Формування комунікативної компетентності молодших школярів у процесі навчання української мови - К. І. Пономарьова 2019

2.4. Прийоми формування читацьких умінь у процесі навчання грамоти та української мови
2. Методика формування комунікативної компетентності учнів початкової школи

Одним із складників комунікативної компетентності молодшого школяра є здатність розуміти й відтворювати прочитану інформацію. Для забезпечення такої здатності необхідно сформувати в учнів повноцінну навичку читання, уміння висловлювати своє ставлення до прочитаного, сприймати художній текст як засіб збагачення особистого емоційно-чуттєвого та соціального досвіду, користуватися раціональними прийомами пошуку потрібної інформації в різних джерелах, працювати з інформацією в різних форматах, застосовувати її в навчально-пізнавальних, комунікативних ситуаціях, практичному досвіді.

Формування навички читання розпочинається у 1 класі в період навчання грамоти. У добукварний період реалізуються важливі навчально-виховні завдання, які носять підготовчий характер. Зокрема, у першокласників розвивається фонетичний слух, формуються уявлення про склад і наголос у слові, мовні звуки, уміння поділяти слова на склади, визначати наголошений склад, виділяти звуки в слові, розрізняти голосні і приголосні, тверді і м’які приголосні звуки, будувати звукові схеми слів. Крім того, формується уявлення про номінативну функцію слова (кожне слово щось називає), про те, що слова відповідають на питання (хто? що? який? яка? яке? які? що робить?). На практичному рівні здійснюється ознайомлення учнів з реченням, призначенням розділових знаків у кінці речення (. ? !) і службових слів (слів-помічників), графічним зображенням речень.

У букварний період проводиться безпосередня робота над формуванням навички читання з орієнтацією на її якісні характеристики: правильність, виразність, усвідомленість і швидкість. Під правильністю розуміємо плавне читання без помилок і спотворення слів. Виразністьчитання забезпечується здатністю засобами усного мовлення передавати слухачам головну думку твору і власне ставлення до нього. Усвідомленість читання розглядаємо як розуміння задуму автора, усвідомлення художніх засобів, які допомагають реалізувати цей задум, й осмислення свого ставлення до прочитаного. Швидкість читання - це темп, який забезпечує розуміння прочитаного.

Усі зазначені якості взаємопов’язані і взаємозалежні. Адже без правильного озвучування графічних знаків (букв) неможливе розуміння окремих одиниць тексту (слів). Без розуміння значення кожної одиниці тексту неможливо зрозуміти їх зв’язок, а без внутрішніх зв’язків окремих компонентів тексту не відбудеться усвідомлення ідеї твору. Водночас, розуміння загального змісту твору допомагає правильності читання його елементів, а правильність читання і розуміння тексту стають основою для виразності читання. Швидкість, тобто темп читання, за певних умов стає засобом виразності. Таким чином, формування в молодших школярів навички читання передбачає одночасну роботу над усіма чотирма її якостями.

Ефективність формування навички читання забезпечує використання в навчальному процесі різноманітних дидактичних прийомів, які б мотивували першокласників до читання, викликали в них зацікавленість та інтерес до цього виду діяльності. Адже формування повноцінної навички читання здійснюється в процесі багаторазового вправляння і залежить від кількості прочитаного учнями матеріалу - чим більше дитина читає, тим досконалішими стають її читацькі уміння.

Продемонструємо окремі зразки таких прийомів.

Прийом 1. Читання букв у таблиці.

и а о у

о у и а

а и у о

у а о и

Під час використання цього прийому учні мають розпізнати букви і назвати їх. Читання здійснюється кілька разів з нарощуванням темпу. При цьому вчитель «відкриває секрет» швидкого читання - дивитися потрібно не на одну, а одразу на дві, а хто може, то й на три і навіть чотири букви і називати їх. У процесі виконання такого завдання розширюється поле зору першокласників, тобто здатність бачити одночасно 3-4 літери й читати їх. Саме ця здатність дає можливість читати невеликі за обсягом слова не складами, а цілими словами. Такий спосіб читання забезпечує швидкий темп.

Прийом 2. Читання літер по сходинках.

Напрямок читання букв показують стрілочки. Під час читання за горизонтальними стрілочками радимо називати всі букви в кожному рядку на одному диханні (вдихнути, назвати всі літери і видихнути). За допомогою таких вправ у першокласників формується вміння регулювати дихання під час читання. Саме це вміння необхідне для виразності і швидкості читання.

Для формування правильності і швидкості читання пропонуємо низку інших прийомів.

Прийом 3. Читання складів і слів.

З метою зміцнення артикуляційного апарату учнів та формування правильності, виразності і швидкості читання доречно використовувати чистомовки.

Прийом 4. Читання чистомовок.

Оз-оз-оз - ударив мороз.

Рі-рі-рі - ковзанка в дворі.

Ас-ас-ас - ковзани у нас.

Сі-сі-сі - на ковзанку всі!

Чистомовки можна використовувати також для розвитку пам’яті, оскільки їх римовані рядки першокласники легко вивчають напам’ять.

Прийом 5. Читання з гірки.

Учитель пропонує спочатку «спуститися» з гірки, читаючи речення зверху донизу, потім «піднятись» на гірку, читаючи ці речення з нижнього до верхнього. Оскільки «спускатися» з гірки самому не дуже весело, вчитель пропонує робити це гуртом (учні ланцюжком, тобто по черзі, читають речення зверху донизу і навпаки). Після цього можна провести аналогічне читання хором. Під час виконання такого завдання слід звернути увагу учнів на те, як з кожним наступним читанням покращується правильність і виразність та зростає швидкість їхнього читання.

Для формування виразності читання пропонуємо читати ряди букв з різними розділовими знаками в кінці.

Прийом 6. Прочитай з відповідною інтонацією.

І-і.

І-і-а!

А-і-о?

Під час виконання такого завдання учні мають тримати в полі зору не тільки всі букви в рядку, а й розділовий знак, що стоїть у кінці, і прочитати букви з відповідною інтонацією (розповідною, окличною чи питальною).

Закріплення цього уміння здійснюється в процесі читання діалогів.

Прийом 7. Розіграйте діалог.

- Ви ловили равликів?

- Ні! Ми ловили раків.

- Ловили руками?

- Руками.

- Раки великі?

- Великі і малі.

У післябукварний період навчання грамоти удосконалюється навичка читання, формуються уміння сприймати, розуміти й аналізувати прочитані художні тексти.

Кожний урок читання в цей період пропонуємо розпочинати з прийому «Читацька розминка». Під час його проведення здійснюється читання й аналіз невеликих віршів, загадок, скоромовок, лічилок. Їх тематика пов’язана з темою основного тексту, над яким учні будуть працювати на даному уроці. Метою читацької розминки є налаштування дітей на читання, актуалізація знань про значення слів, які будуть зустрічатися в основному тексті, підготовка учнів до сприймання тексту на певну тему. Крім того, запропоновані для розминки віршовані тексти діти, за бажанням, можуть вивчити напам’ять. Учитель має заохочувати першокласників до цього - розпочинати наступний урок з конкурсу на краще читання напам’ять вірша. Тоді кожній дитині захочеться вивчити вірш, щоб узяти участь у конкурсі.

Після читацької розминки проводиться робота над основним текстом. Для пробудження в першокласників бажання читати радимо перед читанням тексту використовувати прийом «Мотиваційна бесіда». Він передбачає застосування запитань, які б зацікавили учнів і мотивували їх до читання тексту. Наведемо зразки таких запитань.

Зразок 1. Чи доводилось вам показувати фокуси-мокуси? Які саме? А хлопчик Федько придумав свій фокус-мокус. Хочете дізнатися, який? Тоді прочитайте в букварі текст «Фокус-мокус».

Зразок 2. Хлопчик Тарасик дізнався від тата, як заманити папугу в клітку. Ви також можете дізнатися про цей секрет, якщо прочитаєте текст «Папужка».

Важливим фактором впливу на підвищення в першокласників мотивації до читання є зміст і тематика текстів, які пропонуються для опрацювання. Цей фактор варто враховували, добираючи дидактичний матеріал до уроків читання.

Значною мірою стимулює інтерес дітей до читання прийом «Оригінальні завдання до текстів». Наприклад:

- Поясни, що на малюнку не так, як у тексті.

- Чи хочеться тобі, щоб ця казка мала інший кінець? Придумай його.

- Як думаєш, що було далі? Придумай своє продовження тексту.

- Знайди і прочитай рядки, які відповідають малюнкам.

- Як думаєш, у кого з хлопчиків більше друзів? Чому?

- Пограйте з сусідом по парті в театр - прочитайте слова персонажів твору в ролях.

Цікавим і доречним на уроках читання є прийом «Інсценізація тексту». Його варто застосовувати під час опрацювання текстів, які містять діалоги. Їх рекомендуємо використовувати для читання в ролях та для інсценізації. «Акторський» досвід, який дитина набуває під час драматичної імпровізації сприяє розвитку її емоційного інтелекту, креативності, ініціативності, уміння долати психологічні бар’єри, співпрацювати з іншими людьми.

Формування читацьких умінь учнів 2-4 класів здійснюється переважно на уроках читання (2 клас) та літературного читання (3-4 класи), однак певною мірою ця робота проводиться й на уроках української мови. Зокрема, дітей слід навчати:

- миттєво розпізнавати окремі характеристики тексту (наявність або відсутність заголовка, кількість абзаців);

- правильно інтонувати речення, різні за метою висловлювання та інтонацією;

- дотримуватись відповідної інтонації під час читання речень, що містять певні розділові знаки (кому, тире, двокрапку);

- дотримуватись орфоепічних норм літературної української мови під час читання слів з апострофом, зі звуками [ґ] і [г], [дж], [дз], [дз’], із подовженими приголосними звуками, з дзвінкими приголосними в кінці складу і слова, з ненаголошеними [е], [и];

- знаходити в прочитаному тексті потрібну інформацію.

Значну увагу на уроках української мови необхідно приділяти формуванню в молодших школярів умінь знаходити інформацію в текстах. Продемонструємо зразки завдань, спрямованих на формування цього уміння.

Завдання 1. Прочитай повідомлення на дошці оголошень. Знайди в ньому відповіді на подані запитання.

ОГОЛОШЕННЯ

20 вересня о 12 годині у шкільному басейні відбудуться змагання з плавання серед учнів 2 класу. Переможців очікує приз.

Тренер з плавання

1. Про що повідомляється в оголошенні?

2. Коли відбудуться змагання?

3. Де проводяться змагання?

4. Яка нагорода очікує переможців?

5. Хто дав оголошення?

Завдання 2. Прочитай разом з однокласниками інформацію про незвичні вітрильники. Візьми в когось із них інтерв’ю, поставивши подані запитання.

На Волині проживає умілий майстер Володимир Ящук. Він виготовляє вітрильники у скляних пляшках. Для цього використовує дуже різні матеріали. Навіть пелюстки квітів і павутину.

1. Чи знав (знала) ти раніше про такі вітрильники?

2. Що тебе найбільше здивувало?

3. Як думаєш, якого розміру ці вітрильники?

4. Де живе такий незвичний майстер?

5. Як його звати?

6. Чи хотілося б тобі побувати на виставці цього майстра?

Завдання 3. Прочитай інформацію з книги добрих манер про те, як треба накривати стіл. За поданими запитаннями перевір себе, чи знаєш ти, як накрити стіл.

Святковий стіл має прикрашати біла скатертина. Полотняні серветки кладуть на закусочні тарілки. Праворуч від тарілки - ніж і ложку, ліворуч - виделку. Ніж треба класти лезом до тарілки. А ложку й виделку - опуклою стороною донизу.

1. Яка скатертина має бути на святковому столі?

2. Куди треба класти полотняні серветки?

3. Де слід класти виделку, ніж і ложку?

Завдання 4. Прочитай рецепт салату. Перевір себе за запитаннями, чи зможеш ти його зробити.

МОРКВЯНИЙ САЛАТ

Склад продуктів: 2 свіжі морквини, пів склянки родзинок, зубок часнику, 2 ложки домашнього майонезу.

Моркву помити, почистити і потерти на крупну тертку.

Родзинки розпарити в окропі й віджати від води.

Часник подрібнити.

Усе змішати і заправити майонезом.

1. Які продукти потрібні для морквяного салату?

2. Що потрібно зробити з морквою і часником?

3. Як підготувати родзинки для салату?

4. Чим слід заправити салат?

Цінними для формування уміння знаходити інформацію в текстах різних форматів є завдання практичного спрямування. Саме вони сприяють розвитку в учнів життєвих компетентностей. Наведемо зразки таких завдань.

Завдання 1. Уяви, що ти потрапив (потрапила) в луна-парк. Прочитай назви атракціонів і ціни на них. Вибери ті, на яких ти зможеш побувати, якщо маєш 100 гривень.

Завдання 2. Уяви, що тобі запропонували квиток у театр. Розглянь його. Знайди на ньому відповіді на запитання зацікавлених однокласників.

1. У який театр цей квиток?

2. На яку виставу?

3. Коли відбудеться вистава?

4. На якому місці ти сидітимеш?

5. Скільки коштує квиток?

Застосування таких компетентнісно орієнтованих завдань мотивує учнів до зосередженого, вдумливого читання текстів та їх аналізу й інтерпретації. У такий спосіб молодші школярі вчаться орієнтуватися в тексті, шукати потрібну інформацію і використовувати її з практичною, життєво важливою метою. Такі уміння є складниками комунікативної компетентності, формування якої мають забезпечити уроки української мови.