяльності, а саме:

✵ освітнє середовище (з позиції суб'єкта) - це система впливів і умов формування особистості, а також можливостей для її розвитку, які містяться в соціальному і просторово-предметному? оточенні.

✵ освітнє середовище (з позицій об'єкта) - це сукупність об'єктивних зовнішніх умов, факторів, соціальних об’єктів, необхідних для успішного функціонування освіти. Воно складається з таких структурних компонентів: фізичне оточення, людський фактор, програма навчання.

Вітчизняні та зарубіжні науковці й практики трактують освітнє середовище як частину життєвого, соціального середовища людини, яка виявляється у сукупності усіх освітніх факторів, що безпосередньо або опосередковано впливають на особистість у процесах навчання, виховання та розвитку; є певним виховним простором, у якому відбувається розвиток особистості.

Нова українська школа працює на засадах особистісно орієнтованої моделі освіти, максимально враховує права дитини, її здібності, потреби та інтереси, тому? цим критеріям повинен відповідати й освітній простір.

Як організувати сучасне освітнє середовище? Основними документами, які регулюють процес організації нового освітнього середовища НУШ, є такі:

✵ ДСПО (затверджено постановою Кабміну від 21.02.2018 № 87).

https://www.kmu.gov.uа/uа/npas/pro-zatverdzhennya-derzhavnogo-stendartu-pochatkovoyi-osviti

✵ Методичні рекомендації щодо організації освітнього простору Нової української школи (затверджено наказом МОН від 23.03.2018 № 283).

https://imzo.gov.ua/2018/03/25/nakaz-mon-vid-23-03-2018-283-pro-zatverdzhennya-metodychnyh-rekomendatsij-schodo-orhanizatsiji-osvitnoho-pzostozu-novoji-ukrajinskoji-shkolv/

✵ Методичні рекомендації щодо використання коштів освітньої субвенції для придбання засобів навчання та навчального обладнання за напрямками, визначеними розпорядженням КМУ від 18.12.2017 № 929-р (затверджено наказом МОН від 19.01.2018 № 58).

http://ru.osvita.ua/legislation/Ser_osv/61835/

✵ Приблизний перелік засобів навчання та обладнання навчального і загального призначення для кабінетів початкової школи (затверджено наказом МОН від 13.02.2018 № 137).

nуа-mоn.gov.ua/ua/npa/pro-zatverdzhennуа-ргіmіrnogo-регеlіku-zasobiv-navchannya-ta-obladnannavchalnogo-i-zagalnogo-priznachennya-dlya-navchalnih-kabinetiv-pochatkoyoyi-shkoli

✵ Приблизний перелік корекційних засобів- навчання та реабілітаційного обладнання для спеціальних закладів освіти (затверджено наказом МОН від 22.03.2018 № 271).

https://imzo.gov.ua/2018/03/23/nakaz-mon-vid-22-03-2018-271-pro-zatverdzhennya-prymirnoho-pereliku-korektsijnvh-zasobiv-navchannya-ta-reabilitatsijnoho-obladnannya-dlya-spetsialnyh-zakladtv-osvity/

Окрім класичних варіантів організації навчального простору у класі, використовуватимуть новітні, наприклад, мобільні робочі місця, що легко трансформувати для групової роботи. Усе це має здійснюватися за допомогою організованих 8 навчальних центрів (мал. 19-21):

✵ навчально-пізнавальної діяльності (за партами/столами);

✵ змінних тематичних матеріалів (дошки/фліпчарти/стенди для діаграм з ключовими ідеями);

✵ гри (настільні ігри, інвентар для рухливих ігор);

✵ художньо-творчої діяльності (полички для зберігання приладдя та стенд для змінної виставки дитячих робіт);

✵ живої природи для проведення дослідів (камінці, мушлі, інші природні матеріали, магніти, збільшувальне скло, терези, довідкова література, журнали з природознавства, кімнатні рослини, пророщуване зерно, акваріум тощо);

✵ відпочинку (з килимом для сидіння та гри, стільцями, кріслами-пуфами, подушками з м'яким покриттям);

✵ класної бібліотеки;

✵ учителя (стіл, стілець, комп’ютер, полиці/ящики, шафи для зберігання дидактичного матеріалу тощо).

Малюнок 19. Парти, столи, змінні тематичні матеріали НУШ

Малюнок 20. Інвентар для ігор НУШ

Малюнок 21. Осередок природи

У класній кімнаті варто організувати місце для усамітнення та відпочинку дитини.

На початку навчального року важливо розпочати знайомство дітей з навчальними осередками, показати їм, як використовуються різні матеріали, спільно виробити правила роботи в центрах. Знайомство має відбуватися поступово, нові навчальні центри мають з’являтися за потребою в їх використанні на певному етапі навчання.

Щоб створити сучасне освітнє середовище, необов’язково бути дизайнером чи архітектором. Це довели Ребекка Харе і Роберт Діллон - автори книжки «Простір: керівництво для педагогів». Вони пропонують розпочати оновлення шкільного дизайну із залучення учнівського потенціалу. Для цього створюються візуальні «Дошки натхнення» з малюнками дітей, вирізками з журналів про школу, фотографіями улюблених місць на її території, що дає можливість визначити, які простори діти цінують найбільше, що їм подобається/не подобається у закладі. Такий прийом дає можливість з’ясувати проблеми в організації шкільного простору, окреслити цінності дітей стосовно їхнього середовища, визначити потреби учнів. Простір має бути не лише красивим, а й зручним. Марія Монтессорі у своїх працях порушувала питання руху в класі, переконуючи вчителів, що розумовий розвиток безпосередньо пов’язаний з руховою активністю дитини. Досвід італійки вчить, як пристосувати до руху простір класу, щоб заохочувати свободу і незалежність дітей. Педагогиня переконувала, що дітям різного віку потрібні місця, де вони зможуть навчатися, торкаючись, маніпулюючи, моделюючи речі власноруч. Це навчання має викликати почуття, давати можливість відчути звук, запах, смак, дотик і пам’ять руху. Виставлені в коридорі коробки з камінцями, клаптиками тканин, корком задовольняють потребу учнів у дослідженні. Шкільні коридори можна наповнити матеріалами для моделювання, ящиками з кінетичним піском, боксами з каштанами, дошками для малювання, іграми тощо. Як свідчить практика, такі куточки у школі приваблюють не лише дітей початкових класів, до них приєднуються і старші учні. Так формуються різновікові групи за інтересами. Освітнє середовище, збагачене чуттєвими спогадами, допоможе учням зрозуміти і зберегти те, що вони пізнають. А мобільні простори дадуть можливість збиратися разом для співпраці і спільної творчості, навчать продуктивної взаємодії.

Для задоволення природної потреби дитини в русі, зміні обстановки, варто використовувати модульні меблі, килимки, пуфи, м’ячі, крісла тощо. Сучасні меблі дають можливість учням зайняти зручну позицію для читання, причому вчитель має слідкувати за дотриманням норм правильного читання.

Під час наповнення простору класу вчителю варто продумати систему зберігання матеріалів, враховуючи частоту їхнього використання. Предмети, що оточують дітей, мають відповідати їхньому зросту та фізичним можливостям: легкі меблі, щоб їх можна було пересувати, доступні полиці шаф, щоб самостійно брати матеріали.

Освітнє середовище має бути просторим, це потрібно дітям для свободи руху. Для підтримки порядку у класі доцільно використовувати контейнери з маркуванням. їх легко ідентифікувати, зберігати, пересувати. Така організація простору не тільки привчає до порядку, вона допомагає сформувати цілісність знань про предмети та об’єкти, що вивчаються, сприяє систематизації знань. Заповнюючи шафи, не варто виставляти всі матеріали одночасно, краще діяти за принципом постійно змінної виставки. Центри мають постійно поновлюватися матеріалами. Виходячи з можливостей школи, освітніх потреб дітей, можна замінювати одні осередки іншими. Це зекономить місце у класі, зробить простір мобільним та адаптивним.

Якщо приміщення класних кімнат мають невелику площу, варто активно використовувати вільні площі коридорів/рекреацій - винести до них ігрові матеріали, бібліотеку, виставку дитячих робіт тощо.

Цікавою деталлю сучасного дизайну класної кімнати є використання технології «Стіни, які говорять» (оригінальна назва — Таlking Walls), що забезпечує дитині можливість бути повновладним господарем свого персонального простору. Сутність технології полягає в тому, що дитина, отримуючи потрібну інформацію, має право планувати свою діяльність, конструктивно використовувати інформаційний ресурс. Стіни можуть зберігати інформацію, що відтворює процес набуття знань. Отже, вільний простір на стінах класу можна використати для:

✵ демонстрації дитячих робіт;

✵ відображення процесу виконання проектів;

✵ спілкування з батьками та іншими представниками шкільної громади;

✵ інформування про важливі моменти з життя класу.

Стіни класу надають учителеві можливості для ілюстрування концептуальних понять та цінностей. Не слід забувати й про результати групових робіт школярів - після презентації проектів. Дійовою буде «Стіна слів». Її краще розміщувати під дошкою. Вона потрібна для того, щоб нові слова, значення і правопису яких діти не знають, були перед очима. «Стіна слів» призначена для кращого запам’ятовування нових слів з певної теми.

У класі слід виділити стаціонарні осередки, що становлять його основу - «каркас». Найчастіше це робоче місце вчителя, основна класна дошка, ємності для зберігання навчальних матеріалів - як обмеженого доступу, так і відкриті для школярів.

Не слід зловживати сезонним чи святковим оформленням, пам’ятайте що жодне свято не триває кілька тижнів поспіль. Не варто перевантажувати клас численними навчальними матеріалами, які довгий час не використовуються в освітньому процесі.

Організація освітнього середовища - не те саме, що його декорування, прикрашання. Загалом важливо слідкувати, щоб плакати, таблиці, виставки займали не більше ніж половину площі стін, бажано - менше, і були добре впорядковані. Інтер’єр та облаштування класів формуються насамперед заради розвитку учнів. Добре облаштований простір класу створює можливості для різноманітних форм навчальної діяльності, забезпечує сприятливу емоційну атмосферу, мотивує та налаштовує на продуктивну роботу. Не варто обмежувати навчання стінами класної кімнати. Популярності набувають уроки серед природи - організація освітнього процесу поза межами стін школи.

У сучасних швидкозмінюваних умовах освітнє середовище навчального закладу не є ізольованим від зовнішніх і внутрішніх факторів і може містити загрози, небезпеки та ризики, які можуть сприяти деструктивним змінам у ньому. Щоб протидіяти таким загрозам, необхідно, щоб освітнє середовище навчального закладу було захищеним, безпечним.

Що таке безпечне освітнє середовище? Безпечне середовище охоплює психологічний, екологічний та інформаційний аспекти цього поняття.

До кола проблем, пов’язаних з питанням психологічної безпеки освітнього середовища, що прямо чи опосередковано впливають на фізичне і психічне здоров’я особистості, можна зарахувати:

✵ конфлікти у стосунках «учитель - учень, учень - учень, учень - батьки» тощо;

✵ проблему адаптації в освітньому середовищі;

✵ атмосферу конкуренції між однолітками;

✵ надмірну вимогливість педагогів тощо.

Важливою є й інформаційна безпека освітнього середовища, бо застосування інформаційно-комунікаційних технологій в освіті здійснює масовий, глобальний вплив на особистість. Серед негативного впливу інформації на сучасне освітнє середовище можна виокремити: відсутність належних механізмів контролю за якістю інформації, доступної завдяки сучасним телекомунікаційним технологіям, що породжує проникнення в освітній простір великого обсягу недостовірної інформації; неконтрольоване проникнення інформації сумнівного, агресивного змісту, яка може сприяти виникненню насильства, булінгу, кібербулінгу тощо.

Безпечне освітнє середовище - це стан освітнього середовища, у якому:

✵ наявні безпечні умови навчання та праці;

✵ комфортна міжособистісна взаємодія, що сприяє емоційному благополуччю школярів, педагогів і батьків;

✵ відсутні будь-які прояви насильства та є достатні ресурси для їх запобігання, а також дотримано прав і норм фізичної, психологічної, інформаційної та соціальної безпеки кожного учасника навчально-виховного процесу.

ІЦо впливає на безпечне освітнє середовище?

1. Якість міжособистісних стосунків: позитивні чинники (довіра, доброзичливість, схвалення, толерантність); негативні чинники (агресивність, конфліктність, ворожість, маніпулятивність).

2. Захищеність в освітньому середовищі — оцінка відсутності насильства у всіх його видах, формах для всіх учасників освітнього простору. Це стає можливим завдяки спільній цілеспрямованій діяльності педагогів, школярів та батьків.

3. Комфортність в освітньому середовищі - оцінка емоцій, почуттів та домінуючих переживань у процесі взаємодії дорослих і дітей в освітньому середовищі закладу.

4. Задоволеність освітнім середовищем - забезпечення базових потреб дитини у:

✵ допомозі та підтримці;

✵ збереженні та підвищенні її самооцінки;

✵ пізнанні та діяльності;

✵ розвитку здібностей і можливостей.

Як мають відбуватися добір та організація навчальних матеріалів?

1. На початку навчального року слід пропонувати менший вибір навчальних матеріалів, щоб діти не були занадто розгублені чи надто збуджені.

2. Вибір предметів та матеріалів:

✵ навчальні матеріали повинні задовольняти потреби дітей різного рівня розвитку;

✵ щоб задовольнити індивідуальні потреби дітей, матеріали повинні бути різноманітними.

3. Представлення нових навчальних матеріалів:

✵ продемонструйте кожний предмет класу і скажіть його назву;

✵ запропонуйте дітям висунути пропозиції щодо можливих шляхів використання цього предмету або матеріалу;

✵ спільно з усім класом розробіть правила поводження з навчальними матеріалами;

✵ надавайте дітям достатньо часу для різнобічного вивчення нових речей або матеріалів;

✵ завжди надавайте молодшим школярам час і можливість розповісти класу про те, як вони використовували нові речі та матеріали.

Під час початкового знайомства з новими предметами та матеріалами особливу увагу приділяйте правильному поводженню з ними, упорядкуванню тощо. Слід пам'ятати головні критерії відбору навчальних матеріалів:

1. Інтереси дітей.

2. Рівень розвитку дітей.

3. Уміння дітей.

4. Завдання модельної навчальної програми.

5. Тематичний та діяльнісний підходи.

Робота над створенням освітнього середовища - це безперервний процес реагування на нові виклики життя, пошук нових можливостей та ресурсів, генерування нових ідей і правил.

Перевірте себе

Беручи до уваги провідні освітні галузі, запропонуйте основні та додаткові об’єкти та матеріали, які можна ввести в навчальне середовище, щоб зробити процес навчання ефективнішим.

ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА

1. Водолазька Т. В. Модель доброзичливого до дітей освітнього середовища [Електронний ресурс] /Т. В. Водолазна // ПостМетодика, № 5 (108). - 2012. Режим доступу: http://poippo.pl.ua/pm/pdf-1-f-w/PM-108.pdf

2. Косенко Д. Новий освітній простір для нової української школи: місія нездійсненна?! / Портал громадських експертів: [портал]. - Режим доступу: https://cutt.ly/jZg3XM

3. Макар Л. М. Сутність освітнього середовища в педагогічному процесі / Л. М. Макар // Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. - Вип. 30. - 2013. - С. 229-236.

4. Методичні рекомендації щодо організації освітнього простору Нової української школи (затверджено наказом МОН від 23.03.2018 № 283). - Режим доступу: https://cutt.ly/eZg2hd

5. Методичні рекомендації щодо використання коштів освітньої субвенції для придбання засобів навчання та навчального обладнання за напрямками, визначеними розпорядженням КМУ від 18.12.2017 № 929-р (затверджено наказом МОН від 19.01.2018 № 58). - Режим доступу: http://ru.osvita.ua/legislation/Ser_osv/61835/

6. Монтессорі М. Самовиховання і самонавчання в початковій школі / Марія Монтессорі. - Київ, 1995. - 108 с.

7. Нова українська школа: порадник для вчителя / під заг. ред. Бібік Н. М. - Київ: ТОВ «Вид. дім «Плеяди», 2017. - 206 с.

8. Новий Освітній Простір. Рекомендації. - Режим доступу: http://www.dfrr.minregion.gov.ua

9. Приблизний перелік корекційних засобів навчання та реабілітаційного обладнання для спеціальних закладів освіти (затверджено наказом МОН від 22.03.2018 № 271). - Режим доступу: https://cutt.li/UZgYIN

10. Про затвердження Методичних рекомендацій щодо організації освітнього простору Нової української школи: Наказ МОН № 283 від 23.03.2018 року. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://osvita.ua/legislation/Ser_osv/60372/

11. Технологія «Стіни, які говорять». [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ukrdeti.com/wp-content/uploads/2017/05.pdf

12. Цюман Т. П. Кодекс безпечного освітнього середовища: метод. посібн. - Київ, 2018 р. - Режим доступу: https://cutt/ly/aZgZve