Українська мова 3 клас - Розробки уроків - Надія Кравцова, Ольга Придаток 2021

Узагальнення вивченого про прикметник

Мета: узагальнити знання, отримані з теми, удосконалювати навички каліграфічного письма; розвивати мовлення; збагачувати словниковий запас учнів; виховувати бажання вчитися.

Обладнання: картки, квітка, паперове дзеркальце.

Тип уроку. Урок узагальнення знань, умінь та навичок.

Освітні галузі: мовно-літературна, соціальна.

Перебіг уроку

І. Вступна частина. Організація класу.

Діти стоять у колі, взявшись за руки. Кожен по черзі розповідає про свій настрій. Який він сьогодні? Чому? Якщо у когось він невеселий, всі діти намагаються «підняти» настрій товаришеві за допомогою поз, жестів, міміки, лагідних слів, звуків, віршів чи пісень, передаючи квітку з компліментом.

ІІ. Основна частина.

1. Мотивація навчальної діяльності.

Прийом «Приваблива мета».

— Сьогодні до нас завітав дуже цікавий предмет. Він навіть у казці побував!

(дзеркальце)

— Так, це дзеркальце. Але не просте, а чарівне! Воно запрошує нас у казку. Приймаємо запрошення? Помандруємо в казку? Але ж у нас урок української мови... Що будемо робити? Чи зуміємо поєднати казку з прикметником?

2. Повідомлення теми та завдань уроку.

— Діти, сьогодні на уроці ми не тільки побуваємо в казці, а ще й узагальнимо наші знання про прикметник. Зуміємо? Тоді до роботи!

3. Закріплення вивченого матеріалу.

Вправа «Сторітелінг».

— Діти, зараз ми з вами складемо казочку. Я буду розповідати, а коли зупинятимуся, ви допомагатимете мені, продовжуючи казку. Згода? (Залежно від рівня підготовленості класу, учитель самостійно робить паузи. Тоді продовжують казку діти.)

За далекими морями, за високими горами жив-був Прикметник. І було в нього чарівне дзеркальце, яке уміло розмовляти. Часто увечері після трудового дня сідав Прикметник у своє улюблене м'якеньке крісло, брав у руки чарівне дзеркальце, вдивлявся в нього і розмовляв із ним.

Якось між Прикметником і Дзеркальцем відбулася така розмова:

— Я — Прикметник. Я дуже важлива частина мови.

А дзеркальце відповідало:

— Так, так.

(Підготовлені діти декламують вірш.)

Що прикметник означає?

Він прикмети називає —

всі ознаки визначає.

Розуміється на всьому:

на великому й малому.

Який смак в кого буває,

і за кольором впізнає,

і за розміром, і віком,

яким стане чоловіком.

Почуття він розпізнає,

про характер думку має,

про красу все і про вроду,

про навколишню природу,

і про місяць, і про сонце,

що загляне у віконце.

Всі ознаки добре знає,

слово точне добирає —

їх багато дуже має.

Коли хтось про щось спитає,

тут же він відповідає:

— Яка мама?

— Добра, щира, і привітна, співчутлива...

— Який тато?

— Сильний, мужній, гарний, чуйний, дужий... —

всіх ознак не перелічиш.

Перевір, якщо лиш хочеш.

— Так, саме так.

А колись давно ось яка розмова відбулася між Прикметником та Дзеркальцем:

— Такий важкий день. Я так багато сьогодні працював. Кожного Іменника охарактеризував!

— Так, ти досить часто вживана частина мови. Ти даєш ознаку Іменнику, та ще й не одну! Цю властивість давно помітив український народ.

— Так, так. Я живу в різних творах. Цікаво, а третьокласники мене зможуть упізнати? І назвати число та рід?

— Як ви гадаєте, що відповіло Дзеркальце?

Виконання завдань за вибором.

✵ Завдання 89 у друкованому зошиті (с. 49).

✵ робота з картками.

Картка 1

1. Лист зелений і міцний.

Сніг для нього не страшний.

А коли весну стрічає,

сині очі розкриває. (Барвінок)

2. Що за квітка, відгадай?

Листя велике, широке,

стебло високе, тоненьке,

а квіточка тендітна, біленька. (Конвалія)

Картка 2

1. Дуже скромна і тендітна,

серед квітів непримітна.

Та якщо в руці пом'яти,

то умить впізнаєш ... (м'яту).

2. Має гарні жовті вічка

й фіолетову спідничку.

Запах ніжний і духмяний

наповняє ліс весняний. (Фіалка)

Картка 3

1. В квітнику у мене виріс

синьоокий пишний. (ірис).

2. Сині зірочки пухнасті

виглядають з жита,

мов веселі оченята.

Як їх не любити? (Волошка)

3. Виріс він під сонцем пекучим

товстим, соковитим, колючим. (Кактус)

— Чудово, дітки. Справилися із завданням. Дотримали свого слова.

Фізкультхвилинка.

Добирання до іменників прикметників.

Наступного вечора між Прикметником та Дзеркальцем відбулася така розмова.

— Доброго вечора, любе Дзеркальце. Прочитав я сьогодні такий гарний вірш Оксани Кротюк (завдання 90 у друкованому зошиті на с. 90). Але...

— Що «але»? Чому ти замовк?

— У вірші є іменники, але так мало прикметників!

— Не сумуй, дорогий Прикметнику. Дітки тобі допоможуть.

— Так, так. Діти мені допоможуть. Та ще й виконають завдання на вибір.

— Отже, діти, знайдіть іменники і доберіть до них прикметники.

ДРІМАЄ ЛІС

Дрімає ліс під переметами снігів,

заснув ведмідь, куняють в норах борсуки.

Лише біжить дрібненька низочка слідів,

та все між соснами старими навпрошки.

Ходив тут лис. Чи зайця полював,

чи, може, так чого собі ходив,

чи, може, самотою сумував,

що синій ліс під переметами снігів,

що ні билиночки не здибати ніде,

що потонула між снігами далина.

Лиш на горбочку паленіє де-не-де

шипшини ягідка, однісіньким одна.

Оксана Кротюк

Повторення про прикметники-синоніми, прикметники-антоніми.

Була в Прикметника й Дзеркальця ще така розмова:

— А чи знають третьокласники, що прикметники теж можуть бути антонімами та синонімами? —Так, — відповіло Дзеркальце.

— Тоді нехай виконають ще й це завдання.

— Виконають, виконають, — впевнено сказало Дзеркальце. — Вони старанно працюють сьогодні на уроці.

— Прочитайте. Виконайте завдання на вибір:

✵ випишіть синоніми.

✵ до прикметників, де можна, доберіть антоніми.

Зелений луг. Він здавався мені тоді таким великим, безмежним, немов увесь світ — це луг.

День у дитинстві здається безконечним, луг — безмежним, поле — безкраїм.

Недавно я пішов весною на той самий луг. Але чомусь усе таке маленьке, мов іграшкове.

Чого воно так? Мабуть того, що саме в дитинстві перед нами відкриваються найтонші, найніжніші барви рідної землі.

За Василем Сухомлинським

Гра «Так чи ні».

А якось Прикметник запитав у Дзеркальця:

— Сьогодні я так багато працював. А цікаво: чи все знають про мене діти?

— Тоді давай пограємо з дітьми в гру «Так чи ні?».

Прикметник — це частина мови.

Прикметник називає предмет.

Прикметник називає ознаки предмета.

Прикметник відповідає на питання хто? що?

Прикметник відповідає на питання який? яка? яке? які?

Прикметник завжди стоїть у тому числі, що й іменник, з яким він пов'язаний.

У множині прикметники мають закінчення -і.

Прикметники в однині змінюються за родами. Вони завжди стоять у тому роді, що й іменники, з якими вони зв'язані.

Робота в зошиті з друкованою основою (с. 50). Завдання 91, 93 (за вибором учнів).

Гра «Квест». Робота в парах.

Робота в зошиті з друкованою основою (с. 51). Робота в парах.

ІІІ. Заключна частина.

1. Рефлексія.

Вправа «Скринька».

— Коли ви відчували радість? Коли ви відчували сум? Яким успіхом ви хочете похвалитися?

2. Домашнє завдання.

Додому можна запропонувати виконати завдання 91, 92 в зошиті на с. 50.