Тижневі модулі з інтегрованого курсу «Українська мова» (4 клас) - Ірина Старагіна, Аліна Ткаченко, Людмила Гуменюк, Оксана Волошенюк, Ольга Романюк 2019-2020

Дискутуємо з драконом
Тиждень 7

Цього тижня ти дізнаєшся:

· Чи можна співчувати лютому змію в казці?

· Що допомагає розуміти незнайомі слова?

· Як вигуки допомагають виражати емоції?

· Із яких слів будують тексти?

· Що таке частини мови?

Пишімо

1. а) як ти гадаєш, чи існують у наш час богатирі? Якими рисами характеру наділені богатирі? Запиши 5—10 слів-назв ознак, які характеризують богатирів. Дізнайся в однокласників та однокласниць, які слова записали вони.

б) з ким зазвичай змагається богатир? Пригадай та запиши назви казок, мультфільмів чи фільмів, у яких персонажами є богатир, дракон чи змій.

Не забудь використати лапки, щоб позначити, що ти записуєш назву твору.

в) якщо змінити в слові богатир лише один звук, то воно змінить лексичне значення: богатир — багатир. Добери й запиши синонім до кожного з цих слів. Дізнайся в однокласників та однокласниць, які слова записали вони.

Богатир — _____________________________________________________ .

Багатир — _____________________________________________________

Читаймо

2. Прочитай вірш Олесі Мамчич «Дід Андрій і лютий змій» на с. 139 і скажи, чи можна події, описані у вірші, назвати бувальщиною.

Дискутуймо

3. Чи можна стверджувати, що це вірш про богатиря? Що вказує на це?

Які емоції викликав у тебе цей твір?

Чи можна співчувати лютому змію в казці?

Які твори називаємо жартівливими? Чи можна цей вірш назвати жартівливим?

Які слова у вірші вказують на те, що описані події могли б відбуватись у наші дні? Знайди і зачитай ці слова.

Пишімо

4. а) Заповни таблицю, виписавши з вірша слова-назви ознак з відповідними граматичними значеннями.

Поміркуй, як слово-назва предмета допомагає визначити граматичні значення слова-назви ознаки.

б) Зміни за відмінками сполучення слів назви-ознаки та назви-предмета.

страшний бій

б’ючка битва

Визнач основу та відмінкові закінчення. З яким відмінком збігається закінчення кличного відмінка в словах-назвах ознак?

в) у тлумачному словнику немає тлумачення для слова б’ючка (у чоловічому роді — б’ючкий), але ти розумієш це слово. Що тобі допомогло зрозуміти незнайоме слово? Спробуй пояснити його лексичне значення.

Б’ючкий, -а, -е — _________________________________________________

У тексті це слово вжито у формі жіночого роду. А чи можна його вжити у формі чоловічого роду? А середнього? З якими словами-назвами предметів воно може бути пов’язане? Запиши сполучення слів.

Творімо

5. Подивися відео та послухай, як прочитали й проілюстрували вірш Олесі Мамчич «Дід Андрій і лютий змій» учні Криворізької гімназії № 127 (https://www.youtube.com/watch?v=CA823N7i30k)

Що тобі сподобалось у цьому відео?

Підготуй з однокласниками та однокласницями свою версію відео за віршем Олесі Мамчич «Дід Андрій і лютий змій».

Досліджуймо

6. У вірші дід Андрій у відповідь на слова про полоненика гукає зі словом ич. Яку, на твою думку, емоцію відчував у той момент дід Андрій?

Заповни таблицю, використовуючи слова з довідки, щоб більше дізнатися про вигуки.

Групи вигуків за значенням

Довідка: алло, ой, нумо, ах, перепрошую, будь ласка, цить, геть, марш, гайда, привіт.

Творіть

7. Прочитай зачин і кінцівку «Вступної казочки про дракона Омелька» Сашка Дерманського. Спробуй пофантазувати, що могло трапитися в основній частині казки. Напиши про те, що трапилось.

Був собі Омелько. І був він драконом. Понад усе на світі, навіть більше за млинці з суницями, любив Омелько вигадувати казки. Та була одна заковика: драконові бракувало слухачів, бо щойно він підкрадався до когось, аби розказати казку, усі верещали: «Дракон!» — і втікали. Не було такого звіра, який сів би і спокійно вислухав бідолашного Омелька від початку до кінця…
_______________________________________________________________

…Їм було соромно, що злякалися такого доброго дракона, але ж так кортіло скуштувати млинців із суницями. Доки йшли до Омелькової печери, вже почало смеркатися.
— Ще далеко? — спитало зайченя.— Бо мені в темряві страшно робиться.
— Нема чого боятися,— пхинькнула одна із жаб,— темрява зовсі не страшна, вона просто темна.
— Це зовсім не дивно, що мале боїться. Його ж самого он жменька, а темрява — величе-е-зна.— Омелько взяв зайченя на руки, щоб воно не боялося.— Та що тут і казати, коли буває, що й сама ніч боїться темряви.
— Ніч? — не втримався котрийсь із лосів.— Ніколи не чув такого.
— І ми не чули,— квакнули жаби.
— Ну, сказав Омелько,— то послухайте мою казочку.

За С. Дерманським

Досліджуймо

8. а) переглянь відео Телеканалу ПЛЮСПЛЮС «Казка з татом. Казки дракона Омелька» https://www.youtube.com/watch?v=3kFLXIvH8H0

Чи справдилися твої припущення стосовно подій в основній частині казки? Що допомогло тобі передбачити події?

б) заповни таблицю, щоб дізнатися, із яких слів будують тексти. Використай слова з казки про дракона Омелька, подані в довідці. Додай по 1—2 власних приклади до кожної групи.

Групи слів за особливостями лексичного значення

Довідка: ну, добрий, в, дракон, із, він, ми, злякатися, вона.

Пишімо

9. Уяви, що машина-часу все частіше й частіше переносить у наш час драконів або зміїв. Люди хвилюються і чекають інструкцій від богатирів. Спираючись на відомості з казок або власний досвід дій у складній ситуації, напиши інструкцію щодо правильних дій при зустрічі з драконом або змієм. Але відразу виріши: ти писатимеш жартівливий текст чи серйозний.

Починай написання з припущення: «Якщо раптом…..».

Наведи 3—4 варіанти дій у такій ситуації.

Зроби висновок. Використовуй слова «отже», «зрештою», «насамкінець» та ін.

Чи трапилися в твоєму тексті:

[ ] слова-назви

[ ] вказівні слова

[ ] слова-помічники

[ ] вигуки

Слів якої групи трапилося найбільше? А чи є група, слова якої зовсім не трапилися в твоєму тексті?

Досліджуймо

10. а) у вірші про діда Андрія сказано:

«Ич, який! — гукнув Андрій, -

маю кий - виходь на бій!».

Але в прозовому творі про цю подію могло би бути написане таке:

І тут почулося гукання діда Андрія: «Ич, який! Маю кий — виходь на бій».

Слова гукнув та гукання — називають ту саму дію, яку здійснив дід Андрій. А чи однакові в цих слів граматичні значення? У яку таблицю ти запишеш перше слово, а в яку - друге?

Доповни таблицю словами з довідки.

Довідка: шепотів, шепотіння, шив, шиття.

Творімо

11. Уяви себе письменником або письменницею. Що ти більше хочеш писати: прозові чи віршовані творі?

Якщо віршовані твори тобі подобаються більше, то доповни римовані рядки так, щоб вийшов вірш.

Якщо тобі більше подобається проза, то спробуй написати невеличку історію, використовуючи ті самі слова, але без дотримання рими.

Проілюструй свій твір та добери заголовок.

Пригадаймо

1. Які емоції ти відчув до лютого змія з вірша Олесі Мамчич? Чи співчував йому? Поясни чому.

2. Як можна зрозуміти значення незнайомого слова?

3. Навіщо потрібні вигуки?

4. Які групи слів за особливостями лексичного значення ми використовуємо в текстах?

5. Що об’єднує слова в частину мови?