Формування і розвиток навичок письма молодших школярів на засадах диференційованого підходу - Прищепа О. Ю. 2020

1.5. Завдання формування графічних навичок письма та програмні вимоги сьогодення
Розділ 1. Психолого-педагогічні основи диференційованого підходу до формування навичок письма молодших школярів

Важливою проблемою сучасного мовознавства завжди був і залишається пошук шляхів ефективного формування навички письма молодших школярів. Усе це знаходить певне відображення в чинних програмах і навчально-методичній літературі. Так, у пояснювальній записці до Навчальної програми з української мови для початкових класів середньої загальноосвітньої школи (2006 р.), як і в програмі 2012 р. зазначено, що цей курс передбачає формування «координації дій рухового та зорового аналізаторів, графічних навичок письма (правильне, чітке зображення літер, їхніх поєднань, плавне письмо складів, слів, написання невеликих речень у темпі, відповідному індивідуальним можливостям учнів)» [25-а, c.20-21], а також засвоєння гігієнічних правил, яких слід дотримуватися у процесі написання. Крім того, стверджується, що невід’ємною складовою частиною навчання грамоти є навчання елементарного письма.

Цей же документ звертає увагу, що «важливим чинником початкового навчання є формування графічних навичок, техніки письма». Отож необхідно прагнути, щоб письмо молодших школярів було охайним, розбірливим; його швидкість має задовольняти навчальні потреби учнів з урахуванням їхніх індивідуальних особливостей.

До того ж, актуальним завданням сучасної школи є реалізація компетентнісного підходу в навчанні, який передбачає спрямованість освітнього процесу на формування і розвиток ключових компетентностей особистості. А відтак, основна мета курсу української мови — це формування ключової комунікативної компетентності молодшого школяра, яка виявляється у здатності успішно користуватися всіма видами мовленнєвої діяльності у процесі спілкування, пізнання, вирішення життєво важливих завдань.

Досягнення висунутої мети передбачає виконання таких завдань:

- формування в учнів мотивації щодо вивчення мови;

- гармонійний розвиток усіх видів мовленнєвої діяльності, у тому числі й письма;

- формування комунікативних умінь;

- опанування найважливіших функціональних складових частин мовної системи;

- соціально-культурний розвиток особистості;

- формування в учнів уміння вчитися.

Ці завдання чітко визначені в Навчальній програмі з української мови, яку структуровано за такими лініями: «Взаємодіємо усно», «Взаємодіємо письмово», «Досліджуємо мовні явища», «Досліджуємо медіа».

Навчання грамоти поділяється на навчання читання і навчання письма. Важливою складовою частиною початкового навчання є формування графічних навичок і техніки письма.

Робота над каліграфією, технікою письма, не обмежується періодом навчання грамоти, а продовжується в наступних класах. Увага до аспекту письма необхідна не лише під час виконання школярами спеціальних вправ у написанні окремих літер, їхніх елементів, буквосполучень, слів, а й під час виконання всіх інших письмових робіт (списування, письмо під диктування, з пам’яті тощо).

У процесі навчання письма важливо враховувати вміння, набуті дітьми в дошкільному віці. За наявності дітей, у яких переважають дії лівою рукою (визнаних лівшами після відповідної консультації з лікарем), учитель має корегувати методику їхнього навчання, не наполягаючи на переучуванні писати правою рукою.

Необхідно прагнути, щоб письмо молодших школярів було охайним, розбірливим, його швидкість задовольняла навчальні потреби учнів з урахуванням їхніх індивідуальних особливостей.

Важливим завданням учителя є формування в учнів уміння писати на дошці з орієнтацією на її площину, регулювати розміри літер, дотримуватися горизонтальності рядків, орієнтуватися в доцільності розташування матеріалу тощо.

Процес навчання письма в школі розпочинається в 1-му класі.

Виробити в першокласників розбірливого й швидкого письма за короткий час неможливе, бо це пов’язано з психофізіологією школярів. Така навичка формується повільно — протягом кількох років.

У процесі навчання письма слід формувати координацію дій рухового і зорового аналізаторів, графічні навички письма слід дбати про засвоєння гігієнічних правил, яких варто дотримуватися при письмі.

Враховуючи вікові психофізіологічні особливості розвитку шестирічних учнів (слабкість дрібних м’язів руки, недостатня регуляція рухів під час письма, значна стомлюваність при тривалому напруженні, недостатня сформованість зорового сприймання графічного образу літери), програма не рекомендує форсувати навчання письма. Зокрема, опанування письма великих літер складної конфігурації може відбуватись не одночасно з навчанням відповідних рядкових (малих), а з певним інтервалом. Однак за умови достатньої підготовленості учнів до опанування графічного письма вчитель може планувати вивчення малої і великої літер синхронно. Особливо такі можливості є у другому семестрі.

Програма не передбачає обов’язкового навчання першокласників безвідривного письма — за винятком таких випадків, у яких безвідривні поєднання літер є природними (ми, пе) і не потребують повторного проведення по одній і тій же лінії руху руки у зворотному напрямку (ол, по, оо). Поєднання з овальними і півовальними елементами відбувається за допомогою коротких прямих чи дугоподібних ліній.

Навчання письма в першому класі поділяється на 3 періоди: добуквений (підготовчий), буквений (основний) і післябуквений

(період удосконалення). Залежно від попередньої підготовки дітей, учитель може самостійно визначати тривалість буквеного періоду.

Вчитель, приступаючи до навчання письма учнів у будь-який період, повинен не забувати про індивідуально особистісний підхід у визначенні обсягу і характеру письмових навантажень.

У добуквений період визначається готовність кожної дитини до письма: вивчаються особливості розвитку, психофізіологічний стан, і планується відповідна робота.

На кінець добуквеного (підготовчого) періоду учень має:

✵ свідомо приймати правильну позу перед початком письма;

✵ показувати правильне положення ручки в руці, тримати її трьома пальцями (великим, середнім і вказівним);

✵ класти правильно зошит на парту перед початком письма і зберігати таке положення у процесі письма;

✵ правильно рухати пальцями під час зображення невеликих фігур, розфарбовуючи їх;

✵ рухати знаряддя письма (ручку) уздовж рядка за допомогою кисті й передпліччя на мізинному пальці пересувати зошит на парті;

✵ показувати верхню, нижню, ліву, праву сторони сторінки початок, середину, кінець рядка міжрядкові лінії;

✵ проводити лінії: вертикальні, горизонтальні, похилі (ліворуч, праворуч);

✵ зображувати прямі, ламані, хвилясті, петельні лінії перервними і неперервними (у міру можливого) рухами руки;

✵ правильно писати прямі з верхнім і нижнім заокругленнями, верхні та нижні петлі, овали, півовали;

✵ знаходити і показувати всі лінії графічної сітки зошита (верхню і нижню рядкові лінії, міжрядкові, похилу).

Протягом буквеного (основного) періоду навчання письма першокласники оволодівають початковим умінням писати в зошитах із друкованою основою.

На кінець буквеного періоду учень має:

✵ розрізняти друковане і рукописне письмо;

✵ пояснювати важливість рукописного письма, необхідність його естетичного вигляду;

✵ впізнавати і називати, відповідно до алфавіту, малі й великі рукописні літери;

✵ писати літери із дотриманням правильної форми, висоти, ширини;

✵ поєднувати безвідривно елементи літер природного злиття за типами поєднань: верхнє, середнє, нижнє відривне і безвідривне;

✵ писати слова зв’язно, ритмічно, з однаковим нахилом літер;

✵ розташовувати слова і речення в основному рядку;

✵ списувати склади, слова, речення з рукописного і друкованого текстів;

✵ писати під диктування склади, слова, речення (де звучання не розходиться з написанням);

✵ називати і вживати на письмі пунктуаційні знаки: крапку, кому, тире, знаки оклику і питання;

✵ дотримуватися гігієнічних вимог у процесі письма.

Післябуквений період дозволяє дітям читати на повному алфавіті, а на уроках письма вони закріплюють графічні навички. На кінець 1 класу учень має використовувати набуті уміння і навички, включаючи правописну грамотність, для різних письмових робіт у зошитах з друкованою і без друкованої основи.

У 2-му класі обов’язково слід проводити поглиблену робота над формуванням графічних навичок, техніки письма та культури оформлення письмових робіт.

Закріплення й удосконалення графічних навичок у 2-му класі відбувається у процесі проведення каліграфічних хвилинок. У Навчальній програмі пропонується відводити на кожному уроці української мови (чи російської рідної) у І семестрі до 8 хвилин, у ІІ семестрі — до 5 хвилин. Такий розподіл часу зумовлюється практичними потребами. Зазначимо, що вміння і навички, які відпрацьовують діти на каліграфічних хвилинках, мають закріплюватися протягом усього уроку.

Звернемо увагу, на уроках повторення і систематизації знань, умінь і навичок каліграфічну хвилинку можна не проводити. Однак у підсумках роботи на таких уроках (як і звичайних) обов’язково аналізується якість письмових робіт з погляду графіки і техніки письма. Тож варто продовжувати роботу, яка проводилась у 1-му класі, фіксувати графічні й технічні похибки учнів, залучати до цього самих дітей. Так вони швидше пригадають уміння, яких набули у 1 класі. Хвилинки каліграфії, незалежно від організаційної специфіки уроку мови, передбачають:

✵ закріплення гігієнічних навичок письма;

✵ розвиток окоміру, дрібних м’язів та координації рухів руки, їхнього самоконтролю;

✵ удосконалення графічних навичок письма — відпрацювання правильних написань літер, поєднань;

✵ розвиток швидкості письма.

Зміст каліграфічних хвилинок складають уміння:

✵ зображати розчерки для розвитку рухів руки уздовж рядка, розчерки схожі з елементами літер;

✵ зображати прості геометричні фігури, контури предметів безвідривним рухом руки;

✵ писати окремо літери за зразком з попереднім аналізом і поясненням учителя на дошці;

✵ писати літери під лічбу «один-і» ...;

✵ писати літери, буквосполучення у складі розчерку, який регулює їхній нахил, паралельність елементів, однакову відстань;

✵ писати слова, що містять літери, котрі треба закріпити;

✵ писати речення зі словами для закріплення форми літер та поєднань.

Особливому контролю підлягає вироблення плавного письма, способів поєднання літер.

На кінець другого року навчання учні мають:

✵ дотримуватися гігієнічних і технічних правил письма

✵ каліграфічно писати великі і малі літери абетки, дотримуючись відповідних поєднань їх у словах

✵ писати безвідривно (у міру можливості швидко) буквосполучення типу: ди, ви, ту, ем, щу, ли ...

✵ розташовувати самостійно заголовок у рядку

✵ дотримуватися берегів правого краю сторінки, вертикальності лівого її краю, абзаців

✵ робити акуратні виправлення

✵ розташовувати слова і віршовані строфи у стовпчик

✵ вписувати слова у накреслену самостійно таблицю

✵ підкреслювати від руки слова під час розбору речення

✵ показувати умовні позначки при виділенні частин слова

✵ виконувати письмові завдання на дошці, зберігаючи пропорційність літер.

Третій клас є особливим щодо змісту й організації навчальної діяльності молодших школярів на уроках української мови. Саме тут відбувається активне становлення графічної навички, бо учні починають писати в зошиті в одну лінію, набувають умінь скоропису, що є необхідним для виконання ними об’єктивно більшої кількості письмових вправ.

Учні 3 класу перебувають на тому початковому етапі, коли головною умовою письма стає потреба висловити свої думки, тож природно, що увага дитини має зосереджуватися, насамперед, на тому, що буде сказано. Вимоги дотримання графічних норм під час письма в учнів відступають тепер на другий план. А між тим це завдання об’єктивно складне і має ще залишатися у колі уваги третьокласників і вчителя протягом тривалого часу.

Необхідно тримати під контролем графічні норми, бо написання навіть одного елемента в зошиті в одну лінію означає, що учень повинен знати правильну форму, відповідне розташування слів у рядку, співвідношення з іншими елементами за висотою, нахилом; нормативним поєднанням із попереднім і наступним елементами та відстанню від них. Такий запис буде правильно прочитаним, заради чого й формується навичка письма.

Важливу роль у дотриманні графічних норм на цьому рівні відіграє контроль за рухами руки, який відбувається на основі кінестетичних відчуттів, що виникають під час виконання одночасних дій уздовж і поперек рядка. Деякі учні нехтують контролем за рухами руки, а це одна з головних причин негарного почерку. Для розвитку комплексних рухів передбачається виконання вільних розчерків на висоту рядка.

Оволодіння чітким, зв’язним, ритмічним письмом з поступово зростаючим темпом — основна мета удосконалення графічних навичок письма третьокласників.

Важливими завданнями періоду вдосконалення графічних навичок учнів 3 класу є:

✵ закріплення гігієнічних правил письма;

✵ організація переходу на письмо в одну лінію (виконання комплексу вправ, спрямованого на оволодіння вмінням писати у новій сітці);

✵ відпрацювання чіткості письма в поєднанні із зростаючою швидкістю;

✵ закріплення правильного зображення умовними позначеннями (фонем, морфем, членів речення тощо);

✵ виховання навичок самоконтролю, свідомого, відповідального ставлення до процесу письма;

✵ формування вміння писати на дошці без графічної сітки.

На кінець третього навчального року учень повинен:

- самостійно контролювати виконання гігієнічних та технічних правил письма;

- виконувати підготовчі вправи-розчерки, зберігаючи однакову висоту, ширину, однаковий нахил елементів літер;

- дотримуватися належної висоти, ширини, нахилу всіх літер та пунктуаційних знаків (.?!) у зошиті в одну лінію;

- безвідривно поєднувати складні елементи літер н, р, ф;

- виконувати розчерки у зростаючому темпі;

- безвідривно поєднувати до 4 графем (рин, лин, дре мили, ориз, трив тощо) у словах - вправах підручника;

- самостійно контролювати рухові дії у процесі письма;

- прискорювати письмо в міру своїх можливостей, не змінюючи при цьому форми літер та їхніх поєднань;

- правильно, охайно оформляти письмові роботи в зошиті;

- записувати слова у стовпчик

- підкреслювати умовними лініями слова — частини мови;

- умовно позначати частини слова (морфеми);

- будувати графічні схеми синтаксичної структури речень;

- дотримуватися правил письма на дошці: учень, який пише правою рукою, у процесі письма стоїть ліворуч від написаного; учень, який пише лівою рукою, у процесі письма стоїть праворуч від написаного

- тримати крейду трьома пальцями

- зберігати пропорційність літер за всіма параметрами.

Заключним етапом у формуванні графічних навичок письма є четвертий клас. Письмо вже має бути автоматизованим, а вся увага спрямовуватиметься тепер на зміст написаного.

В учнів 4-го класу письмо відбувається не за літерами, а за більшими одиницями — у вигляді декількох цілих слів. Воно набуває ознак скоропису.

Для вироблення швидкого зв’язного письма у 4-му класі рекомендуємо продовжувати виконання спеціальних вправ-розчерків складніших, ніж у 3-му класі. Тут розчерку має належати особливе місце, бо саме він виявить почеркову індивідуальність особи: почерк великий, дрібний, вузький, чіткий, неохайний. Основою почерку мають бути літери, слова, навколо яких нанизуються лінії різної форми. Розчерк найкраще формує чіткість письма, бо, відтворюючи кілька разів один і той же елемент, пальці відчувають упевненість у своїх рухах, силу натиску на папір і на ручку.

У 4-му класі варто продовжити фронтальну й індивідуальну роботу над формою літер, типами поєднань, плавністю рухів руки.

Головним завданням каліграфічних хвилинок на уроках рідної мови в 4 класі стають досягнення доступного пришвидшення і плавності письма при збереженні його чіткості, графічної правильності.

На кінець четвертого класу учні мають:

✵ дотримуватися гігієнічних та технічних правил письма без будь-яких нагадувань;

✵ вільно відтворювати рухи пальцями і передпліччям під час письма в рядку;

✵ писати правильно літери, їхні поєднання, пунктуаційні знаки;

✵ старанно й охайно виправляти нерозбірливі форми графем;

✵ безвідривно поєднувати елементи літер х, ж, ю;

✵ безвідривно поєднувати до 6 графем у словах вправ підручника та інших посібників (сир, вуж, день, глум злива, земля очерет, апетит тощо);

✵ пришвидшувати письмо в межах своїх фізіологічних можливостей, зберігаючи його розбірливість та дотримуючись гігієнічних і технічних правил;

✵ оформляти письмову роботу відповідно до вимог, зазначених у методичних рекомендаціях «Контроль та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи»;

✵ контролювати своє письмо на дошці без сітки: дотримуватися лінійності письма на дошці без сітки, зберігати пропорційність літер.

Отже, уроки письма в початковій школі мають формувати такі навички [31]:

1. гігієнічні: як правильно сидіти за партою, розташовувати зошит на парті, тримати ручку під час письма тощо;

2. технічні: використання графічної сітки, прийомів та норм письма, правильного написання елементів, літер, поєднання їх у складах і буквосполученнях; написання слів, речень, текстів;

3. дидактичні: ведення основного штриха, використання методів і прийомів навчання письма;

4. психологічні: урахування трьох етапів навчання письма, індивідуальних особливостей, використання диференційованих завдань на розвиток пам’яті, уваги, мислення тощо;

5. орфографічні: позначення звуків на письмі літерами, грамотне написання слів з різними орфограмами;

6. граматичні й мовленнєві: складання словосполучень, речень, розширення їх або звужування, утворення нових слів, побудова відповіді на запитання та грамотне їхнє написання;

7. пунктуаційні: розстановка різних пунктуаційних знаків у реченні або тексті.