Тижневі модулі з інтегрованого курсу «Українська мова» (4 клас) - Ірина Старагіна, Аліна Ткаченко, Людмила Гуменюк, Оксана Волошенюк, Ольга Романюк 2019-2020


Тема 2. Машина часу (жовтень)
Календарно-тематичне планування для 4 класу за робочим зошитом інтегрованого курсу «Українська мова»

Очікувані результати в межах змістових ліній

Взаємодіємо усно

Читаємо

Взаємодіємо письмово

Досліджуємо медіа

Досліджуємо мовлення

Театралізуємо

зважає на ситуації спілкування: враховує умови, учасників, мету [4 МОВ 1-1.1-1];

прогнозує орієнтовний зміст тексту на основі заголовка, ключових слів, анотації, невербальної інформації (ілюстрації, таблиці, схеми, графіки тощо) [4 МОВ 2-2.1-1]

створює самостійне письмове висловлення (розповідь, опис, міркування) на теми, які його / її цікавлять, за прочитаним твором, про ситуацію з життя в школі, сім’ї тощо, зважаючи на мету та адресата [4 МОВ 3-3.1-2];

визначає мету простого медіатексту (усна реклама, аудіокнига, мультфільм, комп’ютерна гра), пояснює, кому він адресований

[4 МОВ 4-1.4-1]

з’ясовує будову слова; утворює нові слова, пояснює роль закінчень, значення префіксів і суфіксів для правильного вживання слів усно та на письмі

[4 МОВ 5-4.1-1]

- обговорює враження від драматизації, зосереджуючи увагу на тому, як словесні і несловесні засоби доповнюють один одного для зображення емоційного стану персонажа, його намірів [4 МОВ 6-2.3-1];

обговорює усне повідомлення в парі або групі для пошуку додаткових аргументів або спростування наведених

[4 МОВ 1-1.1-3]

зіставляє прочитане із власним життєвим досвідом

[4 МОВ 2-2.1-9]

оформлює власне висловлення зрозуміло, дотримуючися норм літературної мови, за потреби звертається до словників [4 МОВ 3-3.1-7]

визначає правдоподібність описаних подій і тверджень з медіатексту, виходячи з власного досвіду [4 МОВ 4-1.4-2]

перевіряє орфограми доречним способом (за орфографічним словником; зміною форми слова або добором споріднених слів, за правилом) у процесі письма та пояснює свій вибір [4 МОВ 5-4.1-2]

імпровізує, використовуючи голос і мову тіла (міміку, жести, поставу, рухи) для виконання запропонованої/ обраної ролі , надає варіанти несловесних засобів (міміку, жести, поставу, рухи) і пояснює, чому обраний один із них [4 МОВ 6-2.7-2]

зіставляє тему і головну думку усного повідомлення з власними спостереженнями, поведінкою, досвідом [4 МОВ 1-1.4-3];

описує свої емоції, пережиті під час читання художнього твору, наводить приклади вчинків персонажів, які викликали відповідні емоції [4 МОВ 2-2.3-1]

використовує відповідні емотикони для вираження особистих емоцій [4 МОВ 3-3.2-2]

визначає роль елементів форми (голос, музичний супровід, фонові шуми, кольори, спецефекти тощо) для розуміння змісту [4 МОВ 4-1.4-3]

утворює в процесі мовлення відповідні граматичні форми слів різних частин мови [4 МОВ 5-4.1-4]

- описує характерні риси мовлення персонажа п’єси після перегляду вистави (повторювані слова, швидкість, гучність тощо) [4 МОВ 6-4.2-1];

обґрунтовує своє ставлення до усного повідомлення, наводячи приклади з власного досвіду, а також спираючись на набуті наукові знання

[4 МОВ 1-1.5-2]

пояснює, кому з літературних персонажів співчуває і чому [4 МОВ 2-2.3-4]

обговорює письмові роботи (власні й однокласників) у парі, малій групі, відзначає позитивні характеристики [4 МОВ 3-3.3-3]

створює прості візуальні медіапродукти (фото, листівка, комікс, книжечка, стіннівка, колаж тощо) самостійно та в групі, ураховує мету й аудиторію [4 МОВ 4-1.7-2]

доречно використовує у власних висловленнях слова з переносним значенням, синоніми, антоніми, багатозначні слова й пояснює таке слововживання [4 МОВ 5-4.1-7]

визначає позицію мовця (категоричність чи невпевненість; дотримання етикету (ввічливість) чи порушення етикетних норм), аргументовано погоджується з нею або заперечує її

[4 МОВ 1-1.5-3]

висловлює свій погляд на предмет обговорення (тему, головну думку, висновки тощо) 4 МОВ 2-2.4-2

використовує різні форми презентації простих медіатекстів [4 МОВ 4-3.1-4]

наводить аргументи на захист власної думки та ілюструє її прикладами [4 МОВ 1-1.6-2]

оцінює надійність джерела інформації, обґрунтованість висновків [4 МОВ 2-2.4-3]



висловлює доброзичливо своє ставлення до думок інших (поділяє їх повністю, частково чи аргументовано відхиляє)

[4 МОВ 1-1.6-4];

визначає роль елементів форми (слова автора, діалог персонажів, опис, виражальні засоби мови) для розуміння змісту

[4 МОВ 2-2.4-4]



Тиждень 5. Рушаємо в минуле

№

Дата

Проблемне запитання

Текст/медіатекст

Завдання робочого зошита

1


Коли була створена перша книжка для дітей?

Інформаційний текст про книжку «Чуттєвий світ у малюнках» Яна Амоса Коменського

1 - 3

2


Чи можливо в наші часи відвідати давній Київ?

1. Віртуальна подорож Києвом

2. Антін Лотоцький «Історія України для дітей» (уривок)

4 - 8

3


Звідки походять назви міст?

1. Антін Лотоцький «Історія України для дітей» (легенда про створення

2. Відео: розповідь історика про картину «Кий, Щек, Хорив і Либідь засновують Київ. 482 рік»

9- 10

4


Якою була мова спілкування в стародавньому Києва?

Антін Лотоцький «Історія України для дітей» (легенда про князя Олега)

11 - 14

5


Чи легко грати князя або короля?

Антін Лотоцький «Історія України для дітей» (легенда про князя Олега)

15 - 16

Взаємодіємо усно. Уявлення про ситуацію міжособистісного спілкування (умови, учасники, мета). Сфери спілкування: навчання, сім’я, дозвілля, послуги тощо. Мовні засоби вираження запитань (інтонація, займенники, прислівники, частки, сполучники, порядок слів). Інтонація розповідного, спонукального, питального речення. Інтонаційне забарвлення окличного речення.

Взаємодіємо письмово. Адресат, мета, ситуація. Орфограми, пунктограми, правила слововживання та словозміни (у межах вивченого). Словники як довідкове джерело зі слововживання та правопису (тлумачний, орфографічний).

Читаємо. Мета читання (розважитися, отримати інформацію, зрозуміти, переконатися тощо). Науково-популярні тексти. Мета, тема, головна думка. Назва, автор. Аналіз художнього тексту. Місце і час подій, персонажі (мотиви поведінки, причини переживань та емоцій, стосунки між персонажами). Вплив переживань персонажів на емоції читача. Порівняння цих емоцій із почуттями, викликаними іншими творами або подіями з власного життя.

Досліджуємо мовлення. Види речення за метою висловлення. Роль розділових знаків у позначенні речення на письмі. Історичне чергування у формах слова та споріднених словах. Позначення звуків, що чергуються, на письмі. Орфограми, пов’язані з чергуванням звуків. Орфографічний словник як довідкове джерело щодо норм правопису.

Досліджуємо медіа. Мета і цільова аудиторія. Емоційно-ціннісне навантаження медіатекстів. Візуальні медіа. Елементи форми (колір, фото, шрифт). Реклама в друкованих виданнях, на радіо та телебаченні.

Театралізуємо. Характери персонажів, вчинки персонажів. Діалог між персонажами. Режисер.

Словесні і несловесні засоби для створення образу персонажа на сцені.

Тиждень 6. Обмінюємося досвідом

№

Дата

Проблемне запитання

Текст/медіатекст

Завдання робочого зошита

6


Чому персонажі з давнього минулого часто говорять сучасною мовою?

Олександр Олесь «Княжа Україна» (уривок)

1 - 2

7


Чи обов’язково, щоб у фільмах і мультфільмах на історичну тему всі події були правдоподібними?

1. Олександр Олесь «Княжа Україна» (уривок «Король Данило»)

2. Мультсеріал «Книга-мандрівка. Україна», 3 серія, «Майкл Щур про короля України»

3 - 5

8


Що спільного та відмінного між літописцем і блогером?


6 - 7

9


Чи упередженість є небезпечною для спілкування?

Олександр Олесь «Княжа Україна» (уривок «Князь Данило у хана»)

8 - 11

10


Чим перевірене джерело інформації подібне до надійного друга?


12 - 15

Взаємодіємо усно. Уявлення про ситуацію міжособистісного спілкування (умови, учасники, мета). Норми спілкування в різних комунікативних ситуаціях (знайомі та незнайомці). Позиція мовця (категоричність чи невпевненість; дотримання мовленнєвого етикету чи порушення етикетних норм).

Взаємодіємо письмово. Адресат, мета, ситуація. Орфограми, пунктограми, правила слововживання та словозміни (у межах вивченого). Словники як довідкове джерело зі слововживання та правопису (тлумачний, орфографічний). Особливості сучасного письма: письмо від руки та за допомогою клавіатури. Словесні та графічні засоби (емотикони, піктограми, схеми, графіки, фото, карти тощо). Норми онлайнового спілкування (нетикет). Редагування рукописного та електронного тексту.

Читаємо. Мета читання (розважитися, отримати інформацію, зрозуміти, переконатися тощо). Інформаційні та інструктивні тексти (рахунки, запрошення, листи, зокрема електронні, анкети, зокрема онлайнові, інструкції, пам’ятки, оголошення тощо).

Аналіз художнього тексту. Місце і час подій, персонажі (мотиви поведінки, причини переживань та емоцій, стосунки між персонажами). Вплив переживань персонажів на емоції читача. Порівняння цих емоцій із почуттями, викликаними іншими творами або подіями з власного життя. Запитання до окремих абзаців і до тексту.

Досліджуємо мовлення. Позначення звуків, що чергуються, на письмі. Орфограми, пов’язані з чергуванням звуків. Орфографічний словник як довідкове джерело щодо норм правопису.

Досліджуємо медіа. Мета і цільова аудиторія. Зіставлення інформації з різних джерел. Правдива і неправдива інформація. Мультфільм. Елементи форми (рухомі образи, звукові засоби).

Театралізуємо. Словесні і несловесні засоби для створення образу персонажа на сцені.

Тиждень 7. Дискутуємо з драконом

№

Дата

Проблемне запитання

Текст/медіатекст

Завдання робочого зошита

11


Чи можна співчувати лютому казковому змію?

1. Олеся Мамчич «Дід Андрій і лютий змій»

2. Відео: презентація творчого завдання

1 - 3

12


Що допомагає розуміти незнайомі слова?

Олеся Мамчич «Дід Андрій і лютий змій»

4 -5

13


Як вигуки виражають емоції?

Олеся Мамчич «Дід Андрій і лютий змій»

6 - 7

14


З яких слів ми будуємо тексти?

Відео телеканалу «ПЛЮСПЛЮС» «Казка з татом. Казки дракона Омелька»

8 - 9

15


Що таке частини мови?

Олеся Мамчич «Дід Андрій і лютий змій»

10 - 11

Взаємодіємо усно. Уявлення про ситуацію міжособистісного спілкування (умови, учасники, мета). Інтонація розповідного, спонукального, питального речення. Інтонаційне забарвлення окличного речення.

Взаємодіємо письмово. Адресат, мета, ситуація. Орфограми, пунктограми, правила слововживання та словозміни (у межах вивченого). Словники як довідкове джерело зі слововживання та правопису (тлумачний, орфографічний).

Читаємо. Мета читання (розважитися, отримати інформацію, зрозуміти, переконатися тощо). Аналіз художнього тексту. Місце і час подій, персонажі (мотиви поведінки, причини переживань та емоцій, стосунки між персонажами). Вплив переживань персонажів на емоції читача. Порівняння цих емоцій із почуттями, викликаними іншими творами або подіями з власного життя. Оцінювання переживань та емоцій персонажів.

Досліджуємо мовлення. Лексичне значення слова. Основа слова та закінчення. Позначення звуків, що чергуються, на письмі. Орфограми, пов’язані з чергуванням звуків. Орфографічний словник як довідкове джерело щодо норм правопису. Частини мови.

Досліджуємо медіа. Мета і цільова аудиторія. Емоційно-ціннісне навантаження медіатекстів. Аудіовізуальні медіа.

Театралізуємо. Словесні і несловесні засоби для створення образу персонажа на сцені.

Тиждень 8. Тримаємо зв'язок

№

Дата

Проблемне запитання

Текст/медіатекст

Завдання робочого зошита

16


Які частини мови бувають самостійними, а які — службовими?

Микола Носов «Телефон» (аудіокнига)

1 - 5

17


Чи список справ допомагає керувати ними?

Микола Носов «Телефон» (уривок)

6— 8

18


Тест № 1



19


Що таке дієслово?

Микола Носов «Телефон» (уривок)

9 — 12

20


Чи можуть слова старіти?

Микола Носов «Телефон» (уривок)

13 — 16

Взаємодіємо усно. Уявлення про ситуацію міжособистісного спілкування (умови, учасники, мета). Репліка в діалозі: порада, співчуття, комплімент тощо. Норми спілкування в різних комунікативних ситуаціях (знайомі та незнайомці). Сфери спілкування: навчання, сім’я, дозвілля, послуги тощо.

Взаємодіємо письмово. Адресат, мета, ситуація. Орфограми, пунктограми, правила слововживання та словозміни (у межах вивченого). Словники як довідкове джерело зі слововживання та правопису (тлумачний, орфографічний). Типи тексту: опис, розповідь, роздум.

Читаємо. Мета читання (розважитися, отримати інформацію, зрозуміти, переконатися тощо). Аналіз художнього тексту. Місце і час подій, персонажі (мотиви поведінки, причини переживань та емоцій, стосунки між персонажами). Вплив переживань персонажів на емоції читача. Порівняння цих емоцій із почуттями, викликаними іншими творами або подіями з власного життя.

Досліджуємо мовлення. Види речення за метою висловлення. Роль розділових знаків у позначенні речення на письмі. Лексичне значення слова. Основа слова та закінчення. Позначення звуків, що чергуються, на письмі. Орфограми, пов’язані з чергуванням звуків. Орфографічний словник як довідкове джерело щодо норм правопису. Частини мови. Самостійні та службові частини мови. Вигук як частина мови, яка не є самостійною або службовою.

Досліджуємо медіа. Мета і цільова аудиторія. Емоційно-ціннісне навантаження медіатекстів. Візуальні медіа. Елементи форми (колір, фото, шрифт). Аудіовізуальні медіа.

Театралізуємо. Словесні і несловесні засоби для створення образу персонажа на сцені.