Розробки уроків - Українська мова та читання Частина 1 - 2 клас I семестр - Володимир Наумчук 2021

Кожен народ має свої казки. (Читання)
Використання лексичного багатства української мови у мовленні. Європейські народні казки

Матеріал до уроку. Німецька казка «Пухкенький млинець».

Мета. Сприяти розвитку мовлення учнів, використовуючи засоби логіко-емоційної виразності, удосконалювати навички виразного читання, формувати інтерес та бажання читати казки.

Дидактико-методичне забезпечення. Шапочки-маски зайця, вовка, кози, коня, дикого кабана, млинця; запис на дошці.

План-конспект

1. Організація учнів до уроку.

2. Підготовча робота до сприймання змісту казки «Пухкенький млинець».

2.1. Лексична робота.

Розжарена сковорідка, пухкенький і рум'яний, заєць-вухань, вовк- сіроманець, вовк-зубань, коза-дереза, кінь-топтун, вепр-хрюкан, мандрівник котиться, бідолашні, зголодніли.

2.2. Прогнозування змісту казки за прочитаною лексикою.

- Діти, ви щойно прочитали слова, словосполучення, пояснили, як ви їх розумієте. Припустіть, що всі вони трапляться вам у казці. Поміркуйте і скажіть, про що/кого може розповідатися в казці. (Діти висловлюють припущення).

3. Повідомлення теми уроку.

4. Робота над змістом казки «Пухкенький млинець».

4.1. Читання казки за схемою: учитель — учні з мотиваційною установкою.

- Познайомтеся з казкою і скажіть, скільки в ній героїв (образів).

4.2. Перевірка первинного сприйняття змісту казки.

- Як називається казка, з якою ви познайомилися? Хто є головним героєм казки? Хто ще згадується в казці? Як ви думаєте, що в казці є найважливішим?

Фізкультхвилинка

4.3. Інсценізація казки з опорою на текст.

Учитель роздає шапочки-маски дітям, які виявили бажання виконати ту чи іншу роль. Текст казки читається в особах з дотриманням інтонації, тембру, гучності голосу персонажів казки.

4.4. Переказування змісту казки за частинами з використанням ланцюжка слів і схематичних чи малюнкових зображень.

4.5. Робота з методичним апаратом до казки.

Відповіді на запитання (учні самостійно читають запитання і відповідають на них).

4.6. Аналіз змісту малюнка.

- Розгляньте уважно малюнок до казки. Який момент відображено на малюнку? Які персонажі (герої) показані і в якій ситуації? Як передав художник внутрішній стан героїв? У яких моментах художник дотримався змісту казки, а в яких відступив від нього? Чи вдалося художникові точно відтворити образ головного героя? Чи хотілося б вам доповнити малюнок? Розкажіть.

4.7. Виконання різнорівневих завдань та їх перевірка.

5. Узагальнююча робота над змістом казки.

- З якою казкою вам довелося працювати на уроці? Чи викликала казка у вас такі почуття, як хвилювання, радість? Коли саме? Чого навчає казка? Яка головна думка казки?

6. Підсумок уроку.

- Чи виникло у вас бажання поділитись інформацією про казку з іншими дітьми? На що саме ви звернете увагу ваших слухачів? Пригадайте, які ще казки ви читали.

- Поміркуйте, який народ яку казку склав:

- Яка з казок не належить до європейських народних казок? Чому?

- Виберіть назву казки, упізнавши одного з героїв за його характеристикою: веселий, зухвалий, співчутливий.

♦ «Верблюд-суддя»;

♦ «Пухкенький млинець»;

♦ «Сорочаче гніздо».

7. Виконання завдань із рубрики «Перевірте себе».

7.1. Героями якої казки є вовк, лисиця і верблюд?

7.2. Кому з героїв казки «Курочка, мишка та півник» належать слова: «Хліб я з'їм сама зі своїми курчатками»?

7.3. Пригадайте, чим завершилася казка «Сорочаче гніздо». Поясніть, як ви розумієте вислів: «Різні пташки в'ють гнізда по-різному».

7.4. За ланцюжком подій назвіть казку і розкажіть її.

Привчали → дістали → пишалися → заздрили → поцупили → знайшла → з'їли → зародилася.

7.5. Хто з героїв казки «Пухкенький млинець» виявився чуйним і добрим?