Розробки уроків - Українська мова та читання Частина 1 - 2 клас I семестр - Володимир Наумчук 2021


Використання лексичного багатства української мови. Фразеологізми (2 год). (Українська мова)
Використання лексичного багатства української мови у мовленні. Європейські народні казки

Мета. Познайомити учнів зі стійкими словосполученнями, збагачувати їх словниковий запас, розвивати мовне чуття та любов до рідної мови.

Дидактико-методичне забезпечення. Аудіозапис уривка вірша Г. Бойка «Отакий у мене ніс», картки з фразеологізмами, ілюстративний матеріал до фразеологізмів.

План-конспект

1. Організація учнів до уроку.

2. Слухання уривка вірша Грицька Бойка «Отакий у мене ніс».

Не горбатий, не кирпатий, —

Я звичайний маю ніс,

Так мені він так багато

Неприємностей приніс.

Де я тільки не буваю,

Що я тільки не роблю, —

Через ніс отой страждаю,

Різні прикрощі терплю.

Отакий у мене ніс:

Через нього — все навскіс!

По сніжку біжать санчата:

Будем з гірки ми з'їжджати.

От і гірка, ми рядком

На санчатах із Рябком

Полетіли, покотились

І… в заметі опинились.

А дружків аж сміх бере:

— Гляньте! Носом він оре!

Дав я Петрикові м'яч,

А тепер мені хоч плач —

Він м'яча не повертає

І щодня мене питає:

— Хочеш завтра поверну? —

І отак усю весну…

Мама каже: — То, виходить,

Він тебе за носа водить?

Утекли в сусіда з клітки

Із кролем вухаті дітки.

Я погнався, а вони

Через просо — в бур'яни.

Я за ними у бур'ян,

Кроленята — під паркан…

А сусід гукає з проса:

— Що ж ти випустив з-під носа?..

Ось дідусь струга кілок, —

Робить вулик для бджілок.

Я підказую йому:

Що, до чого, як, чому…

А дідусь мені ласкаво:

— Йди до саду, погуляй…

Як не знаєш добре справи,

Свого носа не встромляй!

Я образився до сліз:

— Ну і дався вам мій ніс!

Не ступив ніде ні кроку,

Щоб із ним не мав мороки.

Я терплю від нього й досі…

А дідусь: — Не треба сліз!

Зарубай собі на носі,

Що не винен в цьому ніс!

- Які почуття охоплювали вас, слухаючи вірш? Що незвичного ви помітили у змісті? Чим незадоволений був хлопчик? Як ви розумієте такі вислови: носом орати, водити за носа, випустити з-під носа, не встромляти носа, зарубати на носі? (Діти пояснюють. Якщо будуть неточності у відповідях, учитель повторно включає аудіозапис або сам читає відповідну частину вірша).

- Чи можуть доповнити такі вислови, як: крутити носом, (не) дерти вгору носа, опустити носа, клювати носом попередні? Поясніть, як ви розумієте їх значення.

3. Розгляд ілюстративного матеріалу до змісту фразеологізмів про ніс.

- Розгляньте малюнки. Чи впізнаєте ви героїв, зображених на них? Як ви думаєте, художник хотів вам показати пригоди, що трапилися з носом? Доберіть до малюнків вислови, які проілюстрував художник.

4. Робота в парі.

Виконання вправи 1 (с. 113) та взаємоперевірка виконаного завдання.

5. Осмислення змісту правила (с. 113).

6. Каліграфічна хвилинка: Вв, Зз, Ее, Єє.

7. Робота з підручником.

7.1. Колективна робота над змістом вправи 2; самостійний запис завдань.

Фізкультхвилинка

7.2. Робота з картками.

- Прочитайте вислови на картках.

♦ Не знаходити собі місця.

♦ Рукою подати.

♦ Як сир у маслі.

♦ Шукати вітра в полі. (1 год)

♦ Немов у рот води набрати.

♦ Як кіт наплакав.

♦ З мухи слона зробити.

♦ Гризти граніт науки. (2 год)

- Поміркуйте і доберіть потрібний вислів (фразеологізм) до його пояснення: Хвилюватися, дуже близько, жити в достатку, розшукувати безрезультатно; мовчати, дуже мало, перебільшити, старанно навчатися.

8. Виконання завдань до вправ 3, 4.

9. Робота з підручником.

Виконання та перевірка завдань до вправ 5-7 (с. 114-115).

10. Гра «Хто більше» (робота в групах).

- Доберіть за вказаною ознакою фразеологізми.

1 гр.: зуби — продавати зуби (сміятися); ані в зуб (нічого не знати, не розуміти); зуби з'їдати (мати великий досвід у якій-небудь справі), зуби покласти на полицю (голодувати); мати зуба (гніватися на когось); ухопити на зуба (кепкувати з когось).

2 гр.: вуха — пропустити повз вуха (не сприйняти, не звертати уваги); розвішувати вуха (з цікавістю щось слухати); голова з вухами (про некмітливу, нетямущу людину); за вуха не відтягнути (ласувати дуже смачним); і за вухом не

свербить (бути байдужим, безтурботним); краєм вуха почути (випадково і не повністю про щось почути).

3 гр.: рот — роззявити рота (проґавити, захопитися ким-, чим-небудь); рісочки в рот не брати (нічого не їсти); ані пари з вуст (мовчати, не давати про себе знати); губи копилити (ображатися, вередувати, гніватися); немов у рот води набрати (мовчати).

4 гр.: язик — прикусити язик (мовчати); гострий на язик (бути дотепним у розмові); довгий язик (просторікувата людина); тримати язика за зубами (дотримуватися таємниці, мовчати); тягти за язик (випитувати, вимагати від когось інформацію); що на умі, те й на язиці (сказати те, про що думав); язика проковтнути (дуже смачно); язик без кісток (поширювати плітки, нісенітниці).

11. Підсумок уроку.

- Чи має окреме значення кожне слово у фразеологізмі? Наведіть приклади стійких словосполучень, які вам запам'яталися. Поясніть значення таких фразеологізмів: глек розбити (посваритися), вилетіло з голови (забути про щось), доки рак свисне (ніколи), за тридев'ять земель (дуже далеко), жити, — як мед пити (жити в злагоді, дружно).

12. Виконання завдань із рубрики «Перевірте себе».

12.1. Поясніть, як ви розумієте, що таке діалог.

12.2. Доповніть діалог двома-трьома репліками.

— Привіт, Оксанко!

— Привіт, Максимку!

— Ти йдеш сьогодні на тренування?

_______ …

12.3. Продовжте низку слів, якими можна вітати одне одного.

Привіт, доброго ранку, ...

12.4. Прочитайте речення, які містять фразеологізми.

1. Мама Тарасика працює на швейній фабриці. 2. Розповідаючи про пригоди в лісі, Степанко надто згустив фарби. 3. Захар так заговорив зуби бабусі, що старенька відпустила його на ковзанку. 4. Катруся завжди підтримувала розмову і ніколи за словом у кишеню не лізла.

- Поясніть значення одного з фразеологізмів (на вибір).

12.5. Поміркуйте, коли можна вживати такі фразеологізми: «Годувати обіцянками», «Голова йде обертом», «Гидке каченя».