Розробки уроків - Українська мова та читання 2 клас Частина 2 до підручників М. С. Вашуленка та О. В. Вашуленко - Придаток О. Д. 2020

Урок 69. Ми - українці, ми - європейці. Що таке оповідання? Анатолій Григорук «Дивовижні імена». Володимир Верховень «Українська мова». Що таке оповідання?
Моя родина - це наша славна Україна
Читання

Мета: удосконалювати навички виразного читання тексту, інтонувати речення, аналізувати прочитане; вчити розповідати про свої враження зі свого досвіду; формувати пізнавальні інтереси учнів; розвивати почуття патріотизму, національної гідності; виховувати повагу до своєї землі, до рідної мови.

Обладнання: карта України.

Тип уроку: комбінований урок.

Освітні галузі: мовно-літературна, соціальна, громадянська.

Хід уроку

І. ВСТУПНА ЧАСТИНА

Організація класу

Усі беруться за руки й утворюють коло вітання.

— Нумо скажемо: «Доброго ранку!» тому:

· хто ходить до школи;

· хто любить цукерки;

· хто любить гратися;

· хто любить мріяти;

· хто вміє дружити;

· Іринкам, Максимкам...

Учитель сам демонструє поведінку під час привітання. Вітатися можна руками, носиками, щічками, спинками.

Вправа «Передай настрій»

Діти складають долоньки «човником», уявляють, що там побажання гарного дня, доброго здоров'я, веселощів, радостей. Починаючи з учителя, по черзі, по колу передають одне одному чудовий настрій. Після цього вчитель запитує: «З ким ви ще хотіли б привітатися?».

— Доброго ранку, село (місто)!

— Доброго ранку, Україно!

— Доброго ранку, Земле!

— Доброго ранку, Всесвіте!

— Доброго ранку, Європо!

ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА

1. Актуалізація опорних знань

Дискусійна сітка Елвермана, або «павутинка» дискусії

2. Повідомлення теми та мети уроку

— Спробуємо сформулювати тему уроку. (Міркування учнів.)

3. Вивчення нового матеріалу

1) Ознайомлення з поняттям «оповідання» (підручник, с. 85).

Оповідання — це невеликий твір.

В оповіданні автор (авторка) розповідає (оповідає) про різні події в житті людей чи тварин, про їхні вчинки. Речення в оповіданні не римуються.

Автора оповідання, літературної казки називають письменником, а авторку — письменницею.

2) Робота над текстом Анатолія Григорука «Дивовижні імена» (с. 86-87).

· Вправа «Передбачення».

Учні передбачають зміст твору за заголовком.

· Комбіноване читання.

Спочатку текст читає вчитель. Після цього запитує:

— Чи справдилися ваші передбачення? Чому ви так уважаєте?

Продовження читання тексту дітьми.

· Використання стратегії «Методика взаємних запитань». Робота в парах.

— А зараз об'єднайтеся в пари.

Проведімо вправу зі «Щоденних 5» — читання з другом. Читайте по черзі текст і ставте одне одному запитання.

Учитель проходить між парами і контролює виконання вправи. Важливо, аби учні ставили не лише буквальні запитання (Що? Де? Коли?), а й запитання, які стосуються ідей, що не лежать на поверхні (Чому? Що буде далі? Що дає підстави так уважати? Як це впливає на наше життя?) y Робота над усвідомленням змісту тексту.

— Від чийого імені ведеться розповідь у творі?

— Скільки дійових осіб в оповіданні? Назвіть їх.

— Де відбувалися події, описані в оповіданні?

— Що робив хлопчик у парку?

— З ким він там був?

— Що робив дідусь?

— У що він був убраний?

— Про що Петрик дізнався від дідуся?

· Вправа «Журналіст».

— Розкажіть про себе: хто ви? Використайте слова дідуся, які він сказав Петрикові Козаченку.

· Вправа «Крісло автора» (обговорення змісту прочитаного).

Одна дитина (за бажанням) сідає в «крісло автора» і виступає в ролі автора твору (бажано, щоб у цій ролі спробували себе якомога більше дітей). Інші діти формулюють запитання за змістом почутого твору, а «автор твору» повинен відповісти словами, максимально наближеними до тексту.

Фізкультхвилинка

3) Робота над віршем Володимира Верховеня «Українська мова» (с. 87).

· Робота зі світлинами.

— Діти, розгляньте уважно світлини.

— Хто на них зображений?

— Чи люблять діти Україну? З чого це видно?

· Вправа «Передбачення» (за світлинами).

· Читання вірша вчителем.

· Робота зі словами. Стіна слів.

Плекати — шанувати, поважати, дбати про щось, зберігати.

· Читання вірша учнями. «Щоденні 5». Читання для друга.

— Підготуйтесь і виразно прочитайте вірш.

— Подумайте, яке почуття слід передати під час читання вірша.

— Де необхідно пришвидшити, а де — уповільнити темп читання?

· Робота над усвідомленням прочитаного.

— Чи любить автор рідну мову?

— Чому ти так уважаєш?

— Які особливі слова-ознаки добирає поет, аби передати своє ставлення до рідної мови?

— Із чим він її порівнює?

· Вправа «Обговорення». Робота в парах.

Завдання за вибором:

— Що означає любити свою мову?

— Що означає берегти рідну мову?

· Конкурс на кращих читців вірша.

4. Закріплення вивченого матеріалу

Гра «Подумай і скажи»

— Узявши за початок літеру іншого кольору й «перестрибуючи» через одну, прочитайте слова.

(Україна, Європа, герб, гімн.)

— Які ще слова можна додати до цього ланцюжка?

ІІІ. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА

1. Зворотний зв'язок. Рефлексія. Метод «Капелюшки де Боно»

· Білий — колір чистоти.

Що мені відомо про Україну?

· Червоний — колір життя, відчуттів.

Навіщо потрібно знати, де ти живеш?

· Чорний — колір землі, здорового глузду.

Назвіть слова, якими можна охарактеризувати українську мову.

· Зелений — колір досліджень.

Про що ви дізналися на сьогоднішньому уроці?

· Синій — колір знань.

Навіщо потрібні мені знання, здобуті на уроці?

2. Домашнє завдання

Виразне читання тексту (с. 83-85); відповіді на запитання в кінці тексту.