Розробки уроків - Українська мова та читання 2 клас Частина 2 до підручників М. С. Вашуленка та О. В. Вашуленко - Придаток О. Д. 2020

Урок 74. Рання весна. «Весна світла» (за Алевтиною Волковою)
Зустрічаймо весноньку!
Читання

Мета: розширити знання учнів про природу рідного краю навесні; розвивати спостережливість, допитливість, творчу уяву, мислення, зв'язне мовлення; збагачувати словниковий запас; прищеплювати любов до краси природи.

Обладнання: ребус до слова «весна», кошики, конструктор LEGO.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Освітні галузі: мовно-літературна, соціальна, природнича.

Хід уроку

І. ВСТУПНА ЧАСТИНА

Організація класу

Учні вітаються одне до одного, плескають долонькою об долоньку.

ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА

1. Актуалізація опорних знань

1) Розгадування ребуса.

(Весна.)

2) Вправа «Ланцюжок слів».

— А зараз заплющте очі та уявіть кожну буквочку слова пов'язаною певною ознакою з весною. Про що вони вам розкажуть?

В — весела.

Е — емоційна.

С — світла, сонячна.

Н — ніжна.

А — активна.

2. Мотивація навчальної діяльності

Робота з цеглинками LEGO. Робота у малих групах

Тріщіть на річці сивий лід,

Гуркоче і ламається,

А сонце шле землі привіт

І лагідно всміхається.

— Коли це буває? (Навесні.)

— З настанням весни відбуваються дива. Візьміть великий кошик і покладіть туди цеглинки, називаючи ознаки весни.

Примітка! Пам'ятайте, якого кольору цеглинка відповідає якій ознаці весни.

Після завершення учні звітують, скільки цеглинок учні поклали у кошик. Діти називають кожну ознаку.

3. Повідомлення теми та мети уроку

— Сьогодні ми починаємо роботу над новим розділом, присвяченим красуні-весні.

4. Вивчення нового матеріалу

1) Робота за підручником (с. 93). Робота зі словами.

— Діти, прочитайте слова пошепки.

— А тепер одне одному.

— Які слова вам незрозумілі?

— Прочитайте швидко слова.

Проталини — місце, де протанув сніг і видно землю.

Пожвавлення — бадьорість, веселість.

2) Вправа «Передбачення» (за світлиною).

— Розгляньте світлину.

— Як ви гадаєте, про що йтиметься у тексті?

3) Читання оповідання за Алевтиною Волковою «Весна світла» вчителем (с. 93-94).

4) Читання тексту учнями.

— Чи є в тексті слова, значення яких вам незрозуміле?

— Обговоріть, що вони означають.

— Якщо виникнуть труднощі, зверніться до словника.

5) Робота над усвідомленням змісту.

— Який період весни описує авторка?

— Про які зміни у природі вона розповідає?

— Що вказує на те, що це рання весна?

6) Вправа «Трибуна думок».

— Де раніше тане сніг? Чому?

Фізкультхвилинка

На підлозі розкласти овали з паперу (чи намалювати). Завдання для дітей: під динамічну музику перестрибнути через усі калюжі — спочатку через невеликі, потім — через найбільші. Той, хто перестрибне через найбільшу калюжу, стане переможцем.

7) Вибіркове читання. Робота в парах.

— У скількох реченнях ужито слово сніг? Прочитайте їх.

— Знайдіть і прочитайте речення, у яких є такі слова: сонце, повітря, сонячне проміння, небо, поля, ліс, струмочки.

8) Перегляд відео за посиланням.

— Перегляньте відео. Складіть за ним розповідь про весну, її прикмети, красу. Придумайте назву до свого твору.

9) Слухання твору за посиланням.

— Прослухайте і пригадайте, як називають такі віршики чи пісеньки.

5. Закріплення вивченого матеріалу

1) Гра «Відшукай зайве слово».

— Відшукайте зайве слово, що не зустрічалося у тексті «Весна світла». Чому ви так уважаєте?

Сонце, небо, місяць.

Поле, ліс, місто.

Сніг, струмочки, озеро.

Сонячне проміння, повітря, іній.

2) Вправа «Кіно».

— Намалюйте кадр з фільму про настання ранньої весни.

3) Вправа «Квест-цікавинка»

20 березня — день весняного рівнодення. Цього дня на Землі настає астрономічна весна.

Весняне рівнодення (день Весняного Рівнодення) — одне з найунікальніших явищ природи. Цього дня день і ніч розділяються порівну. У день весняного рівнодення на всій поверхні планети (крім полюсів) день дорівнює ночі, а Сонце сходить точно на сході та заходить точно на заході. Весняне рівнодення вважається астрономічним початком весни та завжди відбувається 20 березня. У давні часи, коли не було календарів, весну визначали за сонцем. Уважалося, що саме з цього дня починаються оновлення в природі: перший весняний грім, бубнявіння бруньок на деревах, буйне проростання зелені.

4) Гра «Що буває весною?».

На столі лежать упереміш картинки із зображенням різних сезонних явищ (сніжить сніг, квітучий луг, осінній ліс, люди в плащах і з парасолькою і т. ін.). Діти по черзі вибирають картинки, де зображено тільки весняні явища та називають їх, обґрунтовуючи свою думку.

5) Виконання завдання за вибором.

І група — вправа «Асоціативний кущ». (Підсніжники, ряст, проліски, повітря, спів пташок, струмочки, бруньки ...)

II група — вправа «Сенкан».

Іменник. Весна.

Прикметники. Світла, весела.

Дієслова. Приходить, настає, дарує.

Враження від предмета. Весна настає з таненням снігу.

Висновок. Пора року.

III група — вправа «Кластер».

6) Вправа «Виконай досліди».

У рослин навесні спрацьовує особливий годинник.

Якщо зрізати гілку з дерева у березні та принести її додому, поставити у воду і добре освітлювати, гілочка дасть паростки. Якщо зробити те саме з гілкою дерева в листопаді — нічого не станеться, листя і бруньки не з'являться, навіть якщо світло і тепло будуть такими самими. Річ у тому, що у дерев є свій особливий годинник, який вимірює довжину світлового дня і ночі.

ІІІ. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА

1. Зворотний зв'язок. Рефлексія. Вправа «Плюс — мінус — цікаво»

Ця вправа дає змогу вчителеві поглянути на урок очима учнів, проаналізувати його з точки зору цінності для кожного учня.

У графу «П» («плюс») ставлять позначку і розповідають усе, що сподобалося на уроці, що здалося цікавим та корисним.

У графу «М» («мінус») — усе, що не сподобалось, здалося важким, незрозумілим та нудним.

У графу «Ц» («цікаво») — факти, про які дізналися на уроці, чого б ще хотілось дізнатися.

2. Домашнє завдання (за вибором)

· Виразне читання тексту (с. 93-94).

· Виразне читання тексту. Повідомлення про ознаки ранньої весни.