Методичний супровід для учителя - до видання «Математика. 3 клас. Навчальний зошит. У 4-х частинах. Частина 1-2» - Скворцова Світлана, Онопрієнко Оксана 2020

Урок 35. Величини. Одиниця вимірювання маси - 1 центнер
Розділ I. Узагальнення і систематизація навчального матеріалу за 2 клас. Рівняння

Мета: узагальнити й систематизувати знання учнів про величини та одиниці їх вимірювання.

Дидактична задача: удосконалювати навички табличного множення та ділення; систематизувати уявлення про величини (довжину, масу, місткість) як узагальнені властивості об'єктів навколишнього світу; актуалізувати уявлення про процес вимірювання величини, одиниці вимірювання довжини, маси, місткості, часу; обґрунтувати необхідність введення нової одиниці вимірювання маси — 1 центнер; ознайомити із співвідношенням нової одиниці вимірювання маси з відомими одиницями вимірювання; вдосконалювати навички порівняння іменованих чисел, заміни складеного іменованого числа простим, простого — складеним; вдосконалювати навички додавання й віднімання іменованих чисел; формувати вміння складати ускладнені рівняння за текстом, розв'язувати рівняння, розв'язувати складені задачі на знаходження невідомого зменшуваного алгебраїчним методом (таблична форма короткого запису задачі); вдосконалювати вміння розв'язувати задачі на конкретний зміст множення (таблична форма короткого запису), складати і розв'язувати взаємно обернені задачі.

Розвивальна задача: формувати прийоми розумових дій аналізу, порівняння, узагальнення (під час виконання завдання № 7); розвивати логічне мислення учнів при розв'язуванні задач із логічним навантаженням; розвивати варіативне мислення під час роботи з «магічними» квадратами.

Хід уроку

І. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів

Предметам оточуючого світу притаманні певні властивості. Наприклад, об'єкти навколишнього середовища мають таку властивість, як лінійна протяжність, — довжину; вони створюють тиск на опору або підвіс, тому що мають таку властивість, як маса; можуть вміщувати певну кількість речовини, тобто мають місткість. За названими величинами об'єкти навколишнього світу можна порівнювати, можна вимірювати ці величини, додавати й віднімати результати вимірювання. Такі самі властивості притаманні і такій величині, як час. Час — це те, що відокремлює одну подію від іншої. Час розглядають як величину, оскільки проміжки часу можна порівнювати, вимірювати. Сьогодні на уроці ми узагальнимо уявлення про величини та одиниці їх вимірювання, а також познайомимось із новою одиницею маси.

ІІ. Узагальнення і систематизація вивченого

Узагальнення і систематизація знань про процес вимірювання величин та про одиниці вимірювання величин

1. Робота за вкладкою 3.

Які властивості предметів вам відомі? Крім кольору, форми, розміру, матеріалу, предмети навколишнього світу мають ще й інші властивості. Розглянемо їх.

Предмети навколишнього світу мають лінійну протяжність — довжину. Довжина — це величина. Якими способами можна порівняти предмети чи відрізки за довжиною? (Накладенням, на око й вимірюванням.)

Як вимірюємо довжину чи ширину предмета — прямокутника, парти, кімнати? (Ми вибираємо одиницю вимірювання і підраховуємо, скільки разів ця одиниця вимірювання вкладається у довжині предмета.)

Які одиниці вимірювання довжини ви знаєте? Як вони співвідносяться між собою? Предмети відрізняються не тільки за довжиною, але й за масою. Якими способами можна порівняти предмети за масою? (Наприклад, «на руку».)

У чому полягає процес вимірювання маси? (Потрібно взяти еталон і визначити, скільки разів цей еталон міститься в даному предметі.)

Еталон — це одиниця вимірювання. Яку одиницю вимірювання маси ви знаєте? (Кілограм.)

Процес вимірювання маси називають зважуванням. Зважування здійснюють на терезах за допомогою гир. На одну шальку терезів кладуть предмет, а на іншу — гирі, при чому гир кладуть стільки, скільки буде потрібно, щоб терези набули рівноваги.

Що ми вимірюємо зважуванням? Наведіть приклади.

Порівняйте за масою кавуни (на око).

Як ви думаєте, маса якого кавуна більша? Чому ви так вважаєте?

Маса однорідних предметів пов'язана з їхньою місткістю — просторовим розміром.

Яку одиницю вимірювання об'єму чи місткості ви знаєте? (Літр.)

Наведіть приклади предметів, що мають об'єм, рівний 1 літру.

Як вимірюють рідини: квас, молоко, бензин, воду?

Отже, які величини вам відомі?

Усі величини можна виміряти, при чому процес вимірювання завжди однаковий. У чому він полягає? (Вибираємо еталон і визначаємо, скільки разів еталон міститься в даному предметі.)

Що таке еталон? (Це одиниця вимірювання величини.)

Час — це теж величина, отже, і його можна виміряти. Для цього треба вибрати еталон, наприклад, рік — це проміжок часу, протягом якого Земля робить повний оберт навколо Сонця. Люди зустрічають прихід кожного Нового року. Щоб відчути проміжок часу, рівний 1 року, згадайте, коли ви зустрічали востаннє Новий рік, і уявіть, як довго чекати настання наступного Нового року. Уявіть проміжок часу від 1 вересня, коли ви були другокласниками, до 1 вересня нинішнього року, коли ви стали третьокласниками. За рік кожен із вас уже відзначив свій день народження, хтось раніше, хтось пізніше; отож, уявіть проміжок часу до вашого наступного дня народження — тоді мине 1 рік.

Рік складається з чотирьох пір: зими, весни, літа й осені. Кожна пора року складається з 3 місяців. Якою арифметичною дією дізнатися, скільки місяців у році?

Уважно розгляньте календар, прочитайте назви і порядок місяців у році. Їх потрібно вивчити. Скільки місяців у році?

Місяць — це проміжок часу, протягом якого супутник Землі — Місяць — робить повний оберт навколо Землі. Місяць складається з діб. Найчастіше в місяці 30 чи 31 доба (день). У лютому може бути 28 або 29 діб. Рік, у якому в лютому 29 діб, називають високосним — він настає один раз на чотири роки. На скільки днів у високосному році більше, ніж у звичайному? Який висновок можна зробити про кількість днів у високосному році порівняно зі звичайним роком?

Отже, рік складається з місяців, а місяць складається з діб. Доба — це проміжок часу, протягом якого Земля робить повний оберт навколо своєї осі. Доба — це день і ніч. Щоб відчути, що таке доба, уявіть собі проміжок часу від початку занять сьогодні до початку занять завтра. В 1 добі 24 години.

Таким чином, час — це величина. Одиниці вимірювання часу: рік, місяць, доба.

2. Усне колективне виконання завдання.

Пригадайте, у яких одиницях вимірюють величини.

Ознайомлення з одиницею вимірювання маси — 1 центнер

3. Усне колективне виконання завдання № 1.

Звертаємо увагу учнів на те, що для вимірювання маси предметів, яка перевищує 100 кг, використовують більшу одиницю вимірювання — 1 центнер (ц).

1 ц = 100 кг

Вдосконалення навичок порівняння іменованих чисел

4. Диференційована робота над завданням № 2.

Учні, що здатні працювати самостійно, працюють без допомоги вчителя.

Коментар. 5 м 2 дм ... 5 м 20 см. Порівняння починаємо з чисел із більшою одиницею вимірювання: 5 м = 5 м. Переходимо до решти: 2 дм і 20 см. В 1 дм 10 см, тому 2 дм = 20 см. Повинні між числами поставити знак рівності.

3 дм 2 см... 3 м 1 дм. Порівняння починаємо з чисел із більшою одиницею вимірювання: 3 дм ... 3 м; числа рівні, але різні одиниці вимірювання — дециметр менший за метр, тому 3 дм 2 см < 3 м 1 дм.

1 доба ... 25 год. 1 доба містить 24 год, 24 год менше за 25 год.

Отже, 1 доба < 25 год.

5. Виконання індивідуального завдання з подальшою колективною перевіркою.

Доповни нерівності, щоб вони були істинними. Поцікався, які нерівності утворили інші учні.

3 м 4 дм < ... 5 дм 6 см > ... 25 год > ... 11 кг < ...

12 м 1 дм > ... 9 дм 8 см < ... 23 год < ... 1 ц > ...

7 м 5 дм > ... < 7 м 9 дм  3 дм 4 см > ... < 4 дм 1 см

Удосконалення вміння замінювати складене іменоване число простим

6. Виконання завдання № 3 з коментованим письмом (за зразком).

Звертаємо увагу учнів на те, що спочатку треба пригадати, скільки менших одиниць міститься в більшій одиниці, перевести іменоване число з більшою одиницею вимірювання у меншу; додати до одержаного числа решту менших одиниць вимірювання.

Удосконалення вміння замінювати просте іменоване число складеним

7. Виконання завдання № 4 з коментованим письмом (за зразком).

Треба спочатку пригадати, скільки менших одиниць вимірювання становлять одну більшу одиницю вимірювання; з'ясувати, скільки разів у даному іменованому числі вміщується по стільки менших одиниць, зробити висновок про кількість більших одиниць; дописати до одержаного числа решту менших одиниць.

Удосконалення вміння додавати та віднімати іменовані числа

8. Виконання завдання № 5 з коментованим письмом.

Звертаємо увагу учнів на те, що перш ніж виконати арифметичну дію між іменованими числами, слід їх привести до однакового найменування. Ми можемо додавати або віднімати числа, подані в одних і тих самих одиницях вимірювання.

9. Самостійне виконання завдань № 1-3 (зошит «Працюю самостійно», с. 23, «Величини. Одиниця вимірювання маси — 1 центнер»).

III. Формування вмінь і навичок. Закріплення вивченого

Формування вміння розв'язувати рівняння

1. Колективне виконання завдання.

Розв'яжіть рівняння

Формування вміння складати ускладнене рівняння за текстом

2. Диференційована робота над завданням № 6.

Учні, які здатні працювати самостійно, виконують завдання без керівництва вчителя.

Позначаємо невідомий компонент змінною; записуємо рівність, дотримуючись описаного порядку дій.

Формування вміння розв'язувати задачі алгебраїчним методом

3. Виконання завдання в групах з подальшою колективною перевіркою.

Розгляньте, як учні розв'язували задачу. Якими методами вони скористалися?

Батьки купили на базарі 16 кг фруктів: 3 кг персиків, а яблук — у 4 рази більше, ніж персиків. Решту фруктів становив виноград. Скільки кілограмів винограду купили батьки?

4. Диференційована робота над завданням № 7.

Нехай x грн було в Оленки, вона витратила 5 грн, тоді в неї залишилося (x - 5) грн. У Миколки було 17 грн, він витратив 8 грн, тоді в нього залишилося (17 - 8) грн. За умовою задачі в дітей залишилося грошей порівну.

Складемо та розв'яжемо рівняння:

x - 5 = 17 - 8.

Розвиток логічного мислення учнів

5. Виконання завдання (учнями, які швидше за всіх впорались із попереднім завданням).

У консервний цех привезли 20 ц слив, 36 ц груш, 48 ц яблук. Для виготовлення компотів взяли 90 ц фруктів. Чи використовували при цьому сливи?

Якби сливи не взяли, то використали б лише груші та яблука, отже, щонайбільше використали б (36 + 48) ц фруктів. 36 + 48 < 90. Тож сливи використали для виготовлення компотів.

6. Доведіть, що поданий квадрат є «магічним».

IV. Пояснення завдань домашньої роботи

Домашнє завдання. Зошит «Працюю самостійно», с. 23, «Величини. Одиниця вимірювання маси — 1 центнер», завдання № 4-6.

У завданні № 4 треба виконати дії з іменованими числами, попередньо подавши їх в одних і тих самих одиницях; у завданні № 5 — розв'язати задачу, доповнивши короткий запис у вигляді таблиці; скласти і розв'язати обернену задачу. Додатково для учнів із високими пізнавальними потребами пропонується виконати завдання № 6 на розстановку знаків дій та дужок так, щоб значення виразу дорівнювало 1.

V. Рефлексія навчально-пізнавальної діяльності учнів

- Які важливі завдання ви виконували на уроці? Які одиниці вимірювання довжини ви знаєте? Скільки сантиметрів в 1 метрі? Скільки дециметрів в 1 метрі? Скільки сантиметрів в 1 дециметрі?

- Які одиниці вимірювання маси ви знаєте? Скільки кілограмів в 1 центнері?

- Які одиниці місткості ви знаєте?

- Назвіть відомі вам одиниці вимірювання часу. Як вони співвідносяться?

- Що вам краще вдається? Над чим ще слід попрацювати?