Формування і розвиток навичок письма молодших школярів на засадах диференційованого підходу - Прищепа О. Ю. 2020

1.3. Диференційоване сприймання форми букви першокласниками під час навчання письма
Розділ 1. Психолого-педагогічні основи диференційованого підходу до формування навичок письма молодших школярів

Диференційований підхід до навчання письма є одним із факторів, який стане щоденною допомогою як учителеві, так і учневі.

Відомо, що навчання письма є складним, але усвідомлюваним процесом, якщо він відбувається з поетапною підготовкою дітей.

Підготовка може бути загальна і конкретна. Останнє стосується диференційованого сприймання учнями форми букви, яка підлягає написанню.

У методиці під час навчання письма букви часто використовуються одні й ті ж прийоми для всього класу: порівняння рукописної форми букви з друкованою формою, розгляд елементів рукописної букви, зображення її складників і врешті письмо самої букви. Без сумніву, такі прийоми важливі й ефективні. Однак вони не завжди дають ту якість письма, яку необхідно одержати. А одержати нам потрібно розбірливу форму рукописної букви за найменших психофізичних зусиль.

Ми знаємо, що в буквах багато спільних елементів, але для дитини, яка тільки починає писати, кожна буква — нова, навіть тоді, коли ми в ній показали схожі елементи в уже вивчених буквах. І це тому, що кожна буква має свої відмінності в розташуванні в рядку, в початку письма вже знайомого їй з інших букв елемента. Візьмемо, для прикладу, рукописні рядкові букви о і б. В основі вони мають один і той же елемент — овал, однак часто буква б спотворюється в овалі, в переході на наступний елемент. Дитина бачить знайомий елемент, але буква їй здається зовсім новою, бо є ще один, на який зоро-руховий контроль не налаштований, тобто не підготовлений. Отже, необхідна диференційована додаткова робота щодо навчання дітей правильному й безпомилковому сприйманню формикожної букви і письму її в рядку зошита.

Наведемо кілька прикладів різних графічних помилок і поради щодо їх запобігання.

Звернімо увагу на такі графічні помилки, як початок письма букви з протилежного боку, «дзеркальне» її зображення. Переважно вони у дітей, яким було відведено недостатньо часу для засвоєння форми букви і її складників. До них же відносяться й лівші. Якщо вчасно не надати допомоги, дитина врешті, з метою спрощення письма, почне заміняти ці букви друкованими і звісно ніколи не навчиться їх поєднувати з наступною. Це позначиться на швидкості письма, вона уповільниться. Учень не встигатиме виконувати письмову роботу на уроці і за це не любитиме письмо не тільки на уроках мови, а на всіх уроках, де потрібно писати.

Для таких дітей всі букви-зразки в рядку варто позначати стрілочками (звідки і куди ведеться елемент), а початок письма кожної букви — крапочкою. Деякі навчальні посібники вже запровадили ці позначки, але не зовсім продумано. Подають їх або тільки на великому зразку, або на першій букві в рядку.

Однак цього таким дітям недостатньо. Пишучи наступну букву самостійно, без нагляду дорослого, дитина допускає знову й знову таку помилку. І навіть не сумнівається в написаному. Щоб безпомилково писати букву їм варто вправлятися певний час у письмі букви різного розміру на чистому аркуші без додаткових, допоміжних, відволікаючих ліній, малюнків під контролем учителя (батьків) за кожним новим зображенням однієї й тієї ж букви. За такого підходу дитина легше усвідомить форму букви і порядок письма її елементів.

Щоб упевнитись в тому, що учень запам’ятав форму букви, початок і послідовність її письма можна запропонувати на чистому аркуші зобразити її петлями.

Одночасно дитина відпочиває від напруженої роботи й розвиває творчі здібності. Пізніше вона вже сама пропонує зображувати петлями (дрібними квіточками, окремими рисочками) не тільки букви, а й різні предмети.

Такий спосіб зображення виучуваної букви, предмета не тільки зберігає в пам’яті форму, початок її письма, а й розвиває самоконтроль, зосередженість, дрібні рухи, а головне — уміння програмувати наступний рух пальців.

Сприйманню форми букви і розміщенню її в рядку допоможуть такого типу завдання:

Деякі діти пишуть букву в рядку, виводячи елементи за його межі. Таке письмо дратує саму дитину. Тут можуть бути різні причини: недорозвинений окомір, відсутність самоконтролю, око не встигає контролювати рух руки. Для таких дітей також потрібно практикувати роботу з буквою на нелінованому папері, без обмежувальних ліній, привертаючи увагу дитини під час письма букви до однакової висоти елементів.

Вивід учнем елемента за межі рядка, недописування до рядкової лінії — упущення підготовчого періоду, не на ті уміння була спрямована робота. Тож у букварному періоді таким дітям одночасно з письмом букв варто пропонувати завдання типу:

Важливо саме у процесі виконання завдання кілька разів сказати дитині, щоб вона не поспішала і тільки торкнулась елементом опорної лінії, а не переходила за неї.

Дітям зі слабким зором варто жирніше навести нижню і верхню лінії основного рядка графічної сітки зошита.

Деякі діти неправильно сприймають елементи в букві, точніше параметри і тому відтворюють їх то ширшими, то вужчими. Стабілізувати розмір елементів у букві може спеціальна розліновка. Наприклад, письмо букв у густій графічній сітці, починаючи від збільшеного її розміру до розміру рядка. Така сітка допоможе проконтролювати дитині свої рухи під час зображення елементів. Вправлятись з буквою у такій сітці потрібно до того, як почати писати безпосередньо у звичайному (сітка № 1) рядку сторінки зошита. Не варто зловживати такою сіткою, це гальмує розвиток самоконтролю.

Якщо до класу прийшов учень з високим ступенем розбалансування уваги, звісно сприймання нової букви ним буде відбуватися неповноцінно. Дитина може пропустити якісь настанови вчителя відносно письма букви, і тому почнуться проблеми. Для таких дітей треба обов’зково проводити роботу в першу чергу таку, яка б викликала інтерес, допомагала зосередити увагу. Наприклад, у малюнок якогось предмета вписувати виучувану букву спочатку одну великого розміру, потім — кілька букв меншого й ще меншого і нарешті такого розміру, як висота рядка. Можна робити це в малюнках самого учня. Після чого пропонувати письмо її в зошиті.

Добре зосереджує увагу учнів, розважає й одночасно заспокоює, спрямовує їх на роботу різноманітне вправляння з пальчиками, особливо складання з них форми букви:

Таке завдання учні можуть виконувати в парі.

Звертаємо увагу на те, що причиною неправильного відтворення букви у письмі може бути звичайна ручка, тобто та, якою пише учень. Точніше форма ручки.

Незручна ручка спонукає учня постійно переміщувати по ній пальці, що вадить письму, а саме змінює форму і висоту складників букви. Тому перше й найпростіше — спробуйте замінити дитині ручку.

Учень старається вмістити букву в межах графічної сітки і при цьому сильно стискає ручку, тисне на папір, чим перенапружує всі м’язи руки. Це ще й через те, що дитина не вміє вільно тримати ручку. Її цьому ніхто не навчив. Ми вправляли руку учня в ліпці з пластиліну, вирізуванні фігур з паперу, зав’язуванні шнурків, а в правильному триманні ручки — не тренували, навіть не виконували методичну настанову: вкласти особисто кожній дитині ручку в руку. Робити це потрібно, бо ручка разом з рукою під час письма виконує задані тонкі рухи, відмінні від тих, що під час малювання. І, якщо вона неправильно розташована в руці, незручна за формою, то шкодить відтворенню тонких рухів пальців, без того ще не зовсім готових до письма. Отже, ми маємо навчити дитину вільно пересувати по ручці пальчики, перевертати її, качати в долоні, коливати між вказівним і середнім пальцями, середнім і безіменним і т.д. і повертатися на своє місце (тримати трьома пальцями) самостійно, без допомоги другої руки. Саме різноманітні вправляння з ручкою розвиватимуть спритність пальчиків, яка нам так необхідна під час письма. Виконувати вправляння з ручкою варто недовго, тільки під наглядом вчителя.

Не менше важливим для правильного сприймання є окремі важливі поєднання букв між собою у слові, які найчастіше зустрічаються в 1 класі. Це безвідривні поєднання букв у буквосполученні, складі, слові.