Розробки уроків - Українська мова та читання Частина 1 - 2 клас I семестр - Володимир Наумчук 2021
Використання лексичного багатства української мови. Фразеологізми (2 год). (Українська мова)
Використання лексичного багатства української мови у мовленні. Європейські народні казки
Мета. Познайомити учнів зі стійкими словосполученнями, збагачувати їх словниковий запас, розвивати мовне чуття та любов до рідної мови.
Дидактико-методичне забезпечення. Аудіозапис уривка вірша Г. Бойка «Отакий у мене ніс», картки з фразеологізмами, ілюстративний матеріал до фразеологізмів.
План-конспект
1. Організація учнів до уроку.
2. Слухання уривка вірша Грицька Бойка «Отакий у мене ніс».
Не горбатий, не кирпатий, —
Я звичайний маю ніс,
Так мені він так багато
Неприємностей приніс.
Де я тільки не буваю,
Що я тільки не роблю, —
Через ніс отой страждаю,
Різні прикрощі терплю.
Отакий у мене ніс:
Через нього — все навскіс!
По сніжку біжать санчата:
Будем з гірки ми з'їжджати.
От і гірка, ми рядком
На санчатах із Рябком
Полетіли, покотились
І… в заметі опинились.
А дружків аж сміх бере:
— Гляньте! Носом він оре!
Дав я Петрикові м'яч,
А тепер мені хоч плач —
Він м'яча не повертає
І щодня мене питає:
— Хочеш завтра поверну? —
І отак усю весну…
Мама каже: — То, виходить,
Він тебе за носа водить?
Утекли в сусіда з клітки
Із кролем вухаті дітки.
Я погнався, а вони
Через просо — в бур'яни.
Я за ними у бур'ян,
Кроленята — під паркан…
А сусід гукає з проса:
— Що ж ти випустив з-під носа?..
Ось дідусь струга кілок, —
Робить вулик для бджілок.
Я підказую йому:
Що, до чого, як, чому…
А дідусь мені ласкаво:
— Йди до саду, погуляй…
Як не знаєш добре справи,
Свого носа не встромляй!
Я образився до сліз:
— Ну і дався вам мій ніс!
Не ступив ніде ні кроку,
Щоб із ним не мав мороки.
Я терплю від нього й досі…
А дідусь: — Не треба сліз!
Зарубай собі на носі,
Що не винен в цьому ніс!
- Які почуття охоплювали вас, слухаючи вірш? Що незвичного ви помітили у змісті? Чим незадоволений був хлопчик? Як ви розумієте такі вислови: носом орати, водити за носа, випустити з-під носа, не встромляти носа, зарубати на носі? (Діти пояснюють. Якщо будуть неточності у відповідях, учитель повторно включає аудіозапис або сам читає відповідну частину вірша).
- Чи можуть доповнити такі вислови, як: крутити носом, (не) дерти вгору носа, опустити носа, клювати носом попередні? Поясніть, як ви розумієте їх значення.
3. Розгляд ілюстративного матеріалу до змісту фразеологізмів про ніс.

- Розгляньте малюнки. Чи впізнаєте ви героїв, зображених на них? Як ви думаєте, художник хотів вам показати пригоди, що трапилися з носом? Доберіть до малюнків вислови, які проілюстрував художник.
4. Робота в парі.
Виконання вправи 1 (с. 113) та взаємоперевірка виконаного завдання.
5. Осмислення змісту правила (с. 113).
6. Каліграфічна хвилинка: Вв, Зз, Ее, Єє.
7. Робота з підручником.
7.1. Колективна робота над змістом вправи 2; самостійний запис завдань.
Фізкультхвилинка
7.2. Робота з картками.
- Прочитайте вислови на картках.
♦ Не знаходити собі місця.
♦ Рукою подати.
♦ Як сир у маслі.
♦ Шукати вітра в полі. (1 год)
♦ Немов у рот води набрати.
♦ Як кіт наплакав.
♦ З мухи слона зробити.
♦ Гризти граніт науки. (2 год)
- Поміркуйте і доберіть потрібний вислів (фразеологізм) до його пояснення: Хвилюватися, дуже близько, жити в достатку, розшукувати безрезультатно; мовчати, дуже мало, перебільшити, старанно навчатися.
8. Виконання завдань до вправ 3, 4.
9. Робота з підручником.
Виконання та перевірка завдань до вправ 5-7 (с. 114-115).
10. Гра «Хто більше» (робота в групах).
- Доберіть за вказаною ознакою фразеологізми.
1 гр.: зуби — продавати зуби (сміятися); ані в зуб (нічого не знати, не розуміти); зуби з'їдати (мати великий досвід у якій-небудь справі), зуби покласти на полицю (голодувати); мати зуба (гніватися на когось); ухопити на зуба (кепкувати з когось).
2 гр.: вуха — пропустити повз вуха (не сприйняти, не звертати уваги); розвішувати вуха (з цікавістю щось слухати); голова з вухами (про некмітливу, нетямущу людину); за вуха не відтягнути (ласувати дуже смачним); і за вухом не
свербить (бути байдужим, безтурботним); краєм вуха почути (випадково і не повністю про щось почути).
3 гр.: рот — роззявити рота (проґавити, захопитися ким-, чим-небудь); рісочки в рот не брати (нічого не їсти); ані пари з вуст (мовчати, не давати про себе знати); губи копилити (ображатися, вередувати, гніватися); немов у рот води набрати (мовчати).
4 гр.: язик — прикусити язик (мовчати); гострий на язик (бути дотепним у розмові); довгий язик (просторікувата людина); тримати язика за зубами (дотримуватися таємниці, мовчати); тягти за язик (випитувати, вимагати від когось інформацію); що на умі, те й на язиці (сказати те, про що думав); язика проковтнути (дуже смачно); язик без кісток (поширювати плітки, нісенітниці).
11. Підсумок уроку.
- Чи має окреме значення кожне слово у фразеологізмі? Наведіть приклади стійких словосполучень, які вам запам'яталися. Поясніть значення таких фразеологізмів: глек розбити (посваритися), вилетіло з голови (забути про щось), доки рак свисне (ніколи), за тридев'ять земель (дуже далеко), жити, — як мед пити (жити в злагоді, дружно).
12. Виконання завдань із рубрики «Перевірте себе».
12.1. Поясніть, як ви розумієте, що таке діалог.
12.2. Доповніть діалог двома-трьома репліками.
— Привіт, Оксанко!
— Привіт, Максимку!
— Ти йдеш сьогодні на тренування?
_______ …
12.3. Продовжте низку слів, якими можна вітати одне одного.
Привіт, доброго ранку, ...
12.4. Прочитайте речення, які містять фразеологізми.
1. Мама Тарасика працює на швейній фабриці. 2. Розповідаючи про пригоди в лісі, Степанко надто згустив фарби. 3. Захар так заговорив зуби бабусі, що старенька відпустила його на ковзанку. 4. Катруся завжди підтримувала розмову і ніколи за словом у кишеню не лізла.
- Поясніть значення одного з фразеологізмів (на вибір).
12.5. Поміркуйте, коли можна вживати такі фразеологізми: «Годувати обіцянками», «Голова йде обертом», «Гидке каченя».