Нова українська школа: методика навчання математики у 3-4 класах закладів загальної середньої освіти на засадах інтегративного і компетентнісного підходів - С. О. Скворцова, О. В. Онопрієнко 2020

Передмова

Навчання математики в 3 і 4 класах здійснюється за вимогами другого циклу навчання Державного стандарту початкової освіти [1] та на основі відповідних вимог типових освітніх програм [2]. Метою навчання математики постає різнобічний розвиток особистості дитини та її світоглядних орієнтацій засобами математичної діяльності; формування математичної і ключових компетентностей, необхідних дитині для життя та продовження навчання. Досягнення мети навчання математики в другому циклі початкової школи забезпечується виконанням таких завдань:

· формування в учнів розуміння ролі математики в пізнанні явищ і закономірностей навколишнього світу;

· формування досвіду використання математичних знань та способів дій для розв’язування навчальних і практичних задач;

· розвиток математичного мовлення учнів, необхідного для опису математичних фактів, відношень і закономірностей;

· формування в учнів здатності логічно міркувати, оцінювати коректність і достатність даних для розв’язування навчальних і практичних задач.

Реалізація зазначених мети і завдань виявляється в досягненні учнями очікуваних результатів навчання, які в типових освітніх програмах [2] систематизовані за змістовими лініями, що охоплюють вивчення натуральних чисел і величин, дій із числами і величинами; розв’язування математичних та алгебраїчних виразів, рівностей і нерівностей; вивчення геометричних фігур; роботу з даними; розв’язування математичних задач і виконання навчальних досліджень.

Зміст навчання математики в другому циклі початкової освіти розгортається так само, як і в першому циклі, концентрично, і передбачає формування й розвиток в учнів:

· розуміння нумерації цілих невід’ємних чисел у межах мільйона; формування навичок виконання арифметичних дій додавання і віднімання, множення і ділення; дій на практичній основі зі звичайними дробами; вимірювання величин; оперування величинами;

· уявлень про математичні вирази: числові та зі змінною; про залежність результату арифметичної дії від зміни одного з її компонентів (на пропедевтичному рівні);

· просторових уявлень; здатності розрізняти геометричні фігури за їхніми істотними ознаками; практичних умінь будувати, моделювати й конструювати та креслити геометричні фігури від руки та за допомогою простих креслярських інструментів (на пропедевтичному рівні);

· дій на практичному рівні з найпростішими способами виділення і впорядкування даних за певною ознакою;

· здатності розпізнавати практичні проблеми, що розв’язуються із застосуванням математичних методів на матеріалі сюжетних, геометричних і практичних задач, а також у процесі виконання найпростіших навчальних досліджень.

Окреслені завдання і змістові домінанти досягаються завдяки реалізації в освітньому процесі систем навчальних впливів — методик навчання предмета.

У дидактиці початкового навчання обґрунтована закономірність, яка є ключовою для розроблення змісту цього посібника: система педагогічного впливу методики навчання може бути ефективною, якщо спиратиметься на дані педагогічної і вікової психології, а також фізіології вищої нервової діяльності. Це положення особливо актуальне в чинній ситуації розвитку дитинства, характерною рисою якої є помічена в сучасних дітей зміна домінувальних типів перцепції, опрацювання і відтворення інформації. Отже, сучасні методики навчання в початковій школі неодмінно мають ураховувати останні дані психолого-фізіологічних досліджень когнітивних процесів і поведінкових реакцій учнів молодшого шкільного віку, у яких відзначені такі суттєві для освітнього процесу особливості: зниження об’єму слухової пам’яті, переважання двовимірного сприймання, уповільнення розвитку децентрації, погіршення аналітико-синтетичної діяльності й пам’яті, розосередженість уваги, багатозадачність, схильність до заміни розв’язування задачі перебором варіантів, кліповість мислення тощо. Це дозволить передбачити дидактичні засоби і форми організації навчальної діяльності, які полегшать процеси сприймання, усвідомлення і засвоєння навчального матеріалу.

Важливою функцією сучасних методик навчання математики є реалізація потенціалу предмета щодо впливу на розвиток у дітей критичного мислення, уміння логічно доводити свою думку, обґрунтовувати свою позицію, що актуально для становлення молодшого школяра як особистості, його самовизначення, досягнення ним ситуації успіху. Ця проблема вирішується шляхом побудови системи навчальних завдань і передбачених завданнями низок операцій, що є компонентами технології розвитку критичного мислення.

Сутність результативних складників початкового навчання математики свідчить про їхній діяльнісно-дослідницький характер. Переважна більшість цих результатів пов’язана із застосуванням учнями розумових операцій і дій у частково змінених навчальних або буденних обставинах. З метою забезпечення реалізації цього аспекту освіти в педагогіці використовується проєктна діяльність як один з ефективних засобів формування ключових компетентностей, розвитку в учнів важливих навчальних та особистісних якостей. Передбачена методикою навчання системна участь дітей у навчальних проєктах дозволить природним чином пов’язати зміст навчання з їхнім буттям, продуктивно ввести навчальні надбання в життєвий досвід.