Тиждень 5

№ з/п

Дата

Проблемне запитання/ Тема

Орієнтовні види діяльності

Ресурси/Джерела

Змістові лінії та пропонований зміст

Взаємодіємо усно. Перетворення інформації. Схема, таблиця як перетворена почута інформація.

Взаємодіємо письмово. Орфографічний словник як джерело для перевірки орфограм. Текст-розповідь. Частини тексту: зачин, основна частина, кінцівка

Читаємо. Пошук у тексті необхідної інформації. Вибіркове читання. Оповідач

Досліджуємо мовлення . Наголос. Змісторозрізнювальна роль наголосу. Власний словниковий запас

Досліджуємо медіа . Призначення (мета) і цільова аудиторія (Хто буде це дивитися / слухати? Чому?). Мультфільми. Перегляд і обговорення світлин/відео. Колір, звук, музика в мультфільмах.

Театралізуємо. Важливість імпровізації у грі. Репліка як словесний складник висловлювання. Жести, міміка, інтонації, пози, дії – несловесний складник висловлювання.

1.

Що таке текст (продовження)?

Асоціативний кущ (слово «гойдалка»): учитель пропонує учням дібрати та записати (на окремих маленьких аркушах) 5 слів, які спадають на думку, коли учні чують слово «гойдалка». У разі сумнівів у правильності написання учні звертаються до словника.

Гра-змагання зі створення тексту на основі випадкового набору слів (асоціативного куща до слова «гойдалка», створеного іншою дитиною): учні обмінюються в парах дібраними словами; намагаються усно утворити з кожним словом речення так, щоб між реченнями був зв'язок (порядок слів можна змінювати). Визначення найцікавіших розповідей. Обґрунтування того, що ці розповіді є текстами.

Читання/слухання тексту «Гойдалка під кленом».

Обговорення первинного сприйняття:

- Кому сподобалось оповідання? Що було найбільш цікавим?

- Що не сподобалось?

Обговорення способів/форм отримання інформації (на основі прочитаного тексту):

- Від кого дівчинка дізналась про дельфіній?

- Хто допоміг їй про це дізнатись?

- Що робити, якщо назва не зовсім зрозуміла? (на прикладі «дельфін-дельфіній»). Звернути увагу на різні джерела отримання інформації (дорослі – словники – відео – тексти і т.ін.);

- Чи трапилися для когось в оповіданні слова, які викликали вагання у правильній вимові (наприклад: порпаєшся/попереду)?

- Що робити, коли не знаєш, як правильно вимовляється слово?

Доповнення «стіни слів».

Хрестоматія 1-2 кл., Г. Ткачук «Гойдалка під кленом», с. 50-53.

«Дельфін-дельфіній» Режим доступу: https://www.you tube.com/watch?v=eIE9opK8CiU

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D1%84%D1%96%D0%BD%D1%96%D0%B9_(%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D0%B0)

2.

З яких частин складається текст-розповідь?

*Вправа «Формуємо потяг»: встановлення відповідності між фрагментами відомого тексту і складом потягу (локомотив, вагони, платформа з сигнальним ліхтарем). Формування уявлень про структуру тексту: зачин (локомотив), основна частина (вагони), кінцівка (платформа з сигнальним ліхтарем).

Оцінювання емоцій персонажа. За допомогою емотиконів на основі читання фрагментів тексту заповнити таблицю:

Хрестоматія 1-2 кл., Г. Ткачук «Гойдалка під кленом», с.50-53

3.

Чи можна нехтувати ілюстраціями під час читання тексту, якщо вони є на сторінці?

Перегляд та обговорення ілюстрації до оповідання.

**Дискусія з використанням графічного організатора «Шкала ставлень»: «Якою має бути ілюстрація до тексту: реалістичною чи фантастичною?»

***Створення власної фантастичної ілюстрації на основі тексту «Гойдалка під кленом». Знайомство з технікою малювання плямами (видування/монотипія/відбитки).

Гра «Картинна галерея»: спілкування глядачів з авторами (учні розміщують свої ілюстрації у відведеному місці, розглядають ілюстрації інших, обмінюються враженнями, ставлять запитання, намагаються здогадатись, що зображено на ілюстрації).

Д/з Опитування «Про що може бути оповідання?» (Показати декільком особам (батьки, брат, сестра, бабуся тощо) малюнок на с.53, але не давати читати текст. Запропонувати їм пофантазувати, про що може розповідатись у тексті. Записати відповіді рідних 3-4-ма реченнями.)

Хрестоматія 1-2 кл., Г. Ткачук «Гойдалка під кленом», с. 53

Техніки малювання плямами. Режим доступу:

https://pedpresa.ua/148093-20-spontannyh-tehnik-malyuvannya-dlya-ditej.html

4.

Як таблиця допомагає зрозуміти текст?

****Перетворення інформації (заповнення таблиці на основі прочитаного тексту: встановлення відповідності дій з тими персонажами, які їх виконували).

Обговорення інформації, зафіксованої в таблиці:

- Чи всі персонажі вказані в таблиці? Кого бракує?

- Про що повідомляє Ніна в зачині? В основній частині? У кінцівці? (Учитель може знову звернутись до моделі тексту (потяг) и пересувати фігурку дівчинки по частинах тексту (локомотив, вагони, платформа з сигнальним ліхтарем).

(Важливо! Ніна – це оповідач. Оповідачем називають того в оповіданні, від імені кого письменник веде розповідь про людей і події.)

- Чи з усіма Ніна розмовляла?

- Про що вона могла розмовляти з дідусем? Продавчинею?

Гра-імпровізація в групах «Нінині розмови» (персонажі: Ніна, тато, мама, Марко, продавчиня, Марків дід )

Хрестоматія 1-2 кл., Г. Ткачук «Гойдалка під кленом», с. 53

5.

Як побудувати текст-розповідь?

Створення учнями тексту-розповіді з використанням слів-маркерів (Емма Котс «Піксарівська казочка» *****) як сценарію до мультфільму. Перевірка правопису слів, що викликають сумніви, за орфографічним словником.

Перегляд мультфільму студії PIXAR «Пісочник» (англ. «Piper»).

Обговорення форми медіатексту (відсутність слів, наявність музики, звуків): як вдалося зрозуміти безсловесний мультфільм?

******Переказ змісту мультфільму «Пісочник» з опорою на слова-маркери (Колись давно жили собі…, щодня…, якось…, тому…, аж доки зрештою…).

Мультфільм «Piper» студії PIXAR. Режим доступу:

https://www.you tube.com/watch?v=Vu9evsmS8vo

Персонажі

Їх дії

З’їжджає з гірки.

Садить квіти

Повертається з роботи

Міцно пригортає